Стрільці (рос. стрельцы) — воїни регулярного пішого війська в Московській державі XVI — початку XVIII століть, озброєні вогнепальною зброєю. Були учасниками ряду антиурядових виступів XVII століття, зокрема, стрілецьких бунтів 1682 і . Первісно стрілецьке військо комплектувалося на основі набору з вільного міського і сільського населення, надалі їхня служба стала довічною і спадковою. Стрільці отримували жалування грішми, хлібом, іноді землею. Проживали в окремих стрілецьких слободах, мали сім'ї та право займатися ремеслами та торгівлею.
Стрільці | |
Дата створення / заснування | 1550 |
---|---|
Одягнуто в | d |
Стан здоров'я | епілепсія |
Участь у військовому конфлікті | Смоленська війна, Велика Північна війна, Лівонська війна, Захоплення Казані 1552, Молодинська битва, Російсько-польська війна і d |
Країна | Московське царство |
Батьківська організація | d |
Наступник | Гарнізонні війська |
Озброєння | пищаль, Мушкет, Бердиш і d |
Час/дата припинення існування | 1720 |
Стрільці у Вікісховищі |
Назва
У сучасній російській мові слово стрельцы (дореф. стрѣльцы) вживається обмежено, тільки щодо регулярного московського піхотного війська XVI — XVIII ст. і деяких інших історичних збройних формувань ( та ін.), у той час як щодо сучасних військ вживається назва стрелки́ (горные стрелки, мотострелки). Первісно стрільцями називали воїнів, озброєних луками зі стрілами, а також мисливців. Деякі іноземці називали стрільців на західний лад «мушкетерами».
Історія
Попередниками стрільців як озброєної рушницями піхоти були ополченці-пищальники. У 1550 створене перше стрілецьке військо з 3 000 осіб (але деякі джерела відносять початок формування стрілецьких військ до 1540-х). Стрільців розділили на 6 «статей» (приказів), по 500 осіб у кожній. Командували стрілецькими статтями голови з : Григорій Желобов син Пушешников, Матвій (Дьяк) Іванов син Ржевський, Іван Семенов син Черемесинов, Василій Фуников син Прончищев, Федір Іванов син Дурасов та Яків Степанов син Бундов. Бойове хрещення московські стрільці прийняли під час облоги і штурму Казані в 1552 й надалі були неодмінними учасниками всіх основних військових кампаній. У мирний час стрільці московські і городові несли гарнізонну службу, виконуючи в містах функції поліцейських і пожежників.
Набір до стрілецького війська традиційно проводився з «гулящих людей»: «не тяглих, і не рільних, і не кріпаків», «молодих і спритних і із самопалів стріляти здатних» («не тяглых, и не пашенных, и не крѣпостных», «молодых и резвых и из самопалов стрѣлять гораздых»).
Для управління стрілецьким військом у середині 1550-х створена Стрілецька ізба, пізніше перейменована в . Необхідні для утримання стрільців кошти і продовольство надходили в розпорядження Стрілецького приказу із різних відомств, в управлінні яких перебували тягле населення міст і чорносошне селянство. На цих категоріях жителів Московської держави лежав весь тягар казенних повинностей, у тому числі обов'язок по уплаті спеціального податку — «пищальних грошей», а також збирання «стрілецького хліба». У 1679 для більшості міських жителів і чорних селян північних і північно-східних повітів колишні податі були замінені одним податком — «стрілецькими грішми».
Стрільці ділилися на «стременних» (до 2000 осіб), що складали особисту охорону царя, московських стрільців та стрільців окраїнних () міст, де вони складали гарнізони.
Молодший командний склад складали десятники і п'ятидесятники. Функції ад'ютантів командирів приказів виконували пристави, які перевибиралися щорічно. У 1650-ті уводиться посада «п'ятисотного пристава» чи просто п'ятисотного, який обирався з числа рядових стрільців чи молодших командирів. Він виконував обов'язки заступника командира приказу з організації тилового забезпечення.
До середини XVII століття офіцерський склад стрілецьких полків був представлений головами й сотниками. У 1650-ті впроваджена посада — першого заступника командира полка. У період московсько-польської війни 1654—1667 у практику уводиться пожалування стрілецьких голів чином полковника, який первісно мав почесне значення. Півголови, відповідно, жалувалися чином півполковника. У 1680 проведене перейменування стрілецьких голів у полковники, півголів — у півполковники, а сотників — у капітани. Відтоді ж старшим стрілецьким командирам став автоматично присвоюватися придворний чин стольника, після чого їхнє офіційне найменування стало звучати як «стольник і полковник», «стольник і полуполковник».
В Україні
Після приєднання до Московської держави в другій половині XVII ст. Лівобережної України стрілецькі залоги було розміщено в Чернігові, Ніжині, Переяславі, Ромнах та інших містах.
