Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття може містити . (березень 2023) |
| Ця стаття не містить . (Березень 2023) |
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (березень 2023) |
Козацькі повстання — антиурядові акції козаків та покозаченого населення України наприкінці XVI — на початку XVII ст. з метою розширення прав козацтва та збільшення козацького реєстру.
Наприкінці XVI — XVII ст. українськими землями прокотилося три хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:
- 1591—1596 — Повстання Косинського і Повстання Наливайка
- 1625—1638 — Повстання Жмайла, Повстання Федоровича (Трясила), Повстання Сулими, Повстання Павлюка, Повстання Острянина
- 1648—1657 — Хмельниччина
Головною рушійною силою народних виступів було козацтво.
Зародження козацького повстанського руху
Інтеграція майже всієї України до складу Польського королівства привело до поступового зростання феодальних повинностей. На селі зросли розміри панщини, уведено нові натуральні та грошові повинності, які й без того були непосильними. Від шляхетських утисків потерпали і міщани, передусім купці й ремісники. Українців-русинів поступово почали обмежувати у доступі до міського самоврядування: магдебурзьке право поширювалося тільки на католиків. Послаблення королівської влади призвело до свавілля феодальної знаті. Магнати (або, як їх іще називали, королів'ята) поводилися як незалежні володарі: вони нападали на беззахисні села й містечка, відбираючи один в одного землі, маєтки, майно. Ще більше загострилася ситуація в Україні після Берестейської унії 1596 року, коли влада підтримувала перехід до унії.
Утворення Запорізької Січі та формування українського козацтва активно сприяло піднесенню боротьби проти національно-релігійного гніту та кріпосницьких порядків. Утікачі, які ставали козаками, не тільки поповнювали запорізьке воїнство чисельно, а й приносили та активізували на Січі антипольські настрої. Між козацтвом та іншими верствами населення України — селянами, містянами, православним духовенством — установилися міцні зв'язки.
Боротьба козацтва в перших його виступах виявляла яскравий національно-визвольний характер і відразу ж дістала відгук і гарячу підтримку широких народних мас.
Козацьке повстання 1591—1593 pp. під проводом Криштофа Косинського
Перше велике селянсько-козацьке повстання, яке охопило Поділля, Волинь і Київщину, почалося 1591 року. На боротьбу проти магнатів і шляхти разом із козаками й селянами піднялося населення деяких міст. Очолив козацько-селянське повстання Криштоф Косинський, гетьман українського реєстрового козацтва. Про самого керівника повстання історикам відомо не дуже багато. За мужність і військовий талант у боротьбі з ворогами він дістав серед січового товариства ім'я «заслуженого козака».
Спровокувало повстання свавілля білоцерківського старости Януша Острозького, який не допустив Косинського до землі й маєтку, дарованих йому польським королем за службу. Це дуже обурило Косинського. Зібравши загін козаків, він вирушив проти панів. До козаків приєдналися повсталі селяни-втікачі й містяни. Повстанці штурмом оволоділи замком Острозького й містом Білою Церквою, захопили гармати, легку зброю, військові припаси, гроші, спалили боргові документи.
Козаки та їхні союзники захопили Трипілля, Богуслав, Переяслав, київський замок. Повстання перекинулося на Брацлавщину. Тож повстання набуло нового характеру: від помсти за особисту образу Криштофа Косинського до загального національно-визвольного повстання. Усі міста й повіти, які займав Косинський, присягали на вірність гетьманові й Війську Запорізькому. Селян-утікачів, які виступили на боці Косинського, гетьман оголошував вільними козаками.
Наляканий розмахом повстання, польський король оголосив шляхетське рушення, у якому взяли участь магнати й феодали Київського, Волинського та Брацлавського воєводств. Край був переведений у воєнний стан. Шляхетське військо очолили Януш Острозький та черкаський староста Олександр Вишневецький. 23 січня 1593 року польські війська й повстанці на чолі з Косинським зустрілися під містечком П'яткою на Волині (тепер Чуднівського р-ну Житомирської області). Шляхетська армія була добре озброєна, основну її силу становила важка кіннота — закуті в лати гусари, угорська піхота та артилерія. Більша частина повстанців — селяни й міщани — були озброєні кілками, ціпами, вилами, рідко хто мав вогнепальну зброю.
