Олексій Олексійович (5 (15) лютого 1654 — 17 (27) січня 1670; церк.-слов. Алеѯі́й Алеѯіевичъ) — московський цар у 1656—1670 роках, співправитель батька Олексія Михайловича. Другий син його першої дружини Марії Милославської (після померлого в дитинстві Дмитра), спадкоємець російського царського престолу.
Олексій Олексійович рос. Алексей Алексеевич церк.-слов. Алеѯі́й Алеѯі́евичъ | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
31 серпня (10 вересня) 1656 — 17 (27 січня) 1670 | ||||
Співправитель: | Олексій Михайлович (1656—1670) | |||
Наступник: | Федір III Олексійович | |||
Народження: | 15 (25) лютого 1654 Москва, Московське царство | |||
Смерть: | 17 (27) січня 1670 (15 років) Москва, Московське царство | |||
Поховання: | Архангельський собор | |||
Рід: | Романови | |||
Батько: | Олексій Михайлович[1] | |||
Мати: | Милославська Марія Іллівна[1] | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Отримав те ж ім'я Олексій, що і його батько, однак їх тезоіменні святі були різні.
Серед вчителів царевича був Симеон Полоцький, який викладав Олексію латину та польську мову; царевич вивчав також слов'янську граматику, арифметику і філософію. Для нього з-за кордону виписувалися книги і т. з. «дитячі потіхи» (розвиваючі іграшки). Відрізнявся, за відгуками сучасників, великими здібностями до навчання, доброю пам'яттю і допитливістю.
На час відсутності царя в столиці (в тому числі перебування в діючій армії) вважався тимчасовим правителем Російської держави; в цей період офіційні грамоти видавалися від його імені.
Вважався кандидатом на польський престол; планувався його шлюб з племінницею короля Яна II Казимира, переговори про це велися через боярина Артамона Матвєєва. Олексій Олексійович також особисто виступив перед польськими послами, які відзначили його добре володіння латиною та польською.
Співправитель батька
31 серпня (10 вересня) 1656 року з'явилася царська «грамота», яка повідомляла посадових осіб, що відтепер царськородний син повинен згадуватися в усіх офіційних паперах як «Великий Государ, Царевич і Великий князь Олексій Олексійович». На той час «Великому Государю» ще не виповнилося і трьох років. 1667 року урочисто і офіційно Олексій Олексійович був представлений народу як майбутній государ. У зв'язку з цим у царській грамоті йшлося про наступне:
«По милости всемогущего в Троице Славимого Бога, изволили Мы, Великий Государь, нашего Царского Величества сына благоверного Царевича и Великого князя Алексея Алексеевича объявить в народ, и для той Нашей Государевой и всемирной радости, пожаловали Мы, Великий Государь, бояр и окольничих, и думных людей, и дворян московских, и жильцов, и дворян и детей боярских городовых, велели к прежним окладам чинить придачи по указанным статьям». |
Смерть і поховання
За офіційною версією, помер раптово, трохи не доживши до шістнадцяти років. У царському повідомленні говорилося: «У нинішньому 1670 році, січня 17 числа, в 7-й годині дня, в другій чверті години, у понеділок, волею всесильного Господа Бога, Великого Государя, Царя і Великого Князя Олексія Михайловича, всієї Великої і Малої і Білої Русі самодержця, благоквітучу літаросль, син Його Государів, Благовірний Государ, Царевич і Великий Князь Олексій Олексійович всієї Великої і Малої і Білої Русі, від житія свого отиде, і переселився в вічне блаженство Небесного Царства, від народження свого в 16 літо».
Похований в Архангельському соборі патріархом московським Іоакимом та присутніми у Москві східними патріархами.
Після смерті Олексія спадкоємцем престолу став наступний за старшинством брат, Федір Олексійович.
