Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кодацька фортеця Кодак або Койдак сучасне Кайдаки пол Kudak Кудак від тюркського köy селище та dağ гора тобто поселення

Кодацька фортеця

Кодацька фортеця

Кодацька фортеця, Кодак або Койдак (сучасне Кайдаки; пол. Kudak, Кудак від тюркського «köy» — селище та «dağ» — гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра навпроти Кодацького порогу, розташована на 10 км нижче сучасного міста Дніпра. Залишки фортеці розташовані на території нинішнього села Старі Кодаки, частково знищені під час розробки гранітного кар'єру. До нашого часу збереглися лише земляні вали, встановлений в 1910 році з ініціативи Дмитра Яворницького пам'ятний знак і карта-схема.

Кодацька фортеця
image
Плани Кодацької фортеці Ф.Гетканта (верхній) та Ґ.Боплана (нижній), XVII ст.
48°23′00″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 48.3835972° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 48.3835972; 35.13833Координати: 48°23′00″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 48.3835972° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 48.3835972; 35.13833
Тип замок
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України
Країна image Україна
Розташування Старі Кодаки
Дніпропетровська область
Архітектор Ґійом де Боплан
Будівництво 1635
image
image
Кодацька фортеця (Україна)
image Кодацька фортеця у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кодак.

Історія

Будівництво, польський період

Після підписання польсько-московського мирного договору 1634 року першим укріпленим пунктом, що мав обмежити діяльність запорізького козацтва, мала стати фортеця Кодак, збудована на високому кам'янистому правому березі Дніпра. Її будівництво мало на меті встановлення контролю над запорізьким козацтвом та ізоляцію Запорозької Січі. Ініціатором будівництва Кодака був гетьман великий коронний Станіслав Конецпольський, відповідне рішення ухвалив сейм Речі Посполитої у лютому 1635 року. Того ж року почалося будівництво фортеці над першим дніпровським порогом навпроти гирла р. Самари.

Збудована польським урядом у липні 1635 з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ, додатковою метою закладення поляками фортеці — захист від набігів татар. «Ключем до Запоріжжя» називали фортецю сучасники. Кодак будувався під керівництвом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана. На побудову сейм асигнував 100 тисяч польських злотих. Залога фортеці складалася з 200 німецьких найманців-драгунів на чолі з французьким офіцером . На той час це був невеликий земляний форт, що являв собою чотирикутник, оточений ровом і валом із двома напівбастіонами з півдня.

У ніч з 17 на 18 серпня 1635 року запорізькі козаки під проводом гетьмана Івана Сулими оволоділи Кодацькою фортецею, Маріона було страчено, а фортеця — частково зруйнована.

1636 року польський сейм ухвалив рішення про відбудову Кодацької фортеці, однак через брак коштів будівництво завершилося лише у серпні 1639 року. Автором був німецький (шведський) інженер Фрідріх Ґеткант. Нову фортецю було споруджено за всіма вимогами ново-голландської фортифікаційної системи. Тепер Кодак мав втричі більші розміри у порівнянні із першим. Ширина підошви валу становила 48 м, висота — 14 м, глибина рову сягала 22 м, ширина по дну — 20 м, у верхній частині — 32 м. Поблизу фортеці осів невеликий посад, що нараховував близько 60 будинків із базаром, також були побудовані католицький костел і монастир, православна церква, польська залога збільшена до 600 найманців. Вогневу міць посилили артилерією, а також встановили за 3 кілометри величезну сторожову вежу. Губернатором Кодака став шляхтич , комендантом — Адам Конецпольський — небіж великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

За даними Івана Крип'якевича, оглядаючи фортецю 1639 року, С. Конецпольський запитався в Богдана Хмельницького, що він думає про неї. Той відповів:

image Збудоване руками можна руками зруйнувати. image

Хмельниччина, гетьманський період

У період Хмельниччини, 1 жовтня 1648 р., після 4-х місячної облоги, Кодак був взятий за наказом Богдана Хмельницького (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «Manu facta manu distruo» («руками створене руками і руйнується»)) козацьким загоном під командуванням полковника Максима Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку Прокопа Шумейка) і перетворений на опорний пункт українського козацького війська.

