Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Михайлович Романов (19 (29) березня 1629 — 8 (18) лютого 1676) — другий московський цар (1645—1676) із династії Романових. Син царя Михайла Федоровича та його другої дружини Євдокії Лук'янівни Стрешнєвої. Батько Петра І. Повний титул: «Божою милістю Великий Государ, Цар і Великий князь, всієї Великої й Малої, й Білої Росії самодержець, і багатьох держав і земель Східних і Західних, і Північних отчич і дідич, і спадкоємець, і государ, і власник» (рос. Божиею милостью Великий Государь Царь и Великий князь, всея Великия и Малыя и Белыя Росии самодержец, и многих государств и земель Восточных и Западных и Северных отчич и дедич и наследник и государь и обладатель).
| Олексій Михайлович | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 8 жовтня 1645 — 8 лютого 1676 | ||
| Попередник: | Михаїл I | |
| Наступник: | Федір ІІІ | |
| Народження: | 19 (29) березня 1629, 17 (27) березня 1629, 10 (20) березня 1629 або 29 березня 1629 Москва, Московське царство[5][6] | |
| Смерть: | 29 січня (8 лютого) 1676(46 років) або 8 лютого 1676 (46 років) Москва, Московське царство[5][6] | |
| Поховання: | Архангельський собор | |
| Країна: | Московське царство | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Романови | |
| Батько: | Романов Михайло Федорович[6] | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Милославська Марія Іллівна і Наришкіна Наталія Кирилівна[…] | |
| Діти: | Софія Олексіївна[6], Петро I[6], Наталія Олексіївна (дочка Олексія Михайловича), Іван V Олексійович[6], d, Феодосія Олексіївна, Марія Олексіївна (царівна), Катерина Олексіївна, Олексій Олексійович, Марфа Олексіївна, d, d, Федір Олексійович[6], d[11] і d[11] | |
| Автограф: |  | |
| | ||
|
| ||
Правління
За царювання Олексія Михайловича державний устрій Московської держави став набирати характеру абсолютизму. Соборне уложення 1649 року остаточно закріпачувало селян та розширювало права дворянства і купецтва, Церковна реформа патріарха Никона (1666) викликала розкол Московської церкви (поява «старообрядництва») та жорстоку церковно-релігійну боротьбу.
Зовнішня політика Московського царства за Олексія Михайловича відзначалась активною експансією щодо сусідніх народів та країн, уклав Переяславський договір 1654 з Україною. Порушуючи умови договору, ще за життя Богдана Хмельницького намагався здійснити ряд заходів, спрямованих на обмеження державних прав України.
У 1654—1656 і 1660—1667 роках вів війну з Річчю Посполитою. Зайнявши за допомогою козацьких полків всю Білорусь і Литву, припинив подальші воєнні дії, які мали завершитись повним вигнанням шляхти Речі Посполитої з українських земель. Сподіваючись стати королем Речі Посполитої і нехтуючи інтересами України, уклав Віленське перемир'я 1656 року В результаті Андрусівського перемир'я 1667 Річ Посполита й Московське царство розділили між собою Україну по Дніпру, Київ дістався Москві. Війна зі Швецією (1656-58) за вихід до Балтійського моря закінчилася невдачею.
Протягом 1670-х велися війни з Кримським ханством та Османською імперією, в яких Московії не вдалося пробитись до Чорного моря.
Постійні воєнні дії та погіршення становища населення викликали бунти та повстання (1648 та 1662 у Москві, 1650 у Пскові і Новгороді), які були жорстоко придушені.
В передостанній рік царювання запланував масштабний військовий похід в Європу проти Генеральних Штатів Сполучених Нідерландів, які очолював тоді Вільгельм ІІІ (нід. Willem Hendrik), граф Нассауський (рос. граф Насовский) та принц Оранський, і Священної Римської імперії. Похід, для якого московський цар у 1675 році зібрав 300-тисячне військо, міг внести суттєві зміни в територіальний розподіл Європи.
