Івайло (Лахана, Кордокувас, Брдоква — в перекладі капуста або кисла капуста) — болгарський народний герой. У 1278–1279 роках короткочасно правив Болгарією. Івайло походив з незнатного роду та був своєрідним болгарським чоловічим аналогом Жанни д'Арк. Його ім'я було дуже популярним і збирало тисячі селян.
Івайло (Брдоква) | ||
| ||
---|---|---|
1277 — 1280 | ||
Коронація: | 1278 | |
Попередник: | Костянтин I Асен | |
Спадкоємець: | Георгій I Тертер | |
Народження: | невідомо | |
Смерть: | 1280 Золота Орда | |
Країна: | Друге Болгарське царство | |
Шлюб: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Походження
Щодо ідентифікації особи Івайла серед істориків немає єдиної точки зору. Вперше царя Івайла з Івайлом Брдоквою ідентифікував чеський вчений , спираючись на цей текст
В Ім’я Отця і Сина і святого Духа. Я, раб божий Костянтин четець, наречений Войсіл граматик, написав цю книгу як пресвітер Георгій, наречений піп Радослав в місті Свирліг в дні царя Івайла і при єпископі Ніша Никодимі в рік 6787 (1278-1279) індикту 7, Оригінальний текст (болг.) В името Отца и Сина и Светия Дух. Аз раб Божи Константин четец , наричан Войсил граматик написах тази книга аз презвитер Георги, наричан поп Радослав в град Свърлиг в дните на цар Ивайло и при епископе Ниша вски Никодим в годината 6787 индикт 7, |
З візантійських авторів Івайла згадують Гергій Пахімер та Никифор Григора.
Болгарія перед повстанням Івайла
У 1270-их роках Болгарія перебувала в катастрофічному становищі. Постійні татарські набіги нівечили країну, цар Костянтин I Асен виявився неспроможним захистити ані свою державу, ані підданих від цієї загрози.
Правителі областей проявляли сепаратистські ідеї. 1273 року управитель Відіна руський князь Яків Святославович проголосив себе царем Болгарії. Однак згодом його було отруєно. Боротьба за владу захлеснула болгарський політикум.
Візантія також виявляла цікавість до Болгарії. Константинополь часто підкупав татар для нападів на Болгарію. З 1273 року татарські напади стали щорічними, перетворюючи північно-східні області на пустелю.
Виходячи з розповідей візантійських авторів, Івайло походив з роду пастуха, жив скромно і бідно, пас свиней за невелику платню, харчувався ж лише хлібом та овочами, за що й отримав свої прізвиська. Всі ці небагаті відомості супроводжуються у візантійських часописах уїдливими коментарями. Візантійці писали про «варварську природу» і «жорстокість» Івайла, для них він — «людина негідна».
Івайло почав набувати популярності серед людей після того, як він почав розповідати своїм односельцям про сни і бачення, які передвіщали йому великі справи та усунення гніту над народом з боку боярства й навал загонів татар. Чутки щодо Івайла швидко поширились і стали популярними серед простих людей, а навколо Івайла почали збиратися сподвижники.
1277 року незадоволення царем вилилось у селянське повстання під керівництвом Івайла. Країну постійно нівечили грабежі монгольських загонів і в кількох битвах повстанцям удалось розбити загони монголів, що додало керівникові повстання популярності у всіх прошарках суспільства. За короткий термін Івайло встиг зробити те, чого ніяк не могли зробити урядові війська. Відряджені царем для придушення заколоту війська або розбігалися до зустрічі з противником, або переходили на бік Івайла. Наприкінці того ж року Костянтин особисто очолив армію, відбулася битва, в якій царські війська були розбиті, а сам цар Костянтин загинув. У результаті практично вся країна, окрім столиці, що контролювалась вдовою Костянтина Марією Палеолог, опинилася в руках повстанців.
Правління
Того ж року Візантія вирішила скористатися смутою в Болгарії, посадивши на трон свого ставленика Івана Асена III, сина Міцо Асена. Нова загроза зближувала колишніх противників: в результаті домовленості 1278 року повстанці увійшли до столиці, Івайло одружився із вдовою Костянтина, ставши співправителем з її сином Михайлом. Івайлу довелося продовжувати війну на два фронти — проти візантійців і монголів. Підбурювані Візантією монголи напали, і новий цар, зібравши війська зумів у кількох битвах відкинути їх за Дунай. Тим часом на півдні почався масований наступ візантійців широким фронтом. Після декількох місяців битв Івайло остаточно розбив візантійців і зупинив візантійську загрозу. Проте бояри, ненавидячи і зневажаючи «селянського царя», у той самий час боялись його, ховаючи свій страх під улесливими посмішками. Івайло приймав цю гру, остерігаючись відкритої ворожнечі.
