Болесла́в IV Кучерявий (пол. Bolesław IV; 1122 — 5 січня 1173) — старший князь Польщі (1146–1173). Перший князь мазовецький (1138—1173). Князь краківський (1146—1173) вроцлавський (1146—1163), сандомирський (1166—1173). Представник польської династії П'ястів. Син польського князя Болеслава III Кривоустого. Чоловік Марії Володимирівни, доньки галицького князя Володимирка Володаровича. Батько мазовецького князя Лешека. Прізвисько — Кучерявий (пол. Kędzierzawy).
Болеслав IV Кучерявий пол. Bolesław IV Kędzierzawy | |||
| |||
---|---|---|---|
1146 — 5 січня 1173 | |||
Попередник: | Владислав II Вигнанець | ||
Наступник: | Мешко ІІІ Старий | ||
| |||
1138 — 5 січня 1173 | |||
Наступник: | Лешек Мазовецький | ||
| |||
1146 — 1163 | |||
Попередник: | Владислав II Вигнанець | ||
Наступник: | Болеслав I Високий Мешко IV Кривоногий | ||
| |||
1166 — 5 січня 1173 | |||
Попередник: | Генріх Сандомирський | ||
Наступник: | Казимир II Справедливий | ||
Народження: | 1120[1], 1125[2] або 1122[3][2] | ||
Смерть: | 5 січня 1173 або 1173 Краків, Королівство Польське | ||
Країна: | Республіка Польща | ||
Рід: | П'ясти | ||
Батько: | Болеслав III Кривоустий | ||
Мати: | Соломія з Берґу[4] | ||
Шлюб: | Марія-Анастасія Володимирівна і Верхуслава Всеволодівна | ||
Діти: | Лешек | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Болеслав IV (пол. Bolesław IV), або Болеслав IV Польський — з порядковим номером, як наступник батька, польського князя Болеслава III.
- Болеслав I Мазовецький — за номером правителя і назвою князівства.
- Болеслав Кучерявий (пол. Bolesław Kędzierzawy) — за прізвиськом.
Біографія
Син Болеслава III і Соломії з Берґу, доньки графа Бергського.
Після смерті батька, відповідно до його заповіту отримав Мазовецьке князівство. У перші роки правління він перебував під сильним впливом своєї матері Соломії, а також воєводи Вшебора, які побоювалися, що старший брат Болеслава — Великий князь Владислав змістить молодших братів з їх володінь.
Конфлікт зі старшим братом почався, коли Соломія — без відома Владислава — зібрала інших своїх синів у себе в Ленчиці. На зустрічі було вирішено, що її молодша дочка — Агнешка Болеславівна — вийде заміж за Великого князя Київського Мстислава II Ізяславича, а вдовиний уділ Соломії, виділений їй заповітом чоловіка, після її смерті не увійде в сеньйориальний уділ Великого князя, а буде розділений між синами.
Однак інший Великий князь Київський Всеволод II Ольгович в польській міжусобиці підтримав Владислава ІІ, видавши свою дочку Звениславу за його сина Болеслава. В результаті підтримки Київського князя Болеслав Кучерявий і його брати зазнали невдачі. За дорученням Владислава вони були змушені відправитися в 1142—1143 роках послами до Києва.
У 1144 році померла мати Соломія. Більшість її синів вважали, що її вдовину частки (землі навколо Ленчиці) слід передати молодшим синам Генріху і Казимиру, але Владислав віддав (відповідно до заповіту батька) приєднав ці землі до великокняжих володінь. 1145 року молодші брати виступили проти Владислава ІІ, але були розбиті, і їм довелося погодитися з приєднанням земель матері до сеньйориального уділу.
До весни 1146 Владислав захопив Мазовію, вигнавши Болеслава, проте несподівано почався заколот в його власних землях. Владислав з родиною був змушений втікати в Священну Римську імперію, де його прихистив король Німеччини Конрад III, брати захопили всю Польщу й перерозподілили удільні князівства між собою.
Болеславу дісталося князівство Сілезії, а також сеньйориальний уділ та титул «Великий князь Польський», Мешку було повернуто Великопольське князівство, Генріх отримав Сандомирські землі, а малолітній Казимир залишився без спадку.
