Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Булавінське повстання 1707—1709 років — селянсько-козацьке повстання в Московському царстві. Названо за прізвищем ватажка повсталих Кіндрата Булавіна. Основною рушійною силою стали донські козаки. Активну участь брали бурлаки (працівники козаків, що жили на Дону, але які не входили до складу козацтва), дрібні посадські люди, а також представники таких етносів, як татари, ногаї, мордва та ін.
| Булавінське повстання | |
| Значима особа | Булавін Кіндрат Опанасович |
|---|---|
| Названо на честь | Булавін Кіндрат Опанасович |
| Час/дата початку | 9 (20) жовтня 1707 |
| Час/дата закінчення | 7 (18) липня 1708 |
Передумови повстання
З посиленням кріпосного гніту наприкінці XVII — початку XVIII ст. загострюються класові суперечності між селянами і поміщиками на Московському царстві та між кріпаками і польськими панами в Україні. Тікаючи сім'ями від поміщиків, російські та українські селяни знаходили собі на перших порах волю і місце на вільних землях під захистом донських козаків. «Народна колонізація» південно-східних територій Київської Русі — Дикого Поля — набирає оберти.
Переселенці з центральної Росії та Правобережної України спочатку осідали хуторами неподалік від козацьких містечок і станиць, а пізніше стали вже освоювати і обживати степи, прилеглі до Сіверського Дінця і до його притоках — Айдару, Деркулу, Євсугу. Тим часом, чиновники з Петербурга уважно спостерігали за переміщенням переселенців на південь, збирали про них відомості і в жовтні 1707 р склали «Доповідну зі справ Посольського приходу про розшуку втікачів в донських містах».
«Відомо нам учинилося, — писав в липні 1707 Петро I, — що з російських порубіжних і з інших наших різних міст, як з посадів, так і з повітів, посадскіе люди і мужики різних поміщиків і вотчинників, не хочуть платити звичайних грошових податей і залишити колишні свої промисли, біжать в різні донські містечка…»
Царський уряд вживає низку заходів, щоб зупинити надалі масову втечу селян-кріпаків на південь. Щоб полегшити чиновникам і каральним експедиціям пошуки вільників в козацькій гущі і повернення кріпаків-втікачів до своїх поміщиків, центральна влада Росії вводить поділ козаків на старожилів, які оселилися тут до 1703 року і новачків, які прибули на вільні землі після 1703 року. Російський уряд намагається контролювати козаків, щоб по річках самовільно більше не будувалися нові поселення. З метою перевірки, як виконуються козацькою старшиною директиви центральної влади, сюди час від часу надсилаються ревізори. Але цього виявляється недостатньо, і незабаром уряд змушений був направляти сюди каральні загони для упіймання в містах селян-кріпаків і повертати їх на свої колишні оселі.
Каральна експедиція князя Долгорукова
Влітку 1707 року за указом московського царя організували спеціальну експедицію на чолі з полковником Юрієм Долгоруковим. Петро I особисто пише йому наказ: «І того ради вказували ми нині для розшуку оних втікачів їхати з Азова на Дон Вам без уповільнення. Яких втікачів належить Вам в усіх козацьких містечках переписати, за провідниками і їх дружинами з дітьми вислати по колишньому в ті ж міста і місця, звідки хто прийшов…»
Каральний загін у складі понад тисячу осіб з регулярної армії по Дону піднявся вгору, а потім пішов по березі Сіверського Дінця і в середині вересня 1707 прибув в містечко Мітякін, що розташовувалося недалеко від гирла річки Деркул. Розділивши солдатів і офіцерів на два загони, князь Долгоруков наказав першій команді слідувати вгору по Сіверському Донцю, продовжувати затримання втікачів, а своє військо повернув на північ, по річці Деркул. «А він, полковник, від Мітякіна їздив місцях, які селилися собою, а не за вказівкою …» — зазначається в записах експедиції.
