Лев Дани́лович або Лев Галицький (бл. 1228 — бл.1301) — король Русі, князь перемиський (бл. 1240—1269), белзький (після 1245—1269) і галицький (1264—бл. 1301). Представник роду Романовичів, гілки Володимирських Мономаховичів, із династії Рюриковичів.
Лев Данилович | |||
Лев I у великокняжій короні на фоні Львова | |||
| |||
---|---|---|---|
1269 — 1301 | |||
Попередник: | Данило Романович | ||
Наступник: | Юрій I Львович | ||
| |||
1271 — 1301 | |||
Попередник: | Ярослав Ярославич | ||
Наступник: | Володимир-Іван Іванович | ||
| |||
1240 — 1269 | |||
Попередник: | Андрій Андрійович | ||
| |||
1245 — 1269 | |||
Попередник: | Всеволод Олександрович | ||
Наступник: | Юрій Львович | ||
| |||
1264 — 1301 | |||
Попередник: | Данило Романович | ||
Наступник: | Юрій I Львович | ||
| |||
1292 — 1301 | |||
Попередник: | Мстислав Данилович | ||
Наступник: | Юрій I Львович | ||
Народження: | бл. 1228 | ||
Смерть: | бл. 1301 Львів | ||
Рід: | Рюриковичі (Романовичі) | ||
Батько: | Данило Галицький | ||
Мати: | Анна Мстиславна | ||
Шлюб: | Констанція Угорська | ||
Діти: | Юрій, Анастасія, Святослава | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Син Данила Галицького і Анни Мстиславни. Чоловік угорської принцеси Констанції, доньки угорського короля Бели IV. Вперше відзначився у поході проти Куремси. Після розпаду Руського королівства по смерті Данила (1264) успадкував Галицьку і Перемишльську землі, ставши найсильнішим серед членів дому. Визнав себе васалом Золотої Орди. Убив литовського князя Войшелка за передачу Литви його братові Шварну (1267). Тим самим зіпсував відносини з литовцями, які замість русина поставили наступним князем литовця Тройдена; поховав ідею єдиної Русько-Литовської держави під егідою Романовичів. Безуспішно претендував на литовську (1269) та польську (1289) спадщину, залучаючи до походів татар. Замість краківської корони здобув лише Люблінську землю. Спільно з ординцями воював в Угорщині, на короткий час приєднав Закарпаття (1283). Прославився як мужній воїн і полководець, але нерозважливий і нестриманий політик. Занедбав своє князівство через часті війни з сусідами. За переказом у старості прийняв чернецтво. Іменем Лева названо місто Львів. У західноєвропейських джерелах називається королем Русі, хоча в руських джерелах ніколи так не титулувався.
Імена
- Ле́в Дани́лович — в українській традиції з патронімом.
- Ле́в І — у західній традиції з номером правителя.
- Ону́фрій — хрещене ім'я.
На думку дослідників Лев Данилович отримав ім'я на честь константинопольського імператора Лева Великого.
Біографія
Ранні роки
Точна дата народження Лева невідома. М. Котляр і Л. Войтович припускають, що він народився близько 1225 року.
Лев був другим сином руського короля Данила Романовича, старшого сина першого галицько-волинського князя Романа Мстиславича, представника волинської гілки Мономаховичів, і галицької князівни Анни, доньки галицького князя Мстислава Удатного, представника смоленської гілки Мономаховичів. По батьківський лінії він був нащадком великих київських князів Романа і Мстислава, а також візантійського імператора Ісаака II Ангела. По лінії матері його прадідами були новгородський князь Мстислав Ростиславич та половецький хан Котян.
Перша згадка про Лева в літописі датується 1233 роком.
У 1240 році разом з батьком був в Угорському королівстві, де Данило шукав союзників проти монголо-татар.
Військово-політичну діяльність князь Лев Данилович розпочав ще за життя свого батька, беручи участь у всіх його походах. 1244 року був у війську Данила, яке зазнало поразки у битві проти претендента на галицький престол князя Ростислава Михайловича на р. Січниці, лівій притоці Вишні у Перемишльській землі.
Брав участь у битві під Ярославом 1245 року, у якій війська Данила Галицького розбили Ростислава Михайловича.
У 1247 році (за іншими даними — в 1251—1252) для зміцнення союзу з Угорським королівством Данило Романович одружив його з донькою Бели IV Констанцією. Можливо, на знак цієї події було засновано місто Львів, назване на честь Лева Даниловича.
1249 року брав участь у поході на Слонім в ході втручання галицько-волинських військ в литовські усобиці на стороні князя Товтивіла.
У 1252—1254 роках разом з батьком воював з монголо-татарським баскаком Куремсою.
В цей же час, 1252 року, здійснив похід у чеські землі на підтримку брата Романа в ході війни за австрійську спадщину Бабенбергів.
Зимою 1253—1254 року очолив похід у ятвязьку землю проти князя . В ході цієї війни з наказу Данила швидким маршем перекинув військо до Бакоти і приводить до покори боярина Милія, який став ординським баскаком.
Наступної зими здійснив каральний похід у Болохівську землю, князі якої як ординські данники підтримали Куремсу (Коренцу) у верхів'я Південного Бугу.
У кінці 1255 року вирушив до Новогрудка на допомогу братові Роману, який претендував на литовський престол, після чого розбив ятвягів.
