Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького», «Переяславський договір») — угода між Московським Урядом та Українською Козацькою Старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове й військове становище України після Переяславської ради. Не були ратифіковані Козацькою радою.
Березневі статті | |
---|---|
Тип | договір |
Підписано | 18 березня |
Підписанти | Гетьманщина і Московське царство |
Оригінали документів угоди Березневих статей до наших днів не збереглися. Відомі тільки копії та чернетки, що зберігаються у фондах Посольського приказу Центрального державного архіву давніх актів у Москві.
Загальні відомості
За цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами з дозволу московського уряду і не мав права на зносини з Річчю Посполитою та Османською імперією. Гетьман обирався на козацькій раді довічно, а царя повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви мали приймати від них належну їй данину.
На території України розміщалися московські війська, що повинні були утримуватися за кошт України.
При виборах наступних гетьманів ухвалювалися договірні статті, в яких деякі пункти Березневих статей скорочувалися, додавалися нові статті.
Угода була розірвана 30 січня (9 лютого) 1667 року Московією, що підписала роздільне Андрусівське перемир'я з Річчю Посполитою.
Думки істориків
Сергій Плохій, український і американський історик
Козаки вважали Переяславську угоду контрактом, що має зв’язувати обов’язками обидві сторони. З боку Хмельницького, він та його держава потрапляли під протекторат царської влади. Вони обіцяли відданість і військову службу в обмін на захист, пропонований Московською державою. Цар, однак, сприймав козаків як нових підданих, щодо яких він не має жодних зобов’язань...
На думку українського історика Івана Лисяка-Рудницького, Переяславська угода була «вирішальним кроком» у піднесенні азійської, відрізаної від морів Московії до рівня потужної держави, а «Україна стала для Росії першим вікном в Європу».
Передісторія
Протягом 1648—1654 років війська Гетьманщини вели боротьбу з військом Речі Посполитої захищаючи козацькі свободи та вимагаючи рівноправні умови співіснування української шляхти та козаків в межах Речі Посполитої. У військових компаніях козацькі війська підтримували загони кримських татар. Однак факт проведення сепаратних польсько-татарських переговорів під Кам'янцем та усна угода, досягнута по їх завершенню підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та пошуку нових союзників. Зокрема в особі Швеції, Московії та деяких німецьких держав.
Богдан Хмельницький з початком війни проводив далекоглядну зовнішню політику і вів активну дипломатичну діяльність з іншими державами. Неодноразово звертався до Москви з проханням допомогти в боротьбі з Річчю Посполитою і навіть погрожував війною, якщо не буде надано цієї допомоги. Московський уряд з одного боку не хотів розривати мир з Річчю Посполитою, а з іншого боку мав намір поширити сферу впливу. Після довгих вагань, «в ім'я віри православної», Земський собор ухвалив взяти Військо Запорозьке під «високу царську руку». Юридично цей акт було оформлено під час московсько-українських переговорів у січні-березні 1654. На етапі підготовки Переяславської ради, яка відбулась 8 січня 1654, виникли розбіжності у підходах до нового союзу. Московські посли відмовилися принести присягу за царя, боярин Бутурлін, який очолював московську делегацію, відмовився дати письмову гарантію збереження прав і вільностей після того, як договір набере чинності. З боку козаків не всі полки присягнули на вірність царю.
У березні 1654 року козацька делегація передала на розгляд московитам проєкт договору, який увійшов в історію під назвою «березневих статей». За цим документом, Україна зберігала республіканську форму правління, територіально-адміністративний поділ, систему соціально-економічних відносин, незалежність у проведені внутрішньої політики й зовнішньої (за винятком Речі Посполитої та Османської імперії).
З початку визвольної війни московський уряд надавав широку економічну і фінансову допомогу Україні. Поступово розширювалася дипломатична підтримка України зі сторони Московії, а також допомогу людьми, зброєю, боєприпасами. На початку 1649 московський уряд визнав гетьмана Хмельницького і відтоді регулярно обмінювався з ним послами. Тоді ж уряд повідомив гетьману про готовність прийняти Україну в московське підданство, але вважав за необхідне поки уникати війни з Річчю Посполитою.
Зміст статей
1) Збір податків на користь скарбниці доручалося вести українським урядовцям.
2) Установлювалася платня у розмірі:
a) військовому писарю та підпискам — 1000 польських злотих;
b) військовим суддям — 300 польських злотих;
c) судовим писарям — 100 польських злотих;
d) польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;
e) сотенним хорунжим — 30 польських злотих;
f) гетьманському бунчужному — 50 злотих.
3) Козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;
4) Установлювалася платня генеральному обозному — 400 злотих і генеральному хорунжому — 50 злотих;
5) Заборонялися дипломатичні взаємини з османським султаном та королем Речі Посполитої;
6) Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;
7) Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року;
8) Утримання московських військ на кордонах Гетьманщини з Річчю Посполитою;
9) Гетьманський уряд просив установлював платню:
g) полковим — 100 єфимків талерів;
h) полковим осавулам — 200 польських злотих;
i) військовим осавулам — 300 польських злотих;
j) сотникам — 100 польських злотих;
k) кожному козакові — 30 польських злотих;
10) У випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати спільні походи як з боку України, так і Московської держави;
11) Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців. Тут же містилася вимога до гетьмана почати реєстрування, що мав охопити 60.000 козаків.
Текст Березневих статей
Російський текст | Український текст |
---|---|
Бьютъ челомъ великому государю царю и великому князю Алексѣю Михайловичу, всеа Великія и Малыя Росіи самодержцу, и многихъ государствъ государю и обладателю, его царскаго величества подданные Богданъ Хмельницкой, гетманъ войска Запорожского и весь міръ христіянскій російскій, чтобъ его царское величество пожаловалъ ихъ тѣмъ, о чемъ посланники ихъ бити челомъ учнутъ, а они его царскому величеству во всякихъ его государскихъ повелѣньяхъ служити будутъ во вѣки. | Бють чолом великому государеві цареві і великому князеві Олексію Михайловичу, всеї Великої і Малої Росії самодержцеві і многих держав государеві й обладателеві піддані його царського величества Богдан Хмельницький гетьман Війська Запорозького і весь мир християнський руський, аби його царське величество пожалував їх тим (дав їм те), про що битимуть чолом (проситимуть) посланики їх, а вони його царському величеству служитимуть во-віки в усім що їм государ повелить. |
