Галицьке князівство — західноруське князівство на території сучасної Галичини, зі столицею в Галичі, в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів. Князівство займало північно-східні схили Карпатських гір, верхів'я Дністра, Пруту й Серету, на півдні його територія доходила до Чорного моря й Дунаю. 1199 року Роман Великий об'єднав Галицьке князівство та Волинське в єдине Галицько-Волинське князівство. Однак із 1204 до 1241 року, воно знову існувало як окреме князівство. З 1241 до 1340-х років було складовою частиною Галицько-Волинського князівства.
Галицьке князівство | |||||||||||||
| |||||||||||||
Герб | |||||||||||||
Галицька Земля за князювання Володимирка і Ярослава Осмомисла | |||||||||||||
Столиця | Галич | ||||||||||||
Мови | Руська | ||||||||||||
Релігії | Християнство, Язичництво | ||||||||||||
Форма правління | обмежена монархія | ||||||||||||
князі | |||||||||||||
- 1144 — 1152 | Володимирко Володарович | ||||||||||||
- 1152 — 1187 | Ярослав Осмомисл | ||||||||||||
Історія | |||||||||||||
- Засновано | 1084 | ||||||||||||
- Ліквідовано | 1199 | ||||||||||||
| |||||||||||||
|
Історія
У VI ст. слов'янські племена регіону були об'єднані під владою білих хорватів, які прийшли на зміну кельтським та германським племенам, що населяли Галичину ще в бронзовій добі. Віднайдені городища доруської епохи (Стільсько, Пліснесько) були, ймовірно, столицями племінних князівств. Угорські хроніки згадують, що під час переходу через Карпати вождь угрів (мадярів) Алмош у 898 році гостював у неназваного галицького князя.
За правління Святополка І (871–894) деякі племена хорватів увійшли до складу Великої Моравії, а після її занепаду галицькі землі частково потрапили під вплив польських і угорських правителів, хоч і частково продовжували існувати як незалежні князівства з центрами, зокрема, в Теребовлі та Стільському. У 993 році після другого походу київського Володимира Святославича на хорватів, частина Галичини була включена до складу Київської Русі. Утім, уже в 1018 році польський король Болеслав I Хоробрий захопив і приєднав галицькі землі до Польщі. Упродовж кількох наступних десятиліть Галичина почергово опинялася під владою київських князів та польських королів.
Утворення незалежного князівства
Пам'ять про незалежні хорватські князівства, проте, збереглася, і в 1084 році в Перемишлі здобув владу князь-вигнанець із династії Рюриковичів — Рюрик Ростиславич. Невдовзі його брати Володар і Василько утвердилися, відповідно, у Звенигороді та в Теребовлі. Завдяки підтримці місцевого населення Ростиславичі змогли втриматися при владі: Ян Длугош згадує про масові повстання проти польської влади в Галичині біля 1090 року. В 1099 році у битві на Рожному Полі об'єднана галицька армія Володаря та Василька Романовичів перемогла військо київського князя Святополка Ізяславича, і того ж року в битві над Вягром, неподалік від Перемишля угорське військо на чолі з Коломаном І. Рюрик помер 1092 року. У 1097 році Василька, який повертався після Любецького з'їзду Рюриковичів, підступно захопив і осліпив князь Давид Ігорович, якому не завадив київський князь Святополк Ізяславич. За підтримки брата Володаря Василько зберіг владу в Теребовлі. Про вагомий політичний вплив Володаря наприкінці XI ст. свідчить династичний шлюб його доньки Ірини з Ісааком — сином візантійського імператора Олексія I Комніна (візантійський імператор Андронік I Комнін був сином Ірини і внуком Володаря). У 1144 році Володимирко Володарович закінчив об'єднання галицьких земель в єдине князівство зі столицею у Галичі.
Розквіт
Галицьке князівство досягло найбільшої могутності за князювання Ярослава Осмомисла (1152—1187). Як і батько, він був змушений боронити незалежність Галичини від київських князів. Названий у «Слові о полку Ігоревім» — Осмомислом (що має вісім смислів, себто розумний, мудрий). Ярослав Осмомисл поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Князь мав добрі зв'язки з суздальським князем, разом з іншими князями брав участь у походах проти половців. З Польщею і Угорщиною Ярослав Осмомисл утримував мирні відносини, і так само мав добрі відносини з Візантією та цісарем Фрідріхом І Барбароссою. За Ярослава Осмомисла розбудовано й укріплено багато галицьких міст.