По дорозі загін побував в селищі Герасимова Лука (нині Герасимівка). Тут жителі заздалегідь знали про каральну експедицію і встигли сховатися в лісах. Солдатам вдалося зловити тільки одну людину, яка розповіла командуванню дещо про своїх односельців. Піднявшись ще на кілька верст вгору по березі Деркул, офіцери і солдати прибули в Обливенське містечко. Тут від населення вони дізналися, що в ньому 16 старих жителів і близько 200 новосельців. Усіх їх допитали й переписали, але тут уже не обійшлося без інциденту: в Обливах полковник Долгоруков наказав побити батогами принародно трьох осіб за те, що вони зарахували себе до козаків-старожилів. Напевно, це була перша іскра майбутньої великої пожежі.
"Потім був полковник у Біловодській і Євсюжскій станицях, і в тих станицях козаків старих не з'явилася, а з'явилися вони новоприйшлі козаки, і він їх допитав, хто звідки прийшов, велів бути до указу в тих же станицях …"і.
Початок повстання
На початку жовтня 1707р. військовий загін з Євсугу прибув на річку Айдар. Офіцери каральної експедиції застосовували до спійманих втікачив жорстокі тортури, били і катували чоловіків, жінок, дітей. Після облави у восьми козацьких містечках і станицях на річці Айдар тут були схоплені, побиті і видані власникам-поміщикам більше трьох тисяч втікачів.
Народна кара за вчинені лиходійства у козацьких містечках і станицях на Деркулі, Євсузі і Айдарі чекала і полковника Юрія Долгорукова. Втікачі російські та українські селяни, солдати, які покинули службу, козаки на чолі з Трьохізбенським отаманом Кіндратом Булавіним зібралися в Ново-Айдарі і, коли каральний загін розташувався на відпочинок в фортеці Шульгиной (нині Шульгинка) в ніч на 9 жовтня 1707 р. напали на нього. Загін карателів (близько 1000 осіб) був розгромлений, а полковник Чуригін і всі офіцери були убиті. Так почалося Булавинське повстання, яке швидко поширилося містечками верхньої течії Дону.
Старшини нашвидкоруч зібрали похідне військо і направили його проти булавінців. Проти повстанців було кинуто загони заможних козаків і калмиків. Біля Закотного містечка, що на Айдарі, 18 жовтня вони розбили повсталих. Самому Булавіну з групою козаків вдалося втекти в Бахмут, де він міг отримати допомогу від татар і запорожців. Булавін відправився в Запорізьку Січ. В цей час Іван Мазепа надсилає запорожцям офіційний універсал з наказом заарештувати Булавіна і закутого в кайдани перевезти до гетьманської резиденції в Батурин. Січовики натомість дозволили Булавіну та його сподвижникам до весни 1708 отаборитися навколо Кодака й вербувати добровольців.
Наприкінці 1707 року повстання спалахнуло знов. Пізніше прихильники Булавіна на лівому березі Дніпра коло Звонецького порогу заснували укріплення на зразок Січі. Саме звідси Булавін відсилав свої універсали із закликами до повстання, яке незабаром охопило і Азовської губернії (сучасна Пензенська область), Лівобережну та Слобідську Україну.
Перемоги над царськими військами
Царський уряд, передбачаючи небезпеку, вирішив задушити повстання на самому початку: 20 000 регулярних військ рушили від Тули під начальством князя Д. М. Голіцина, незабаром цей корпус разом з вірними царю донськими козаками був відданий під начальство князя Василя Долгорукова, брата убитого Юрія Довгорукова. Разом з ними вирушили Полтавський та кінний компанійський полки. Ранньою весною 1708 р. Булавін зосередив біля річки Міус усі свої загони; 9 квітня 1708 року в бою на річці Лісковатці, нижче Паншино, він розбив військо отамана Л. Максимова, захопив гармати, рядові козаки перейшли на бік повсталих. Максимов відступив у Черкаськ.
Булавін, одержавши перемогу, відправив трохи легких загонів до станиць на річках Донець, Хопер, й , відкіля вони поширилися до Козлова й Тамбова, сам же з головними силами направився до Черкаська. До станиці Кобилинської він зустрічав сильний опір з боку вірних царю станиць, що захищалися від нього, як від ворога, але тут, підсилившись вигнаними з Росії розкольниками, він безперешкодно дійшов до Черкаська, яким і заволодів хитрістю (на сторону Булавіна перейшла черкаська «голота»).
