Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королівство Польське (лат. Regnum Poloniae, пол. Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий. Пізніше титул польського короля носив син Болеслава, Мешко ІІ (1025—1031), Болеслав ІІ Сміливий (1076—1079), Пшемислав ІІ (1290—1295) та Вацлав II (1300—1305). Після подолання політичної роздробленості Польщі та коронації 1320 року Владислава I Локетка й аж до 3-го поділу Речі Посполитої у 1795 році королями були всі наступні володарі Польщі. Разом з тим, у середині XIV ст. відбулося відокремлення в межах польської монархії, інституту держави від особи конкретного короля: власне інститут держави, що міг функціонувати незалежно від наявності чи відсутності короля, утворився як Корона Королівства Польського. За умовами Люблінської унії 1569 року, Королівство Польське («Корона») стало однією з двох частин Речі Посполитої (Республіки Обох Націй) разом із Великим князівством Литовським.
| Królestwo Polskie Regnum Poloniae Королівство Польське | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Гнєзно Краків Познань Вроцлав | ||||
| Мови | Латинська Польська | ||||
| Релігії | Католицизм | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1025 | ||||
| - Ліквідовано | 1569 | ||||
| |||||
| Історичні польські держави |
Передумови
Першим, достеменно відомим, правителем Польщі був великопольський князь Мешко I з роду П'ястів (966—992); при ньому 966 року, почався процес християнізації країни за західним обрядом.
У 999 році його син, Болеслав I Хоробрий відняв у Чехії майбутню Малу Польщу з Краковом; Болеслав був чеським князем з 1003 по 1004 рік.
Важливим напрямком польської експансії була Київська Русь. У рік смерті Мешка, Володимир Святославич захопив Червенські городи. Але потім проти Володимира виступив його син Святополк, одружений з донькою Болеслава, а після смерті Володимира Болеслав підтримав Святополка проти його брата Ярослава і за допомогу в заволодінні Києвом, отримав Червенські городи назад.
Історія
Раннє Польське королівство (1025—1138)
Після смерті Болеслава (1025) від Польщі відокремилися Помор'я і Мазовія, де утвердилися місцеві династії. У 1038 році в Польщу вторгнувся чеський князь Бржетислав I, який захопив Гнезно, вивіз мощі святого Войцеха-Адальберта і знову приєднав Сілезію до володінь чеської корони. Казимир I Відновитель за допомогою німецького імператора Генріха III в 1039 році затвердив свою владу в Польщі, але ціною за це, стало визнання Польщею сюзеренітету Священної Римської імперії.
У 1042 року Казимир одружився з сестрою великого князя київського Ярослава Мудрого, Добронегою (у хрещенні — Марія). За допомогою руських військ Казимиру вдалося 1047 року повернути під владу Польщі, Мазовію. Позиція імператора, проте, не дозволила повернути князю Померанію: лише Східне Помор'я визнало владу Польщі, а Західне залишилося в складі імперії. У 1054 році польській державі, ціною сплати данини Чехії, була повернута Сілезія.
Правнук Болеслава I Болеслав II Сміливий (1058—1079) також зміг втрутитися у внутрішні справи Русі, виступивши на боці одруженого з його тіткою Ізяслава Ярославича, який втратив Київ після повстання 1068 року.
Болеслав II втрутився в боротьбу за інвеституру між німецьким імператором Генріхом IV і римським папою Григорієм VII. 1072 року він відмовився виплачувати данину імператору і оголосив про незалежність Польщі, а в 1074 році визнав польську державу леном папського престолу.
Болеслав III Кривоустий (1102—1138) здобув перемогу в боротьбі за владу, розбивши 1109 року 10-тисячну армію Генріха V в Глогувській битві. У 1122 році приєднав до Польщі практично все Помор'я. Згідно (1138), Польща була розділена між чотирма його синами з титулом великого князя і великокнязівською часткою (частина Великої Польщі з Гнезно і Мала Польща з Краковом) за старшим. Утворилася низка князівств: Куявія, Мазовія, Сілезія, Помор'я, Сандомир та інші.
Польські землі за часів роздробленості
У 1181 році князь Західного Помор'я визнав себе васалом Фрідріха I Барбаросси.
В ході боротьби за владу після загибелі першого галицько-волинського князя Романа Мстиславича в битві з поляками під Завихостом (1205) краківському князю Лешку Білому довгий час вдавалося впливати на боротьбу за владу в Галичині і на Волині.