1. Чтобъ въ городѣхъ урядники были изъ ихъ людей обираны къ тому достойные, которые, должны будуть поддаными царского величества урежати и доходы всякіе, въ правду, въ казну царскаго величества отдавати, для того, что царского бъ величества воевода пріѣхавъ учалъ права ихъ ломать и уставы какіе чинить, и то бъ имъ было въ великую досаду; а какъ тутошніе ихъ люди гдѣ будуть старшіе, то они противъ правъ своих учнуть исправлятца. | 1. Щоб по містах урядники були обирані з людей того гідних, будуть вони повинні підданими царського величества правити, і всякі доходи по правді віддавати до казни. А то тому, що воєвода царського величества, приїхавши, почав би права їх ламати і якісь устави заводити, і то було б (Українцям) прикро; а як будуть старшини місцеві, свої люди, то вони будуть поводитися згідно з місцевими правами. |
И сей статьѣ царское величество пожадовалъ-велѣлъ быть по ихъ челобитью. А быти бъ урядникомъ, въ городѣхъ: войтамъ, бурмистромъ, райцамъ, лавникомъ, и доходы всякіе денежные и хлѣбные сбирать на царское величество и отдавать въ его государеву казну тѣмъ людемъ, которыхъ царское величество пришлетъ; да тѣмъ же прислаинымъ людемъ, кого для тоѣ сборные казны царское величество пришлетъ, и надъ тѣми сборщиками смотрить, чтобъ дѣлали правду. | Що до сеї статті царське величество пожалував-велів бути по їх прошенню. Мають по містах бути урядниками війти, бурмистри, райці, лавники, і доходи всякі грошеві і хлібні збирати на царське величество й віддавати до государевого скарбу тим людям, которих пришле царське величество. І ті прислані люде, котрих царське величество пришле до того збору грошей, мають доглядати зборщиків, щоб робили по правді. |
2. Писарю войсковому чтобъ по милости царского величества 1000 золотыхъ полскихъ для подписковъ давать, а на судей войсковыхъ по 300 золотыхъ полскихъ, а на писаря судейского по 100 золотыхъ полскихъ, на писаря да на хоружего полкового по 50 золотыхъ, на хоружего сотницкого 30 золотыхъ, на бунчюжного гетманского 50 золотыхъ. | 2. Писареві військовому по милости царського величества щоб давано 1000 золотих польських на підписків (канцеляристів). на судей військових по 300 золотих польських, на писаря судейського по 100 зол. польських, на писаря й хорунжого по 50 зол., на хорунжого сотенного по 30 зол., на бунчужного гетьманського 50 зол. |
Царское величество пожаловалъ, велѣлъ быть по ихъ челобитью; а давать тѣ деньги изъ тамошнихъ доходовъ. | Царське величество пожалував, велів бути по їх проханню; а давати ті гроші з тамошніх доходів. |
3. На писаря и на судей войсковыхъ, на 2 человѣка, и на всякого полковника и на ясауловъ войсковыхъ и полковыхъ чтобъ по мельницѣ было, для прокормленья, что расходъ имѣютъ великой. | 3. На писаря і на судей військових, на 2 чоловіка, і на всякого полковника, осаулів військових і полкових щоб було по млину, для прогодовання, тому що несуть великі видатки. |
Царское величество пожаловалъ, велѣлъ быть по ихъ челобитью. | Царське величество пожалував, велів буть по їх проханню. |
4. На подѣлку наряду войскового и на пушкарей и на всѣхъ работныхъ людей, которые у наряду бываютъ, чтобъ царское величество пожаловать изволилъ учинить свое царское милостивое призрѣнье, какъ въ зиму, такъ и о станахъ, такожде на обозного арматного 400 золотыхъ, а на хоружего арматного 50 золотыхъ. | 4. На роботи військової армати, на пушкарів і всіх робочих людей що бувають при арматі, аби царське величество зволив вчинити милостиву ласку на зимове прогодованнє і пристановище; також на арматного обозного 400 зол., а на хорунжого 50 зол. Царское величество пожаловалъ, велЂлъ давать изъ тамошнихъ доходовъ. Царське величество пожалував, велів дати з тамошніх доходів. |
5. Послы которые издавна къ войску Запорожскому приходять изъ чюжихъ краевъ, чтобъ гетману и войску Запорожскому которые къ добру были, волно приняти; а только что бъ имѣло быть противно царского величества, то должны они царскому величеству извѣщати. | 5. Послів, котрі здавна приходять з чужих країв до Війська Запорозького аби було вільно приймати, а коли б було щось противне царському величеству (в сих посольствах), мусять вони (козаки) сповіщати царське величество. |
По сей статьѣ царское величество указалъ: пословъ о добрыхъ делѣхъ принимать и отпускать; а о какихъ дѣлехъ приходили и съ чѣмъ отпущены будуть, о томъ писать къ царскому величеству подлинно и вскорѣ. А которые послы присланы отъ кого будутъ царскому величеству съ противнымъ дѣломъ, и тѣхъ пословъ и посланниковъ задерживать въ войскѣ и писать объ нихъ о указѣ къ царскому величеству вскорѣ жъ, а безъ указу царского величества назадъ ихъ не отпускать. А съ турскимъ салтаномъ и съ полскимъ королемъ безъ указу царского величества не ссылатца. | До сеї статі царське величество велів: послів з добрими ділами приймати і відправляти, і писати царському величеству вірно і скоро, за чим вони приходили і з чим їх одправлено. А котрі посли будуть присилатися з справами противними царському величеству, тих послів і посланників затримувати в війську та писати про них зараз же до царського величества, а без дозволу царського назад їх не відправляти. А з турецьким султаном і з польським королем без волі царського величества не мати зносин. |
6. О митрополитѣ кіевскомъ посланникомъ изустной наказъ данъ. А въ рѣчахъ посланники били челомъ, чтобъ царское величество пожаловалъ, велѣлъ дать на его маетности свою государскую жалованую грамоту. | 6. Про дано послам устний наказ. А в розмовах посли били челом, щоб царське величество велів дати свою государську жалувану грамоту на його маєтности. |
Царское величество пожаловалъ: митрополиту и всѣмъ духовного чину людемъ на маетности ихъ, которыми они нынѣ владѣютъ, свою государскую жалованую грамоту дать велѣлъ. | Царське величество пожалував: митрополитові і всім людям духовного чину велів дати свою государську жалувану грамоту на маєтности, которими вони тепер володіють. |
7. Чтобъ царское величество изволилъ рать свою вскорѣ прямо къ Смоленску послать, не отсрочивая ничего, чтобъ непріятель не могъ исправитца и съ иными совокупитися, для того что войска нынѣ принужены, чтобъ никакой ихъ лести не вѣрили, естли бъ они имѣли въ чемъ дѣлать. | 7. Аби царське величество зволив післати своє військо під Смоленськ не гаючися ні трохи, аби неприятель не міг собі ради дати і сполучитися з иншими (військами), бо тепер війська (польські) потомлені-нехай не вірять ніякому лукавству (Поляків), коли б почали що вимишляти. |