Мудрою політикою за 35-річного князювання, Ярослав Осмомисл утвердив незалежність держави, зробив її могутньою, з якою рахувалися всі його сусіди, сприяв зростанню міжнародного визнання та достатку в державі.
Об'єднання з Волинським князівством
Після смерті Ярослава настали занепад князівської влади й ослаблення впливу Галицького князівства. 1188—1189 роки — час боротьби сусідніх Угорщини та Волинського князівства за Галичину. Угорські королі 1188 року захопили Галич. Проти іноземних зайд спалахнуло Галицьке повстання 1189 року, яке підтримав спадкоємець престолу — Володимир Ярославович, що відтак правив у 1189—1199 роках у Галичі.
Володимир Ярославич правив до 1199 року, коли була зроблена друга (вдала) спроба волинського князя Романа Великого приєднати Галичину, внаслідок чого вона увійшла до Руського королівства, яке також називають Галицько-Волинським князівством.
Правителі Галицького князівства
У списку подані князі й правителі Галича починаючи від 1141 року, коли виникло удільне Галицьке князівство, до 1349 року, коли воно було ліквідоване. До списку також включені князі Галицько-Волинського князівства, чий престол був у Галичі чи містах Галичини.
У культурі
Кіно
- 1987: Данило — князь Галицький
- 2018: Король Данило
Див. також
Примітки
- Annonymi Belae Regis Notavii de gestis Hungarorum liber II. Are cuitatibus lodomeria et qalici — in Scriptores rerum Hungaricarum. — Budapestini, 1937. — T. II.
- Леонтій Войтович. Прикарпаття в другій половині І тисячоліття н. е.: найдавніші князівства // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Вип. 45. — Львів, 2010. — С. 13–54
Джерела та література
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Крип'якевич І. П. Історія України / відп. редактори Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович — Львів: Світ, 1990. — 520 с. / Пам'ятки історичної думки України
- Князі України-Русі: Укладені на основі «Історії України-Русі» Миколи Аркаса та «Літопису Руського» / Упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін; Ред. А. М. Монтасевич. — Л.: Край, 1993. — 120 с.
- Радянська енциклопедія історії України. — Київ, 1969. — т. 1.
Посилання
- Галицьке князівство [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Галицьке князівство // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galicke knyazivstvo zahidnoruske knyazivstvo na teritoriyi suchasnoyi Galichini zi stoliceyu v Galichi v yakomu z 1084 roku pravili knyazi dinastiyi Rostislavichiv Knyazivstvo zajmalo pivnichno shidni shili Karpatskih gir verhiv ya Dnistra Prutu j Seretu na pivdni jogo teritoriya dohodila do Chornogo morya j Dunayu 1199 roku Roman Velikij ob yednav Galicke knyazivstvo ta Volinske v yedine Galicko Volinske knyazivstvo Odnak iz 1204 do 1241 roku vono znovu isnuvalo yak okreme knyazivstvo Z 1241 do 1340 h rokiv bulo skladovoyu chastinoyu Galicko Volinskogo knyazivstva Galicke knyazivstvo 1084 1199GerbGalicke knyazivstvo istorichni kordoni na kartiGalicka Zemlya za knyazyuvannya Volodimirka i Yaroslava OsmomislaStolicya GalichMovi RuskaReligiyi Hristiyanstvo YazichnictvoForma pravlinnya obmezhena monarhiyaknyazi 1144 1152 Volodimirko Volodarovich 1152 1187 Yaroslav OsmomislIstoriya Zasnovano 1084 Likvidovano 1199Poperednik NastupnikPeremiske knyazivstvoTerebovlyanske knyazivstvoZvenigorodske knyazivstvo Galicko Volinske knyazivstvoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Galicke knyazivstvoNe plutati z Galich Merskim knyazivstvom derzhavoyu na teritoriyi suchasnoyi Rosiyi Knyazivstva Kiyivskoyi Rusi u 1054 1132 rr IstoriyaU VI st slov yanski plemena regionu buli ob yednani pid vladoyu bilih horvativ yaki