У XIII столітті, з утворенням Великого князівства Литовського, польські князі, насамперед мазовецькі, були змушені захищатися від їх нападів. У 1226 мазовецький князь Конрад закликав Тевтонський орден для боротьби з пруссами, після чого протягом декількох років, орден захопив Пруссію і став загрожувати самій Польщі.
1241 року, в Польщу вторглись монголи, розорили основні міста південної частині країни та завдали полякам кілька поразок, особливо важкої — під Легницею.
Після остаточного затвердження в Галичі династії Романовичів (1239), Польща неодноразово ставала жертвою галицько-ординських походів: в 1259, 1282 і 1287 роках; 1279 року галицький князь Лев Данилович безуспішно претендував на краківський престол, який виявився в підсумку, в руках Лешека Чорного — родича польського короля Болеслава Сором'язливого. Галицькі князі змогли на кілька десятиліть захопити Люблін.
Відновлення Польського королівства у XIV ст.
У 1320 році куявський князь Владислав Локетек (1305—1333), приєднавши до своїх володінь Великопольщу, коронувався в Кракові польським королем (однак з титулом «король краківський»). При його наступнику, Казимиру III 1349 року до Королівства приєднане Галицьке князівство. Також він здійснив спробу захопити Волинь і Берестейщину, однак русько-литовським силам на чолі з Любартом-Дмитром і Кейстутом Гедиміновичами вдалось відстояти цю частину Галицько-Волинського князівства у своїх руках. 1370 року королем Польщі, за заповітом Казимира, у якого не було спадкоємців чоловічої статі, став його племінник — король Угорщини Людовик (Лайош), який видав в 1374 році Кошицький привілей, згідно з яким магнати і шляхта звільнялися від усіх повинностей, крім військової служби і незначного податку в 2 гроша з лану землі.
Після смерті Людовика (1382) особиста унія Польщі та Угорщини була розірвана, польські шляхтичі обрали новою королевою його дочку, 10-річну Ядвігу, яка офіційно іменувалась не королевою, а «королем польським». Одразу ж Ядвізі почали шукати нареченого, який посів би польський престол і зберіг польську державу — вибір досить швидко впав на молодого великого князя литовського Ягайла, який також був зацікавлений у такому союзі з огляду на опозицію його владі у самій Литві.
Польська держава за Ягеллонів
1385 року в Креві була укладена польсько-литовська унія, згідно з якою Ягайло охрестився за католицьким обрядом, ввів католицтво як державну релігію в Литві, одружився з Ядвігою і вступив на польський престол під іменем Владислава II.
Після поразки литовського князя Вітовта в битві з татарами на Ворсклі (1399) Польща надала допомогу Литві в захопленні Смоленська (1405) і боротьбі з Тевтонським орденом, якому в 1410 році завдано вирішальної поразки під Грюнвальдом.
Сина Ягайла, Владислава III (1424—1444) коронували також і угорським королем, проте у 20 років він вирушив у хрестовий похід проти турків й загинув у битві з ними під Варною. Новим королем у 1447 році обрано молодшого сина Ягайла, Казимира IV.
1454 року за Нешавським статутом, Польща перетворилася на конституційну монархію, де вища влада належала сейму.
1466 року, за Другим Торунським миром Польща приєднала Померанію з Гданськом і вийшла до Балтійського моря, Тевтонський орден визнав васалітет від корони. Син Казимира Владислав у 1471 році став королем Чехії, а з 1490 року — і Угорщини.
У 1505 році прийнято закон Nihil novi, що обмежив владу короля на користь шляхти.
За царювання останнього Ягеллона, Сигізмунда II Августа, Польща вступила в Лівонську війну на боці Литви після того, як війська останньої зазнали важких поразок від Московської держави.
Корона у складі Речі Посполитої
Союз між двома державами — Королівством Польським та Великим князівством Литовським що поклав початок федеративній державі, відомій як Річ Посполита, укладено 1569 року внаслідок Люблінської унії. За її умовами, Короні передано Волинське, Київське і Брацлавське воєводства на терені України, а також Підляшшя, що раніше входило до складу Великого князівства Литовського.
Протягом приблизно століття після припинення чоловічої лінії династії Ягеллонів, країною правили королі зі шведської династії Ваза, нащадки Сигізмунда II Августа через сестру, Катерину Ягеллонку.
