Ко́дима — річка в Україні, на півночі Одеської та північному заході Миколаївської області, в межах Подільського (Одеська область) та Первомайського районів (Миколаївська область). Права притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).
Кодима | |
---|---|
річка Кодима в с. Бобрик Перший, Подільський район, Одеська область | |
48°00′24″ пн. ш. 30°48′33″ сх. д. / 48.00666700002777532° пн. ш. 30.80944400002777783° сх. д. | |
Витік | у центральній частині м. Кодими |
• координати | 48°03′54″ пн. ш. 29°15′04″ сх. д. / 48.06513600002777764° пн. ш. 29.251209000027778018° сх. д. |
• висота, м | 265 м |
Гирло | Південний Буг (в Первомайську) |
• координати | 48°00′24″ пн. ш. 30°48′33″ сх. д. / 48.00666700002777532° пн. ш. 30.80944400002777783° сх. д. |
Країни: | Україна Одеська область Миколаївська область |
Регіон | Одеська область Миколаївська область |
Довжина | 149 км |
Площа басейну: | 2 480 |
Притоки: | Батіжок, Гедзилів Яр (Гетьманка) (ліві), Яр Фернатія, Великий Гвоздавський Яр, Сировський Яр (праві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Розташування
Кодима бере початок із джерел на висоті 265—270 м над рівнем моря в заболоченій місцевості, що в центральній частині міста Кодими Подільського району (тепер це новозабудований мікрорайон під назвою «Озера»). Тече спершу на південний схід, далі — переважно на схід, у пригирловій частині повертає на північний схід. Впадає до Південного Бугу в південно-західній частині міста Первомайська.
На берегах річки розташовані міста: Кодима, Балта, Первомайськ.
Басейн
Площа басейну 2 480 км². Середній похил річки 0,67 %. Басейн розташований на південно-східних відрогах Волино-подільської височини. Верхня і середня частини басейна складені піщано-глинистими відкладами, нижня — докембрійським кристалічними породами (головним чином гранітами, які виходять на поверхню). Поверховий покрив із лесоподібних суглинків та глин. За механічним складом ґрунти відносяться до пилувато-важких суглинистих різновидів, ґрунти чорноземні. Басейн річки розташований в зоні лісостепу. Більша частина степу розорана і зайнята посівами сільськогосподарських культур.
Ліси займають площу 165 км², що становить 6,7 % від загальної площі басейна, заболоченість та озерність відносно невелика. Річкова долина у верхній течії переважно V-подібна, в середній і нижній — трапецієподібна, і тільки в самій нижній частині, де річка пронизує кристалічні породи, вона знову стає V-подібною. Більша частина річища Кодими звивисте, в нижній течії має ряд озероподібних розширень. Долина переважно завширшки 1,5—2,5 км, найбільша — 4 км (вище с. Кам'яний Міст), найменша 0,7 км.
Долина річки
Правий берег здебільшого крутий, заввишки 60—100 м. У середній і нижній течіях річки по схилах у багатьох місцях проглядається надпоймена тераса, завширшки 0,5—2 км з пологим уступом заввишки 2,5—5 м. Поверхня її майже рівна, з окремими піщаними буграми, подекуди перетинається неглибокими улоговинами, зайнята населеними пунктами з садами та городами. Складена вона суглинками та супісками, в низині річки — піщані ґрунти, вкриті лучними травами та чагарниками.
Лівий схил пологий, заввишки 5—35 м, без вираженої брівки, схил здебільшого розчленований, переважно розораний і зайнятий посівами сільськогосподарських культур. У верхній та середній течіях річки місцями на схилах прослідковується надпоймена тераса завширшки 180—800 м, з пологим уступом заввишки 2,5—4,5 м. У нижній течії виходять на поверхню кристалічні породи (граніти); біля села Кам'яний Міст проводиться їхня розробка. У верхній течії спостерігається вихід ґрунтових вод.
Заплава двостороння, здебільшого заболочена; переважна ширина змінюється по довжині річки від 0,2 до 0,6 км, найбільша — 2,0 км (с. Кам'яний Міст), найменша — 60 м. Поверхня долини переважно рівна, місцями перетинається старицями та ярами. Використовується долина під сінокіс та пасовища. В період весняного паводка долина затоплюється на глибину 0,5—2,0 м.