Царское величество изволилъ на непріятеля своего, на полского короля, итти самъ и бояръ и воеводъ послать со многими ратми по просухѣ, какъ конскіе кормы учнуть быть. | Царське величество постановив на неприятеля свого польського короля йти самому і бояр та воєводів післати з великим військом, як просохне і почне бути паша. |
8. Чтобы наемного люду здѣ по рубежу отъ Ляховъ, для всякого безстрашія, съ 3000, или какъ воля царскаго величества будетъ хотя и болши. | 8. Аби наємного війська тут на польськім пограничу, для безпечности було з 3000 або скільки буде воля царського величества-хоч і більше. |
Царского величества ратные люди всегда на рубежѣ для Украйны обереганья есть и впередъ стоять учнутъ. | Військові люди царського величества на пограничу для охорони України завсіди були і надалі будуть стояти. |
9. Обычай тотъ бывалъ, что всегда войску Запорожскому платили. Бьютъ челомъ и нынѣ царскому величеству, чтобъ на полковника по 100 ефимковъ, на ясауловъ полковыхъ по 200 золотыхъ, на ясауловъ войсковыхъ по 400 золотыхъ, на сотниковъ по 100 золотыхъ, на казаковъ по 30 золотыхъ полскихъ давать. | 9. Завсіди був такий звичай, що Війську Запорозькому плачено. Бють чолом і тепер царському величеству, аби давано на полковника 100 єфимків, на осаулів по 200 золотих, на осаулів військових по 400 зол., на сотників по 100 зол., на козаків по 30 золотих польських. |
И въ прошлыхъ годѣхъ присылалъ къ царскому величеству гетманъ Богданъ Хмельницкій и все войско Запорожское и били челомъ многажды, чтобъ его царское величество ихъ пожаловалъ, для православные христіянскіе вѣры и святыхъ божіихъ церквей, за нихъ вступился и принялъ ихъ подъ свою государеву высокую руку и на непріятелей ихъ учинилъ имъ помочь. И великому государю нашему, его царскому величеству, въ то время подъ свою государеву высокую руку приняти было васъ не мочно, потому что у его царского величества съ короли полскими и великими князи либовскими было вѣчное докончанье. А что съ ихъ королевскіе стороны царского величества отцу, блажевные памяти великому государю и великому князю Михаилу Федоровичю, всеа Русіи самодержцу, и многихъ государствъ и обладателю, и дѣду его государеву, блаженные памяти великому государю святѣйшему патріарху Филаренту Никитичю, московскому и всеа Русіи, и великому государю нашему царю и великому князю Алексѣю Михайловичю, всеа Русіи самодержцу, его царскому величеству, учинились многія безчестья и укоризны, и о томъ, по королевскимъ грамотамъ и по соймовому уложенію и по констытуціи и по посолскимъ договорамъ царское величество ожидалъ исправленія. А гетмана Богдана Хмельницкого и все войско Запорожское хотѣлъ съ королемъ полскимь помирить, черезъ своихъ государевыхъ великихъ пословъ, тѣмъ способомъ: буде Янъ-Казимеръ король учинить съ ними миръ по Зборовскому договору и на православную христіянскую вѣру гоненія чинить не учнетъ и уніятовъ всѣхъ выведетъ, и царское величество виннымъ людемъ, которые за его государскую честь довелись смертные казни, вины ихъ хотѣлъ отдать. И о томъ посылалъ къ Яну-Казимеру королю своихъ государевыхъ великихъ и полномочныхъ пословъ, боярина и намѣстника великопермского князя Бориса Александровича Репнина-Оболенского съ товарищи. И тѣ царского величества великіе и полномочные послы о томъ миру и поступкахъ королю и паномъ радѣ говорили всякими мѣрами, и Янъ Казимеръ король и паны рада ни на которую мѣру не сошли, и то великое дѣло поставили ни во что, и тѣхъ царского величества великихъ и полномочныхъ пословъ отпустили безъ дѣла. И великій государь нашъ, его царское величество, видя такіе съ королевскіе стороны многіе неисправленья и грубости и неправды, и хотя православную христіянскую вѣру и всѣхъ православныхъ христіянъ отъ гонителей и хотящихъ церкви божіи разорити и вѣру христіянкую искоренити отъ Латынъ оборонити, подъ свою государеву высокую руку васъ принялъ. А для вашіе обороны собралъ рускіе и нѣметцкіе и татарскіе рати многіе, идетъ самъ великій государь нашъ, его царское величество, на непріятелей христіянскихъ, и бояръ своихъ и воеводъ шлетъ со многими ратми; и на тотъ ратной строй, по его государеву указу, роздана его государева казна многая. | Попередніх літ присилав до царського величества гетьман Богдан Хмельницький і все Військо Запорозьке і били чолом, щоб його царське величество їх пожалував, уступився за них задля Православної Християнської Віри і святих Божих церков, прийняв їх під свою високу руку і дав поміч на неприятелів. Великому государеві нашому в тім часі не можна було вас прийняти під свою государську високу руку, тому що у його царського величества була вічна згода з королями польськими і великими князями литовським. А хоч з королівської сторони батькові цар. величества святої памяти великому государеві Михайлові Федоровичеві і дідові його, святійшому патріярхові Філаретові Никитичови, і великому государеві нашому Олексієві Михайловичу сталося нечести і ганьби, то в тім згідно з королівськими грамотами і соймовими постановами царське величество чекав поправи. А гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке хотів помирити з королем польським тим способом: аби кроль Казимир учинив з ними згоду на підставі Зборівському трактату: проти Православної Віри християнської не верещав, уніятів усіх викорінив, — зате царське величество хотів вибачити вину всім винним людям, котрим за образу його государської чести належала кара смертна. Про се посилав він до кроля Казимира своїх великих і уповноважених послів: боярина і намісника великопермського Бориса Олександровича Репнина-Оболенского з товаришами. І ті великі і уповноважені посли царського величества про ту згоду і про вчинки королеві і панам — раді говорили на всякі способи. Але Казммир з ляхами ніяк не пристали, і сю велику справу взяли за ніщо, а тих великих і уповноважених послів царського величества відправили з нічим. Тоді великий государ наш, видівши так богато несправности з королівської сторони, грубости і неправди, і бажаючи оборонити Православну Християнську Віру і всіх православних християн від отступників латинян (папистів), що хочуть церкви Божі знищити і Віру Християнську викорінити, прийняв вас під свою високу руку. А для оборони вашої зібрав много руського німецького і татарського війська — сам великий государ наш іде на неприятелів і посилає бояр своїх і воєводів з великим військом, і на те зібраннє війська, за государевим наказом, роздано великі гроші. |
