Астраха́нське ха́нство (тат. Xacitarxan xanlığı, Хаҗитархан ханлиги) — татарська феодальна держава, що виникла в результаті розпаду Золотої Орди і існувала в XVI столітті в .
Астраханське ханство | ||||
| ||||
Астраханське ханство | ||||
Столиця | Астрахань | |||
Мови | татарська | |||
Релігії | Сунізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1466 | |||
- Самостіність | 1502 | |||
- Ліквідовано Великим князівством Московським | 1556 | |||
|
Столиця — місто Хаджи-Тархан (Аждархан), розташовувалась на правому березі Волги, за 12 км від сучасної Астрахані. Основне населення становили кочові великі ногаї і татари.
Історія
Нижнє Надволжя, було населено різними тюркськими племенами щонайменше з V сторіччя н. е. Після вторгнення монгольських племен зі сходу і розколу їх імперії, ці терени перебували під владою Золотої Орди. Остання зрештою була зруйнована внутрішніми війнами, після чого з неї виділились Ногайська орда, Казанське й Кримські ханства. Залишок імперії називався Великою Ордою.
Створення ханства 1466 року
Першим правителем Астрахані став хан Великої Орди Махмуд, особистим улусом якого був Хаджи-Тахан. Коли біля 1460 року Махмуд програв боротьбу за владу у Великій Орді своєму братові Ахмату, він вирушив до Астрахані. 1466 року син Махмуда, Касим (правив до початку 1490-х років) створив Астраханське ханство яке формально підпорядковувалось ханам Золотої (Великої) Орди але фактично проводило самостійну політику. Його розташування в гирлі Волги, відігравало важливу роль на торговельних маршрутах, дозволило йому не тільки накопичити істотне багатство, але і привернути увагу сусідніх держав і кочових племен, що піддали ханство численним вторгненням.
Після плюндрування вятськими ушкуйниками столиці Золотої Орди Нового Сараю у 1472 та її спустошення у 1480 році центр надволзьких татар перемістився до Астрахані.
Самостійне Астраханське ханство з 1502 року
Повної самостійності Астраханське ханство набуває на початку XVI сторіччя, після остаточного розгрому кримським ханом Менглі-Гиреєм Великої Орди у 1502 році. До цього правителі Астрахані, хоч і мали певну долю самостійності, але були васалами Великої Орди.
З кінця XV століття на Астраханське ханство чинили постійні напади Кримське ханство і Ногайська орда.
Рід астраханських ханів
Астраханські хани належали до роду Джучидів, бувши нащадками Тука-Тимура, молодшого брата Бату-Хана (Батия). Від останнього він отримав наділ, до якого входили: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина (з Хаджі-Тарханом) і землі асів на північному Кавказі. У 2-й половині XIII ст. Хаджитарханський улус було втрачено Тукатимуридами. В правління Узбека або Джанібека праонук Тука-Тимура — Нумакан (Нумкан) — повернув собі це володіння. Його син Кутлук-Тимур вже титулювався ханом (під час великої зам'ятні) Пізніше вони зайняли престоли в Кримському, Казанському, Астраханському, Бухарському і Касимовському ханствах.
Хан Абд аль-Керим
Першим самостійним астраханським ханом став Абд аль-Керим (1502 або 1509—1514), син хана Великого Орди Махмуда І, племінник хана Ахмата, брат у перших «Ахматових дітей», — останніх правителів Великого Орди. Достеменно невідомо у якій якості правив в Астрахані Абд аль-Керим у 1502—1508 роках, — як васал Ногайської орди, або як самостійний Астраханський хан.
У 1509 році Ногайська орда та спільне Астраханське ханство спланували похід на Крим, але були розбиті кримським ханом. Це призвело до послаблення Ногайської Орди, та часткового посилення Астраханського ханства (Астрахань здобута не була). Ймовірно, що призвела до відокрмлення Астраханського ханства від Ногайської орди.
Хан Джанібек
Після Абд аль-Керима ханом став його брат Джанібек (1514—1521). На тлі кримських набігів на Велике князівство Московське у Астраханського ханства зростають дружні зносини з московитами.
У 1519 році ногайська орда була витіснена на правобережжя Волги казахами де вона тимчасово підкорилася Кримському хану. Між квітнем й серпнем 1521 року хан Джанібек імовірно загинув у бою з ногайцями, після чого астраханським ханом став його син Хусейн.