Надалі Кодак перейшов під особисте гетьманське управління та використовувався як тилова база козацького війська із залогою у 400 чоловік. Близько 1656 року Кодак перейшов до володінь Запорозької Січі. У цей же час до нього переводиться із Межигірського монастиря похідна церква Св. Архістратига Михаїла, також поблизу з'являється артіль лоцманів.

Приблизно тоді ж Кодак згадується вже як місто: «…в місті Старий Кайдак замість пересувної, похідної, усердям запорізького козацтва влаштовано постійну непорушну дерев'яну церкву Архистратига Михаїла…», — говориться в одному з історичних нарисів.

Згодом Кодак став місцем збору російських та козацьких військ, а також тиловою базою під час російсько-турецьких воєн.

З 1707 року до весни 1708 року тут перебував козацький отаман Кіндрат Булавін з загоном донських козаків. Замість вимоги Івана Мазепи схопити отамана та привезти до Батурина, йому було дозволено Запорозькою Січею перебувати у Кодаці та приймати повстанців. Згодом Булавін перемістив свою ставку на лівобережжя Дзвонецького порогу, звідкіля він розсилав свої заклики до повстання проти Московського царства.

За гетьмана Івана Мазепи Кодак був сторожовим постом супроти Січі. У 1711 за умовами Прутського мирного договору разом з іншими фортецями на півдні України був зруйнований. Однак, жителі не покинули міста, продовжуючи жити біля руїн фортеці.

На початку XVIII століття Кодак частково відновлено, але в 1720-х татари захопили фортецю, спаливши місто і розігнавши мешканців. Відтоді Кодак вже ніколи не відроджувався як фортеця.

У часи Нової Січі

У 1734-75 Кодак — козацька слобода Кодацької паланки. У 1760 році до Кодака переведено Старокодацьке духовне правління.

У кінці XVIII ст. Кодак перейменовано на село Старі Кодаки (тепер на південній околиці м. Дніпра), тут оселилося багато запорожців після зруйнування Нової Січі 1775 р.

Подальші події

Залишки валів Кодака частково збереглися до наших днів, частково зруйновані кар'єрними роботами. Знищення фортеці кар'єром почалося 1938 року. До честі місцевої інтелігенції м. Дніпропетровська треба сказати, що вона подавала свій голос у пресі на захист фортеці у 1938, 1959, 1970 роках, але в умовах тоталітаризму голос цей було проігноровано. Так, обласна газета «Днепровская правда» писала 21 серпня 1938 року: «Директор кар'єроуправління тресту „Будкерамік“ повідомив, що днями вал фортеці з боку Дніпра буде повністю знесено, позаяк кар'єр здійснює тут видобуток граніту. Необхідно терміново провести розкопки або заборонити трестові зносити вал. Співробітники Дніпропетровського історичного музею досі чекають постанови облвиконкому про охорону древніх матеріальних цінностей. Після (попередньої) статті в „Днепровской правде“ вони виїхали в Старі Кодаки, оглянули фортецю і, обмежившись цим, почили на лаврах. Необхідно звернути серйозну увагу на охорону важливого історичного місця». (А. Зубков. Старые Кодаки //«Днепровская правда», 21 серпня 1938).

1910 року за ініціативою Дмитра Яворницького на місці фортеці встановлено пам'ятний знак. У 1938-му Д. Яворницький, хоча й був живий, але, на жаль, вже ніяк не міг вплинути на перебіг подій.