И нынѣ имъ посланникомъ о жалованьѣ на войско Запорожское говорить, видя такую царскаго величества милость и къ нимъ оборону, не довелось. А какъ былъ у гетмана у Богдана Хмельницкого государевъ ближней бояринъ и намѣстникъ тверской Василей Васильевичъ Бутурлинъ съ товарищи, и гетманъ говорилъ съ ними въ разговорехъ о числѣ войска Запорожского, чтобы учинить 60.000; а хотя бъ де того числа было и больше, и государю де въ томъ убытка не будетъ, потому что они жалованья у государя просить не учнутъ. Да и имъ, Самойлу и Павлу, и инымъ людемъ, которые въ то время при гетманѣ были, про то вѣдомо жъ. А что въ Малой Росіи въ городѣхъ и мѣстѣхъ какихъ доходовъ, и про то царскому величеству не вѣдомо; и великій государь нашь, его царское величество, посылаетъ доходы описать дворянъ. А какъ тѣ царского величества дворяны доходы всякіе опишутъ и смѣтять, и въ то время о жалованьѣ на войско Запорожское по разсмотрѣнью царского величества и указъ будетъ. А нынѣ царское величество, жалуя гетмана и все войско Запорожское, хочетъ послать своего государева жалованья по давнымъ обычаямъ предковъ своихъ, великихъ государей царей и великихъ князей російскихъ, гетману и всему войску Запорожскому золотыми. | Тому їм, послам, тепер, бачучи таку ласку до них царського величества й оборону, говорити про плату Запорозькому війську не годиться. Як був у гетьмана Богдана Хмельницького государів ближній боярин і намісник тверський Василь Василевич Бутурлин з товаришами, гетьман в розмовах з ними про число Запорозького війська говорив, щоб зробити 60 тисяч, а коли б і більше того числа було, государеві в тім шкоди не буде, бо вони прости плати у государя не будуть. Про се відомо їм, Самійлу і Павлу, й иншим людям, які тоді були при гетьмані. Які доходи в Малій Росії по городах і містах, про се царському величестві не відомо, і великий государ посилає дворян, щоб списали доходи. Як ті дворяни царського величества опишуть всякі доходи і обрахують, тоді, по обміркуванню царським величеством, буде наказ про плату Запорозькому війську. А тепер царське величество, жалуючи гетьмана і все Запорозьке військо, давнім звичаєм предків своїх, великих государів, хоче післати гетьманові і всьому війську Запорозькому своє государське жалуваннє золотими. |
10. Крымская орда если бы имѣла вкинутися, тогда отъ Астрахани и отъ Казани надобно на нихъ наступити. Такожде и Донскимъ казакомъ готовымъ быть. А нынѣ ещо въ братствѣ, дать сроку и ихъ не задирать. | 10. Коли б мала напасти кримська орда, тоді треба на неї наступити від Астрахани й Казани, також і Донським козакам бути готовими. А тепер вона (орда) ще в брацтві (з козаками), треба дати час і її не зачіпати. |
Царского величества указъ и повелѣніе на Донъ къ казакомъ послано: буде Крымскіе люди задору никакова не учинятъ, и на нихъ ходить и задору чинить не велѣно. А будетъ Крымцы задоръ учинять, и въ то время царское величество укажетъ надъ ними промыслъ чинить. | Наказ і повеліннє до козаків на Дін післано: коли Кримські люди не будуть зачіпати, то й на них іти не велено. А коли Кримці зачіплять, то царське величество велить на них іти походом. |
11. Кодакъ городъ на рубежѣ отъ Крыму, въ которомъ гетманъ всегда по 400 человѣкъ держить и кормы всякіе имъ даетъ; чтобъ и нынѣ царское величество пожаловалъ кормами и порохомъ къ наряду изволилъ построити. Также и на тѣхъ, которые за порогами коша берегутъ, чтобъ царское величество милость свою изволилъ показать: понеже нелзя его самого безъ людей оставляти. | 11. Кодак город на границі з Кримом, там гетьман завсіди по 400 чоловіка держить і харч усякий їм дає — тепер нехай би царське величество пожалував, зволив наділити харчом і порохом для армати. Також і тим, що за Порогами коша стережуть, аби царське величество зволив показати свою ласку, бо його неможна самого без людей лишати. |
О той статьѣ царского величества милостивой указъ будетъ впередъ, какъ про то вѣдомо будетъ, по скольку какихъ запасовъ въ тѣ мѣста посылывано и сколько будетъ доходовъ въ сборѣ на царское величество. | До сеї статті буде милостивий указ царського величества, коли буде відомо, скільки якого припасу туди посилали, і скільки доходу буде зібрано на царське величество. |
А что въ письмѣ жъ вашемъ написано: какъ великій государь нашъ, его царское величество, гетмана Богдана Хмельницкого и все войско Запорожское пожалуетъ, свои государскіе грамоты на волности ваши дать велить, тогда вы смотръ межъ собой учините: кто будетъ казакъ, или мужикъ, а чтобъ число войска Запорожского было 60.000. И великій государь нашъ, его царское величество, на то изволилъ имъ-числу списковымъ казакомъ быть велѣлъ. И какъ вы посланники будете у гетмана у Богдана Хмелницкого, и вы бъ ему сказали, чтобъ онъ велѣлъ казаковъ разобрать вскорѣ и списокъ имъ учинилъ, да тотъ списокъ за своею рукою, прислалъ къ царскому величеству вскорѣ. | А що в вашім письмі написано: як великий государ наш гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке пожалує, свої грамоти государські на ваші вольности велить дати, тоді ви ж між собою розбір зробите: хто буде козак, а хто мужик, і щоб війська Запорозького було 60.000. — То великий государ наш на те позволив: велів бути такому числу реєстрових козаків. То ж як ви, посли будете у гетьмана Богдана Хмельницького, скажіть йому, щоб він велів скоро козаків розібрати, реєстр їм зробити, і той реєстр за підписсю прислав негайно царському величеству |
Див. також
Примітки
- Степанков В.С.Березневі статті 1654 // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1. — К.: Інститут історії України НАН України, 2009. — C. 64.
- Переяславська рада: 350 років рабства чи військова необхідність? // 10 запитань історику.
- Степанков В. С. Березневі статті 1654 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 229. — .
- Переяславський договір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1339. — 1000 екз.
- Юридичне оформлення приєднання Гетьманщини до складу Московської держави // Держава і право Гетьманщини: Навч. посіб. / І. Й. Бойко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л. : Світ, 2000. — 120 с. — С. 11. —
- Земський Собор 1653 РОКУ, А. І. КОЗАЧЕНКО, Питання історії, 5, 1957, 151—158
Джерела
- Горобець В. Договірні статті українських гетьманів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 433. — .
- Щербина В. До питання про статті Богдана Хмельницького // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. — Київ, 1928. — Т. І.
- Україно-російська угода 1654 // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
Посилання
- Березневі статті // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
- Переяславський договір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1338-1340. — 1000 екз.