Річище
Довжина річки 149 км. У верхній та середній течіях Кодима має ряд озерних розширень, їх довжина 1—4 км, переважна ширина 50—200 м, глибина близько 0,8—4,0 м, найбільша — 5,3 м. Переважаюча ширина річки на перекатах 2—8 м, глибина 0,1—0,4 м, в середній і нижній течії Кодима пересихає.
На плесах ширина річки 15—30 м, глибина бл. 0,5—0,8 м, найбільша ширина — 60 м, глибина — 3,0 м (с. Кримка). На мілководдях річка заростає очеретом, на плесах — тільки біля берегів. Дно рівне, на плесах намулисто-глинисте, в'язке, на перекатах — тверде, піщане, в гирлі кам'янисте.
Режим річки
Кодима належить до Східноєвропейському типу річок переважно зі сніговим живленням, участь дощового та ґрунтового стоку незначна. Рівневий режим характеризується весняною повінню, низькою літньою меженню, що порушується дощовими наводками, незначним підйомом води восени внаслідок дощів, порівняно високий і малостійкий взимку. По мапі ізоліній середньо-багаторічний модуль стоку для басейну Кодими становить 1,2 л/с з 1 км². Замерзання річки відбувається в першій половні грудня, інколи в жовтні; пізнє замерзання зафіксоване в лютому 1948 року. Середня товща льоду 0,1—0,3 м, найбільша — 0,5 м. Льодостав триває 2—2,5 місяці. У другій половині березня річка повністю очищується від криги.
Вода слабко мутна, безколірна, з болотним запахом, придатна для пиття. Використовується для водопостачання, поливу городів та інших сільськогосподарських потреб.
Притоки
Основні притоки: Борсуківка (96-й км), Батіжок, Рокулова, Кричуновський Яр, Гедзилів Яр (Гетьманка; 53-й км) (ліві),
Березівка, Яр Фернатія, , Великий Гвоздавський Яр, Сировський Яр (праві).
Сама Кодима впадає в Південний Буг з правого берега на 199 км від його гирла, біля південно-західної околиці Первомайська, на висоті 65 м над рівнем моря.
Цікаві факти
- До 1791 річка була кордоном між Річчю Посполитою з одного боку та Кримським ханством (до 1783) і Османською імперією — з іншого.
Легенда
Зелена-зелена долина, що порізана блакитними шматками. Це долина річки Кодима, яка колись розтікалась далеко за нинішні свої береги і вирувала бурхливим життям.
Старовинне слово «Кодима» означає «болото» (пара, дим, паруюча місцевість).
А в народі існує така легенда щодо назви річки. У давні-давні часи текла по долині неширока повноводна річка. На обох її берегах, правому — крутому і лівому — пологому, селилися люди. Вони обробляли степ, держали худобу, займалися гончарством. Сонце щедро наділило цей куточок землі. Десь на далекому півдні точилися війни між корінними жителями і кочовими племенами, а в долині тихої річки було спокійно.
Та лиха біда не минула і цього чарівного краю. Якось жорстокий татарський хан вирішив власноручно проїхатись по завойованих землях. Довго, сердешний, їхав він своїм почтом сірими безводними степами, де сухий південний вітер грався в ковилі. Було жарко, душно. Він захотів пити. А навколо лише безводний степ (це були Херсонські степи). Розлютився хан і наказав своїм слугам шукати питну воду і місце, де він міг би гарно відпочити. Кілька днів не було від гінців чутки. А на шостий день з'явились вони самі, запилені, але раді, що догодили своєму володарю. Далеко звідси, на північ, вони знайшли гарну зелену долину тихоплинної річки. Негайно везіть мене туди, забажав хан. Через кілька днів по сході сонця добрався хан зі своєю свитою на берег річки.
Понад самим берегом у купаві зелені розкинулось затишне село з білими мазаними хатками під привітними очеретяними стріхами. До роботи прокидалися люди, чулося ремиґання худоби, з краю в край по селу котився переклик голосистих півнів. Ранкову тишу розірвав дзвінкий дівочий сміх. То зграйка дівчат вибігла до води вмиватися до схід сонця, щоб милого рожевим личком, як зорею, чарувати.
Помітив хан дівчат. Стрепенувся, нахмурив смолисті брови. Особливо сподобалась йому білява красуня з сонячним волоссям, що хвилями грало на її ніжних дівочих плечах.
