Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кри́мка — село в Україні, у Кам'яномостівській сільській громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 1204 особи.
| село Кримка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Миколаївська область |
| Район | Первомайський район |
| Громада | Кам'яномостівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1792 |
| Населення | 1204 |
| Поштовий індекс | 55261 |
| Телефонний код | +380 5161 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 73 м |
| Найближча залізнична станція | Кам'яний Міст |
| Відстань до залізничної станції | 4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 55231, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с-ще Кам'яний Міст, вул. Заводська, 1 |
| Карта | |
  Кримка | |
 Кримка | |
| Мапа | |
| | |
Розташоване на лівому березі річки Кодими, за 17 км на південний захід від районного центру і найближчої залізничної станції Первомайськ-на-Бузі на лінії Борщі — Підгородня.
Історія
Про давнє заселення місцевості, де знаходиться село, свідчить виявлене біля нього поселення епохи бронзи (2-ге тисячоліття до н. е.). В околицях Кримки знайдено також візантійську монету імператора Романа IV (1068—1071 рр.). У 2-й половині XVIII століття вздовж річки Кодими, на території, захопленій Кримським ханством, виникло декілька т. п. ханської (кримських) слободи, заснованої запоріжцями та пересиленцями з Правобережної України, з Молдавії, Росії.
Звідси й назва однієї з них — Кримка, уперше згадується в документах 1782 року. У 1791 році за Ясським мирним договором Кримка разом з іншими володіннями відійшла до Російської Імперії. У «Відомостях 4-х повітів, які складають новопридбану область від Оттоманської імперії і приєднану до Катеринославської губернії» Кримка згадана у 1792 році як казенне поселення зі 142 мешканцями. Двом селам — Кумарям і Кримці тоді було приписано 24 тис. десятини землі.
Жителі Кримки займалися переважно скотарством, велику частину землі відводили під сінокоси й пасовища. Із зернових сіяли ярову пшеницю. Крім того, вирощували тютюн, баштанні культури. На ярмарку в Ольвіополі продавали велику рогату худобу, коней, овець, шкіри, олію, овочі. Частина селян чумакувала.
У 90-х роках XVIII століття Кримка з 9 тис. десятини землі була подарована царським урядом одному з офіцерів, що брав участь в Російсько-турецькій війні 1787—1791 років, а на початку 1800 року стала власністю поміщиків Сабанських. Нові власники прагнули підвищити дохідність господарства шляхом посилення експлуатації селян. Кріпаки повинні були відпрацьовувати панщину по 3-4, а під час жнив і 5 днів в педелю.
З січня 1795 року Кримка входила до складу Богопольского повіту Вознесенського намісництва, з 1797 року — до Богопольскої волості Балтського повіту Подільської губернії. У селі у 1859 році налічувалося 195 дворів з 1193 мешканцями. З 1857 року тут діяла прихідська школа, у якій у рік відкриття навчалося 12 дітей.
Під час реформи 1861 року селянам Кримки, згідно зі статутною грамотою, виділили 2100 десятини землі (по 3—4 десятини на ревізьку душу), а в поміщика залишилося 7 тис. десятини. Поміщик відібрав у селян значну частину землі, якою вони користувалися до реформи. Тільки близько 25 відсотків селян отримали повні наділи; більшості ж дісталися т. з. дарчі душові наділи — по десятині на ревізьку душу. Селяни вийшли «на волю» пограбованими і вимушені були орендувати землю у поміщика.
У 1898 році мешканці Кримки і Іванівки орендували близько 500 десятини землі. Переважно тут була поширена т. зв. суборенда. Поміщик здавав землю великими ділянками по 4 крб за десятину орендареві, у якого селяни орендували її за третину урожаю і ще виплачували грошима по 1 крб за десятину орної землі і по 6—7 крб за десятину сінокосу і випасу. Ця «голодна оренда» розоряла селян. Частина їх батрачила, йшла на заробітки в міста.
