Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліквіда́ція Запорі́зької Січі́ 1775 ро́ку — насильницьке знищення російськими військами українського козацького утворення — Підпільненської Січі, та остаточна ліквідація Запорізької Січі як козацької автономії. Унаслідок цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існування.
Передумови ліквідації
Вже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що російська влада не має жодних намірів щодо збереження української автономії, передбаченої ще Березневими статтями 1654 року. Після палацового перевороту 1762 року на імператорський престол зійшла Катерина II, дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній імперії. Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування козацької держави Гетьманщини, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі.
Коли 1764 року було ліквідовано Гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Московська влада лише чекала слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці.
Ліквідація Січі
Така нагода припала на 1775 рік, коли закінчилася Російсько-турецька війна (1768—1774), яку Москві допомогли виграти запорожці, і козаки стали непотрібні. 23 квітня 1775 року на раді при імператорському дворі прийнято рішення про ліквідацію Січі. На початку червня 1775 року російські війська під командуванням російського генерала сербського походження Петра Текелія, які поверталися з османського походу, раптово оточили Січ. Козаки не чекали на такий розвиток подій, а тому на Запоріжжі тоді перебувало зовсім мало вояків. На самій Січі в той час перебувало лише декілька тисяч запорожців, решта після завершення війни роз'їхалась по паланках і зимівниках. Натомість під командуванням Петра Текелія перебували значні сили: 10 піхотних і 13 донських козацьких полків, 8 полків регулярної кінноти, посиленої 20 гусарськими і 17 пікінерськими ескадронами. Петро Текелія оголосив імператорський указ про ліквідацію Запорозької Січі. Січовому товариству, зважаючи на аж надто нерівні сили, нічого не залишалося, як здатися на волю переможців. Всім було зрозуміло що опір кількох тисяч оточених запорожців буде марним, а прорив інших козацьких військ до оточеної Січі був майже неможливим в силу багатьох причин. Серед цих причин і велика чисельність російського війська і те що майже вся козацька старшина перебувала на Січі в результаті чого козаки що не були в оточенні залишилися без командування.
На Січі зібралася рада на чолі з кошовим отаманом Петром Калнишевським, лунали запеклі суперечки у намаганні знайти вихід з безнадійної ситуації в якій опинилося Запорізьке козацтво. Рада вирішила не проливати християнської крові та добровільно склала зброю перед московитами. Крім того козаки побоювалися в разі опору кривавої помсти козацьким сім'ям, на Січі ще були старі козаки які пам'ятали події 1709 року, коли Петро I провів жорстоку каральну експедицію проти України, в тому числі сумнозвісну батуринську різанину яка стала розв'язкою тих жахливих подій. Запорозькі козаки брали участь в багатьох походах Російської армії і були свідками жорстокості російських військ при штурмах ворожих поселень. Як згадували учасники подій на Січі: характерники зовсім не хотіли здаватися Катерині, та інші козаки сказали: «Ні, братця, у нас є батьки й діти: москаль їх виріже. Взяли та й здалися».
16 червня 1775 року російським військами було повністю зруйновано Січ, а все майно та козацькі архіви було вивезено до Петербурга. Козацьку старшину та кошового отамана Петра Калнишевського звинуватили у зраді та засудили до каторги. Сумним фактом було те, що в знищенні Січі брали активну участь донські козаки, вони не знали жодного жалю до домівки їх українських «побратимів». Але, незважаючи на таку старанність у справі виконання розпорядження Катерини II, вони самі на початку 1790-х потрапили в її жорстку опалу, в них відібрали більшість споконвічних земель, велику частину донських козаків переселили у віддалені регіони Росії. Їхня старшина репресована. Лише 14 серпня 1775 року імператриця Катерина II видала спеціальний маніфест, який офіційно сповіщав про причини ліквідації Січі. У цьому документі козацька-лицарська Січ зображувалася як «кубло пияк та розбишак», які «жили в неуцтві та заважали царизму вести торгові та культурні зв'язки з сусідами». Про пролиту козацьку кров за царську Росію в ньому не було ні слова.
Наслідки ліквідації Запорізької Січі
Незадовго до руйнування Січі, козацький флот майже всім складом був переведений на Дунай. Османський султан виділив козакам під Задунайську Січ острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю та видав клейноди — булаву, бунчук, печатку та висвячену Константинопольським патріархом корогву. Частина запорожців невдовзі склали основу Полтавського та Херсонського полків.
Організація й швидке зміцнення Задунайської Січі викликало все більші симпатії в українського населення і унеможливлювало участь у війні українців на стороні Росії[]. Таким чином руйнація Запорізької Січі та утворення непідконтрольної Петербургу Задунайської Січі призвели до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились безборонними. 31 жовтня 1776 року Потьомкін про це доповідав Катерині ІІ.
Спроба утримати козаків від еміграції за Дунай та на Забужжя не дала результатів. Тоді Катерина II 5 травня 1779 року і 27 квітня 1780 року видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики також не дали результатів.