«Лета 7178 генваря в 17 день на пам'ять преподобного і богоноснаго батька нашого Антонія Великого в понеділок о шостій годині того дні преставився раб божий благовернаго великого государя великого князя Олексія Михайловича всієї Великої і Малої і Білої Русі самодержця і благоверния государині цариці і великої княгині Марії Іллівни син благовірний государ царевич і великий князь Олексій Олексійович всієї Великої і Малої і Білої Росії і похований на цьому місці генваря у 18-й день». Напис на надгробку. |
Альтернативна версія
Низка дослідників не сприймає версію щодо смерті царевича від хвороби ще за часів його батька Олексія Михайловича. Зокрема, О.Кас припускає, що Олексій Олексійович швидше за все, загинув не раніше 1681—82 рр. і відігравав значну роль у козацькому повстанні під проводом отамана Степана Разіна. Ім'я царевича стало гаслом повстанців, які оголосили, що царевич не помер, а втік до них від підступних бояр-зрадників. Йдеться про звільнення з Соловецького монастиря, буцімто царевича Олексія, якого прихильники Разіна називали «Нечай» (рос. «нежданный») і використовували це слово у якості бойового кличу. Втім про справжнє походження Нечая наразі нічого не відомо, тому дехто з істориків схиляється до думки, що той був самозванцем.
Родовід
Див. також
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Успенский Ф. Б. Именослов: историческая семантика имени. М., 2007. С. 306
- А. Боханов. Царь Алексей Михайлович. М., 2012
- Панова Т. Д. (2003). . изд. 2-е, испр. и доп. Руссист. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 27 березня 2011.
- Строим последовательную версию истории 16-18 веков - Александр Кас. litresp.ru. Процитовано 1 травня 2020.
- Усенко О. Г., Новые данные О лжемонархах в России XVII Века, Санкт-Петербург, Вестник Московского ун-та, 2006, с.123
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Oleksijovich 5 15 lyutogo 1654 16540215 17 27 sichnya 1670 cerk slov Aleѯi j Aleѯievich moskovskij car u 1656 1670 rokah spivpravitel batka Oleksiya Mihajlovicha Drugij sin jogo pershoyi druzhini Mariyi Miloslavskoyi pislya pomerlogo v ditinstvi Dmitra spadkoyemec rosijskogo carskogo prestolu Oleksij Oleksijovich ros Aleksej Alekseevich cerk slov Aleѯi j Aleѯi evichOleksij Oleksijovich Prapor 10 j Gosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi Rusi Prapor 31 serpnya 10 veresnya 1656 17 27 sichnya 1670 Spivpravitel Oleksij Mihajlovich 1656 1670 Nastupnik Fedir III Oleksijovich Narodzhennya 15 25 lyutogo 1654 Moskva Moskovske carstvoSmert 17 27 sichnya 1670 15 rokiv Moskva Moskovske carstvoPohovannya Arhangelskij soborRid RomanoviBatko Oleksij Mihajlovich 1 Mati Miloslavska Mariya Illivna 1 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaOtrimav te zh im ya Oleksij sho i jogo batko odnak yih tezoimenni svyati buli rizni Sered vchiteliv carevicha buv Simeon Polockij yakij vikladav Oleksiyu latinu ta polsku movu carevich vivchav takozh slov yansku gramatiku arifmetiku i filosofiyu Dlya nogo z za kordonu vipisuvalisya knigi i t z dityachi potihi rozvivayuchi igrashki Vidriznyavsya za vidgukami suchasnikiv velikimi zdibnostyami do navchannya dobroyu pam yattyu i dopitlivistyu Na chas vidsutnosti carya v stolici v tomu chisli perebuvannya v diyuchij armiyi vvazhavsya timchasovim pravitelem Rosijskoyi derzhavi v cej period oficijni gramoti vidavalisya vid jogo imeni Vvazhavsya kandidatom na polskij prestol planuvavsya jogo shlyub z pleminniceyu korolya Yana II Kazimira peregovori pro ce velisya cherez boyarina Artamona Matvyeyeva Oleksij Oleksijovich takozh osobisto vistupiv pered polskimi poslami yaki vidznachili jogo dobre volodinnya latinoyu ta polskoyu Spivpravitel batka Carevich Oleksij