Протягом тижня тривала кривава битва. Великих утрат зазнали обидві сторони, тому розпочали переговори, унаслідок яких була підписана угода. За нею козаки брали на себе зобов'язання:
- повного «послушанства королю»
- скинути з гетьманства Криштофа Косинського
- виписати з реєстру всіх, хто був занесений до нього під час повстання. Крім того, вони не мали права:
- самостійно підтримувати дипломатичні відносини з сусідніми державами
- жити на магнатських і шляхетських територіях
- здійснювати бойові походи
Прагнучи заручитися підтримкою московського царя, Криштоф Косинський звернувся до нього по допомогу. Цар, зв'язаний московсько-шведською війною, не міг активно втручатися в справи козаків, але надіслав на Січ гроші й припаси та видав царський указ, згідно з яким донські козаки мали надати допомогу запорожцям.
У травні 1593 року козаки на чолі з Косинським виступили із Запоріжжя й узяли в облогу черкаський замок Олександра Вишневецького. Становище обложених було дуже скрутним, козаки обстрілювали місто як із суходолу, так і з річки (частина повстанців розташувалася в човнах на Дніпрі). Поява запорожців біля Черкас підняла селян на нове повстання проти панського гніту й закріпачення. Оточений у замку, Вишневецький удався до підступу й хитрощів: він запросив гетьмана до себе на переговори. У складі загону зі 150 козаків Криштоф Косинський прибув до Черкас, де під час переговорів його підступно вбили слуги Олександра Вишневецького.
Шляхта розбила рештки повстанців. Козаки були змушені зняти облогу й відступити на Січ.
Козацька війна 1594 року під керівництвом Северина Наливайка
1594 року козацько-селянські виступи набули нової сили. Повстанців очолив Северин Наливайко. Коли каральні польські загони залили кров'ю Україну, Наливайко полишив службу й створив озброєний загін. На допомогу Наливайкові прийшли запорожці разом з гетьманом Григорієм Лободою.
У жовтні 1594 року визвольний рух охопив усю Брацлавщину, Київщину й Волинь. Козацько-селянське військо, яке налічувало 12 тис. осіб, здобуло Гусятин, Бар, Канів, Луцьк та інші міста. Повстанський рух перекинувся на Білорусь. Боротьба під проводом Наливайка істотно відрізнялася від попередніх повстань не тільки масштабами, а й соціальною базою. Щоб розширити територію повстання, козацькі ватажки поділили сили й рушили в різні частини Польсько-Литовської держави. Навесні 1595 року повстанці на чолі із Наливайком повели наступ на Луцьк, а потім повернули на Могилів, щоб підняти білоруське й польське селянство.
Другий загін під проводом Григорія Лободи та Матвія Шаули пішов на південь Наддніпрянщини, щоб очистити його від панів, а потім і далі на північ по Дніпру — на з'єднання із Северином Наливайком. Такий широкий розмах повстання загрожував самому існуванню Речі Посполитої.
Польський король знову оголосив посполите рушення. На допомогу був закликаний литовський гетьман Кшиштоф Радзивілл. Стати на чолі каральної експедиції проти повстанців доручено відомому польському полководцю Станіславу Жолкевському. Польський стратег намагався розбити козацькі сили поодинці. Водночас він підтримував таємне листування з різними козацькими керівниками про припинення воєнних дій та ізоляцію Наливайка. Козацьким загонам все ж таки вдалося з'єднатися, але перед потужнішою силою шляхетського війська вони були змушені відступати.
Щоб урятувати жінок, дітей і старих, які перебували в козацькому таборі, С. Наливайко вирішив вийти на Лівобережжя й шукати захисту на території Московської держави. Але під Лубнами польська кіннота відрізала повстанцям шлях до відступу. Оточені в урочищі Солониця, козаки й селяни приготувалися до оборони. Повстанці оточили свій табір возами в чотири ряди, побудували вал, викопали рів, на висотах поставили гармати. Кілька разів поляки безуспішно штурмували козацькі укріплення. Уночі повстанці робили сміливі вилазки, унаслідок яких польські вояки зазнавали великих утрат. Облога табору тривала два тижні (травень — червень 1596 року). Становище і козаків, і шляхти було надзвичайно тяжким. Не стало їжі, фуражу, повстанці були відрізані від води.