1 травня сталося повстання в Черкаську і місто майже без бою перейшло до рук повстанців. Повсталі стратили декількох старшин, відрубавши голови отаману Лук'янові Максимову з чотирма старшинами, задушивши п'ятого старшину Єфрема Петрова, та розділили їхнє майно. Майно старшин і церковна казна розподілені серед повстанців, встановлено знижені ціни на хліб.
Спроби переговорів
9 травня Булавін був обраний військовим отаманом на козацькому Колі. Ставши отаманом Кіндратій Панасович спробував почати переговори з центральною владою, але московська влада не могла йому пробачити вбивства родовитого карателя. Організовуючи похід на Москву, він прагнув заручитися допомогою запорізьких козаків, розкольників, Ногайської Орди; намагаючись припинити рух царських військ на Дон, відправив лист Петру I.
Після невдачі переговорів Булавін негайно відправив угору по Волзі, разинським шляхом, повстанські загони отаманів І. Некрасова, І. Павлова, Хохлача.
12-13 травня 1708 року вони взяли , 26 травня обложили Саратов, але оволодіти ним не змогли і рушили на Царицин, який захопили 7 червня. Отаман Хохлач взяв Камишин.
Співчуття булавінцям виражало населення південних російських повітів. Однак ні Хохлач, ні Некрасов не одержали з Черкаська ніякої допомоги. Вся увага булавінців було прикута до Сіверського Дінця, відкіля очікувався з боку України підхід царських військ. Там отамани С. Драний, Н. Голий і С. Беспалий одержали 8 червня перемогу на річці Уразовій над Сумським полком. 30 червня козаки завдали нової поразки слобідським полкам і обложили місто Тор.
Уряд на додаток до 20-тисячного загону Долгорукова кинув проти повсталого Дону нові каральні загони — генералу Бахметеву з його бригадою було наказано поспішити до Черкаська. Бахметев приєднався до головного корпусу князя Долгорукова. Шлях до Черкаська прокладався силою зброї. Карателі попутно палили станиці, не щадили ні старих, ні малих.
Поразки та смерть Булавіна
Роздроблення сил повсталих, проте, призвело до їхнього розгрому. Для придушення повстання була створена спеціальна армія (32 тис.) під командуванням Василя Долгорукова. 30 червня і 2 липня 1708 року загони Драного і Безпалого зазнали серйозної поразки під містечком Тор і в урочищі Крива Лука на Сіверському Дінці. Спроба повсталих захопити Азов 6 липня закінчилася невдачею. Верхівка козацтва, яка тимчасово примкнула до повстання, відійшла від нього після взяття Черкаська і організувала змову.
На річці Долгоруков напав на 15-тисячний загін повсталих козаків, очолюваний Хохлачем, і розсіяв їх; жорстокість карателів була такою великою, що в полон було узято тільки 143, а інші були перебиті, крім деяких, які врятувалися втечею. Майже в той же час інший загін, під начальством полковників Кропотова і Гуліца, розбив ущент отамана Драного. Незважаючи на все це, повсталі наважилися діяти наступально. Хохлач, Казанкин і Ганкин з 5 000 козаків з'явилися під Азовом і обложили його, але зустріли сильну відсіч і примушені були відступити. Вісті про невдачі швидко досягли Черкаська і козацька старшина вирішила діяти.
7 (18) липня 1708 року вірні царю козаки під проводом обраного ними старшини, Іллі Зерщикова, напали на отаманський будинок Булавіна. Булавін з 11 відданими йому людьми захищався запекло, але побачивши, що будинок почали обкладати очеретом з метою підпалити його, застрелився з пістолета (за іншими даними був убитий у бою). Усіх його захоплених у Черкаську сподвижників відправили до Москви, а тіло Булавіна відвезли до Азова й там, відтявши голову, підвісили.