Самостійне правління
Після смерті короля Данила у 1264 р. крім Перемишльського князівства отримав також Галицьке та Белзьке.
У 1267 році великий князь литовський Войшелк передав литовський престол Левовому братові Шварну, який був його швагром, а сам постригся в монахи в одному з монастирів Галичини. Згодом Лев покликав Войшелка погостювати та вбив під час сварки ймовірно через те, що останній зробив своїм наступником Шварна, а не його. Після цього стосунки між литовськими та руськими князями значно погіршились і переросли у спустошливі війни.
Проте 1269 року помер Шварно Данилович, і Лев успадкував Холм і Дорогичин та передав їх своєму сину Юрію. В цей же час здійснив невдалу спробу утвердитись у Литві, в якій Шварно був великим князем. 1270 року помер Василько Романович, який, здається, перед смертю пішов у монахи, і відтоді Лев, як старший з Романовичів, фактично став верховним князем Галицько-Волинського князівства.
Лев не був коронований Папською короною, адже в Золотій Орді на той час зміцнів темник Ногай, який відновив владу золото-ординських ханів над Галицько-Волинським князівством. Свій вплив в Орді Ногай зберігав до самої смерті в 1300 році. Упродовж всього часу Лев залишався васалом Орди і навряд чи міг коронуватися.
За деякими даними, Лев у 1272 році переніс свою столицю до Львова. Згідно з хронікою Бартоломея Зиморовича Лев близько 1271 року відбудував Львів і, спорудивши Високий замок, навіть перебув у ньому холодну зиму, але наступного року переніс резиденцію в новозбудований Низький замок на березі річки Полтви.
У 1272—1273 роках разом з братом Мстиславом та володимирським полком Володимира Васильковича втрутився у польську міжусобицю на боці свояка, Болеслава V Сором'язливого. Тоді ж об'єднанні галицько-волинські полки виступили проти ятвягів та взяли їхнє місто Злину, після чого з ятвягами був укладений мир.
Весною 1275 року війська литовського князя Тройдена спустошила Дорогичин. У відповідь на це в кінці того ж року Лев організував великий похід проти литовців, у якому крім галицько-волинського війська взяли участь брянський князь Роман Михайлович з сином Олегом, смоленський князь Гліб Ростиславич, турово-пінські князі та татари очолювані воєводою . Під час походу Лев разом з татарами здобув Новогрудок не дочекавшись підходу основних сил союзників. Через це останні відмовились продовжувати війну та вернулись в свої уділи.
В кінці 1277 р. послав загін під керівництвом свого сина Юрія у новий похід проти Литви, організований татарами, який закінчився невдалою облогою Гродна.
Після смерті краківського князя Болеслава V Сором'язливого (1279), одруженого з Кунегундою Угорською — сестрою його дружини Констанції, в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава II Мазовецького (сина сестри ), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним. В кінці 1279 — на початку 1280 за підтримки татар та інших Романовичів здійснив похід на Польщу в ході якого русько-татарські сили спустошили околиці Сандомира, проте були розбиті поляками у зазнавши значних втрат.
У 1281 році приєднав жупу Берег та інші володіння на Закарпатті до своїх земель.
1282 року брав участь у поході Ногая в Угорщину.
1285 року в союзі з Володимиром Васильковичем та литвою воював проти мазовецького князя Болеслава Земовитовича. 1287 року ходив на Польщу в складі татарської армії Телебуги.
1289 року Лев знову вирядився на Краків, тепер підтримуючи кандидатуру Болеслава Земовитовича, і проти його суперників ходив аж у Сілезію. У цій війні Лев частково досягнув своєї мети — зайняв Люблінську землю, яка до 1302 р. залишалася при Галицькому князівстві. Під час цих подій Лев увійшов у близьке порозуміння з чеським королем Вацлавом ІІ: «держав з ним велику дружбу і склав з ним мир до кінця життя»
Остання згадка про Лева в джерелах — друга зустріч з Вацлавом ІІ в Брно 1299 року.
Лев підтримував союзні стосунки із Золотою Ордою, в його підпорядкуванні знаходився й Київ.
Докладав багато зусиль до створення Галицької митрополії, яка постала 1303 року, вже за короля Юрія I Львовича.
Смерть і поховання
Точна дата смерті Лева невідома. У 1796 році Й. Енгль припустив, що князь помер близько 1301 року. Цю дату підтримали історики М. Карамзін, Д. Зубрицький, І.Шараневич, В.Антонович, Л. Войтович.
За легендою, Лева поховали у Онуфріївському монастирському храмі села Лаврів. Однак каплиця, до якої традиція прив'язувала його могилу, виявилася будовою XVII—XVIII ст.. Більш рання церква у Лаврові не знайдена, хоча монастир був закладений у XIII ст.
Відомості про смерть Лева у Спаському монастирі, так само, як і версія віднайдення у 1767 р. Багатої гробниці князя, срібло з якої пішло на відновлення монастиря, дуже непевні.
Оцінки
- У першій частині Галицько-Волинського літопису (ХІІІ ст.) Лев Данилович описується позитивно, як найближчий сподвижник батька Данила, учасник усіх його походів: «Князь думен и хоробор на рати, немало бо показа мужьство свое во многых ратех». Проте в другій частині його змальовано негативно, як «безчесного князя». На думку дослідника М. Бартницького, це пов'язано з тим, що Лев, зайнятий війнами, не потурбувався про власного літописця, а волинські редактори літопису, екстраполювали туди неприязнь своїх князів до свого брата і сюзерена.