Oleksijovich Nevidomij hudozhnik XVII stolittya 31 serpnya 10 veresnya 1656 roku z yavilasya carska gramota yaka povidomlyala posadovih osib sho vidteper carskorodnij sin povinen zgaduvatisya v usih oficijnih paperah yak Velikij Gosudar Carevich i Velikij knyaz Oleksij Oleksijovich Na toj chas Velikomu Gosudaryu she ne vipovnilosya i troh rokiv 1667 roku urochisto i oficijno Oleksij Oleksijovich buv predstavlenij narodu yak majbutnij gosudar U zv yazku z cim u carskij gramoti jshlosya pro nastupne Po milosti vsemogushego v Troice Slavimogo Boga izvolili My Velikij Gosudar nashego Carskogo Velichestva syna blagovernogo Carevicha i Velikogo knyazya Alekseya Alekseevicha obyavit v narod i dlya toj Nashej Gosudarevoj i vsemirnoj radosti pozhalovali My Velikij Gosudar boyar i okolnichih i dumnyh lyudej i dvoryan moskovskih i zhilcov i dvoryan i detej boyarskih gorodovyh veleli k prezhnim okladam chinit pridachi po ukazannym statyam Smert i pohovannya Za oficijnoyu versiyeyu pomer raptovo trohi ne dozhivshi do shistnadcyati rokiv U carskomu povidomlenni govorilosya U ninishnomu 1670 roci sichnya 17 chisla v 7 j godini dnya v drugij chverti godini u ponedilok voleyu vsesilnogo Gospoda Boga Velikogo Gosudarya Carya i Velikogo Knyazya Oleksiya Mihajlovicha vsiyeyi Velikoyi i Maloyi i Biloyi Rusi samoderzhcya blagokvituchu litarosl sin Jogo Gosudariv Blagovirnij Gosudar Carevich i Velikij Knyaz Oleksij Oleksijovich vsiyeyi Velikoyi i Maloyi i Biloyi Rusi vid zhitiya svogo otide i pereselivsya v vichne blazhenstvo Nebesnogo Carstva vid narodzhennya svogo v 16 lito Pohovanij v Arhangelskomu sobori patriarhom moskovskim Ioakimom ta prisutnimi u Moskvi shidnimi patriarhami Pislya smerti Oleksiya spadkoyemcem prestolu stav nastupnij za starshinstvom brat Fedir Oleksijovich Leta 7178 genvarya v 17 den na pam yat prepodobnogo i bogonosnago batka nashogo Antoniya Velikogo v ponedilok o shostij godini togo dni prestavivsya rab bozhij blagovernago velikogo gosudarya velikogo knyazya Oleksiya Mihajlovicha vsiyeyi Velikoyi i Maloyi i Biloyi Rusi samoderzhcya i blagoverniya gosudarini carici i velikoyi knyagini Mariyi Illivni sin blagovirnij gosudar carevich i velikij knyaz Oleksij Oleksijovich vsiyeyi Velikoyi i Maloyi i Biloyi Rosiyi i pohovanij na comu misci genvarya u 18 j den Napis na nadgrobku Alternativna versiya Nizka doslidnikiv ne sprijmaye versiyu shodo smerti carevicha vid hvorobi she za chasiv jogo batka Oleksiya Mihajlovicha Zokrema O Kas pripuskaye sho Oleksij Oleksijovich shvidshe za vse zaginuv ne ranishe 1681 82 rr i vidigravav znachnu rol u kozackomu povstanni pid provodom otamana Stepana Razina Im ya carevicha stalo gaslom povstanciv yaki ogolosili sho carevich ne pomer a vtik do nih vid pidstupnih boyar zradnikiv Jdetsya pro zvilnennya z Soloveckogo monastirya bucimto carevicha Oleksiya yakogo prihilniki Razina nazivali Nechaj ros nezhdannyj i vikoristovuvali ce slovo u yakosti bojovogo klichu Vtim pro spravzhnye pohodzhennya Nechaya narazi nichogo ne vidomo tomu dehto z istorikiv shilyayetsya do dumki sho toj buv samozvancem RodovidDiv takozhDiti Oleksiya MihajlovichaPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Uspenskij F B Imenoslov istoricheskaya semantika imeni M 2007 S 306 A Bohanov Car Aleksej Mihajlovich M 2012 Panova T D 2003 izd 2 e ispr i dop Russist Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 27 bereznya 2011 Stroim posledovatelnuyu versiyu istorii 16 18 vekov Aleksandr Kas litresp ru Procitovano 1 travnya 2020 Usenko O G Novye dannye O lzhemonarhah v Rossii XVII Veka Sankt Peterburg Vestnik Moskovskogo un ta 2006 s 123 link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Oleksij Oleksijovich