Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Золота Орда або Улус Джучі у 1240 1502 роках кочова держава у степах Східної Європи Центральної Азії та Західного Сибіру

Золота орда

Золота орда

Золота́ Орда́, або Улус Джучі — у 1240-1502 роках кочова держава у степах Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру. Заснована Джучі, старшим сином Чингісхана. Постала на базі монгольських завоювань 1220-1240-х років. Початково була частиною єдиної Монгольської імперії. Керувалася прямими нащадками Джучі, які носили титул ханів, а з кінця XIV століття — великих ханів на ознаку своєї суверенності. Поділялася на два найвпливовіші крила — улуси нащадків двох синів Джучі — Батия та його старшого брата Орда Іхена. В процесі розпаду зі складу Золотої Орди виділилися Велика Орда, Астраханське ханство, Кримське ханство, Ногайська орда, Казанське ханство, Сибірське ханство, Казахське ханство, Узбецьке ханство.

Золота Орда
Глобальна держава-армія
image image
 1240 – 1502 ↓

image

Прапор

image
Золотої Орди: історичні кордони на карті
Золота Орда в 1300 році
Столиця Болгар
Сарай-Бату (1243-1283)
Сарай-Берке (1283-1481)
Мови спочатку монгольська, пізніше тюркська половецька (куманська, кипчакська)
Релігії Шаманізм, Тенгріанство, від 1320 р. Іслам; Християнство
Форма правління монархія
хан
 - 1242-1255 Батий ()
 - 1379-1395 Тохтамиш
Законодавчий орган курултай
Історія
 - Засновано 1240
 - Ліквідовано 1502
Валюта пул, дирхам (З 1310 данг), сум
Попередник		 Наступник
image Монгольська імперія
Узбецьке ханство image
Астраханське ханство image
Казахське ханство image
Кримське ханство image
Сибірське ханство image
Казанське ханство image
Ногайська орда image
Касимовське ханство image
ВКМ image
Валахія image
Королівство Руське image
ВКЛ image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Золота Орда

Назва

  • Велика Держава (тюрк. Ulug Ulus) — назва у тюркських джерелах.
  • Золота Орда (монг. Алтан Орд; тат. Алтын Урда; тур. Altın Orda) — походить від назви в московських літописах XVI століття як пам'ять про золоте шатро ханської ставки (орди). Похідні:
    • Золотоординська держава (монг. Алтан ордны улс, каз. Алтын орда ұлысы)
    • Золотошатрове ханство (кит. 金帳汗國)
  • Джучівська держава, або Джучівський улус (（перс. اولوس جوجي‎‎, Ulūs-i Jūchī; монг. Зүчийн улс) — назва в іраномовних джерелах.
  • Кипчацьке ханство (кит. 欽察汗國), або Дешт-і-Кипчак — у східних джерелах.
  • Біла Орда (Ак-орда) та Синя орда (Кок-орда).

Політична історія

Утворення

Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (Вересень 2011)
image
Володіння Золотої Орди 1300 року.
image
В. М. Максимов. Татаро-монголи під стінами Володимира
image
С. В. Іванов. Баскаки

Золота Орда, як окрема військова і управлінська одиниця у складі Війська (Орди) Чингізхана була утворена для походу на західні землі (відносно Монголії і Середньої Азії) тобто у Західну Азію і Східну Європу.

Військо підпорядковувалось Великому хану і ним керували воєначальники призначені ханом — хани, темники, тисяцькі, сотники і десятники.

Руські князівства та руські землі, які були завойовані монголами в кінці 30 — на початку 40-х років XIII століття і ввійшли до складу Монгольської імперії, були підпорядковані Золотій Орді. Підпорядкування виражалося у сплаті данини різноманітними продуктами, грошима і людьми (військова повинність), зобов'язанні надавати війська у випадку війни і підпорядкуванню центральній владі (хана), тобто законам Монгольської імперії і рішенням хана.

Таким чином Золота Орда — це військо, військово-адміністративний підрозділ Монгольської імперії, якому підпорядковувались землі від басейну річки Об та пониззя Сирдар'ї на сході до річки Дністер на заході. Пізніше цю назву стали використовувати для позначення держави, утвореної на основі цього війська на цих землях.

Центром Золотої Орди було Нижнє Поволжя, її столицею спочатку було місто Сарай-Бату (поблизу нинішньої Астрахані), з першої половини XIV століття — місто Сарай-Берке (поблизу нинішнього Волгограда).

Основними центрами грошової справи в середині XIV століття були: Сарай (Селітрове городище), Сарай ал-Джадід, Гюлістан і Азак.

У часи найбільшого розквіту Монгольська імперія включала землі від сучасної України до Китаю й Індії. Ця імперія була за своєю суттю об'єднанням великої кількості окремих держав — царств, князівств, ханств, а також земель підконтрольних ордам (тобто державам-арміям степовиків-кочівників).