- // сайт «Культура України».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dokladnishe Pereyaslavska rada Berezne vi statti 1654 roku inshi nazvi Statti Bogdana Hmelnickogo Bereznevi statti Bogdana Hmelnickogo Statti vijska Zaporozkogo Pereyaslavskij dogovir ugoda mizh Moskovskim Uryadom ta Ukrayinskoyu Kozackoyu Starshinoyu kompleks dokumentiv yaki reglamentuvali politichne pravove finansove j vijskove stanovishe Ukrayini pislya Pereyaslavskoyi radi Ne buli ratifikovani Kozackoyu radoyu Bereznevi stattiTipdogovirPidpisano18 bereznyaPidpisantiGetmanshina i Moskovske carstvo Originali dokumentiv ugodi Bereznevih statej do nashih dniv ne zbereglisya Vidomi tilki kopiyi ta chernetki sho zberigayutsya u fondah Posolskogo prikazu Centralnogo derzhavnogo arhivu davnih aktiv u Moskvi Zagalni vidomostiZa cimi stattyami Ukrayina zberigala svoyi vijskovo administrativni organi upravlinnya na choli z vibornim getmanom Na Getmanshini bez obmezhen malo dali diyati misceve pravo obumovlyuvalosya nevtruchannya carskih voyevod ta inshih uryadovciv u vnutrishni spravi Ukrayini Ukrayina zberigala svoyi zbrojni sili 60 tisyachne kozacke vijsko Getmanskij uryad mav pravo na vedennya stosunkiv z inozemnimi derzhavami z dozvolu moskovskogo uryadu i ne mav prava na znosini z Richchyu Pospolitoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Getman obiravsya na kozackij radi dovichno a carya povidomlyali pro rezultat viboriv Vlada Getmana poshiryuvalas na vsyu teritoriyu Ukrayini Vsi podatki i dohodi zbiralis ukrayinskimi finansovimi organami Predstavniki Moskvi mali prijmati vid nih nalezhnu yij daninu Na teritoriyi Ukrayini rozmishalisya moskovski vijska sho povinni buli utrimuvatisya za kosht Ukrayini Pri viborah nastupnih getmaniv uhvalyuvalisya dogovirni statti v yakih deyaki punkti Bereznevih statej skorochuvalisya dodavalisya novi statti Ugoda bula rozirvana 30 sichnya 9 lyutogo 1667 roku Moskoviyeyu sho pidpisala rozdilne Andrusivske peremir ya z Richchyu Pospolitoyu Dumki istorikiv Sergij Plohij ukrayinskij i amerikanskij istorik Kozaki vvazhali Pereyaslavsku ugodu kontraktom sho maye zv yazuvati obov yazkami obidvi storoni Z boku Hmelnickogo vin ta jogo derzhava potraplyali pid protektorat carskoyi vladi Voni obicyali viddanist i vijskovu sluzhbu v obmin na zahist proponovanij Moskovskoyu derzhavoyu Car odnak sprijmav kozakiv yak novih piddanih shodo yakih vin ne maye zhodnih zobov yazan Na dumku ukrayinskogo istorika Ivana Lisyaka Rudnickogo Pereyaslavska ugoda bula virishalnim krokom u pidnesenni azijskoyi vidrizanoyi vid moriv Moskoviyi do rivnya potuzhnoyi derzhavi a Ukrayina stala dlya Rosiyi pershim viknom v Yevropu PeredistoriyaProtyagom 1648 1654 rokiv vijska Getmanshini veli borotbu z vijskom Rechi Pospolitoyi zahishayuchi kozacki svobodi ta vimagayuchi rivnopravni umovi spivisnuvannya ukrayinskoyi shlyahti ta kozakiv v mezhah Rechi Pospolitoyi U vijskovih kompaniyah kozacki vijska pidtrimuvali zagoni krimskih tatar Odnak fakt provedennya separatnih polsko tatarskih peregovoriv pid Kam yancem ta usna ugoda dosyagnuta po yih zavershennyu pidshtovhnuli ukrayinske kerivnictvo do ostatochnogo rozrivu z Richchyu Pospolitoyu ta poshuku novih soyuznikiv Zokrema v osobi Shveciyi Moskoviyi ta deyakih nimeckih derzhav Bogdan Hmelnickij z pochatkom vijni provodiv dalekoglyadnu zovnishnyu politiku i viv aktivnu diplomatichnu diyalnist z inshimi derzhavami Neodnorazovo zvertavsya do Moskvi z prohannyam dopomogti v borotbi z Richchyu Pospolitoyu i navit pogrozhuvav vijnoyu yaksho ne bude nadano ciyeyi dopomogi Moskovskij uryad z odnogo boku ne hotiv rozrivati mir z Richchyu Pospolitoyu a z inshogo boku mav namir poshiriti sferu vplivu Pislya dovgih vagan v im ya viri pravoslavnoyi Zemskij sobor uhvaliv vzyati Vijsko Zaporozke pid visoku carsku ruku Yuridichno cej akt bulo oformleno pid chas moskovsko ukrayinskih peregovoriv u sichni berezni 1654 Na etapi pidgotovki Pereyaslavskoyi radi yaka vidbulas 8 sichnya 1654 vinikli rozbizhnosti u pidhodah do novogo soyuzu Moskovski posli vidmovilisya prinesti prisyagu za carya boyarin Buturlin yakij ocholyuvav moskovsku delegaciyu vidmovivsya dati pismovu garantiyu zberezhennya prav i vilnostej pislya togo yak dogovir nabere chinnosti Z boku kozakiv ne vsi polki prisyagnuli na virnist caryu U berezni 1654 roku kozacka delegaciya peredala na rozglyad moskovitam proyekt dogovoru yakij uvijshov v istoriyu pid nazvoyu bereznevih statej Za cim dokumentom Ukrayina zberigala respublikansku formu pravlinnya teritorialno administrativnij podil sistemu socialno ekonomichnih vidnosin nezalezhnist u provedeni vnutrishnoyi politiki j zovnishnoyi za vinyatkom Rechi Pospolitoyi ta Osmanskoyi imperiyi Z pochatku vizvolnoyi vijni moskovskij uryad nadavav shiroku ekonomichnu i finansovu dopomogu Ukrayini Postupovo rozshiryuvalasya diplomatichna pidtrimka Ukrayini zi storoni Moskoviyi a takozh dopomogu lyudmi zbroyeyu boyepripasami Na pochatku 1649 moskovskij uryad viznav getmana Hmelnickogo i vidtodi regulyarno obminyuvavsya z nim poslami Todi zh uryad povidomiv getmanu pro gotovnist prijnyati Ukrayinu v moskovske piddanstvo ale vvazhav za neobhidne poki unikati vijni z Richchyu Pospolitoyu Zmist statej1 Zbir podatkiv na korist skarbnici doruchalosya vesti ukrayinskim uryadovcyam 2 Ustanovlyuvalasya platnya u rozmiri a vijskovomu pisaryu ta pidpiskam 1000 polskih zlotih b vijskovim suddyam 300 polskih zlotih c sudovim pisaryam 100 polskih zlotih d polskim pisaryam ta horunzhim 50 polskih zlotih e sotennim horunzhim 30 polskih zlotih f getmanskomu bunchuzhnomu 50 zlotih 3 Kozackij starshini pisaryu dvom vijskovim suddyam usim polkovnikam i vijskovim ta polkovim osavulam nadavalisya u volodinnya mlini 4 Ustanovlyuvalasya platnya generalnomu oboznomu 400 zlotih i generalnomu horunzhomu 50 zlotih 5 Zaboronyalisya diplomatichni vzayemini z osmanskim sultanom ta korolem Rechi Pospolitoyi 6 Pidtverdzhuvalosya pravo kiyivskogo mitropolita j usogo duhovenstva na mayetnosti yakimi voni volodili 7 Moskovskij uryad zobov yazuvavsya pochati vijnu z Richchyu Pospolitoyu navesni 1654 roku 8 Utrimannya moskovskih vijsk na kordonah Getmanshini z Richchyu Pospolitoyu 9 Getmanskij uryad prosiv ustanovlyuvav platnyu g polkovim 100 yefimkiv taleriv h polkovim osavulam 200 polskih zlotih i vijskovim osavulam 300 polskih zlotih j sotnikam 100 polskih zlotih k kozhnomu kozakovi 30 polskih zlotih 10 U vipadku tatarskih napadiv na Ukrayinu peredbachalosya organizovuvati spilni pohodi yak z boku Ukrayini tak i Moskovskoyi derzhavi 11 Getmanskij uryad prosiv ustanoviti utrimannya dlya kozackoyi zalogi kilkistyu 400 osib u forteci Kodak ta dlya zaporozhciv Tut zhe mistilasya vimoga do getmana pochati reyestruvannya sho mav ohopiti 60 000 kozakiv Tekst Bereznevih statejRosijskij tekst Ukrayinskij tekst Byut chelom velikomu gosudaryu caryu i velikomu knyazyu Aleksѣyu Mihajlovichu vsea Velikiya i Malyya Rosii samoderzhcu i mnogih gosudarstv