- Хроніст Бартоломей Зиморович високо оцінював Лева, називаючи його винахідником машин для здобування фортець.
- У XV—XIX ст. князь Лев був дуже популярним серед різних верств руського населення Галичини і Волині, про що свідчать народна традиція і численні підробки княжих грамот.
Сім'я
- Батько: Данило (1202—1264), князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), володимирський (1205—1208, 1215—1238), київський (1239—1240), галицько-волинський (1238—1264), король Русі (1253—1264)
- Брати і сестри:
- Іраклій (бл. 1223—до 1240), помер молодим
- Переяслава (?—1283) ∞ Земовит І, мазовецький князь
- NN (?—?) ∞ Андрій, володимиро-суздальський князь
- Софія (?—?) ∞ , шварцбурзький граф
- Роман (бл. 1230—бл. 1261), князь новогрудський (1251—1256), холмський (?—1261), герцог австрійський (1252—1254)
- Мстислав (?—після 1292), князь луцький (1264—1292), володимирський (1288—1292)
- Шварн (?—після 1292), князь холмський і великий князь литовський (1264—1269)
- NN (?—бл. 1253), помер немовлям
- NN (?—бл. 1253), померла немовлям
Дружина — Констанція Угорська, дочка угорського короля Бели IV.
- Діти:
Родовід
8. Мстислав, великий князь київський | ||||||||||||||||
4. Роман, великий князь київський | ||||||||||||||||
9. Агнешка, польська князівна | ||||||||||||||||
2. Данило, король Русі | ||||||||||||||||
10. Ісаак II, візантійський імператор | ||||||||||||||||
5. Анна, візантійська принцеса | ||||||||||||||||
11. Ірина, візантійська аристократка | ||||||||||||||||
1. Лев, галицький князь | ||||||||||||||||
12. Мстислав, новгородський князь | ||||||||||||||||
6. Мстислав, галицький князь | ||||||||||||||||
13. N Глібівна, рязанська князівна | ||||||||||||||||
3. Анна, галицька князівна | ||||||||||||||||
14. Котян, половецький хан | ||||||||||||||||
7. Марія, половецька князівна | ||||||||||||||||
15. невідомо | ||||||||||||||||
Вшанування пам'яті
Кіно
- 1987: Данило, князь Галицький
- 2018: Король Данило
Вулиці
Установи
- На честь нього названа Перша міська клінічна лікарня імені Князя Лева у місті Львів
- 24 серпня 2021 року 1 окремій бригаді Державної спеціальної служби транспорту присвоєно почесне найменування «імені князя Лева».
Примітки
- Войтович 2014; у попередніх роботах Войтович вказував іншу дату — бл. 1228 року (Войтович 2000).
- Котляр 2009: 72
- Войтович 2000.
- Войтович 2003: 66.
- Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич володар, воїн, дипломат. Т.2. Політична та культурна спадщина, родина, династія. Біла Церква, 2011. С.724.
- Войтович 2012: 8—9.
- Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. — Київ: Наукова думка, 1984. — С. 105.
- Площанский 1866: 78—106.
- Малевская 1981: 278.
- ПСРЛ, Т.2, Стб. 935.
- Войтович 2012: 6.
- Bartnicki 2011: 93–100.
- Zimorowicz 1899: 54.
- Мицько 2002: 187—194.
- Глава держави присвоїв почесні найменування військовим частинам Збройних Сил України. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 26 жовтня 2023.
Бібліографія
Джерела
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.2. III. Ипатьевская летопись. Санкт-Петербург, 1843.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро, 1989.
- Купчинський, О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004.
- Zimorowicz, J.B. Opera guibus res gestae urbis Leopolis illustrantur / Ed. C.Heck. Leopoli, 1899.
Монографії
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000. С. 26, 62, 90, 98, 185, 227, 230, 284—288, 376, 417—418, 425, 438, 441—442, 445—446, 450, 454, 457, 467, 499, 514.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006. С. 497—501
- Войтович, Л. Князь Лев Данилович [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Львів, 2012.
- Войтович, Л. Лев Данилович, князь галицько-волинський (бл. 1225 ;— бл. 1301). Львів, 2014.
Статті
- Войтович, Л. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т.1. Київ–Львів, 2004, С. 712—720.
- Войтович, Л. . Військове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Данилович // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 502. Держава та армія. 2004, С. 13–18.
- Войтович, Л. Штрихи до портрету князя Лева Даниловича // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип.5. Київ, 2005, С. 143—156.
- Войтович, Л. Реформи армії князями Данилом Романовичем та Левом Даниловичем у середині ХІІІ ст. // Вісник національного університету «Львівська політехніка». № 571. Держава та армія. Львів, 2006, С. 89–93.
- Войтович, Л. Князь Лев Данилович — полководець і політик // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15. Львів, 2006—2007, С. 115—124.
- Войтович, Л. Королівство Русі: факти і міфи [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. 2003. Вип. VII. С. 63—71.
- Домбровський Д. Матримоніальна політика князя Лева Даниловича // Записки НТШ. Т.240. Львів, 2002, С. 195—218.
- Малевская М. В. Архитектурно-археологичемкие исследования в Львовской области // Археологические открытия за 1980 г. Москва, 1981, С. 278.
