Генсьорський Антін Іванович

Генсьо́рський Антін Іванович (нар. 30 січня 1890(18900130) — 17 червня 1970) — мовознавець. Кандидат філологічних наук (1957).

Генсьорський Антін Іванович
Народився	30 січня 1890(1890-01-30) Болестрашичі, Перемишльський повіт^[d], Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	17 червня 1970(1970-06-17) (80 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Діяльність	мовознавець, журналіст
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук

Біографія

Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1914). Після повернення на Галичину 1914 був заарештований австрійською владою і засланий на 2 роки до табору Талергоф (поблизу м. Ґрац, нині Австрія) за «підозріле перебування в Росії». Від 1916 — в армії, згодом у російському полоні.

1919–1921 вчителював, 1921–1925 — журналіст газети «Русь», «Жизнь» та професор Українського таємного університету у Львові); 1924–1939 — працівник наукової бібліотеки Руського народного інституту «Народний дім» у Львові (від 1940 — відділення наукової бібліотеки АН УРСР, яким Генсьорський завідував з перервою до 1949 і одночасно викладав у Львівському університеті); 1944–1963 — у системі АН УРСР: науковий співробітник Львівського відділення Інституту мовнознавства, від 1951 — старший науковий співробітник Інституту суспільних наук.

Досліджував мову історичних пам'яток, зокрема обрґунтував власні концепції щодо авторства різних частин Галицько-Волинського літопису та автентичності грамот князя Льва Даниловича; питання лексикографії, бібліотекознавства. Співавтор і один із редакторів «Польсько-українського словника» (томи 1—2, книги 1—3, Київ, 1958–1960), брав участь у роботі над «Словником староукраїнської мови XIV–XV століття» (томи 1—2, Київ, 1977–1978).

Похований на 35 полі Личаківського цвинтаря.

Праці

• Великий мастер русской культуры Иван Федоров. Л., 1925;
• Нинішня великоруська пісня. Л., 1926;
• Значення форм минулого часу в Галицько-Волинському літописі. К., 1957;
• Галицько-Волинський літопис. Процес складання, редакції і редактори. К., 1958;
• Галицько-Волинський літопис: лексичні, фразеологічні та стилістичні особливості. К., 1961;
• Термін «Русь» (та похідні) в древній Русі і в період формування народностей і націй // Дослідж. і мат. з укр. мови. Т. 5. Л., 1962.

Статті

• Генсьорський А.І. З коментарів до Галицько-Волинського літопису (волинсько-галицькі грамоти ХІІІ ст.) // Історичні джерела та їх використання. Т.4. Київ, 1964, С. 171—184.

Бібліографія

• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 118. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Закревська, Я.В. Генсьорський Антін Іванович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 82. — .
• Хобзей, Н.В. Генсьорський Антін Іванович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Гумецька, Л. Л. Антін Іванович Генсьорський (1890–1970) // Мовознавство. 1970. № 5.