Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пища ль загальна назва ранніх зразків середньо та довгоствольної вогнепальної зброї на озброєнні московитського війська

Пищаль

Пищаль

Пища́ль — загальна назва ранніх зразків середньо- та довгоствольної вогнепальної зброї на озброєнні московитського війська в 15—17 ст., яку широко використовува­ла і козача піхота. Також пищаллю називали старовинну гармату.

Пищаль
image
Країна походження image Московія[d]
image
Ручна зброя в період монгольської Династії Юань приблизно (1271—1368)
image
Європейський зразок ручної зброї, приблизно 1380
image
Ручна бомбарда (1390—1400), «Музей Армії», Париж
image
Затинна и завісна пищалі

Історія

Пищалі, які з'явилися в останній чверті XIV століття, використовувалися для прицільної стрільби по живій силі та укріпленнях. Саме слово «пищаль» (дав.-рус. пищаль < прасл. *pisčalь) означає «сопілка» та відоме в слов'янських джерелах з XI століття; щодо вогнепальної зброї цей термін вперше згадується близько 1399 року. У старочеській мові словом píšťala («сопілка») теж називався один з видів вогнепальної зброї; і згідно з найпоширенішою версію, до нього сходить і «пістоль», «пістолет».

Існували як ручні пищалі (відомі під назвами ручниця, самопал, недомірок), так і фортечні, призначені для стрільби зі стін укріплення, триноги чи лафета. Словом пищаль також нерідко називали гармати. Розрізняли різноманітні види пищалей: фортечні, облогові, стінопробивні, полкові, польові; залізні, сталеві, мідні, бронзові, чавунні. Як снаряди використовувалися, переважно, залізні або чавунні ядра (для ручних пищалей — кулі).

Спочатку конструкція пищалей була дуже схожою. Відмінності в конструкції з'явилися наприкінці XV століття з винаходом ґнотових замків. В XVI столітті з'явилися ручні кременеві пищалі, які перебували на озброєнні до XVIII століття. Фактично, це був руський варіант мушкета. Такі пищалі вийшли з ужитку при , що проводилася Петром I.

На Русі з 1408 року пищалі згадуються як облогова артилерія, з 1450 — гармати для оборони міст, а з 1480 пищалями називається не тільки артилерія, а й стрілецька зброя (аркебузи). У 1511 вперше згаданий «пищальний наряд».

На території Південно-Західної Русі (України) пищалі вперше згадуються 1471 року: розповідається, що в замках у Вінниці і Чуднові було по дві пищалі. Українські пищалі ділилися на два типи: легші «рушниці» та важчі «гаківниці».

Використання пищалей у війську Острозького було одним із ключових явищ що призвело до поразки Московського війська під Оршею.

Артилерійські пищалі, відлиті в Московській гарматній мануфактурі в останній чверті XV століття, мали довжину 18-23 калібрів. У XVI столітті існувало багато пищалей різних калібрів, наприклад, в описі 1582 згадані пищалі 28 калібрів від 1/8 гривні до пуда. Надалі відбувався відбір найбільш раціональних конструкцій, в результаті «Описная книга пушек и пищалей» 1626—1647 згадує про пищалі 14 калібрів від 1/2 до 8 гривень.

У Московському царстві в XVI столітті ручна пищаль з ґнотовим замком була аналогом західноєвропейського мушкета. У XVI столітті калібр ручних пищалей в середньому коливався від 11 до 15 мм. Солдатів, озброєних ручними пищалями, називали пищальниками, пізніше їх змінили стрільці. Одні пищалі відрізнялися високою якістю (нарочиті), інші — ні (худі). При Василі III в Іран було відправлено 30 тисяч пищалей.

З середини XVII століття відзначено власне виробництво гвинтівкових пищалей, які раніше іноді закуповувалися в Європі.

«Сороковими пищалями» в Московській державі називалися органні гармати, що являли собою багатоствольну зброю.