В Золотій Орді переважна частина земель і пасовиськ була зосереджена в руках феодальної монгольської знаті. Поряд із значною частиною закріпаченого селянства в Золотій Орді існували вільні чи напіввільні селяни-общинники і домашні раби. Феодально залежні селяни сплачували феодалам і державі податки за землю, за виноградники, за користування водою з ариків тощо, відбували підводну, шляхову, мостову та інші повинності. Кочівники платили з худоби податки натурою. Поширювався вивіз на продаж у країни Близького Сходу невільників, що їх захоплювали золотоординські феодали під час розбійницьких наскоків на руські та інші сусідні землі. На чолі Золотої Орди стояв хан із роду Батия, який вважався верховним сюзереном і власником землі. Для розв'язання найважливіших державних питань хани скликали курултаї — з'їзди з представників військово-феодальної знаті.

Розвиток

Докладніше: Велика зам'ятня
image
Володіння Золотої Орди у південній Україні (1360)
image
В. М. Васнєцов. Бій Пєрєсвєта з Челубеєм

Хоча до Золотої Орди входила частина земель Русі, татари не асимілюються русько-візантійською культурою, а лише поверхово ісламізуються. Ординське іго затримувало економічний і культурний розвиток руських земель, послаблювало їх політично, призводило до посилення феодального роздроблення. В землях на заході Русі боротьбу проти Золотої Орди на початку 1240-х очолив король Русі Данило I Галицький. Проте невдовзі він змушений був визнати владу монголо-татарських ханів, але взагалі галицько-волинські князі перебували у меншій залежності від Золотої Орди, ніж землі решти князів на північ від Русі.

Московське князівство васально залежало від Золотої Орди.

У XIV столітті внаслідок розвитку феодальних відносин, міжусобної боротьби монголо-татарських феодалів за ханську владу, посилення визвольної боротьби підкорених і залежних народів військово-політична могутність Золотої Орди поступово занепадала. Хан Золотої Орди Берке (правив у 1257-1266) підтримує у 1265 болгар проти Візантійської імперії та вступає в союз з мамелюками проти держави Ільханів.

За правління Менгу-Тимура у 1266-1282 держава стає самостійною від Монгольської імперії, започатковується карбування власної монети. Але з тим у другій половині XIV століття розпочинається розпад Золотої Орди. Скориставшись з феодальної роздробленості руських земель та з ослаблення Золотої Орди, Велике князівство Литовське поступово з 1363 прилучає до себе Чернігово-Сіверщину, Поділля, Київщину, Східну Волинь, які перебували під монголо-татарською навалою, а польські феодали загарбали Галицьку землю та західну частину Волині. Великий князь Литовський Гедимін першим став титулуватись «королем литовців і русі», а також називав себе «збирачем земель руських». Ключовими в боротьбі литовсько-руських сил проти Золотої Орди стали битва на річці Ірпінь та битва на Синіх Водах, в результаті яких майже всі українські князівства звільнились від влади Золотої Орди.

До того ж в саму Золоту Орду роздирали міжусобиці. На початку 1360-х років татарський темник половецького походження Мамай захопив владу. За законами лише чингізид (нащадок Чингісхана) міг отримати титул хана, тому Мамай проголосив ханом свого ставленика Абдулу. Більшість татарської знаті та васалів Золотої Орди не визнали його, в тому числі Московський улус

У 1377 році Тохтамиш за підтримки Тимура почав завоювання Золотої Орди, яка знаходилась під владою заколотника. Московські князі, не визнаючи влади Мамая, виступили на боці свого сюзерена чингізида Тохтамиша. Під командуванням князя московського Дмитра Донського об'єднані московитські сили у Куликовській битві 1380 розгромили військо темника Мамая. Вирішальну роль у битві зіграв засадний полк воєводи Боброка-Волинського. Втім через подальшу непокору вже в 1382 сам Тохтамиш захопив Москву, відновивши сплату данини та її васальне положення.

Деякої могутності Золотій Орді вдалося досягнути після об'єднання у 1378 з Білою Ордою. Але пізніше значних ударів Золотій Орді завдав середньоазійський правитель Тимур (походи 1389, 1391, 1395-1396 на Надволжя, Крим та інші території). Спроби Едигея й інших правителів Золотої Орди припинити розпад і відновити її могутність успіху не мали. Виділилося в кінці 15 століття Сибірське ханство, в кінці 14 — початку 15 століття — Ногайська орда, потім виникли Казанське ханство (1438), Кримське ханство (1449), в 1460-х — Казахське, Узбецьке, Астраханське ханство.

У 1502 році кримські татари руйнують столицю Сарай. Розпавшись у другій половині XV — на початку XVI століття на окремі самостійні ханства, Золота Орда припинила своє існування.

Занепад Золотої Орди

Докладніше: Велика зам'ятня
image
Розпад Золотої Орди

У складі Золотої Орди поряд жили люди, які сповідували різні віровчення — християни, мусульмани, юдеї, буддисти, язичники і т. д. З часом, влада у Золотій Орді перейшла до рук нащадків Чингізхана, які сповідували іслам, що зробило іслам провідним віровченням у цьому царстві. Але на відміну від середньоазійських володінь Чингізидів, християнство мало широкі права, місцеві хани надавали пільги монастирям і т. д.