Задунайська Січ з перервами та численними переїздами з місця на місце проіснувала до 1828 року.
| У Вікіджерелах є Зруйнування Січі ( дума ) |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 1 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
- Кравченко, Іван (1993). Запорожці: до історії козацької культури (українська) . Київ: Мистецтво. с. 400. ISBN .
Джерела
- Джерела про зруйнування Запорозької Січі / Зібрав та упорядкував Василь Сокіл. НАН України. Інститут народознавства. Відділ фольклористики. — Львів: Афіша, 2005. — 128 c. [1], [2] [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.].
- Левітас Ф., Тарасенко М. Історія України. — Київ: «Казка», 2005. — С. 323—324. — .
- Полонська-Василенко Н. Маніфест 3 серпня року 1775 в світлі тогочас. ідей. «Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН», 1927, кн. 12. [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (текст Маніфесту — С. 31. [ 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.))
Посилання
- Маніфест «Про знищення Запорізької Січі та зарахування оної до Новоросійської губернії» 1775 [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Likvida ciya Zapori zkoyi Sichi 1775 ro ku nasilnicke znishennya rosijskimi vijskami ukrayinskogo kozackogo utvorennya Pidpilnenskoyi Sichi ta ostatochna likvidaciya Zaporizkoyi Sichi yak kozackoyi avtonomiyi Unaslidok cogo Vijsko Zaporozke Nizove pripinilo svoye isnuvannya Kartina Ostannya rada na Sichi Hudozhnik Viktor Kovalov seredina XIX stolittyaPeredumovi likvidaciyiVzhe v drugij chverti XVIII stolittya bulo zrozumilo sho rosijska vlada ne maye zhodnih namiriv shodo zberezhennya ukrayinskoyi avtonomiyi peredbachenoyi she Bereznevimi stattyami 1654 roku Pislya palacovogo perevorotu 1762 roku na imperatorskij prestol zijshla Katerina II druzhina imperatora Petra III yaka odrazu spryamuvala vsi zusillya na posilennya vladi samoderzhavstva u velicheznij imperiyi Vazhlivim aspektom u politici imperatrici stalo tak zvane zrosijshennya opolyachenih okrayin pid okrayinami carizm vbachav ukrayinski ta biloruski zemli Taki plani Katerini II ne peredbachali ni isnuvannya kozackoyi derzhavi Getmanshini ni kozackih volnostej ni Zaporizkoyi Sichi Koli 1764 roku bulo likvidovano Getmanshinu a she cherez rik polkovo sotennij ustrij na Slobozhanshini ostannim oplotom ukrayinskoyi svobodi zalishalasya Zaporizka Sich yaku v panivnih kolah Rosiyi bachili yak kublo buntivnikiv ta banditiv Moskovska vlada lishe chekala slushnoyi nagodi dlya likvidaciyi kozackoyi volnici Likvidaciya SichiTaka nagoda pripala na 1775 rik koli zakinchilasya Rosijsko turecka vijna 1768 1774 yaku Moskvi dopomogli vigrati zaporozhci i kozaki stali nepotribni 23 kvitnya 1775 roku na radi pri imperatorskomu dvori prijnyato rishennya pro likvidaciyu Sichi Na pochatku chervnya 1775 roku rosijski vijska pid komanduvannyam rosijskogo generala serbskogo pohodzhennya Petra Tekeliya yaki povertalisya z osmanskogo pohodu raptovo otochili Sich Kozaki ne chekali na takij rozvitok podij a tomu na Zaporizhzhi todi perebuvalo zovsim malo voyakiv Na samij Sichi v toj chas perebuvalo lishe dekilka tisyach zaporozhciv reshta pislya zavershennya vijni roz yihalas po palankah i zimivnikah Natomist pid komanduvannyam Petra Tekeliya perebuvali znachni sili 10 pihotnih i 13 donskih kozackih polkiv 8 polkiv regulyarnoyi kinnoti posilenoyi 20 gusarskimi i 17 pikinerskimi eskadronami Petro Tekeliya ogolosiv imperatorskij ukaz pro likvidaciyu Zaporozkoyi Sichi Sichovomu tovaristvu zvazhayuchi na azh nadto nerivni sili nichogo ne zalishalosya yak zdatisya na volyu peremozhciv Vsim bulo zrozumilo sho opir kilkoh tisyach otochenih zaporozhciv bude marnim a proriv inshih kozackih vijsk do otochenoyi Sichi buv majzhe nemozhlivim v silu bagatoh prichin Sered cih prichin i velika chiselnist rosijskogo vijska i te sho majzhe vsya kozacka starshina perebuvala na Sichi v rezultati chogo kozaki sho ne buli v otochenni zalishilisya bez komanduvannya Na Sichi zibralasya rada na choli z koshovim otamanom Petrom Kalnishevskim lunali zapekli superechki u namaganni znajti vihid z beznadijnoyi situaciyi v yakij opinilosya Zaporizke kozactvo Rada virishila ne prolivati hristiyanskoyi