Участь в антиурядових виступах
Найбідніша частина стрільців брала участь у заворушеннях XVII — початку XVIII століть: разінському бунті, , а також у кількох стрілецьких бунтах (повстанні 1682 і 1698 років). Проте, у більшості стрілецькі війська залишилися вірними царському уряду.
Ліквідація
Після падіння уряду Софії Олексіївни в 1689 Петро I приступив до поступового обмеження військово-політичної ролі стрілецького війська. Окремі полки переводилися до віддалених окраїнних («українних») міст для несення гарнізонної (прикордонної) служби, наприклад, 8 московських стрілецьких полків були виведені зі столиці «на вічне життя» в Бєлгород, Севськ і Київ.
Ліквідація стрілецького війська розпочата Петром I у січні 1699 після масових страт учасників (втім, у цьому зворушенні, на відміну від подій 1682 року, брали участь тільки 4 полки з багатьох московських стрілецьких полків).
Однак, події початкового етапу Північної війни (битва під Нарвою та ін.) змусили призупинити розформування. Більшість полків новоствореної армії (за винятком гвардійських) показали гірші порівняно зі стрільцями, бойові якості, окрім того, розформування мало привести до нових бунтів. Стрілецькі полки продовжували існування і в XVIII столітті, найбільш боєздатні з них брали участь в облозі Нарви (1704), Полтавській битві (1709), Прутському поході (1711). Водночас відбувалося поглинання стрільців новою регулярною армією. Як самостійне військо стрільці ліквідовані тільки в 1720-ті, але як городові стрільці де-не-де зберігалися майже до кінця XVIII століття.
Озброєння
На озброєнні стрілецького війська були пищалі, мушкети, бердиші, клинкова зброя — шаблі і шпаги, яку носили на поясній портупеї. Для стрільби з пищалі стрільці використовували необхідне спорядження: перев'язь-берендейку з підвішеними до неї трубочками з пороховими зарядами, сумку для куль, ріг з порохом для натрушування на зарядну полицю пищалі. Ближче до кінця 1670-х як додаткову зброю і для складання загороджень («рогаток») іноді застосовувалися довгі піки. Також використовувалися ручні гранати: наприклад, в описі 1678 року згадуються 267 ядер гранатних ручних «нарядних» (артилерійських) вагою по одній і по дві і по три гривенки, сім ядер нарядних же гранатних, 92 ядра «тощих» (порожнистих) вагою по п'яти гривенок.
Окрім зброї, стрільці отримували з казни свинець і порох (у воєнний час 1-2 фунти на людину). Перед виступом у похід чи службову «посилку» стрільцям і городовим козакам видавалася необхідна кількість пороху й свинцю. У воєводських настановах містилася сувора вимога про видачу боєприпасів «при головах і при сотниках, і при отаманах», покликаних стежити, щоб стрільці і козаки «без діла зілля і свинцю не теряли», а по поверненні «як стрільби не буде», воєводи мали порох і свинець «у стрільців і в козаків вилучати в государеву казну».
У другій половині XVII століття прапороносці і музиканти мали на озброєнні тільки шаблі. П'ятидесятники і сотники були озброєні тільки шаблями і протазанами. Старшим командирам (головам, півголовам і сотникам) окрім шабель належало мати тростини.
На озброєнні стрільців перебували гладкоствольні ґнотові, пізніше — кременеві пищалі. Що цікаво, в 1638 році вяземським стрільцям були видані ґнотові мушкети, на що ті заявили, що «вони з таких мушкетів з жаграми (тобто з прутами-запальниками) стріляти не вміють, і таких мушкетів доти в них з жаграми не бувало, а були мовляв у них і нині є пищалі старі із замками». У той же час ґнотова зброя зберігалася, і ймовірно, переважала до 1670-х років. Вогнепальна зброя була як московського виробництва, так і імпортна. Гвинтовими пищалями, власне виробництво яких почалося ближче до середини XVII століття, спершу стали споряджати стрілецьких голів і півголів, а з 1670-х років — і рядових стрільців. Зокрема, у 1671 році стрілецькому полку Івана Полтєва було видано 24; в 1675 р. стрільцям, які вирушали до Астрахані — 489 гвинтівок. У 1702 році в тюменських стрільців гвинтівки складали 7 %.
Захисне спорядження рядовими стрільцями, за рідкісними винятками, не вживалося. Винятком є згадка , який побував у Москві в 1560 році, про обмежене застосування московською піхотою шоломів. Збереглися відомості про військовий огляд на Дівочому полі 1664 року, коли в стрілецькому полку А. С. Матвєєва двоє прапороносців були в кірасах, а один — у латах. На деяких малюнках «Книги в лицах об избрании Михаила Фёдоровича на царство» 1676 року стрільці зображені у шоломах, схожих з кабасетами, але в документах вони не згадуються. Такі шоломи, у вигляді каски з крисами, були зручні для піхоти — не заважали під час стрільби і, разом з тим, надавали достатнього захисту.