Дівчина тихо ступила в ранкову воду, де вже весело вмивалися її подруги, і на хвилинку зупинилася. Погляд її впав на середину річки, де тихо з глибокого, темного дна випливала примхлива квітка водяної лілеї. Ніжно, тихо гойднулася на ніжці-стебельці, пелюстки нечутко розтулилися, відкривши сонячну серцевину. Дівчині згадався Левко, гарний ставний хлопець з їхньої вулиці. Вчора він їй сказав, що вона схожа на сонячну королеву. І він, Левко, якби вмів, щодня писав би для неї музику, щоб вона лунала і в вербах над річкою, і в лугах за нею, щоб легкі водяні хвильки музикою обливали його Любаву, колихали і хлюпотіли її ім'я — Ода, Ода. Та він цього не вміє, а от квітку лілеї він обов'язково з глибини їй дістане.
Раптом тупіт коней, свист заставили дівчину здригнутися. До берега мчалася орда чорних запилених людей. Всі дівчата кинулися тікати, та ханські служаки спритно ловили їх арканами. Хотіла тікати і Ода, та було вже пізно. Навпроти зупинилася багата карета, з неї виліз пихатий хан і поманив дівчину до себе.
Оді зробилося страшно. Колись давно вона чула від матері, як набігали дикі люди, грабували і вбивали, а молодих дівчат забирали у вічну неволю. Ні, цього вона зовсім не хоче. Вона народилась і виросла тут, у біленькій селянській хаті. Тут її мати, батько, тут її рід, земля.
Чорні загребущі руки хана вже тягнуться до її сонячних кіс.
Дівчина відступила у воду — більше нікуди було.
Чорні руки все ближче…
У воду зайшли і вершники. Хочуть відрізати шлях.
Вона відступає. Вода вже торкається грудей, хлюпоче по білій дівочій шиї. Вода темна. Це глибина. Це середина річки, де спливають білі лілеї. Ще крок, і ноги не відчули дна. Востаннє сяйнуло біле личенько, а може, квітка лілеї,— і темна вода все закрила…
Кажуть, що хан постарів од люті і став каменем. Вода відступила і ніколи не хлюпоче і не обмиває сірий камінь. Він для неї чужий.
А вечорами, коли тихе плесо річки освітлював місяць, на берег приходив гарний ставний хлопець. Сумно дивився у річкову глибінь. Інколи з його грудей із сумом виривались звуки любого імені. О-О-да-а! Вода несла ці звуки, як музику, в далечінь. «Ода-а». А у відповідь із заплавних лугів квіти-трави шепотіли: «Оди нема-а». Нічна луна підхоплювала останні звуки і неслась по всьому місячному просторі: «Оди-ма-а».
Довго кликав і чекав свою суджену Левко. Не дочекався. З горя став він на березі високим ставним осокором. При легкому подиху вітру листя осокора тремтить, а вітер подужчає — шелестить, заб'ється в розпачі, і тоді лине над річкою його клич: «О-да-а?».
У відповідь із заплави: «Оди-ма-а-а!».
Було так чи ні, хто знає. Але й до цього часу тече в нашому краю тиха спокійна річка з порослими осокою берегами і зветься вона Кодима.
Посилання
- Богдан Сушинський. Великі біди малої річки [ 12 Лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / за ред. В. К. Хільчевського. — К. : Ніка-центр, 2009. — 184 с. — .