Під час революції 1905—1907 років селяни Кримки відібрали у поміщика землю, худобу й інвентар. Для придушення цього виступу, що спалахнув у червні 1905 року, поміщик викликав солдатів, які жорстоко розправилися з селянами. Проте восени наступного року кримківські селяни самовільно вирубали поміщицький ліс.
З 1906 році в Кримці окрім церковноприходської функціонувала однокомплектна земська школа.
Перша світова війна та Визвольні змагання
Скрутне становище селян посилила Перша світова війна, що почалася. Багато працездатних чоловіків було мобілізовано на фронт. Для потреб армії реквізували коней, робочу худобу. Це привело до занепаду більшості господарств: скоротилися посівні площі, знизилася врожайність. Різко підвищилися ціни на харчові продукти і господарські товари.
І після Лютневої революції 1917 року влада в селі деякий час зосереджувалася в руках старости, урядника і священника. У квітні на сільському сході був обраний земельний комітет у складі 20 осіб. Більшість в комітеті складали батраки, бідняки й середняки. Очолив його малоземельний селянин М. А. Ісайко.
У січні 1918 року розпочалася перша радянська окупація і створено місцеву раду селянських депутатів, головою якої став Л. А. Бачинський.
15 березня 1918 року село звільнили німецько-австрійські підрозділи. За гетьмана Павла Скоропадського було відновлено старі порядки, було повернуто поміщикові землю і майно.
У кінці 1918 року після вигнання німців в селі було встановлено владу Директорії Української Народної Республіки. Але 19 березня 1919 року більшовицький загін під командуванням Т. М. Гуляницького захопив владу у селі.
На початку вересня 1919 року в Кримку увірвалися денікінці. 4 лютого 1920 року частини 45-ї дивізії 14-ї армії під командуванням Й. Е. Якіра вибили з села білогвардійців. Створений тоді ж сільський ревком на початку квітня передав свої функції Раді, яка почала здійснювати закон Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року про землю.
На початку червня 1920 року в селі створений комітет незаможних селян.
Після поразки у Визвольних змаганнях село надовго було окуповане більшовиками.
Після війни у селі відкрилась школа. У 1921 році — клуб.
Колективізація
Після XV з'їзду ВКП(б) партійний осередок і сільрада вели широку роботу по колективізації господарювання. Літом 1929 року бідняцькі господарства села об'єдналися в комуну і ТОЗ. У 1929—1930 роках на базі комуни і ТОЗу виникли артілі «Червоний Перекоп», імені Ворошилова та імені 25 жовтня, що об'єднали 97 % сімей села. У лютому 1930 року загальні збори колгоспників ухвалили розкуркулити чотирьох місцевих заможних селян.
У тому ж році в селі на 300 гектарах землі, що належала лісництву, організовано господарство овочівника Одеського кооперативного союзу, де було 130 коней, 60 корів, 400 свиней і трактор. У 1936 році на базі цього господарства створений колгосп імені Будьонного.
Введення постійних посівних обертів і створення сортового посівного фонду, чому сприяла також робота трьох колгоспних хат-лабораторій, дали можливість покінчити із засміченістю полів в колгоспах. Виконуючи завдання третьої п'ятирічки по збільшенню виробництва зерна, селяни у 1940 році виростили й зібрали по 19 цнт зернових з гектара. У кінці 1940 року в колгоспах налічувалося 120 корів, 100 свиноматок, понад 400 овець. У 1939 і 1940 роках колгосп імені Будьонного і «Червоний Перекоп» були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У 1941 році в Кримці проживало 1260 осіб. У селі працювала аптека, у кожному колгоспі були організовані дитячі ясла. У 1936 році відкрилася середня школа. У 1940/41 навчальному році в ній навчалося 350 учнів, працювало 26 учителів. Багато випускників школи після закінчення десятого класу продовжували навчання у вищих і середніх спеціальних закладах країни. У 1940/41 навчальному році у вищих навчальних закладах навчалося понад 30 кримчан.
Німецько-радянська війна
Сотні жителів Кримки пішли на фронт з перших днів війни. Село Кримка під час румунської окупації входило до губернаторства Трансністрії.
