Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ві льне мі сто у модернім міжнароднім праві самостійне територіально політичне нейтральне і демілітаризоване утворення п

Вільне місто

Вільне місто

Ві́льне мі́сто (у модернім міжнароднім праві), самостійне, територіально-політичне, нейтральне і демілітаризоване утворення, правовий режим якого встановлюється міжнародними договорами і гарантується державами або міжнародними організаціями. Користується певною міжнародною правосуб'єктністю.

В Середньовіччі

Первісно практика надання назви «Вільне місто» з'явилась в Німеччині (нім. Freie Stadt). Цей титул одержали міста, що в 13-14 століттях, завдяки боротьбі бюргерства з феодалами, звільнилися від влади своїх архієпископів. По-перше, це були Кельн, Зост, Майнц, Ауґсбурґ, Вормс, Шпайєр, Страсбург та Базель. Вони добилися права самоврядування, власного використання податків та частково функції суду.

На відміну від імперських міст, вищезгадані міста були звільнені від кайзерських військових обов'язків. Кайзер також не мав права їх продажу чи застави. Загальні імперські обов'язки залишались тільки на випадок захисту міста під час війни та участі в хрестових походах.

Потім до цих міст приєдналася велика кількість міст Ганзи на чолі з Любеком, Гамбургом, Данціґом, Бременом тощо.

Вільні міста під час зборів Райхстагу разом з імперськими містами утворювали окрему групу, що згодом одержала назву «Вільні та імперські міста» (нім. Freie- und Reichsstädte). З часом, завдяки повсякденному мовному змішуванню, з'явилося та утвердилось поняття «Вільне імперське місто».

Ранній новий час

Оскільки Вільні міста утворювали групу з Імперськими містами на Вічному сеймі або в Колегії міст Імперського сейму, вони об'єднувалися під загальним терміном "Вільні та Імперські міста". В ході мовного розмивання з цього виник термін "Вільне імперське місто".

Вільні міста та імперські міста, що увійшли до складу Швейцарської Конфедерації між 14 та 16 століттями (Цюрих, Берн, Люцерн, Фрібург, Золотурн, Базель, Шаффхаузен; суверенні за міжнародним правом з 1648 року), були так званими містами-державами у складі Конфедерації. Вони утворили майже незалежні міські республіки, деякі з яких мали великі власні державні території, з яких у 1803 році виросли сучасні кантони.

Вільними містами у Франції називали ті вільні міста та імперські міста, які були передані від Священної Римської імперії до Франції протягом 18 століття (наприклад, Кольмар у 1648 році, Страсбург у 1681 році; див. Ліга десяти міст, а також численні імперські села в північному Ельзасі). Вони зберегли багато своїх прав, але були інтегровані у французьку адміністративну організацію (органи влади французької провінції Ельзас, органи центрального уряду в Парижі).

В XIX-XX ст.

В міжнародно-правовій практиці за Віденським трактатом 1815 року Краків з територією, що оточує його, був оголошений «вільним, незалежним і абсолютно нейтральним містом» під заступництвом Росії, Австрії і Пруссії. Правове положення Кракова як вільного міста було визначено в спеціальному Додатковому договорі про Краків від 21 квітня (3 травня) 1815 і статтями головного Акту Віденського конгресу від 9 червня 1815.

Після 1-ї світової війни 1914—1918 за Версальським договором 1919 року статус Вільного міста був встановлений для Данцига, виділеного в самостійне політичне утворення, — «вільна держава» — з своєю конституцією (набрала чинності 4 червня 1922) і органами влади і управління (фолькстаг, сенат), а також своїм громадянством. Правовий статус вільного міста Данцига визначався Версальським мирним договором (ст. ст. 100—108), польсько-данцизькою паризькою конвенцією від 9 листопада 1920, конституцією , затвердженою Радою Ліги Націй, польсько-данцизьким договором від 24 жовтня 1921 і рядом резолюцій Ради Ліги Націй. Данциг був поставлений під захист Ліги Націй. Особливістю правового положення Вільного міста Данцига було те, що для забезпечення виходу Польщі до моря їй в Данціґу були надані широкі політичні і економічні права: територія міста була включена до складу митної межі Польщі; Польща отримала право користуватися данцигським портом для свого експорту і імпорту, право управління залізничною мережею; на Польщу було покладено ведення зовнішніх стосунків Данціґа і захист його громадян за кордоном. На початку 2-ї світової війни у вересні 1939 Данціґ був захоплений гітлерівською Німеччиною, у 1945 був захоплений Радянською Армією і відповідно до Потсдамської угоди 1945 увійшов до складу Польщі під назвою Гданськ.