Однострій
Стрілецькі полки мали одноманітну й обов'язкову для всіх парадну форму («цвітне плаття»), що складалася з каптана, шапки з хутряною околицею, штанів і чобіт, колір яких (окрім штанів) регламентувався згідно з приналежністю до певного полка.
Спільні риси в зброї та однострої всіх стрільців:
- Всі стрільці носили рукавиці з крагами коричневої шкіри;
- у поході дуло пищалі чи мушкета затулялося коротким шкіряним чохлом;
- бердиш носили за спиною через будь-яке плече;
- поверх поясного ременя, до якого кріпилася шабля, надівався широкий пас (рос. кушак);
- на похідному каптані не було петлиць;
- зовнішньою відмінністю старших офіцерів («начальних людей») були шите перлами зображення корони на шапці і посох (тростина), а також горностаєвий підбій верхнього каптана і опушка шапки (вказувало на високородне князівське походження).
Кольори
Кольори парадного однострою за полками в 1674 році (за ):
Полк | Каптан | Підбій | Петлиці | Шапка | Чоботи |
---|---|---|---|---|---|
Полк Юрія Лутохіна | Червоний | Червоний | Малинові | Темно-сіра | Жовті |
Полк Івана Полтєва | Світло-сірий | Малиновий | Малинові | Малинова | Жовті |
Полк Василя Бухвостова | Світло-зелений | Малиновий | Малинові | Малинова | Жовті |
Полк Федора Головленкова | Журавлинний | Жовті | Чорні | Темно-сіра | Жовті |
Полк Федора Александрова | Яскраво-червоний | Світло-синій | Темно-червоні | Темно-сіра | Жовті |
Полк Никифора Колобова | Жовтий | Світло-зелений | Темно-малинові | Темно-сіра | Червоні |
Полк Степана Янова | Світло-синій | Коричневий | Чорні | Малинова | Жовті |
Полк Тимофія Полтєва | Жовтогарячий | Зелений | Чорні | Вишнева | Зелені |
Полк Петра Лопухіна | Вишневий | Жовтогарячий | Чорні | Вишнева | Жовті |
Полк Федора Лопухіна | Жовто-помаранчевий | Малиновий | Малинові | Малинова | Зелені |
Полк Давида Баранчеєва | Малиновий | Коричневий | Чорні | Коричнева | Жовті |
Полк Івана Нарамацького | Вишневий | Світло-синій | Чорні | Малинова | Жовті |
Полк Василя Лаговчина | Брусницевий | Зелений | Чорні | Зелена | Жовті |
Полк Афанасія Лєвшина | Світло-зелений | Жовті | Чорні | Малинова | Жовті |
Патріарші стрільці | Вишневі | Світло-зелений | Срібні | Темно-червона | Жовті |
Існує також версія, що згадані в цьому переліку (укладеному на основі малюнка сучасника) малинові петлиці насправді були золотими, а чорні — срібними.
Прапори
У перші роки царювання Михайла Федоровича стрілецьким приказам видавали прапори двох типів: сотенні і прапори голів.
Стрілецькі прапори виготовляли у формі прямокутника довжиною від 3 до 4 аршинів і шириною від 2 до 3 аршинів. У середині полотнища вшивався хрест, який розбивав поле прапора на 4 рівні частини. У лівій верхній чверті вшивався . На решті чвертей вшивалися різні знаки — зірки, кружки, косиці тощо.
Середня частина могла зшиватися з рівнобічних чотирикутників різних кольорів: такий прапор називався шаховим. Якщо прапор зшивався з чотирьох різнокольорових трикутників, він називався клинчастим. Прапори завжди опушувалися облямівкою.
Прапори голів шили з шовкових тканин, гаптували золотом і сріблом. Сотенні шили з , міткалю, полотна, кумачу, іноді з тафти та інших шовкових тканин.
Особисті прапори начальників
Наприкінці XVII століття з'являються особисті прапори (у російській мові вони називалися просто «прапорами», на відміну від звичайних прапорів — «знамен») стрілецьких начальників. Вони влаштовувалися за зразком боярських, у центрі зображали Спасителя і Богородицю, лики Святих угодників, Архангелів і ангелів. Особисті прапори полковників, півполковників, майорів і квартирмейстерів мали два відкоси, прапори капітанів — один відкіс.