Все змінилося у XV столітті, з появою мусульманської держави Тамерлана, який багато зробив для розпаду Золотої Орди. На престолі почали часто змінюватись хани, які перетворилися на маріонеток в чужих руках, Золота Орда втратила свій вплив.

Державний устрій

Докладніше: Хани Золотої Орди
image
Анонімний пул часів правління хана Тохтамиша
image
Срібний данг часів правління хана Токти

Золоту Орду досить добре можна характеризувати як імперію, в первісному значенні цього слова — військова влада. Основу держави становило кінне військо, на початку свого існування утворене степовими кочовими племенами. В Золотій Орді — вся влада (законодавча, виконавча і судова) зосереджена в одних руках, за невиконання наказу — смерть.

Ще одна важлива особливість устрою Золотої Орди — велике значення родоплемінних зв'язків. На чолі орд, які входили до складу Золотої Орди стояли як правило представники однієї родини — нащадки Чингіз-хана, чингізиди. Тому вирішення внутрішніх справ у Золотій Орді часто нагадує вирішення справ в одній великій родині.

До складу Монгольської імперії входили окремі військові одиниці — орди, кожна з яких контролювала область, яка за розмірами могла утворити окрему державу. В різних історичних джерелах ці області фігурують під назвами — улус (в сучасній турецькій перекладається як країна), царство, князівство, уділ, ханство, в Західній Римській імперії тих часів цій територіальній одиниці відповідає королівство. Уділ у свою чергу ділився на тумени (виставляли до 10 000 воїнів, давньоруською — тьма, військо, у римлян — легіон), який підкорявся темнику (інша назва — воєвода). Тумен ділився на тисячі (у козаків їм відповідають полки), якими керував тисяцький, тисячник (полковник). Тисяча ділилась на сотні (у римлян — центурії) якими керували сотники (у римлян — центуріони), сотні ділились на десятки, якими керували десятники. На місцях керували (відомі як баскаки) та танмачини (військові губернатори міст).

Ставлення до Монгольської імперії в сучасному світі неоднозначне. З одного боку вона позбавила самостійності велику кількість народів і племен, з іншого — вона протягом двох століть забезпечувала мир і законність на величезній території від Східної Європи до Тихого океану. Це стало основою розвитку міжнародної торгівлі (Великий Шовковий Шлях) і фінансової системи, поширення культури і знань.

В Золотій Орді адміністративна структура не була постійною, внаслідок зменшення або збільшення території. На заході Золотої Орди знаходилося Крило Мувала — від імені Мувала (Бувала), брата хана Бату. До нього входили: улус Курумиши (Поділля), улус Ногая (пониззя від Дніпра до Дунаю зі столицею у м.Ісакча), улус Манкерман (на місці Переяславського князівства), улус Картана на Дону, улус Шейбана в Криму (зі столицею в м.Солхат). Східною межею цього крила були Дон і Сіверський Донець, а західної — річки Смотрич, Південний Буг, Горинь, Кодима. В часом Ногай як онук Мувала (Бувала) став правителем Крила Мувала, його сини зберігали тут владу деякий час, конкуруючи з улусом Курумиши. В середині XIV століття найбільші улуси Курумиши і Ногая розпадаються на декілька частин, де правили родичі-еміри. Також на Лівобережжі Дніпра викоремлюються нові улуси — Юлуклук-Вазуклук (область біля річок Хопер і Оскол) та улус між річками Самара й Орель. 1362 року внаслідок перемоги литовсько-руського війська в битві на Синіх Водах улус Курумиши припинив існування. Останнім відомим правителем Крила Мувала був Бек-Пулад.

На сході розташовувалося Ліве крило, становила значну частину Сибіру і сучасного Казахстану. Поділялася на улуси Орда-Іхена, Шибана, Тука-Тимура, Мухшинський, Булгарський і Сигнакський улуси. У XIV столітті в районі Яїка утворюється Мангитський улус. Під владою власне ханів Орди були улуси Сартака (зі столицею в м.Укек), улус Берке (столиця в м.Маджар) і Бату. У 1250-х роках обидва об'єднується.

Суспільство

Життя різних людей складувалось по різному. З одного боку, хани Золотої Орди звільнили від податків практично всі релігійні установи, зокрема християнські монастирі, що спричинилося до їхнього розвитку. Вільні люди, торгівці і вояки теж мали змогу служити і торгувати в усіх землях Золотої Орди.

Релігія

В історії Великої Золотої Орди можна умовно виділити два періоди. Так перший період характеризується віротерпимістю, дотримуватися якої заповідав ще сам Чингізхан. Другий період (період розпаду) — коли верхівка Орди, з часів хана Узбека, перш за все родина Чингізидів, починає масово приймати іслам і змушувати до цього своїх підлеглих інших віросповідань, перш за все християнства, так само як мусульман, незгодних з офіційним державним баченням християнства.