Тоді Жолкевський удався до хитрощів. Два дні важкі польські гармати обстрілювали табір повстанців, спричиняючи великі жертви серед них, а потім поляки розпочали переговори, обіцяючи повсталим амністію.
У таборі козаків почався розкол. Козаки схопили й стратили гетьмана Григорія Лободу, який хотів знайти порозуміння з ворогом, але й прибічники Лободи не залишилися в боргу — вони підступно захопили поранених Наливайка та Шаулу й видали їх шляхті.
Станіслав Жолкевський не дотримав свого лицарського слова, за його наказом більшість учасників повстання, що були в таборі, перебито. Наливайка та ще шістьох керівників повстання відправили до Варшави, де 1597 року після жорстоких тортур їх стратили. За одними даними, Северинові Наливайку зітнули голову, після чого він був четвертований, а шматки його тіла порозвішували по всьому місту, за іншими — він
Повстання Федоровича (Трясила) 1630 року
Повстання Федоровича 1630 р. мало ряд характерних особливостей, які вирізняють його з-поміж усіх попередніх козацьких виступів. Зокрема, дослідники звертають увагу на те, що саме Трясило першим з козацьких ватажків звернувся з універсалами-закликами, як відзначав один із захоплених у полон поляками козацький ватажок «до всієї України і до іншої Русі всієї, щоб усі, хто є віри грецької, йшли до війська запорозького й боролися проти ляхів».
Крім того, В.Щербак, В.Смолій, В.Степанков акцентують увагу на тому факті, що до виступу запорожців закликали митрополит та інші представники православного духовенства, які скаржилися на те, що ляхи утискають нашу віру або забирають церкви тощо. Ще однією, вельми промовистою, рисою виступу 1630 р. стало те, що в його ході вперше було сформовано програму дій, яка поєднувала вимоги соціально-економічного та національно-релігійного характеру. Зокрема, у гетьманських зверненнях лунали заклики «щоб і ті, хто був козаком, і ті, хто ним хоче бути, щоб усі прибували, вольностей козацьких заживали, віру благочестиву від замислів лядських рятували».
Причини повстань
Основними причинами повстань були:
- посилення кріпосницького та національного гніту (що «артикули» польського короля Генріха Валуа (1573) та третій Литовський статут (1588) фіксували остаточне оформлення кріпосного права)
- енергійна експансія шляхти на відносно вільні українські землі, колонізовані «уходниками» та запорожцями
- зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств
- намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.
Наслідки
Польські магнати та уряд Речі Посполитої жорстоко помстилися українському народові:
- ліквідуючи повстання, каральні загони безжально винищували не тільки безпосередньо його учасників, але й мирне населення — жінок, дітей, старих. Козаки, міщани та селяни масово тікали на територію Московського царства, головним чином на Дон і Слобожанщину, де їх не могла дістати шляхта
- козаки мусили передати полякам артилерію, корогви, булави, усі військові відзнаки
- козацтво було позбавлене самоврядування. На чолі його відтепер стояв не виборний гетьман, а спеціальний комісар, призначений королем; полковниками могли бути лише польські офіцери
- суворо обмежувалася територія розселення козацтва: той, хто спробував би без дозволу піти на Запорізьку Січ, мав бути скараним на смерть
- козаки, не внесені до реєстру, оголошувалися кріпаками
- посилилася феодальна експлуатація та національний гніт в Україні
- зросли панщина, побори з містян, утиски православних
- на Дніпрі була відбудована фортеця Кодак