Комплектування
Перші стрільці, ймовірно, були організовані з числа найкращих пищальників. У мирний час на стрілецьку службу набиралися новобранці з числа вільних «гулящих» людей, синів чи родичів стрільців. У періоди воєнних дій власті нерідко вдавалися до набору в стрілецькі полки «даточних» людей, які збиралися з певного числа селянських чи посадських (міщанських) дворів. При вступленні на службу приставляли поручителів. Служба була довічною, але її можна було залишити, передавши «у спадщину». У результаті сформувався своєрідний стрілецький стан. Служба винагороджувалася грошовим і хлібним жалуванням, окрім того, стрільці мали пільги зі сплати судового мита й податків при заняттях ремеслом і торгівлею (наприклад, могли безмитно торгувати уроздріб своїм рукоділлям на суму не більшу, ніж 1 рубель, не платили судового мита в позовах на суму до 12 р., по великих святах могли безмитно готувати певну кількість пива і вина). На межі XVI—XVII століть рядові стрільці одержували на рік від 4 до 5 рублів, а також по 12 чвертей жита й вівса. Городові стрільці, на відміну від московських, мали менше грошове і хлібне жалування, але додатково отримували земельне жалування у вигляді права користування різними земельними угіддями. Московським стрільцям, окрім того, ще видавали сіль і сукно. Дясятники і п'ятидесятники, що обиралися з числа рядових, мали вищі оклади.
Галерея
Зовнішній вигляд стрільців у 1674 році.
- Стрільці Московських Стрілецьких полків Лутохіна та Івана Полтєва
- Стрільці Московських Стрілецьких полків: Колобова, Александрова, Головлінського та Бухвостова
- Стрільці Московських Стрілецьких полків: Тимофія Полтєва, Петра Лопухіна, Якова та Федора Лопухіна
- Стрільці Московських Стрілецьких полків: Лаговськіна, Воронцова та Нараманського
- Прапороносець і стрілець Московського Стрілецького Лєвшина полка
- Начальні люди (офіцери) Московських Стрілецьких полків
Примітки
- Стрільці [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Стрела // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
- Ф. Г. Солнцев, Альбом «Одежды Русского государства»
- Чернов А. В. Образование стрелецкого войска // Исторические записки АН СССР Вып. 38. М. 1951. С. 282—283; Стрельцовое войско [ 8 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Стрельцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Стрельцы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 серпня 2019.
- Марголин С. Л. Вооружение стрелецкого войска.
- История 35-го Драгунского Белгородского… полка [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.] / Сост. штабс-ротмистр П. Е. Червинский. — Киев: тип. С. В. Кульженко, 1901. — 2, IV, 198, 12, 104 с.; 33.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 12 серпня 2019.
- Франческо Тьеполо. Рассуждение о делах Московии. [ 4 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- С. К. Богоявленский. Вооружение русских войск в XVI—XVII вв.
- Писарев А. Е. Вооружение и военная одежда московских стрельцов в XVII в. [ 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Историческое описание одежды и вооружения российских войск. Ч. 1.
- Илл. 108—113. // Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн. / Под ред. . — Т. 1.
Джерела
- Стрільці [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Стрельцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Стрельцы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Романов М. Ю. Стрельцы московские [ 14 серпня 2019 у Wayback Machine.]. — М. 2004.