- Словник гідронімів України / Редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 259.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kodima znachennya Ko dima richka v Ukrayini na pivnochi Odeskoyi ta pivnichnomu zahodi Mikolayivskoyi oblasti v mezhah Podilskogo Odeska oblast ta Pervomajskogo rajoniv Mikolayivska oblast Prava pritoka Pivdennogo Bugu basejn Chornogo morya Kodimarichka Kodima v s Bobrik Pershij Podilskij rajon Odeska oblast48 00 24 pn sh 30 48 33 sh d 48 00666700002777532 pn sh 30 80944400002777783 sh d 48 00666700002777532 30 80944400002777783Vitik u centralnij chastini m Kodimi koordinati 48 03 54 pn sh 29 15 04 sh d 48 06513600002777764 pn sh 29 251209000027778018 sh d 48 06513600002777764 29 251209000027778018 visota m 265 mGirlo Pivdennij Bug v Pervomajsku koordinati 48 00 24 pn sh 30 48 33 sh d 48 00666700002777532 pn sh 30 80944400002777783 sh d 48 00666700002777532 30 80944400002777783Krayini Ukrayina Odeska oblast Mikolayivska oblastRegion Odeska oblast Mikolayivska oblastDovzhina 149 kmPlosha basejnu 2 480Pritoki Batizhok Gedziliv Yar Getmanka livi Yar Fernatiya Velikij Gvozdavskij Yar Sirovskij Yar pravi Mediafajli u VikishovishiRoztashuvannyaKodima bere pochatok iz dzherel na visoti 265 270 m nad rivnem morya v zabolochenij miscevosti sho v centralnij chastini mista Kodimi Podilskogo rajonu teper ce novozabudovanij mikrorajon pid nazvoyu Ozera Teche spershu na pivdennij shid dali perevazhno na shid u prigirlovij chastini povertaye na pivnichnij shid Vpadaye do Pivdennogo Bugu v pivdenno zahidnij chastini mista Pervomajska Na beregah richki roztashovani mista Kodima Balta Pervomajsk BasejnPlosha basejnu 2 480 km Serednij pohil richki 0 67 Basejn roztashovanij na pivdenno shidnih vidrogah Volino podilskoyi visochini Verhnya i serednya chastini basejna skladeni pishano glinistimi vidkladami nizhnya dokembrijskim kristalichnimi porodami golovnim chinom granitami yaki vihodyat na poverhnyu Poverhovij pokriv iz lesopodibnih suglinkiv ta glin Za mehanichnim skladom grunti vidnosyatsya do piluvato vazhkih suglinistih riznovidiv grunti chornozemni Basejn richki roztashovanij v zoni lisostepu Bilsha chastina stepu rozorana i zajnyata posivami silskogospodarskih kultur Lisi zajmayut ploshu 165 km sho stanovit 6 7 vid zagalnoyi ploshi basejna zabolochenist ta ozernist vidnosno nevelika Richkova dolina u verhnij techiyi perevazhno V podibna v serednij i nizhnij trapeciyepodibna i tilki v samij nizhnij chastini de richka pronizuye kristalichni porodi vona znovu staye V podibnoyu Bilsha chastina richisha Kodimi zviviste v nizhnij techiyi maye ryad ozeropodibnih rozshiren Dolina perevazhno zavshirshki 1 5 2 5 km najbilsha 4 km vishe s Kam yanij Mist najmensha 0 7 km Dolina richkiRichka Kodima v s Poznanka Persha Podilskij rajon Odeska oblast Pravij bereg zdebilshogo krutij zavvishki 60 100 m U serednij i nizhnij techiyah richki po shilah u bagatoh miscyah proglyadayetsya nadpojmena terasa zavshirshki 0 5 2 km z pologim ustupom zavvishki 2 5 5 m Poverhnya yiyi majzhe rivna z okremimi pishanimi bugrami podekudi peretinayetsya neglibokimi ulogovinami zajnyata naselenimi punktami z sadami ta gorodami Skladena vona suglinkami ta supiskami v nizini richki pishani grunti vkriti luchnimi travami ta chagarnikami Livij shil pologij zavvishki 5 35 m bez virazhenoyi brivki shil zdebilshogo rozchlenovanij perevazhno rozoranij i zajnyatij posivami silskogospodarskih kultur U verhnij ta serednij techiyah richki miscyami na shilah proslidkovuyetsya nadpojmena terasa zavshirshki 180 800 m z pologim ustupom zavvishki 2 5 4 5 m U nizhnij techiyi vihodyat na poverhnyu kristalichni porodi graniti bilya sela Kam yanij Mist provoditsya yihnya rozrobka U verhnij techiyi