Остаточний розгром повстання
Надалі війну проти царських військ продовжували окремі загони повстанців з голоти, керовані Н. Голим, І. Некрасовим, З. Беспалим, І. Павловим. Залишки повсталих діяли на середній і нижній Волзі до початку 1709 року.
Булавінське повстання жорстоко придушили: дуже багато донських станиць знищили, частину земель (насамперед — по Сіверському Дінцю) відібрали в Донського війська, втікачів повернули власникам. Дон утратив незалежність.
Некрасівці
Частина повсталих на чолі з Некрасовим (т. з. некрасівці) пішла на Кубань, а в 1740 році, рятуючись від царських військ, переселилася в Османську імперію (область Добруджа і дельта Дунаю на території сучасної Румунії). На чужині вони зберігали свою мову, звичаї та одяг. Їхні нащадки становлять частину сучасних липован.
В 1962 року велика група нащадків булавінців повернулася в СРСР і оселилася в Будьонівському районі Ставропольського краю.
Примітки
- Булавинский бунт // Буковые — Варле — 1927. — Т. 8.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 17 вересня 2010.
- . belovodsk.lg.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
Посилання
- О. І. Гуржій. Булавінське повстання 1707—1709 [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 400. — .
- Володимир Маслійчук. Булавінське повстання та слобідські полки (Уривок з книжки «Іван Мазепа і Слобідська Україна») [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чаїв Н. З., Булавінське повстання (1707-08 рр..), у кн.: Тр. історико-археографічного інституту АН СРСР, т. 12, М., 1935: Нові матеріали про повстання на Дону та в центральній Росії в 1707-09 рр.. [підготовлена Е. П. Под'япольской], у кн.: Матеріали з історії СРСР, т. 5, М., 1957.
- Под'япольская Е. П., Повстання Булавіна 1707—1709, М., 1962;
- Лебедєв У. І., Булавінське повстання (1707—1708)[недоступне посилання з червня 2019], М., 1967.
- Пронштейн А. П. Земля Донська в XVIII столітті. Ростов-на-Дону, 1961
- Д. І. Тверська [ 17 листопада 2011 у Wayback Machine.].
- Кравець, Д. Булавінське повстання: До 300-річчя від початку Булавінського повстання // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2007 рік. — Донецьк, 2006. — С.72–74.
- Олександр Пальченко. Криваві Луки: до 303 річниці головної битви Булавинського повстання http://ar25.org/article/kryvavi-luky-do-303-richnyci-golovnoyi-bytvy-bulavynskogo-povstannya.html?id=19931 [ 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulavinske povstannya 1707 1709 rokiv selyansko kozacke povstannya v Moskovskomu carstvi Nazvano za prizvishem vatazhka povstalih Kindrata Bulavina Osnovnoyu rushijnoyu siloyu stali donski kozaki Aktivnu uchast brali burlaki pracivniki kozakiv sho zhili na Donu ale yaki ne vhodili do skladu kozactva dribni posadski lyudi a takozh predstavniki takih etnosiv yak tatari nogayi mordva ta in Bulavinske povstannya Znachima osobaBulavin Kindrat Opanasovich Nazvano na chestBulavin Kindrat Opanasovich Chas data pochatku9 20 zhovtnya 1707 Chas data zakinchennya7 18 lipnya 1708Peredumovi povstannyaZ posilennyam kriposnogo gnitu naprikinci XVII pochatku XVIII st zagostryuyutsya klasovi superechnosti mizh selyanami i pomishikami na Moskovskomu carstvi ta mizh kripakami i polskimi panami v Ukrayini Tikayuchi sim yami vid pomishikiv rosijski ta ukrayinski selyani