- Астраханские стрельцы в 16 столетии [ 14 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strilci ros strelcy voyini regulyarnogo pishogo vijska v Moskovskij derzhavi XVI pochatku XVIII stolit ozbroyeni vognepalnoyu zbroyeyu Buli uchasnikami ryadu antiuryadovih vistupiv XVII stolittya zokrema strileckih buntiv 1682 i Pervisno strilecke vijsko komplektuvalosya na osnovi naboru z vilnogo miskogo i silskogo naselennya nadali yihnya sluzhba stala dovichnoyu i spadkovoyu Strilci otrimuvali zhaluvannya grishmi hlibom inodi zemleyu Prozhivali v okremih strileckih slobodah mali sim yi ta pravo zajmatisya remeslami ta torgivleyu StrilciData stvorennya zasnuvannya1550Odyagnuto vdStan zdorov yaepilepsiyaUchast u vijskovomu konfliktiSmolenska vijna Velika Pivnichna vijna Livonska vijna Zahoplennya Kazani 1552 Molodinska bitva Rosijsko polska vijna i dKrayina Moskovske carstvoBatkivska organizaciyadNastupnikGarnizonni vijskaOzbroyennyapishal Mushket Berdish i dChas data pripinennya isnuvannya1720 Strilci u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Strilci znachennya NazvaU suchasnij rosijskij movi slovo strelcy doref strѣlcy vzhivayetsya obmezheno tilki shodo regulyarnogo moskovskogo pihotnogo vijska XVI XVIII st i deyakih inshih istorichnih zbrojnih formuvan ta in u toj chas yak shodo suchasnih vijsk vzhivayetsya nazva strelki gornye strelki motostrelki Pervisno strilcyami nazivali voyiniv ozbroyenih lukami zi strilami a takozh mislivciv Deyaki inozemci nazivali strilciv na zahidnij lad mushketerami IstoriyaPoperednikami strilciv yak ozbroyenoyi rushnicyami pihoti buli opolchenci pishalniki U 1550 stvorene pershe strilecke vijsko z 3 000 osib ale deyaki dzherela vidnosyat pochatok formuvannya strileckih vijsk do 1540 h Strilciv rozdilili na 6 statej prikaziv po 500 osib u kozhnij Komanduvali strileckimi stattyami golovi z Grigorij Zhelobov sin Pusheshnikov Matvij Dyak Ivanov sin Rzhevskij Ivan Semenov sin Cheremesinov Vasilij Funikov sin Pronchishev Fedir Ivanov sin Durasov ta Yakiv Stepanov sin Bundov Bojove hreshennya moskovski strilci prijnyali pid chas oblogi i shturmu Kazani v 1552 j nadali buli neodminnimi uchasnikami vsih osnovnih vijskovih kampanij U mirnij chas strilci moskovski i gorodovi nesli garnizonnu sluzhbu vikonuyuchi v mistah funkciyi policejskih i pozhezhnikiv Strilci Malyunok XIX stolittya Nabir do strileckogo vijska tradicijno provodivsya z gulyashih lyudej ne tyaglih i ne rilnih i ne kripakiv molodih i spritnih i iz samopaliv strilyati zdatnih ne tyaglyh i ne pashennyh i ne krѣpostnyh molodyh i rezvyh i iz samopalov strѣlyat gorazdyh Obloga Kazani Miniatyura Licevogo litopisnogo zvodu XVI st I stali strilci i kozaki po beregu i zakopalis u rovi Fedir Solncev Z Oleariya rosijskij strilec chi mushketer 1869 Dlya upravlinnya strileckim vijskom u seredini 1550 h stvorena Strilecka izba piznishe perejmenovana v Neobhidni dlya utrimannya strilciv koshti i prodovolstvo nadhodili v rozporyadzhennya Strileckogo prikazu iz riznih vidomstv v upravlinni yakih perebuvali tyagle naselennya mist i chornososhne selyanstvo Na cih kategoriyah zhiteliv Moskovskoyi derzhavi lezhav ves tyagar kazennih povinnostej u tomu chisli obov yazok po uplati specialnogo podatku pishalnih groshej a takozh zbirannya strileckogo hliba U 1679 dlya bilshosti miskih zhiteliv i chornih selyan pivnichnih i pivnichno shidnih povitiv kolishni podati buli zamineni odnim podatkom strileckimi grishmi Strilci dililisya na stremennih do 2000 osib sho skladali osobistu ohoronu carya moskovskih strilciv ta strilciv okrayinnih mist de voni skladali garnizoni Molodshij komandnij sklad skladali desyatniki i p yatidesyatniki Funkciyi ad yutantiv komandiriv prikaziv vikonuvali pristavi yaki perevibiralisya shorichno U 1650 ti uvoditsya posada p yatisotnogo pristava chi prosto p yatisotnogo yakij obiravsya z chisla ryadovih strilciv chi molodshih komandiriv Vin vikonuvav obov yazki zastupnika komandira prikazu z organizaciyi tilovogo zabezpechennya Do seredini XVII stolittya oficerskij sklad strileckih polkiv buv predstavlenij golovami j sotnikami U 1650 ti vprovadzhena posada pershogo zastupnika komandira polka U period moskovsko polskoyi vijni 1654 1667 u praktiku uvoditsya pozhaluvannya strileckih goliv chinom polkovnika yakij pervisno mav pochesne znachennya Pivgolovi vidpovidno zhaluvalisya chinom pivpolkovnika U 1680 provedene perejmenuvannya strileckih goliv u polkovniki pivgoliv u pivpolkovniki a sotnikiv u kapitani Vidtodi zh starshim strileckim komandiram stav avtomatichno prisvoyuvatisya pridvornij chin stolnika pislya