krovi ta dobrovilno sklala zbroyu pered moskovitami Krim togo kozaki poboyuvalisya v razi oporu krivavoyi pomsti kozackim sim yam na Sichi she buli stari kozaki yaki pam yatali podiyi 1709 roku koli Petro I proviv zhorstoku karalnu ekspediciyu proti Ukrayini v tomu chisli sumnozvisnu baturinsku rizaninu yaka stala rozv yazkoyu tih zhahlivih podij Zaporozki kozaki brali uchast v bagatoh pohodah Rosijskoyi armiyi i buli svidkami zhorstokosti rosijskih vijsk pri shturmah vorozhih poselen Yak zgaduvali uchasniki podij na Sichi harakterniki zovsim ne hotili zdavatisya Katerini ta inshi kozaki skazali Ni bratcya u nas ye batki j diti moskal yih virizhe Vzyali ta j zdalisya 16 chervnya 1775 roku rosijskim vijskami bulo povnistyu zrujnovano Sich a vse majno ta kozacki arhivi bulo vivezeno do Peterburga Kozacku starshinu ta koshovogo otamana Petra Kalnishevskogo zvinuvatili u zradi ta zasudili do katorgi Sumnim faktom bulo te sho v znishenni Sichi brali aktivnu uchast donski kozaki voni ne znali zhodnogo zhalyu do domivki yih ukrayinskih pobratimiv Ale nezvazhayuchi na taku starannist u spravi vikonannya rozporyadzhennya Katerini II voni sami na pochatku 1790 h potrapili v yiyi zhorstku opalu v nih vidibrali bilshist spokonvichnih zemel veliku chastinu donskih kozakiv pereselili u viddaleni regioni Rosiyi Yihnya starshina represovana dzherelo Lishe 14 serpnya 1775 roku imperatricya Katerina II vidala specialnij manifest yakij oficijno spovishav pro prichini likvidaciyi Sichi U comu dokumenti kozacka licarska Sich zobrazhuvalasya yak kublo piyak ta rozbishak yaki zhili v neuctvi ta zavazhali carizmu vesti torgovi ta kulturni zv yazki z susidami Pro prolitu kozacku krov za carsku Rosiyu v nomu ne bulo ni slova Naslidki likvidaciyi Zaporizkoyi SichiNezadovgo do rujnuvannya Sichi kozackij flot majzhe vsim skladom buv perevedenij na Dunaj Osmanskij sultan vidiliv kozakam pid Zadunajsku Sich ostriv svyatogo Yuriya z Sulinskim i Georgiyivskim girlami Dunayu ta vidav klejnodi bulavu bunchuk pechatku ta visvyachenu Konstantinopolskim patriarhom korogvu Chastina zaporozhciv nevdovzi sklali osnovu Poltavskogo ta Hersonskogo polkiv Organizaciya j shvidke zmicnennya Zadunajskoyi Sichi viklikalo vse bilshi simpatiyi v ukrayinskogo naselennya i unemozhlivlyuvalo uchast u vijni ukrayinciv na storoni Rosiyi dzherelo Takim chinom rujnaciya Zaporizkoyi Sichi ta utvorennya nepidkontrolnoyi Peterburgu Zadunajskoyi Sichi prizveli do togo sho pivdenno zahidni kordoni Rosijskoyi imperiyi viyavilis bezboronnimi 31 zhovtnya 1776 roku Potomkin pro ce dopovidav Katerini II Sproba utrimati kozakiv vid emigraciyi za Dunaj ta na Zabuzhzhya ne dala rezultativ Todi Katerina II 5 travnya 1779 roku i 27 kvitnya 1780 roku vidala manifesti z prohannyam do kozakiv povernutisya u ridnij kraj obicyayuchi dati kozhnomu z nih zemlyu i sluzhbu za rosijskimi chinami Ci zakliki takozh ne dali rezultativ Zadunajska Sich z perervami ta chislennimi pereyizdami z miscya na misce proisnuvala do 1828 roku U Vikidzherelah ye Zrujnuvannya Sichi duma Div takozhZnishennya Zaporozkoyi Sichi 1709 Likvidaciya avtonomiyi Getmanshini 1764 1765 Skasuvannya kozackogo ustroyu v Slobidskij Ukrayini 1763 1765 Primitki Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 1 lipnya 2016 Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 1 lipnya 2016 Kravchenko Ivan 1993 Zaporozhci do istoriyi kozackoyi kulturi ukrayinska Kiyiv Mistectvo s 400 ISBN 5 7715 0485 8 DzherelaDzherela pro zrujnuvannya Zaporozkoyi Sichi Zibrav ta uporyadkuvav Vasil Sokil NAN Ukrayini Institut narodoznavstva Viddil folkloristiki Lviv Afisha 2005 128 c ISBN 966 325 054 2 1 2 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Levitas F Tarasenko M Istoriya Ukrayini Kiyiv Kazka 2005 S 323 324 ISBN 978 966 8055 18 8 Polonska Vasilenko N Manifest 3 serpnya roku 1775 v svitli togochas idej Zap Istor filol viddilu VUAN 1927 kn 12 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine tekst Manifestu S 31 18 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros PosilannyaManifest Pro znishennya Zaporizkoyi Sichi ta zarahuvannya onoyi do Novorosijskoyi guberniyi 1775 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6