Священна Римська Імперія намагалася будь що, у 1675 році зняти напругу у дипломатичний спосіб, відправивши до московитів відразу два посольства в особі бранденбурзького посла Шультета і австрійських послів А. Ф. де Боттони та І. К. Терлінгерена ду Гусмана. Втім обидві місії були безуспішними самодержець у своєму рішенні залишився непохитним. Останню надію було покладено на нідерландське посольство Кунраада фан-Кленка, який зустрів звістку щодо провалу імператорського та бранденбургського послів в дорозі між Устюгом та Вологдою разом із повідомленням, що його буде прийнято «съ почетомъ не большимъ, чѣмъ съ тѣмъ, каковой былъ оказанъ господину Бореелю, т.е. съ почетомъ, меньшимъ противъ того, какъ принимаются теперь послы коронованныхъ особъ» (с. C-CI).
Кунрада фан-Кленка направили послом не випадково, бо він мав в Росії багато впливових знайомих. Кожен з них в даному питанні був на вагу золота, допомогаючи послу важливою інформацією. Втім це не допомогло, тому що Олексій Михайлович на перегмовинах 27 січня зайняв жорстку позицію, відхиливши геть пропозиції голландських вельмож. Як зауважив Кленк у листах до принца Оранського, царська відповідь була такою саме, як бранденбурзькому і римському посольствам. За підсумками зустрічі була призначена друга аудієнція на 29 січня (тому ця дата не може бути прийнята, як день смерті царя, як вважалося раніше), під час якої переговорів взагалі не було. Послам зачитали царський вирок і представили комісарів для залагодження подальшої справи.
Втім у суботу, 8 лютого, о 7 годині вечора Великий Государ, Цар і Великий князь помер — за версією голландських лікарів (саме цей діагноз був офіційно прийнятий до недавнього часу), від цинги.
 | Что касается особенностей его болѣзни, доктора первоначальною причиною называли цынгу (обыкновенную у Московитовъ болѣзнь), къ которой нѣсколько лѣтъ тому назадъ присоединилась водянка; между тѣмъ никакимъ образомъ не удавалось убѣдить Его Величество, человѣка очень тучнаго, принять какія-нибудь лѣкарства. Незадолго передъ кончиною онъ немного простудился… Вслѣдствіе этого, при такой неумѣренности, нездоровье Его Царскаго Величества такъ усилилось, что потеряна была надежда на сохраненіе его жизни… (с. 431). |  |
Спадкоємці
Відповідно до загальноприйнятої версії, у Олексія Михайловича було 16 дітей: 13 від першої дружини Марії Милославської та троє від другої, Наталії Наришкіної. За тїєю ж версією, якщо не рахувати малолітніх Івана та Петра, після смерті царя залишився лише один спадкоємець: Великий Князь Федір Олексійович. Втім, окремі дослідники, спираючись на іноземні першоджерела, останнім часом ставлять її під сумнів. Зокрема, йдеться про старшого брата Великого князя Олексія та молодшого Сімеона.
Так, член польського посольства Бернгард Таннер, який особисто відвідував Москву у 1678 році, згадує про трьох спадкоємців Олексія Михайловича, в тому числі — старого брата царевича Федора:
| | Царь Алексѣей имѣлъ отъ первой жены двухъ сыновей, изъ коихъ старшій былъ очень убогъ и жилъ постоянно въ монастырѣ, а второй – Ѳеодоръ Алексѣевичъ. По смерти первой жены Царь женился на другой, имѣлъ отъ нея сына и умеръ, оставивъ троихъ наслѣдниковъ. Самый старшій по убожеству не могъ наслѣдовать престолъ; наслѣдовалъ Ѳеодоръ Алексѣевичъ, хотя при избраніи и было немало споровъ между вельможами. Описаніе путешествія польскаго посольства въ Москву въ 1678 году | |
Старшим братом Федора Олексійовича міг бути тільки Олексій Олексійович. Фраза Таннера про «чимало споров між вельможами при обранні» вказує, що мала місце якась смута, пов'язана з вибором спадкоємця і, ймовірно, відстороненням старшого царевича. Як відомо, під час обрання Федора Олексійовича було зачитано заповіт, нібито, його батька Царя Олексія «Ухвала про престолонаслідування» від 1674 року, в якому спадкоємцем оголошувався царевич Федір. Проте в цьому не було жодної необхідності, якщо б царевичу трон й так належав по старшинству. І навпаки: заповіт був конче потрібен, якщо його повнолітній брат був би живий.