prijshli na zminu keltskim ta germanskim plemenam sho naselyali Galichinu she v bronzovij dobi Vidnajdeni gorodisha doruskoyi epohi Stilsko Plisnesko buli jmovirno stolicyami pleminnih knyazivstv Ugorski hroniki zgaduyut sho pid chas perehodu cherez Karpati vozhd ugriv madyariv Almosh u 898 roci gostyuvav u nenazvanogo galickogo knyazya Za pravlinnya Svyatopolka I 871 894 deyaki plemena horvativ uvijshli do skladu Velikoyi Moraviyi a pislya yiyi zanepadu galicki zemli chastkovo potrapili pid vpliv polskih i ugorskih praviteliv hoch i chastkovo prodovzhuvali isnuvati yak nezalezhni knyazivstva z centrami zokrema v Terebovli ta Stilskomu U 993 roci pislya drugogo pohodu kiyivskogo Volodimira Svyatoslavicha na horvativ chastina Galichini bula vklyuchena do skladu Kiyivskoyi Rusi Utim uzhe v 1018 roci polskij korol Boleslav I Horobrij zahopiv i priyednav galicki zemli do Polshi Uprodovzh kilkoh nastupnih desyatilit Galichina pochergovo opinyalasya pid vladoyu kiyivskih knyaziv ta polskih koroliv Utvorennya nezalezhnogo knyazivstvaPam yat pro nezalezhni horvatski knyazivstva prote zbereglasya i v 1084 roci v Peremishli zdobuv vladu knyaz vignanec iz dinastiyi Ryurikovichiv Ryurik Rostislavich Nevdovzi jogo brati Volodar i Vasilko utverdilisya vidpovidno u Zvenigorodi ta v Terebovli Zavdyaki pidtrimci miscevogo naselennya Rostislavichi zmogli vtrimatisya pri vladi Yan Dlugosh zgaduye pro masovi povstannya proti polskoyi vladi v Galichini bilya 1090 roku V 1099 roci u bitvi na Rozhnomu Poli ob yednana galicka armiya Volodarya ta Vasilka Romanovichiv peremogla vijsko kiyivskogo knyazya Svyatopolka Izyaslavicha i togo zh roku v bitvi nad Vyagrom nepodalik vid Peremishlya ugorske vijsko na choli z Kolomanom I Ryurik pomer 1092 roku U 1097 roci Vasilka yakij povertavsya pislya Lyubeckogo z yizdu Ryurikovichiv pidstupno zahopiv i oslipiv knyaz David Igorovich yakomu ne zavadiv kiyivskij knyaz Svyatopolk Izyaslavich Za pidtrimki brata Volodarya Vasilko zberig vladu v Terebovli Pro vagomij politichnij vpliv Volodarya naprikinci XI st svidchit dinastichnij shlyub jogo donki Irini z Isaakom sinom vizantijskogo imperatora Oleksiya I Komnina vizantijskij imperator Andronik I Komnin buv sinom Irini i vnukom Volodarya U 1144 roci Volodimirko Volodarovich zakinchiv ob yednannya galickih zemel v yedine knyazivstvo zi stoliceyu u Galichi RozkvitGalicke knyazivstvo dosyaglo najbilshoyi mogutnosti za knyazyuvannya Yaroslava Osmomisla 1152 1187 Yak i batko vin buv zmushenij boroniti nezalezhnist Galichini vid kiyivskih knyaziv Nazvanij u Slovi o polku Igorevim Osmomislom sho maye visim smisliv sebto rozumnij mudrij Yaroslav Osmomisl poshiriv teritoriyu svogo knyazivstva priyednavshi zemli mizh Dnistrom i Karpatami ponizzya Dunayu Knyaz mav dobri zv yazki z suzdalskim knyazem razom z inshimi knyazyami brav uchast u pohodah proti polovciv Z Polsheyu i Ugorshinoyu Yaroslav Osmomisl utrimuvav mirni vidnosini i tak samo mav dobri vidnosini z Vizantiyeyu ta cisarem Fridrihom I Barbarossoyu Za Yaroslava Osmomisla rozbudovano j ukripleno bagato galickih mist Mudroyu politikoyu za 35 richnogo knyazyuvannya Yaroslav Osmomisl utverdiv nezalezhnist derzhavi zrobiv yiyi mogutnoyu z yakoyu rahuvalisya vsi jogo susidi spriyav zrostannyu mizhnarodnogo viznannya ta dostatku v derzhavi Ob yednannya z Volinskim knyazivstvomPislya smerti Yaroslava nastali zanepad knyazivskoyi vladi j oslablennya vplivu Galickogo knyazivstva 1188 1189 roki chas borotbi susidnih Ugorshini ta Volinskogo knyazivstva za Galichinu Ugorski koroli 1188 roku zahopili Galich Proti inozemnih zajd spalahnulo Galicke povstannya 1189 roku yake