gosudaryu i obladatelyu ego carskago velichestva poddannye Bogdan Hmelnickoj getman vojska Zaporozhskogo i ves mir hristiyanskij rosijskij chtob ego carskoe velichestvo pozhaloval ih tѣm o chem poslanniki ih biti chelom uchnut a oni ego carskomu velichestvu vo vsyakih ego gosudarskih povelѣnyah sluzhiti budut vo vѣki Byut cholom velikomu gosudarevi carevi i velikomu knyazevi Oleksiyu Mihajlovichu vseyi Velikoyi i Maloyi Rosiyi samoderzhcevi i mnogih derzhav gosudarevi j obladatelevi piddani jogo carskogo velichestva Bogdan Hmelnickij getman Vijska Zaporozkogo i ves mir hristiyanskij ruskij abi jogo carske velichestvo pozhaluvav yih tim dav yim te pro sho bitimut cholom prositimut poslaniki yih a voni jogo carskomu velichestvu sluzhitimut vo viki v usim sho yim gosudar povelit 1 Chtob v gorodѣh uryadniki byli iz ih lyudej obirany k tomu dostojnye kotorye dolzhny budut poddanymi carskogo velichestva urezhati i dohody vsyakie v pravdu v kaznu carskago velichestva otdavati dlya togo chto carskogo b velichestva voevoda priѣhav uchal prava ih lomat i ustavy kakie chinit i to b im bylo v velikuyu dosadu a kak tutoshnie ih lyudi gdѣ budut starshie to oni protiv prav svoih uchnut ispravlyatca 1 Shob po mistah uryadniki buli obirani z lyudej togo gidnih budut voni povinni piddanimi carskogo velichestva praviti i vsyaki dohodi po pravdi viddavati do kazni A to tomu sho voyevoda carskogo velichestva priyihavshi pochav bi prava yih lamati i yakis ustavi zavoditi i to bulo b Ukrayincyam prikro a yak budut starshini miscevi svoyi lyudi to voni budut povoditisya zgidno z miscevimi pravami I sej statѣ carskoe velichestvo pozhadoval velѣl byt po ih chelobityu A byti b uryadnikom v gorodѣh vojtam burmistrom rajcam lavnikom i dohody vsyakie denezhnye i hlѣbnye sbirat na carskoe velichestvo i otdavat v ego gosudarevu kaznu tѣm lyudem kotoryh carskoe velichestvo prishlet da tѣm zhe prislainym lyudem kogo dlya toѣ sbornye kazny carskoe velichestvo prishlet i nad tѣmi sborshikami smotrit chtob dѣlali pravdu Sho do seyi statti carske velichestvo pozhaluvav veliv buti po yih proshennyu Mayut po mistah buti uryadnikami vijti burmistri rajci lavniki i dohodi vsyaki groshevi i hlibni zbirati na carske velichestvo j viddavati do gosudarevogo skarbu tim lyudyam kotorih prishle carske velichestvo I ti prislani lyude kotrih carske velichestvo prishle do togo zboru groshej mayut doglyadati zborshikiv shob robili po pravdi 2 Pisaryu vojskovomu chtob po milosti carskogo velichestva 1000 zolotyh polskih dlya podpiskov davat a na sudej vojskovyh po 300 zolotyh polskih a na pisarya sudejskogo po 100 zolotyh polskih na pisarya da na horuzhego polkovogo po 50 zolotyh na horuzhego sotnickogo 30 zolotyh na bunchyuzhnogo getmanskogo 50 zolotyh 2 Pisarevi vijskovomu po milosti carskogo velichestva shob davano 1000 zolotih polskih na pidpiskiv kancelyaristiv na sudej vijskovih po 300 zolotih polskih na pisarya sudejskogo po 100 zol polskih na pisarya j horunzhogo po 50 zol na horunzhogo sotennogo po 30 zol na bunchuzhnogo getmanskogo 50 zol Carskoe velichestvo pozhaloval velѣl byt po ih chelobityu a davat tѣ dengi iz tamoshnih dohodov Carske velichestvo pozhaluvav veliv buti po yih prohannyu a davati ti groshi z tamoshnih dohodiv 3 Na pisarya i na sudej vojskovyh na 2 chelovѣka i na vsyakogo polkovnika i na yasaulov vojskovyh i polkovyh chtob po melnicѣ bylo dlya prokormlenya chto rashod imѣyut velikoj 3 Na pisarya i na sudej vijskovih na 2 cholovika i na vsyakogo polkovnika osauliv vijskovih i polkovih shob bulo po mlinu dlya progodovannya tomu sho nesut veliki vidatki Carskoe velichestvo pozhaloval velѣl byt po ih chelobityu Carske velichestvo pozhaluvav veliv but po yih prohannyu 4 Na podѣlku naryadu vojskovogo i na pushkarej i na vsѣh rabotnyh lyudej kotorye u naryadu byvayut chtob carskoe velichestvo pozhalovat izvolil uchinit svoe carskoe milostivoe prizrѣne kak v zimu tak i o stanah takozhde na oboznogo armatnogo 400 zolotyh a na horuzhego armatnogo 50 zolotyh 4 Na roboti vijskovoyi armati na pushkariv i vsih robochih lyudej sho buvayut pri armati abi carske velichestvo zvoliv vchiniti milostivu lasku na zimove progodovannye i pristanovishe takozh na armatnogo oboznogo 400 zol a na horunzhogo 50 zol Carskoe velichestvo pozhaloval velЂl davat iz tamoshnih dohodov Carske velichestvo pozhaluvav veliv dati z tamoshnih dohodiv 5 Posly kotorye izdavna k vojsku Zaporozhskomu prihodyat iz chyuzhih kraev chtob getmanu i vojsku Zaporozhskomu kotorye k dobru byli volno prinyati a tolko chto b imѣlo byt protivno carskogo velichestva to dolzhny oni carskomu velichestvu izvѣshati 5 Posliv kotri zdavna prihodyat z chuzhih krayiv do Vijska Zaporozkogo abi bulo vilno prijmati a koli b bulo shos protivne carskomu velichestvu v sih posolstvah musyat voni kozaki spovishati carske velichestvo Po sej statѣ carskoe velichestvo ukazal poslov o dobryh delѣh prinimat i otpuskat a o kakih dѣleh prihodili i s chѣm otpusheny budut o tom pisat k carskomu velichestvu podlinno i vskorѣ A kotorye posly prislany ot kogo budut carskomu velichestvu s protivnym dѣlom i tѣh poslov i poslannikov zaderzhivat v vojskѣ i pisat ob nih o ukazѣ k carskomu velichestvu vskorѣ zh a bez ukazu carskogo velichestva nazad ih ne otpuskat A s turskim saltanom i s polskim korolem bez ukazu carskogo velichestva ne ssylatca Do seyi stati carske velichestvo veliv posliv z dobrimi dilami prijmati i vidpravlyati i pisati carskomu velichestvu virno i skoro za chim voni prihodili i z chim yih odpravleno A kotri posli budut prisilatisya z spravami protivnimi carskomu velichestvu tih posliv i poslannikiv zatrimuvati v vijsku ta pisati pro nih zaraz zhe do carskogo velichestva a bez dozvolu carskogo nazad yih ne vidpravlyati A z tureckim sultanom i z polskim korolem bez voli carskogo velichestva ne mati znosin 6 O mitropolitѣ kievskom poslannikom izustnoj nakaz dan A v rѣchah poslanniki bili chelom chtob carskoe velichestvo pozhaloval velѣl dat na ego maetnosti svoyu gosudarskuyu zhalovanuyu gramotu 6 Pro dano poslam ustnij nakaz A v rozmovah posli bili chelom shob carske velichestvo veliv dati svoyu gosudarsku zhaluvanu gramotu na jogo mayetnosti Carskoe velichestvo pozhaloval mitropolitu i vsѣm duhovnogo chinu lyudem na maetnosti ih kotorymi oni nynѣ vladѣyut svoyu gosudarskuyu zhalovanuyu gramotu dat velѣl Carske velichestvo pozhaluvav mitropolitovi i vsim lyudyam duhovnogo chinu veliv dati svoyu gosudarsku zhaluvanu gramotu na mayetnosti kotorimi voni teper volodiyut 7 Chtob carskoe velichestvo izvolil rat svoyu vskorѣ pryamo k Smolensku poslat ne otsrochivaya nichego chtob nepriyatel ne mog ispravitca i s inymi sovokupitisya dlya togo chto