- Мицько І. Феномен грамот князя Лева // Старосамбірщина. Т.2. 2002. С. 187—194.
- Площанский В. Лавров село и монастырь в Самборском округе // Научнный сборник изданый Литературным обществом Галицко-Русской матицы. — Львов, 1866. С. 78—106.
- Bartnicki M. Wizerunek «безчесного князя» w Kronice Halicko-Wołyńskiej // Actis testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.20. Львів, 2011. С.93–100.
- Dąbrowski, D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi w latach 1264—1299/1300 r. // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. Історичні та культурологічні студії. Т.3. Львів, 2001, С. 42–69.
Довідники
- Котляр, М. Ф. Лев Данилович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 72. — .
- Котляр, М. Ф. Лев І Данилович // Українська дипломатична енциклопедія, 2004, Т. 1.
- Лев Данилович // Довідник з історії України [ 4 березня 2015 у Wayback Machine.]. Київ, 1993.
- Лев Данилович [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 813. — 1000 екз.
Про грамоти
Бібліографія
- Грушевський, М. Чи маємо автентичні грамоти кн. Льва? // Записки НТШ. Т.45. 1902, С. 1—22.
- Линниченко, И.А. Грамоты Галицького князя Льва и значение подложных документов как историчского источника // Известия Отделения русского языка и словестности. Т.9. Кн. 1. Санкт-Петербург, 1904, С. 80—102.
- Генсьорський А.І. З коментарів до Галицько-Волинського літопису (волинсько-галицькі грамоти ХІІІ ст.) // Історичні джерела та їх використання. Т.4. Київ, 1964, С. 171—184.
- Маркевич О. Невідома грамота князя Льва Даниловича // Архіви України. 1968. № 5, С. 23–29.
- Купчинський О.А. Дослідження та публікації грамот Галицько-Волинського князівства у XVIII ст. // Київська Русь: Культура, традиції. Київ, 1982, С. 129–149.
- Купчинський, О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004., С. 7–19, 21–24, 26–31, 37, 41, 43, 62–72, 79–82, 94, 103, 119–122, 125–131, 134, 136, 174-176, 208–286, 291–322, 331–366, 381–416, 450–749, 822–875, 903–969, 1013–1094, 1102–1136.
- Інкін В. Чи є історична основа в фальсифікатах грамот Льва Даниловича? // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип.24. З історії стародавності і середньовіччя. Львів, 1988, С. 60.
- Мицько, І. Феномен грамот князя Лева // Старосамбірщина. Т. 2. 2002, С. 187–194.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лев Данилович
Попередник Данило Галицький | Король Русі 1269-1301 | Наступник Юрій I Львович |
Попередник Ярослав Ярославич | Великий князь Київський 1271-1301 | Наступник Володимир-Іван Іванович |
Попередник Андрій Андрійович | Князь перемиський 1240-1269 | Наступник Не було |
Попередник Всеволод Олександрович | Князь белзький 1245-1269 | Наступник Юрій Львович |
Попередник Данило Галицький | Князь галицький 1264-1301 до 1269 разом зі Шварном | Наступник Юрій I Львович |
Попередник Мстислав Данилович | Князь володимирський 1292-1301 | Наступник Юрій I Львович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Lev znachennya Lev I ta Onufrij Lev Dani lovich abo Lev Galickij bl 1228 1228 bl 1301 korol Rusi knyaz peremiskij bl 1240 1269 belzkij pislya 1245 1269 i galickij 1264 bl 1301 Predstavnik rodu Romanovichiv gilki Volodimirskih Monomahovichiv iz dinastiyi Ryurikovichiv Lev DanilovichLev DanilovichLev I u velikoknyazhij koroni na foni LvovaPrapor Korol Rusi1269 1301Poperednik Danilo RomanovichNastupnik Yurij I LvovichPrapor Velikij knyaz Kiyivskij1271 1301Poperednik Yaroslav YaroslavichNastupnik Volodimir Ivan IvanovichPrapor Knyaz peremiskij1240 1269Poperednik Andrij AndrijovichPrapor Knyaz belzkij1245 1269Poperednik Vsevolod OleksandrovichNastupnik Yurij LvovichPrapor Knyaz galickij1264 1301Poperednik Danilo RomanovichNastupnik Yurij I LvovichPrapor Knyaz volodimirskij1292 1301Poperednik Mstislav DanilovichNastupnik Yurij I Lvovich Narodzhennya bl 1228Smert bl 1301 LvivRid Ryurikovichi Romanovichi Batko Danilo GalickijMati Anna MstislavnaShlyub Konstanciya UgorskaDiti Yurij Anastasiya Svyatoslava Mediafajli b u Vikishovishi Sin Danila Galickogo i Anni Mstislavni Cholovik ugorskoyi princesi Konstanciyi donki ugorskogo korolya Beli IV Vpershe vidznachivsya u pohodi proti Kuremsi Pislya rozpadu Ruskogo korolivstva po smerti Danila 1264 uspadkuvav Galicku i Peremishlsku zemli stavshi najsilnishim sered chleniv domu Viznav sebe vasalom Zolotoyi Ordi Ubiv litovskogo knyazya Vojshelka za peredachu Litvi jogo bratovi Shvarnu 1267 Tim samim zipsuvav vidnosini z litovcyami yaki zamist rusina postavili nastupnim knyazem litovcya Trojdena pohovav ideyu yedinoyi Rusko Litovskoyi derzhavi pid egidoyu Romanovichiv Bezuspishno pretenduvav na litovsku 1269 ta polsku 1289 spadshinu zaluchayuchi do pohodiv tatar Zamist krakivskoyi koroni zdobuv lishe Lyublinsku zemlyu Spilno z ordincyami voyuvav v Ugorshini na korotkij chas priyednav Zakarpattya 1283 Proslavivsya yak muzhnij voyin i polkovodec ale nerozvazhlivij i nestrimanij politik Zanedbav svoye knyazivstvo cherez chasti vijni z susidami Za perekazom u starosti prijnyav chernectvo Imenem Leva nazvano misto Lviv U zahidnoyevropejskih dzherelah nazivayetsya korolem Rusi hocha v ruskih dzherelah nikoli tak ne tituluvavsya ImenaLe v Dani lovich v ukrayinskij tradiciyi z patronimom Le v I u zahidnij tradiciyi z nomerom pravitelya Le v I Galickij nim Leo von Galizien za nazvoyu knyazhogo prestolu Le v I Ruskij nim Leo von Reussen za nazvoyu krayini Onu frij hreshene im ya Na dumku doslidnikiv Lev Danilovich otrimav im ya na chest konstantinopolskogo imperatora Leva Velikogo BiografiyaRanni roki Tochna data narodzhennya Leva nevidoma M Kotlyar i L Vojtovich pripuskayut sho vin narodivsya blizko 1225 roku Lev buv drugim sinom ruskogo korolya Danila Romanovicha starshogo sina pershogo galicko volinskogo knyazya Romana Mstislavicha predstavnika volinskoyi gilki Monomahovichiv i galickoyi knyazivni Anni donki galickogo knyazya Mstislava Udatnogo predstavnika smolenskoyi gilki Monomahovichiv Po batkivskij liniyi vin buv nashadkom velikih kiyivskih knyaziv Romana i Mstislava a takozh vizantijskogo imperatora Isaaka II Angela Po liniyi materi jogo pradidami buli novgorodskij knyaz Mstislav Rostislavich ta poloveckij han Kotyan Persha zgadka pro Leva v litopisi datuyetsya 1233 rokom U 1240 roci razom z batkom buv v Ugorskomu korolivstvi de Danilo shukav soyuznikiv proti mongolo tatar Vijskovo politichnu diyalnist knyaz Lev Danilovich rozpochav she za zhittya svogo batka beruchi uchast u vsih jogo pohodah 1244 roku buv u vijsku Danila yake zaznalo porazki u bitvi proti pretendenta na galickij prestol knyazya Rostislava Mihajlovicha na r Sichnici livij pritoci Vishni u Peremishlskij zemli Brav uchast u bitvi pid Yaroslavom 1245 roku u yakij vijska Danila Galickogo rozbili Rostislava Mihajlovicha U 1247 roci za inshimi danimi v 1251 1252 dlya zmicnennya soyuzu z Ugorskim korolivstvom Danilo Romanovich odruzhiv jogo z donkoyu Beli IV Konstanciyeyu Mozhlivo na znak ciyeyi podiyi bulo zasnovano misto Lviv nazvane na chest Leva Danilovicha 1249 roku brav uchast u pohodi na Slonim v hodi vtruchannya galicko volinskih vijsk v litovski usobici na storoni knyazya Tovtivila U 1252 1254 rokah razom z batkom voyuvav z mongolo tatarskim baskakom Kuremsoyu V cej zhe chas 1252 roku zdijsniv pohid u cheski zemli na pidtrimku brata Romana v hodi vijni za avstrijsku spadshinu Babenbergiv Zimoyu 1253 1254 roku ocholiv pohid u yatvyazku zemlyu proti knyazya V hodi ciyeyi vijni z nakazu Danila shvidkim marshem perekinuv vijsko do Bakoti i privodit do pokori boyarina Miliya yakij stav ordinskim baskakom Nastupnoyi zimi zdijsniv karalnij pohid u Bolohivsku zemlyu knyazi yakoyi yak ordinski danniki pidtrimali Kuremsu Korencu u verhiv ya Pivdennogo Bugu U kinci 1255 roku virushiv do Novogrudka na dopomogu bratovi Romanu yakij pretenduvav na litovskij prestol pislya chogo rozbiv yatvyagiv Samostijne pravlinnya Portret knyazya Leva Danilovicha L Dolinskij kinec XVIII st Pislya smerti korolya Danila u 1264 r krim Peremishlskogo knyazivstva otrimav takozh Galicke ta Belzke U 1267 roci velikij knyaz litovskij Vojshelk peredav litovskij prestol Levovomu bratovi Shvarnu yakij buv jogo shvagrom a sam postrigsya v monahi v odnomu z monastiriv Galichini Zgodom Lev poklikav Vojshelka pogostyuvati ta vbiv pid chas svarki jmovirno cherez te sho ostannij zrobiv svoyim nastupnikom Shvarna a ne jogo Pislya cogo stosunki mizh litovskimi ta ruskimi knyazyami znachno pogirshilis i pererosli u spustoshlivi vijni Prote 1269 roku pomer Shvarno Danilovich i Lev uspadkuvav Holm i Dorogichin ta peredav yih svoyemu sinu Yuriyu V cej zhe chas zdijsniv nevdalu sprobu utverditis u Litvi v yakij Shvarno buv velikim knyazem 1270 roku pomer Vasilko Romanovich yakij zdayetsya pered smertyu pishov u monahi i vidtodi Lev yak starshij z Romanovichiv faktichno stav verhovnim knyazem Galicko Volinskogo knyazivstva Lev ne buv koronovanij Papskoyu koronoyu adzhe v Zolotij Ordi na toj chas zmicniv temnik Nogaj yakij vidnoviv vladu zoloto ordinskih haniv nad Galicko Volinskim knyazivstvom Svij vpliv v Ordi Nogaj zberigav do samoyi smerti v 1300 roci Uprodovzh vsogo chasu Lev zalishavsya vasalom Ordi i navryad chi mig koronuvatisya Za deyakimi danimi Lev u 1272 roci perenis svoyu stolicyu do Lvova Zgidno z hronikoyu Bartolomeya Zimorovicha Lev blizko 1271 roku vidbuduvav Lviv i sporudivshi Visokij zamok navit perebuv u nomu holodnu zimu ale nastupnogo roku perenis rezidenciyu v novozbudovanij Nizkij zamok na berezi richki Poltvi U 1272 1273 rokah razom z bratom Mstislavom ta volodimirskim polkom Volodimira Vasilkovicha vtrutivsya u polsku mizhusobicyu na boci svoyaka Boleslava V Sorom yazlivogo Todi zh ob yednanni galicko volinski polki vistupili proti yatvyagiv ta vzyali yihnye misto Zlinu pislya chogo z yatvyagami buv ukladenij mir Vesnoyu 1275 roku vijska litovskogo knyazya Trojdena spustoshila Dorogichin U vidpovid na ce v kinci togo zh roku Lev organizuvav velikij pohid proti litovciv u yakomu krim galicko volinskogo vijska vzyali uchast bryanskij knyaz Roman Mihajlovich z sinom Olegom smolenskij knyaz Glib Rostislavich turovo pinski knyazi ta tatari ocholyuvani voyevodoyu Pid chas pohodu Lev razom z tatarami zdobuv Novogrudok ne dochekavshis pidhodu osnovnih sil soyuznikiv Cherez ce ostanni vidmovilis prodovzhuvati vijnu ta vernulis v svoyi udili V kinci 1277 r poslav zagin pid kerivnictvom svogo sina Yuriya u novij pohid proti Litvi organizovanij tatarami yakij zakinchivsya nevdaloyu oblogoyu Grodna Pislya smerti krakivskogo knyazya Boleslava V Sorom yazlivogo 1279 odruzhenogo z Kunegundoyu Ugorskoyu sestroyu jogo druzhini Konstanciyi v soyuzi z cheskim korolem Vaclavom II namagavsya zdobuti Krakiv Pidtrimuyuchi v borotbi za krakivskij prestol Boleslava II Mazoveckogo sina sestri viv trivalu vijnu z polskim knyazem Leshkom II Chornim V kinci 1279 na pochatku 1280 za pidtrimki tatar ta inshih Romanovichiv zdijsniv pohid na Polshu v hodi yakogo rusko tatarski sili spustoshili okolici Sandomira prote buli rozbiti polyakami u zaznavshi znachnih vtrat U 1281 roci priyednav zhupu Bereg ta inshi volodinnya na Zakarpatti do svoyih zemel 1282 roku brav uchast u pohodi Nogaya v Ugorshinu 1285 roku v soyuzi z Volodimirom Vasilkovichem ta litvoyu voyuvav proti mazoveckogo knyazya Boleslava Zemovitovicha 1287 roku hodiv na Polshu v skladi tatarskoyi armiyi Telebugi 1289 roku Lev znovu viryadivsya na Krakiv teper pidtrimuyuchi kandidaturu Boleslava Zemovitovicha i proti jogo supernikiv hodiv azh u Sileziyu U cij vijni Lev chastkovo dosyagnuv svoyeyi meti zajnyav Lyublinsku zemlyu yaka do 1302 r zalishalasya pri Galickomu knyazivstvi Pid chas cih podij Lev uvijshov u blizke porozuminnya z cheskim korolem Vaclavom II derzhav z nim veliku druzhbu i sklav z nim mir do kincya zhittya Ostannya zgadka pro Leva v dzherelah druga zustrich z Vaclavom II v Brno 1299 roku Lev pidtrimuvav soyuzni stosunki iz Zolotoyu Ordoyu v jogo pidporyadkuvanni znahodivsya j Kiyiv Dokladav bagato zusil do stvorennya Galickoyi mitropoliyi yaka postala 1303 roku vzhe za korolya Yuriya I Lvovicha Smert i pohovannya Tochna data smerti Leva nevidoma U 1796 roci J Engl pripustiv sho knyaz pomer blizko 1301 roku Cyu datu pidtrimali istoriki M Karamzin D Zubrickij I Sharanevich V Antonovich L Vojtovich Za legendoyu Leva pohovali u Onufriyivskomu monastirskomu hrami sela Lavriv Odnak kaplicya do yakoyi tradiciya priv yazuvala jogo mogilu viyavilasya budovoyu XVII XVIII st Bilsh rannya cerkva u Lavrovi ne znajdena hocha monastir buv zakladenij u XIII st Vidomosti pro smert Leva u Spaskomu monastiri tak samo yak i versiya vidnajdennya u 1767 r Bagatoyi grobnici knyazya sriblo z yakoyi pishlo na vidnovlennya monastirya duzhe nepevni OcinkiU pershij chastini Galicko Volinskogo litopisu HIII st Lev Danilovich opisuyetsya pozitivno yak najblizhchij spodvizhnik batka Danila uchasnik usih jogo pohodiv Knyaz dumen i horobor na rati nemalo bo pokaza muzhstvo svoe vo mnogyh rateh Prote v drugij chastini jogo zmalovano negativno yak bezchesnogo knyazya Na dumku doslidnika M Bartnickogo ce pov yazano z tim sho Lev zajnyatij vijnami ne poturbuvavsya pro vlasnogo litopiscya a volinski redaktori litopisu ekstrapolyuvali tudi nepriyazn svoyih knyaziv do svogo brata i syuzerena Hronist Bartolomej Zimorovich visoko ocinyuvav Leva nazivayuchi jogo vinahidnikom mashin dlya zdobuvannya fortec U XV XIX st knyaz Lev buv duzhe populyarnim sered riznih verstv ruskogo naselennya Galichini i Volini pro sho svidchat narodna tradiciya i chislenni pidrobki knyazhih gramot Sim yaDokladnishe Ryurikovichi Volinski Monomahovichi ta Romanovichi Batko Danilo 1202 1264 knyaz galickij 1205 1206 1211 1212 1230 1232 1233 1234 1238 1264 volodimirskij 1205 1208 1215 1238 kiyivskij 1239 1240 galicko volinskij 1238 1264 korol Rusi 1253 1264 Brati i sestri Iraklij bl 1223 do 1240 pomer molodim Pereyaslava 1283 Zemovit I mazoveckij knyaz NN Andrij volodimiro suzdalskij knyaz Sofiya shvarcburzkij graf Roman bl 1230 bl 1261 knyaz novogrudskij 1251 1256 holmskij 1261 gercog avstrijskij 1252 1254 Mstislav pislya 1292 knyaz luckij 1264 1292 volodimirskij 1288 1292 Shvarn pislya 1292 knyaz holmskij i velikij knyaz litovskij 1264 1269 NN bl 1253 pomer nemovlyam NN bl 1253 pomerla nemovlyam Druzhina Konstanciya Ugorska dochka ugorskogo korolya Beli IV Diti Yurij 1252 1257 1308 knyaz belzkij bl 1269 1301 volodimirskij 1301 1308 korol Rusi 1301 1308 1302 chernicya Anastasiya 1335 Zemovit dobzhinskij knyaz Olena Kazimir bitomskij knyaz dzherelo Rodovid 8 Mstislav velikij knyaz kiyivskij 4 Roman velikij knyaz kiyivskij 9 Agneshka polska knyazivna 2 Danilo korol Rusi 10 Isaak II vizantijskij imperator 5 Anna vizantijska princesa 11 Irina vizantijska aristokratka 1 Lev galickij knyaz 12 Mstislav novgorodskij knyaz 6 Mstislav galickij knyaz 13 N Glibivna ryazanska knyazivna 3 Anna galicka knyazivna 14 Kotyan poloveckij han 7 Mariya polovecka knyazivna 15 nevidomo Vshanuvannya pam yatiKino 1987 Danilo knyaz Galickij 2018 Korol DaniloVulici Na chest nogo nazvana Vulicya Knyazya Leva u misti Lviv Vulicya Knyazya Leva u misti Gorodenka Ustanovi Na chest nogo nazvana Persha miska klinichna likarnya imeni Knyazya Leva u misti Lviv 24 serpnya 2021 roku 1 okremij brigadi Derzhavnoyi specialnoyi sluzhbi transportu prisvoyeno pochesne najmenuvannya imeni knyazya Leva PrimitkiVojtovich 2014 u poperednih robotah Vojtovich vkazuvav inshu datu bl 1228 roku Vojtovich 2000 Kotlyar 2009 72 Vojtovich 2000 Vojtovich 2003 66 Majorov O Galicko volinskij knyaz Roman Mstislavich volodar voyin diplomat T 2 Politichna ta kulturna spadshina rodina dinastiya Bila Cerkva 2011 S 724 Vojtovich 2012 8 9 Krip yakevich I P Galicko Volinske knyazivstvo Kiyiv Naukova dumka 1984 S 105 Ploshanskij 1866 78 106 Malevskaya 1981 278 PSRL T 2 Stb 935 Vojtovich 2012 6 Bartnicki 2011 93 100 Zimorowicz 1899 54 Micko 2002 187 194 Glava derzhavi prisvoyiv pochesni najmenuvannya vijskovim chastinam Zbrojnih Sil Ukrayini armyinform com ua ukr Procitovano 26 zhovtnya 2023 BibliografiyaDzherela Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 III Ipatevskaya letopis Sankt Peterburg 1843 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Kiyiv Dnipro 1989 Kupchinskij O Akti ta dokumenti Galicko Volinskogo knyazivstva HIII pershoyi polovini XIV stolit Doslidzhennya Teksti Lviv 2004 Zimorowicz J B Opera guibus res gestae urbis Leopolis illustrantur Ed C Heck Leopoli 1899 Monografiyi Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 S 26 62 90 98 185 227 230 284 288 376 417 418 425 438 441 442 445 446 450 454 457 467 499 514 Vojtovich L Knyazha doba portreti eliti 1 Bila Cerkva 2006 S 497 501 Vojtovich L Knyaz Lev Danilovich 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine Lviv 2012 Vojtovich L Lev Danilovich knyaz galicko volinskij bl 1225 bl 1301 Lviv 2014 Statti Vojtovich L De bula stolicya Leva Danilovicha Dzhereloznavchij aspekt problemi Do dzherel Zbirnik naukovih prac na poshanu Olega Kupchinskogo z nagodi jogo 70 richchya T 1 Kiyiv Lviv 2004 S 712 720 Vojtovich L Vijskove mistectvo Galicko Volinskoyi derzhavi knyaz Lev Danilovich Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 502 Derzhava ta armiya 2004 S 13 18 Vojtovich L Shtrihi do portretu knyazya Leva Danilovicha Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi z najdavnishih chasiv do XVIII st Vip 5 Kiyiv 2005 S 143 156 Vojtovich L Reformi armiyi knyazyami Danilom Romanovichem ta Levom Danilovichem u seredini HIII st Visnik nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 571 Derzhava ta armiya Lviv 2006 S 89 93 Vojtovich L Knyaz Lev Danilovich polkovodec i politik Confraternitas Yuvilejnij zbirnik na poshanu Yaroslava Isayevicha Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Vip 15 Lviv 2006 2007 S 115 124 Vojtovich L Korolivstvo Rusi fakti i mifi 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Drogobickij krayeznavchij zbirnik Zbirnik naukovih prac 2003 Vip VII S 63 71 Dombrovskij D Matrimonialna politika knyazya Leva Danilovicha Zapiski NTSh T 240 Lviv 2002 S 195 218 Malevskaya M V Arhitekturno arheologichemkie issledovaniya v Lvovskoj oblasti Arheologicheskie otkrytiya za 1980 g Moskva 1981 S 278 Micko I Fenomen gramot knyazya Leva Starosambirshina T 2 2002 S 187 194 Ploshanskij V Lavrov selo i monastyr v Samborskom okruge Nauchnnyj sbornik izdanyj Literaturnym obshestvom Galicko Russkoj maticy Lvov 1866 S 78 106 Bartnicki M Wizerunek bezchesnogo knyazya w Kronice Halicko Wolynskiej Actis testantibus Yuvilejnij zbirnik na poshanu Leontiya Vojtovicha Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Vip 20 Lviv 2011 S 93 100 Dabrowski D Stosunki polityczne Lwa Danilowicza z sasiadami zachodnimi w latach 1264 1299 1300 r Galichina ta Volin u dobu serednovichchya Istorichni ta kulturologichni studiyi T 3 Lviv 2001 S 42 69 Dovidniki Kotlyar M F Lev Danilovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 72 ISBN 978 966 00 1028 1 Kotlyar M F Lev I Danilovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya 2004 T 1 Lev Danilovich Dovidnik z istoriyi Ukrayini 4 bereznya 2015 u Wayback Machine Kiyiv 1993 Lev Danilovich 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 813 1000 ekz Pro gramotiBibliografiyaGrushevskij M Chi mayemo avtentichni gramoti kn Lva Zapiski NTSh T 45 1902 S 1 22 Linnichenko I A Gramoty Galickogo knyazya Lva i znachenie podlozhnyh dokumentov kak istorichskogo istochnika Izvestiya Otdeleniya russkogo yazyka i slovestnosti T 9 Kn 1 Sankt Peterburg 1904 S 80 102 Gensorskij A I Z komentariv do Galicko Volinskogo litopisu volinsko galicki gramoti HIII st Istorichni dzherela ta yih vikoristannya T 4 Kiyiv 1964 S 171 184 Markevich O Nevidoma gramota knyazya Lva Danilovicha Arhivi Ukrayini 1968 5 S 23 29 Kupchinskij O A Doslidzhennya ta publikaciyi gramot Galicko Volinskogo knyazivstva u XVIII st Kiyivska Rus Kultura tradiciyi Kiyiv 1982 S 129 149 Kupchinskij O Akti ta dokumenti Galicko Volinskogo knyazivstva HIII pershoyi polovini XIV stolit Doslidzhennya Teksti Lviv 2004 S 7 19 21 24 26 31 37 41 43 62 72 79 82 94 103 119 122 125 131 134 136 174 176 208 286 291 322 331 366 381 416 450 749 822 875 903 969 1013 1094 1102 1136 Inkin V Chi ye istorichna osnova v falsifikatah gramot Lva Danilovicha Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna Vip 24 Z istoriyi starodavnosti i serednovichchya Lviv 1988 S 60 Micko I Fenomen gramot knyazya Leva Starosambirshina T 2 2002 S 187 194 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lev Danilovich Poperednik Danilo Galickij Korol Rusi 1269 1301 Nastupnik Yurij I LvovichPoperednik Yaroslav Yaroslavich Velikij knyaz Kiyivskij 1271 1301 Nastupnik Volodimir Ivan IvanovichPoperednik Andrij Andrijovich Knyaz peremiskij 1240 1269 Nastupnik Ne buloPoperednik Vsevolod Oleksandrovich Knyaz belzkij 1245 1269 Nastupnik Yurij LvovichPoperednik Danilo Galickij Knyaz galickij 1264 1301 do 1269 razom zi Shvarnom Nastupnik Yurij I LvovichPoperednik Mstislav Danilovich Knyaz volodimirskij 1292 1301 Nastupnik Yurij I Lvovich