pidtrimav spadkoyemec prestolu Volodimir Yaroslavovich sho vidtak praviv u 1189 1199 rokah u Galichi Volodimir Yaroslavich praviv do 1199 roku koli bula zroblena druga vdala sproba volinskogo knyazya Romana Velikogo priyednati Galichinu vnaslidok chogo vona uvijshla do Ruskogo korolivstva yake takozh nazivayut Galicko Volinskim knyazivstvom Praviteli Galickogo knyazivstvaOb yednannya Galichini Rostislavichami U spisku podani knyazi j praviteli Galicha pochinayuchi vid 1141 roku koli viniklo udilne Galicke knyazivstvo do 1349 roku koli vono bulo likvidovane Do spisku takozh vklyucheni knyazi Galicko Volinskogo knyazivstva chij prestol buv u Galichi chi mistah Galichini Galicki knyazi za M Grushevskim Knyaz Roki PrimitkiVolodimirko I Volodarovich 1141 1153 sin peremishlskogo knyazya Volodarya RostislavichaYaroslav Osmomisl 1153 1187 sin Volodimirka VolodarevichaOleg Yaroslavich 1187 sin Yaroslava OsmomislaVolodimir II Yaroslavich 1187 1188 sin Yaroslava OsmomislaRoman I Mstislavich 1188 1189 knyaz volinskijVolodimir II Yaroslavich 1189 1199 vdrugeRoman I Mstislavich 1199 1205 vdrugeDanilo Romanovich 1205 1206 sin Romana MstislavichaVolodimir III Igorovich 1206 1208 z chernigivskih knyazivRoman II Igorovich 1208 1209 brat Volodimira IgorovichaRostislav I Ryurikovich 1210 sin Ryurika Rostislavicha kiyivskogoRoman II Igorovich 1210 vdrugeVolodimir III Igorovich 1210 1211 vdrugeDanilo Romanovich 1211 1212 vdrugeMstislav Nimij 1212 1213 z knyaziv volinskihVolodislav Kormilchich 1213 1214 boyarin galickijKoloman II 1214 1219 korolevich ugorskijMstislav Udatnij 1219 z knyaziv kiyevo smolenskih onuk Yaroslava Osmomisla po materiKoloman II 1219 1221 vdrugeMstislav Udatnij 1221 1228 vdrugeAndrij Andrijovich 1228 1230 korolevich ugorskijDanilo Romanovich 1230 1232 vtretyeAndrij Andrijovich 1232 1233 vdrugeDanilo Romanovich 1233 1235 vchetverteMihajlo Vsevolodovich 1235 1236 z knyaziv chernigivskihRostislav II Mihajlovich 1236 1238 sin Mihajla Vsevolodovicha z knyaziv chernigivskihDanilo Romanovich 1238 1264 vp yateShvarno Danilovich 1264 1269 sin Danila spivpravitel knyazya Leva I DanilovichaLev I Danilovich 1264 1301 sin DanilaYurij I Lvovich 1301 1308 sin Leva ILev II Yurijovich 1308 1323 sin Yuriya IVolodimir Lvovich 1323 1325 sin Leva IIYurij II Boleslav 1325 1340 z knyaziv mazoveckih onuk Yuriya ILyubart Dmitro 1340 1349 z knyaziv litovskihVolodislav Opolchik 1372 1378 z knyaziv opolskih namisnik Lyudovika IU kulturiKino 1987 Danilo knyaz Galickij 2018 Korol DaniloDiv takozhGalicke knyazivstvo u sestrinskih VikiproyektahPortal Galichina Galicke knyazivstvo u Vikishovishi Kiyivska Rus Galicko Volinske knyazivstvo Volinske knyazivstvo PonizzyaPrimitkiAnnonymi Belae Regis Notavii de gestis Hungarorum liber II Are cuitatibus lodomeria et qalici in Scriptores rerum Hungaricarum Budapestini 1937 T II Leontij Vojtovich Prikarpattya v drugij polovini I tisyacholittya n e najdavnishi knyazivstva Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna Vip 45 Lviv 2010 S 13 54Dzherela ta literaturaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Krip yakevich I P Istoriya Ukrayini vidp redaktori F P Shevchenko B Z Yakimovich Lviv Svit 1990 520 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini Knyazi Ukrayini Rusi Ukladeni na osnovi Istoriyi Ukrayini Rusi Mikoli Arkasa ta Litopisu Ruskogo Uporyad Ya Melnichuk B Karabin Red A M Montasevich L Kraj 1993 120 s Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv 1969 t 1 PosilannyaGalicke knyazivstvo 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Galicke knyazivstvo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006