Громадськістю міста Дніпропетровськ (нині Дніпро) обговорювалося перейменування міста в Кодак. Наводилися дані про стародавність назви Кодак, або Кайдаки. Назва не була вигадана польськими загарбниками, але була взята ними вже існуюча назва степовиків, яка може сягати , кімерійського, скитського, половецького і княжого минулого України. Противники казали про неприпустимість «польської» назви, не враховуючи те що вона існувала до Речі Посполитої і наполягали на назві Січеслав. У підсумку місто було перейменовано на Дніпро.

Проєкт реставрації

У 2013 році у Дніпрі заявили про те, що планують відтворити шедевр фортифікації 17 століття — Кодацьку фортецю, повідомляє Gorod.dp. Про це заявив президент Союзу поляків Дніпропетровської області «Огніско» Антон Яновський. За його словами, вже готовий проект відтворення фортеці з майже 400-річною історією та активно ведеться пошук інвесторів. Він намагався надихнути ідеєю про її реставрацію місцеву громадськість і польську. У сусідній державі навіть були готові виділити кошти під відродження Кодака до Євро-2012. Але Дніпро втратив шанс на проведення футбольного чемпіонату континенту. Якщо знамениту фортецю вийде відтворити, Кодак може стати однією з туристичних перлин Дніпропетровщини.

Передбачається, що музейно-туристичний комплекс розміститься на 33 гектарах, з яких на власне фортецю приходитиметься майже 3 га. Саме вцілілі вали фортеці стануть смисловою домінантою комплексу, яка зв'язує воєдино всі інші елементи. Але навіть тим валам, що вціліли, у двадцятому столітті було завдано непоправної шкоди — половина території колишньої фортеці пішла під кар'єр. Неможливість відновлення фортеці в колишньому обсязі дала проектувальникам поштовх до оригінального рішення. Там, де вали збереглися, вони будуть обстежені археологами, розчищені, відновлені разом з ровами. Передбачається, що на цих валах може бути фрагментарно відтворена дерев'яна частина фортеці з частоколом, підйомними мостами. А от частину, яка «пішла» разом з кар'єром, візуально замінить розташований на палях над водною поверхнею кар'єра комплекс музею. Його обриси в плані повторюватимуть втрачені контури фортеці з боку Дніпра. Разом з уцілілими валами приміщення музею створить інтерпретацію колишнього єдиного цілого простору. Таке рішення — це своєрідний компроміс між регенерацією фортеці та її частковим відновленням.

Археологічні дослідження

Перші археологічні обстеження Кодацької фортеці проводилися Дмитром Яворницьким на початку XX століття. У роки радянської влади пам'ятка не досліджувалася і більше ніж на дві третини була знищена Кодацьким гранітним кар'єром. У 1990 році археологічною експедицією ДДУ під керівництвом проф. І. Ф. Ковальової (виконавці робіт — А. В. Андросов, С. Є. Мухопад, В. М. Шалобудов) було проведене шурфування збереженої території фортеці та її посаду, яке встановило наявність культурного шару козацької доби.

Наприкінці осені 2011 року археологами ДНУ імені Олеся Гончара було відновлено археологічні дослідження посаду фортеці Старого Кодака. За результатами шурфування довелося констатувати майже тотальне знищення культурного шару у безпосередній близкості до фортеці внаслідок неконтрольованої забудови прилеглих площ. У той же час було зроблене значне відкриття — знайдено залишки Свято-Архангело-Михайлівської церкви, знищеної у 1937 році.[1]

Галерея

  • image
    Пам'ятний знак
  • image
    Земляні вали
  • image
    Охоронна дошка

Див. також

Примітки

  1. КОДАК (Койдак) / Т. 13: Кобленц — Круз, С. 12 // Военная энциклопедия Сытина
  2. Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : «Світ», 1990. — 408 с. — С. 47. — .
  3. Матюшенко Борис, Мицик Юрій, Чабан Микола, Шковира Юрій (2008.). Забутою Україною (укр.) . Дніпропетровськ: ІМА -прес. с. 5. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
  4. . Архів оригіналу за 18 Жовтня 2016. Процитовано 7 Жовтня 2020.