У наступних роках Болеслав з братами спробував поліпшити відносини з німецьким імператором, що продовжував підтримувати вигнаного Владислава. Для цього 1148 року вони влаштували з'їзд в Крушвиці, на який був запрошений бранденбурзький маркграф Альбрехта. На з'їзді було вирішено, що сестра Болеслава Юдіта вийде заміж за сина Альбрехта Оттона І. П'ясти також підтримали німців в їх хрестовому поході проти слов'ян.
В той же час на сторону Владислава став папа Євгеній III. Прибулий в 1148 році папський легат Ґвідо да Крема відлучив братів від церкви і наклав на Польщу інтердикт, але завдяки солідарній позиції польської церковної верхівки, яка підтримала Болеслава з братами, це не мало ніякого практичного ефекту.
1157 року на стороні вигнаного Владислава виступив імператор Фрідріх I Барбаросса. На цей раз військовий похід був вдалішим, ніж похід 1146 року. Болеслав зазнав поразки й був змушений принести імператору васальну клятву, а його молодший брат Казимир був відправлений до імператорського двору як заручник. Проте, на розчарування Владислава, Болеслав був залишений Великим князем Польським. Два роки по тому Владислав помер у вигнанні, а в 1163 році, за наполяганням імператора, його синам Болеславу Високому та Мешку Кривоногому було повернуто їх володіння в Сілезії та Помор'ї.
Нейтралізувавши загрозу німецького вторгнення, Болеслав вирішив покінчити з язичниками-прусами, які нападали на його родові землі в Мазовії. За підтримки Папи Римського та імператора Священної Римської імперії був організований хрестовий похід. Однак до 1166 року ці походи та і не принесли успіху, а в одному з боїв загинув молодший брат Болеслава — Генріх Сандомирський.
Після смерті Генріха Болеслав вирішив (в порушенні заповіту свого батька) привласнити його землі, проте це викликало повстання шляхти, яка воліла, щоб ці землі відійшли Казимиру.
1168 року на з'їзді в Єнджеюві повстала шляхта обрала новим Великим князем Польським брата Болеслава — Мешка III, а Сандомирську землю віддали Казимиру. Однак Болеславу вдалось домовитись з повстанцями, і в підсумку все обмежилося розділом Сандомирської землі: Казимир отримав Вислицю, Болеслав — місто Сандомир, а інші земля відійшла Мешку.
Болеслав IV залишився Великим князем Польським й правив до своєї смерті 5 січня 1173 року.
Сім'я
1137 року Болеслав Кучерявий одружився з українською князівною Верхуславою, донькою Вишгородського князя Всеволода Мстиславовича, старшого сина Великого князя Київського Мстислава Великого (син Володимира Мономаха та доньки короля Англії Ґіти) та його дружини Христини (доньки шведського короля Інге I).
У них було троє дітей:
- Болеслав (1156—1172)
- дочка (1160—1178), яка в 1172/1173 р. вийшла заміж за українського князя Василька Ярополковича, князя Шумського (1168—1180 рр.), князя Дорогичинського (1180—1182 рр.), князя Берестейського (1181 р.).
- Лешек (1162—1186), Князь Мазовії.
Старший син Болеслав помер 1172 року у віці шістнадцяти років і, як повідомляється Верховний князь був спустошений його смертю. Верхуслава померла 1162 року й була похована в соборі в Плоцьку.
Після смерті Верхуслави Болеслав одружився з Марією Володимирівною, дочкою Галицького Князя Володимира Володаревича. Дітей в них не було.
Родовід
8. Казимир I, князь Польщі | ||||||||||||||||
4. Владислав I, князь Польщі | ||||||||||||||||
9. Добронега, Українська княжна | ||||||||||||||||
2. Болеслав ІІІ, князь Польщі | ||||||||||||||||
10. Вратислав ІІ, князь Богемії | ||||||||||||||||
5. Юдіт Богемська, Богемська принцеса | ||||||||||||||||
11. Аделаїда,, Угорська принцеса | ||||||||||||||||
1. Болеслав IV, князь Польщі | ||||||||||||||||
12. Поппо з Берґу | ||||||||||||||||
6. Генрих І з Берґу | ||||||||||||||||
13. Софія, Угорська принцеса | ||||||||||||||||
3. Соломія з Берґу | ||||||||||||||||
14. Діпольд II, макрграф Вогбургу | ||||||||||||||||
7. Аделаїда з Мохенталю | ||||||||||||||||
15. Луїтгарда Каринтійська | ||||||||||||||||
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #139423966 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://w.genealogy.euweb.cz/piast/piast1.html
- https://fmg.ac/Projects/MedLands/POLAND.htm#_Toc481253517
- Lundy D. R. The Peerage
Бібліографія
Монографії
- Balzer, O. Genealogia Piastów. Kraków: Akademia Umiejętności, 1895.