За мирним договором з Італією 1947 передбачалося, що самостійним політичним утворенням (вільною територією) буде Трієст; передбачалися також демілітаризація і нейтралізація Трієста з тим, щоб ніякі збройні сили без розпорядження Ради Безпеки ООН не могли знаходитися на його території. Рада Безпеки повинна була забезпечувати цілісність і незалежність Трієста. Практично режим вільного міста в Трієсті не був введений в дію.

Режим, близький до статусу Вільного міста, існував в Танжері (1923—40; 1945—1956). Встановлення подібного режиму передбачене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1947 для Єрусалиму.

У минулому і сьогоденні використання терміну "вільний" або "вільне місто" також виходило за межі суто політико-географічного значення. Наприклад, 27 листопада 1958 року Радянський Союз під керівництвом Микити Хрущова у ноті до західних держав, так званому ультиматумі Хрущова, вимагав перетворити Західний Берлін на "(демілітаризоване) вільне місто Західний Берлін", незалежне від Федеративної Республіки і західних союзників. Останній відмовився (→ теорія трьох держав).

Крім того, один з районів Копенгагена називає себе Фрітаун Християнія без відповідного історичного підґрунтя.

Див. також

Література

  • О. В. Задорожній. Вільне місто // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • К. Савчук. Вільне місто // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi lne mi sto u modernim mizhnarodnim pravi samostijne teritorialno politichne nejtralne i demilitarizovane utvorennya pravovij rezhim yakogo vstanovlyuyetsya mizhnarodnimi dogovorami i garantuyetsya derzhavami abo mizhnarodnimi organizaciyami Koristuyetsya pevnoyu mizhnarodnoyu pravosub yektnistyu V SerednovichchiPervisno praktika nadannya nazvi Vilne misto z yavilas v Nimechchini nim Freie Stadt Cej titul oderzhali mista sho v 13 14 stolittyah zavdyaki borotbi byurgerstva z feodalami zvilnilisya vid vladi svoyih arhiyepiskopiv Po pershe ce buli Keln Zost Majnc Augsburg Vorms Shpajyer Strasburg ta Bazel Voni dobilisya prava samovryaduvannya vlasnogo vikoristannya podatkiv ta chastkovo funkciyi sudu Na vidminu vid imperskih mist vishezgadani mista buli zvilneni vid kajzerskih vijskovih obov yazkiv Kajzer takozh ne mav prava yih prodazhu chi zastavi Zagalni imperski obov yazki zalishalis tilki na vipadok zahistu mista pid chas vijni ta uchasti v hrestovih pohodah Potim do cih mist priyednalasya velika kilkist mist Ganzi na choli z Lyubekom Gamburgom Dancigom Bremenom tosho Vilni mista pid chas zboriv Rajhstagu razom z imperskimi mistami utvoryuvali okremu grupu sho zgodom oderzhala nazvu Vilni ta imperski mista nim Freie und Reichsstadte Z chasom zavdyaki povsyakdennomu movnomu zmishuvannyu z yavilosya ta utverdilos ponyattya Vilne imperske misto Rannij novij chasOskilki Vilni mista utvoryuvali grupu z Imperskimi mistami na Vichnomu sejmi abo v Kolegiyi mist Imperskogo sejmu voni ob yednuvalisya pid zagalnim terminom Vilni ta Imperski mista V hodi movnogo rozmivannya z cogo vinik termin Vilne imperske misto Vilni mista ta imperski mista sho uvijshli do skladu Shvejcarskoyi Konfederaciyi mizh 14 ta 16 stolittyami Cyurih Bern Lyucern Friburg Zoloturn Bazel Shaffhauzen suverenni za mizhnarodnim pravom z 1648 roku buli tak zvanimi mistami derzhavami u skladi Konfederaciyi Voni utvorili majzhe nezalezhni miski respubliki deyaki z yakih mali veliki vlasni derzhavni teritoriyi z yakih u 1803 roci virosli suchasni kantoni Vilnimi mistami u Franciyi nazivali ti vilni mista ta imperski mista yaki buli peredani vid Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi do Franciyi protyagom 18 stolittya napriklad Kolmar u 1648 roci Strasburg u 