Джерела та література

Посилання

  • Кодак [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 665. — 1000 екз.
  • Ковальова І. Ф. Дослідження Богородицької та Старокодацької фортець у 2011 р. //І. Ф. Ковальова — Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Випуск 21. Частина 1. — К.: Часи Козацькі, 2012. — С. 3-5
  • Kudak // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 844. (пол.).— S. 844. (пол.)
  • Фотоальбом Кодацької фортеці [ 5 Квітня 2005 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kodacka fortecya Kodak abo Kojdak suchasne Kajdaki pol Kudak Kudak vid tyurkskogo koy selishe ta dag gora tobto poselennya na gori kolishnya fortecya na pravomu berezi Dnipra navproti Kodackogo porogu roztashovana na 10 km nizhche suchasnogo mista Dnipra Zalishki forteci roztashovani na teritoriyi ninishnogo sela Stari Kodaki chastkovo znisheni pid chas rozrobki granitnogo kar yeru Do nashogo chasu zbereglisya lishe zemlyani vali vstanovlenij v 1910 roci z iniciativi Dmitra Yavornickogo pam yatnij znak i karta shema Kodacka fortecyaPlani Kodackoyi forteci F Getkanta verhnij ta G Boplana nizhnij XVII st 48 23 00 pn sh 35 08 18 sh d 48 3835972 pn sh 35 13833 sh d 48 3835972 35 13833 Koordinati 48 23 00 pn sh 35 08 18 sh d 48 3835972 pn sh 35 13833 sh d 48 3835972 35 13833Tip zamokStatus spadshini Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Stari Kodaki Dnipropetrovska oblastArhitektor Gijom de BoplanBudivnictvo 1635Kodacka fortecya Ukrayina Kodacka fortecya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kodak IstoriyaBudivnictvo polskij period Pislya pidpisannya polsko moskovskogo mirnogo dogovoru 1634 roku pershim ukriplenim punktom sho mav obmezhiti diyalnist zaporizkogo kozactva mala stati fortecya Kodak zbudovana na visokomu kam yanistomu pravomu berezi Dnipra Yiyi budivnictvo malo na meti vstanovlennya kontrolyu nad zaporizkim kozactvom ta izolyaciyu Zaporozkoyi Sichi Iniciatorom budivnictva Kodaka buv getman velikij koronnij Stanislav Konecpolskij vidpovidne rishennya uhvaliv sejm Rechi Pospolitoyi u lyutomu 1635 roku Togo zh roku pochalosya budivnictvo forteci nad pershim dniprovskim porogom navproti girla r Samari Zbudovana polskim uryadom u lipni 1635 z metoyu izolyuvati Zaporizhzhya i Don vid Ukrayini perekriti vihid do Chornogo morya i pereshkoditi vtechi selyan na Zaporozku Sich dodatkovoyu metoyu zakladennya polyakami forteci zahist vid nabigiv tatar Klyuchem do Zaporizhzhya nazivali fortecyu suchasniki Kodak buduvavsya pid kerivnictvom francuzkogo inzhenera Gijoma Levassera de Boplana Na pobudovu sejm asignuvav 100 tisyach polskih zlotih Zaloga forteci skladalasya z 200 nimeckih najmanciv draguniv na choli z francuzkim oficerom Na toj chas ce buv nevelikij zemlyanij fort sho yavlyav soboyu chotirikutnik otochenij rovom i valom iz dvoma napivbastionami z pivdnya U nich z 17 na 18 serpnya 1635 roku zaporizki kozaki pid provodom getmana Ivana Sulimi ovolodili Kodackoyu forteceyu Mariona bulo stracheno a fortecya chastkovo zrujnovana 1636 roku polskij sejm uhvaliv rishennya