- Grabowski, J. Dynastia Piastów mazowieckich. Kraków: Avalon, 2012.
- Dymek, D. Historia i kultura Mazowsza do 1526 r. Warszawa: Wyższa Szkoła Rozwoju Lokalnego, 2005.
- Dymek, D. Udzielne Księstwo Mazowieckie: 1247—1381: zarys dziejów. Warszawa: Wydawn. MOBN, 1996.
- Jasiński, K. Rodowód Piastów mazowieckich. Poznań-Wrocław: Wydawnictwo Historyczne, 1998.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болеслав IV Кучерявий
Попередник Владислав II Вигнанець | Князь Польщі 1146-1173 | Наступник Мешко ІІІ Старий |
Попередник Не було | Князь мазовецький 1138-1173 | Наступник Лешек Мазовецький |
Попередник Владислав II Вигнанець | Князь сілезький 1146-1163 | Наступник Болеслав I Високий Мешко IV Кривоногий |
Попередник Генріх Сандомирський | Князь сандомирський 1166-1173 | Наступник Казимир II Справедливий |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Boleslav Bolesla v IV Kucheryavij pol Boleslaw IV 1122 1122 5 sichnya 1173 starshij knyaz Polshi 1146 1173 Pershij knyaz mazoveckij 1138 1173 Knyaz krakivskij 1146 1173 vroclavskij 1146 1163 sandomirskij 1166 1173 Predstavnik polskoyi dinastiyi P yastiv Sin polskogo knyazya Boleslava III Krivoustogo Cholovik Mariyi Volodimirivni donki galickogo knyazya Volodimirka Volodarovicha Batko mazoveckogo knyazya Lesheka Prizvisko Kucheryavij pol Kedzierzawy Boleslav IV Kucheryavij pol Boleslaw IV KedzierzawyBoleslav IV Kucheryavij Prapor Knyaz Polshi 1146 5 sichnya 1173 Poperednik Vladislav II Vignanec Nastupnik Meshko III Starij Prapor Knyaz mazoveckij 1138 5 sichnya 1173 Nastupnik Leshek Mazoveckij Prapor Knyaz silezkij 1146 1163 Poperednik Vladislav II Vignanec Nastupnik Boleslav I Visokij Meshko IV Krivonogij Prapor Knyaz sandomirskij 1166 5 sichnya 1173 Poperednik Genrih Sandomirskij Nastupnik Kazimir II Spravedlivij Narodzhennya 1120 1 1125 2 abo 1122 3 2 Smert 5 sichnya 1173 abo 1173 Krakiv Korolivstvo PolskeKrayina Respublika PolshaRid P yastiBatko Boleslav III KrivoustijMati Solomiya z Bergu 4 Shlyub Mariya Anastasiya Volodimirivna i Verhuslava VsevolodivnaDiti Leshek Mediafajli b u VikishovishiImenaBoleslav IV pol Boleslaw IV abo Boleslav IV Polskij z poryadkovim nomerom yak nastupnik batka polskogo knyazya Boleslava III Boleslav I Mazoveckij za nomerom pravitelya i nazvoyu knyazivstva Boleslav Kucheryavij pol Boleslaw Kedzierzawy za prizviskom BiografiyaSin Boleslava III i Solomiyi z Bergu donki grafa Bergskogo Pislya smerti batka vidpovidno do jogo zapovitu otrimav Mazovecke knyazivstvo U pershi roki pravlinnya vin perebuvav pid silnim vplivom svoyeyi materi Solomiyi a takozh voyevodi Vshebora yaki poboyuvalisya sho starshij brat Boleslava Velikij knyaz Vladislav zmistit molodshih brativ z yih volodin Konflikt zi starshim bratom pochavsya koli Solomiya bez vidoma Vladislava zibrala inshih svoyih siniv u sebe v Lenchici Na zustrichi bulo virisheno sho yiyi molodsha dochka Agneshka Boleslavivna vijde zamizh za Velikogo knyazya Kiyivskogo Mstislava II Izyaslavicha a vdovinij udil Solomiyi vidilenij yij zapovitom cholovika pislya yiyi smerti ne uvijde v senjorialnij udil Velikogo knyazya a bude