У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна 1280 значення Високе Середньовіччя Реконкіста Ганза Монгольська імп

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1280 (значення).

Високе Середньовіччя • Реконкіста • Ганза • Монгольська імперія

Рік:	1277 · 1278 · 1279 — 1280 — 1281 · 1282 · 1283
Десятиліття:	1260-ті · 1270-ті — 1280-ті — 1290-ті · 1300-ті
Століття:	XI · XII — XIII — XIV · XV
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

1280 в інших календарях
Григоріанський	1280 MCCLXXX
Ab urbe condita	2033
Ассирійський	6030
Бенгальський	687
Берберський	2230
Бірманський	642
Буддистський	1824
Візантійський	6788–6789
Вірменський	729 ԹՎ ՉԻԹ
Голоценовий	11280
Ефіопський	1272–1273
Єврейський	5040–5041
Індуські календарі
- Вікрам самват	1336–1337
- Шака самват	1201–1202
- Калі Юґа	4380–4381
Іранський	658–659
Ісламський	678–679
Китайський	己卯年 (земляний кролик) 3977 або 3770 — до — 庚辰年 (металевий дракон) 3978 або 3771
Коптський	996–997
Корейський	3613
Тайванський	632 до РК 民前632年
Тайський сонячний	1822–1823
Юліанський	1280 MCCLXXX
Яванський	1190–1191
Японський	3 (弘安３年)

Геополітична ситуація

Михайло VIII Палеолог є імператором Візантійської імперії (до 1282), а Рудольф I королем Німеччини (до 1291). У Франції править Філіп III Сміливий (до 1285).

Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південь належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік.

Майже весь Піренейський півострів займають християнські Кастилія (Леон, Астурія, Галісія), Наварра, Арагонське королівство (Арагон, Барселона) та Португалія, під владою маврів залишилися тільки землі на самому півдні. Едуард I Довгоногий є королем Англії (до 1307), Вацлав II — Богемії (до 1305), а королем Данії — Ерік V (до 1286).

Руські землі перебувають під владою Золотої Орди. Король Русі Лев Данилович править у Києві та Галичі (до 1301), Роман Михайлович Старий — у Чернігові (до 1288), Дмитро Олександрович Переяславський — у Володимиро-Суздальському князівстві (до 1294). На чолі королівства Угорщина стоїть Ласло IV Кун (до 1290). У Великопольщі княжить Пшемисл II (до 1296).

Монгольська імперія займає більшу частину Азії, але вона розділена на окремі улуси, що воюють між собою. У Китаї, зокрема, править монгольська династія Юань. У Єгипті владу утримують мамлюки. Невеликі території на Близькому Сході залишаються під владою хрестоносців. Мариніди правлять у Магрибі. Делійський султанат є наймогутнішою державою Північної Індії, а на півдні Індії панують держава Хойсалів та держава Пандья. В Японії триває період Камакура.

Цивілізація мая переживає посткласичний період. Почала зароджуватися цивілізація ацтеків.

Події

Лев Данилович приєднав до Руського Королівства частину сучасного Закарпаття.
У боротьбу за краківський престол втрутилися Лев Данилович та Орда.
Любек, Кіль, Вісмар, Росток і Штральзунд уклали вендську угоду, в якій вперше згадується слово Ганза.
Королем Норвегії став Ейрік II Магнуссон.
Війська Гранадського емірату завдали поразки силам Кастилії і Леону під Мокліном.
Король Швеції Магнус III Ладулос звільнив від податку тих, хто надавав війську вершника. Як наслідок сформувалася шведська знать.
У Болгарії Георгій I Тертер прогнав з країни двох інших претендентів на царський трон: Івана Асеня III та Івайла. Країна, проте, попала під владу ординців хана Ногая.
Король Угорщини Ласло IV Кун здобув перемогу над половцями, завадивши їм покинути країну. Надалі він використовував половців для боротьби з угорськими магнатами.
Єгипетський султан Калаун придушив повстання в Сирії.
Ільхан Абака захопив Алеппо, але не зміг взяти цитадель.
захопив Турин, у майбутньому столицю Савойської династії.
Делійський султан Гійяс-уд-дін Балбан придушив повстання в Бенгалі.
Хубілай, імператор Китаю з династії Юань, заборонив під страхом смерті забивати тварин за мусульманським ритуалом.

Народились

Див. також:

Померли

Див. також:

15 лютого — у Кельні у віці близько 87-и років помер Альберт Великий (Альберт фон Больштедт), прославлений середньовіковий філософ, теолог, природодослідник, ініціатор енциклопедичної систематизації християнського богослів'я з опорою на вчення Арістотеля; його роботу завершив Тома Аквінський і виклав у праці «Сума теології».