pro vidbudovu Kodackoyi forteci odnak cherez brak koshtiv budivnictvo zavershilosya lishe u serpni 1639 roku Avtorom buv nimeckij shvedskij inzhener Fridrih Getkant Novu fortecyu bulo sporudzheno za vsima vimogami novo gollandskoyi fortifikacijnoyi sistemi Teper Kodak mav vtrichi bilshi rozmiri u porivnyanni iz pershim Shirina pidoshvi valu stanovila 48 m visota 14 m glibina rovu syagala 22 m shirina po dnu 20 m u verhnij chastini 32 m Poblizu forteci osiv nevelikij posad sho narahovuvav blizko 60 budinkiv iz bazarom takozh buli pobudovani katolickij kostel i monastir pravoslavna cerkva polska zaloga zbilshena do 600 najmanciv Vognevu mic posilili artileriyeyu a takozh vstanovili za 3 kilometri velicheznu storozhovu vezhu Gubernatorom Kodaka stav shlyahtich komendantom Adam Konecpolskij nebizh velikogo koronnogo getmana Stanislava Konyecpolskogo Za danimi Ivana Krip yakevicha oglyadayuchi fortecyu 1639 roku S Konecpolskij zapitavsya v Bogdana Hmelnickogo sho vin dumaye pro neyi Toj vidpoviv Zbudovane rukami mozhna rukami zrujnuvati Hmelnichchina getmanskij period U period Hmelnichchini 1 zhovtnya 1648 r pislya 4 h misyachnoyi oblogi Kodak buv vzyatij za nakazom Bogdana Hmelnickogo yakij za perekazom vluchno vislovivsya na adresu ciyeyi forteci Manu facta manu distruo rukami stvorene rukami i rujnuyetsya kozackim zagonom pid komanduvannyam polkovnika Maksima Nesterenka za inshoyu versiyeyu polkovnika Nizhinskogo polku Prokopa Shumejka i peretvorenij na opornij punkt ukrayinskogo kozackogo vijska Nadali Kodak perejshov pid osobiste getmanske upravlinnya ta vikoristovuvavsya yak tilova baza kozackogo vijska iz zalogoyu u 400 cholovik Blizko 1656 roku Kodak perejshov do volodin Zaporozkoyi Sichi U cej zhe chas do nogo perevoditsya iz Mezhigirskogo monastirya pohidna cerkva Sv Arhistratiga Mihayila takozh poblizu z yavlyayetsya artil locmaniv Priblizno todi zh Kodak zgaduyetsya vzhe yak misto v misti Starij Kajdak zamist peresuvnoyi pohidnoyi userdyam zaporizkogo kozactva vlashtovano postijnu neporushnu derev yanu cerkvu Arhistratiga Mihayila govoritsya v odnomu z istorichnih narisiv Zgodom Kodak stav miscem zboru rosijskih ta kozackih vijsk a takozh tilovoyu bazoyu pid chas rosijsko tureckih voyen Z 1707 roku do vesni 1708 roku tut perebuvav kozackij otaman Kindrat Bulavin z zagonom donskih kozakiv Zamist vimogi Ivana Mazepi shopiti otamana ta privezti do Baturina jomu bulo dozvoleno Zaporozkoyu Sicheyu perebuvati u Kodaci ta prijmati povstanciv Zgodom Bulavin peremistiv svoyu stavku na livoberezhzhya Dzvoneckogo porogu zvidkilya vin rozsilav svoyi zakliki do povstannya proti Moskovskogo carstva Za getmana Ivana Mazepi Kodak buv storozhovim postom suproti Sichi U 1711 za umovami Prutskogo mirnogo dogovoru razom z inshimi fortecyami na pivdni Ukrayini buv zrujnovanij Odnak zhiteli ne pokinuli mista prodovzhuyuchi zhiti bilya ruyin forteci Na pochatku XVIII stolittya Kodak chastkovo vidnovleno ale v 1720 h tatari zahopili fortecyu spalivshi misto i rozignavshi meshkanciv Vidtodi Kodak vzhe nikoli ne vidrodzhuvavsya