sposterigayetsya vihid gruntovih vod Zaplava dvostoronnya zdebilshogo zabolochena perevazhna shirina zminyuyetsya po dovzhini richki vid 0 2 do 0 6 km najbilsha 2 0 km s Kam yanij Mist najmensha 60 m Poverhnya dolini perevazhno rivna miscyami peretinayetsya staricyami ta yarami Vikoristovuyetsya dolina pid sinokis ta pasovisha V period vesnyanogo pavodka dolina zatoplyuyetsya na glibinu 0 5 2 0 m RichisheDovzhina richki 149 km U verhnij ta serednij techiyah Kodima maye ryad ozernih rozshiren yih dovzhina 1 4 km perevazhna shirina 50 200 m glibina blizko 0 8 4 0 m najbilsha 5 3 m Perevazhayucha shirina richki na perekatah 2 8 m glibina 0 1 0 4 m v serednij i nizhnij techiyi Kodima peresihaye Na plesah shirina richki 15 30 m glibina bl 0 5 0 8 m najbilsha shirina 60 m glibina 3 0 m s Krimka Na milkovoddyah richka zarostaye ocheretom na plesah tilki bilya beregiv Dno rivne na plesah namulisto gliniste v yazke na perekatah tverde pishane v girli kam yaniste Rezhim richkiRichka Kodima v s Moshnyagi Baltska miska gromada Kodima nalezhit do Shidnoyevropejskomu tipu richok perevazhno zi snigovim zhivlennyam uchast doshovogo ta gruntovogo stoku neznachna Rivnevij rezhim harakterizuyetsya vesnyanoyu povinnyu nizkoyu litnoyu mezhennyu sho porushuyetsya doshovimi navodkami neznachnim pidjomom vodi voseni vnaslidok doshiv porivnyano visokij i malostijkij vzimku Po mapi izolinij seredno bagatorichnij modul stoku dlya basejnu Kodimi stanovit 1 2 l s z 1 km Zamerzannya richki vidbuvayetsya v pershij polovni grudnya inkoli v zhovtni piznye zamerzannya zafiksovane v lyutomu 1948 roku Serednya tovsha lodu 0 1 0 3 m najbilsha 0 5 m Lodostav trivaye 2 2 5 misyaci U drugij polovini bereznya richka povnistyu ochishuyetsya vid krigi Voda slabko mutna bezkolirna z bolotnim zapahom pridatna dlya pittya Vikoristovuyetsya dlya vodopostachannya polivu gorodiv ta inshih silskogospodarskih potreb PritokiOsnovni pritoki Borsukivka 96 j km Batizhok Rokulova Krichunovskij Yar Gedziliv Yar Getmanka 53 j km livi Berezivka Yar Fernatiya Velikij Gvozdavskij Yar Sirovskij Yar pravi Sama Kodima vpadaye v Pivdennij Bug z pravogo berega na 199 km vid jogo girla bilya pivdenno zahidnoyi okolici Pervomajska na visoti 65 m nad rivnem morya Cikavi faktiDo 1791 richka bula kordonom mizh Richchyu Pospolitoyu z odnogo boku ta Krimskim hanstvom do 1783 i Osmanskoyu imperiyeyu z inshogo LegendaZelena zelena dolina sho porizana blakitnimi shmatkami Ce dolina richki Kodima yaka kolis roztikalas daleko za ninishni svoyi beregi i viruvala burhlivim zhittyam Starovinne slovo Kodima oznachaye boloto para dim paruyucha miscevist A v narodi isnuye taka legenda shodo nazvi richki U davni davni chasi tekla po dolini neshiroka povnovodna richka Na oboh yiyi beregah pravomu krutomu i livomu pologomu selilisya lyudi Voni obroblyali step derzhali hudobu zajmalisya goncharstvom Sonce shedro nadililo cej kutochok zemli Des na dalekomu pivdni tochilisya vijni mizh korinnimi zhitelyami i kochovimi plemenami a v dolini tihoyi richki bulo spokijno Ta liha bida ne minula i cogo charivnogo krayu Yakos zhorstokij tatarskij han virishiv vlasnoruchno proyihatis po zavojovanih zemlyah Dovgo serdeshnij yihav vin svoyim pochtom sirimi bezvodnimi stepami de suhij pivdennij viter gravsya v kovili Bulo zharko dushno Vin zahotiv piti A navkolo lishe bezvodnij step ce buli Hersonski stepi Rozlyutivsya han i nakazav svoyim slugam shukati pitnu vodu i misce de vin mig bi garno vidpochiti Kilka dniv ne bulo vid ginciv chutki A na shostij den z yavilis voni sami zapileni ale radi sho dogodili svoyemu volodaryu Daleko zvidsi na pivnich voni znajshli garnu zelenu dolinu tihoplinnoyi richki Negajno vezit mene tudi zabazhav han Cherez kilka dniv po shodi