- в Україні тепер постійно перебувало велике польське військо
Значення
Козацтво прагнуло поширити свій вплив на якомога більші території. Козаки захопили Трипілля, Переяслав. Повстання охопило Київщину, Волинь, Брацлавщину, Черкащину та багато інших територій. Масштаб повстання викликав серйозне занепокоєння правлячих кіл Речі Посполитої. Після його придушення вони взяли курс на ліквідацію козацького імунітету. Та гостра потреба у козацтві як військовій силі змусила уряд частково задовольнити його вимоги щодо повернення втрачених привілеїв (1601). Будучи першим широким спільним виступом селянства, козацтва і міських низів, повстання під проводом Криштофа Косинського і Северина Наливайка стали важливою віхою в історії українського народу. Такі селянсько-козацькі повстання мають неабияке значення в історії України та її розвитку.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni berezen 2023 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Berezen 2023 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti berezen 2023 Kozacki povstannya antiuryadovi akciyi kozakiv ta pokozachenogo naselennya Ukrayini naprikinci XVI na pochatku XVII st z metoyu rozshirennya prav kozactva ta zbilshennya kozackogo reyestru Naprikinci XVI XVII st ukrayinskimi zemlyami prokotilosya tri hvili aktivnogo protestu narodnih mas proti isnuyuchih poryadkiv 1591 1596 Povstannya Kosinskogo i Povstannya Nalivajka 1625 1638 Povstannya Zhmajla Povstannya Fedorovicha Tryasila Povstannya Sulimi Povstannya Pavlyuka Povstannya Ostryanina 1648 1657 Hmelnichchina Golovnoyu rushijnoyu siloyu narodnih vistupiv bulo kozactvo Zarodzhennya kozackogo povstanskogo ruhuIntegraciya majzhe vsiyeyi Ukrayini do skladu Polskogo korolivstva privelo do postupovogo zrostannya feodalnih povinnostej Na seli zrosli rozmiri panshini uvedeno novi naturalni ta groshovi povinnosti yaki j bez togo buli neposilnimi Vid shlyahetskih utiskiv poterpali i mishani peredusim kupci j remisniki Ukrayinciv rusiniv postupovo pochali obmezhuvati u dostupi do miskogo samovryaduvannya magdeburzke pravo poshiryuvalosya tilki na katolikiv Poslablennya korolivskoyi vladi prizvelo do svavillya feodalnoyi znati Magnati abo yak yih ishe nazivali koroliv yata povodilisya yak nezalezhni volodari voni napadali na bezzahisni sela j mistechka vidbirayuchi odin v odnogo zemli mayetki majno She bilshe zagostrilasya situaciya v Ukrayini pislya Berestejskoyi uniyi 1596 roku koli vlada pidtrimuvala perehid do uniyi Utvorennya Zaporizkoyi Sichi ta formuvannya ukrayinskogo kozactva aktivno spriyalo pidnesennyu borotbi proti nacionalno religijnogo gnitu ta kriposnickih poryadkiv Utikachi yaki stavali kozakami ne tilki popovnyuvali zaporizke voyinstvo chiselno a j prinosili ta aktivizuvali na Sichi antipolski nastroyi Mizh kozactvom ta inshimi verstvami naselennya Ukrayini selyanami mistyanami pravoslavnim duhovenstvom ustanovilisya micni zv yazki Borotba kozactva v pershih jogo vistupah viyavlyala yaskravij nacionalno vizvolnij harakter i vidrazu zh distala vidguk i garyachu pidtrimku shirokih narodnih mas Kozacke povstannya 1591 1593 pp pid provodom Krishtofa KosinskogoDokladnishe Povstannya Kosinskogo Pershe velike selyansko kozacke povstannya yake ohopilo Podillya Volin i Kiyivshinu pochalosya 1591 roku Na borotbu proti magnativ i shlyahti razom iz kozakami j selyanami pidnyalosya naselennya deyakih mist Ocholiv kozacko selyanske povstannya Krishtof Kosinskij getman