Ґнотові й кременеві пищалі були в ужитку до XVIII століття.

У культурі

  • В українському фольклорі згадується «семип'ядна пищаль»: «Хведора Безрідного хо­вали. Руський „Отченаш“ читали, в семип'ядні пищалі гримали» (дума про Федора Безрідного), «Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував».

Примітки

  1. Пищаль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Пищаль // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Жайворонок В. В. Пищаль // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 451.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
  5. Кирпичников А. Н., «Военное дело на Руси в XIII—XV вв.», 1976.
  6. Karel Titz (1922). Ohlasy husitského válečnictví v Evropě. Československý vědecký ústav vojenský.
  7. Ohlasy husitského válečnictví v Evropě (чес.)
  8. Пищаль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1370. — 1000 екз.
  9. ПОРОХІВНИЦІ ТА НАТРУСКИ РЕЄСТРОВОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА ВІД КІНЦЯ XVI СТОЛІТТЯ ДО 166О-Х РОКІВ. dvka.com.ua
  10. В.Волков. «Войны и войска Московского государства»
  11. Ігор Пахомов. «Пищальники Василия III» // «Цейхгауз» № 24.
  12. . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  13. Пішчаль // Беларуская энцыкляпэдыя ў 18 тамах / гал.рэд. Генадзь Пашкоў. — Менск : Беларуская энцыкляпэдыя імя Петруся Броўкі, 2001. — Т. 12. — С. 395. — 10 000 прим. — . (біл.)
  14. Историческія пѣсни малорусскаго народа съ объясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Томы I и II (1-й вып.). К. 1874, 1875.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pisha l zagalna nazva rannih zrazkiv seredno ta dovgostvolnoyi vognepalnoyi zbroyi na ozbroyenni moskovitskogo vijska v 15 17 st yaku shiroko vikoristovuva la i kozacha pihota Takozh pishallyu nazivali starovinnu garmatu Pishal Krayina pohodzhennya Moskoviya d Ruchna zbroya v period mongolskoyi Dinastiyi Yuan priblizno 1271 1368 Yevropejskij zrazok ruchnoyi zbroyi priblizno 1380 Ruchna bombarda 1390 1400 Muzej Armiyi Parizh Zatinna i zavisna pishaliIstoriyaPishali yaki z yavilisya v ostannij chverti XIV stolittya vikoristovuvalisya dlya pricilnoyi strilbi po zhivij sili ta ukriplennyah Same slovo pishal dav rus pishal lt prasl piscal oznachaye sopilka ta vidome v slov yanskih dzherelah z XI stolittya shodo vognepalnoyi zbroyi cej termin vpershe zgaduyetsya blizko 1399 roku U starocheskij movi slovom pistala sopilka tezh nazivavsya odin z vidiv vognepalnoyi zbroyi i zgidno z najposhirenishoyu versiyu do nogo shodit i pistol pistolet Isnuvali yak ruchni pishali vidomi pid nazvami ruchnicya samopal nedomirok tak i fortechni priznacheni dlya strilbi zi stin ukriplennya trinogi chi lafeta Slovom pishal takozh neridko nazivali garmati Rozriznyali riznomanitni vidi pishalej fortechni oblogovi stinoprobivni polkovi polovi zalizni stalevi midni bronzovi chavunni Yak snaryadi vikoristovuvalisya perevazhno zalizni abo chavunni yadra dlya ruchnih pishalej kuli Spochatku konstrukciya pishalej bula duzhe shozhoyu Vidminnosti v konstrukciyi z yavilisya naprikinci XV stolittya z vinahodom gnotovih zamkiv V XVI stolitti z yavilisya ruchni kremenevi pishali yaki perebuvali na ozbroyenni do XVIII stolittya Faktichno ce buv ruskij variant mushketa Taki pishali vijshli