Федір III Олексійович Романов (30 травня (9 червня) 1661 — 27 квітня (7 травня) 1682; рос. дореф. Ѳеодоръ Алеѯіевичъ) — московський цар у 1676—1682 роках. Син Олексія Михайловича і його першої дружини Марії Милославської.
Федір III рос. Фёдор III Алексеевич | ||
| ||
---|---|---|
28 червня 1676 — 7 травня 1682 | ||
(під іменем Федір III) | ||
Попередник: | Алексій I | |
Наступник: | Іоанн ІІ | |
| ||
28 червня 1676 — 7 травня 1682 | ||
(під іменем Федір I) | ||
Попередник: | Алексій I | |
Наступник: | Іоанн І | |
| ||
28 червня 1676 — 7 травня 1682 | ||
(під іменем Федір I) | ||
Попередник: | Алексій I | |
Наступник: | Іоанн І | |
Народження: | 9 червня 1661[1][2][…] Москва, Московське царство | |
Смерть: | 7 травня 1682[1][2][…](20 років) Москва, Московське царство | |
Поховання: | Архангельський собор | |
Країна: | Московське царство | |
Релігія: | православ'я | |
Рід: | Романови | |
Батько: | Олексій Михайлович | |
Мати: | Милославська Марія Іллівна | |
Шлюб: | Грушецька Агафія Семенівна і Апраксіна Марфа Матвіївна | |
Діти: | d[4] | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
П'ятнадцятирічним, після смерті батька, був вінчаний на царство в Успенському соборі Кремля 18 червня 1676.
Спочатку країною намагалася керувати мачуха, Наришкіна Наталія Кирилівна, яку родині Милославських (до якої належала його мати) вдалося згодом усунути від справ, направивши її разом з сином Петром (майбутнім Петром I) у заслання в підмосковне село Преображенське.
Під впливом сестри Софії
Поширеною є думка, що малолітній Федір Олексійович багато хворів та не був здатним до самостійного правління. На початку царювання Федора III керівництво державою знаходилось у руках його найближчих родичів бояр Милославських; великим впливом при дворі також користувалися прозахідний патріарх Іоаким та вихователь Федора Олексійовича Симеон Полоцький. У подальшому вирішальний вплив на державні справи здобули фаворити Федора Олексійовича — І. Язиков та А. Лихачов.
Ставши заручником планів сестри, яка оточила його своїми придворними і підім'яла під себе духовенство, молодий монарх намагається виправити ситуацію: «Федір вирішує під кінець, незважаючи на запеклий опір патріарха Іоакима, перевести Никона в Воскресенський монастир, а разом з тим клопоче перед східними патріархами про дозвіл Никона і про відновлення його в патріаршій гідності…»
Але позбутися опіки бояр та владолюбної сестри Федору так і не вдасться. Розуміючи, що приїзд до Москви грізного патріарха Никона означає не тільки крах надій на владу, а й неминучу кару, партія Софії не пускає того в столицю. Никон раптом помирає в дорозі:
…Дозвільна грамота вже не застала Никона в живих: він помер на шляху, в Ярославлі, 17 серпня 1681, і був похований в Воскресенському монастирі як патріарх |
Втрата дружини та сина (1682)
Без підтримки батьків, духовенства, знаті і родичів, Федір залишився один на один з інтригами старшою сестри та бояр. Тут, не до речі, дружина Федора, цариця Агафія Семенівна Грушецька, зібралася народжувати спадкоємця — ніяк не хотіла славетна династія Рюриковичів віддавати Богом даний престол.
Втім прихильники Софії Олексіївни трепетним ставленням до Бога нехтують, і 14 серпня 1681 року син Федора помирає, нібито, під час пологів. Зрозуміло разом з царицею. За три дні до вбивства патріарха Никона.
Амністія разінців
Під час другої облоги Астрахані російський Князь Іван Михайлович Милославський вирішує оповістити Царя Федора про звірства там воєводи Якова Одоєвського та порушення обіцяного царем перемир'я. Для цього він відправляє до Федора Олексійовича з таємною місією шведа Людвіга Фабрициуса. «Генерал і правитель міста Боярин Іван Богданович Милославський прийняв мене дуже милостиво, повелів відразу ж видати мені 40 рублів грошей в рахунок недоотриманої платні і пообіцяв взяти мене з собою до Москви і представити за перенесені мною випробування до руки Його царської Величності… Тим часом були складені грамоти, і мене направили в Москву з таким напуттям, що якщо я затримаюся хоч на годину, то втрачу службу. З тим я, з благословення, і відбув, а через 11 днів прибув до Москви»
Так про нелюдя Одоєвського в Астрахані стає відомо Царю, який вживає заходів щодо його відкликання. Вибір припав на Фабрициуса не випадково, він був відданим іноземцем, і його не повинні були запідозрити представники Латинськох партіх, до яких належав і Одоєвський. Приїхавши зі зруйнованої Астрахані, Фабрициус зустрічає у Москві Барона Келлера, який був голландським резидентом в Москві з 1676 по 1698 роки. Це в черговий раз локалізує події «Селянської війни» Разіна, як і Астраханського походу Якова Одоєвського десятьма роками пізніше. За свій подвиг Людвіг Фабрициус буде обласканий новою православною владою. Саме з 1682 року він робить запаморочливу кар'єру дипломата і видає свої відомі матеріали. Його записки — чи не єдине джерело про астраханський похід Одоєвського: всі інші очевидці цієї трагедії були просто знищені. Місія була досить значною, він доніс Государю правду про звірства Одоєвського і про порушення перемир'я.
Саме завдяки шведу Людвігу Фабрициусу вдалося зупинити терор наприкінці грудня 1681 року: «В листах від 20 січня, які прибули з Москви, додається, що в даний час становище в Московії стало набагато спокійніше, після того як місто Астрахань повернулося під владу свого Государя, який оголосив усім бунтівникам амністію, і вона була оголошена в кінці грудня з належними церемоніями, а за нею пішла 29 січня подячна служба у всіх церквах».
Втім події наверталися як сніжний ком — йде безжальне знищення царської династії. Федора поступово усувають від справ. Влада де факто захоплюють прихильники Софії. Втім, як тільки звістка про криваві діяння царівни та бояр досягли всіх куточків Росії з Астрахані і Азова, починається похід православних сил до Москви. В історії вони відбиваються, як повстання Степана Разіна і перший Стрілецький бунт.
Смерть царя
На початку 1682 року козацько-ординські сили підходять до Москви. Софія поспіхом вінчає Федора з представницею західних земель Московії — Марфою Матвіївною Апраксіною. Як і слід було очікувати, з другою дружиною цар прожив зовсім недовго: 27 квітня 1682 року Федір Олексійович раптово помер у віці 20 років, так і не лишивши по собі спадкоємця. Розпорядження щодо престолонаслідування теж не зробив. Похований в Архангельському соборі Московського Кремля.
Патріарх Іоаким запропонував оголосити про вінчання на царство одночасно двох царів — малолітніх братів Федора Олексійовича Івана V і Петра І, а регенткою при них сестру Софію Олексіївну.
Результати правління
За царювання Федора Олексійовича у 1678 році був проведений загальний перепис населення; в 1679 введено подвірне оподаткування прямими податками, що збільшило податний гніт;зміцнилось централізоване управління державою: було створено розряди (військові округи), посошне оподаткування було замінене подвірним оподаткуванням (1679), зміцнювалася влада воєвод на місцях (скасовано місництво, 1682).
За правління Федора Олексійовича Московія у 1671—1681 роках вела війну з Османською імперією, під час якої відбулися Чигиринські походи 1677—1678 років. Уряд Федора Олексійовича уклав з Османською імперією Бахчисарайський мирний договір 1681, за умовами якого Лівобережна Україна з Києвом залишалася у складі Московії.
Особисте життя
У липні 1680 одружився з донькою шляхтича з Речі Посполитої, який був на службі у Московії, (1663—1681). У липні 1681 цариця народила сина, царевича , а за три дні по тому, нібито, вмерла від пологової гарячки. Царевич Ілля помер через десять днів після народження. Це була єдина дитина Федора Олексійовича.
У лютому 1682 року царя одружили вдруге з Марфою Апраксіною, що походила з невідомого вкрай незнатного роду:
Возвишеніе роду їх було з того часу, коли Марфа Матвіївна А., дочка стольника Матвія Васильовича, стала дружиною овдовілого царя Феодора Олексійовича… |
За два місяці, в квітні 1682 року, Федора Олексійовича не стало.
Родовід
Примітки
- RKDartists
- Find a Grave — 1996.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Lundy D. R. The Peerage
- . www.n-jerusalem.ru. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020. (рос.)
- Царь Фѐдор Алексеевич. Богданов А. П. Издательство Университета Российской Академии Образования. — М., 1998. — 206 с. — С. 68—69.(рос.)
- Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Книга II. Н. И. Костомаров. — Москва: Сварог, 1995. — С. 140. (рос.)
- Богданов А. П. Царь Фѐдор Алексеевич. — М.: Издательство Университета Российской Академии Образования, 1998. (рос.)
Література
- Горобець В. М. Федір Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 274. — .
- Седов П. В. Закат Московского царства, царский двор конца XVII века. — СПб.: Петербургский институт истории, изд-во «Дмитрий Буланин», 2006. — 604 с. (рос.)
Посилання
- С. М. Соловьев // История России с древнейших времен. — Том 13. (рос.)
- // Универсальная научно-популярная энциклопедия «Кругосвет» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir III Oleksijovich Romanov 30 travnya 9 chervnya 1661 16610609 27 kvitnya 7 travnya 1682 ros doref Ѳeodor Aleѯievich moskovskij car u 1676 1682 rokah Sin Oleksiya Mihajlovicha i jogo pershoyi druzhini Mariyi Miloslavskoyi Fedir III ros Fyodor III AlekseevichFedir IIIGosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi Rusi28 chervnya 1676 7 travnya 1682 pid imenem Fedir III Poperednik Aleksij INastupnik Ioann IIGosudar Maloyi Rusi28 chervnya 1676 7 travnya 1682 pid imenem Fedir I Poperednik Aleksij INastupnik Ioann IGosudar Biloyi Rusi28 chervnya 1676 7 travnya 1682 pid imenem Fedir I Poperednik Aleksij INastupnik Ioann I Narodzhennya 9 chervnya 1661 1661 06 09 1 2 Moskva Moskovske carstvoSmert 7 travnya 1682 1682 05 07 1 2 20 rokiv Moskva Moskovske carstvoPohovannya Arhangelskij soborKrayina Moskovske carstvoReligiya pravoslav yaRid RomanoviBatko Oleksij MihajlovichMati Miloslavska Mariya IllivnaShlyub Grushecka Agafiya Semenivna i Apraksina Marfa MatviyivnaDiti d 4 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaP yatnadcyatirichnim pislya smerti batka buv vinchanij na carstvo v Uspenskomu sobori Kremlya 18 chervnya 1676 Spochatku krayinoyu namagalasya keruvati machuha Narishkina Nataliya Kirilivna yaku rodini Miloslavskih do yakoyi nalezhala jogo mati vdalosya zgodom usunuti vid sprav napravivshi yiyi razom z sinom Petrom majbutnim Petrom I u zaslannya v pidmoskovne selo Preobrazhenske Pid vplivom sestri Sofiyi Poshirenoyu ye dumka sho malolitnij Fedir Oleksijovich bagato hvoriv ta ne buv zdatnim do samostijnogo pravlinnya Na pochatku caryuvannya Fedora III kerivnictvo derzhavoyu znahodilos u rukah jogo najblizhchih rodichiv boyar Miloslavskih velikim vplivom pri dvori takozh koristuvalisya prozahidnij patriarh Ioakim ta vihovatel Fedora Oleksijovicha Simeon Polockij U podalshomu virishalnij vpliv na derzhavni spravi zdobuli favoriti Fedora Oleksijovicha I Yazikov ta A Lihachov Stavshi zaruchnikom planiv sestri yaka otochila jogo svoyimi pridvornimi i pidim yala pid sebe duhovenstvo molodij monarh namagayetsya vipraviti situaciyu Fedir virishuye pid kinec nezvazhayuchi na zapeklij opir patriarha Ioakima perevesti Nikona v Voskresenskij monastir a razom z tim klopoche pered shidnimi patriarhami pro dozvil Nikona i pro vidnovlennya jogo v patriarshij gidnosti Ale pozbutisya opiki boyar ta vladolyubnoyi sestri Fedoru tak i ne vdastsya Rozumiyuchi sho priyizd do Moskvi griznogo patriarha Nikona oznachaye ne tilki krah nadij na vladu a j neminuchu karu partiya Sofiyi ne puskaye togo v stolicyu Nikon raptom pomiraye v dorozi Dozvilna gramota vzhe ne zastala Nikona v zhivih vin pomer na shlyahu v Yaroslavli 17 serpnya 1681 i buv pohovanij v Voskresenskomu monastiri yak patriarhVtrata druzhini ta sina 1682 Bez pidtrimki batkiv duhovenstva znati i rodichiv Fedir zalishivsya odin na odin z intrigami starshoyu sestri ta boyar Tut ne do rechi druzhina Fedora caricya Agafiya Semenivna Grushecka zibralasya narodzhuvati spadkoyemcya niyak ne hotila slavetna dinastiya Ryurikovichiv viddavati Bogom danij prestol Vtim prihilniki Sofiyi Oleksiyivni trepetnim stavlennyam do Boga nehtuyut i 14 serpnya 1681 roku sin Fedora pomiraye nibito pid chas pologiv Zrozumilo razom z cariceyu Za tri dni do vbivstva patriarha Nikona Amnistiya razinciv Dokladnishe Povstannya Stepana Razina Pid chas drugoyi oblogi Astrahani rosijskij Knyaz Ivan Mihajlovich Miloslavskij virishuye opovistiti Carya Fedora pro zvirstva tam voyevodi Yakova Odoyevskogo ta porushennya obicyanogo carem peremir ya Dlya cogo vin vidpravlyaye do Fedora Oleksijovicha z tayemnoyu misiyeyu shveda Lyudviga Fabriciusa General i pravitel mista Boyarin Ivan Bogdanovich Miloslavskij prijnyav mene duzhe milostivo poveliv vidrazu zh vidati meni 40 rubliv groshej v rahunok nedootrimanoyi platni i poobicyav vzyati mene z soboyu do Moskvi i predstaviti za pereneseni mnoyu viprobuvannya do ruki Jogo carskoyi Velichnosti Tim chasom buli skladeni gramoti i mene napravili v Moskvu z takim naputtyam sho yaksho ya zatrimayusya hoch na godinu to vtrachu sluzhbu Z tim ya z blagoslovennya i vidbuv a cherez 11 dniv pribuv do Moskvi Tak pro nelyudya Odoyevskogo v Astrahani staye vidomo Caryu yakij vzhivaye zahodiv shodo jogo vidklikannya Vibir pripav na Fabriciusa ne vipadkovo vin buv viddanim inozemcem i jogo ne povinni buli zapidozriti predstavniki Latinskoh partih do yakih nalezhav i Odoyevskij Priyihavshi zi zrujnovanoyi Astrahani Fabricius zustrichaye u Moskvi Barona Kellera yakij buv gollandskim rezidentom v Moskvi z 1676 po 1698 roki Ce v chergovij raz lokalizuye podiyi Selyanskoyi vijni Razina yak i Astrahanskogo pohodu Yakova Odoyevskogo desyatma rokami piznishe Za svij podvig Lyudvig Fabricius bude oblaskanij novoyu pravoslavnoyu vladoyu Same z 1682 roku vin robit zapamorochlivu kar yeru diplomata i vidaye svoyi vidomi materiali Jogo zapiski chi ne yedine dzherelo pro astrahanskij pohid Odoyevskogo vsi inshi ochevidci ciyeyi tragediyi buli prosto znisheni Misiya bula dosit znachnoyu vin donis Gosudaryu pravdu pro zvirstva Odoyevskogo i pro porushennya peremir ya Same zavdyaki shvedu Lyudvigu Fabriciusu vdalosya zupiniti teror naprikinci grudnya 1681 roku V listah vid 20 sichnya yaki pribuli z Moskvi dodayetsya sho v danij chas stanovishe v Moskoviyi stalo nabagato spokijnishe pislya togo yak misto Astrahan povernulosya pid vladu svogo Gosudarya yakij ogolosiv usim buntivnikam amnistiyu i vona bula ogoloshena v kinci grudnya z nalezhnimi ceremoniyami a za neyu pishla 29 sichnya podyachna sluzhba u vsih cerkvah Vtim podiyi navertalisya yak snizhnij kom jde bezzhalne znishennya carskoyi dinastiyi Fedora postupovo usuvayut vid sprav Vlada de fakto zahoplyuyut prihilniki Sofiyi Vtim yak tilki zvistka pro krivavi diyannya carivni ta boyar dosyagli vsih kutochkiv Rosiyi z Astrahani i Azova pochinayetsya pohid pravoslavnih sil do Moskvi V istoriyi voni vidbivayutsya yak povstannya Stepana Razina i pershij Strileckij bunt Smert carya Na pochatku 1682 roku kozacko ordinski sili pidhodyat do Moskvi Sofiya pospihom vinchaye Fedora z predstavniceyu zahidnih zemel Moskoviyi Marfoyu Matviyivnoyu Apraksinoyu Yak i slid bulo ochikuvati z drugoyu druzhinoyu car prozhiv zovsim nedovgo 27 kvitnya 1682 roku Fedir Oleksijovich raptovo pomer u vici 20 rokiv tak i ne lishivshi po sobi spadkoyemcya Rozporyadzhennya shodo prestolonasliduvannya tezh ne zrobiv Pohovanij v Arhangelskomu sobori Moskovskogo Kremlya Patriarh Ioakim zaproponuvav ogolositi pro vinchannya na carstvo odnochasno dvoh cariv malolitnih brativ Fedora Oleksijovicha Ivana V i Petra I a regentkoyu pri nih sestru Sofiyu Oleksiyivnu Rezultati pravlinnyaZa caryuvannya Fedora Oleksijovicha u 1678 roci buv provedenij zagalnij perepis naselennya v 1679 vvedeno podvirne opodatkuvannya pryamimi podatkami sho zbilshilo podatnij gnit zmicnilos centralizovane upravlinnya derzhavoyu bulo stvoreno rozryadi vijskovi okrugi pososhne opodatkuvannya bulo zaminene podvirnim opodatkuvannyam 1679 zmicnyuvalasya vlada voyevod na miscyah skasovano misnictvo 1682 Za pravlinnya Fedora Oleksijovicha Moskoviya u 1671 1681 rokah vela vijnu z Osmanskoyu imperiyeyu pid chas yakoyi vidbulisya Chigirinski pohodi 1677 1678 rokiv Uryad Fedora Oleksijovicha uklav z Osmanskoyu imperiyeyu Bahchisarajskij mirnij dogovir 1681 za umovami yakogo Livoberezhna Ukrayina z Kiyevom zalishalasya u skladi Moskoviyi Osobiste zhittyaU lipni 1680 odruzhivsya z donkoyu shlyahticha z Rechi Pospolitoyi yakij buv na sluzhbi u Moskoviyi 1663 1681 U lipni 1681 caricya narodila sina carevicha a za tri dni po tomu nibito vmerla vid pologovoyi garyachki Carevich Illya pomer cherez desyat dniv pislya narodzhennya Ce bula yedina ditina Fedora Oleksijovicha U lyutomu 1682 roku carya odruzhili vdruge z Marfoyu Apraksinoyu sho pohodila z nevidomogo vkraj neznatnogo rodu Vozvishenie rodu yih bulo z togo chasu koli Marfa Matviyivna A dochka stolnika Matviya Vasilovicha stala druzhinoyu ovdovilogo carya Feodora Oleksijovicha Za dva misyaci v kvitni 1682 roku Fedora Oleksijovicha ne stalo RodovidPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 www n jerusalem ru Arhiv originalu za 11 travnya 2020 Procitovano 6 travnya 2020 ros Car Fѐdor Alekseevich Bogdanov A P Izdatelstvo Universiteta Rossijskoj Akademii Obrazovaniya M 1998 206 s S 68 69 ros Russkaya istoriya v zhizneopisaniyah ee glavnejshih deyatelej Kniga II N I Kostomarov Moskva Svarog 1995 S 140 ros Bogdanov A P Car Fѐdor Alekseevich M Izdatelstvo Universiteta Rossijskoj Akademii Obrazovaniya 1998 ros LiteraturaGorobec V M Fedir Oleksijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 274 ISBN 978 966 00 1359 9 Sedov P V Zakat Moskovskogo carstva carskij dvor konca XVII veka SPb Peterburgskij institut istorii izd vo Dmitrij Bulanin 2006 604 s ros PosilannyaS M Solovev Istoriya Rossii s drevnejshih vremen Tom 13 ros Universalnaya nauchno populyarnaya enciklopediya Krugosvet ros