Правителі
П'ясти — королі Польщі (1025—1138)
- Болеслав І Хоробрий (1025), син Мешка І, перший король Польщі, коронований у 1025 році
- Мешко ІІ В'ялий (1025—1031)
- Безприм (1031—1032)
- Мешко II В'ялий (1032—1034), друге правління
- Казимир І Відновитель (1034—1058)
- Болеслав II Сміливий (1058—1079)
- Владислав І Герман (1079—1102)
- Збігнєв (1102—1107)
- Болеслав III Кривоустий (1107—1138)
П'яти — князі краківські (феодальна роздробленість 1138—1306)
- Владислав II Вигнанець (1138—1146)
- Болеслав IV Кучерявий (1146—1173)
- Мешко III Старий (1173—1177)
- Казимир II Справедливий (1177—1191)
- Мешко III Старий (1191), друге правління
- Казимир II Справедливий (1191—1194), друге правління
- Лешко І Білий (1194—1198)
- Мешко III Старий (1198—1202), третє правління
- Владислав III Тонконогий (1202—1206)
- Лешко І Білий (1206—1210), друге правління
- Мешко IV Кривоногий (1210—1211)
- Лешко І Білий (1211—1227), третє правління
- Владислав III Тонконогий (1227—1229), друге правління
- Конрад І Мазовецький (1229—1232)
- Генрік І Бородатий (1232—1238)
- Генрік II Побожний (1238—1241)
- Конрад І Мазовецький (1241—1243), друге правління
- Болеслав V Сором'язливий (1243—1279)
- Лешек Чорний (1279—1288)
- Генрік IV Праведний (1288—1290)
- Пшемисл II (1290—1291)
П'ясти — королі Польщі (1320—1370)
- Владислав І Локетек (1306—1333), коронований у 1320 році як король Польщі
- Казимир III Великий (1333—1370)
У 1291—1306 роках правителями Краківського князівства були представники династії Пржемисловичів.
- Вацлав II (1291—1300) як князь Краківський
- Вацлав II (1300—1305) як король Польщі
- Вацлав III (1305—1306)
- Людовик Угорський (1370—1382)
- Ядвіга Анжуйська (1382—1399)
- Владислав II Ягайло — 1387—1434,
- Владислав III Варненчик — 1434—1444,
- Казимир IV Ягеллончик — 1447—1492,
- Ян I Ольбрахт 1492—1501,
- Олександр Ягеллончик 1501—1505,
- Сигізмунд I Старий 1505—1548,
- Сигізмунд II Август 1548—1572.
Виборні королі Речі Посполитої
Королі Польщі, Великі князі Литовські, Великі князі Руські та ін.
- Генріх III Валуа 1573—1574
- Анна Ягеллонка 1575—1596
- Максиміліан II 1575—1576
- Стефан Баторій 1576—1586
- Максиміліан III 1587—1589
- Сигізмунд III Ваза 1587—1632
- Владислав IV Ваза, 1632—1648
- Ян II Казимир, 1648—1668
- Михайло Вишневецький 1669—1673
- Ян III Собеський 1673—1696
- Август II Сильний, 1697—1704
- Станіслав Лещинський 1704—1709
- Август II Сильний 1709—1733
- Станіслав Лещинський 1733—1734
- Август III Фрідріх, 1734—1763
- Станіслав Август Понятовський 1764—1795, (відрікся).
Див. також
Джерела та література
- Я. Д. Ісаєвич. Королівство Польське [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 173. — .