chogo yihnye oficijne najmenuvannya stalo zvuchati yak stolnik i polkovnik stolnik i polupolkovnik V Ukrayini Pislya priyednannya do Moskovskoyi derzhavi v drugij polovini XVII st Livoberezhnoyi Ukrayini strilecki zalogi bulo rozmisheno v Chernigovi Nizhini Pereyaslavi Romnah ta inshih mistah Uchast v antiuryadovih vistupah Najbidnisha chastina strilciv brala uchast u zavorushennyah XVII pochatku XVIII stolit razinskomu bunti a takozh u kilkoh strileckih buntah povstanni 1682 i 1698 rokiv Prote u bilshosti strilecki vijska zalishilisya virnimi carskomu uryadu Likvidaciya Vasil Surikov 1881 Derzhavna Tretyakovska galereya Pislya padinnya uryadu Sofiyi Oleksiyivni v 1689 Petro I pristupiv do postupovogo obmezhennya vijskovo politichnoyi roli strileckogo vijska Okremi polki perevodilisya do viddalenih okrayinnih ukrayinnih mist dlya nesennya garnizonnoyi prikordonnoyi sluzhbi napriklad 8 moskovskih strileckih polkiv buli vivedeni zi stolici na vichne zhittya v Byelgorod Sevsk i Kiyiv Likvidaciya strileckogo vijska rozpochata Petrom I u sichni 1699 pislya masovih strat uchasnikiv vtim u comu zvorushenni na vidminu vid podij 1682 roku brali uchast tilki 4 polki z bagatoh moskovskih strileckih polkiv Odnak podiyi pochatkovogo etapu Pivnichnoyi vijni bitva pid Narvoyu ta in zmusili prizupiniti rozformuvannya Bilshist polkiv novostvorenoyi armiyi za vinyatkom gvardijskih pokazali girshi porivnyano zi strilcyami bojovi yakosti okrim togo rozformuvannya malo privesti do novih buntiv Strilecki polki prodovzhuvali isnuvannya i v XVIII stolitti najbilsh boyezdatni z nih brali uchast v oblozi Narvi 1704 Poltavskij bitvi 1709 Prutskomu pohodi 1711 Vodnochas vidbuvalosya poglinannya strilciv novoyu regulyarnoyu armiyeyu Yak samostijne vijsko strilci likvidovani tilki v 1720 ti ale yak gorodovi strilci de ne de zberigalisya majzhe do kincya XVIII stolittya OzbroyennyaNa ozbroyenni strileckogo vijska buli pishali mushketi berdishi klinkova zbroya shabli i shpagi yaku nosili na poyasnij portupeyi Dlya strilbi z pishali strilci vikoristovuvali neobhidne sporyadzhennya perev yaz berendejku z pidvishenimi do neyi trubochkami z porohovimi zaryadami sumku dlya kul rig z porohom dlya natrushuvannya na zaryadnu policyu pishali Blizhche do kincya 1670 h yak dodatkovu zbroyu i dlya skladannya zagorodzhen rogatok inodi zastosovuvalisya dovgi piki Takozh vikoristovuvalisya ruchni granati napriklad v opisi 1678 roku zgaduyutsya 267 yader granatnih ruchnih naryadnih artilerijskih vagoyu po odnij i po dvi i po tri grivenki sim yader naryadnih zhe granatnih 92 yadra toshih porozhnistih vagoyu po p yati grivenok Okrim zbroyi strilci otrimuvali z kazni svinec i poroh u voyennij chas 1 2 funti na lyudinu Pered vistupom u pohid chi sluzhbovu posilku strilcyam i gorodovim kozakam vidavalasya neobhidna kilkist porohu j svincyu U voyevodskih nastanovah mistilasya suvora vimoga pro vidachu boyepripasiv pri golovah i pri sotnikah i pri otamanah poklikanih stezhiti shob strilci i kozaki bez dila zillya i svincyu ne teryali a po povernenni yak strilbi ne bude voyevodi mali poroh i svinec u strilciv i v kozakiv viluchati v gosudarevu kaznu Strilci v 1613 Malyunok z knizhki Viskovatova seredina XIX stolittya U drugij polovini XVII stolittya praporonosci i muzikanti mali na ozbroyenni tilki shabli P yatidesyatniki i sotniki buli ozbroyeni tilki shablyami i protazanami Starshim komandiram golovam pivgolovam i sotnikam okrim shabel nalezhalo mati trostini Na ozbroyenni strilciv perebuvali gladkostvolni gnotovi piznishe kremenevi pishali Sho cikavo v 1638 roci vyazemskim strilcyam buli vidani gnotovi mushketi na sho ti zayavili sho voni z takih mushketiv z zhagrami tobto z prutami zapalnikami strilyati ne vmiyut i takih mushketiv doti v nih z zhagrami ne buvalo a buli movlyav u nih i nini ye pishali stari iz zamkami U toj zhe chas gnotova zbroya zberigalasya i jmovirno perevazhala do 1670 h rokiv Vognepalna zbroya bula yak moskovskogo virobnictva tak i importna Gvintovimi pishalyami vlasne virobnictvo yakih