Війни

Міжусобні війни

Літня ставка хана на території України

Докладніше: Літня ставка хана Золотої Орди (Подінців'я)

Див. також Монети Нижньої Наддніпрянщини та Подінців'я

На території України, на Луганщині неподалік села Шипилівка (Попаснянський район) археологами було виявлено літню ставку хана. Вона розташована на гребні вододільного плата на березі Сіверського Донця й являє собою коло діаметром 800 м. Згідно надписів на монетах було визначено, що ставка належала наставнику від беклярбека Мамая Абдулах-хану і мала назву Урда аль-Муаззам

Примітки

  1. . vostlit.info (рос.). Восточная литература. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 20 січня 2024.
  2. Григорьев А. П. Официальный язык Золотой Орды XIII-XIV вв. // Тюркологический сборник 1977 / Редакционная коллегия: А. Н. Кононов (ответственный редактор), С. Г. Кляшторный, Ю. А. Петросян, С. С. Цельникер. — Москва : Наука, 1981. — С. 81—89. (рос.)
  3. Галенко О. І. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 374. — .
  4. Лебедев В. П. Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным / В. П. Лебедев // Степи Европы в эпоху средневековья: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 6. — С. 401—406. (рос.)
  5. Лілія Прокопенко, Віктор Прокопенко (2 серпня 2013). . 5.ua. 5 канал. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 20 січня 2024.
  6. На Луганщині археологи знайшли літню ставку хана Золотої орди. pinu.com.ua. Перші Інтелектуальні Новини України. 2 серпня 2013. оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2024.

Джерела

  • Галенко О. І. Золота Орда, улус Джучі [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 374. — .
  • Hammer-Purgstall J. von. Geschichte der goldenen Horde iN Kiptschak, das ist: der Mongolen Rusland. — Pesth, 1840. — 683 s. (нім.)
  • Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. — Санкт-Петербург, 1884. — Т. 1. — 553 с. (рос. дореф.)
  • Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. — Москва, Ленинград, 1941. — Т. 2. — 308 с. (рос.)
  • Spuler В. Die goldene Horde; die Mongolen in Russland, 1223—1502. — Leipzig: O. Harrassowitz, 1943. — 556 s. (нім.)
  • Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. — Москва, Ленинград : Академия наук СССР, 1950. — 469 с. (рос.)
  • Гумилёв Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. — Москва : АСТ, 2019. — 960 с. — . (рос.)
  • Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. — Саранск : Мордовское книжное издательство, 1960. — 278 с. (рос.)
  • Закиров С. Дипломатические отношения Золотой Орды с Египтом (XIII—XIV вв.). — Москва : Наука, 1966. — 160 с. (рос.)
  • Федоров-Давыдов Г. А. Общественный строй Золотой Орды. — Москва : МГУ, 1973. — 180 с. (рос.)
  • Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV вв. — Москва : Наука, 1985. — 362 с. (рос.)
  • Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского: монография / Ф. М. Шабульдо; АН Украинской ССР, Институт истории. — Киев : Наукова думка, 1987. — 181 с. (рос.)
  • DeWeese D. Islamization and native religion in the Golden Horde. Baba Tükles and Conversion to Islam in historical and epic tradition. — Pennsylvania State university, 1994. — 656 p. — ISBN: 978-0-271-01073-1. (англ.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золота Орда