У 1942—1943 роках в селі діяла підпільна організація спротиву «Партизанська іскра» під керівництвом директора місцевої школи Володимира Моргуненка. Підпільники придбали 2 радіоприймачі і друкарську машинку, завдяки чому мали змогу розповсюджувати новини Радінформбюро та листівки у селах Первомайського району: Кримці, Катеринці, Кумарах, Кам'яній Балці, Новоандріївці. Бойові підпільні групи були створені в усіх названих селах, очолювали їх колишні учні Володимира Степановича: Володя Вайсман, Поліна Лойченко, Дарина Дяченко, Надія Буревич. Партизани збирали зброю, боєприпаси, організовували саботаж, диверсії: перша військова операція була проведена іскрівцями на залізничній станції Кам'яний Міст — підірвали 2 ешелони: три десятки вагонів, чотири цистерни з паливом, півтора десятка платформ з автомашинами та тягачами, два паротяги. У червні 1942 року «Партизанська іскра» пустила під укіс неподалік від с. Кримка німецький військовий ешелон з 48 вагонів, платформ, завантажених воєнною технікою і боєприпасами, бензоцистерн з паливом.
Під час бойового завдання у ніч на 15 лютого 1943 року була арештована група з 10 партизанів, наступного дня — ще четверо. У ніч з 17 на 18 лютого 1943 року іскровці на чолі з Парфентієм Гречаним здійснили напад на жандармський пост, де знаходились арештовані товариші, і звільнили їх. Після цього почалися арешти членів підпілля, до кінця лютого усі члени «Партизанської іскри», у тому числі в В. С. Моргуненко, були арештовані. Після нелюдських тортур вранці 28 лютого 1943 року більшу частину підпільників було страчено. 1 березня був вбитий у перестрілці Парфентій Гречаний, а члени групи Дарини Дяченко, яких вивезли до Тираспольської в'язниці, були розстріляні 2 квітня 1944 року.
1 липня 1958 року Володимиру Степановичу Моргуненку, Парфентію Карповичу Гречаному, Дарії Григорівні Дяченко було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
-
![image]()
Братня могила підпільників -
![image]()
Музей Партизанської іскри
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1142 | 94.85% |
| російська | 55 | 4.57% |
| румунська | 3 | 0.25% |
| білоруська | 2 | 0.17% |
| вірменська | 1 | 0.08% |
| болгарська | 1 | 0.08% |
| Усього | 1204 | 100% |
Персоналії
- Герасименко Іван Павлович (1925—1979) — український педагог, активний учасник «Партизанської іскри», письменник.
Пам'ятки
- Кримка (метеорит) — метеорит, 21 січня 1946 року впав поблизу села.
Див. також
- Сайт Кримківської ЗОШ І—IIIIII ст. імені Партизанської іскри [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Погода в селі Кримка [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Миколаївський держархів [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Партизанська іскра [ 21 березня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kri mka selo v Ukrayini u Kam yanomostivskij silskij gromadi Pervomajskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1204 osobi selo KrimkaKrayina UkrayinaOblast Mikolayivska oblastRajon Pervomajskij rajonGromada Kam yanomostivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1792Naselennya 1204Poshtovij indeks 55261Telefonnij kod 380 5161Geografichni daniGeografichni koordinati 47 56 15 pn sh 30 45 44 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 73 mNajblizhcha zaliznichna stanciya Kam yanij MistVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 kmMisceva vladaAdresa