«Польська підпільна держава» (пол. Polskie Państwo Podziemne (PPP)) — сукупність державних інституцій цивільного підпілля на теренах окупованої Польщі з вересня 1939 р. до 1945 р., від початку формування руху опору до остаточної ліквідації осередків та організаційних структур П. П. Д. Від 1945 року функції уряду перейняв уряд Польщі у вигнанні.
Rząd Rzeczypospolitej Polskiej na uchodźstwie Польська підпільна держава | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Гімн Державний гімн Польщі | |||||||||||
Столиця | |||||||||||
Мови | Польська | ||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1939 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1945 | ||||||||||
| |||||||||||
|
Історичні польські держави |
На етапі формування П. П. Д. поширювала свою діяльність на землі, які були у складі Польщі до 1939 р., зокрема й на сучасні західноукраїнські землі. На цих теренах спочатку діяв Делегат уряду на східні землі, а потім було утворено систему окружних та повітових делегатур. Внаслідок цього неминучими були контакти П. П. Д. з українським населенням та громадськими, військовими й політичними організаціями, які його представляли.
Передумови утворення цивільного підпілля
Поразка у вересневій кампанії 1939 р. стала для польського населення шоком і зумовила втрату авторитету державної влади у суспільстві. Проте вже у перші місяці окупації почали зароджуватися структури організованого підпілля. Цей рух очолили прем'єр В. Сікорський та генерал М. Карашевіч-Токаржевський, члени еміграційного уряду К. Соснковський, О. Ладось, М. Сейда та ін. «Польська підпільна держава» повинна була стати монолітною структурою, що організовує боротьбу всього суспільства у двох секторах — військовому та цивільному. Специфікою польської ситуації було те, що паралельно із вертикаллю цивільної влади М. Карашевіч-Токаржевський утворив незалежну від неї систему військової адміністрації (Служба Перемоги Польщі, Союз збройної боротьби та Армія Крайова). Система ППД виявилася неповною, оскільки внаслідок домінуючого впливу військових керівників цивільний сектор був певною мірою занедбаний. Злагоджена система державних інституцій почала формуватися тільки у другій половині 1940-го року.
Тимчасовий Делегат уряду (червень — грудень 1940 р.)
Активізація діяльності цивільного сектора організованого підпілля пов'язана із призначенням Тимчасового Делегата уряду на територію всієї окупованої Польщі, посаду якого обійняв досвідчений військовий, полковник Я. Скоробагати-Якубовський, котрий у травні 1940 року переїхав із Франції до Польщі для виконання своєї місії. Одним із основних завдань Тимчасового Делегата уряду була координація діяльності провідних політичних сил для утворення єдиної системи державних органів. Це завдання взяло на себе Бюро координації, яке підпорядковувалося Тимчасовому Делегату уряду. У вересні 1940 року було підготовлено проект утворення конспіративної адміністрації, в якому передбачалося організувати такі департаменти:
- внутрішніх справ
- правосуддя
- праці
- охорони здоров'я
- фінансів
- промисловості
- ремесел та торгівлі
- науки та освіти
- сільського господарства та продовольства
- транспорту та телекомунікацій.
Як свідчать звіти та інші документи, загалом робота Я. Скоробагатого-Якубовського на посаді Делегата уряду була досить успішною, йому вдавалося вирішувати суперечності між різними організаціями й консолідувати польське підпілля. Після того, як 14 грудня 1940 року він передав функції Тимчасового Делегата уряду Ц. Ратайському, поглибився поділ польського підпілля, котре не могло функціонувати як монолітна структура через внутрішньопартійну неузгодженість.
Структура підпільної влади
ППД створювали на окупованій території з огляду на її поділ у 1939 р.: західні терени, включені до ІІІ Рейху, Генеральне Губернаторство, Східні землі, котрі у 1939 — 1941 рр. належали Радянському Союзові. На кожній з цих територій були специфічні умови, зв'язок між ними був ускладеним і часто неможливим. Тому на першому етапі Другої світової війни інституції «Польської підпільної держави» зароджувалися та незалежно діяли у трьох основних осередках, центрами яких були Варшава, Познань та Львів.
Найуспішнішою була діяльність польських органів влади на території Генерального Губернаторства, що виявилося у розбудові осередків та сфер впливу. Причини цього — в географічному та політичному становищі цих земель, котрі за часів ІІ Речі Посполитої були основою державницьких процесів, мали відповідні ресурси та кадри, а також спиралися на сильні патріотичні настрої місцевого населення.
Крім того, робота підпільників на території, що була анексована Німеччиною, була нейтралізована гестапо та іншими спецслужбами, а на східних землях вона ускладнювалася через міжнаціональні конфлікти та слабкий вплив польських організацій на місцях. Утім існували проблеми всередині підпільних структур. І у Генеральному Губернаторстві, й на інших територіях у колах підпілля не вистачало чіткої, злагодженої системи співдії різних органів, тривалий час залишалася неврегульованою справа стосунків цивільної та військової крайової влади, про що довідуємося із кореспонденції та звітів місцевих органів влади із центральним апаратом — Делегатурою Уряду, яка діяла у Варшаві.
Система центральних органів
Представницьким органом ППД був Політичний Комітет Порозуміння (ППК), який у березні 1943 р. був перейменований на Крайову Репрезентацію Політичну (КРП), а в грудні того ж року реформований у Раду Єдності Національної (РЄН), котра призначалася Делегатом уряду. Ця організація була чимось на зразок малого парламенту конспіративної Польщі. Представницькі органи ППД не можна вважати законодавчими в прямому значенні, оскільки їхня компетенція та діяльність здійснювалися, в основному, у формі консультацій та подання висновків урядові, що діяв у Лондоні. Формування єдиної централізованої мережі ППД пов'язане з діяльністю Ц. Ратайського та Я. Пікалкевича на посаді Делегата уряду та припадає на період 1941—1943 рр. Єдину адміністрацію складали центральні інституції, які називалися департаментами, а також локальні органи влади, очолювані окружними Делегатами уряду. Окружні делегатури виконували функції довоєнної загальної адміністрації.
Галузеві органи влади
Департаменти було створено в основних сферах діяльності підпільної влади. У статуті Делегатури Уряду було запроектовано 14, а діяло 12 департаментів: внутрішніх справ, фінансів, освіти і культури, сільського господарства, промисловості та торгівлі, праці та соціальної допомоги, комунікації, пошти та телеграфів, ліквідації наслідків війни, відбудови та громадських робіт, преси та інформації. Більшість департаментів дублювали колишні міністерства Речі Посполитої, і лише три з них були організовані спеціально з огляду на умови війни та окупації. Департаменти виконували свої завдання з неоднаковою ефективністю: якщо в культурно-освітніх програмах та інформаційному секторі робота була досить успішною, то в економічних питаннях вона блокувалася окупаційною владою. Тому у роботі виділено активні, що провадили широку діяльність та мали значний вплив на поточний стан справ і розвиток подій у дорученій їм галузі (Департамент праці та соціальної допомоги, Департамент освіти та культури або Департамент внутрішніх справ), а також пасивні, котрі обмежувались до формального впливу на ситуацію, готуючи звіти, експертні оцінки, розробляючи окремі плани тощо (департаменти сільського господарства, промисловості та торгівлі, конумікації).
Система інституцій «Польської підпільної держави» почала розвиватися восени 1939 р., але рис держави набула у 1941 р. Протягом 1941—1942 рр. було організовано центральні адміністративні органи, які підлягали Делегатові уряду, апогей розвитку яких припадає на 1943 — 1944 рр. Упродовж усього періоду окупації система цивільних органів діяла незалежно від військових структур: Союзу Збройної Боротьби (від пол. Związek Walki Zbrojnej — ZWZ) та Армії Крайової), що призвело до створення двох векторів у внутрішньополітичному житті Польщі й негативно відбилося на функціонуванні державних інституцій. Військова адміністрація намагалася підпорядкувати цивільну, а цивільна — встановити безпосередній контроль над збройними силами опору.
Місцеві осередки
Територію окупованої Польщі її цивільне підпілля поділило на 15 округів, яким для конспірації було дано спеціальні назви: Акваріум — округ Варшава, Бобри — Полісся, Течія — Сілезія тощо. За територіальну основу діяльності тимчасової урядової адміністрації правили воєводства (згідно з адмінподілом довоєнної Речі Посполитої), що називалися округами, а також повіти та гміни. Формування теренової підпільної влади відбувалося на основі таких критеріїв та принципів:
а) з відновленням держави після окупації й опануванням ситуацією прогнозувалося повернення до адміністративного поділу ІІ Речі Посполитої;
б) під час окупації та у перехідний період для полегшення управління визнавався поділ, упроваджений окупантом, а відхилення від цього принципу допускалися, якщо були продиктовані практичною необхідністю;
в) для території, яка прогнозувалася до включення у польську повоєнну державу, територіальний та адміністративний поділи мали бути встановлені окремо.
Основу місцевої ієрархії складали окружні, повітові та міські делегатури. Організаційну структуру повітової Делегатури Уряду представляли сім основних відділів: 1) безпеки (з адміністративно-правовим), 2) самоврядування, 3) сільського господарства та провізії, 4) санітарний, 5) військовий, 6) технічний, 7) суспільного опору.
Українське питання
У період Другої світової війни особливо гостро постали наслідки занедбання національно-етнічної проблематики в політиці міжвоєнної Польщі, що часто мотивувало криваві міжнаціональні конфлікти. Українська проблема була предметом суперечок серед провідних діячів ППД. Проте навіть під час Волинської трагедії її лідери не виключали можливості співпраці з українськими підпільними організаціями. На відміну від радикальнішої позиції польських військових керівників, представники цивільного підпілля демонстрували більшу гнучкість та толерантність, зокрема в ухвалах 1943 року (від 14.02, 15.04 , 15.10, 13.12 та ін.). Ці документи свідчать, що діячі «Польської підпільної держави» шукали порозуміння з українцями, апелюючи до їхніх впливових інституцій — греко-католицької церкви через її митрополита Андрея Шептицького та ОУН. Однак, українське питання розглядалося лідерами різних політичних сил досить неоднозначно. Якщо одні обстоювали потребу порозуміння з українським населенням та координацію дій задля спільної боротьби з окупантами, то інші, як-от представники Національної партії, наполягали на неможливості співпраці з українцями та нагнітали атмосферу взаємної ворожнечі.
Див. також
Джерела
- Поліщук П. Система інституцій «Польської підпільної держави» // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: історія. — 2007. — № 18. — С. 180 — 188.
- Поліщук П., Яровий В. Органи місцевого управління «Польської підпільної держави» за часів Другої світової війни // Науковий вісник дипломатичної академії України. — Київ, 2007. — Випуск 14. — С. 432 — 449.
- Поліщук П., Яровий В. Проблема дефініції поняття «Польська підпільна держава» // Вісник Дніпропетровського університету. Науковий журнал. Серія: археологія та історія. — Дніпропетровськ, 2008. — № 1, Випуск 16. — С. 154 — 165.
- Поліщук П. Передумови виникнення «Польської підпільної держави» // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки РДГУ. — Рівне, 2008. — № 13. — С. 278 — 283.
Посилання
- Делегатура уряду республіки Польща на край // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polska pidpilna derzhava pol Polskie Panstwo Podziemne PPP sukupnist derzhavnih institucij civilnogo pidpillya na terenah okupovanoyi Polshi z veresnya 1939 r do 1945 r vid pochatku formuvannya ruhu oporu do ostatochnoyi likvidaciyi oseredkiv ta organizacijnih struktur P P D Vid 1945 roku funkciyi uryadu perejnyav uryad Polshi u vignanni Rzad Rzeczypospolitej Polskiej na uchodzstwie Polska pidpilna derzhava1939 1945 Prapor GerbGimn Derzhavnij gimn PolshiStolicyaMovi PolskaForma pravlinnya RespublikaIstoriya Zasnovano 1939 Likvidovano 1945Poperednik NastupnikPolska Respublika 1918 1939 Polska Narodna RespublikaUryad Polshi u vignanniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polska pidpilna derzhavaIstorichni polski derzhaviGneznenska Derzhava Korolivstvo Polske Korolivstvo P yastiv 1025 1385 Korolivstvo Yagelloniv 1385 1569 Rich Pospolita 1569 1795 Podili Rechi Pospolitoyi Korolivstvo Galichini 1772 1918 Varshavske gercogstvo 1807 1813 Korolivstvo Polske 1815 1915 Krakivska respublika 1815 1846 Velike gercogstvo Poznanske 1815 1848 Velike Knyazivstvo Krakivske 1846 1918 Korolivstvo Polske 1916 1918 Polska Respublika 1918 1939 Seredinna Litva Generalna guberniya 1939 1945 Polska pidpilna derzhava 1939 1945 Polska Narodna Respublika 1944 1989 Respublika Polsha Na etapi formuvannya P P D poshiryuvala svoyu diyalnist na zemli yaki buli u skladi Polshi do 1939 r zokrema j na suchasni zahidnoukrayinski zemli Na cih terenah spochatku diyav Delegat uryadu na shidni zemli a potim bulo utvoreno sistemu okruzhnih ta povitovih delegatur Vnaslidok cogo neminuchimi buli kontakti P P D z ukrayinskim naselennyam ta gromadskimi vijskovimi j politichnimi organizaciyami yaki jogo predstavlyali Peredumovi utvorennya civilnogo pidpillyaPorazka u veresnevij kampaniyi 1939 r stala dlya polskogo naselennya shokom i zumovila vtratu avtoritetu derzhavnoyi vladi u suspilstvi Prote vzhe u pershi misyaci okupaciyi pochali zarodzhuvatisya strukturi organizovanogo pidpillya Cej ruh ocholili prem yer V Sikorskij ta general M Karashevich Tokarzhevskij chleni emigracijnogo uryadu K Sosnkovskij O Lados M Sejda ta in Polska pidpilna derzhava povinna bula stati monolitnoyu strukturoyu sho organizovuye borotbu vsogo suspilstva u dvoh sektorah vijskovomu ta civilnomu Specifikoyu polskoyi situaciyi bulo te sho paralelno iz vertikallyu civilnoyi vladi M Karashevich Tokarzhevskij utvoriv nezalezhnu vid neyi sistemu vijskovoyi administraciyi Sluzhba Peremogi Polshi Soyuz zbrojnoyi borotbi ta Armiya Krajova Sistema PPD viyavilasya nepovnoyu oskilki vnaslidok dominuyuchogo vplivu vijskovih kerivnikiv civilnij sektor buv pevnoyu miroyu zanedbanij Zlagodzhena sistema derzhavnih institucij pochala formuvatisya tilki u drugij polovini 1940 go roku Timchasovij Delegat uryadu cherven gruden 1940 r Aktivizaciya diyalnosti civilnogo sektora organizovanogo pidpillya pov yazana iz priznachennyam Timchasovogo Delegata uryadu na teritoriyu vsiyeyi okupovanoyi Polshi posadu yakogo obijnyav dosvidchenij vijskovij polkovnik Ya Skorobagati Yakubovskij kotrij u travni 1940 roku pereyihav iz Franciyi do Polshi dlya vikonannya svoyeyi misiyi Odnim iz osnovnih zavdan Timchasovogo Delegata uryadu bula koordinaciya diyalnosti providnih politichnih sil dlya utvorennya yedinoyi sistemi derzhavnih organiv Ce zavdannya vzyalo na sebe Byuro koordinaciyi yake pidporyadkovuvalosya Timchasovomu Delegatu uryadu U veresni 1940 roku bulo pidgotovleno proekt utvorennya konspirativnoyi administraciyi v yakomu peredbachalosya organizuvati taki departamenti vnutrishnih sprav pravosuddya praci ohoroni zdorov ya finansiv promislovosti remesel ta torgivli nauki ta osviti silskogo gospodarstva ta prodovolstva transportu ta telekomunikacij Yak svidchat zviti ta inshi dokumenti zagalom robota Ya Skorobagatogo Yakubovskogo na posadi Delegata uryadu bula dosit uspishnoyu jomu vdavalosya virishuvati superechnosti mizh riznimi organizaciyami j konsoliduvati polske pidpillya Pislya togo yak 14 grudnya 1940 roku vin peredav funkciyi Timchasovogo Delegata uryadu C Ratajskomu poglibivsya podil polskogo pidpillya kotre ne moglo funkcionuvati yak monolitna struktura cherez vnutrishnopartijnu neuzgodzhenist Struktura pidpilnoyi vladiPPD stvoryuvali na okupovanij teritoriyi z oglyadu na yiyi podil u 1939 r zahidni tereni vklyucheni do III Rejhu Generalne Gubernatorstvo Shidni zemli kotri u 1939 1941 rr nalezhali Radyanskomu Soyuzovi Na kozhnij z cih teritorij buli specifichni umovi zv yazok mizh nimi buv uskladenim i chasto nemozhlivim Tomu na pershomu etapi Drugoyi svitovoyi vijni instituciyi Polskoyi pidpilnoyi derzhavi zarodzhuvalisya ta nezalezhno diyali u troh osnovnih oseredkah centrami yakih buli Varshava Poznan ta Lviv Najuspishnishoyu bula diyalnist polskih organiv vladi na teritoriyi Generalnogo Gubernatorstva sho viyavilosya u rozbudovi oseredkiv ta sfer vplivu Prichini cogo v geografichnomu ta politichnomu stanovishi cih zemel kotri za chasiv II Rechi Pospolitoyi buli osnovoyu derzhavnickih procesiv mali vidpovidni resursi ta kadri a takozh spiralisya na silni patriotichni nastroyi miscevogo naselennya Krim togo robota pidpilnikiv na teritoriyi sho bula aneksovana Nimechchinoyu bula nejtralizovana gestapo ta inshimi specsluzhbami a na shidnih zemlyah vona uskladnyuvalasya cherez mizhnacionalni konflikti ta slabkij vpliv polskih organizacij na miscyah Utim isnuvali problemi vseredini pidpilnih struktur I u Generalnomu Gubernatorstvi j na inshih teritoriyah u kolah pidpillya ne vistachalo chitkoyi zlagodzhenoyi sistemi spivdiyi riznih organiv trivalij chas zalishalasya nevregulovanoyu sprava stosunkiv civilnoyi ta vijskovoyi krajovoyi vladi pro sho doviduyemosya iz korespondenciyi ta zvitiv miscevih organiv vladi iz centralnim aparatom Delegaturoyu Uryadu yaka diyala u Varshavi Sistema centralnih organivPredstavnickim organom PPD buv Politichnij Komitet Porozuminnya PPK yakij u berezni 1943 r buv perejmenovanij na Krajovu Reprezentaciyu Politichnu KRP a v grudni togo zh roku reformovanij u Radu Yednosti Nacionalnoyi RYeN kotra priznachalasya Delegatom uryadu Cya organizaciya bula chimos na zrazok malogo parlamentu konspirativnoyi Polshi Predstavnicki organi PPD ne mozhna vvazhati zakonodavchimi v pryamomu znachenni oskilki yihnya kompetenciya ta diyalnist zdijsnyuvalisya v osnovnomu u formi konsultacij ta podannya visnovkiv uryadovi sho diyav u Londoni Formuvannya yedinoyi centralizovanoyi merezhi PPD pov yazane z diyalnistyu C Ratajskogo ta Ya Pikalkevicha na posadi Delegata uryadu ta pripadaye na period 1941 1943 rr Yedinu administraciyu skladali centralni instituciyi yaki nazivalisya departamentami a takozh lokalni organi vladi ocholyuvani okruzhnimi Delegatami uryadu Okruzhni delegaturi vikonuvali funkciyi dovoyennoyi zagalnoyi administraciyi Galuzevi organi vladiDepartamenti bulo stvoreno v osnovnih sferah diyalnosti pidpilnoyi vladi U statuti Delegaturi Uryadu bulo zaproektovano 14 a diyalo 12 departamentiv vnutrishnih sprav finansiv osviti i kulturi silskogo gospodarstva promislovosti ta torgivli praci ta socialnoyi dopomogi komunikaciyi poshti ta telegrafiv likvidaciyi naslidkiv vijni vidbudovi ta gromadskih robit presi ta informaciyi Bilshist departamentiv dublyuvali kolishni ministerstva Rechi Pospolitoyi i lishe tri z nih buli organizovani specialno z oglyadu na umovi vijni ta okupaciyi Departamenti vikonuvali svoyi zavdannya z neodnakovoyu efektivnistyu yaksho v kulturno osvitnih programah ta informacijnomu sektori robota bula dosit uspishnoyu to v ekonomichnih pitannyah vona blokuvalasya okupacijnoyu vladoyu Tomu u roboti vidileno aktivni sho provadili shiroku diyalnist ta mali znachnij vpliv na potochnij stan sprav i rozvitok podij u doruchenij yim galuzi Departament praci ta socialnoyi dopomogi Departament osviti ta kulturi abo Departament vnutrishnih sprav a takozh pasivni kotri obmezhuvalis do formalnogo vplivu na situaciyu gotuyuchi zviti ekspertni ocinki rozroblyayuchi okremi plani tosho departamenti silskogo gospodarstva promislovosti ta torgivli konumikaciyi Sistema institucij Polskoyi pidpilnoyi derzhavi pochala rozvivatisya voseni 1939 r ale ris derzhavi nabula u 1941 r Protyagom 1941 1942 rr bulo organizovano centralni administrativni organi yaki pidlyagali Delegatovi uryadu apogej rozvitku yakih pripadaye na 1943 1944 rr Uprodovzh usogo periodu okupaciyi sistema civilnih organiv diyala nezalezhno vid vijskovih struktur Soyuzu Zbrojnoyi Borotbi vid pol Zwiazek Walki Zbrojnej ZWZ ta Armiyi Krajovoyi sho prizvelo do stvorennya dvoh vektoriv u vnutrishnopolitichnomu zhitti Polshi j negativno vidbilosya na funkcionuvanni derzhavnih institucij Vijskova administraciya namagalasya pidporyadkuvati civilnu a civilna vstanoviti bezposerednij kontrol nad zbrojnimi silami oporu Miscevi oseredkiTeritoriyu okupovanoyi Polshi yiyi civilne pidpillya podililo na 15 okrugiv yakim dlya konspiraciyi bulo dano specialni nazvi Akvarium okrug Varshava Bobri Polissya Techiya Sileziya tosho Za teritorialnu osnovu diyalnosti timchasovoyi uryadovoyi administraciyi pravili voyevodstva zgidno z adminpodilom dovoyennoyi Rechi Pospolitoyi sho nazivalisya okrugami a takozh poviti ta gmini Formuvannya terenovoyi pidpilnoyi vladi vidbuvalosya na osnovi takih kriteriyiv ta principiv a z vidnovlennyam derzhavi pislya okupaciyi j opanuvannyam situaciyeyu prognozuvalosya povernennya do administrativnogo podilu II Rechi Pospolitoyi b pid chas okupaciyi ta u perehidnij period dlya polegshennya upravlinnya viznavavsya podil uprovadzhenij okupantom a vidhilennya vid cogo principu dopuskalisya yaksho buli prodiktovani praktichnoyu neobhidnistyu v dlya teritoriyi yaka prognozuvalasya do vklyuchennya u polsku povoyennu derzhavu teritorialnij ta administrativnij podili mali buti vstanovleni okremo Osnovu miscevoyi iyerarhiyi skladali okruzhni povitovi ta miski delegaturi Organizacijnu strukturu povitovoyi Delegaturi Uryadu predstavlyali sim osnovnih viddiliv 1 bezpeki z administrativno pravovim 2 samovryaduvannya 3 silskogo gospodarstva ta proviziyi 4 sanitarnij 5 vijskovij 6 tehnichnij 7 suspilnogo oporu Ukrayinske pitannyaU period Drugoyi svitovoyi vijni osoblivo gostro postali naslidki zanedbannya nacionalno etnichnoyi problematiki v politici mizhvoyennoyi Polshi sho chasto motivuvalo krivavi mizhnacionalni konflikti Ukrayinska problema bula predmetom superechok sered providnih diyachiv PPD Prote navit pid chas Volinskoyi tragediyi yiyi lideri ne viklyuchali mozhlivosti spivpraci z ukrayinskimi pidpilnimi organizaciyami Na vidminu vid radikalnishoyi poziciyi polskih vijskovih kerivnikiv predstavniki civilnogo pidpillya demonstruvali bilshu gnuchkist ta tolerantnist zokrema v uhvalah 1943 roku vid 14 02 15 04 15 10 13 12 ta in Ci dokumenti svidchat sho diyachi Polskoyi pidpilnoyi derzhavi shukali porozuminnya z ukrayincyami apelyuyuchi do yihnih vplivovih institucij greko katolickoyi cerkvi cherez yiyi mitropolita Andreya Sheptickogo ta OUN Odnak ukrayinske pitannya rozglyadalosya liderami riznih politichnih sil dosit neodnoznachno Yaksho odni obstoyuvali potrebu porozuminnya z ukrayinskim naselennyam ta koordinaciyu dij zadlya spilnoyi borotbi z okupantami to inshi yak ot predstavniki Nacionalnoyi partiyi napolyagali na nemozhlivosti spivpraci z ukrayincyami ta nagnitali atmosferu vzayemnoyi vorozhnechi Div takozhMuzej Armiyi KrajovoyiDzherelaPolishuk P Sistema institucij Polskoyi pidpilnoyi derzhavi Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya istoriya 2007 18 S 180 188 Polishuk P Yarovij V Organi miscevogo upravlinnya Polskoyi pidpilnoyi derzhavi za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Naukovij visnik diplomatichnoyi akademiyi Ukrayini Kiyiv 2007 Vipusk 14 S 432 449 Polishuk P Yarovij V Problema definiciyi ponyattya Polska pidpilna derzhava Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Naukovij zhurnal Seriya arheologiya ta istoriya Dnipropetrovsk 2008 1 Vipusk 16 S 154 165 Polishuk P Peredumovi viniknennya Polskoyi pidpilnoyi derzhavi Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi Naukovi zapiski RDGU Rivne 2008 13 S 278 283 PosilannyaDelegatura uryadu respubliki Polsha na kraj Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006