z uzhitku pri sho provodilasya Petrom I Na Rusi z 1408 roku pishali zgaduyutsya yak oblogova artileriya z 1450 garmati dlya oboroni mist a z 1480 pishalyami nazivayetsya ne tilki artileriya a j strilecka zbroya arkebuzi U 1511 vpershe zgadanij pishalnij naryad Na teritoriyi Pivdenno Zahidnoyi Rusi Ukrayini pishali vpershe zgaduyutsya 1471 roku rozpovidayetsya sho v zamkah u Vinnici i Chudnovi bulo po dvi pishali Ukrayinski pishali dililisya na dva tipi legshi rushnici ta vazhchi gakivnici Vikoristannya pishalej u vijsku Ostrozkogo bulo odnim iz klyuchovih yavish sho prizvelo do porazki Moskovskogo vijska pid Orsheyu Artilerijski pishali vidliti v Moskovskij garmatnij manufakturi v ostannij chverti XV stolittya mali dovzhinu 18 23 kalibriv U XVI stolitti isnuvalo bagato pishalej riznih kalibriv napriklad v opisi 1582 zgadani pishali 28 kalibriv vid 1 8 grivni do puda Nadali vidbuvavsya vidbir najbilsh racionalnih konstrukcij v rezultati Opisnaya kniga pushek i pishalej 1626 1647 zgaduye pro pishali 14 kalibriv vid 1 2 do 8 griven U Moskovskomu carstvi v XVI stolitti ruchna pishal z gnotovim zamkom bula analogom zahidnoyevropejskogo mushketa U XVI stolitti kalibr ruchnih pishalej v serednomu kolivavsya vid 11 do 15 mm Soldativ ozbroyenih ruchnimi pishalyami nazivali pishalnikami piznishe yih zminili strilci Odni pishali vidriznyalisya visokoyu yakistyu narochiti inshi ni hudi Pri Vasili III v Iran bulo vidpravleno 30 tisyach pishalej Z seredini XVII stolittya vidznacheno vlasne virobnictvo gvintivkovih pishalej yaki ranishe inodi zakupovuvalisya v Yevropi Sorokovimi pishalyami v Moskovskij derzhavi nazivalisya organni garmati sho yavlyali soboyu bagatostvolnu zbroyu Gnotovi j kremenevi pishali buli v uzhitku do XVIII stolittya U kulturiV ukrayinskomu folklori zgaduyetsya semip yadna pishal Hvedora Bezridnogo ho vali Ruskij Otchenash chitali v semip yadni pishali grimali duma pro Fedora Bezridnogo Semip yadnuyu pishal pidnyav i orlam sizoperim kulyu na podarunok podaruvav PrimitkiPishal Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pishal Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zhajvoronok V V Pishal Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 451 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Kirpichnikov A N Voennoe delo na Rusi v XIII XV vv 1976 Karel Titz 1922 Ohlasy husitskeho valecnictvi v Evrope Ceskoslovensky vedecky ustav vojensky Ohlasy husitskeho valecnictvi v Evrope ches Pishal Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1370 1000 ekz POROHIVNICI TA NATRUSKI REYeSTROVOGO KOZACKOGO VIJSKA VID KINCYa XVI STOLITTYa DO 166O H ROKIV dvka com ua V Volkov Vojny i vojska Moskovskogo gosudarstva Igor Pahomov Pishalniki Vasiliya III Cejhgauz 24 Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 4 listopada 2014 Pishchal Belaruskaya encyklyapedyya y 18 tamah gal red Genadz Pashkoy Mensk Belaruskaya encyklyapedyya imya Petrusya Broyki 2001 T 12 S 395 10 000 prim ISBN 985 11 0198 2 bil Istoricheskiya pѣsni malorusskago naroda s obyasneniyami Vl Antonovicha i M Dragomanova Tomy I i II 1 j vyp K 1874 1875 PosilannyaPishal Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1370 1000 ekz Pishal Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985

Дата публікації:
Топ