ukrayinskogo reyestrovogo kozactva Pro samogo kerivnika povstannya istorikam vidomo ne duzhe bagato Za muzhnist i vijskovij talant u borotbi z vorogami vin distav sered sichovogo tovaristva im ya zasluzhenogo kozaka Sprovokuvalo povstannya svavillya bilocerkivskogo starosti Yanusha Ostrozkogo yakij ne dopustiv Kosinskogo do zemli j mayetku darovanih jomu polskim korolem za sluzhbu Ce duzhe oburilo Kosinskogo Zibravshi zagin kozakiv vin virushiv proti paniv Do kozakiv priyednalisya povstali selyani vtikachi j mistyani Povstanci shturmom ovolodili zamkom Ostrozkogo j mistom Biloyu Cerkvoyu zahopili garmati legku zbroyu vijskovi pripasi groshi spalili borgovi dokumenti Kozaki ta yihni soyuzniki zahopili Tripillya Boguslav Pereyaslav kiyivskij zamok Povstannya perekinulosya na Braclavshinu Tozh povstannya nabulo novogo harakteru vid pomsti za osobistu obrazu Krishtofa Kosinskogo do zagalnogo nacionalno vizvolnogo povstannya Usi mista j poviti yaki zajmav Kosinskij prisyagali na virnist getmanovi j Vijsku Zaporizkomu Selyan utikachiv yaki vistupili na boci Kosinskogo getman ogoloshuvav vilnimi kozakami Nalyakanij rozmahom povstannya polskij korol ogolosiv shlyahetske rushennya u yakomu vzyali uchast magnati j feodali Kiyivskogo Volinskogo ta Braclavskogo voyevodstv Kraj buv perevedenij u voyennij stan Shlyahetske vijsko ocholili Yanush Ostrozkij ta cherkaskij starosta Oleksandr Vishneveckij 23 sichnya 1593 roku polski vijska j povstanci na choli z Kosinskim zustrilisya pid mistechkom P yatkoyu na Volini teper Chudnivskogo r nu Zhitomirskoyi oblasti Shlyahetska armiya bula dobre ozbroyena osnovnu yiyi silu stanovila vazhka kinnota zakuti v lati gusari ugorska pihota ta artileriya Bilsha chastina povstanciv selyani j mishani buli ozbroyeni kilkami cipami vilami ridko hto mav vognepalnu zbroyu Protyagom tizhnya trivala krivava bitva Velikih utrat zaznali obidvi storoni tomu rozpochali peregovori unaslidok yakih bula pidpisana ugoda Za neyu kozaki brali na sebe zobov yazannya povnogo poslushanstva korolyu skinuti z getmanstva Krishtofa Kosinskogo vipisati z reyestru vsih hto buv zanesenij do nogo pid chas povstannya Krim togo voni ne mali prava samostijno pidtrimuvati diplomatichni vidnosini z susidnimi derzhavami zhiti na magnatskih i shlyahetskih teritoriyah zdijsnyuvati bojovi pohodi Pragnuchi zaruchitisya pidtrimkoyu moskovskogo carya Krishtof Kosinskij zvernuvsya do nogo po dopomogu Car zv yazanij moskovsko shvedskoyu vijnoyu ne mig aktivno vtruchatisya v spravi kozakiv ale nadislav na Sich groshi j pripasi ta vidav carskij ukaz zgidno z yakim donski kozaki mali nadati dopomogu zaporozhcyam U travni 1593 roku kozaki na choli z Kosinskim vistupili iz Zaporizhzhya j uzyali v oblogu cherkaskij zamok Oleksandra Vishneveckogo Stanovishe oblozhenih bulo duzhe skrutnim kozaki obstrilyuvali misto yak iz suhodolu tak i z richki chastina povstanciv roztashuvalasya v chovnah na Dnipri Poyava zaporozhciv bilya Cherkas pidnyala selyan na nove povstannya proti panskogo gnitu j zakripachennya Otochenij u zamku Vishneveckij udavsya do pidstupu j hitroshiv vin zaprosiv getmana do sebe na peregovori U skladi zagonu zi 150 kozakiv Krishtof Kosinskij pribuv do Cherkas de pid chas peregovoriv jogo pidstupno vbili slugi Oleksandra Vishneveckogo Shlyahta rozbila reshtki povstanciv Kozaki buli zmusheni znyati oblogu j vidstupiti na Sich Kozacka vijna 1594 roku pid kerivnictvom Severina NalivajkaDokladnishe Povstannya