soncya dobravsya han zi svoyeyu svitoyu na bereg richki Ponad samim beregom u kupavi zeleni rozkinulos zatishne selo z bilimi mazanimi hatkami pid privitnimi ocheretyanimi strihami Do roboti prokidalisya lyudi chulosya remigannya hudobi z krayu v kraj po selu kotivsya pereklik golosistih pivniv Rankovu tishu rozirvav dzvinkij divochij smih To zgrajka divchat vibigla do vodi vmivatisya do shid soncya shob milogo rozhevim lichkom yak zoreyu charuvati Pomitiv han divchat Strepenuvsya nahmuriv smolisti brovi Osoblivo spodobalas jomu bilyava krasunya z sonyachnim volossyam sho hvilyami gralo na yiyi nizhnih divochih plechah Divchina tiho stupila v rankovu vodu de vzhe veselo vmivalisya yiyi podrugi i na hvilinku zupinilasya Poglyad yiyi vpav na seredinu richki de tiho z glibokogo temnogo dna viplivala primhliva kvitka vodyanoyi lileyi Nizhno tiho gojdnulasya na nizhci stebelci pelyustki nechutko roztulilisya vidkrivshi sonyachnu sercevinu Divchini zgadavsya Levko garnij stavnij hlopec z yihnoyi vulici Vchora vin yij skazav sho vona shozha na sonyachnu korolevu I vin Levko yakbi vmiv shodnya pisav bi dlya neyi muziku shob vona lunala i v verbah nad richkoyu i v lugah za neyu shob legki vodyani hvilki muzikoyu oblivali jogo Lyubavu kolihali i hlyupotili yiyi im ya Oda Oda Ta vin cogo ne vmiye a ot kvitku lileyi vin obov yazkovo z glibini yij distane Raptom tupit konej svist zastavili divchinu zdrignutisya Do berega mchalasya orda chornih zapilenih lyudej Vsi divchata kinulisya tikati ta hanski sluzhaki spritno lovili yih arkanami Hotila tikati i Oda ta bulo vzhe pizno Navproti zupinilasya bagata kareta z neyi viliz pihatij han i pomaniv divchinu do sebe Odi zrobilosya strashno Kolis davno vona chula vid materi yak nabigali diki lyudi grabuvali i vbivali a molodih divchat zabirali u vichnu nevolyu Ni cogo vona zovsim ne hoche Vona narodilas i virosla tut u bilenkij selyanskij hati Tut yiyi mati batko tut yiyi rid zemlya Chorni zagrebushi ruki hana vzhe tyagnutsya do yiyi sonyachnih kis Divchina vidstupila u vodu bilshe nikudi bulo Chorni ruki vse blizhche U vodu zajshli i vershniki Hochut vidrizati shlyah Vona vidstupaye Voda vzhe torkayetsya grudej hlyupoche po bilij divochij shiyi Voda temna Ce glibina Ce seredina richki de splivayut bili lileyi She krok i nogi ne vidchuli dna Vostannye syajnulo bile lichenko a mozhe kvitka lileyi i temna voda vse zakrila Kazhut sho han postariv od lyuti i stav kamenem Voda vidstupila i nikoli ne hlyupoche i ne obmivaye sirij kamin Vin dlya neyi chuzhij A vechorami koli tihe pleso richki osvitlyuvav misyac na bereg prihodiv garnij stavnij hlopec Sumno divivsya u richkovu glibin Inkoli z jogo grudej iz sumom virivalis zvuki lyubogo imeni O O da a Voda nesla ci zvuki yak muziku v dalechin Oda a A u vidpovid iz zaplavnih lugiv kviti travi shepotili Odi nema a Nichna luna pidhoplyuvala ostanni zvuki i neslas po vsomu misyachnomu prostori Odi ma a Dovgo klikav i chekav svoyu sudzhenu Levko Ne dochekavsya Z gorya stav vin na berezi visokim stavnim osokorom Pri legkomu podihu vitru listya osokora tremtit a viter poduzhchaye shelestit zab yetsya v rozpachi i todi line nad richkoyu jogo klich O da a U vidpovid iz zaplavi Odi ma a a Bulo tak chi ni hto znaye Ale j do cogo chasu teche v nashomu krayu tiha spokijna richka z poroslimi osokoyu beregami i zvetsya vona Kodima PosilannyaBogdan Sushinskij Veliki bidi maloyi richki 12 Lyutogo 2012 u Wayback Machine Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Vodni resursi ta yakist richkovih vod basejnu Pivdennogo Bugu za red V K Hilchevskogo K Nika centr 2009 184 s ISBN 978 966 521 516 5 Slovnik gidronimiv Ukrayini Redkol K K Cilujko golova ta in K Naukova dumka 1979 S 259 Div takozhKudima Kudinka