yak fortecya U chasi Novoyi Sichi U 1734 75 Kodak kozacka sloboda Kodackoyi palanki U 1760 roci do Kodaka perevedeno Starokodacke duhovne pravlinnya U kinci XVIII st Kodak perejmenovano na selo Stari Kodaki teper na pivdennij okolici m Dnipra tut oselilosya bagato zaporozhciv pislya zrujnuvannya Novoyi Sichi 1775 r Podalshi podiyi Zalishki valiv Kodaka chastkovo zbereglisya do nashih dniv chastkovo zrujnovani kar yernimi robotami Znishennya forteci kar yerom pochalosya 1938 roku Do chesti miscevoyi inteligenciyi m Dnipropetrovska treba skazati sho vona podavala svij golos u presi na zahist forteci u 1938 1959 1970 rokah ale v umovah totalitarizmu golos cej bulo proignorovano Tak oblasna gazeta Dneprovskaya pravda pisala 21 serpnya 1938 roku Direktor kar yeroupravlinnya trestu Budkeramik povidomiv sho dnyami val forteci z boku Dnipra bude povnistyu zneseno pozayak kar yer zdijsnyuye tut vidobutok granitu Neobhidno terminovo provesti rozkopki abo zaboroniti trestovi znositi val Spivrobitniki Dnipropetrovskogo istorichnogo muzeyu dosi chekayut postanovi oblvikonkomu pro ohoronu drevnih materialnih cinnostej Pislya poperednoyi statti v Dneprovskoj pravde voni viyihali v Stari Kodaki oglyanuli fortecyu i obmezhivshis cim pochili na lavrah Neobhidno zvernuti serjoznu uvagu na ohoronu vazhlivogo istorichnogo miscya A Zubkov Starye Kodaki Dneprovskaya pravda 21 serpnya 1938 1910 roku za iniciativoyu Dmitra Yavornickogo na misci forteci vstanovleno pam yatnij znak U 1938 mu D Yavornickij hocha j buv zhivij ale na zhal vzhe niyak ne mig vplinuti na perebig podij Gromadskistyu mista Dnipropetrovsk nini Dnipro obgovoryuvalosya perejmenuvannya mista v Kodak Navodilisya dani pro starodavnist nazvi Kodak abo Kajdaki Nazva ne bula vigadana polskimi zagarbnikami ale bula vzyata nimi vzhe isnuyucha nazva stepovikiv yaka mozhe syagati kimerijskogo skitskogo poloveckogo i knyazhogo minulogo Ukrayini Protivniki kazali pro nepripustimist polskoyi nazvi ne vrahovuyuchi te sho vona isnuvala do Rechi Pospolitoyi i napolyagali na nazvi Sicheslav U pidsumku misto bulo perejmenovano na Dnipro Proyekt restavraciyi U 2013 roci u Dnipri zayavili pro te sho planuyut vidtvoriti shedevr fortifikaciyi 17 stolittya Kodacku fortecyu povidomlyaye Gorod dp Pro ce zayaviv prezident Soyuzu polyakiv Dnipropetrovskoyi oblasti Ognisko Anton Yanovskij Za jogo slovami vzhe gotovij proekt vidtvorennya forteci z majzhe 400 richnoyu istoriyeyu ta aktivno vedetsya poshuk investoriv Vin namagavsya nadihnuti ideyeyu pro yiyi restavraciyu miscevu gromadskist i polsku U susidnij derzhavi navit buli gotovi vidiliti koshti pid vidrodzhennya Kodaka do Yevro 2012 Ale Dnipro vtrativ shans na provedennya futbolnogo chempionatu kontinentu Yaksho znamenitu fortecyu vijde vidtvoriti Kodak mozhe stati odniyeyu z turistichnih perlin Dnipropetrovshini Peredbachayetsya sho muzejno turistichnij kompleks rozmistitsya na 33 gektarah z yakih na vlasne fortecyu prihoditimetsya majzhe 3 ga Same vcilili vali forteci stanut smislovoyu dominantoyu kompleksu yaka zv yazuye voyedino vsi