1681 roci div Liga desyati mist a takozh chislenni imperski sela v pivnichnomu Elzasi Voni zberegli bagato svoyih prav ale buli integrovani u francuzku administrativnu organizaciyu organi vladi francuzkoyi provinciyi Elzas organi centralnogo uryadu v Parizhi V XIX XX st V mizhnarodno pravovij praktici za Videnskim traktatom 1815 roku Krakiv z teritoriyeyu sho otochuye jogo buv ogoloshenij vilnim nezalezhnim i absolyutno nejtralnim mistom pid zastupnictvom Rosiyi Avstriyi i Prussiyi Pravove polozhennya Krakova yak vilnogo mista bulo viznacheno v specialnomu Dodatkovomu dogovori pro Krakiv vid 21 kvitnya 3 travnya 1815 i stattyami golovnogo Aktu Videnskogo kongresu vid 9 chervnya 1815 Pislya 1 yi svitovoyi vijni 1914 1918 za Versalskim dogovorom 1919 roku status Vilnogo mista buv vstanovlenij dlya Danciga vidilenogo v samostijne politichne utvorennya vilna derzhava z svoyeyu konstituciyeyu nabrala chinnosti 4 chervnya 1922 i organami vladi i upravlinnya folkstag senat a takozh svoyim gromadyanstvom Pravovij status vilnogo mista Danciga viznachavsya Versalskim mirnim dogovorom st st 100 108 polsko dancizkoyu parizkoyu konvenciyeyu vid 9 listopada 1920 konstituciyeyu zatverdzhenoyu Radoyu Ligi Nacij polsko dancizkim dogovorom vid 24 zhovtnya 1921 i ryadom rezolyucij Radi Ligi Nacij Dancig buv postavlenij pid zahist Ligi Nacij Osoblivistyu pravovogo polozhennya Vilnogo mista Danciga bulo te sho dlya zabezpechennya vihodu Polshi do morya yij v Dancigu buli nadani shiroki politichni i ekonomichni prava teritoriya mista bula vklyuchena do skladu mitnoyi mezhi Polshi Polsha otrimala pravo koristuvatisya dancigskim portom dlya svogo eksportu i importu pravo upravlinnya zaliznichnoyu merezheyu na Polshu bulo pokladeno vedennya zovnishnih stosunkiv Danciga i zahist jogo gromadyan za kordonom Na pochatku 2 yi svitovoyi vijni u veresni 1939 Dancig buv zahoplenij gitlerivskoyu Nimechchinoyu u 1945 buv zahoplenij Radyanskoyu Armiyeyu i vidpovidno do Potsdamskoyi ugodi 1945 uvijshov do skladu Polshi pid nazvoyu Gdansk Za mirnim dogovorom z Italiyeyu 1947 peredbachalosya sho samostijnim politichnim utvorennyam vilnoyu teritoriyeyu bude Triyest peredbachalisya takozh demilitarizaciya i nejtralizaciya Triyesta z tim shob niyaki zbrojni sili bez rozporyadzhennya Radi Bezpeki OON ne mogli znahoditisya na jogo teritoriyi Rada Bezpeki povinna bula zabezpechuvati cilisnist i nezalezhnist Triyesta Praktichno rezhim vilnogo mista v Triyesti ne buv vvedenij v diyu Rezhim blizkij do statusu Vilnogo mista isnuvav v Tanzheri 1923 40 1945 1956 Vstanovlennya podibnogo rezhimu peredbachene rezolyuciyeyu Generalnoyi Asambleyi OON vid 29 listopada 1947 dlya Yerusalimu U minulomu i sogodenni vikoristannya terminu vilnij abo vilne misto takozh vihodilo za mezhi suto politiko geografichnogo znachennya Napriklad 27 listopada 1958 roku Radyanskij Soyuz pid kerivnictvom Mikiti Hrushova u noti do zahidnih derzhav tak zvanomu ultimatumi Hrushova vimagav peretvoriti Zahidnij Berlin na demilitarizovane vilne misto Zahidnij Berlin nezalezhne vid Federativnoyi Respubliki i zahidnih soyuznikiv Ostannij vidmovivsya teoriya troh derzhav Krim togo odin z rajoniv Kopengagena nazivaye sebe Fritaun Hristiyaniya bez vidpovidnogo istorichnogo pidgruntya Div takozhImperske Vilne misto Korolivske misto Magdeburzke pravo Eksteritorialnist demilitarizovana zonaLiteraturaO V Zadorozhnij Vilne misto Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X K Savchuk Vilne misto Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 808 s ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaVilne misto 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1

Дата публікації:
Топ