rozdilenij mizh sinami Odnak inshij Velikij knyaz Kiyivskij Vsevolod II Olgovich v polskij mizhusobici pidtrimav Vladislava II vidavshi svoyu dochku Zvenislavu za jogo sina Boleslava V rezultati pidtrimki Kiyivskogo knyazya Boleslav Kucheryavij i jogo brati zaznali nevdachi Za doruchennyam Vladislava voni buli zmusheni vidpravitisya v 1142 1143 rokah poslami do Kiyeva U 1144 roci pomerla mati Solomiya Bilshist yiyi siniv vvazhali sho yiyi vdovinu chastki zemli navkolo Lenchici slid peredati molodshim sinam Genrihu i Kazimiru ale Vladislav viddav vidpovidno do zapovitu batka priyednav ci zemli do velikoknyazhih volodin 1145 roku molodshi brati vistupili proti Vladislava II ale buli rozbiti i yim dovelosya pogoditisya z priyednannyam zemel materi do senjorialnogo udilu Do vesni 1146 Vladislav zahopiv Mazoviyu vignavshi Boleslava prote nespodivano pochavsya zakolot v jogo vlasnih zemlyah Vladislav z rodinoyu buv zmushenij vtikati v Svyashennu Rimsku imperiyu de jogo prihistiv korol Nimechchini Konrad III brati zahopili vsyu Polshu j pererozpodilili udilni knyazivstva mizh soboyu Boleslavu distalosya knyazivstvo Sileziyi a takozh senjorialnij udil ta titul Velikij knyaz Polskij Meshku bulo povernuto Velikopolske knyazivstvo Genrih otrimav Sandomirski zemli a malolitnij Kazimir zalishivsya bez spadku U nastupnih rokah Boleslav z bratami sprobuvav polipshiti vidnosini z nimeckim imperatorom sho prodovzhuvav pidtrimuvati vignanogo Vladislava Dlya cogo 1148 roku voni vlashtuvali z yizd v Krushvici na yakij buv zaproshenij brandenburzkij markgraf Albrehta Na z yizdi bulo virisheno sho sestra Boleslava Yudita vijde zamizh za sina Albrehta Ottona I P yasti takozh pidtrimali nimciv v yih hrestovomu pohodi proti slov yan V toj zhe chas na storonu Vladislava stav papa Yevgenij III Pribulij v 1148 roci papskij legat Gvido da Krema vidluchiv brativ vid cerkvi i naklav na Polshu interdikt ale zavdyaki solidarnij poziciyi polskoyi cerkovnoyi verhivki yaka pidtrimala Boleslava z bratami ce ne malo niyakogo praktichnogo efektu 1157 roku na storoni vignanogo Vladislava vistupiv imperator Fridrih I Barbarossa Na cej raz vijskovij pohid buv vdalishim nizh pohid 1146 roku Boleslav zaznav porazki j buv zmushenij prinesti imperatoru vasalnu klyatvu a jogo molodshij brat Kazimir buv vidpravlenij do imperatorskogo dvoru yak zaruchnik Prote na rozcharuvannya Vladislava Boleslav buv zalishenij Velikim knyazem Polskim Dva roki po tomu Vladislav pomer u vignanni a v 1163 roci za napolyagannyam imperatora jogo sinam Boleslavu Visokomu ta Meshku Krivonogomu bulo povernuto yih volodinnya v Sileziyi ta Pomor yi Nejtralizuvavshi zagrozu nimeckogo vtorgnennya Boleslav virishiv pokinchiti z yazichnikami prusami yaki napadali na jogo rodovi zemli v Mazoviyi Za pidtrimki Papi Rimskogo ta imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buv organizovanij hrestovij pohid Odnak do 1166 roku ci pohodi ta i ne prinesli uspihu a v odnomu z boyiv zaginuv molodshij brat Boleslava Genrih Sandomirskij Pislya smerti Genriha Boleslav virishiv v porushenni zapovitu svogo batka privlasniti jogo