radi 55231 Mikolayivska obl Pervomajskij r n s she Kam yanij Mist vul Zavodska 1KartaKrimkaKrimkaMapa Krimka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krimka Roztashovane na livomu berezi richki Kodimi za 17 km na pivdennij zahid vid rajonnogo centru i najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Pervomajsk na Buzi na liniyi Borshi Pidgorodnya IstoriyaPro davnye zaselennya miscevosti de znahoditsya selo svidchit viyavlene bilya nogo poselennya epohi bronzi 2 ge tisyacholittya do n e V okolicyah Krimki znajdeno takozh vizantijsku monetu imperatora Romana IV 1068 1071 rr U 2 j polovini XVIII stolittya vzdovzh richki Kodimi na teritoriyi zahoplenij Krimskim hanstvom viniklo dekilka t p hanskoyi krimskih slobodi zasnovanoyi zaporizhcyami ta peresilencyami z Pravoberezhnoyi Ukrayini z Moldaviyi Rosiyi Zvidsi j nazva odniyeyi z nih Krimka upershe zgaduyetsya v dokumentah 1782 roku U 1791 roci za Yasskim mirnim dogovorom Krimka razom z inshimi volodinnyami vidijshla do Rosijskoyi Imperiyi U Vidomostyah 4 h povitiv yaki skladayut novopridbanu oblast vid Ottomanskoyi imperiyi i priyednanu do Katerinoslavskoyi guberniyi Krimka zgadana u 1792 roci yak kazenne poselennya zi 142 meshkancyami Dvom selam Kumaryam i Krimci todi bulo pripisano 24 tis desyatini zemli Zhiteli Krimki zajmalisya perevazhno skotarstvom veliku chastinu zemli vidvodili pid sinokosi j pasovisha Iz zernovih siyali yarovu pshenicyu Krim togo viroshuvali tyutyun bashtanni kulturi Na yarmarku v Olviopoli prodavali veliku rogatu hudobu konej ovec shkiri oliyu ovochi Chastina selyan chumakuvala U 90 h rokah XVIII stolittya Krimka z 9 tis desyatini zemli bula podarovana carskim uryadom odnomu z oficeriv sho brav uchast v Rosijsko tureckij vijni 1787 1791 rokiv a na pochatku 1800 roku stala vlasnistyu pomishikiv Sabanskih Novi vlasniki pragnuli pidvishiti dohidnist gospodarstva shlyahom posilennya ekspluataciyi selyan Kripaki povinni buli vidpracovuvati panshinu po 3 4 a pid chas zhniv i 5 dniv v pedelyu Z sichnya 1795 roku Krimka vhodila do skladu Bogopolskogo povitu Voznesenskogo namisnictva z 1797 roku do Bogopolskoyi volosti Baltskogo povitu Podilskoyi guberniyi U seli u 1859 roci nalichuvalosya 195 dvoriv z 1193 meshkancyami Z 1857 roku tut diyala prihidska shkola u yakij u rik vidkrittya navchalosya 12 ditej Pid chas reformi 1861 roku selyanam Krimki zgidno zi statutnoyu gramotoyu vidilili 2100 desyatini zemli po 3 4 desyatini na revizku dushu a v pomishika zalishilosya 7 tis desyatini Pomishik vidibrav u selyan znachnu chastinu zemli yakoyu voni koristuvalisya do reformi Tilki blizko 25 vidsotkiv selyan otrimali povni nadili bilshosti zh distalisya t z darchi dushovi nadili po desyatini na revizku dushu Selyani vijshli na volyu pograbovanimi i vimusheni buli orenduvati zemlyu u pomishika U 1898 roci meshkanci Krimki i Ivanivki orenduvali blizko 500 desyatini zemli Perevazhno tut bula poshirena t zv suborenda Pomishik zdavav zemlyu velikimi dilyankami po 4 krb za desyatinu orendarevi u yakogo selyani orenduvali yiyi za tretinu urozhayu i she viplachuvali groshima po 1 krb za desyatinu ornoyi zemli i po 6 7 krb za desyatinu sinokosu i vipasu Cya golodna orenda rozoryala selyan Chastina yih batrachila jshla na zarobitki v mista Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv selyani Krimki vidibrali u pomishika zemlyu hudobu j inventar