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zolota Orda abo Ulus Dzhuchi u 1240 1502 rokah kochova derzhava u stepah Shidnoyi Yevropi Centralnoyi Aziyi ta Zahidnogo Sibiru Zasnovana Dzhuchi starshim sinom Chingishana Postala na bazi mongolskih zavoyuvan 1220 1240 h rokiv Pochatkovo bula chastinoyu yedinoyi Mongolskoyi imperiyi Keruvalasya pryamimi nashadkami Dzhuchi yaki nosili titul haniv a z kincya XIV stolittya velikih haniv na oznaku svoyeyi suverennosti Podilyalasya na dva najvplivovishi krila ulusi nashadkiv dvoh siniv Dzhuchi Batiya ta jogo starshogo brata Orda Ihena V procesi rozpadu zi skladu Zolotoyi Ordi vidililisya Velika Orda Astrahanske hanstvo Krimske hanstvo Nogajska orda Kazanske hanstvo Sibirske hanstvo Kazahske hanstvo Uzbecke hanstvo Zolota Orda Globalna derzhava armiya 1240 1502 Prapor Zolotoyi Ordi istorichni kordoni na kartiZolota Orda v 1300 roci Stolicya Bolgar Saraj Batu 1243 1283 Saraj Berke 1283 1481 Movi spochatku mongolska piznishe tyurkska polovecka kumanska kipchakska Religiyi Shamanizm Tengrianstvo vid 1320 r Islam Hristiyanstvo Forma pravlinnya monarhiya han 1242 1255 Batij 1379 1395 Tohtamish Zakonodavchij organ kurultaj Istoriya Zasnovano 1240 Likvidovano 1502 Valyuta pul dirham Z 1310 dang sum Poperednik Nastupnik Mongolska imperiya Uzbecke hanstvo Astrahanske hanstvo Kazahske hanstvo Krimske hanstvo Sibirske hanstvo Kazanske hanstvo Nogajska orda Kasimovske hanstvo VKM Valahiya Korolivstvo Ruske VKL Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zolota OrdaNazvaVelika Derzhava tyurk Ulug Ulus nazva u tyurkskih dzherelah Zolota Orda mong Altan Ord tat Altyn Urda tur Altin Orda pohodit vid nazvi v moskovskih litopisah XVI stolittya yak pam yat pro zolote shatro hanskoyi stavki ordi Pohidni Zolotoordinska derzhava mong Altan ordny uls kaz Altyn orda ulysy Zolotoshatrove hanstvo kit 金帳汗國 Dzhuchivska derzhava abo Dzhuchivskij ulus pers اولوس جوجي Ulus i Juchi mong Zүchijn uls nazva v iranomovnih dzherelah Kipchacke hanstvo kit 欽察汗國 abo Desht i Kipchak u shidnih dzherelah Bila Orda Ak orda ta Sinya orda Kok orda Politichna istoriyaUtvorennya Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni Veresen 2011 Volodinnya Zolotoyi Ordi 1300 roku V M Maksimov Tataro mongoli pid stinami Volodimira S V Ivanov Baskaki Zolota Orda yak okrema vijskova i upravlinska odinicya u skladi Vijska Ordi Chingizhana bula utvorena dlya pohodu na zahidni zemli vidnosno Mongoliyi i Serednoyi Aziyi tobto u Zahidnu Aziyu i Shidnu Yevropu Vijsko pidporyadkovuvalos Velikomu hanu i nim keruvali voyenachalniki priznacheni hanom hani temniki tisyacki sotniki i desyatniki Ruski knyazivstva ta ruski zemli yaki buli zavojovani mongolami v kinci 30 na pochatku 40 h rokiv XIII stolittya i vvijshli do skladu Mongolskoyi imperiyi buli pidporyadkovani Zolotij Ordi Pidporyadkuvannya virazhalosya u splati danini riznomanitnimi produktami groshima i lyudmi vijskova povinnist zobov yazanni nadavati vijska u vipadku vijni i pidporyadkuvannyu centralnij vladi hana tobto zakonam Mongolskoyi imperiyi i rishennyam hana Takim chinom Zolota Orda ce vijsko vijskovo administrativnij pidrozdil Mongolskoyi imperiyi yakomu pidporyadkovuvalis zemli vid basejnu richki Ob ta ponizzya Sirdar yi na shodi do richki Dnister na zahodi Piznishe cyu nazvu stali vikoristovuvati dlya poznachennya derzhavi utvorenoyi na osnovi cogo vijska na cih zemlyah Centrom Zolotoyi Ordi bulo Nizhnye Povolzhya yiyi stoliceyu spochatku bulo misto Saraj Batu poblizu ninishnoyi Astrahani z pershoyi polovini XIV stolittya misto Saraj Berke poblizu ninishnogo Volgograda Osnovnimi centrami groshovoyi spravi v seredini XIV stolittya buli Saraj Selitrove gorodishe Saraj al Dzhadid Gyulistan i Azak U chasi najbilshogo rozkvitu Mongolska imperiya vklyuchala zemli vid suchasnoyi Ukrayini do Kitayu j Indiyi Cya imperiya bula za svoyeyu suttyu ob yednannyam velikoyi kilkosti okremih derzhav carstv knyazivstv hanstv a takozh zemel pidkontrolnih ordam tobto derzhavam armiyam stepovikiv kochivnikiv V Zolotij Ordi perevazhna chastina zemel i pasovisk bula zoseredzhena v rukah feodalnoyi mongolskoyi znati Poryad iz znachnoyu chastinoyu zakripachenogo selyanstva v Zolotij Ordi isnuvali vilni chi napivvilni selyani obshinniki i domashni rabi Feodalno zalezhni selyani splachuvali feodalam i derzhavi podatki za zemlyu za vinogradniki za koristuvannya vodoyu z arikiv tosho vidbuvali pidvodnu shlyahovu mostovu ta inshi povinnosti Kochivniki platili z hudobi podatki naturoyu Poshiryuvavsya viviz na prodazh u krayini Blizkogo Shodu nevilnikiv sho yih zahoplyuvali zolotoordinski feodali pid chas rozbijnickih naskokiv na ruski ta inshi susidni zemli Na choli Zolotoyi Ordi stoyav han iz rodu Batiya yakij vvazhavsya verhovnim syuzerenom i vlasnikom zemli Dlya rozv yazannya najvazhlivishih derzhavnih pitan hani sklikali kurultayi z yizdi z predstavnikiv vijskovo feodalnoyi znati Rozvitok Dokladnishe Velika zam yatnya Volodinnya Zolotoyi Ordi u pivdennij Ukrayini 1360 V M Vasnyecov Bij Pyeryesvyeta z Chelubeyem Hocha do Zolotoyi Ordi vhodila chastina zemel Rusi tatari ne asimilyuyutsya rusko vizantijskoyu kulturoyu a lishe poverhovo islamizuyutsya Ordinske igo zatrimuvalo ekonomichnij i kulturnij rozvitok ruskih zemel poslablyuvalo yih politichno prizvodilo do posilennya feodalnogo rozdroblennya V zemlyah na zahodi Rusi borotbu proti Zolotoyi Ordi na pochatku 1240 h ocholiv korol Rusi Danilo I Galickij Prote nevdovzi vin zmushenij buv viznati vladu mongolo tatarskih haniv ale vzagali galicko volinski knyazi perebuvali u menshij zalezhnosti vid Zolotoyi Ordi nizh zemli reshti knyaziv na pivnich vid Rusi Moskovske knyazivstvo vasalno zalezhalo vid Zolotoyi Ordi U XIV stolitti vnaslidok rozvitku feodalnih vidnosin mizhusobnoyi borotbi mongolo tatarskih feodaliv za hansku vladu posilennya vizvolnoyi borotbi pidkorenih i zalezhnih narodiv vijskovo politichna mogutnist Zolotoyi Ordi postupovo zanepadala Han Zolotoyi Ordi Berke praviv u 1257 1266 pidtrimuye u 1265 bolgar proti Vizantijskoyi imperiyi ta vstupaye v soyuz z mamelyukami proti derzhavi Ilhaniv Za pravlinnya Mengu Timura u 1266 1282 derzhava staye samostijnoyu vid Mongolskoyi imperiyi zapochatkovuyetsya karbuvannya vlasnoyi moneti Ale z tim u drugij polovini XIV stolittya rozpochinayetsya rozpad Zolotoyi Ordi Skoristavshis z feodalnoyi rozdroblenosti ruskih zemel ta z oslablennya Zolotoyi Ordi Velike knyazivstvo Litovske postupovo z 1363 priluchaye do sebe Chernigovo Sivershinu Podillya Kiyivshinu Shidnu Volin yaki perebuvali pid mongolo tatarskoyu navaloyu a polski feodali zagarbali Galicku zemlyu ta zahidnu chastinu Volini Velikij knyaz Litovskij Gedimin pershim stav tituluvatis korolem litovciv i rusi a takozh nazivav sebe zbirachem zemel ruskih Klyuchovimi v borotbi litovsko ruskih sil proti Zolotoyi Ordi stali bitva na richci Irpin ta bitva na Sinih Vodah v rezultati yakih majzhe vsi ukrayinski knyazivstva zvilnilis vid vladi Zolotoyi Ordi Do togo zh v samu Zolotu Ordu rozdirali mizhusobici Na pochatku 1360 h rokiv tatarskij temnik poloveckogo pohodzhennya Mamaj zahopiv vladu Za zakonami lishe chingizid nashadok Chingishana mig otrimati titul hana tomu Mamaj progolosiv hanom svogo stavlenika Abdulu Bilshist tatarskoyi znati ta vasaliv Zolotoyi Ordi ne viznali jogo v tomu chisli Moskovskij ulus U 1377 roci Tohtamish za pidtrimki Timura pochav zavoyuvannya Zolotoyi Ordi yaka znahodilas pid vladoyu zakolotnika Moskovski knyazi ne viznayuchi vladi Mamaya vistupili na boci svogo syuzerena chingizida Tohtamisha Pid komanduvannyam knyazya moskovskogo Dmitra Donskogo ob yednani moskovitski sili u Kulikovskij bitvi 1380 rozgromili vijsko temnika Mamaya Virishalnu rol u bitvi zigrav zasadnij polk voyevodi Bobroka Volinskogo Vtim cherez podalshu nepokoru vzhe v 1382 sam Tohtamish zahopiv Moskvu vidnovivshi splatu danini ta yiyi vasalne polozhennya Deyakoyi mogutnosti Zolotij Ordi vdalosya dosyagnuti pislya ob yednannya u 1378 z Biloyu Ordoyu Ale piznishe znachnih udariv Zolotij Ordi zavdav serednoazijskij pravitel Timur pohodi 1389 1391 1395 1396 na Nadvolzhya Krim ta inshi teritoriyi Sprobi Edigeya j inshih praviteliv Zolotoyi Ordi pripiniti rozpad i vidnoviti yiyi mogutnist uspihu ne mali Vidililosya v kinci 15 stolittya Sibirske hanstvo v kinci 14 pochatku 15 stolittya Nogajska orda potim vinikli Kazanske hanstvo 1438 Krimske hanstvo 1449 v 1460 h Kazahske Uzbecke Astrahanske hanstvo U 1502 roci krimski tatari rujnuyut stolicyu Saraj Rozpavshis u drugij polovini XV na pochatku XVI stolittya na okremi samostijni hanstva Zolota Orda pripinila svoye isnuvannya Zanepad Zolotoyi Ordi Dokladnishe Velika zam yatnya Rozpad Zolotoyi Ordi U skladi Zolotoyi Ordi poryad zhili lyudi yaki spoviduvali rizni virovchennya hristiyani musulmani yudeyi buddisti yazichniki i t d Z chasom vlada u Zolotij Ordi perejshla do ruk nashadkiv Chingizhana yaki spoviduvali islam sho zrobilo islam providnim virovchennyam u comu carstvi Ale na vidminu vid serednoazijskih volodin Chingizidiv hristiyanstvo malo shiroki prava miscevi hani nadavali pilgi monastiryam i t d Vse zminilosya u XV stolitti z poyavoyu musulmanskoyi derzhavi Tamerlana yakij bagato zrobiv dlya rozpadu Zolotoyi Ordi Na prestoli pochali chasto zminyuvatis hani yaki peretvorilisya na marionetok v chuzhih rukah Zolota Orda vtratila svij vpliv Derzhavnij ustrijDokladnishe Hani Zolotoyi Ordi Anonimnij pul chasiv pravlinnya hana Tohtamisha Sribnij dang chasiv pravlinnya hana Tokti Zolotu Ordu dosit dobre mozhna harakterizuvati yak imperiyu v pervisnomu znachenni cogo slova vijskova vlada Osnovu derzhavi stanovilo kinne vijsko na pochatku svogo isnuvannya utvorene stepovimi kochovimi plemenami V Zolotij Ordi vsya vlada zakonodavcha vikonavcha i sudova zoseredzhena v odnih rukah za nevikonannya nakazu smert She odna vazhliva osoblivist ustroyu Zolotoyi Ordi velike znachennya rodopleminnih zv yazkiv Na choli ord yaki vhodili do skladu Zolotoyi Ordi stoyali yak pravilo predstavniki odniyeyi rodini nashadki Chingiz hana chingizidi Tomu virishennya vnutrishnih sprav u Zolotij Ordi chasto nagaduye virishennya sprav v odnij velikij rodini Do skladu Mongolskoyi imperiyi vhodili okremi vijskovi odinici ordi kozhna z yakih kontrolyuvala oblast yaka za rozmirami mogla utvoriti okremu derzhavu V riznih istorichnih dzherelah ci oblasti figuruyut pid nazvami ulus v suchasnij tureckij perekladayetsya yak krayina carstvo knyazivstvo udil hanstvo v Zahidnij Rimskij imperiyi tih chasiv cij teritorialnij odinici vidpovidaye korolivstvo Udil u svoyu chergu dilivsya na tumeni vistavlyali do 10 000 voyiniv davnoruskoyu tma vijsko u rimlyan legion yakij pidkoryavsya temniku insha nazva voyevoda Tumen dilivsya na tisyachi u kozakiv yim vidpovidayut polki yakimi keruvav tisyackij tisyachnik polkovnik Tisyacha dililas na sotni u rimlyan centuriyi yakimi keruvali sotniki u rimlyan centurioni sotni dililis na desyatki yakimi keruvali desyatniki Na miscyah keruvali vidomi yak baskaki ta tanmachini vijskovi gubernatori mist Stavlennya do Mongolskoyi imperiyi v suchasnomu sviti neodnoznachne Z odnogo boku vona pozbavila samostijnosti veliku kilkist narodiv i plemen z inshogo vona protyagom dvoh stolit zabezpechuvala mir i zakonnist na velicheznij teritoriyi vid Shidnoyi Yevropi do Tihogo okeanu Ce stalo osnovoyu rozvitku mizhnarodnoyi torgivli Velikij Shovkovij Shlyah i finansovoyi sistemi poshirennya kulturi i znan V Zolotij Ordi administrativna struktura ne bula postijnoyu vnaslidok zmenshennya abo zbilshennya teritoriyi Na zahodi Zolotoyi Ordi znahodilosya Krilo Muvala vid imeni Muvala Buvala brata hana Batu Do nogo vhodili ulus Kurumishi Podillya ulus Nogaya ponizzya vid Dnipra do Dunayu zi stoliceyu u m Isakcha ulus Mankerman na misci Pereyaslavskogo knyazivstva ulus Kartana na Donu ulus Shejbana v Krimu zi stoliceyu v m Solhat Shidnoyu mezheyu cogo krila buli Don i Siverskij Donec a zahidnoyi richki Smotrich Pivdennij Bug Gorin Kodima V chasom Nogaj yak onuk Muvala Buvala stav pravitelem Krila Muvala jogo sini zberigali tut vladu deyakij chas konkuruyuchi z ulusom Kurumishi V seredini XIV stolittya najbilshi ulusi Kurumishi i Nogaya rozpadayutsya na dekilka chastin de pravili rodichi emiri Takozh na Livoberezhzhi Dnipra vikoremlyuyutsya novi ulusi Yulukluk Vazukluk oblast bilya richok Hoper i Oskol ta ulus mizh richkami Samara j Orel 1362 roku vnaslidok peremogi litovsko ruskogo vijska v bitvi na Sinih Vodah ulus Kurumishi pripiniv isnuvannya Ostannim vidomim pravitelem Krila Muvala buv Bek Pulad Na shodi roztashovuvalosya Live krilo stanovila znachnu chastinu Sibiru i suchasnogo Kazahstanu Podilyalasya na ulusi Orda Ihena Shibana Tuka Timura Muhshinskij Bulgarskij i Signakskij ulusi U XIV stolitti v rajoni Yayika utvoryuyetsya Mangitskij ulus Pid vladoyu vlasne haniv Ordi buli ulusi Sartaka zi stoliceyu v m Ukek ulus Berke stolicya v m Madzhar i Batu U 1250 h rokah obidva