- Я. Д. Ісаєвич. Королівство Польське [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- J. Dąbrowski, R. Grodecki, S. Zachorowski, Dzieje Polski Średniowiecznej, tom 1, Wydawnictwo Platan, Kraków 1995 (wyd. pierwsze 1926),
- G. Labuda, Korona i infuła, Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków 1996,
- G. Labuda, Pierwsze państwo polskie, Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków 1989,
- G. Labuda, Studia nad początkami państwa polskiego, tom II, Wydawnictwo Naukowe UAM, Poznań 1988,
- J. Strzelczyk, Od Prasłowian do Polaków, Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków 1987,
- S. Szczur, Historia Polski średniowiecze, Wydawnictwo Literackie 2002,
- J. Bieniak, Polska elita polityczna XII w. [w:] Społeczeństwo Polski średniowiecznej, t. 2, Warszawa 1982, s. 26—61
- D. Borawska, Kryzys monarchii wczesnopiastowskiej w latach 30-tych XI wieku, Warszawa 1964
- N. Davies, Boże Igrzysko, Tom I, Wydawnictwo Znak, Kraków 2006, s. 79-116,
- J. Dąbrowski, Studia nad początkami państwa polskiego, «Rocznik Krakowski», t. 34 (1958), s. 3—57
- A. Gieysztor, Mieszko I [w:] Poczet królów i książąt polskich, s. 16-25, Czytelnik, Warszawa 1993,
- Z. Górczak, Bunt Bezpryma jako początek tzw. reakcji pogańskiej w Polsce [w:] Nihil superfluum esse, pod red. J. Strzelczyka i J. Dobosza, Poznań 2000, s. 111—121,
- K. Jasiński, Rodowód pierwszych Piastów, Oficyna wydawnicza Volumen, 1993,
- A. Jureczko, Testament Krzywoustego, Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków 1988,
- P. Kaczanowski, J. Kozłowski Najdawniejsze dzieje ziem polskich (do VII w.), Wyd. Fogra, Kraków 1998,
- G. Labuda, Mieszko I, Wyd. Ossolineum, Wrocław 2002,
- G. Labuda, Mieszko II król Polski, Wyd. Secesja, Kraków 1992,
- G. Labuda, O badaniach nad zjazdem gnieźnieńskim roku 1000, «Roczniki Historyczne», t. 68 (2002), s. 145—151
- G. Labuda, Św. Stanisław Biskup krakowski Patron Polski, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań 2000,
- G. Labuda, Testament Bolesława Krzywoustego [w:] Opuscula Casimiro Tymieniecki septuagenario dedicata, Poznań 1959, s. 179—194
- H. Łowmiański, Początki Polski, t. VI, cz. 1, Warszawa 1985
- K. Olejnik, Cedynia, Niemcza, Głogów, Krzyszków, Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków 1988,
- M. Rożek, Polskie koronacje i korony, Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków 1987,
- red. M. Salamon, Kształtowanie średniowiecza, s. 423—429, Wydawnictwo Fogra, Kraków 2005,
- red. H. Samsonowicz, Ziemie polskie w X wieku i ich znaczenie w kształtowaniu się nowej mapy Europy, UNIVERSITAS, Kraków 2000,
- J. Strzelczyk, Mieszko Pierwszy, Poznań 1992,
- B. Zientara, Mieszko II [w:] Poczet królów i książąt polskich, s. 35—42, Czytelnik, Warszawa 1993,
- B. Zientara, Siemowit, Lestek, Siemomysł [w:] Poczet królów i książąt polskich, s. 9—15, Czytelnik, Warszawa 1993,
Посилання
- Польське королівство [ 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korolivstvo Polske znachennya Korolivstvo Polske lat Regnum Poloniae pol Krolestwo Polskie polska serednovichna i rannomoderna monarhiya utvorena u 1025 roci koli buv koronovanij velikopolskij knyaz Boleslav I Horobrij Piznishe titul polskogo korolya nosiv sin Boleslava Meshko II 1025 1031 Boleslav II Smilivij 1076 1079 Pshemislav II 1290 1295 ta Vaclav II 1300 1305 Pislya podolannya politichnoyi rozdroblenosti Polshi ta koronaciyi 1320 roku Vladislava I Loketka j azh do 3 go podilu Rechi Pospolitoyi u 1795 roci korolyami buli vsi nastupni volodari Polshi Razom z tim u seredini XIV