znahodili sobi na pershih porah volyu i misce na vilnih zemlyah pid zahistom donskih kozakiv Narodna kolonizaciya pivdenno shidnih teritorij Kiyivskoyi Rusi Dikogo Polya nabiraye oberti Pereselenci z centralnoyi Rosiyi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini spochatku osidali hutorami nepodalik vid kozackih mistechok i stanic a piznishe stali vzhe osvoyuvati i obzhivati stepi prilegli do Siverskogo Dincya i do jogo pritokah Ajdaru Derkulu Yevsugu Tim chasom chinovniki z Peterburga uvazhno sposterigali za peremishennyam pereselenciv na pivden zbirali pro nih vidomosti i v zhovtni 1707 r sklali Dopovidnu zi sprav Posolskogo prihodu pro rozshuku vtikachiv v donskih mistah Vidomo nam uchinilosya pisav v lipni 1707 Petro I sho z rosijskih porubizhnih i z inshih nashih riznih mist yak z posadiv tak i z povitiv posadskie lyudi i muzhiki riznih pomishikiv i votchinnikiv ne hochut platiti zvichajnih groshovih podatej i zalishiti kolishni svoyi promisli bizhat v rizni donski mistechka Carskij uryad vzhivaye nizku zahodiv shob zupiniti nadali masovu vtechu selyan kripakiv na pivden Shob polegshiti chinovnikam i karalnim ekspediciyam poshuki vilnikiv v kozackij gushi i povernennya kripakiv vtikachiv do svoyih pomishikiv centralna vlada Rosiyi vvodit podil kozakiv na starozhiliv yaki oselilisya tut do 1703 roku i novachkiv yaki pribuli na vilni zemli pislya 1703 roku Rosijskij uryad namagayetsya kontrolyuvati kozakiv shob po richkah samovilno bilshe ne buduvalisya novi poselennya Z metoyu perevirki yak vikonuyutsya kozackoyu starshinoyu direktivi centralnoyi vladi syudi chas vid chasu nadsilayutsya revizori Ale cogo viyavlyayetsya nedostatno i nezabarom uryad zmushenij buv napravlyati syudi karalni zagoni dlya upijmannya v mistah selyan kripakiv i povertati yih na svoyi kolishni oseli Karalna ekspediciya knyazya DolgorukovaVlitku 1707 roku za ukazom moskovskogo carya organizuvali specialnu ekspediciyu na choli z polkovnikom Yuriyem Dolgorukovim Petro I osobisto pishe jomu nakaz I togo radi vkazuvali mi nini dlya rozshuku onih vtikachiv yihati z Azova na Don Vam bez upovilnennya Yakih vtikachiv nalezhit Vam v usih kozackih mistechkah perepisati za providnikami i yih druzhinami z ditmi vislati po kolishnomu v ti zh mista i miscya zvidki hto prijshov Karalnij zagin u skladi ponad tisyachu osib z regulyarnoyi armiyi po Donu pidnyavsya vgoru a potim pishov po berezi Siverskogo Dincya i v seredini veresnya 1707 pribuv v mistechko Mityakin sho roztashovuvalosya nedaleko vid girla richki Derkul Rozdilivshi soldativ i oficeriv na dva zagoni knyaz Dolgorukov nakazav pershij komandi sliduvati vgoru po Siverskomu Doncyu prodovzhuvati zatrimannya vtikachiv a svoye vijsko povernuv na pivnich po richci Derkul A vin polkovnik vid Mityakina yizdiv miscyah yaki selilisya soboyu a ne za vkazivkoyu zaznachayetsya v zapisah ekspediciyi Po dorozi zagin pobuvav v selishi Gerasimova Luka nini Gerasimivka Tut zhiteli zazdalegid znali pro karalnu ekspediciyu i vstigli shovatisya v lisah Soldatam vdalosya zloviti tilki odnu lyudinu yaka rozpovila komanduvannyu desho pro svoyih odnoselciv Pidnyavshis she na kilka verst vgoru po berezi Derkul oficeri i soldati pribuli v Oblivenske mistechko Tut vid naselennya voni diznalisya sho v nomu 16 