zemli prote ce viklikalo povstannya shlyahti yaka volila shob ci zemli vidijshli Kazimiru 1168 roku na z yizdi v Yendzheyuvi povstala shlyahta obrala novim Velikim knyazem Polskim brata Boleslava Meshka III a Sandomirsku zemlyu viddali Kazimiru Odnak Boleslavu vdalos domovitis z povstancyami i v pidsumku vse obmezhilosya rozdilom Sandomirskoyi zemli Kazimir otrimav Vislicyu Boleslav misto Sandomir a inshi zemlya vidijshla Meshku Boleslav IV zalishivsya Velikim knyazem Polskim j praviv do svoyeyi smerti 5 sichnya 1173 roku Sim yaDokladnishe P yasti ta 1137 roku Boleslav Kucheryavij odruzhivsya z ukrayinskoyu knyazivnoyu Verhuslavoyu donkoyu Vishgorodskogo knyazya Vsevoloda Mstislavovicha starshogo sina Velikogo knyazya Kiyivskogo Mstislava Velikogo sin Volodimira Monomaha ta donki korolya Angliyi Giti ta jogo druzhini Hristini donki shvedskogo korolya Inge I U nih bulo troye ditej Boleslav 1156 1172 dochka 1160 1178 yaka v 1172 1173 r vijshla zamizh za ukrayinskogo knyazya Vasilka Yaropolkovicha knyazya Shumskogo 1168 1180 rr knyazya Dorogichinskogo 1180 1182 rr knyazya Berestejskogo 1181 r Leshek 1162 1186 Knyaz Mazoviyi Starshij sin Boleslav pomer 1172 roku u vici shistnadcyati rokiv i yak povidomlyayetsya Verhovnij knyaz buv spustoshenij jogo smertyu Verhuslava pomerla 1162 roku j bula pohovana v sobori v Plocku Pislya smerti Verhuslavi Boleslav odruzhivsya z Mariyeyu Volodimirivnoyu dochkoyu Galickogo Knyazya Volodimira Volodarevicha Ditej v nih ne bulo Rodovid 8 Kazimir I knyaz Polshi 4 Vladislav I knyaz Polshi 9 Dobronega Ukrayinska knyazhna 2 Boleslav III knyaz Polshi 10 Vratislav II knyaz Bogemiyi 5 Yudit Bogemska Bogemska princesa 11 Adelayida Ugorska princesa 1 Boleslav IV knyaz Polshi 12 Poppo z Bergu 6 Genrih I z Bergu 13 Sofiya Ugorska princesa 3 Solomiya z Bergu 14 Dipold II makrgraf Vogburgu 7 Adelayida z Mohentalyu 15 Luyitgarda Karintijska PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 139423966 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http w genealogy euweb cz piast piast1 html https fmg ac Projects MedLands POLAND htm Toc481253517 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824BibliografiyaMonografiyi Balzer O Genealogia Piastow Krakow Akademia Umiejetnosci 1895 Grabowski J Dynastia Piastow mazowieckich Krakow Avalon 2012 Dymek D Historia i kultura Mazowsza do 1526 r Warszawa Wyzsza Szkola Rozwoju Lokalnego 2005 Dymek D Udzielne Ksiestwo Mazowieckie 1247 1381 zarys dziejow Warszawa Wydawn MOBN 1996 Jasinski K Rodowod Piastow mazowieckich Poznan Wroclaw Wydawnictwo Historyczne 1998 Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L Knyazha doba portreti eliti 1 Bila Cerkva 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Boleslav IV Kucheryavij Poperednik Vladislav II Vignanec Knyaz Polshi 1146 1173 Nastupnik Meshko III Starij Poperednik Ne bulo Knyaz mazoveckij 1138 1173 Nastupnik Leshek Mazoveckij Poperednik Vladislav II Vignanec Knyaz silezkij 1146 1163 Nastupnik Boleslav I Visokij Meshko IV Krivonogij Poperednik Genrih Sandomirskij Knyaz sandomirskij 1166 1173 Nastupnik Kazimir II Spravedlivij