ob yednuyetsya SuspilstvoZhittya riznih lyudej skladuvalos po riznomu Z odnogo boku hani Zolotoyi Ordi zvilnili vid podatkiv praktichno vsi religijni ustanovi zokrema hristiyanski monastiri sho sprichinilosya do yihnogo rozvitku Vilni lyudi torgivci i voyaki tezh mali zmogu sluzhiti i torguvati v usih zemlyah Zolotoyi Ordi Religiya V istoriyi Velikoyi Zolotoyi Ordi mozhna umovno vidiliti dva periodi Tak pershij period harakterizuyetsya viroterpimistyu dotrimuvatisya yakoyi zapovidav she sam Chingizhan Drugij period period rozpadu koli verhivka Ordi z chasiv hana Uzbeka persh za vse rodina Chingizidiv pochinaye masovo prijmati islam i zmushuvati do cogo svoyih pidleglih inshih virospovidan persh za vse hristiyanstva tak samo yak musulman nezgodnih z oficijnim derzhavnim bachennyam hristiyanstva VijniMizhusobni vijniLitnya stavka hana na teritoriyi UkrayiniDokladnishe Litnya stavka hana Zolotoyi Ordi Podinciv ya Div takozh Moneti Nizhnoyi Naddnipryanshini ta Podinciv ya Na teritoriyi Ukrayini na Luganshini nepodalik sela Shipilivka Popasnyanskij rajon arheologami bulo viyavleno litnyu stavku hana Vona roztashovana na grebni vododilnogo plata na berezi Siverskogo Doncya j yavlyaye soboyu kolo diametrom 800 m Zgidno nadpisiv na monetah bulo viznacheno sho stavka nalezhala nastavniku vid beklyarbeka Mamaya Abdulah hanu i mala nazvu Urda al MuazzamPrimitki vostlit info ros Vostochnaya literatura Arhiv originalu za 29 listopada 2011 Procitovano 20 sichnya 2024 Grigorev A P Oficialnyj yazyk Zolotoj Ordy XIII XIV vv Tyurkologicheskij sbornik 1977 Redakcionnaya kollegiya A N Kononov otvetstvennyj redaktor S G Klyashtornyj Yu A Petrosyan S S Celniker Moskva Nauka 1981 S 81 89 ros Galenko O I Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 374 ISBN 966 00 0610 1 Lebedev V P Sudba ordynskih poselenij Volgo Surskogo mezhdurechya v XIV veke po numizmaticheskim dannym V P Lebedev Stepi Evropy v epohu srednevekovya Zb nauk pr 2008 T 6 S 401 406 ros Liliya Prokopenko Viktor Prokopenko 2 serpnya 2013 5 ua 5 kanal Arhiv originalu za 21 serpnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2024 Na Luganshini arheologi znajshli litnyu stavku hana Zolotoyi ordi pinu com ua Pershi Intelektualni Novini Ukrayini 2 serpnya 2013 originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2024 DzherelaGalenko O I Zolota Orda ulus Dzhuchi 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 374 ISBN 966 00 0610 1 Hammer Purgstall J von Geschichte der goldenen Horde iN Kiptschak das ist der Mongolen Rusland Pesth 1840 683 s nim Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy Sankt Peterburg 1884 T 1 553 s ros doref Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy Moskva Leningrad 1941 T 2 308 s ros Spuler V Die goldene Horde die Mongolen in Russland 1223 1502 Leipzig O Harrassowitz 1943 556 s nim Grekov B D Yakubovskij A Yu Zolotaya Orda i ee padenie Moskva Leningrad Akademiya nauk SSSR 1950 469 s ros Gumilyov L N Drevnyaya Rus i Velikaya step Moskva AST 2019 960 s ISBN 978 5 17 100425 5 ros Safargaliev M G Raspad Zolotoj Ordy Saransk Mordovskoe knizhnoe izdatelstvo 1960 278 s ros Zakirov S Diplomaticheskie otnosheniya Zolotoj Ordy s Egiptom XIII XIV vv Moskva Nauka 1966 160 s ros Fedorov Davydov G A Obshestvennyj stroj Zolotoj Ordy Moskva MGU 1973 180 s ros Egorov V L Istoricheskaya geografiya Zolotoj Ordy v XIII XIV vv Moskva Nauka 1985 362 s ros Shabuldo F M Zemli Yugo Zapadnoj Rusi v sostave Velikogo knyazhestva Litovskogo monografiya F M Shabuldo AN Ukrainskoj SSR Institut istorii Kiev Naukova dumka 1987 181 s ros DeWeese D Islamization and native religion in the Golden Horde Baba Tukles and Conversion to Islam in historical and epic tradition Pennsylvania State university 1994 656 p ISBN 978 0 271 01073 1 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zolota Orda Dovidnik z istoriyi Ukrayini v 3 t Za red I Pidkovi ta R Shusta Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Kiyiv Geneza 1993 Yarlyk hana Uzbeka hrono ru ros Hronos originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 20 sichnya 2024 Zhdan M Ukrayina pid panuvannyam Zolotoyi Ordi Ukrayinskij istorik 1970 01 03 S 82 94 04 S 61 66 Zhdan M Ukrayina pid panuvannyam Zolotoyi Ordi Ukrayinskij istorik 1971 01 02 S 44 57 03 04 S 44 58

Дата публікації:
Топ