inshi elementi Ale navit tim valam sho vcilili u dvadcyatomu stolitti bulo zavdano nepopravnoyi shkodi polovina teritoriyi kolishnoyi forteci pishla pid kar yer Nemozhlivist vidnovlennya forteci v kolishnomu obsyazi dala proektuvalnikam poshtovh do originalnogo rishennya Tam de vali zbereglisya voni budut obstezheni arheologami rozchisheni vidnovleni razom z rovami Peredbachayetsya sho na cih valah mozhe buti fragmentarno vidtvorena derev yana chastina forteci z chastokolom pidjomnimi mostami A ot chastinu yaka pishla razom z kar yerom vizualno zaminit roztashovanij na palyah nad vodnoyu poverhneyu kar yera kompleks muzeyu Jogo obrisi v plani povtoryuvatimut vtracheni konturi forteci z boku Dnipra Razom z ucililimi valami primishennya muzeyu stvorit interpretaciyu kolishnogo yedinogo cilogo prostoru Take rishennya ce svoyeridnij kompromis mizh regeneraciyeyu forteci ta yiyi chastkovim vidnovlennyam Arheologichni doslidzhennyaPershi arheologichni obstezhennya Kodackoyi forteci provodilisya Dmitrom Yavornickim na pochatku XX stolittya U roki radyanskoyi vladi pam yatka ne doslidzhuvalasya i bilshe nizh na dvi tretini bula znishena Kodackim granitnim kar yerom U 1990 roci arheologichnoyu ekspediciyeyu DDU pid kerivnictvom prof I F Kovalovoyi vikonavci robit A V Androsov S Ye Muhopad V M Shalobudov bulo provedene shurfuvannya zberezhenoyi teritoriyi forteci ta yiyi posadu yake vstanovilo nayavnist kulturnogo sharu kozackoyi dobi Naprikinci oseni 2011 roku arheologami DNU imeni Olesya Gonchara bulo vidnovleno arheologichni doslidzhennya posadu forteci Starogo Kodaka Za rezultatami shurfuvannya dovelosya konstatuvati majzhe totalne znishennya kulturnogo sharu u bezposerednij blizkosti do forteci vnaslidok nekontrolovanoyi zabudovi prileglih plosh U toj zhe chas bulo zroblene znachne vidkrittya znajdeno zalishki Svyato Arhangelo Mihajlivskoyi cerkvi znishenoyi u 1937 roci 1 GalereyaPam yatnij znak Zemlyani vali Ohoronna doshkaDiv takozhGijom Levasser de BoplanPrimitkiKODAK Kojdak T 13 Koblenc Kruz S 12 Voennaya enciklopediya Sytina Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990 408 s S 47 ISBN 5 11 000889 2 Matyushenko Boris Micik Yurij Chaban Mikola Shkovira Yurij 2008 Zabutoyu Ukrayinoyu ukr Dnipropetrovsk IMA pres s 5 ISBN 978 966 331 182 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2016 Procitovano 7 Zhovtnya 2020 Dzherela ta literaturaZaruba V M Kodak Naris istoriyi forteci Dn k YuA MVS 2004 40 s Zaruba V M Fortecya nad Kodackim porogom Dn k Lira 2013 60 s il V O Sherbak Kodak 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 393 ISBN 978 966 00 0692 8 PosilannyaKodak 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 665 1000 ekz Kovalova I F Doslidzhennya Bogorodickoyi ta Starokodackoyi fortec u 2011 r I F Kovalova Novi doslidzhennya pam yatok kozackoyi dobi v Ukrayini Vipusk 21 Chastina 1 K Chasi Kozacki 2012 S 3 5 Kudak Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 844 pol S 844 pol Fotoalbom Kodackoyi forteci 5 Kvitnya 2005 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