st vidbulosya vidokremlennya v mezhah polskoyi monarhiyi institutu derzhavi vid osobi konkretnogo korolya vlasne institut derzhavi sho mig funkcionuvati nezalezhno vid nayavnosti chi vidsutnosti korolya utvorivsya yak Korona Korolivstva Polskogo Za umovami Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Korolivstvo Polske Korona stalo odniyeyu z dvoh chastin Rechi Pospolitoyi Respubliki Oboh Nacij razom iz Velikim knyazivstvom Litovskim Krolestwo Polskie Regnum Poloniae Korolivstvo Polske 1025 1569 Prapor Gerb Korolivstvo Polske istorichni kordoni na kartiKorolivstvo Polske u 1333 1370 rokah Stolicya Gnyezno Krakiv Poznan Vroclav Movi Latinska Polska Religiyi Katolicizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1025 Likvidovano 1569 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Polske Istorichni polski derzhavi Gneznenska Derzhava Korolivstvo Polske Rich Pospolita 1645 1998 Podili Rechi Pospolitoyi Korolivstvo Galichini 1546 1900 Varshavske gercogstvo 1326 2005 Krakivska respublika 1535 2021 Velike gercogstvo Poznanske 1535 2021 Velike Knyazivstvo Krakivske 1534 1932 Korolivstvo Polske 1916 1918 Druga Rich Pospolita 1918 1945 Seredinna Litva Generalna guberniya 1939 1945 Polska pidpilna derzhava 1939 1945 Polska Narodna Respublika 1944 1989 Respublika PolshaPeredumoviPershim dostemenno vidomim pravitelem Polshi buv velikopolskij knyaz Meshko I z rodu P yastiv 966 992 pri nomu 966 roku pochavsya proces hristiyanizaciyi krayini za zahidnim obryadom U 999 roci jogo sin Boleslav I Horobrij vidnyav u Chehiyi majbutnyu Malu Polshu z Krakovom Boleslav buv cheskim knyazem z 1003 po 1004 rik Vazhlivim napryamkom polskoyi ekspansiyi bula Kiyivska Rus U rik smerti Meshka Volodimir Svyatoslavich zahopiv Chervenski gorodi Ale potim proti Volodimira vistupiv jogo sin Svyatopolk odruzhenij z donkoyu Boleslava a pislya smerti Volodimira Boleslav pidtrimav Svyatopolka proti jogo brata Yaroslava i za dopomogu v zavolodinni Kiyevom otrimav Chervenski gorodi nazad IstoriyaRannye Polske korolivstvo 1025 1138 Pislya smerti Boleslava 1025 vid Polshi vidokremilisya Pomor ya i Mazoviya de utverdilisya miscevi dinastiyi U 1038 roci v Polshu vtorgnuvsya cheskij knyaz Brzhetislav I yakij zahopiv Gnezno viviz moshi svyatogo Vojceha Adalberta i znovu priyednav Sileziyu do volodin cheskoyi koroni Kazimir I Vidnovitel za dopomogoyu nimeckogo imperatora Genriha III v 1039 roci zatverdiv svoyu vladu v Polshi ale cinoyu za ce stalo viznannya Polsheyu syuzerenitetu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U 1042 roku Kazimir odruzhivsya z sestroyu velikogo knyazya kiyivskogo Yaroslava Mudrogo Dobronegoyu u hreshenni Mariya Za dopomogoyu ruskih vijsk Kazimiru vdalosya 1047 roku povernuti pid vladu Polshi Mazoviyu Poziciya imperatora prote ne dozvolila povernuti knyazyu Pomeraniyu lishe Shidne Pomor ya viznalo vladu Polshi a Zahidne zalishilosya v skladi imperiyi U 1054 roci polskij derzhavi cinoyu splati danini Chehiyi bula povernuta Sileziya Pravnuk Boleslava I Boleslav II Smilivij 1058 1079 takozh zmig vtrutitisya u vnutrishni spravi Rusi vistupivshi na boci odruzhenogo z jogo titkoyu Izyaslava Yaroslavicha yakij vtrativ Kiyiv pislya povstannya 1068 roku Boleslav II vtrutivsya v borotbu za investituru mizh nimeckim imperatorom Genrihom IV i rimskim papoyu Grigoriyem VII 1072 roku vin vidmovivsya viplachuvati daninu imperatoru i ogolosiv pro nezalezhnist Polshi a v 1074 roci viznav polsku derzhavu lenom papskogo prestolu Boleslav III Krivoustij 1102 1138 zdobuv peremogu v borotbi za vladu rozbivshi 