vojska nynѣ prinuzheny chtob nikakoj ih lesti ne vѣrili estli b oni imѣli v chem dѣlat 7 Abi carske velichestvo zvoliv pislati svoye vijsko pid Smolensk ne gayuchisya ni trohi abi nepriyatel ne mig sobi radi dati i spoluchitisya z inshimi vijskami bo teper vijska polski potomleni nehaj ne viryat niyakomu lukavstvu Polyakiv koli b pochali sho vimishlyati Carskoe velichestvo izvolil na nepriyatelya svoego na polskogo korolya itti sam i boyar i voevod poslat so mnogimi ratmi po prosuhѣ kak konskie kormy uchnut byt Carske velichestvo postanoviv na nepriyatelya svogo polskogo korolya jti samomu i boyar ta voyevodiv pislati z velikim vijskom yak prosohne i pochne buti pasha 8 Chtoby naemnogo lyudu zdѣ po rubezhu ot Lyahov dlya vsyakogo bezstrashiya s 3000 ili kak volya carskago velichestva budet hotya i bolshi 8 Abi nayemnogo vijska tut na polskim pogranichu dlya bezpechnosti bulo z 3000 abo skilki bude volya carskogo velichestva hoch i bilshe Carskogo velichestva ratnye lyudi vsegda na rubezhѣ dlya Ukrajny obereganya est i vpered stoyat uchnut Vijskovi lyudi carskogo velichestva na pogranichu dlya ohoroni Ukrayini zavsidi buli i nadali budut stoyati 9 Obychaj tot byval chto vsegda vojsku Zaporozhskomu platili Byut chelom i nynѣ carskomu velichestvu chtob na polkovnika po 100 efimkov na yasaulov polkovyh po 200 zolotyh na yasaulov vojskovyh po 400 zolotyh na sotnikov po 100 zolotyh na kazakov po 30 zolotyh polskih davat 9 Zavsidi buv takij zvichaj sho Vijsku Zaporozkomu placheno Byut cholom i teper carskomu velichestvu abi davano na polkovnika 100 yefimkiv na osauliv po 200 zolotih na osauliv vijskovih po 400 zol na sotnikiv po 100 zol na kozakiv po 30 zolotih polskih I v proshlyh godѣh prisylal k carskomu velichestvu getman Bogdan Hmelnickij i vse vojsko Zaporozhskoe i bili chelom mnogazhdy chtob ego carskoe velichestvo ih pozhaloval dlya pravoslavnye hristiyanskie vѣry i svyatyh bozhiih cerkvej za nih vstupilsya i prinyal ih pod svoyu gosudarevu vysokuyu ruku i na nepriyatelej ih uchinil im pomoch I velikomu gosudaryu nashemu ego carskomu velichestvu v to vremya pod svoyu gosudarevu vysokuyu ruku prinyati bylo vas ne mochno potomu chto u ego carskogo velichestva s koroli polskimi i velikimi knyazi libovskimi bylo vѣchnoe dokonchane A chto s ih korolevskie storony carskogo velichestva otcu blazhevnye pamyati velikomu gosudaryu i velikomu knyazyu Mihailu Fedorovichyu vsea Rusii samoderzhcu i mnogih gosudarstv i obladatelyu i dѣdu ego gosudarevu blazhennye pamyati velikomu gosudaryu svyatѣjshemu patriarhu Filarentu Nikitichyu moskovskomu i vsea Rusii i velikomu gosudaryu nashemu caryu i velikomu knyazyu Aleksѣyu Mihajlovichyu vsea Rusii samoderzhcu ego carskomu velichestvu uchinilis mnogiya bezchestya i ukorizny i o tom po korolevskim gramotam i po sojmovomu ulozheniyu i po konstytucii i po posolskim dogovoram carskoe velichestvo ozhidal ispravleniya A getmana Bogdana Hmelnickogo i vse vojsko Zaporozhskoe hotѣl s korolem polskim pomirit cherez svoih gosudarevyh velikih poslov tѣm sposobom bude Yan Kazimer korol uchinit s nimi mir po Zborovskomu dogovoru i na pravoslavnuyu hristiyanskuyu vѣru goneniya chinit ne uchnet i uniyatov vsѣh vyvedet i carskoe velichestvo vinnym lyudem kotorye za ego gosudarskuyu chest dovelis smertnye kazni viny ih hotѣl otdat I o tom posylal k Yanu Kazimeru korolyu svoih gosudarevyh velikih i polnomochnyh poslov boyarina i namѣstnika velikopermskogo knyazya Borisa Aleksandrovicha Repnina Obolenskogo s tovarishi I tѣ carskogo velichestva velikie i polnomochnye posly o tom miru i postupkah korolyu i panom radѣ govorili vsyakimi mѣrami i Yan Kazimer korol i pany rada ni na kotoruyu mѣru ne soshli i to velikoe dѣlo postavili ni vo chto i tѣh carskogo velichestva velikih i polnomochnyh poslov otpustili bez dѣla I velikij gosudar nash ego carskoe velichestvo vidya takie s korolevskie storony mnogie neispravlenya i grubosti i nepravdy i hotya pravoslavnuyu hristiyanskuyu vѣru i vsѣh pravoslavnyh hristiyan ot gonitelej i hotyashih cerkvi bozhii razoriti i vѣru hristiyankuyu iskoreniti ot Latyn oboroniti pod svoyu gosudarevu vysokuyu ruku vas prinyal A dlya vashie oborony sobral ruskie i nѣmetckie i tatarskie rati mnogie idet sam velikij gosudar nash ego carskoe velichestvo na nepriyatelej hristiyanskih i boyar svoih i voevod shlet so mnogimi ratmi i na tot ratnoj stroj po ego gosudarevu ukazu rozdana ego gosudareva kazna mnogaya Poperednih lit prisilav do carskogo velichestva getman Bogdan Hmelnickij i vse Vijsko Zaporozke i bili cholom shob jogo carske velichestvo yih pozhaluvav ustupivsya za nih zadlya Pravoslavnoyi Hristiyanskoyi Viri i svyatih Bozhih cerkov prijnyav yih pid svoyu visoku ruku i dav pomich na nepriyateliv Velikomu gosudarevi nashomu v tim chasi ne mozhna bulo vas prijnyati pid svoyu gosudarsku visoku ruku tomu sho u jogo carskogo velichestva bula vichna zgoda z korolyami polskimi i velikimi knyazyami litovskim A hoch z korolivskoyi storoni batkovi car velichestva svyatoyi pamyati velikomu gosudarevi Mihajlovi Fedorovichevi i didovi jogo svyatijshomu patriyarhovi Filaretovi Nikitichovi i velikomu gosudarevi nashomu Oleksiyevi Mihajlovichu stalosya nechesti i ganbi to v tim zgidno z korolivskimi gramotami i sojmovimi postanovami carske velichestvo chekav popravi A getmana Bogdana Hmelnickogo i vse Vijsko Zaporozke hotiv pomiriti z korolem polskim tim sposobom abi krol Kazimir uchiniv z nimi zgodu na pidstavi Zborivskomu traktatu proti Pravoslavnoyi Viri hristiyanskoyi ne vereshav uniyativ usih vikoriniv zate carske velichestvo hotiv vibachiti vinu vsim vinnim lyudyam kotrim za obrazu jogo gosudarskoyi chesti nalezhala kara smertna Pro se posilav vin do krolya Kazimira svoyih velikih i upovnovazhenih posliv boyarina i namisnika velikopermskogo Borisa Oleksandrovicha Repnina Obolenskogo z tovarishami I ti veliki i upovnovazheni posli carskogo velichestva pro tu zgodu i pro vchinki korolevi i panam radi govorili na vsyaki sposobi Ale Kazmmir z lyahami niyak ne pristali i syu veliku spravu vzyali za nisho a tih velikih i upovnovazhenih posliv carskogo velichestva vidpravili z nichim Todi velikij gosudar nash vidivshi tak bogato nespravnosti z korolivskoyi storoni grubosti i nepravdi i bazhayuchi oboroniti Pravoslavnu Hristiyansku Viru i vsih pravoslavnih hristiyan vid otstupnikiv latinyan papistiv sho hochut cerkvi Bozhi znishiti i Viru Hristiyansku vikoriniti prijnyav vas pid svoyu visoku ruku A dlya oboroni vashoyi zibrav mnogo ruskogo nimeckogo i tatarskogo vijska sam velikij gosudar nash ide na nepriyateliv i posilaye boyar svoyih i voyevodiv z velikim vijskom i na te zibrannye vijska za gosudarevim nakazom rozdano