Nalivajka 1594 roku kozacko selyanski vistupi nabuli novoyi sili Povstanciv ocholiv Severin Nalivajko Koli karalni polski zagoni zalili krov yu Ukrayinu Nalivajko polishiv sluzhbu j stvoriv ozbroyenij zagin Na dopomogu Nalivajkovi prijshli zaporozhci razom z getmanom Grigoriyem Lobodoyu U zhovtni 1594 roku vizvolnij ruh ohopiv usyu Braclavshinu Kiyivshinu j Volin Kozacko selyanske vijsko yake nalichuvalo 12 tis osib zdobulo Gusyatin Bar Kaniv Luck ta inshi mista Povstanskij ruh perekinuvsya na Bilorus Borotba pid provodom Nalivajka istotno vidriznyalasya vid poperednih povstan ne tilki masshtabami a j socialnoyu bazoyu Shob rozshiriti teritoriyu povstannya kozacki vatazhki podilili sili j rushili v rizni chastini Polsko Litovskoyi derzhavi Navesni 1595 roku povstanci na choli iz Nalivajkom poveli nastup na Luck a potim povernuli na Mogiliv shob pidnyati biloruske j polske selyanstvo Drugij zagin pid provodom Grigoriya Lobodi ta Matviya Shauli pishov na pivden Naddnipryanshini shob ochistiti jogo vid paniv a potim i dali na pivnich po Dnipru na z yednannya iz Severinom Nalivajkom Takij shirokij rozmah povstannya zagrozhuvav samomu isnuvannyu Rechi Pospolitoyi Polskij korol znovu ogolosiv pospolite rushennya Na dopomogu buv zaklikanij litovskij getman Kshishtof Radzivill Stati na choli karalnoyi ekspediciyi proti povstanciv dorucheno vidomomu polskomu polkovodcyu Stanislavu Zholkevskomu Polskij strateg namagavsya rozbiti kozacki sili poodinci Vodnochas vin pidtrimuvav tayemne listuvannya z riznimi kozackimi kerivnikami pro pripinennya voyennih dij ta izolyaciyu Nalivajka Kozackim zagonam vse zh taki vdalosya z yednatisya ale pered potuzhnishoyu siloyu shlyahetskogo vijska voni buli zmusheni vidstupati Shob uryatuvati zhinok ditej i starih yaki perebuvali v kozackomu tabori S Nalivajko virishiv vijti na Livoberezhzhya j shukati zahistu na teritoriyi Moskovskoyi derzhavi Ale pid Lubnami polska kinnota vidrizala povstancyam shlyah do vidstupu Otocheni v urochishi Solonicya kozaki j selyani prigotuvalisya do oboroni Povstanci otochili svij tabir vozami v chotiri ryadi pobuduvali val vikopali riv na visotah postavili garmati Kilka raziv polyaki bezuspishno shturmuvali kozacki ukriplennya Unochi povstanci robili smilivi vilazki unaslidok yakih polski voyaki zaznavali velikih utrat Obloga taboru trivala dva tizhni traven cherven 1596 roku Stanovishe i kozakiv i shlyahti bulo nadzvichajno tyazhkim Ne stalo yizhi furazhu povstanci buli vidrizani vid vodi Todi Zholkevskij udavsya do hitroshiv Dva dni vazhki polski garmati obstrilyuvali tabir povstanciv sprichinyayuchi veliki zhertvi sered nih a potim polyaki rozpochali peregovori obicyayuchi povstalim amnistiyu U tabori kozakiv pochavsya rozkol Kozaki shopili j stratili getmana Grigoriya Lobodu yakij hotiv znajti porozuminnya z vorogom ale j pribichniki Lobodi ne zalishilisya v borgu voni pidstupno zahopili poranenih Nalivajka ta Shaulu j vidali yih shlyahti Stanislav Zholkevskij ne dotrimav svogo licarskogo slova za jogo nakazom bilshist uchasnikiv povstannya sho buli v tabori perebito Nalivajka ta she shistoh kerivnikiv povstannya vidpravili do Varshavi de 1597 roku pislya zhorstokih tortur yih stratili Za odnimi danimi Severinovi Nalivajku zitnuli golovu pislya chogo vin buv chetvertovanij a shmatki jogo tila porozvishuvali po vsomu mistu za inshimi vinPovstannya Fedorovicha Tryasila 1630 rokuDokladnishe Povstannya Fedorovicha Povstannya Fedorovicha 