1109 roku 10 tisyachnu armiyu Genriha V v Gloguvskij bitvi U 1122 roci priyednav do Polshi praktichno vse Pomor ya Zgidno 1138 Polsha bula rozdilena mizh chotirma jogo sinami z titulom velikogo knyazya i velikoknyazivskoyu chastkoyu chastina Velikoyi Polshi z Gnezno i Mala Polsha z Krakovom za starshim Utvorilasya nizka knyazivstv Kuyaviya Mazoviya Sileziya Pomor ya Sandomir ta inshi Polski zemli za chasiv rozdroblenosti U 1181 roci knyaz Zahidnogo Pomor ya viznav sebe vasalom Fridriha I Barbarossi V hodi borotbi za vladu pislya zagibeli pershogo galicko volinskogo knyazya Romana Mstislavicha v bitvi z polyakami pid Zavihostom 1205 krakivskomu knyazyu Leshku Bilomu dovgij chas vdavalosya vplivati na borotbu za vladu v Galichini i na Volini U XIII stolitti z utvorennyam Velikogo knyazivstva Litovskogo polski knyazi nasampered mazovecki buli zmusheni zahishatisya vid yih napadiv U 1226 mazoveckij knyaz Konrad zaklikav Tevtonskij orden dlya borotbi z prussami pislya chogo protyagom dekilkoh rokiv orden zahopiv Prussiyu i stav zagrozhuvati samij Polshi 1241 roku v Polshu vtorglis mongoli rozorili osnovni mista pivdennoyi chastini krayini ta zavdali polyakam kilka porazok osoblivo vazhkoyi pid Legniceyu Pislya ostatochnogo zatverdzhennya v Galichi dinastiyi Romanovichiv 1239 Polsha neodnorazovo stavala zhertvoyu galicko ordinskih pohodiv v 1259 1282 i 1287 rokah 1279 roku galickij knyaz Lev Danilovich bezuspishno pretenduvav na krakivskij prestol yakij viyavivsya v pidsumku v rukah Lesheka Chornogo rodicha polskogo korolya Boleslava Sorom yazlivogo Galicki knyazi zmogli na kilka desyatilit zahopiti Lyublin Vidnovlennya Polskogo korolivstva u XIV st U 1320 roci kuyavskij knyaz Vladislav Loketek 1305 1333 priyednavshi do svoyih volodin Velikopolshu koronuvavsya v Krakovi polskim korolem odnak z titulom korol krakivskij Pri jogo nastupniku Kazimiru III 1349 roku do Korolivstva priyednane Galicke knyazivstvo Takozh vin zdijsniv sprobu zahopiti Volin i Berestejshinu odnak rusko litovskim silam na choli z Lyubartom Dmitrom i Kejstutom Gediminovichami vdalos vidstoyati cyu chastinu Galicko Volinskogo knyazivstva u svoyih rukah 1370 roku korolem Polshi za zapovitom Kazimira u yakogo ne bulo spadkoyemciv cholovichoyi stati stav jogo pleminnik korol Ugorshini Lyudovik Lajosh yakij vidav v 1374 roci Koshickij privilej zgidno z yakim magnati i shlyahta zvilnyalisya vid usih povinnostej krim vijskovoyi sluzhbi i neznachnogo podatku v 2 grosha z lanu zemli Pislya smerti Lyudovika 1382 osobista uniya Polshi ta Ugorshini bula rozirvana polski shlyahtichi obrali novoyu korolevoyu jogo dochku 10 richnu Yadvigu yaka oficijno imenuvalas ne korolevoyu a korolem polskim Odrazu zh Yadvizi pochali shukati narechenogo yakij posiv bi polskij prestol i zberig polsku derzhavu vibir dosit shvidko vpav na molodogo velikogo knyazya litovskogo Yagajla yakij takozh buv zacikavlenij u takomu soyuzi z oglyadu na opoziciyu jogo vladi u samij Litvi Polska derzhava za Yagelloniv 1385 roku v Krevi bula ukladena polsko litovska uniya zgidno z yakoyu Yagajlo ohrestivsya za katolickim obryadom vviv katolictvo yak derzhavnu religiyu v Litvi odruzhivsya z Yadvigoyu i vstupiv na polskij prestol pid imenem Vladislava II Pislya porazki litovskogo knyazya Vitovta v bitvi z tatarami na Vorskli 1399 Polsha nadala dopomogu Litvi v zahoplenni Smolenska 1405 i borotbi z Tevtonskim ordenom yakomu v 1410 roci zavdano virishalnoyi porazki pid Gryunvaldom Sina Yagajla Vladislava III 1424 1444 koronuvali takozh i ugorskim korolem prote u 20 rokiv vin