Dlya pridushennya cogo vistupu sho spalahnuv u chervni 1905 roku pomishik viklikav soldativ yaki zhorstoko rozpravilisya z selyanami Prote voseni nastupnogo roku krimkivski selyani samovilno virubali pomishickij lis Z 1906 roci v Krimci okrim cerkovnoprihodskoyi funkcionuvala odnokomplektna zemska shkola Persha svitova vijna ta Vizvolni zmagannya Skrutne stanovishe selyan posilila Persha svitova vijna sho pochalasya Bagato pracezdatnih cholovikiv bulo mobilizovano na front Dlya potreb armiyi rekvizuvali konej robochu hudobu Ce privelo do zanepadu bilshosti gospodarstv skorotilisya posivni ploshi znizilasya vrozhajnist Rizko pidvishilisya cini na harchovi produkti i gospodarski tovari I pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku vlada v seli deyakij chas zoseredzhuvalasya v rukah starosti uryadnika i svyashennika U kvitni na silskomu shodi buv obranij zemelnij komitet u skladi 20 osib Bilshist v komiteti skladali batraki bidnyaki j serednyaki Ocholiv jogo malozemelnij selyanin M A Isajko U sichni 1918 roku rozpochalasya persha radyanska okupaciya i stvoreno miscevu radu selyanskih deputativ golovoyu yakoyi stav L A Bachinskij 15 bereznya 1918 roku selo zvilnili nimecko avstrijski pidrozdili Za getmana Pavla Skoropadskogo bulo vidnovleno stari poryadki bulo povernuto pomishikovi zemlyu i majno U kinci 1918 roku pislya vignannya nimciv v seli bulo vstanovleno vladu Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ale 19 bereznya 1919 roku bilshovickij zagin pid komanduvannyam T M Gulyanickogo zahopiv vladu u seli Na pochatku veresnya 1919 roku v Krimku uvirvalisya denikinci 4 lyutogo 1920 roku chastini 45 yi diviziyi 14 yi armiyi pid komanduvannyam J E Yakira vibili z sela bilogvardijciv Stvorenij todi zh silskij revkom na pochatku kvitnya peredav svoyi funkciyi Radi yaka pochala zdijsnyuvati zakon Vseukrrevkomu vid 5 lyutogo 1920 roku pro zemlyu Na pochatku chervnya 1920 roku v seli stvorenij komitet nezamozhnih selyan Pislya porazki u Vizvolnih zmagannyah selo nadovgo bulo okupovane bilshovikami Pislya vijni u seli vidkrilas shkola U 1921 roci klub Kolektivizaciya Pislya XV z yizdu VKP b partijnij oseredok i silrada veli shiroku robotu po kolektivizaciyi gospodaryuvannya Litom 1929 roku bidnyacki gospodarstva sela ob yednalisya v komunu i TOZ U 1929 1930 rokah na bazi komuni i TOZu vinikli artili Chervonij Perekop imeni Voroshilova ta imeni 25 zhovtnya sho ob yednali 97 simej sela U lyutomu 1930 roku zagalni zbori kolgospnikiv uhvalili rozkurkuliti chotiroh miscevih zamozhnih selyan U tomu zh roci v seli na 300 gektarah zemli sho nalezhala lisnictvu organizovano gospodarstvo ovochivnika Odeskogo kooperativnogo soyuzu de bulo 130 konej 60 koriv 400 svinej i traktor U 1936 roci na bazi cogo gospodarstva stvorenij kolgosp imeni Budonnogo Vvedennya postijnih posivnih obertiv i stvorennya sortovogo posivnogo fondu chomu spriyala takozh robota troh kolgospnih hat laboratorij dali mozhlivist pokinchiti iz zasmichenistyu poliv v kolgospah Vikonuyuchi zavdannya tretoyi p yatirichki po zbilshennyu virobnictva zerna selyani u 1940 roci virostili j zibrali po 19 cnt zernovih z gektara U kinci 1940 roku v kolgospah nalichuvalosya 120 koriv 100 svinomatok ponad 400 ovec U 1939 i 1940 rokah kolgosp imeni Budonnogo i Chervonij Perekop buli uchasnikami Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki U 1941 roci v Krimci prozhivalo 1260 osib U seli pracyuvala apteka u kozhnomu kolgospi buli organizovani dityachi yasla U 1936 roci vidkrilasya serednya shkola U 1940 41 navchalnomu roci v nij navchalosya 350 uchniv pracyuvalo 26 uchiteliv Bagato vipusknikiv shkoli pislya zakinchennya desyatogo klasu prodovzhuvali navchannya u vishih i serednih specialnih zakladah krayini U 1940 41 navchalnomu roci u vishih navchalnih zakladah navchalosya ponad 30 krimchan Nimecko radyanska vijna Sotni zhiteliv Krimki pishli na front z pershih dniv vijni Selo Krimka pid chas rumunskoyi okupaciyi vhodilo do gubernatorstva Transnistriyi U 1942 1943 rokah v seli diyala pidpilna organizaciya sprotivu Partizanska iskra pid kerivnictvom direktora miscevoyi shkoli Volodimira Morgunenka Pidpilniki pridbali 2 radioprijmachi i drukarsku mashinku zavdyaki chomu mali zmogu rozpovsyudzhuvati novini Radinformbyuro ta listivki u selah Pervomajskogo rajonu Krimci Katerinci Kumarah Kam yanij Balci Novoandriyivci Bojovi pidpilni grupi buli stvoreni v usih nazvanih selah ocholyuvali yih kolishni uchni Volodimira Stepanovicha Volodya Vajsman Polina Lojchenko Darina Dyachenko Nadiya Burevich Partizani zbirali zbroyu boyepripasi organizovuvali sabotazh diversiyi persha vijskova operaciya bula provedena iskrivcyami na zaliznichnij stanciyi Kam yanij Mist pidirvali 2 esheloni tri desyatki vagoniv chotiri cisterni z palivom pivtora desyatka platform z avtomashinami ta tyagachami dva parotyagi U chervni 1942 roku Partizanska iskra pustila pid ukis nepodalik vid s Krimka nimeckij vijskovij eshelon z 48 vagoniv platform zavantazhenih voyennoyu tehnikoyu i boyepripasami benzocistern z palivom Pid chas bojovogo zavdannya u nich na 15 lyutogo 1943 roku bula areshtovana grupa z 10 partizaniv nastupnogo dnya she chetvero U nich z 17 na 18 lyutogo 1943 roku iskrovci na choli z Parfentiyem Grechanim zdijsnili napad na zhandarmskij post de znahodilis areshtovani tovarishi i zvilnili yih Pislya cogo pochalisya areshti chleniv pidpillya do kincya lyutogo usi chleni Partizanskoyi iskri u tomu chisli v V S Morgunenko buli areshtovani Pislya nelyudskih tortur vranci 28 lyutogo 1943 roku bilshu chastinu pidpilnikiv bulo stracheno 1 bereznya buv vbitij u perestrilci Parfentij Grechanij a chleni grupi Darini Dyachenko yakih vivezli do Tiraspolskoyi v yaznici buli rozstrilyani 2 kvitnya 1944 roku 1 lipnya 1958 roku Volodimiru Stepanovichu Morgunenku Parfentiyu Karpovichu Grechanomu Dariyi Grigorivni Dyachenko bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Bratnya mogila pidpilnikiv Muzej Partizanskoyi iskriNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1142 94 85 rosijska 55 4 57 rumunska 3 0 25 biloruska 2 0 17 virmenska 1 0 08 bolgarska 1 0 08 Usogo 1204 100 PersonaliyiGerasimenko Ivan Pavlovich 1925 1979 ukrayinskij pedagog aktivnij uchasnik Partizanskoyi iskri pismennik Pam yatkiKrimka meteorit meteorit 21 sichnya 1946 roku vpav poblizu sela Div takozhMuzej Pidpilno partizanskogo ruhu na Mikolayivshini Sajt Krimkivskoyi ZOSh I IIIIII st imeni Partizanskoyi iskri 6 travnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaPogoda v seli Krimka 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Mikolayivskij derzharhiv 24 bereznya 2014 u Wayback Machine Partizanska iskra 21 bereznya 2009 u Wayback Machine Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih