Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Софія Олексіївна (17(27) вересня 1653, також 1657) — 3(14) липня 1704) — царівна, правителька-регентка Московського царства в 1682–1689 роках при Петрові І і Іванові V.
| Софія Олексіївна церк.-слов. Софія Алеѯіевна | ||||
 невідомий художник, між 1682 і 1689 | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 27 квітня (7 травня) 1682 — 29 січня (8 лютого) 1689 | ||||
| Монарх: | Петро І та Іван V | |||
| Попередник: | Наталія Наришкіна | |||
| Наступник: | титул скасовано; Петро І та Іван V як самостійні правителі | |||
| Народження: | 17(27) вересня 1653. Москва | |||
| Смерть: | 3(14) липня 1704 Москва Новодівочий монастир | |||
| Поховання: | Новодівичий цвинтар | |||
| Країна: | Московське царство | |||
| Релігія: | православна церква | |||
| Рід: | Романови | |||
| Батько: | Олексій Михайлович | |||
| Мати: | Марія Милославська | |||
| | ||||
Життєпис
Була донькою царя Олексія Михайловича від першої дружини, Марії Милославської та, відповідно до поширеної версії, старшою сестрою царевичів Олексія, Федора, Івана та Петра Олексійовичів. Софія Олексіївна здобула добру європейську освіту, відзначалась великою енергією. Брала активну участь у боротьбі придворних боярських угруповань за владу.
Битви престолів
Після смерті батька Софії, як старшій сестрі, їй вдалося увійти в довіру до брата Олексія Олексійовича. Саме він був улюбленцем Олексія Михайловича і відрізнявся видатними здібностями та любов'ю до ортодоксального православ'я. У випадку, якби він зійшов на престол, Європу чекало б продовження політики царя Олексія щодо жорсткої централізації влади монарха.
Але царевичів Олексія та Федора ревно оберігав наставник від духовенства Симеон Полоцький. Так було заведено в Московії з покон віків — у кожного царевича був наставник (опікун і вчитель) від духовенства, що володіє величезними знаннями та можливостями і підкоряється безпосередньо партіарху.
Опала патріарха Нікона (1676)
Останнім часом низка істориків спростовує розхожу версію, ніби-то ще цар Олексій Михайлович наприкінці свого правління раптом, через наклеп, відправив в опалу свого головного соратника, духовного наставника і друга Никона, заточивши його у монастир.
Відомо, як монарх ставився до свого духовного наставника: «Під час польсько-литовських походів (1654—1656) Олексія Михайловича Никон залишався заступником царя в Москві. До нього на твердження надходили найважливіші державні справи, причому у формулі вироків ім'я Никона ставилося на місці царського: "святійший патріарх вказав і бояри приговорили". Від государева і свого імені він оголошує розпорядження наказам і розсилає грамоти до воєвод у справах цивільного і навіть військового управління...»
Тобто, патріарх Никон завжди був відданий царю і заміщав його в усіх справах в лиху годину західних походів до Європи. Більше того, Никон був одним з ідеологів цих походів з метою затвердження московського православ'я в Речі Посполитій та Гетьманщині. За думкою історика Олександра Каса, дуже малоймовірно, щоб цар Олексій втратив довіру до свого духівника в кінці життя, коли навпаки всі царі (і не тільки царі) стають максимально побожними. Швидше за все, найважчі для патріарха часи настають згодом, вже після смерті монарха у 1676 році. Саме тоді, усунувши Никона з патріархів, його звинувачують у всіх смертних гріхах. Це, до речі, й не заперечують історики:
 | Після смерті Олексія Михайловича настає в житті Никона найважчий час. Вороже ставився до нього Патріарх Іоаким, який піднімає проти нього цілу справу за різноманітними звинуваченнями, що з'явилася результатом помилкових наклепів. Никон, без суду і слідства, переводиться у суворіше ув'язнення — до Кирило-Білозерського монастиря, де він прожив з червня 1676 до серпня 1681 р... |  |
Ймовірно, саме в червні 1676 року і відбулося реальне відлучення патріарха Никона. «Все логічно: 30 січня 1676 року помирає цар Олексій Михайлович; і через півроку в опалу відправляється його головний фаворит, — припускає О.Кас. — А патріархом стає митрополит Новгородський, витончений інтриган Іоаким, що користується милістю старшої доньки царя Софії та родини Милославських»
Усунення з трону царевича Олексія
Розвиваючи цю версію, дослідник стверджує, що наступним кроком майбутньої царівни Софії було відсторонення від престолу найстаршого з царевичів, Олексія Олексійовича. Останній, всупереч існуючої думки про смерть від хвороби ще за часів батька, швидше за все, загинув не раніше 1681—82 рр. і відігравав значну роль у т. зв. повстанні Степана Разіна.
Втім, щоб підібратися до брата, Софії з боярами-соратниками потрібно було позбавитися іншого духовного авторитета: Симеона Полоцького. Той користувався великою повагою у духовенства і тому був недосяжний для майбутньої цариці. Втім, згодом вдається прибрати і його: благовірний Симеон раптово помирає в 1680-му році.
За реконструкцією авторів цієї гіпотези, залишившись беззахисним, царевич Олексій у 1681-му році був насильно пострижений у ченці і відправлений до Соловецького монастиря. Звістка про постриг царевича і смерть Симеона Полоцького розноситься по Московії, як гуркіт грому. Всі вотчини (крім західних) дуже стурбовані тим, що діється у Москві. Починається повстання донських і поволзьких козаків під керівництвом ординського воєводи Степана Тимофійовича Разіна. Він відправляє листи патріарху Никону в Ферапонтов монастир, про що свідчать також і романівські історики:
| | Чутка про нього доходить до південної околиці держави, де в цей час піднімається разінський рух; сам Разін шле до Ферапонтова монастиря своїх агентів, запрошуючи Никона прибути до свого табору... | |
Загибель патріарха (1681)
Розуміючи, що він стає заручником планів сестри, яка фактично оточила його своїми придворними і підім'яла під себе духовенство, молодий монарх намагається виправити ситуацію: «Федір вирішує під кінець, незважаючи на запеклий опір патріарха Іоакима, перевести Никона в Воскресенський монастир, а разом з тим, клопоче перед східними патріархами про дозвіл Никона і про відновлення його в патріаршій гідності...»
Але позбутися опіки бояр та владолюбивої сестри Федору так і не вдасться. Розуміючи, що приїзд до Москви грізного патріарха Никона означає не тільки крах надій на владу, а й неминучу кару, прихильники Софії прикладають зусиль, щоб той не дістався столиці:
| | ...Дозвільна грамота вже не застала Никона в живих: він помер на шляху, в Ярославль, 17 серпня 1681, і був похований в Воскресенському монастирі як патріарх | |
Чергова жертва: царь Федір (1682)
Молодий Федір залишився сам на сам проти старшої сестри: без підтримки батьків, духовенства і знаті. Тут, недоречно, дружина Федора, цариця Агафія Семенівна Грушецька, зібралася народжувати спадкоємця — ніяк не хотіла славетна династія віддавати Богом даний престол. Але боярська партія Софії Олексіївни трепетним ставленням до Бога нехтує, і 14-го серпня 1681 р син Федора помирає, нібито, під час пологів — за три дні до загибелі патріарха Никона. Події наверталися як сніжний ком, йшло безжальне знищення царської династії.
Царя Федора поступово усувають від справ. Владу де факто захоплюють прихильники Софії. Втім, як тільки звістка про криваві діяння царевни та бояр досягли всіх куточків Московії з Астрахані і Азова починається похід православних сил до Москви. В історії вони відбиваються, як повстання Степана Разіна і перший Стрілецький бунт. На початку 1682 року козацько-ординські сили підходять до Москви. Софія спішно вінчає Федора з представницею західних земель Московського царства — Марфи Матвіївни Апраксіної, до того абсолютно невідомого вкрай незнатного роду:
| | Возвишеніє роду їх було з того часу, коли Марфа Матвіївна А., дочка стольника Матвія Васильовича, стала дружиною овдовілого царя Феодора Олексійовича ... | |
Як і слід було очікувати, з другою дружиною цар прожив зовсім недовго: 27 квітня 1682 р. Федір Олексійович раптово помер, так і не залишивши по собі нащадків.
Принцип престолонаслідування
За законом престолонаслідування (який вперше було порушено у випадку з царевичем Олексієм), прямим спадкоємцем є старший найближчий родич померлого царя по чоловічій лінії. Тобто, після смерті Федора — це Іван Олексійович. Петро не мав ніякого права називатися навіть претендентом, тому що, до того ж, не був повнолітнім. У 14 років великого князя можна було «помазати на царство», а у 16 років вже «проголосити царем» — вінчати на царство. Але все це можна зробити, тільки, якщо немає більш старшого претендента по крові. Тобто для помазання царевича Петра на царство (що було прерогативою вищого духовенства) було необхідно офіційне зречення повнолітнього царя Івана Олексійовича (яким він став автоматично, з моменту смерті старшого брата) від домагань на трон. Але цього не спостерігається. Втім, за думкою дослідників, і православна церква не могла порушити закон, підтримавши Наришкіних.
| | У лихі часи духовенство завжди стояло на стороні закону, — пише О.Кас. — Бо саме суворе дотримання всіх канонів і законів в державі було запорукою сталого існування церкви. Він їм потім "віддячив". У той час, як священики відкрито називали Петра "антихристом", той не ображався, палив церковні книги та зривав вікові дзвони на гармати. | |
Проголошення регенткою (1682)
Бог обдарував Софію Олексіївну цілеспрямованим характером і, найголовніше, неприборканої жагою влади. До діяльності її як правительки з повагою ставився Г.Ф. Міллер; Карамзін визнавав Софію чудовою жінкою, осліплений тільки владолюбством, для Соловйова Софія — "богатир-царівна", "приклад історичної жінки, яка звільнилася з терема. Вона була провідником Романових до влади і до кінця служила нової династії.
У травні 1682 р. Софія Олексіївна разом зі своїми родичами Милославськими, спираючись на підтримку московських стрільців, начебто, добилася проголошення царем, поряд з Петром І, також Івана V Олексійовича і призначення її правителькою-регенткою при малолітніх царях. Проте цього категорично не могло статися, крім одного випадку: якщо Софія була б матір'ю одного зі спадкоємців престолу. Інших варіантів стати ані правителькою, ані, тим більш, царицею у неї не було, вважають історики:
| | Достойно вниманія то обстоятельство, что ни въ оффиціальномъ документѣ, въ которомъ разсказано это событіе, ни в подробномъ описаніи современника и свидѣтеля, а къ тому же сторонника партіи Милославскихъ, Сильвестера Медвѣдева, ни слова не говорится, почему не было обращено вниманія на права Ивана… Такимъ образомъ, на этотъ разъ о правахъ Ивана не было рѣчи. Точно также и вопросъ о регентствѣ оставался открытымъ. А.Г. Брикнер | |
Якщо навіть припустити, що Івана Олексійовича у 16 років не зробили царем по недоумству (хоча це не прерогатива стрільців вирішувати за помазаника Божого, слабкий він розумом чи ні), тоді правителем повинен бути обраний найближчий старший родич по чоловічій лінії. А якщо такого немає, то по жіночій — у Івана Олексійовича ще були дві старші сестри: Євдокія (1650 р.н.) та Марфа (1652 р.н.). Проте, якщо Софія, насправді, була мати Петра I, її абсолютно законно могли проголосити і регенткою, і царицею.
Відсторонення від влади (1689)
Стратегічною ціллю життя царевни, а згодом цариці Софії, за думкою О.Каса, стало, будь що, привести свого нащадка Петра на російський престол. Для цього було необхідно послідовно позбутися трьох його рідних братів-царевичів, що й було зроблено. Також конче необхідним було прибрати релігійну опору держави в особі патріарха Никона — прихильника радикальних реформ щодо зміцнення позицій православной церкви на території Московського царства. Його вплив було нейтралізовано спочатку наклепом, а потім й більш радикальними мірами.
Втім, коли згодом Петра було обрано царем, і справу було виконано, його мати, яка приклала для того так багато зусиль, раптом стала вже не потрібною. Невдачі Кримських походів, суворі репресії проти стрільців та неспроможність уряду Софії Олексіївни стати на шлях реформ послабили її позиції у боротьбі з опонентами. У вересні 1689 була скинута з престолу і ув'язнена в Святодухівському монастирі
Незабаром Петро І вирішив, що тримати її далеко від столиці небезпечно і перевів її в Московский Новодівочий монастир. 1698-го намагалась використати стрілецький бунт для боротьби за владу. Після розгрому стрілецького повстання пострижена в черниці під іменем Сусанни. Померла в ув'язненні в Новодівичому монастирі.
Результати правління
Придушила спробу свого колишнього спільника Івана Хованського підняти у Москві.
1687 року усунула від влади гетьмана Івана Самойловича і затвердила гетьманом Івана Мазепу, з яким московський уряд уклав Коломацькі статті 1687
За правління Софії Олексіївни царський уряд підписав «Вічний» мир 1686, згідно з яким Річ Посполита відмовлялась від претензій на Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом та зобов'язувалась організувати військові походи проти Кримського ханства. Ці походи, під керівництвом Василя Голіцина, в яких брали участь і українські козацькі полки, завершилися повною поразкою.
Цікаві факти
- За словами тобольського селянина Якова Солнишкова, сказаними 1723 року, які часто цитують історики, вела розпусний спосіб життя: "Рід царський пішов несамовитий… була блудницею і жила розпусно з боярами…"
Родовід
Примітки
- Новгородский хронограф XVII века // Новгородский ист. сб., вып. 7, л. 636 об., Новгород, 1940 г. Вост. лит-ра. Рукопись: М., Ист. музей (Забелинское собрание № 261). Процитовано 18 грудня 2020.
- Крушение Империи Русских Царей. 1675-1700. Александр Касаткин / Проза.ру. proza.ru. Процитовано 1 травня 2020.
- Полоцкий Симеон Емельянович (Ситнианович-Петровский). www.rulex.ru. Процитовано 6 травня 2020.
- Никон - патриарх Московский (в миру Никита Минич). www.rulex.ru. Процитовано 6 травня 2020.
- НИКОН МОСКОВСКИЙ - Древо. drevo-info.ru (рос.). Процитовано 6 травня 2020.
- Строим последовательную версию истории 16-18 веков - Александр Кас. litresp.ru. Процитовано 1 травня 2020.
- ЭСБЕ/Апраксины — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 6 травня 2020.
- А.Г. Брикнер. Исторія Петра Великого. Изданіе А.С. Суворина. С.-П., 1882. с. 22—23.
- Іван Гавриш. Цар, що «зігнив живцем»… С. 18
Джерела
- Іван Гавриш. Цар, що «зігнив живцем» / Історія.— Львів, № 2 (15), лютий 2015.— С. 18.
- Горобець В. М. Софія Олексіївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 724. — .
Посилання
- http://www.bestpeopleofrussia.ru/persona/Sofya-Romanova/bio/
- http://gorodua.com/ukraina/sumskaya-oblast/attraction/svyatoduhovskii-monastr[недоступне посилання з липня 2019]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofiya Oleksiyivna 17 27 veresnya 1653 takozh 1657 3 14 lipnya 1704 carivna pravitelka regentka Moskovskogo carstva v 1682 1689 rokah pri Petrovi I i Ivanovi V Sofiya Oleksiyivna cerk slov Sofiya AleѯievnaSofiya OleksiyivnaPortret carivni Sofiyi nevidomij hudozhnik mizh 1682 i 1689 Prapor Velika Gosudarinya Carivna i Velika knyazhna Pravitelka regentka Moskovskogo carstva Prapor 27 kvitnya 7 travnya 1682 29 sichnya 8 lyutogo 1689 Monarh Petro I ta Ivan V Poperednik Nataliya Narishkina Nastupnik titul skasovano Petro I ta Ivan V yak samostijni praviteli Narodzhennya 17 27 veresnya 1653 MoskvaSmert 3 14 lipnya 1704 Moskva Novodivochij monastirPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Moskovske carstvoReligiya pravoslavna cerkvaRid RomanoviBatko Oleksij MihajlovichMati Mariya Miloslavska Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisBula donkoyu carya Oleksiya Mihajlovicha vid pershoyi druzhini Mariyi Miloslavskoyi ta vidpovidno do poshirenoyi versiyi starshoyu sestroyu carevichiv Oleksiya Fedora Ivana ta Petra Oleksijovichiv Sofiya Oleksiyivna zdobula dobru yevropejsku osvitu vidznachalas velikoyu energiyeyu Brala aktivnu uchast u borotbi pridvornih boyarskih ugrupovan za vladu Bitvi prestoliv Ugorskij zolotij Avers Petro I i Ivan V revers Sofiya Oleksiyivna Pislya smerti batka Sofiyi yak starshij sestri yij vdalosya uvijti v doviru do brata Oleksiya Oleksijovicha Same vin buv ulyublencem Oleksiya Mihajlovicha i vidriznyavsya vidatnimi zdibnostyami ta lyubov yu do ortodoksalnogo pravoslav ya U vipadku yakbi vin zijshov na prestol Yevropu chekalo b prodovzhennya politiki carya Oleksiya shodo zhorstkoyi centralizaciyi vladi monarha Ale carevichiv Oleksiya ta Fedora revno oberigav nastavnik vid duhovenstva Simeon Polockij Tak bulo zavedeno v Moskoviyi z pokon vikiv u kozhnogo carevicha buv nastavnik opikun i vchitel vid duhovenstva sho volodiye velicheznimi znannyami ta mozhlivostyami i pidkoryayetsya bezposeredno partiarhu Opala patriarha Nikona 1676 Ostannim chasom nizka istorikiv sprostovuye rozhozhu versiyu nibi to she car Oleksij Mihajlovich naprikinci svogo pravlinnya raptom cherez naklep vidpraviv v opalu svogo golovnogo soratnika duhovnogo nastavnika i druga Nikona zatochivshi jogo u monastir Vidomo yak monarh stavivsya do svogo duhovnogo nastavnika Pid chas polsko litovskih pohodiv 1654 1656 Oleksiya Mihajlovicha Nikon zalishavsya zastupnikom carya v Moskvi Do nogo na tverdzhennya nadhodili najvazhlivishi derzhavni spravi prichomu u formuli virokiv im ya Nikona stavilosya na misci carskogo svyatijshij patriarh vkazav i boyari prigovorili Vid gosudareva i svogo imeni vin ogoloshuye rozporyadzhennya nakazam i rozsilaye gramoti do voyevod u spravah civilnogo i navit vijskovogo upravlinnya Tobto patriarh Nikon zavzhdi buv viddanij caryu i zamishav jogo v usih spravah v lihu godinu zahidnih pohodiv do Yevropi Bilshe togo Nikon buv odnim z ideologiv cih pohodiv z metoyu zatverdzhennya moskovskogo pravoslav ya v Rechi Pospolitij ta Getmanshini Za dumkoyu istorika Oleksandra Kasa duzhe malojmovirno shob car Oleksij vtrativ doviru do svogo duhivnika v kinci zhittya koli navpaki vsi cari i ne tilki cari stayut maksimalno pobozhnimi Shvidshe za vse najvazhchi dlya patriarha chasi nastayut zgodom vzhe pislya smerti monarha u 1676 roci Same todi usunuvshi Nikona z patriarhiv jogo zvinuvachuyut u vsih smertnih grihah Ce do rechi j ne zaperechuyut istoriki Pislya smerti Oleksiya Mihajlovicha nastaye v zhitti Nikona najvazhchij chas Vorozhe stavivsya do nogo Patriarh Ioakim yakij pidnimaye proti nogo cilu spravu za riznomanitnimi zvinuvachennyami sho z yavilasya rezultatom pomilkovih naklepiv Nikon bez sudu i slidstva perevoditsya u suvorishe uv yaznennya do Kirilo Bilozerskogo monastirya de vin prozhiv z chervnya 1676 do serpnya 1681 r Jmovirno same v chervni 1676 roku i vidbulosya realne vidluchennya patriarha Nikona Vse logichno 30 sichnya 1676 roku pomiraye car Oleksij Mihajlovich i cherez pivroku v opalu vidpravlyayetsya jogo golovnij favorit pripuskaye O Kas A patriarhom staye mitropolit Novgorodskij vitonchenij intrigan Ioakim sho koristuyetsya milistyu starshoyi donki carya Sofiyi ta rodini Miloslavskih Usunennya z tronu carevicha Oleksiya Rozvivayuchi cyu versiyu doslidnik stverdzhuye sho nastupnim krokom majbutnoyi carivni Sofiyi bulo vidstoronennya vid prestolu najstarshogo z carevichiv Oleksiya Oleksijovicha Ostannij vsuperech isnuyuchoyi dumki pro smert vid hvorobi she za chasiv batka shvidshe za vse zaginuv ne ranishe 1681 82 rr i vidigravav znachnu rol u t zv povstanni Stepana Razina Vtim shob pidibratisya do brata Sofiyi z boyarami soratnikami potribno bulo pozbavitisya inshogo duhovnogo avtoriteta Simeona Polockogo Toj koristuvavsya velikoyu povagoyu u duhovenstva i tomu buv nedosyazhnij dlya majbutnoyi carici Vtim zgodom vdayetsya pribrati i jogo blagovirnij Simeon raptovo pomiraye v 1680 mu roci Za rekonstrukciyeyu avtoriv ciyeyi gipotezi zalishivshis bezzahisnim carevich Oleksij u 1681 mu roci buv nasilno postrizhenij u chenci i vidpravlenij do Soloveckogo monastirya Zvistka pro postrig carevicha i smert Simeona Polockogo roznositsya po Moskoviyi yak gurkit gromu Vsi votchini krim zahidnih duzhe sturbovani tim sho diyetsya u Moskvi Pochinayetsya povstannya donskih i povolzkih kozakiv pid kerivnictvom ordinskogo voyevodi Stepana Timofijovicha Razina Vin vidpravlyaye listi patriarhu Nikonu v Ferapontov monastir pro sho svidchat takozh i romanivski istoriki Chutka pro nogo dohodit do pivdennoyi okolici derzhavi de v cej chas pidnimayetsya razinskij ruh sam Razin shle do Ferapontova monastirya svoyih agentiv zaproshuyuchi Nikona pributi do svogo taboru Zagibel patriarha 1681 Rozumiyuchi sho vin staye zaruchnikom planiv sestri yaka faktichno otochila jogo svoyimi pridvornimi i pidim yala pid sebe duhovenstvo molodij monarh namagayetsya vipraviti situaciyu Fedir virishuye pid kinec nezvazhayuchi na zapeklij opir patriarha Ioakima perevesti Nikona v Voskresenskij monastir a razom z tim klopoche pered shidnimi patriarhami pro dozvil Nikona i pro vidnovlennya jogo v patriarshij gidnosti Ale pozbutisya opiki boyar ta vladolyubivoyi sestri Fedoru tak i ne vdastsya Rozumiyuchi sho priyizd do Moskvi griznogo patriarha Nikona oznachaye ne tilki krah nadij na vladu a j neminuchu karu prihilniki Sofiyi prikladayut zusil shob toj ne distavsya stolici Dozvilna gramota vzhe ne zastala Nikona v zhivih vin pomer na shlyahu v Yaroslavl 17 serpnya 1681 i buv pohovanij v Voskresenskomu monastiri yak patriarh Chergova zhertva car Fedir 1682 Molodij Fedir zalishivsya sam na sam proti starshoyi sestri bez pidtrimki batkiv duhovenstva i znati Tut nedorechno druzhina Fedora caricya Agafiya Semenivna Grushecka zibralasya narodzhuvati spadkoyemcya niyak ne hotila slavetna dinastiya viddavati Bogom danij prestol Ale boyarska partiya Sofiyi Oleksiyivni trepetnim stavlennyam do Boga nehtuye i 14 go serpnya 1681 r sin Fedora pomiraye nibito pid chas pologiv za tri dni do zagibeli patriarha Nikona Podiyi navertalisya yak snizhnij kom jshlo bezzhalne znishennya carskoyi dinastiyi Carya Fedora postupovo usuvayut vid sprav Vladu de fakto zahoplyuyut prihilniki Sofiyi Vtim yak tilki zvistka pro krivavi diyannya carevni ta boyar dosyagli vsih kutochkiv Moskoviyi z Astrahani i Azova pochinayetsya pohid pravoslavnih sil do Moskvi V istoriyi voni vidbivayutsya yak povstannya Stepana Razina i pershij Strileckij bunt Na pochatku 1682 roku kozacko ordinski sili pidhodyat do Moskvi Sofiya spishno vinchaye Fedora z predstavniceyu zahidnih zemel Moskovskogo carstva Marfi Matviyivni Apraksinoyi do togo absolyutno nevidomogo vkraj neznatnogo rodu Vozvisheniye rodu yih bulo z togo chasu koli Marfa Matviyivna A dochka stolnika Matviya Vasilovicha stala druzhinoyu ovdovilogo carya Feodora Oleksijovicha Yak i slid bulo ochikuvati z drugoyu druzhinoyu car prozhiv zovsim nedovgo 27 kvitnya 1682 r Fedir Oleksijovich raptovo pomer tak i ne zalishivshi po sobi nashadkiv Princip prestolonasliduvannya Za zakonom prestolonasliduvannya yakij vpershe bulo porusheno u vipadku z carevichem Oleksiyem pryamim spadkoyemcem ye starshij najblizhchij rodich pomerlogo carya po cholovichij liniyi Tobto pislya smerti Fedora ce Ivan Oleksijovich Petro ne mav niyakogo prava nazivatisya navit pretendentom tomu sho do togo zh ne buv povnolitnim U 14 rokiv velikogo knyazya mozhna bulo pomazati na carstvo a u 16 rokiv vzhe progolositi carem vinchati na carstvo Ale vse ce mozhna zrobiti tilki yaksho nemaye bilsh starshogo pretendenta po krovi Tobto dlya pomazannya carevicha Petra na carstvo sho bulo prerogativoyu vishogo duhovenstva bulo neobhidno oficijne zrechennya povnolitnogo carya Ivana Oleksijovicha yakim vin stav avtomatichno z momentu smerti starshogo brata vid domagan na tron Ale cogo ne sposterigayetsya Vtim za dumkoyu doslidnikiv i pravoslavna cerkva ne mogla porushiti zakon pidtrimavshi Narishkinih U lihi chasi duhovenstvo zavzhdi stoyalo na storoni zakonu pishe O Kas Bo same suvore dotrimannya vsih kanoniv i zakoniv v derzhavi bulo zaporukoyu stalogo isnuvannya cerkvi Vin yim potim viddyachiv U toj chas yak svyasheniki vidkrito nazivali Petra antihristom toj ne obrazhavsya paliv cerkovni knigi ta zrivav vikovi dzvoni na garmati Progoloshennya regentkoyu 1682 Bog obdaruvav Sofiyu Oleksiyivnu cilespryamovanim harakterom i najgolovnishe nepriborkanoyi zhagoyu vladi Do diyalnosti yiyi yak pravitelki z povagoyu stavivsya G F Miller Karamzin viznavav Sofiyu chudovoyu zhinkoyu osliplenij tilki vladolyubstvom dlya Solovjova Sofiya bogatir carivna priklad istorichnoyi zhinki yaka zvilnilasya z terema Vona bula providnikom Romanovih do vladi i do kincya sluzhila novoyi dinastiyi U travni 1682 r Sofiya Oleksiyivna razom zi svoyimi rodichami Miloslavskimi spirayuchis na pidtrimku moskovskih strilciv nachebto dobilasya progoloshennya carem poryad z Petrom I takozh Ivana V Oleksijovicha i priznachennya yiyi pravitelkoyu regentkoyu pri malolitnih caryah Prote cogo kategorichno ne moglo statisya krim odnogo vipadku yaksho Sofiya bula b matir yu odnogo zi spadkoyemciv prestolu Inshih variantiv stati ani pravitelkoyu ani tim bilsh cariceyu u neyi ne bulo vvazhayut istoriki Dostojno vnimaniya to obstoyatelstvo chto ni v officialnom dokumentѣ v kotorom razskazano eto sobytie ni v podrobnom opisanii sovremennika i svidѣtelya a k tomu zhe storonnika partii Miloslavskih Silvestera Medvѣdeva ni slova ne govoritsya pochemu ne bylo obrasheno vnimaniya na prava Ivana Takim obrazom na etot raz o pravah Ivana ne bylo rѣchi Tochno takzhe i vopros o regentstvѣ ostavalsya otkrytym A G Brikner Yaksho navit pripustiti sho Ivana Oleksijovicha u 16 rokiv ne zrobili carem po nedoumstvu hocha ce ne prerogativa strilciv virishuvati za pomazanika Bozhogo slabkij vin rozumom chi ni todi pravitelem povinen buti obranij najblizhchij starshij rodich po cholovichij liniyi A yaksho takogo nemaye to po zhinochij u Ivana Oleksijovicha she buli dvi starshi sestri Yevdokiya 1650 r n ta Marfa 1652 r n Prote yaksho Sofiya naspravdi bula mati Petra I yiyi absolyutno zakonno mogli progolositi i regentkoyu i cariceyu Vidstoronennya vid vladi 1689 Strategichnoyu cillyu zhittya carevni a zgodom carici Sofiyi za dumkoyu O Kasa stalo bud sho privesti svogo nashadka Petra na rosijskij prestol Dlya cogo bulo neobhidno poslidovno pozbutisya troh jogo ridnih brativ carevichiv sho j bulo zrobleno Takozh konche neobhidnim bulo pribrati religijnu oporu derzhavi v osobi patriarha Nikona prihilnika radikalnih reform shodo zmicnennya pozicij pravoslavnoj cerkvi na teritoriyi Moskovskogo carstva Jogo vpliv bulo nejtralizovano spochatku naklepom a potim j bilsh radikalnimi mirami Vtim koli zgodom Petra bulo obrano carem i spravu bulo vikonano jogo mati yaka priklala dlya togo tak bagato zusil raptom stala vzhe ne potribnoyu Nevdachi Krimskih pohodiv suvori represiyi proti strilciv ta nespromozhnist uryadu Sofiyi Oleksiyivni stati na shlyah reform poslabili yiyi poziciyi u borotbi z oponentami U veresni 1689 bula skinuta z prestolu i uv yaznena v Svyatoduhivskomu monastiri Nezabarom Petro I virishiv sho trimati yiyi daleko vid stolici nebezpechno i pereviv yiyi v Moskovskij Novodivochij monastir 1698 go namagalas vikoristati strileckij bunt dlya borotbi za vladu Pislya rozgromu strileckogo povstannya postrizhena v chernici pid imenem Susanni Pomerla v uv yaznenni v Novodivichomu monastiri Rezultati pravlinnyaPridushila sprobu svogo kolishnogo spilnika Ivana Hovanskogo pidnyati u Moskvi 1687 roku usunula vid vladi getmana Ivana Samojlovicha i zatverdila getmanom Ivana Mazepu z yakim moskovskij uryad uklav Kolomacki statti 1687 Za pravlinnya Sofiyi Oleksiyivni carskij uryad pidpisav Vichnij mir 1686 zgidno z yakim Rich Pospolita vidmovlyalas vid pretenzij na Livoberezhnu Ukrayinu Kiyiv Zaporozhzhya Chernigovo Siversku zemlyu z Chernigovom ta zobov yazuvalas organizuvati vijskovi pohodi proti Krimskogo hanstva Ci pohodi pid kerivnictvom Vasilya Golicina v yakih brali uchast i ukrayinski kozacki polki zavershilisya povnoyu porazkoyu Cikavi faktiZa slovami tobolskogo selyanina Yakova Solnishkova skazanimi 1723 roku yaki chasto cituyut istoriki vela rozpusnij sposib zhittya Rid carskij pishov nesamovitij bula bludniceyu i zhila rozpusno z boyarami RodovidPrimitkiNovgorodskij hronograf XVII veka Novgorodskij ist sb vyp 7 l 636 ob Novgorod 1940 g Vost lit ra Rukopis M Ist muzej Zabelinskoe sobranie 261 Procitovano 18 grudnya 2020 Krushenie Imperii Russkih Carej 1675 1700 Aleksandr Kasatkin Proza ru proza ru Procitovano 1 travnya 2020 Polockij Simeon Emelyanovich Sitnianovich Petrovskij www rulex ru Procitovano 6 travnya 2020 Nikon patriarh Moskovskij v miru Nikita Minich www rulex ru Procitovano 6 travnya 2020 NIKON MOSKOVSKIJ Drevo drevo info ru ros Procitovano 6 travnya 2020 Stroim posledovatelnuyu versiyu istorii 16 18 vekov Aleksandr Kas litresp ru Procitovano 1 travnya 2020 ESBE Apraksiny Vikiteka ru wikisource org Procitovano 6 travnya 2020 A G Brikner Istoriya Petra Velikogo Izdanie A S Suvorina S P 1882 s 22 23 Ivan Gavrish Car sho zigniv zhivcem S 18DzherelaIvan Gavrish Car sho zigniv zhivcem Istoriya Lviv 2 15 lyutij 2015 S 18 Gorobec V M Sofiya Oleksiyivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 724 ISBN 978 966 00 1290 5 Posilannyahttp www bestpeopleofrussia ru persona Sofya Romanova bio http gorodua com ukraina sumskaya oblast attraction svyatoduhovskii monastr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Div takozhKrimski pohodi