Хан Хусейн
Скориставшись походом кримського хана Мехмед І Герая на Москву, хан Хусейн з військом у 580 осіб пограбували Крим. У кінці 1522 року кримський хан Мехмед І, разом з ногайською ордою захопив Астрахань без бою та посадив ханом свого старшого сина Бахадур Герая. Проте у 1523 році Мехмед І та його син Бахадур були вбиті своїми спільниками ногайцями. Ногайці та астраханці переслідували кримське військо, плюндрували Крим протягом місяця та захопили велику здобич. Хусейн повернув собі владу у Астрахані, незважаючи на ворожість до нього ногайців.
Імовірно, деякий час (можливо у 1525—1528 роках) ханом був Шейх-Ахмед, син хана Великої Орди Ахмата, що був відпущений з литовського полону.
Потім ханом став його небіж, син Саїд-Ахмета, Касим, який був приведений до влади ногаями. Проте, не раніше травня 1531 року та не пізніше січня 1532 року, астраханським ханом був Іслам Герай, якому не вдалося стати кримським ханом.
Касим повернув собі владу, але влітку 1532 року був вбитий Аккубеком, що був підриманий черкесами й кабардинцями.
Хан Аккубек був скинутий у 1533 році сином Абд аль-Керима Абд ар-Рахманом, якого підтримали ногаї.
У жовтні 1537 року хана Абд ар-Рахмана скинуто за допомогою ногаїв Дервіш-Алі, який був онуком Шейх-Ахмеда. Невдовзі, влітку 1539 року владу над ханством повернув собі Абд ар-Рахман.
У 1530-ті Астраханське ханство в союзі з Кримським ханством і Ногайською ордою воювало проти Великого князівства Московського. Пізніше, Астрахань була залучена в конфлікти проти Криму вже на стороні Москви.
Після смерті хана Абд ар-Рахмана (у 1543 або 1545 році) до влади повернувся Аккубек. 1546 року Астрахань й ханство були сплюндровані кримським ханом Сахіб І Гераєм. Хан Аккубек був скинутий Ямгурчі за допомогою черкесів у 1546 році.
1550 року козаки з Дону захопили Астрахань й панували тут до 1551 року.
Підкорення Московським царством
1551 року відновлено владу хана Ямгурчі, який став васалом Московського царства. Невдовзі, він почав шукати союзу з Кримським ханством й у 1552 році пограбував й образив московського посла.
У 1552 московський цар Іван Грозний захопив Казань.
У квітні 1554 році московський цар Іван Грозний спорядив військо на чолі з князем Пронським-Шемякіним до Астрахані. За різними оцінками чисельність війська склала від (вірогідніше) 3 до 30 тисяч осіб. У тому числі у війську були нижегородці, вятчани, пермяки та казанці. Під час походу проти хана Ямгурчі до московського війська приєдналися про-московські ногаї. Астраханський хан не зміг протистояти московитам, тому у липні 1554 року Астрахань була зайнята без бою. Ямгурчі втік у Крим.
Васальним ханом був поставлений Дервіш-Алі.
Ймовірно у березні 1555 року Ямгурчі за підтримки кримського війська та частини Ногайської орди (синів померлого ногайського бея Юсуфа) безуспішно намагався повернутися до Астрахані.
Коли загроза від Кримського ханства минула, хан Дервіш-Алі у кінці 1555 — початку 1556 року потаємно почав з Кримом приготування до війни з Московським царством. У березні 1556 року за доносом ногайського бія Ізмаїла у Москву, Дербеш-Алі разом з кримським загоном вибив з Астрахані московського представника Леонтія Мансурова.
Цар Іван IV відряджає до Астрахані стрілецький загін на чолі з воєводою Іваном Черемисином до Астрахані московських стрільців, які разом долучившимися до них козаками з Дону на чолі з Михайлом Колупаєвим, імовірно, складали 2-3 тисячі осіб. У серпні 1556 року Астрахань була знайдена московсько-козацьким військом пустою. Хан Дервіш-Алі втік у степ з ногаями. Астраханське ханство було приєднано до Московського царства.
Восени 1556 року про-московський ногайський бій Ізмаїл примирився з синами померлого ногайського бія Юсуфа, які були спільниками хана Дервіш-Алі. Разом з ними Ізмаїл розбив астраханського хана, який втік спочатку до Азову й згодом у Мекку.