virushiv u hrestovij pohid proti turkiv j zaginuv u bitvi z nimi pid Varnoyu Novim korolem u 1447 roci obrano molodshogo sina Yagajla Kazimira IV 1454 roku za Neshavskim statutom Polsha peretvorilasya na konstitucijnu monarhiyu de visha vlada nalezhala sejmu 1466 roku za Drugim Torunskim mirom Polsha priyednala Pomeraniyu z Gdanskom i vijshla do Baltijskogo morya Tevtonskij orden viznav vasalitet vid koroni Sin Kazimira Vladislav u 1471 roci stav korolem Chehiyi a z 1490 roku i Ugorshini U 1505 roci prijnyato zakon Nihil novi sho obmezhiv vladu korolya na korist shlyahti Za caryuvannya ostannogo Yagellona Sigizmunda II Avgusta Polsha vstupila v Livonsku vijnu na boci Litvi pislya togo yak vijska ostannoyi zaznali vazhkih porazok vid Moskovskoyi derzhavi Korona u skladi Rechi Pospolitoyi Dokladnishe Korona Korolivstva Polskogo Soyuz mizh dvoma derzhavami Korolivstvom Polskim ta Velikim knyazivstvom Litovskim sho poklav pochatok federativnij derzhavi vidomij yak Rich Pospolita ukladeno 1569 roku vnaslidok Lyublinskoyi uniyi Za yiyi umovami Koroni peredano Volinske Kiyivske i Braclavske voyevodstva na tereni Ukrayini a takozh Pidlyashshya sho ranishe vhodilo do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Protyagom priblizno stolittya pislya pripinennya cholovichoyi liniyi dinastiyi Yagelloniv krayinoyu pravili koroli zi shvedskoyi dinastiyi Vaza nashadki Sigizmunda II Avgusta cherez sestru Katerinu Yagellonku PraviteliDokladnishe Praviteli Polshi P yasti P yasti koroli Polshi 1025 1138 Boleslav I Horobrij 1025 sin Meshka I pershij korol Polshi koronovanij u 1025 roci Meshko II V yalij 1025 1031 Bezprim 1031 1032 Meshko II V yalij 1032 1034 druge pravlinnya Kazimir I Vidnovitel 1034 1058 Boleslav II Smilivij 1058 1079 Vladislav I German 1079 1102 Zbignyev 1102 1107 Boleslav III Krivoustij 1107 1138 P yati knyazi krakivski feodalna rozdroblenist 1138 1306 Vladislav II Vignanec 1138 1146 Boleslav IV Kucheryavij 1146 1173 Meshko III Starij 1173 1177 Kazimir II Spravedlivij 1177 1191 Meshko III Starij 1191 druge pravlinnya Kazimir II Spravedlivij 1191 1194 druge pravlinnya Leshko I Bilij 1194 1198 Meshko III Starij 1198 1202 tretye pravlinnya Vladislav III Tonkonogij 1202 1206 Leshko I Bilij 1206 1210 druge pravlinnya Meshko IV Krivonogij 1210 1211 Leshko I Bilij 1211 1227 tretye pravlinnya Vladislav III Tonkonogij 1227 1229 druge pravlinnya Konrad I Mazoveckij 1229 1232 Genrik I Borodatij 1232 1238 Genrik II Pobozhnij 1238 1241 Konrad I Mazoveckij 1241 1243 druge pravlinnya Boleslav V Sorom yazlivij 1243 1279 Leshek Chornij 1279 1288 Genrik IV Pravednij 1288 1290 Pshemisl II 1290 1291 P yasti koroli Polshi 1320 1370 Vladislav I Loketek 1306 1333 koronovanij u 1320 roci yak korol Polshi Kazimir III Velikij 1333 1370 Przhemislovichi U 1291 1306 rokah pravitelyami Krakivskogo knyazivstva buli predstavniki dinastiyi Przhemislovichiv Vaclav II 1291 1300 yak knyaz Krakivskij Vaclav II 1300 1305 yak korol Polshi Vaclav III 1305 1306 Anzhujska dinastiya Lyudovik Ugorskij 1370 1382 Yadviga Anzhujska 1382 1399 Yagelloni Vladislav II Yagajlo 1387 1434 Vladislav III Varnenchik 1434 1444 Kazimir IV Yagellonchik 1447 1492 Yan I Olbraht 1492 1501 Oleksandr Yagellonchik 1501 1505 Sigizmund I Starij 1505 1548 Sigizmund II Avgust 1548 1572 Viborni koroli Rechi Pospolitoyi Koroli Polshi Veliki knyazi Litovski Veliki knyazi Ruski ta in Genrih III Valua 1573 1574 Anna Yagellonka 1575 1596 Maksimilian II 1575 1576 Stefan Batorij 1576 1586 Maksimilian III 1587 1589 Sigizmund III Vaza 1587 1632 Vladislav IV Vaza 1632 