Потім на півночі Івайло знову був вимушений битись із монголами, що виявилися набагато сильнішим противником, ніж візантійці, та під їхнім натиском він був вимушений відступити за стіни міста Доростол. Оборона взятого в облогу Доростола продовжувалася три місяці. У Велико-Тирново поширилися чутки про загибель Івайла в обложеному місті, серед бояр виникла змова, в результаті якої Іван III, за підтримки візантійських військ, без бою увійшов до столиці. Марія та її син Михайло були взяті під варту та відправлені до Візантії.
Втрата влади. Загибель
Після прориву облоги Доростола Івайло знову отримав свободу дій і, зібравши прибічників, напав на візантійців. Візантія відрядила армію для допомоги Івану III, поблизу міста Девня 17 липня 1279 року між військами Івайла та візантійською армією відбулася битва, в якій греки були розбиті, незважаючи на чисельну перевагу. Потім Івайло розбив другу армію, споряджену Візантією. Довідавшись про ці поразки союзників Іван III втік з Тирново, а бояри обрали царем знатного вельможу Георгія Тертера, одруженого з сестрою Івана Асена ІІ.
Проте постійні битви, хоч і переможні, не пройшли для Івайла марно. Його військо сильно порідшало, особливо якщо враховувати, що візантійські армії у декілька разів перевищували за кількістю його власну. При новому повороті подій у Тирново, розгубивши союзників, Івайло втік у Золоту Орду. Там він за одним столом сидів із заклятим ворогом царем Іваном Асеном III, який прийшов також просити допомоги, щоб повернути собі болгарський престол. Історики пишуть, що Ногай скрізь водив із собою екс-царів і вихвалявся, що у нього за столом одразу два чинних і законних претенденти на болгарський трон. За ханським столом випадково чи навмисне Івайло був убитий 1280 року.
1294 року у Фракії з'явився Лже-Івайло. Ім'я Івайло знову зібрало велику кількість людей, але доля й дії Лже-Івайла невідомі.
Посмертна слава
Івайло вважається однією з найвидатніших особистостей в історії болгарського Середньовіччя. Ім'я Івайло приймали деякі вожді селянських повстань у Болгарії за часів османського гніту.
Особі Івайла присвячено декілька літературних творів. Видатний болгарський письменник Іван Вазов написав про «народного царя» історичну драму — «Івайло». Також Івайло став головним героєм однойменного роману Стояна Загорчинова.
На честь його названо місто Івайловград.
Бібліографія
- Ангелов, Д., Гюзелев, В. и сътрудници (1982), «История на България; T. III: Второ българско царство», Издателство на БАН, София 1982 г. (болг.)
- Андреев, Йордан, Лалков, Милчо, «Българските ханове и царе», Велико Търново 1996. (болг.)
- Пейчев, Атанас и колектив, «1300 години на стража», Военно издателство, София 1984. (болг.)
- John V.A. Fine, Jr., The Late Medieval Balkans, Ann Arbor, 1987.
- Божилов И , Гюзелев В. История на Средновековна България VII — XIV в София, Издателска къща Анубис — 1999. (болг.)
- Чорній. Б Історія Болгарії, Львів. Пас. 2007
- Павлов, Пл. Ивайло — «Смелото сърце» на средновековна България[недоступне посилання з лютого 2019](болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivajlo Lahana Kordokuvas Brdokva v perekladi kapusta abo kisla kapusta bolgarskij narodnij geroj U 1278 1279 rokah korotkochasno praviv Bolgariyeyu Ivajlo pohodiv z neznatnogo rodu ta buv svoyeridnim bolgarskim cholovichim analogom Zhanni d Ark Jogo im ya bulo duzhe populyarnim i zbiralo tisyachi selyan Ivajlo Brdokva Car Bolgariyi uzurpator 1277 1280Koronaciya 1278Poperednik Kostyantin I AsenSpadkoyemec Georgij I Terter Narodzhennya nevidomoSmert 1280 1280 Zolota OrdaKrayina Druge Bolgarske carstvoShlyub d Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennyaShodo identifikaciyi osobi Ivajla sered istorikiv nemaye yedinoyi tochki zoru Vpershe carya Ivajla z Ivajlom Brdokvoyu identifikuvav cheskij vchenij spirayuchis na cej tekst V Im ya Otcya i Sina i svyatogo Duha Ya rab bozhij Kostyantin chetec narechenij Vojsil gramatik napisav cyu knigu yak presviter Georgij narechenij pip Radoslav v misti Svirlig v dni carya Ivajla i pri yepiskopi Nisha Nikodimi v rik 6787 1278 1279 indiktu 7 Originalnij tekst bolg V imeto Otca i Sina i Svetiya Duh Az rab Bozhi Konstantin chetec narichan Vojsil gramatik napisah tazi kniga az prezviter Georgi narichan pop Radoslav v grad Svrlig v dnite na car Ivajlo i pri episkope Nisha vski Nikodim v godinata 6787 indikt 7 Z vizantijskih avtoriv Ivajla zgaduyut Gergij Pahimer ta Nikifor Grigora Bolgariya pered povstannyam IvajlaU 1270 ih rokah Bolgariya perebuvala v katastrofichnomu stanovishi Postijni tatarski nabigi nivechili krayinu car Kostyantin I Asen viyavivsya nespromozhnim zahistiti ani svoyu derzhavu ani piddanih vid ciyeyi zagrozi Praviteli oblastej proyavlyali separatistski ideyi 1273 roku upravitel Vidina ruskij knyaz Yakiv Svyatoslavovich progolosiv sebe carem Bolgariyi Odnak zgodom jogo bulo otruyeno Borotba za vladu zahlesnula bolgarskij politikum Vizantiya takozh viyavlyala cikavist do Bolgariyi Konstantinopol chasto pidkupav tatar dlya napadiv na Bolgariyu Z 1273 roku tatarski napadi stali shorichnimi peretvoryuyuchi pivnichno shidni oblasti na pustelyu Pochatok povstannyaVihodyachi z rozpovidej vizantijskih avtoriv Ivajlo pohodiv z rodu pastuha zhiv skromno i bidno pas svinej za neveliku platnyu harchuvavsya zh lishe hlibom ta ovochami za sho j otrimav svoyi prizviska Vsi ci nebagati vidomosti suprovodzhuyutsya u vizantijskih chasopisah uyidlivimi komentaryami Vizantijci pisali pro varvarsku prirodu i zhorstokist Ivajla dlya nih vin lyudina negidna Ivajlo pochav nabuvati populyarnosti sered lyudej pislya togo yak vin pochav rozpovidati svoyim odnoselcyam pro sni i bachennya yaki peredvishali jomu veliki spravi ta usunennya gnitu nad narodom z boku boyarstva j naval zagoniv tatar Chutki shodo Ivajla shvidko poshirilis i stali populyarnimi sered prostih lyudej a navkolo Ivajla pochali zbiratisya spodvizhniki 1277 roku nezadovolennya carem vililos u selyanske povstannya pid kerivnictvom Ivajla Krayinu postijno nivechili grabezhi mongolskih zagoniv i v kilkoh bitvah povstancyam udalos rozbiti zagoni mongoliv sho dodalo kerivnikovi povstannya populyarnosti u vsih prosharkah suspilstva Za korotkij termin Ivajlo vstig zrobiti te chogo niyak ne mogli zrobiti uryadovi vijska Vidryadzheni carem dlya pridushennya zakolotu vijska abo rozbigalisya do zustrichi z protivnikom abo perehodili na bik Ivajla Naprikinci togo zh roku Kostyantin osobisto ocholiv armiyu vidbulasya bitva v yakij carski vijska buli rozbiti a sam car Kostyantin zaginuv U rezultati praktichno vsya krayina okrim stolici sho kontrolyuvalas vdovoyu Kostyantina Mariyeyu Paleolog opinilasya v rukah povstanciv PravlinnyaTogo zh roku Vizantiya virishila skoristatisya smutoyu v Bolgariyi posadivshi na tron svogo stavlenika Ivana Asena III sina Mico Asena Nova zagroza zblizhuvala kolishnih protivnikiv v rezultati domovlenosti 1278 roku povstanci uvijshli do stolici Ivajlo odruzhivsya iz vdovoyu Kostyantina stavshi spivpravitelem z yiyi sinom Mihajlom Ivajlu dovelosya prodovzhuvati vijnu na dva fronti proti vizantijciv i mongoliv Pidburyuvani Vizantiyeyu mongoli napali i novij car zibravshi vijska zumiv u kilkoh bitvah vidkinuti yih za Dunaj Tim chasom na pivdni pochavsya masovanij nastup vizantijciv shirokim frontom Pislya dekilkoh misyaciv bitv Ivajlo ostatochno rozbiv vizantijciv i zupiniv vizantijsku zagrozu Prote boyari nenavidyachi i znevazhayuchi selyanskogo carya u toj samij chas boyalis jogo hovayuchi svij strah pid uleslivimi posmishkami Ivajlo prijmav cyu gru osterigayuchis vidkritoyi vorozhnechi Potim na pivnochi Ivajlo znovu buv vimushenij bitis iz mongolami sho viyavilisya nabagato silnishim protivnikom nizh vizantijci ta pid yihnim natiskom vin buv vimushenij vidstupiti za stini mista Dorostol Oborona vzyatogo v oblogu Dorostola prodovzhuvalasya tri misyaci U Veliko Tirnovo poshirilisya chutki pro zagibel Ivajla v oblozhenomu misti sered boyar vinikla zmova v rezultati yakoyi Ivan III za pidtrimki vizantijskih vijsk bez boyu uvijshov do stolici Mariya ta yiyi sin Mihajlo buli vzyati pid vartu ta vidpravleni do Vizantiyi Vtrata vladi ZagibelPislya prorivu oblogi Dorostola Ivajlo znovu otrimav svobodu dij i zibravshi pribichnikiv napav na vizantijciv Vizantiya vidryadila armiyu dlya dopomogi Ivanu III poblizu mista Devnya 17 lipnya 1279 roku mizh vijskami Ivajla ta vizantijskoyu armiyeyu vidbulasya bitva v yakij greki buli rozbiti nezvazhayuchi na chiselnu perevagu Potim Ivajlo rozbiv drugu armiyu sporyadzhenu Vizantiyeyu Dovidavshis pro ci porazki soyuznikiv Ivan III vtik z Tirnovo a boyari obrali carem znatnogo velmozhu Georgiya Tertera odruzhenogo z sestroyu Ivana Asena II Prote postijni bitvi hoch i peremozhni ne projshli dlya Ivajla marno Jogo vijsko silno poridshalo osoblivo yaksho vrahovuvati sho vizantijski armiyi u dekilka raziv perevishuvali za kilkistyu jogo vlasnu Pri novomu povoroti podij u Tirnovo rozgubivshi soyuznikiv Ivajlo vtik u Zolotu Ordu Tam vin za odnim stolom sidiv iz zaklyatim vorogom carem Ivanom Asenom III yakij prijshov takozh prositi dopomogi shob povernuti sobi bolgarskij prestol Istoriki pishut sho Nogaj skriz vodiv iz soboyu eks cariv i vihvalyavsya sho u nogo za stolom odrazu dva chinnih i zakonnih pretendenti na bolgarskij tron Za hanskim stolom vipadkovo chi navmisne Ivajlo buv ubitij 1280 roku 1294 roku u Frakiyi z yavivsya Lzhe Ivajlo Im ya Ivajlo znovu zibralo veliku kilkist lyudej ale dolya j diyi Lzhe Ivajla nevidomi Posmertna slavaIvajlo vvazhayetsya odniyeyu z najvidatnishih osobistostej v istoriyi bolgarskogo Serednovichchya Im ya Ivajlo prijmali deyaki vozhdi selyanskih povstan u Bolgariyi za chasiv osmanskogo gnitu Osobi Ivajla prisvyacheno dekilka literaturnih tvoriv Vidatnij bolgarskij pismennik Ivan Vazov napisav pro narodnogo carya istorichnu dramu Ivajlo Takozh Ivajlo stav golovnim geroyem odnojmennogo romanu Stoyana Zagorchinova Na chest jogo nazvano misto Ivajlovgrad BibliografiyaAngelov D Gyuzelev V i strudnici 1982 Istoriya na Blgariya T III Vtoro blgarsko carstvo Izdatelstvo na BAN Sofiya 1982 g bolg Andreev Jordan Lalkov Milcho Blgarskite hanove i care Veliko Trnovo 1996 bolg Pejchev Atanas i kolektiv 1300 godini na strazha Voenno izdatelstvo Sofiya 1984 bolg John V A Fine Jr The Late Medieval Balkans Ann Arbor 1987 Bozhilov I Gyuzelev V Istoriya na Srednovekovna Blgariya VII XIV v Sofiya Izdatelska ksha Anubis 1999 bolg Chornij B Istoriya Bolgariyi Lviv Pas 2007 Pavlov Pl Ivajlo Smeloto srce na srednovekovna Blgariya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 bolg