starih zhiteliv i blizko 200 novoselciv Usih yih dopitali j perepisali ale tut uzhe ne obijshlosya bez incidentu v Oblivah polkovnik Dolgorukov nakazav pobiti batogami prinarodno troh osib za te sho voni zarahuvali sebe do kozakiv starozhiliv Napevno ce bula persha iskra majbutnoyi velikoyi pozhezhi Potim buv polkovnik u Bilovodskij i Yevsyuzhskij stanicyah i v tih stanicyah kozakiv starih ne z yavilasya a z yavilisya voni novoprijshli kozaki i vin yih dopitav hto zvidki prijshov veliv buti do ukazu v tih zhe stanicyah i Pochatok povstannyaSmert atamana donskih kozakiv Bulavina pid Azovom u 1708 roci R F Shtejn Zhurnal Niva Pogruddya Kindratu Bulavinu v Bahmuti Na pochatku zhovtnya 1707r vijskovij zagin z Yevsugu pribuv na richku Ajdar Oficeri karalnoyi ekspediciyi zastosovuvali do spijmanih vtikachiv zhorstoki torturi bili i katuvali cholovikiv zhinok ditej Pislya oblavi u vosmi kozackih mistechkah i stanicyah na richci Ajdar tut buli shopleni pobiti i vidani vlasnikam pomishikam bilshe troh tisyach vtikachiv Narodna kara za vchineni lihodijstva u kozackih mistechkah i stanicyah na Derkuli Yevsuzi i Ajdari chekala i polkovnika Yuriya Dolgorukova Vtikachi rosijski ta ukrayinski selyani soldati yaki pokinuli sluzhbu kozaki na choli z Trohizbenskim otamanom Kindratom Bulavinim zibralisya v Novo Ajdari i koli karalnij zagin roztashuvavsya na vidpochinok v forteci Shulginoj nini Shulginka v nich na 9 zhovtnya 1707 r napali na nogo Zagin karateliv blizko 1000 osib buv rozgromlenij a polkovnik Churigin i vsi oficeri buli ubiti Tak pochalosya Bulavinske povstannya yake shvidko poshirilosya mistechkami verhnoyi techiyi Donu Starshini nashvidkoruch zibrali pohidne vijsko i napravili jogo proti bulavinciv Proti povstanciv bulo kinuto zagoni zamozhnih kozakiv i kalmikiv Bilya Zakotnogo mistechka sho na Ajdari 18 zhovtnya voni rozbili povstalih Samomu Bulavinu z grupoyu kozakiv vdalosya vtekti v Bahmut de vin mig otrimati dopomogu vid tatar i zaporozhciv Bulavin vidpravivsya v Zaporizku Sich V cej chas Ivan Mazepa nadsilaye zaporozhcyam oficijnij universal z nakazom zaareshtuvati Bulavina i zakutogo v kajdani perevezti do getmanskoyi rezidenciyi v Baturin Sichoviki natomist dozvolili Bulavinu ta jogo spodvizhnikam do vesni 1708 otaboritisya navkolo Kodaka j verbuvati dobrovolciv Naprikinci 1707 roku povstannya spalahnulo znov Piznishe prihilniki Bulavina na livomu berezi Dnipra kolo Zvoneckogo porogu zasnuvali ukriplennya na zrazok Sichi Same zvidsi Bulavin vidsilav svoyi universali iz zaklikami do povstannya yake nezabarom ohopilo i Azovskoyi guberniyi suchasna Penzenska oblast Livoberezhnu ta Slobidsku Ukrayinu Peremogi nad carskimi vijskamiCarskij uryad peredbachayuchi nebezpeku virishiv zadushiti povstannya na samomu pochatku 20 000 regulyarnih vijsk rushili vid Tuli pid nachalstvom knyazya D M Golicina nezabarom cej korpus razom z virnimi caryu donskimi kozakami buv viddanij pid nachalstvo knyazya Vasilya Dolgorukova brata ubitogo Yuriya Dovgorukova Razom z nimi virushili Poltavskij ta kinnij kompanijskij polki Rannoyu vesnoyu 1708 r Bulavin zoserediv bilya richki Mius usi svoyi zagoni 9 kvitnya 1708 roku v boyu na richci Liskovatci nizhche Panshino vin rozbiv vijsko otamana L Maksimova zahopiv garmati ryadovi kozaki perejshli