1630 r malo ryad harakternih osoblivostej yaki viriznyayut jogo z pomizh usih poperednih kozackih vistupiv Zokrema doslidniki zvertayut uvagu na te sho same Tryasilo pershim z kozackih vatazhkiv zvernuvsya z universalami zaklikami yak vidznachav odin iz zahoplenih u polon polyakami kozackij vatazhok do vsiyeyi Ukrayini i do inshoyi Rusi vsiyeyi shob usi hto ye viri greckoyi jshli do vijska zaporozkogo j borolisya proti lyahiv Krim togo V Sherbak V Smolij V Stepankov akcentuyut uvagu na tomu fakti sho do vistupu zaporozhciv zaklikali mitropolit ta inshi predstavniki pravoslavnogo duhovenstva yaki skarzhilisya na te sho lyahi utiskayut nashu viru abo zabirayut cerkvi tosho She odniyeyu velmi promovistoyu risoyu vistupu 1630 r stalo te sho v jogo hodi vpershe bulo sformovano programu dij yaka poyednuvala vimogi socialno ekonomichnogo ta nacionalno religijnogo harakteru Zokrema u getmanskih zvernennyah lunali zakliki shob i ti hto buv kozakom i ti hto nim hoche buti shob usi pribuvali volnostej kozackih zazhivali viru blagochestivu vid zamisliv lyadskih ryatuvali Prichini povstanOsnovnimi prichinami povstan buli posilennya kriposnickogo ta nacionalnogo gnitu sho artikuli polskogo korolya Genriha Valua 1573 ta tretij Litovskij statut 1588 fiksuvali ostatochne oformlennya kriposnogo prava energijna ekspansiya shlyahti na vidnosno vilni ukrayinski zemli kolonizovani uhodnikami ta zaporozhcyami zitknennya interesiv shlyahetskoyi ta kozackoyi verstv namagannya oficijnoyi vladi Rechi Pospolitoyi vzyati pid kontrol kozactvo NaslidkiPolski magnati ta uryad Rechi Pospolitoyi zhorstoko pomstilisya ukrayinskomu narodovi likviduyuchi povstannya karalni zagoni bezzhalno vinishuvali ne tilki bezposeredno jogo uchasnikiv ale j mirne naselennya zhinok ditej starih Kozaki mishani ta selyani masovo tikali na teritoriyu Moskovskogo carstva golovnim chinom na Don i Slobozhanshinu de yih ne mogla distati shlyahta kozaki musili peredati polyakam artileriyu korogvi bulavi usi vijskovi vidznaki kozactvo bulo pozbavlene samovryaduvannya Na choli jogo vidteper stoyav ne vibornij getman a specialnij komisar priznachenij korolem polkovnikami mogli buti lishe polski oficeri suvoro obmezhuvalasya teritoriya rozselennya kozactva toj hto sprobuvav bi bez dozvolu piti na Zaporizku Sich mav buti skaranim na smert kozaki ne vneseni do reyestru ogoloshuvalisya kripakami posililasya feodalna ekspluataciya ta nacionalnij gnit v Ukrayini zrosli panshina pobori z mistyan utiski pravoslavnih na Dnipri bula vidbudovana fortecya Kodak v Ukrayini teper postijno perebuvalo velike polske vijskoZnachennyaKozactvo pragnulo poshiriti svij vpliv na yakomoga bilshi teritoriyi Kozaki zahopili Tripillya Pereyaslav Povstannya ohopilo Kiyivshinu Volin Braclavshinu Cherkashinu ta bagato inshih teritorij Masshtab povstannya viklikav serjozne zanepokoyennya pravlyachih kil Rechi Pospolitoyi Pislya jogo pridushennya voni vzyali kurs na likvidaciyu kozackogo imunitetu Ta gostra potreba u kozactvi yak vijskovij sili zmusila uryad chastkovo zadovolniti jogo vimogi shodo povernennya vtrachenih privileyiv 1601 Buduchi pershim shirokim spilnim vistupom selyanstva kozactva i miskih niziv povstannya pid provodom Krishtofa Kosinskogo i Severina Nalivajka stali vazhlivoyu vihoyu v istoriyi ukrayinskogo narodu Taki selyansko kozacki povstannya mayut neabiyake znachennya v istoriyi Ukrayini ta yiyi rozvitku Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim