Вільне, незалежне і повністю нейтральне місто Краків з краєм (пол. Wolne, Niepodległe i Ściśle Neutralne Miasto Kraków z Okręgiem), відоміше як Вільне місто Краків або Республіка Краків (пол. Rzeczpospolita Krakowska, нім. Republik Krakau), було містом-державою, створеним за рішенням Віденського конгресу (1815) під контролем трьох сусідів (Росії, Пруссії та Австрії). Існувало до 1846, коли внаслідок невдалого повстання його анексувала Австрійська імперія. Було залишком Варшавського герцогства під час Поділів Польщі між трьох держав в 1815.
Wolne, Niepodległe i Ściśle Neutralne Miasto Kraków z Okręgiem Вільне, незалежне і повністю нейтральне місто Краків з краєм | |||||
Протекторат Австрії, Пруссії і Росії | |||||
| |||||
| |||||
Територія Вільного міста Краків (помаранчевим) | |||||
Столиця | Краків | ||||
Мови | польська (офіційна), їдиш, німецька | ||||
Релігії | Римо-католицька церква, юдаїзм | ||||
Форма правління | Конституційна республіка | ||||
Законодавчий орган | Збори Представників | ||||
Історія | |||||
- Віденський конгрес | 3 травня | ||||
- Польське повстання 1830—1831 | 29 листопада 1830 | ||||
- Краківське повстання | 16 листопада 1846 | ||||
Площа | |||||
- 1815 | 1164 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1815 | 95 000 осіб | ||||
Густота | 81,6 осіб/км² | ||||
- 1843 | 146 000 л. | ||||
Густота | 125,4 осіб/км² | ||||
Валюта | Польський злотий (до 1835) Краківський злотий (з 1835) | ||||
|
Історія
Вільне місто формально засноване 3 травня 1815. Державність була заснована на 1815, яка була переглянута і розширена в 1818, встановивши істотну автономію для міста. Яґеллонський університет навчав студентів з усієї розділеної Польщі. Вільне місто стало центром польської політичної діяльності на територіях розділеної Польщі.
Протягом повстання 1830-31 Краків був базою для допомоги військам Царства Польського. Після кінця повстання автономія вільного міста була обмежена. Поліцією управляла Австрія, вибір президента схвалювався представниками трьох держав. Краків був зайнятий Австрійським військом з 1836 до 1841. Після невдалого Краківського повстання 1846, Вільне місто анексувала Австрія 16 листопада 1846 і перетворила у Велике Князівство Краківське.
Географія і населення
Вільне місто Краків було засноване на південному сході Варшавського герцогства (частина Краківського департаменту) на лівому березі Вісли. Площа міста становила 1164—1234 км². Мало кордони з Російською імперією, Пруссією і Австрійською імперією. Вільне місто включало місто Краків і його околиці, 224 села і 4 міста (Явожно, Хшанув, і Нова Гура).
У 1815 його населення становило 95,000; у 1843 — 146,000. 85 % з них були католиками, 14 % — євреї, 1 % — інші. Найвідомішою шляхетською родиною були магнати Потоцькі, які мали маєток у Кшешовіце.
Політика
Держава отримала в 1815, за редакцією Адама Чарторийського. Конституція була виправлена і розширена в 1818, встановлюючи істотну автономію для міста. Законодавча влада була представлена Зборами Представників (Izba Reprezentantów), виконавча влада була надана Голові Сенату.
У 1833, внаслідок польського повстання і щоб унеможливити заколот в Кракові, комісари держав-гарантів випустили нову конституцію, значно обмеженішу: кількість сенаторів і заступників було знижено і їх повноваження обмежені, тоді як комісарам держав-гарантів повноваження були збільшені.
Свобода преси була також обмежена. У 1835 відбувся таємний договір між комісарами держав-гарантів згідно із планом, у якому в разі наступного польського заколоту, Австрія отримала право зайняти і анексувати місто. Це відбулося після Краківського повстання у 1846.
Закони були засновані на і французькому торговельному і карному праві. Державна мова була польська. У 1836 місцева поліція була скасована і замінена австрійською поліцією; у 1837 комісари держав-гарантів скоротили повноваження місцевих судів, які відмовлялися підкоритися їх вимогам.
Економіка
Вільне місто було безмитним краєм, з дозволеною торгівлею з Росією, Пруссією і Австрією. Вільне місто не мало митних зборів, дуже низькі податки, і різні економічні привілеї, надані гарантуючими державами. Вільне місто стало одним з європейських центрів економічного лібералізму і прибічників невтручання, залучаючи нові підприємства і іммігрантів, які приводили до вражаючого розквіту міста.
Ткачі з Прусської Сілезії часто використовували вільне місто задля контрабанди, щоб уникати тарифних бар'єрів уздовж кордонів Австрії і Царства Польського. Австрійська анексія вільного міста привела до істотного скорочення Прусського текстильного експорту.
Історичні польські держави |
Джерела
- Norman Davies, God's Playground. A History of Poland. Vol. 1: The Origins to 1795, Vol. 2: 1795 to the Present. Oxford: Oxford University Press. / .
- Janina Bieniarzówna, Jan M. Małecki i Józef Mitkowski (red.) Dzieje Krakowa, t.3 (Kraków w latach 1796—1918), Kraków 1979.
- Feuchtwanger, E. J. (1970). Prussia: Myth and Reality. Chicago: Henry Regnery Company. с. 262. ISBN .
- Republic of Cracow [ 19 травня 2008 у Wayback Machine.], Encyclopædia Britannica
- Encyclopædia Britannica, New edition (Robert MacHenry, 1993, 32030 pages), page 949: the «Free City of Kraków» was designated to be the «symbolic capital of the divided Poland».[1] [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.].
- A Concise History of Poland by Hubert Zawadzki and Jerzy Lukowski, 408 pages, published by Cambridge University Press.[2] [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] Chronology: year 1815, the Free City of Kraków, also, chapter «Challenging the Partitions».
- The Quarterly Journal of the Library of Congress, published by the Library in 1983. «Senate and government of the Free City of Kraków — the only fragment of Poland to have an independent existence as a state…»[3] [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.].
Посилання
- Feuchtwanger, p. 157
Координати: 50°03′42″ пн. ш. 19°56′14″ сх. д. / 50.06167° пн. ш. 19.93722° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilne nezalezhne i povnistyu nejtralne misto Krakiv z krayem pol Wolne Niepodlegle i Scisle Neutralne Miasto Krakow z Okregiem vidomishe yak Vilne misto Krakiv abo Respublika Krakiv pol Rzeczpospolita Krakowska nim Republik Krakau bulo mistom derzhavoyu stvorenim za rishennyam Videnskogo kongresu 1815 pid kontrolem troh susidiv Rosiyi Prussiyi ta Avstriyi Isnuvalo do 1846 koli vnaslidok nevdalogo povstannya jogo aneksuvala Avstrijska imperiya Bulo zalishkom Varshavskogo gercogstva pid chas Podiliv Polshi mizh troh derzhav v 1815 Wolne Niepodlegle i Scisle Neutralne Miasto Krakow z Okregiem Vilne nezalezhne i povnistyu nejtralne misto Krakiv z krayem Protektorat Avstriyi Prussiyi i Rosiyi 1815 1846 Prapor Gerb Krakow istorichni kordoni na kartiTeritoriya Vilnogo mista Krakiv pomaranchevim Stolicya Krakiv Movi polska oficijna yidish nimecka Religiyi Rimo katolicka cerkva yudayizm Forma pravlinnya Konstitucijna respublika Zakonodavchij organ Zbori Predstavnikiv Istoriya Videnskij kongres 3 travnya Polske povstannya 1830 1831 29 listopada 1830 Krakivske povstannya 16 listopada 1846 Plosha 1815 1164 km2 Naselennya 1815 95 000 osib Gustota 81 6 osib km 1843 146 000 l Gustota 125 4 osib km Valyuta Polskij zlotij do 1835 Krakivskij zlotij z 1835 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilne misto KrakivIstoriyaVilne misto formalno zasnovane 3 travnya 1815 Derzhavnist bula zasnovana na 1815 yaka bula pereglyanuta i rozshirena v 1818 vstanovivshi istotnu avtonomiyu dlya mista Yagellonskij universitet navchav studentiv z usiyeyi rozdilenoyi Polshi Vilne misto stalo centrom polskoyi politichnoyi diyalnosti na teritoriyah rozdilenoyi Polshi Protyagom povstannya 1830 31 Krakiv buv bazoyu dlya dopomogi vijskam Carstva Polskogo Pislya kincya povstannya avtonomiya vilnogo mista bula obmezhena Policiyeyu upravlyala Avstriya vibir prezidenta shvalyuvavsya predstavnikami troh derzhav Krakiv buv zajnyatij Avstrijskim vijskom z 1836 do 1841 Pislya nevdalogo Krakivskogo povstannya 1846 Vilne misto aneksuvala Avstriya 16 listopada 1846 i peretvorila u Velike Knyazivstvo Krakivske Geografiya i naselennyaVilne misto Krakiv 1815 1846 Vilne misto Krakiv bulo zasnovane na pivdennomu shodi Varshavskogo gercogstva chastina Krakivskogo departamentu na livomu berezi Visli Plosha mista stanovila 1164 1234 km Malo kordoni z Rosijskoyu imperiyeyu Prussiyeyu i Avstrijskoyu imperiyeyu Vilne misto vklyuchalo misto Krakiv i jogo okolici 224 sela i 4 mista Yavozhno Hshanuv i Nova Gura U 1815 jogo naselennya stanovilo 95 000 u 1843 146 000 85 z nih buli katolikami 14 yevreyi 1 inshi Najvidomishoyu shlyahetskoyu rodinoyu buli magnati Potocki yaki mali mayetok u Ksheshovice PolitikaDerzhava otrimala v 1815 za redakciyeyu Adama Chartorijskogo Konstituciya bula vipravlena i rozshirena v 1818 vstanovlyuyuchi istotnu avtonomiyu dlya mista Zakonodavcha vlada bula predstavlena Zborami Predstavnikiv Izba Reprezentantow vikonavcha vlada bula nadana Golovi Senatu U 1833 vnaslidok polskogo povstannya i shob unemozhliviti zakolot v Krakovi komisari derzhav garantiv vipustili novu konstituciyu znachno obmezhenishu kilkist senatoriv i zastupnikiv bulo znizheno i yih povnovazhennya obmezheni todi yak komisaram derzhav garantiv povnovazhennya buli zbilsheni Svoboda presi bula takozh obmezhena U 1835 vidbuvsya tayemnij dogovir mizh komisarami derzhav garantiv zgidno iz planom u yakomu v razi nastupnogo polskogo zakolotu Avstriya otrimala pravo zajnyati i aneksuvati misto Ce vidbulosya pislya Krakivskogo povstannya u 1846 Zakoni buli zasnovani na i francuzkomu torgovelnomu i karnomu pravi Derzhavna mova bula polska U 1836 misceva policiya bula skasovana i zaminena avstrijskoyu policiyeyu u 1837 komisari derzhav garantiv skorotili povnovazhennya miscevih sudiv yaki vidmovlyalisya pidkoritisya yih vimogam EkonomikaVilne misto bulo bezmitnim krayem z dozvolenoyu torgivleyu z Rosiyeyu Prussiyeyu i Avstriyeyu Vilne misto ne malo mitnih zboriv duzhe nizki podatki i rizni ekonomichni privileyi nadani garantuyuchimi derzhavami Vilne misto stalo odnim z yevropejskih centriv ekonomichnogo liberalizmu i pribichnikiv nevtruchannya zaluchayuchi novi pidpriyemstva i immigrantiv yaki privodili do vrazhayuchogo rozkvitu mista Tkachi z Prusskoyi Sileziyi chasto vikoristovuvali vilne misto zadlya kontrabandi shob unikati tarifnih bar yeriv uzdovzh kordoniv Avstriyi i Carstva Polskogo Avstrijska aneksiya vilnogo mista privela do istotnogo skorochennya Prusskogo tekstilnogo eksportu Istorichni polski derzhavi Gneznenska Derzhava Korolivstvo Polske Rich Pospolita 1645 1998 Podili Rechi Pospolitoyi Korolivstvo Galichini 1546 1900 Varshavske gercogstvo 1326 2005 Krakivska respublika 1535 2021 Velike gercogstvo Poznanske 1535 2021 Velike Knyazivstvo Krakivske 1534 1932 Korolivstvo Polske 1916 1918 Druga Rich Pospolita 1918 1945 Seredinna Litva Generalna guberniya 1939 1945 Polska pidpilna derzhava 1939 1945 Polska Narodna Respublika 1944 1989 Respublika PolshaDzherelaNorman Davies God s Playground A History of Poland Vol 1 The Origins to 1795 Vol 2 1795 to the Present Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 925339 0 ISBN 0 19 925340 4 Janina Bieniarzowna Jan M Malecki i Jozef Mitkowski red Dzieje Krakowa t 3 Krakow w latach 1796 1918 Krakow 1979 Feuchtwanger E J 1970 Prussia Myth and Reality Chicago Henry Regnery Company s 262 ISBN 0854961089 Republic of Cracow 19 travnya 2008 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica New edition Robert MacHenry 1993 32030 pages page 949 the Free City of Krakow was designated to be the symbolic capital of the divided Poland 1 12 listopada 2012 u Wayback Machine A Concise History of Poland by Hubert Zawadzki and Jerzy Lukowski 408 pages published by Cambridge University Press 2 12 listopada 2012 u Wayback Machine Chronology year 1815 the Free City of Krakow also chapter Challenging the Partitions The Quarterly Journal of the Library of Congress published by the Library in 1983 Senate and government of the Free City of Krakow the only fragment of Poland to have an independent existence as a state 3 12 listopada 2012 u Wayback Machine PosilannyaFeuchtwanger p 157 Koordinati 50 03 42 pn sh 19 56 14 sh d 50 06167 pn sh 19 93722 sh d 50 06167 19 93722