veliki groshi I nynѣ im poslannikom o zhalovanѣ na vojsko Zaporozhskoe govorit vidya takuyu carskago velichestva milost i k nim oboronu ne dovelos A kak byl u getmana u Bogdana Hmelnickogo gosudarev blizhnej boyarin i namѣstnik tverskoj Vasilej Vasilevich Buturlin s tovarishi i getman govoril s nimi v razgovoreh o chislѣ vojska Zaporozhskogo chtoby uchinit 60 000 a hotya b de togo chisla bylo i bolshe i gosudaryu de v tom ubytka ne budet potomu chto oni zhalovanya u gosudarya prosit ne uchnut Da i im Samojlu i Pavlu i inym lyudem kotorye v to vremya pri getmanѣ byli pro to vѣdomo zh A chto v Maloj Rosii v gorodѣh i mѣstѣh kakih dohodov i pro to carskomu velichestvu ne vѣdomo i velikij gosudar nash ego carskoe velichestvo posylaet dohody opisat dvoryan A kak tѣ carskogo velichestva dvoryany dohody vsyakie opishut i smѣtyat i v to vremya o zhalovanѣ na vojsko Zaporozhskoe po razsmotrѣnyu carskogo velichestva i ukaz budet A nynѣ carskoe velichestvo zhaluya getmana i vse vojsko Zaporozhskoe hochet poslat svoego gosudareva zhalovanya po davnym obychayam predkov svoih velikih gosudarej carej i velikih knyazej rosijskih getmanu i vsemu vojsku Zaporozhskomu zolotymi Tomu yim poslam teper bachuchi taku lasku do nih carskogo velichestva j oboronu govoriti pro platu Zaporozkomu vijsku ne goditsya Yak buv u getmana Bogdana Hmelnickogo gosudariv blizhnij boyarin i namisnik tverskij Vasil Vasilevich Buturlin z tovarishami getman v rozmovah z nimi pro chislo Zaporozkogo vijska govoriv shob zrobiti 60 tisyach a koli b i bilshe togo chisla bulo gosudarevi v tim shkodi ne bude bo voni prosti plati u gosudarya ne budut Pro se vidomo yim Samijlu i Pavlu j inshim lyudyam yaki todi buli pri getmani Yaki dohodi v Malij Rosiyi po gorodah i mistah pro se carskomu velichestvi ne vidomo i velikij gosudar posilaye dvoryan shob spisali dohodi Yak ti dvoryani carskogo velichestva opishut vsyaki dohodi i obrahuyut todi po obmirkuvannyu carskim velichestvom bude nakaz pro platu Zaporozkomu vijsku A teper carske velichestvo zhaluyuchi getmana i vse Zaporozke vijsko davnim zvichayem predkiv svoyih velikih gosudariv hoche pislati getmanovi i vsomu vijsku Zaporozkomu svoye gosudarske zhaluvannye zolotimi 10 Krymskaya orda esli by imѣla vkinutisya togda ot Astrahani i ot Kazani nadobno na nih nastupiti Takozhde i Donskim kazakom gotovym byt A nynѣ esho v bratstvѣ dat sroku i ih ne zadirat 10 Koli b mala napasti krimska orda todi treba na neyi nastupiti vid Astrahani j Kazani takozh i Donskim kozakam buti gotovimi A teper vona orda she v bractvi z kozakami treba dati chas i yiyi ne zachipati Carskogo velichestva ukaz i povelѣnie na Don k kazakom poslano bude Krymskie lyudi zadoru nikakova ne uchinyat i na nih hodit i zadoru chinit ne velѣno A budet Krymcy zador uchinyat i v to vremya carskoe velichestvo ukazhet nad nimi promysl chinit Nakaz i povelinnye do kozakiv na Din pislano koli Krimski lyudi ne budut zachipati to j na nih iti ne veleno A koli Krimci zachiplyat to carske velichestvo velit na nih iti pohodom 11 Kodak gorod na rubezhѣ ot Krymu v kotorom getman vsegda po 400 chelovѣk derzhit i kormy vsyakie im daet chtob i nynѣ carskoe velichestvo pozhaloval kormami i porohom k naryadu izvolil postroiti Takzhe i na tѣh kotorye za porogami kosha beregut chtob carskoe velichestvo milost svoyu izvolil pokazat ponezhe nelzya ego samogo bez lyudej ostavlyati 11 Kodak gorod na granici z Krimom tam getman zavsidi po 400 cholovika derzhit i harch usyakij yim daye teper nehaj bi carske velichestvo pozhaluvav zvoliv nadiliti harchom i porohom dlya armati Takozh i tim sho za Porogami kosha sterezhut abi carske velichestvo zvoliv pokazati svoyu lasku bo jogo nemozhna samogo bez lyudej lishati O toj statѣ carskogo velichestva milostivoj ukaz budet vpered kak pro to vѣdomo budet po skolku kakih zapasov v tѣ mѣsta posylyvano i skolko budet dohodov v sborѣ na carskoe velichestvo Do seyi statti bude milostivij ukaz carskogo velichestva koli bude vidomo skilki yakogo pripasu tudi posilali i skilki dohodu bude zibrano na carske velichestvo A chto v pismѣ zh vashem napisano kak velikij gosudar nash ego carskoe velichestvo getmana Bogdana Hmelnickogo i vse vojsko Zaporozhskoe pozhaluet svoi gosudarskie gramoty na volnosti vashi dat velit togda vy smotr mezh soboj uchinite kto budet kazak ili muzhik a chtob chislo vojska Zaporozhskogo bylo 60 000 I velikij gosudar nash ego carskoe velichestvo na to izvolil im chislu spiskovym kazakom byt velѣl I kak vy poslanniki budete u getmana u Bogdana Hmelnickogo i vy b emu skazali chtob on velѣl kazakov razobrat vskorѣ i spisok im uchinil da tot spisok za svoeyu rukoyu prislal k carskomu velichestvu vskorѣ A sho v vashim pismi napisano yak velikij gosudar nash getmana Bogdana Hmelnickogo i vse Vijsko Zaporozke pozhaluye svoyi gramoti gosudarski na vashi volnosti velit dati todi vi zh mizh soboyu rozbir zrobite hto bude kozak a hto muzhik i shob vijska Zaporozkogo bulo 60 000 To velikij gosudar nash na te pozvoliv veliv buti takomu chislu reyestrovih kozakiv To zh yak vi posli budete u getmana Bogdana Hmelnickogo skazhit jomu shob vin veliv skoro kozakiv rozibrati reyestr yim zrobiti i toj reyestr za pidpissyu prislav negajno carskomu velichestvuDiv takozhZhaluvana gramota Oleksiya Mihajlovicha Vijsku Zaporozkomu PrimitkiStepankov V S Bereznevi statti 1654 Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 1 K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2009 C 64 Pereyaslavska rada 350 rokiv rabstva chi vijskova neobhidnist 10 zapitan istoriku Stepankov V S Bereznevi statti 1654 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 229 ISBN 966 00 0734 5 Pereyaslavskij dogovir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1339 1000 ekz Yuridichne oformlennya priyednannya Getmanshini do skladu Moskovskoyi derzhavi Derzhava i pravo Getmanshini Navch posib I J Bojko Lviv nac un t im I Franka L Svit 2000 120 s S 11 ISBN 5 7773 0374 9 Zemskij Sobor 1653 ROKU A I KOZAChENKO Pitannya istoriyi 5 1957 151 158DzherelaGorobec V Dogovirni statti ukrayinskih getmaniv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 433 ISBN 966 00 0405 2 Sherbina V Do pitannya pro statti Bogdana Hmelnickogo Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademika Mihajla Sergiyevicha Grushevskogo z nagodi shistdesyatoyi richnici zhittya ta sorokovih rokovin naukovoyi diyalnosti Kiyiv 1928 T I Ukrayino rosijska ugoda 1654 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 PosilannyaBereznevi statti Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Pereyaslavskij dogovir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1338 1340 1000 ekz sajt Kultura Ukrayini