na bik povstalih Maksimov vidstupiv u Cherkask Bulavin oderzhavshi peremogu vidpraviv trohi legkih zagoniv do stanic na richkah Donec Hoper j vidkilya voni poshirilisya do Kozlova j Tambova sam zhe z golovnimi silami napravivsya do Cherkaska Do stanici Kobilinskoyi vin zustrichav silnij opir z boku virnih caryu stanic sho zahishalisya vid nogo yak vid voroga ale tut pidsilivshis vignanimi z Rosiyi rozkolnikami vin bezpereshkodno dijshov do Cherkaska yakim i zavolodiv hitristyu na storonu Bulavina perejshla cherkaska golota 1 travnya stalosya povstannya v Cherkasku i misto majzhe bez boyu perejshlo do ruk povstanciv Povstali stratili dekilkoh starshin vidrubavshi golovi otamanu Luk yanovi Maksimovu z chotirma starshinami zadushivshi p yatogo starshinu Yefrema Petrova ta rozdilili yihnye majno Majno starshin i cerkovna kazna rozpodileni sered povstanciv vstanovleno znizheni cini na hlib Sprobi peregovoriv9 travnya Bulavin buv obranij vijskovim otamanom na kozackomu Koli Stavshi otamanom Kindratij Panasovich sprobuvav pochati peregovori z centralnoyu vladoyu ale moskovska vlada ne mogla jomu probachiti vbivstva rodovitogo karatelya Organizovuyuchi pohid na Moskvu vin pragnuv zaruchitisya dopomogoyu zaporizkih kozakiv rozkolnikiv Nogajskoyi Ordi namagayuchis pripiniti ruh carskih vijsk na Don vidpraviv list Petru I Pislya nevdachi peregovoriv Bulavin negajno vidpraviv ugoru po Volzi razinskim shlyahom povstanski zagoni otamaniv I Nekrasova I Pavlova Hohlacha 12 13 travnya 1708 roku voni vzyali 26 travnya oblozhili Saratov ale ovoloditi nim ne zmogli i rushili na Caricin yakij zahopili 7 chervnya Otaman Hohlach vzyav Kamishin Spivchuttya bulavincyam virazhalo naselennya pivdennih rosijskih povitiv Odnak ni Hohlach ni Nekrasov ne oderzhali z Cherkaska niyakoyi dopomogi Vsya uvaga bulavinciv bulo prikuta do Siverskogo Dincya vidkilya ochikuvavsya z boku Ukrayini pidhid carskih vijsk Tam otamani S Dranij N Golij i S Bespalij oderzhali 8 chervnya peremogu na richci Urazovij nad Sumskim polkom 30 chervnya kozaki zavdali novoyi porazki slobidskim polkam i oblozhili misto Tor Uryad na dodatok do 20 tisyachnogo zagonu Dolgorukova kinuv proti povstalogo Donu novi karalni zagoni generalu Bahmetevu z jogo brigadoyu bulo nakazano pospishiti do Cherkaska Bahmetev priyednavsya do golovnogo korpusu knyazya Dolgorukova Shlyah do Cherkaska prokladavsya siloyu zbroyi Karateli poputno palili stanici ne shadili ni starih ni malih Porazki ta smert BulavinaRozdroblennya sil povstalih prote prizvelo do yihnogo rozgromu Dlya pridushennya povstannya bula stvorena specialna armiya 32 tis pid komanduvannyam Vasilya Dolgorukova 30 chervnya i 2 lipnya 1708 roku zagoni Dranogo i Bezpalogo zaznali serjoznoyi porazki pid mistechkom Tor i v urochishi Kriva Luka na Siverskomu Dinci Sproba povstalih zahopiti Azov 6 lipnya zakinchilasya nevdacheyu Verhivka kozactva yaka timchasovo primknula do povstannya vidijshla vid nogo pislya vzyattya Cherkaska i organizuvala zmovu Na richci Dolgorukov napav na 15 tisyachnij zagin povstalih kozakiv ocholyuvanij Hohlachem i rozsiyav yih zhorstokist karateliv bula takoyu velikoyu sho v polon bulo uzyato tilki 143 a inshi buli perebiti krim deyakih yaki vryatuvalisya vtecheyu Majzhe v toj zhe chas inshij zagin pid nachalstvom polkovnikiv Kropotova i Gulica rozbiv ushent otamana Dranogo Nezvazhayuchi na vse ce povstali navazhilisya diyati nastupalno Hohlach Kazankin i Gankin z 5 000 kozakiv z yavilisya pid Azovom i oblozhili jogo ale zustrili silnu vidsich i primusheni buli vidstupiti Visti pro nevdachi shvidko dosyagli Cherkaska i kozacka starshina virishila diyati 7 18 lipnya 1708 roku virni caryu kozaki pid provodom obranogo nimi starshini Illi Zershikova napali na otamanskij budinok Bulavina Bulavin z 11 viddanimi jomu lyudmi zahishavsya zapeklo ale pobachivshi sho budinok pochali obkladati ocheretom z metoyu pidpaliti jogo zastrelivsya z pistoleta za inshimi danimi buv ubitij u boyu Usih jogo zahoplenih u Cherkasku spodvizhnikiv vidpravili do Moskvi a tilo Bulavina vidvezli do Azova j tam vidtyavshi golovu pidvisili Ostatochnij rozgrom povstannyaNadali vijnu proti carskih vijsk prodovzhuvali okremi zagoni povstanciv z goloti kerovani N Golim I Nekrasovim Z Bespalim I Pavlovim Zalishki povstalih diyali na serednij i nizhnij Volzi do pochatku 1709 roku Bulavinske povstannya zhorstoko pridushili duzhe bagato donskih stanic znishili chastinu zemel nasampered po Siverskomu Dincyu vidibrali v Donskogo vijska vtikachiv povernuli vlasnikam Don utrativ nezalezhnist NekrasivciChastina povstalih na choli z Nekrasovim t z nekrasivci pishla na Kuban a v 1740 roci ryatuyuchis vid carskih vijsk pereselilasya v Osmansku imperiyu oblast Dobrudzha i delta Dunayu na teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi Na chuzhini voni zberigali svoyu movu zvichayi ta odyag Yihni nashadki stanovlyat chastinu suchasnih lipovan V 1962 roku velika grupa nashadkiv bulavinciv povernulasya v SRSR i oselilasya v Budonivskomu rajoni Stavropolskogo krayu PrimitkiBulavinskij bunt Bukovye Varle 1927 T 8 d Track Q43200241d Track Q43470496d Track Q20078554 Arhiv originalu za 2 chervnya 2013 Procitovano 17 veresnya 2010 belovodsk lg ua Arhiv originalu za 8 kvitnya 2020 Procitovano 8 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 19 bereznya 2017 Procitovano 18 bereznya 2017 PosilannyaO I Gurzhij Bulavinske povstannya 1707 1709 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 400 ISBN 966 00 0734 5 Volodimir Maslijchuk Bulavinske povstannya ta slobidski polki Urivok z knizhki Ivan Mazepa i Slobidska Ukrayina 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Chayiv N Z Bulavinske povstannya 1707 08 rr u kn Tr istoriko arheografichnogo institutu AN SRSR t 12 M 1935 Novi materiali pro povstannya na Donu ta v centralnij Rosiyi v 1707 09 rr pidgotovlena E P Pod yapolskoj u kn Materiali z istoriyi SRSR t 5 M 1957 Pod yapolskaya E P Povstannya Bulavina 1707 1709 M 1962 Lebedyev U I Bulavinske povstannya 1707 1708 nedostupne posilannya z chervnya 2019 M 1967 Pronshtejn A P Zemlya Donska v XVIII stolitti Rostov na Donu 1961 D I Tverska 17 listopada 2011 u Wayback Machine Kravec D Bulavinske povstannya Do 300 richchya vid pochatku Bulavinskogo povstannya Kalendar znamennih i pam yatnih dat Doneckoyi oblasti 2007 rik Doneck 2006 S 72 74 Oleksandr Palchenko Krivavi Luki do 303 richnici golovnoyi bitvi Bulavinskogo povstannya http ar25 org article kryvavi luky do 303 richnyci golovnoyi bytvy bulavynskogo povstannya html id 19931 13 bereznya 2014 u Wayback Machine