1648 Yan II Kazimir 1648 1668 Mihajlo Vishneveckij 1669 1673 Yan III Sobeskij 1673 1696 Francua Luyi Burbon Konti 1697 Avgust II Silnij 1697 1704 Stanislav Leshinskij 1704 1709 Avgust II Silnij 1709 1733 Stanislav Leshinskij 1733 1734 Avgust III Fridrih 1734 1763 Stanislav Avgust Ponyatovskij 1764 1795 vidriksya Div takozhKorolivstvo Polske 1025 1385 Korolivstvo Polske 1385 1569 Korolivstvo Polske 1815 1915 Korolivstvo Polsha 1916 1918 Dzherela ta literaturaYa D Isayevich Korolivstvo Polske 19 sichnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 173 ISBN 978 966 00 0855 4 Ya D Isayevich Korolivstvo Polske 4 bereznya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura J Dabrowski R Grodecki S Zachorowski Dzieje Polski Sredniowiecznej tom 1 Wydawnictwo Platan Krakow 1995 wyd pierwsze 1926 ISBN 83 7052 230 0 G Labuda Korona i infula Krajowa Agencja Wydawnicza Krakow 1996 ISBN 83 03 03659 9 G Labuda Pierwsze panstwo polskie Krajowa Agencja Wydawnicza Krakow 1989 ISBN 83 03 02969 X G Labuda Studia nad poczatkami panstwa polskiego tom II Wydawnictwo Naukowe UAM Poznan 1988 ISBN 83 232 0025 4 J Strzelczyk Od Praslowian do Polakow Krajowa Agencja Wydawnicza Krakow 1987 ISBN 83 03 02015 3 S Szczur Historia Polski sredniowiecze Wydawnictwo Literackie 2002 ISBN 83 08 03272 9 J Bieniak Polska elita polityczna XII w w Spoleczenstwo Polski sredniowiecznej t 2 Warszawa 1982 s 26 61 D Borawska Kryzys monarchii wczesnopiastowskiej w latach 30 tych XI wieku Warszawa 1964 N Davies Boze Igrzysko Tom I Wydawnictwo Znak Krakow 2006 s 79 116 ISBN 83 240 0654 0 J Dabrowski Studia nad poczatkami panstwa polskiego Rocznik Krakowski t 34 1958 s 3 57 A Gieysztor Mieszko I w Poczet krolow i ksiazat polskich s 16 25 Czytelnik Warszawa 1993 ISBN 83 07 01822 6 Z Gorczak Bunt Bezpryma jako poczatek tzw reakcji poganskiej w Polsce w Nihil superfluum esse pod red J Strzelczyka i J Dobosza Poznan 2000 s 111 121 ISBN 8386650486 K Jasinski Rodowod pierwszych Piastow Oficyna wydawnicza Volumen 1993 ISBN 83 85218 32 7 A Jureczko Testament Krzywoustego Krajowa Agencja Wydawnicza Krakow 1988 ISBN 83 03 02040 4 P Kaczanowski J Kozlowski Najdawniejsze dzieje ziem polskich do VII w Wyd Fogra Krakow 1998 ISBN 83 85719 34 2 G Labuda Mieszko I Wyd Ossolineum Wroclaw 2002 ISBN 83 04 04619 9 G Labuda Mieszko II krol Polski Wyd Secesja Krakow 1992 ISBN 83 85483 46 2 G Labuda O badaniach nad zjazdem gnieznienskim roku 1000 Roczniki Historyczne t 68 2002 s 145 151 G Labuda Sw Stanislaw Biskup krakowski Patron Polski Wydawnictwo Poznanskie Poznan 2000 ISBN 83 86650 88 5 G Labuda Testament Boleslawa Krzywoustego w Opuscula Casimiro Tymieniecki septuagenario dedicata Poznan 1959 s 179 194 H Lowmianski Poczatki Polski t VI cz 1 Warszawa 1985 K Olejnik Cedynia Niemcza Glogow Krzyszkow Krajowa Agencja Wydawnicza Krakow 1988 ISBN 83 03 02038 2 M Rozek Polskie koronacje i korony Krajowa Agencja Wydawnicza Krakow 1987 ISBN 83 03 01913 9 red M Salamon Ksztaltowanie sredniowiecza s 423 429 Wydawnictwo Fogra Krakow 2005 ISBN 83 85719 85 7 red H Samsonowicz Ziemie polskie w X wieku i ich znaczenie w ksztaltowaniu sie nowej mapy Europy UNIVERSITAS Krakow 2000 ISBN 83 7052 710 8 J Strzelczyk Mieszko Pierwszy Poznan 1992 ISBN 83 900370 2 5 B Zientara Mieszko II w Poczet krolow i ksiazat polskich s 35 42 Czytelnik Warszawa 1993 ISBN 83 07 01822 6 B Zientara Siemowit Lestek Siemomysl w Poczet krolow i ksiazat polskich s 9 15 Czytelnik Warszawa 1993 ISBN 83 07 01822 6PosilannyaPolske korolivstvo 17 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4