Після падіння Астраханського ханства калмики атакували Астрахань й витиснули з Надволжя кочових ногаїв.
Столиця Астрахань
Невідомо, що собою являло місто Астрахань у XV—XVI сторіччя. Ілля Зайцев припускає, що можливо, міста з фортецею не існувало взагалі. Натомість Астраханню могла бути постійна станиця ногайських кочовиків, що могла з часом пересуватися на інше місце. У Московського царства залишено такий опис: «А як государеві воєводи на Астрахань приходили, й було в Астрахані два города плетені у комишу да насипані землею». Московське місто Астрахань було засноване вже потім на новому місці на іншому, лівому боці Волги.
Чисельність населення міста складало 10,5-20,5 тисяч осіб, що відоме за повідомленням про події повернення населення у місто разом з колишнім ханом Дервіш-Алі (7000 — 17000 «чорних й кочових», 3000 священства та 500 князів, мірз й уланів)
Торгівля Астрахані
До сплюндрування Тимуром у 1396 році Хаджи-Тархан був одним з найбільших транзитних торгових центрів. Невідомо наскільки меншою була торгівля у першій половині XVI сторіччя.
На додачу до транзитної торгівлі у Астрахані існувала работоргівля.
Територія ханства
Східною межею Астраханського ханства, за якою були степи Ногайської орди, була Волга, а у гирлі — її протока Бузан. Південною межею була річка Терек. На півночі ханство сягало округи Волгограда. На заході простягалося до річок Дон та Кубань.
Військо
Власне військо астраханського ханства було невеликим. Імовірно його чисельність не перевищувала 2-3 тисяч осіб. Астраханські хани переважно спиралися на сили спільників: Ногайську орду й адигів-кабардинців.
Така залежність від ногаїв й відсутність єдності серед них приводила до нестабільності у ханстві. Проте підтримка адигів давала певну свободу й від Ногайської орди. Ефективна політика московського царя по створенню спільників серед ногаїв призвело до безсилля Астраханського ханства протистояти Московському царству.
Населення
Більшість населення Астраханського ханства були некочовими астраханськими татарами і кочовими ногайцями. Ногайці здебільшого займались тваринництвом, татари були перш за все фермерами, торговцями і майстрами. Торговці займались транзитною торгівлею між Московією, Казанським ханством, Кримом, Центральною Азією, і Кавказьким регіоном.
Дворянство, мало поділ: хан, султан, бек й мурза. Решта частини населення були відомі як кара халік, чорні люди — стандартне тюркське позначення для людей з народу.
Релігія
Державною релігією був сунізм. Ймовірно була деяка група шиїтів. Серед кочовиків-ногайців зберігалися пережитки язичництва.
Господарство ханства
Основою господарства самостійної Астрахані, так само як й за Московського царства, був видобуток солі та рибальство. Видобуток солі був ханської монополією, але рибальство тільки частково належало хану. Було розвинуте садівництво, баштанництво й скотарство. Хліб Астрахань купувала ззовні.
Список Астраханських ханів
За час існування Астраханського ханства з 1459 по 1556 р. в ньому правило 13 ханів, в середньому одне правління тривало від 7,5 до 8 років.
- Махмуд (Сеїд-Махмуд) — син Кічі-Мухаммеда, 1465—1471/1476
- Касим I 1471/1476—1495
- Абдул-Керім 1495—1504, вперше
- Касим II 1504 — 1509, вперше
- Абдул-Керім 1509—1515, вдруге
- Джанібек 1515—1523
- Хуссейн 1523–1527
- Шейх-Ахмад 1527—1528
- Касим II 1528 — 1531, вдруге
- Іслям Ґерай 1531—1532
- Касим II 1532, втретє
- Ак-Кубек 1532—1533, вперше
- Абдул-Рахман 1533 листопад — 1537, вперше
- Дервіш-Алі 1537—1539, вперше
- Абдул-Рахман 1539—1545, вдруге
- Ак-Кубек 1545—1546, вдруге
- Ямгурчі 1546—1547, вперше
- Ак-Кубек 1547—1549, втретє
- Ямгурчі 1549—1550, вдруге
- Дервіш-Алі 1550—1552, вдруге
- Ямгурчі 1552—1554, втретє
- Дервіш-Алі 1554—1556, втретє
Див. також
- 27789 Астрахань — астероїд, названий на честь держави.
Примітки
- Зайцев, И.В. (2006). Астраханское ханство (російська) . Восточная литература. с. 304. ISBN .
- В. Брехуненко. [Проблема причетності українських козаків до генези донського козацтва в історіографії] // Південна Україна XVIII–ХІХ ст. // Південна Україна XVI—XIX ст. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. — Запоріжжя, 2000. — Вип. 1 (7). — С. 145—151
- Гіря К. Генеза донського козацтва та українські козаки: історіографія проблеми // Наук. зап. / Нац. ун-т «Остроз. акад.». Іст. науки. — 2006. — Вип. 7.
- — УТ, 5 квітня 2013
- База даних малих космічних тіл JPL: Астраханське ханство (англ.) .
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Зайцев, И. В. (2006). Астраханское ханство (російська). Восточная литература. с. 304. ISBN .
- Наша Астрахань. Астраханское ханство. [ 27 березня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astraha nske ha nstvo tat Xacitarxan xanligi Haҗitarhan hanligi tatarska feodalna derzhava sho vinikla v rezultati rozpadu Zolotoyi Ordi i isnuvala v XVI stolitti v Astrahanske hanstvo1466 1556Astrahanske hanstvo istorichni kordoni na kartiAstrahanske hanstvoStolicya AstrahanMovi tatarskaReligiyi SunizmForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1466 Samostinist 1502 Likvidovano Velikim knyazivstvom Moskovskim 1556Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Astrahanske hanstvo Stolicya misto Hadzhi Tarhan Azhdarhan roztashovuvalas na pravomu berezi Volgi za 12 km vid suchasnoyi Astrahani Osnovne naselennya stanovili kochovi veliki nogayi i tatari IstoriyaNizhnye Nadvolzhya bulo naseleno riznimi tyurkskimi plemenami shonajmenshe z V storichchya n e Pislya vtorgnennya mongolskih plemen zi shodu i rozkolu yih imperiyi ci tereni perebuvali pid vladoyu Zolotoyi Ordi Ostannya zreshtoyu bula zrujnovana vnutrishnimi vijnami pislya chogo z neyi vidililis Nogajska orda Kazanske j Krimski hanstva Zalishok imperiyi nazivavsya Velikoyu Ordoyu Stvorennya hanstva 1466 roku Pershim pravitelem Astrahani stav han Velikoyi Ordi Mahmud osobistim ulusom yakogo buv Hadzhi Tahan Koli bilya 1460 roku Mahmud prograv borotbu za vladu u Velikij Ordi svoyemu bratovi Ahmatu vin virushiv do Astrahani 1466 roku sin Mahmuda Kasim praviv do pochatku 1490 h rokiv stvoriv Astrahanske hanstvo yake formalno pidporyadkovuvalos hanam Zolotoyi Velikoyi Ordi ale faktichno provodilo samostijnu politiku Jogo roztashuvannya v girli Volgi vidigravalo vazhlivu rol na torgovelnih marshrutah dozvolilo jomu ne tilki nakopichiti istotne bagatstvo ale i privernuti uvagu susidnih derzhav i kochovih plemen sho piddali hanstvo chislennim vtorgnennyam Pislya plyundruvannya vyatskimi ushkujnikami stolici Zolotoyi Ordi Novogo Sarayu u 1472 ta yiyi spustoshennya u 1480 roci centr nadvolzkih tatar peremistivsya do Astrahani Samostijne Astrahanske hanstvo z 1502 roku Povnoyi samostijnosti Astrahanske hanstvo nabuvaye na pochatku XVI storichchya pislya ostatochnogo rozgromu krimskim hanom Mengli Gireyem Velikoyi Ordi u 1502 roci Do cogo praviteli Astrahani hoch i mali pevnu dolyu samostijnosti ale buli vasalami Velikoyi Ordi Z kincya XV stolittya na Astrahanske hanstvo chinili postijni napadi Krimske hanstvo i Nogajska orda Rid astrahanskih haniv Astrahanski hani nalezhali do rodu Dzhuchidiv buvshi nashadkami Tuka Timura molodshogo brata Batu Hana Batiya Vid ostannogo vin otrimav nadil do yakogo vhodili pivostriv Mangishlak Prikaspijska nizovina z Hadzhi Tarhanom i zemli asiv na pivnichnomu Kavkazi U 2 j polovini XIII st Hadzhitarhanskij ulus bulo vtracheno Tukatimuridami V pravlinnya Uzbeka abo Dzhanibeka praonuk Tuka Timura Numakan Numkan povernuv sobi ce volodinnya Jogo sin Kutluk Timur vzhe titulyuvavsya hanom pid chas velikoyi zam yatni Piznishe voni zajnyali prestoli v Krimskomu Kazanskomu Astrahanskomu Buharskomu i Kasimovskomu hanstvah Han Abd al Kerim Pershim samostijnim astrahanskim hanom stav Abd al Kerim 1502 abo 1509 1514 sin hana Velikogo Ordi Mahmuda I pleminnik hana Ahmata brat u pershih Ahmatovih ditej ostannih praviteliv Velikogo Ordi Dostemenno nevidomo u yakij yakosti praviv v Astrahani Abd al Kerim u 1502 1508 rokah yak vasal Nogajskoyi ordi abo yak samostijnij Astrahanskij han U 1509 roci Nogajska orda ta spilne Astrahanske hanstvo splanuvali pohid na Krim ale buli rozbiti krimskim hanom Ce prizvelo do poslablennya Nogajskoyi Ordi ta chastkovogo posilennya Astrahanskogo hanstva Astrahan zdobuta ne bula Jmovirno sho prizvela do vidokrmlennya Astrahanskogo hanstva vid Nogajskoyi ordi Han Dzhanibek Pislya Abd al Kerima hanom stav jogo brat Dzhanibek 1514 1521 Na tli krimskih nabigiv na Velike knyazivstvo Moskovske u Astrahanskogo hanstva zrostayut druzhni znosini z moskovitami U 1519 roci nogajska orda bula vitisnena na pravoberezhzhya Volgi kazahami de vona timchasovo pidkorilasya Krimskomu hanu Mizh kvitnem j serpnem 1521 roku han Dzhanibek imovirno zaginuv u boyu z nogajcyami pislya chogo astrahanskim hanom stav jogo sin Husejn Han Husejn Skoristavshis pohodom krimskogo hana Mehmed I Geraya na Moskvu han Husejn z vijskom u 580 osib pograbuvali Krim U kinci 1522 roku krimskij han Mehmed I razom z nogajskoyu ordoyu zahopiv Astrahan bez boyu ta posadiv hanom svogo starshogo sina Bahadur Geraya Prote u 1523 roci Mehmed I ta jogo sin Bahadur buli vbiti svoyimi spilnikami nogajcyami Nogajci ta astrahanci peresliduvali krimske vijsko plyundruvali Krim protyagom misyacya ta zahopili veliku zdobich Husejn povernuv sobi vladu u Astrahani nezvazhayuchi na vorozhist do nogo nogajciv Imovirno deyakij chas mozhlivo u 1525 1528 rokah hanom buv Shejh Ahmed sin hana Velikoyi Ordi Ahmata sho buv vidpushenij z litovskogo polonu Potim hanom stav jogo nebizh sin Sayid Ahmeta Kasim yakij buv privedenij do vladi nogayami Prote ne ranishe travnya 1531 roku ta ne piznishe sichnya 1532 roku astrahanskim hanom buv Islam Geraj yakomu ne vdalosya stati krimskim hanom Kasim povernuv sobi vladu ale vlitku 1532 roku buv vbitij Akkubekom sho buv pidrimanij cherkesami j kabardincyami Han Akkubek buv skinutij u 1533 roci sinom Abd al Kerima Abd ar Rahmanom yakogo pidtrimali nogayi U zhovtni 1537 roku hana Abd ar Rahmana skinuto za dopomogoyu nogayiv Dervish Ali yakij buv onukom Shejh Ahmeda Nevdovzi vlitku 1539 roku vladu nad hanstvom povernuv sobi Abd ar Rahman U 1530 ti Astrahanske hanstvo v soyuzi z Krimskim hanstvom i Nogajskoyu ordoyu voyuvalo proti Velikogo knyazivstva Moskovskogo Piznishe Astrahan bula zaluchena v konflikti proti Krimu vzhe na storoni Moskvi Pislya smerti hana Abd ar Rahmana u 1543 abo 1545 roci do vladi povernuvsya Akkubek 1546 roku Astrahan j hanstvo buli splyundrovani krimskim hanom Sahib I Gerayem Han Akkubek buv skinutij Yamgurchi za dopomogoyu cherkesiv u 1546 roci 1550 roku kozaki z Donu zahopili Astrahan j panuvali tut do 1551 roku Pidkorennya Moskovskim carstvom 1551 roku vidnovleno vladu hana Yamgurchi yakij stav vasalom Moskovskogo carstva Nevdovzi vin pochav shukati soyuzu z Krimskim hanstvom j u 1552 roci pograbuvav j obraziv moskovskogo posla U 1552 moskovskij car Ivan Groznij zahopiv Kazan U kvitni 1554 roci moskovskij car Ivan Groznij sporyadiv vijsko na choli z knyazem Pronskim Shemyakinim do Astrahani Za riznimi ocinkami chiselnist vijska sklala vid virogidnishe 3 do 30 tisyach osib U tomu chisli u vijsku buli nizhegorodci vyatchani permyaki ta kazanci Pid chas pohodu proti hana Yamgurchi do moskovskogo vijska priyednalisya pro moskovski nogayi Astrahanskij han ne zmig protistoyati moskovitam tomu u lipni 1554 roku Astrahan bula zajnyata bez boyu Yamgurchi vtik u Krim Vasalnim hanom buv postavlenij Dervish Ali Jmovirno u berezni 1555 roku Yamgurchi za pidtrimki krimskogo vijska ta chastini Nogajskoyi ordi siniv pomerlogo nogajskogo beya Yusufa bezuspishno namagavsya povernutisya do Astrahani Koli zagroza vid Krimskogo hanstva minula han Dervish Ali u kinci 1555 pochatku 1556 roku potayemno pochav z Krimom prigotuvannya do vijni z Moskovskim carstvom U berezni 1556 roku za donosom nogajskogo biya Izmayila u Moskvu Derbesh Ali razom z krimskim zagonom vibiv z Astrahani moskovskogo predstavnika Leontiya Mansurova Car Ivan IV vidryadzhaye do Astrahani strileckij zagin na choli z voyevodoyu Ivanom Cheremisinom do Astrahani moskovskih strilciv yaki razom doluchivshimisya do nih kozakami z Donu na choli z Mihajlom Kolupayevim imovirno skladali 2 3 tisyachi osib U serpni 1556 roku Astrahan bula znajdena moskovsko kozackim vijskom pustoyu Han Dervish Ali vtik u step z nogayami Astrahanske hanstvo bulo priyednano do Moskovskogo carstva Voseni 1556 roku pro moskovskij nogajskij bij Izmayil primirivsya z sinami pomerlogo nogajskogo biya Yusufa yaki buli spilnikami hana Dervish Ali Razom z nimi Izmayil rozbiv astrahanskogo hana yakij vtik spochatku do Azovu j zgodom u Mekku Pislya padinnya Astrahanskogo hanstva kalmiki atakuvali Astrahan j vitisnuli z Nadvolzhya kochovih nogayiv Stolicya AstrahanNevidomo sho soboyu yavlyalo misto Astrahan u XV XVI storichchya Illya Zajcev pripuskaye sho mozhlivo mista z forteceyu ne isnuvalo vzagali Natomist Astrahannyu mogla buti postijna stanicya nogajskih kochovikiv sho mogla z chasom peresuvatisya na inshe misce U Moskovskogo carstva zalisheno takij opis A yak gosudarevi voyevodi na Astrahan prihodili j bulo v Astrahani dva goroda pleteni u komishu da nasipani zemleyu Moskovske misto Astrahan bulo zasnovane vzhe potim na novomu misci na inshomu livomu boci Volgi Chiselnist naselennya mista skladalo 10 5 20 5 tisyach osib sho vidome za povidomlennyam pro podiyi povernennya naselennya u misto razom z kolishnim hanom Dervish Ali 7000 17000 chornih j kochovih 3000 svyashenstva ta 500 knyaziv mirz j ulaniv Torgivlya Astrahani Do splyundruvannya Timurom u 1396 roci Hadzhi Tarhan buv odnim z najbilshih tranzitnih torgovih centriv Nevidomo naskilki menshoyu bula torgivlya u pershij polovini XVI storichchya Na dodachu do tranzitnoyi torgivli u Astrahani isnuvala rabotorgivlya Teritoriya hanstvaShidnoyu mezheyu Astrahanskogo hanstva za yakoyu buli stepi Nogajskoyi ordi bula Volga a u girli yiyi protoka Buzan Pivdennoyu mezheyu bula richka Terek Na pivnochi hanstvo syagalo okrugi Volgograda Na zahodi prostyagalosya do richok Don ta Kuban VijskoVlasne vijsko astrahanskogo hanstva bulo nevelikim Imovirno jogo chiselnist ne perevishuvala 2 3 tisyach osib Astrahanski hani perevazhno spiralisya na sili spilnikiv Nogajsku ordu j adigiv kabardinciv Taka zalezhnist vid nogayiv j vidsutnist yednosti sered nih privodila do nestabilnosti u hanstvi Prote pidtrimka adigiv davala pevnu svobodu j vid Nogajskoyi ordi Efektivna politika moskovskogo carya po stvorennyu spilnikiv sered nogayiv prizvelo do bezsillya Astrahanskogo hanstva protistoyati Moskovskomu carstvu NaselennyaBilshist naselennya Astrahanskogo hanstva buli nekochovimi astrahanskimi tatarami i kochovimi nogajcyami Nogajci zdebilshogo zajmalis tvarinnictvom tatari buli persh za vse fermerami torgovcyami i majstrami Torgovci zajmalis tranzitnoyu torgivleyu mizh Moskoviyeyu Kazanskim hanstvom Krimom Centralnoyu Aziyeyu i Kavkazkim regionom Dvoryanstvo malo podil han sultan bek j murza Reshta chastini naselennya buli vidomi yak kara halik chorni lyudi standartne tyurkske poznachennya dlya lyudej z narodu Religiya Derzhavnoyu religiyeyu buv sunizm Jmovirno bula deyaka grupa shiyitiv Sered kochovikiv nogajciv zberigalisya perezhitki yazichnictva Gospodarstvo hanstva Osnovoyu gospodarstva samostijnoyi Astrahani tak samo yak j za Moskovskogo carstva buv vidobutok soli ta ribalstvo Vidobutok soli buv hanskoyi monopoliyeyu ale ribalstvo tilki chastkovo nalezhalo hanu Bulo rozvinute sadivnictvo bashtannictvo j skotarstvo Hlib Astrahan kupuvala zzovni Spisok Astrahanskih hanivZa chas isnuvannya Astrahanskogo hanstva z 1459 po 1556 r v nomu pravilo 13 haniv v serednomu odne pravlinnya trivalo vid 7 5 do 8 rokiv Mahmud Seyid Mahmud sin Kichi Muhammeda 1465 1471 1476 Kasim I 1471 1476 1495 Abdul Kerim 1495 1504 vpershe Kasim II 1504 1509 vpershe Abdul Kerim 1509 1515 vdruge Dzhanibek 1515 1523 Hussejn 1523 1527 Shejh Ahmad 1527 1528 Kasim II 1528 1531 vdruge Islyam Geraj 1531 1532 Kasim II 1532 vtretye Ak Kubek 1532 1533 vpershe Abdul Rahman 1533 listopad 1537 vpershe Dervish Ali 1537 1539 vpershe Abdul Rahman 1539 1545 vdruge Ak Kubek 1545 1546 vdruge Yamgurchi 1546 1547 vpershe Ak Kubek 1547 1549 vtretye Yamgurchi 1549 1550 vdruge Dervish Ali 1550 1552 vdruge Yamgurchi 1552 1554 vtretye Dervish Ali 1554 1556 vtretyeDiv takozh27789 Astrahan asteroyid nazvanij na chest derzhavi PrimitkiZajcev I V 2006 Astrahanskoe hanstvo rosijska Vostochnaya literatura s 304 ISBN 5 02 018538 8 V Brehunenko Problema prichetnosti ukrayinskih kozakiv do genezi donskogo kozactva v istoriografiyi Pivdenna Ukrayina XVIII HIH st Pivdenna Ukrayina XVI XIX st Zapiski naukovo doslidnoyi laboratoriyi istoriyi Pivdennoyi Ukrayini ZDU Zaporizhzhya 2000 Vip 1 7 S 145 151 Girya K Geneza donskogo kozactva ta ukrayinski kozaki istoriografiya problemi Nauk zap Nac un t Ostroz akad Ist nauki 2006 Vip 7 UT 5 kvitnya 2013 Baza danih malih kosmichnih til JPL Astrahanske hanstvo angl DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zajcev I V 2006 Astrahanskoe hanstvo rosijska Vostochnaya literatura s 304 ISBN 5 02 018538 8 Nasha Astrahan Astrahanskoe hanstvo 27 bereznya 2008 u Wayback Machine