pochalosya blizhche do seredini XVII stolittya spershu stali sporyadzhati strileckih goliv i pivgoliv a z 1670 h rokiv i ryadovih strilciv Zokrema u 1671 roci strileckomu polku Ivana Poltyeva bulo vidano 24 v 1675 r strilcyam yaki virushali do Astrahani 489 gvintivok U 1702 roci v tyumenskih strilciv gvintivki skladali 7 Zahisne sporyadzhennya ryadovimi strilcyami za ridkisnimi vinyatkami ne vzhivalosya Vinyatkom ye zgadka yakij pobuvav u Moskvi v 1560 roci pro obmezhene zastosuvannya moskovskoyu pihotoyu sholomiv Zbereglisya vidomosti pro vijskovij oglyad na Divochomu poli 1664 roku koli v strileckomu polku A S Matvyeyeva dvoye praporonosciv buli v kirasah a odin u latah Na deyakih malyunkah Knigi v licah ob izbranii Mihaila Fyodorovicha na carstvo 1676 roku strilci zobrazheni u sholomah shozhih z kabasetami ale v dokumentah voni ne zgaduyutsya Taki sholomi u viglyadi kaski z krisami buli zruchni dlya pihoti ne zavazhali pid chas strilbi i razom z tim nadavali dostatnogo zahistu OdnostrijStrilecki polki mali odnomanitnu j obov yazkovu dlya vsih paradnu formu cvitne plattya sho skladalasya z kaptana shapki z hutryanoyu okoliceyu shtaniv i chobit kolir yakih okrim shtaniv reglamentuvavsya zgidno z prinalezhnistyu do pevnogo polka Spilni risi v zbroyi ta odnostroyi vsih strilciv Vsi strilci nosili rukavici z kragami korichnevoyi shkiri u pohodi dulo pishali chi mushketa zatulyalosya korotkim shkiryanim chohlom berdish nosili za spinoyu cherez bud yake pleche poverh poyasnogo remenya do yakogo kripilasya shablya nadivavsya shirokij pas ros kushak na pohidnomu kaptani ne bulo petlic zovnishnoyu vidminnistyu starshih oficeriv nachalnih lyudej buli shite perlami zobrazhennya koroni na shapci i posoh trostina a takozh gornostayevij pidbij verhnogo kaptana i opushka shapki vkazuvalo na visokorodne knyazivske pohodzhennya Kolori Kolori paradnogo odnostroyu za polkami v 1674 roci za Polk Kaptan Pidbij Petlici Shapka ChobotiPolk Yuriya Lutohina Chervonij Chervonij Malinovi Temno sira ZhovtiPolk Ivana Poltyeva Svitlo sirij Malinovij Malinovi Malinova ZhovtiPolk Vasilya Buhvostova Svitlo zelenij Malinovij Malinovi Malinova ZhovtiPolk Fedora Golovlenkova Zhuravlinnij Zhovti Chorni Temno sira ZhovtiPolk Fedora Aleksandrova Yaskravo chervonij Svitlo sinij Temno chervoni Temno sira ZhovtiPolk Nikifora Kolobova Zhovtij Svitlo zelenij Temno malinovi Temno sira ChervoniPolk Stepana Yanova Svitlo sinij Korichnevij Chorni Malinova ZhovtiPolk Timofiya Poltyeva Zhovtogaryachij Zelenij Chorni Vishneva ZeleniPolk Petra Lopuhina Vishnevij Zhovtogaryachij Chorni Vishneva ZhovtiPolk Fedora Lopuhina Zhovto pomaranchevij Malinovij Malinovi Malinova ZeleniPolk Davida Barancheyeva Malinovij Korichnevij Chorni Korichneva ZhovtiPolk Ivana Naramackogo Vishnevij Svitlo sinij Chorni Malinova ZhovtiPolk Vasilya Lagovchina Brusnicevij Zelenij Chorni Zelena ZhovtiPolk Afanasiya Lyevshina Svitlo zelenij Zhovti Chorni Malinova ZhovtiPatriarshi strilci Vishnevi Svitlo zelenij Sribni Temno chervona Zhovti Isnuye takozh versiya sho zgadani v comu pereliku ukladenomu na osnovi malyunka suchasnika malinovi petlici naspravdi buli zolotimi a chorni sribnimi PraporiPrapori j odnostrij strileckih polkiv Notatki pro Rosiyu zrobleni Erikom Palmkvistom u 1674 roci U pershi roki caryuvannya Mihajla Fedorovicha strileckim prikazam vidavali prapori dvoh tipiv sotenni i prapori goliv Strilecki prapori vigotovlyali u formi pryamokutnika dovzhinoyu vid 3 do 4 arshiniv i shirinoyu vid 2 do 3 arshiniv U seredini polotnisha vshivavsya hrest yakij rozbivav pole prapora na 4 rivni chastini U livij verhnij chverti vshivavsya Na reshti chvertej vshivalisya rizni znaki zirki kruzhki kosici tosho Serednya chastina mogla zshivatisya z rivnobichnih chotirikutnikiv riznih koloriv takij prapor nazivavsya shahovim Yaksho prapor zshivavsya z chotiroh riznokolorovih trikutnikiv vin nazivavsya klinchastim Prapori zavzhdi opushuvalisya oblyamivkoyu Prapori goliv shili z shovkovih tkanin gaptuvali zolotom i sriblom Sotenni shili z mitkalyu polotna kumachu inodi z tafti ta inshih shovkovih tkanin Osobisti prapori nachalnikiv Naprikinci XVII stolittya z yavlyayutsya osobisti prapori u rosijskij movi voni nazivalisya prosto praporami na vidminu vid zvichajnih praporiv znamen strileckih nachalnikiv Voni vlashtovuvalisya za zrazkom boyarskih u centri zobrazhali Spasitelya i Bogorodicyu liki Svyatih ugodnikiv Arhangeliv i angeliv Osobisti prapori polkovnikiv pivpolkovnikiv majoriv i kvartirmejsteriv mali dva vidkosi prapori kapitaniv odin vidkis KomplektuvannyaStrileckij dozor bilya Illinskih vorit u starij Moskvi Pershi strilci jmovirno buli organizovani z chisla najkrashih pishalnikiv U mirnij chas na strilecku sluzhbu nabiralisya novobranci z chisla vilnih gulyashih lyudej siniv chi rodichiv strilciv U periodi voyennih dij vlasti neridko vdavalisya do naboru v strilecki polki datochnih lyudej yaki zbiralisya z pevnogo chisla selyanskih chi posadskih mishanskih dvoriv Pri vstuplenni na sluzhbu pristavlyali poruchiteliv Sluzhba bula dovichnoyu ale yiyi mozhna bulo zalishiti peredavshi u spadshinu U rezultati sformuvavsya svoyeridnij strileckij stan Sluzhba vinagorodzhuvalasya groshovim i hlibnim zhaluvannyam okrim togo strilci mali pilgi zi splati sudovogo mita j podatkiv pri zanyattyah remeslom i torgivleyu napriklad mogli bezmitno torguvati urozdrib svoyim rukodillyam na sumu ne bilshu nizh 1 rubel ne platili sudovogo mita v pozovah na sumu do 12 r po velikih svyatah mogli bezmitno gotuvati pevnu kilkist piva i vina Na mezhi XVI XVII stolit ryadovi strilci oderzhuvali na rik vid 4 do 5 rubliv a takozh po 12 chvertej zhita j vivsa Gorodovi strilci na vidminu vid moskovskih mali menshe groshove i hlibne zhaluvannya ale dodatkovo otrimuvali zemelne zhaluvannya u viglyadi prava koristuvannya riznimi zemelnimi ugiddyami Moskovskim strilcyam okrim togo she vidavali sil i sukno Dyasyatniki i p yatidesyatniki sho obiralisya z chisla ryadovih mali vishi okladi Strilci Fragment kartini Car XVI st 1902 GalereyaZovnishnij viglyad strilciv u 1674 roci Strilci Moskovskih Strileckih polkiv Lutohina ta Ivana Poltyeva Strilci Moskovskih Strileckih polkiv Kolobova Aleksandrova Golovlinskogo ta Buhvostova Strilci Moskovskih Strileckih polkiv Timofiya Poltyeva Petra Lopuhina Yakova ta Fedora Lopuhina Strilci Moskovskih Strileckih polkiv Lagovskina Voroncova ta Naramanskogo Praporonosec i strilec Moskovskogo Strileckogo Lyevshina polka Nachalni lyudi oficeri Moskovskih Strileckih polkivPrimitkiStrilci 13 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Strela Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros F G Solncev Albom Odezhdy Russkogo gosudarstva Chernov A V Obrazovanie streleckogo vojska Istoricheskie zapiski AN SSSR Vyp 38 M 1951 S 282 283 Strelcovoe vojsko 8 kvitnya 2008 u Wayback Machine Strelcy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Strelcy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 17 serpnya 2019 Margolin S L Vooruzhenie streleckogo vojska Istoriya 35 go Dragunskogo Belgorodskogo polka 10 travnya 2017 u Wayback Machine Sost shtabs rotmistr P E Chervinskij Kiev tip S V Kulzhenko 1901 2 IV 198 12 104 s 33 Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 12 serpnya 2019 Franchesko Tepolo Rassuzhdenie o delah Moskovii 4 serpnya 2019 u Wayback Machine S K Bogoyavlenskij Vooruzhenie russkih vojsk v XVI XVII vv Pisarev A E Vooruzhenie i voennaya odezhda moskovskih strelcov v XVII v 9 lyutogo 2020 u Wayback Machine Istoricheskoe opisanie odezhdy i vooruzheniya rossijskih vojsk Ch 1 Ill 108 113 Istoricheskoe opisanie odezhdy i vooruzheniya rossijskih vojsk s risunkami sostavlennoe po vysochajshemu poveleniyu v 30 t v 60 kn Pod red T 1 DzherelaStrilci 13 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Strelcy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Strelcy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Romanov M Yu Strelcy moskovskie 14 serpnya 2019 u Wayback Machine M 2004 Astrahanskie strelcy v 16 stoletii 14 serpnya 2019 u Wayback Machine