Родовід
Див. також
Примітки
- Легітимність під сумнівом. На момент коронації законним монархом Московії був Владислав Ваза
- Алексей Михайлович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 417–420.
- Н. У. Алексей Михайлович // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 491–495.
- К. Б.—Р. Алексей Михайлович // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 23–35.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118501909 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catalog of the German National Library
- Алексей Михайлович // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 1. — С. 312–313.
- Наталья Кирилловна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXa. — С. 673–674.
- Н. Павлов-Сильванский Иоанн V Алексеевич // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 271–272.
- Н. П.-С. Иоанн V Алексеевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIIа. — С. 694.
- Lundy D. R. The Peerage
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою:1не вказано текст - Соборное уложение// в кн.: Собрание узаконений русского государства. Издание Е. П. Карновича. Том 1. Царствование Алексея Михайловича с 1649 по 1676 год. — Спб., 1874. [ 2013-10-05 у Wayback Machine.]
- «Віленське перемир'я 1656» на сайті Інституту історії України НАНУ
- Бернгардъ Таннеръ. Описаніе путешествія польскаго посольства въ Москву в 1678 году. Москва, 1891.: Переводъ съ латинскаго, примѣчанія и приложенія И. Ивакина. с. 127.
Література
- В. М. Горобець. Олексій Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 577. — .
- В. Горобець. Олексій Михайлович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 511. — .
- Н. Ф. Сербіна. Олексій Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 2. — 812 с. — .
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Звідки Арабська в'язь на старих російських обладунках і зброї? на YouTube // Председатель СНТ. — 2021. — 15 липня. (рос.) |
- Олексій Михайлович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Олексій Михайлович // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1204. — 1000 екз.
- Предки та нащадки Олексія Михайловича. (рос.)
- Цар Олексій Михайлович Історія Росії (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Mihajlovich Romanov 19 29 bereznya 1629 16290329 8 18 lyutogo 1676 drugij moskovskij car 1645 1676 iz dinastiyi Romanovih Sin carya Mihajla Fedorovicha ta jogo drugoyi druzhini Yevdokiyi Luk yanivni Streshnyevoyi Batko Petra I Povnij titul Bozhoyu milistyu Velikij Gosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi Velikoyi j Maloyi j Biloyi Rosiyi samoderzhec i bagatoh derzhav i zemel Shidnih i Zahidnih i Pivnichnih otchich i didich i spadkoyemec i gosudar i vlasnik ros Bozhieyu milostyu Velikij Gosudar Car i Velikij knyaz vseya Velikiya i Malyya i Belyya Rosii samoderzhec i mnogih gosudarstv i zemel Vostochnyh i Zapadnyh i Severnyh otchich i dedich i naslednik i gosudar i obladatel Oleksij MihajlovichOleksij MihajlovichPrizhittyevij portret Oleksiya Mihajlovicha Velikogo knyazya Moskovskogo 1664Gosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi Rusi8 zhovtnya 1645 8 lyutogo 1676Poperednik Mihayil INastupnik Fedir III Narodzhennya 19 29 bereznya 1629 17 27 bereznya 1629 10 20 bereznya 1629 abo 29 bereznya 1629 1629 03 29 Moskva Moskovske carstvo 5 6 Smert 29 sichnya 8 lyutogo 1676 46 rokiv abo 8 lyutogo 1676 1676 02 08 46 rokiv Moskva Moskovske carstvo 5 6 Pohovannya Arhangelskij soborKrayina Moskovske carstvoReligiya pravoslav yaRid RomanoviBatko Romanov Mihajlo Fedorovich 6 Mati dShlyub Miloslavska Mariya Illivna i Narishkina Nataliya Kirilivna Diti Sofiya Oleksiyivna 6 Petro I 6 Nataliya Oleksiyivna dochka Oleksiya Mihajlovicha Ivan V Oleksijovich 6 d Feodosiya Oleksiyivna Mariya Oleksiyivna carivna Katerina Oleksiyivna Oleksij Oleksijovich Marfa Oleksiyivna d d Fedir Oleksijovich 6 d 11 i d 11 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiRoboti u VikidzherelahPravlinnyaZa caryuvannya Oleksiya Mihajlovicha derzhavnij ustrij Moskovskoyi derzhavi stav nabirati harakteru absolyutizmu Soborne ulozhennya 1649 roku ostatochno zakripachuvalo selyan ta rozshiryuvalo prava dvoryanstva i kupectva Cerkovna reforma patriarha Nikona 1666 viklikala rozkol Moskovskoyi cerkvi poyava staroobryadnictva ta zhorstoku cerkovno religijnu borotbu Mozhlivij portret Oleksiya Mihajlovicha Nevidomij hudozhnik XVIII stolittya Zovnishnya politika Moskovskogo carstva za Oleksiya Mihajlovicha vidznachalas aktivnoyu ekspansiyeyu shodo susidnih narodiv ta krayin uklav Pereyaslavskij dogovir 1654 z Ukrayinoyu Porushuyuchi umovi dogovoru she za zhittya Bogdana Hmelnickogo namagavsya zdijsniti ryad zahodiv spryamovanih na obmezhennya derzhavnih prav Ukrayini U 1654 1656 i 1660 1667 rokah viv vijnu z Richchyu Pospolitoyu Zajnyavshi za dopomogoyu kozackih polkiv vsyu Bilorus i Litvu pripiniv podalshi voyenni diyi yaki mali zavershitis povnim vignannyam shlyahti Rechi Pospolitoyi z ukrayinskih zemel Spodivayuchis stati korolem Rechi Pospolitoyi i nehtuyuchi interesami Ukrayini uklav Vilenske peremir ya 1656 roku V rezultati Andrusivskogo peremir ya 1667 Rich Pospolita j Moskovske carstvo rozdilili mizh soboyu Ukrayinu po Dnipru Kiyiv distavsya Moskvi Vijna zi Shveciyeyu 1656 58 za vihid do Baltijskogo morya zakinchilasya nevdacheyu Protyagom 1670 h velisya vijni z Krimskim hanstvom ta Osmanskoyu imperiyeyu v yakih Moskoviyi ne vdalosya probitis do Chornogo morya Postijni voyenni diyi ta pogirshennya stanovisha naselennya viklikali bunti ta povstannya 1648 ta 1662 u Moskvi 1650 u Pskovi i Novgorodi yaki buli zhorstoko pridusheni V peredostannij rik caryuvannya zaplanuvav masshtabnij vijskovij pohid v Yevropu proti Generalnih Shtativ Spoluchenih Niderlandiv yaki ocholyuvav todi Vilgelm III nid Willem Hendrik graf Nassauskij ros graf Nasovskij ta princ Oranskij i Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pohid dlya yakogo moskovskij car u 1675 roci zibrav 300 tisyachne vijsko mig vnesti suttyevi zmini v teritorialnij rozpodil Yevropi Svyashenna Rimska Imperiya namagalasya bud sho u 1675 roci znyati naprugu u diplomatichnij sposib vidpravivshi do moskovitiv vidrazu dva posolstva v osobi brandenburzkogo posla Shulteta i avstrijskih posliv A F de Bottoni ta I K Terlingerena du Gusmana Vtim obidvi misiyi buli bezuspishnimi samoderzhec u svoyemu rishenni zalishivsya nepohitnim Ostannyu nadiyu bulo pokladeno na niderlandske posolstvo Kunraada fan Klenka yakij zustriv zvistku shodo provalu imperatorskogo ta brandenburgskogo posliv v dorozi mizh Ustyugom ta Vologdoyu razom iz povidomlennyam sho jogo bude prijnyato s pochetom ne bolshim chѣm s tѣm kakovoj byl okazan gospodinu Boreelyu t e s pochetom menshim protiv togo kak prinimayutsya teper posly koronovannyh osob s C CI Kunrada fan Klenka napravili poslom ne vipadkovo bo vin mav v Rosiyi bagato vplivovih znajomih Kozhen z nih v danomu pitanni buv na vagu zolota dopomogayuchi poslu vazhlivoyu informaciyeyu Vtim ce ne dopomoglo tomu sho Oleksij Mihajlovich na peregmovinah 27 sichnya zajnyav zhorstku poziciyu vidhilivshi get propoziciyi gollandskih velmozh Yak zauvazhiv Klenk u listah do princa Oranskogo carska vidpovid bula takoyu same yak brandenburzkomu i rimskomu posolstvam Za pidsumkami zustrichi bula priznachena druga audiyenciya na 29 sichnya tomu cya data ne mozhe buti prijnyata yak den smerti carya yak vvazhalosya ranishe pid chas yakoyi peregovoriv vzagali ne bulo Poslam zachitali carskij virok i predstavili komisariv dlya zalagodzhennya podalshoyi spravi Vtim u subotu 8 lyutogo o 7 godini vechora Velikij Gosudar Car i Velikij knyaz pomer za versiyeyu gollandskih likariv same cej diagnoz buv oficijno prijnyatij do nedavnogo chasu vid cingi Chto kasaetsya osobennostej ego bolѣzni doktora pervonachalnoyu prichinoyu nazyvali cyngu obyknovennuyu u Moskovitov bolѣzn k kotoroj nѣskolko lѣt tomu nazad prisoedinilas vodyanka mezhdu tѣm nikakim obrazom ne udavalos ubѣdit Ego Velichestvo chelovѣka ochen tuchnago prinyat kakiya nibud lѣkarstva Nezadolgo pered konchinoyu on nemnogo prostudilsya Vslѣdstvie etogo pri takoj neumѣrennosti nezdorove Ego Carskago Velichestva tak usililos chto poteryana byla nadezhda na sohranenie ego zhizni s 431 SpadkoyemciDiv takozh Diti Oleksiya Mihajlovicha Vidpovidno do zagalnoprijnyatoyi versiyi u Oleksiya Mihajlovicha bulo 16 ditej 13 vid pershoyi druzhini Mariyi Miloslavskoyi ta troye vid drugoyi Nataliyi Narishkinoyi Za tyiyeyu zh versiyeyu yaksho ne rahuvati malolitnih Ivana ta Petra pislya smerti carya zalishivsya lishe odin spadkoyemec Velikij Knyaz Fedir Oleksijovich Vtim okremi doslidniki spirayuchis na inozemni pershodzherela ostannim chasom stavlyat yiyi pid sumniv Zokrema jdetsya pro starshogo brata Velikogo knyazya Oleksiya ta molodshogo Simeona Tak chlen polskogo posolstva Berngard Tanner yakij osobisto vidviduvav Moskvu u 1678 roci zgaduye pro troh spadkoyemciv Oleksiya Mihajlovicha v tomu chisli starogo brata carevicha Fedora Car Aleksѣej imѣl ot pervoj zheny dvuh synovej iz koih starshij byl ochen ubog i zhil postoyanno v monastyrѣ a vtoroj Ѳeodor Aleksѣevich Po smerti pervoj zheny Car zhenilsya na drugoj imѣl ot neya syna i umer ostaviv troih naslѣdnikov Samyj starshij po ubozhestvu ne mog naslѣdovat prestol naslѣdoval Ѳeodor Aleksѣevich hotya pri izbranii i bylo nemalo sporov mezhdu velmozhami Opisanie puteshestviya polskago posolstva v Moskvu v 1678 godu Starshim bratom Fedora Oleksijovicha mig buti tilki Oleksij Oleksijovich Fraza Tannera pro chimalo sporov mizh velmozhami pri obranni vkazuye sho mala misce yakas smuta pov yazana z viborom spadkoyemcya i jmovirno vidstoronennyam starshogo carevicha Yak vidomo pid chas obrannya Fedora Oleksijovicha bulo zachitano zapovit nibito jogo batka Carya Oleksiya Uhvala pro prestolonasliduvannya vid 1674 roku v yakomu spadkoyemcem ogoloshuvavsya carevich Fedir Prote v comu ne bulo zhodnoyi neobhidnosti yaksho b carevichu tron j tak nalezhav po starshinstvu I navpaki zapovit buv konche potriben yaksho jogo povnolitnij brat buv bi zhivij RodovidDiv takozhRazin Stepan TimofijovichPrimitkiLegitimnist pid sumnivom Na moment koronaciyi zakonnim monarhom Moskoviyi buv Vladislav Vaza Aleksej Mihajlovich Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 417 420 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892884d Track Q21595875d Track Q19908137d Track Q4065721 N U Aleksej Mihajlovich Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 1 S 491 495 d Track Q656d Track Q26320467d Track Q21282452d Track Q4532135 K B R Aleksej Mihajlovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 23 35 d Track Q21175473d Track Q656d Track Q1960551d Track Q21595874 Deutsche Nationalbibliothek Record 118501909 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Aleksej Mihajlovich Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1911 T 1 S 312 313 d Track Q26160597d Track Q656d Track Q4114391d Track Q25369228d Track Q4448234 Natalya Kirillovna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXa S 673 674 d Track Q23892935d Track Q656d Track Q602358d Track Q24464807d Track Q19908137 N Pavlov Silvanskij Ioann V Alekseevich Russkij biograficheskij slovar SPb 1897 T 8 S 271 272 d Track Q20830034d Track Q21175479d Track Q1960551d Track Q656 N P S Ioann V Alekseevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XIIIa S 694 d Track Q23892919d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q20830035 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu 1 ne vkazano tekst Sobornoe ulozhenie v kn Sobranie uzakonenij russkogo gosudarstva Izdanie E P Karnovicha Tom 1 Carstvovanie Alekseya Mihajlovicha s 1649 po 1676 god Spb 1874 2013 10 05 u Wayback Machine Vilenske peremir ya 1656 na sajti Institutu istoriyi Ukrayini NANU Berngard Tanner Opisanie puteshestviya polskago posolstva v Moskvu v 1678 godu Moskva 1891 Perevod s latinskago primѣchaniya i prilozheniya I Ivakina s 127 LiteraturaV M Gorobec Oleksij Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 577 ISBN 978 966 00 1061 1 V Gorobec Oleksij Mihajlovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 511 ISBN 978 966 611 818 2 N F Serbina Oleksij Mihajlovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Posilannyalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Oleksij Mihajlovich Zovnishni videofajliZvidki Arabska v yaz na starih rosijskih obladunkah i zbroyi na YouTube Predsedatel SNT 2021 15 lipnya ros Oleksij Mihajlovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Oleksij Mihajlovich Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1204 1000 ekz Predki ta nashadki Oleksiya Mihajlovicha ros Car Oleksij Mihajlovich Istoriya Rosiyi ros