Єдиса́н (тур. Yedisan) — історичний регіон у Південній Україні, в північно-західній частині Північного Причорномор'я. Знаходиться між гирлами Дністра, Південного Бугу і Дніпра, на західному краю Українського степу, займає південні терени сучасних Одеської, Херсонської та Миколаївської областей України.
Єдисан | |
---|---|
Єдисан (18 століття). | |
Центр | Очаків (Аккерман) |
Нині |
На південному заході межував із Буджаком, на півночі — з Поділлям, на північному сході — з Надніпрянщиною і Запорожжям, на сході і південному сході — з Кримом; на півдні омивався водами Чорного моря.
Географічно був частиною Дикого Поля, що простягалося на північ від узбережжя Чорного моря, між річками Дніпром і Дністром, на схід від Буджака й Молдови, на південь від Поділля й Запорожжя, на захід від Тавриди. Входив до складу провінції Сілістра Османської імперії.
На початку XX ст. територію Єдисану було розділено між Україною та Молдовою. Міста — Хаджибей (раніше — Коцюбіїв), Аче-Кале (пізніше — Очаків). Значну частину населення становили кочові ногайці, або малі татари. 1774 — регіон отримав незалежність від Османської імперії й увійшов до складу Кримського Ханства. 1783 — у складі Кримського Ханства ввійшов до складу Російської імперії.
Назва
- Єдисан (тур. Yedisan) — турецька назва. Походить від ногайської орди, вказує на сім різних ординських племен орди, або від турецької фортеці Єні Дюня (Yeni Dünya, «новий світ»), що існувала на теренах Хаджибею.
- Західна Ногайщина, або Західний Ногай — від західної ногайської орди; протиставлялася Східній Ногайщині.
- Очаківщина, або Очаківське поле (пол. Pole Oczakowskie) — польська і староукраїнська назва за містом Очаків, найголовнішою фортецею регіону.
- Очаківська область або Очаківська Татарія — російська назва за містом Очаків.
- Дністровсько-Бузьке межиріччя
Історія
У ранній середньовічний період терени майбутнього Єдисану були домом для уличів, печенігів і, пізніше, половців (куманів). Після монгольської навали XIII ст. ця земля була під контролем хана Золотої Орди. У XV ст. Єдисан входив до складу Великого Князівства Литовського (як частина Дикого Поля), пізніше — частина васала Османської імперії — Кримського ханства. Кочівні ногаї почали залюднювати ці місця після того, як були витіснені з Центральної Азії спершу на Кубань. Вже звідти після 1724 р. одна з орд перейшла на захід і дала регіону назву Єдисан, хоча його, часто, помилково, називають так на багатьох історичних мапах і ранішого періоду.
Ця територія часом була інкорпорована в Османську адміністративну структуру як частина еялету Сілістра з фортецями Хаджибей (нині Одеса) та Озі (нині Очаків) як великими центрами. Єдисан був так само частиною територіальної суперечки між ногаями, що були данниками Османської Порти, і запорозькими козаками, що тоді були формально підданими московського царя. Наприкінці XVIII ст. Російська імперія під керівництвом Єкатерини II почала захоплювати землі навкруги Єдисану. Як наслідок Російсько-турецької війни 1768—1774 років, османці поступилися Російській імперії землями на схід від Південного Бугу.
Через Ясський договір, який закінчив російсько-турецьку війну 1787—1792 років, кордон Російської імперії було розширено до річки Дністер і передачу Єдисану було завершено. Після передачі, 1794 р., було засновано, а фактично відновлено місто Одесу (старий Коцюбіїв), а землі заселено українськими, молдовськими та російськими колоністами, а також німцями. Територія ввійшла до складу Херсонської губернії.
Нині ці землі входять до складу Одеської, Миколаївської та Херсонської областей України, а також Молдови.
У літературі
У 2019 вийшов переклад на російську мову уривків щоденника 1843 року Юзефа Ігнація Крашевського, польського письменника, громадсько-політичного діяча, журналіста, дійсного члена Одеського товариства історії та старожитностей, під назвою «Спогади про Одесу, Єдисан і Буджак». Влітку 1843 року Юзеф Крашевський побував в Одесі і перед цим детально вивчив літературу того періоду з історії Одеси та краю.
Привітання одеських країв (мовою перекладу):
Приветствую тебя берег, когда-то греками колонизированный, известный со времён Ольгерда и Витольда. Завоёванный ими некогда, а их потомками утраченный… На степях которого паслись долгие годы татарские табуны лошадей, овец и верблюдов, где долго не было жизни, не разносился иной возглас, как «Аллах!» ногайцев и турков, крик боевой едисанцев и скрип арб татарских. Приветствую тебя, бывших Язловицких наследство, земля к целому краю, не к одному лишь только относящаяся роду. Целым провинциям дающая движение, жизнь, торговлю, деньги. Приветствую тебя земля, протоптанная сарматами, скифами, даками, греками, татарами, генуэзцами, поляками, турками, шведами, русскими, немцами, по которой наступали татары на наши плодородные провинции с огнём и мечом, через которую побеждённый, но не пленённый, убегал через Бендеры Карл XII.
Див. також
Примітки
- . biblioteka-franko.od.ua. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
- . odessitclub.org (ru-ru) . Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
Бібліографія
- Иоганн Тунманн. Крымское ханство. III. Едисан или Западный Ногай // Тунманн. Крымское ханство. Симферополь: Таврия, 1991 [1] [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yedisa n tur Yedisan istorichnij region u Pivdennij Ukrayini v pivnichno zahidnij chastini Pivnichnogo Prichornomor ya Znahoditsya mizh girlami Dnistra Pivdennogo Bugu i Dnipra na zahidnomu krayu Ukrayinskogo stepu zajmaye pivdenni tereni suchasnih Odeskoyi Hersonskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej Ukrayini Yedisan Yedisan 18 stolittya Centr Ochakiv Akkerman Nini Ukrayina Mikolayivska oblast Odeska oblast Hersonska oblast Na pivdennomu zahodi mezhuvav iz Budzhakom na pivnochi z Podillyam na pivnichnomu shodi z Nadnipryanshinoyu i Zaporozhzhyam na shodi i pivdennomu shodi z Krimom na pivdni omivavsya vodami Chornogo morya Geografichno buv chastinoyu Dikogo Polya sho prostyagalosya na pivnich vid uzberezhzhya Chornogo morya mizh richkami Dniprom i Dnistrom na shid vid Budzhaka j Moldovi na pivden vid Podillya j Zaporozhzhya na zahid vid Tavridi Vhodiv do skladu provinciyi Silistra Osmanskoyi imperiyi Na pochatku XX st teritoriyu Yedisanu bulo rozdileno mizh Ukrayinoyu ta Moldovoyu Mista Hadzhibej ranishe Kocyubiyiv Ache Kale piznishe Ochakiv Znachnu chastinu naselennya stanovili kochovi nogajci abo mali tatari 1774 region otrimav nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi j uvijshov do skladu Krimskogo Hanstva 1783 u skladi Krimskogo Hanstva vvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi NazvaYedisan tur Yedisan turecka nazva Pohodit vid nogajskoyi ordi vkazuye na sim riznih ordinskih plemen ordi abo vid tureckoyi forteci Yeni Dyunya Yeni Dunya novij svit sho isnuvala na terenah Hadzhibeyu Zahidna Nogajshina abo Zahidnij Nogaj vid zahidnoyi nogajskoyi ordi protistavlyalasya Shidnij Nogajshini Ochakivshina abo Ochakivske pole pol Pole Oczakowskie polska i staroukrayinska nazva za mistom Ochakiv najgolovnishoyu forteceyu regionu Ochakivska oblast abo Ochakivska Tatariya rosijska nazva za mistom Ochakiv Dnistrovsko Buzke mezhirichchyaIstoriyaYedisan 1481 1683 Yedisan 1789 U rannij serednovichnij period tereni majbutnogo Yedisanu buli domom dlya ulichiv pechenigiv i piznishe polovciv kumaniv Pislya mongolskoyi navali XIII st cya zemlya bula pid kontrolem hana Zolotoyi Ordi U XV st Yedisan vhodiv do skladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo yak chastina Dikogo Polya piznishe chastina vasala Osmanskoyi imperiyi Krimskogo hanstva Kochivni nogayi pochali zalyudnyuvati ci miscya pislya togo yak buli vitisneni z Centralnoyi Aziyi spershu na Kuban Vzhe zvidti pislya 1724 r odna z ord perejshla na zahid i dala regionu nazvu Yedisan hocha jogo chasto pomilkovo nazivayut tak na bagatoh istorichnih mapah i ranishogo periodu Cya teritoriya chasom bula inkorporovana v Osmansku administrativnu strukturu yak chastina eyaletu Silistra z fortecyami Hadzhibej nini Odesa ta Ozi nini Ochakiv yak velikimi centrami Yedisan buv tak samo chastinoyu teritorialnoyi superechki mizh nogayami sho buli dannikami Osmanskoyi Porti i zaporozkimi kozakami sho todi buli formalno piddanimi moskovskogo carya Naprikinci XVIII st Rosijska imperiya pid kerivnictvom Yekaterini II pochala zahoplyuvati zemli navkrugi Yedisanu Yak naslidok Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv osmanci postupilisya Rosijskij imperiyi zemlyami na shid vid Pivdennogo Bugu Cherez Yasskij dogovir yakij zakinchiv rosijsko turecku vijnu 1787 1792 rokiv kordon Rosijskoyi imperiyi bulo rozshireno do richki Dnister i peredachu Yedisanu bulo zaversheno Pislya peredachi 1794 r bulo zasnovano a faktichno vidnovleno misto Odesu starij Kocyubiyiv a zemli zaseleno ukrayinskimi moldovskimi ta rosijskimi kolonistami a takozh nimcyami Teritoriya vvijshla do skladu Hersonskoyi guberniyi Nini ci zemli vhodyat do skladu Odeskoyi Mikolayivskoyi ta Hersonskoyi oblastej Ukrayini a takozh Moldovi U literaturiU 2019 vijshov pereklad na rosijsku movu urivkiv shodennika 1843 roku Yuzefa Ignaciya Krashevskogo polskogo pismennika gromadsko politichnogo diyacha zhurnalista dijsnogo chlena Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej pid nazvoyu Spogadi pro Odesu Yedisan i Budzhak Vlitku 1843 roku Yuzef Krashevskij pobuvav v Odesi i pered cim detalno vivchiv literaturu togo periodu z istoriyi Odesi ta krayu Privitannya odeskih krayiv movoyu perekladu Privetstvuyu tebya bereg kogda to grekami kolonizirovannyj izvestnyj so vremyon Olgerda i Vitolda Zavoyovannyj imi nekogda a ih potomkami utrachennyj Na stepyah kotorogo paslis dolgie gody tatarskie tabuny loshadej ovec i verblyudov gde dolgo ne bylo zhizni ne raznosilsya inoj vozglas kak Allah nogajcev i turkov krik boevoj edisancev i skrip arb tatarskih Privetstvuyu tebya byvshih Yazlovickih nasledstvo zemlya k celomu krayu ne k odnomu lish tolko otnosyashayasya rodu Celym provinciyam dayushaya dvizhenie zhizn torgovlyu dengi Privetstvuyu tebya zemlya protoptannaya sarmatami skifami dakami grekami tatarami genuezcami polyakami turkami shvedami russkimi nemcami po kotoroj nastupali tatary na nashi plodorodnye provincii s ognyom i mechom cherez kotoruyu pobezhdyonnyj no ne plenyonnyj ubegal cherez Bendery Karl XII Div takozhHanska Ukrayina Yedisanska ordaPrimitki biblioteka franko od ua Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 20 lipnya 2020 odessitclub org ru ru Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 20 lipnya 2020 BibliografiyaIogann Tunmann Krymskoe hanstvo III Edisan ili Zapadnyj Nogaj Tunmann Krymskoe hanstvo Simferopol Tavriya 1991 1 10 travnya 2012 u Wayback Machine