Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ша́бля — рід клинкової зброї. Характерною особливістю шабель є вигнуте довге лезо (зазвичай 80—110 см), як правило, загострене з однієї сторони (інколи з півторачним загостренням), з лезом вигнутим у бік обуха. Перші шаблі з'явились у XVII—XVIII ст. і до XІХ—XХ ст. були зброєю кочових народів. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були переважним видом холодної зброї у військах багатьох країн Євразії та Америки до середини XX століття.
Шаблю використовували насамперед у кінноті, але й у пішому строю вона також часто ставала у пригоді. Її перевагою над мечем була значно менша вага, яка дозволяла суттєво прискорювати ударно-захисні дії. Поряд із цим, силу удару й глибину заглиблення надолужували за рахунок кривини «робочої частини» леза, яка давала можливість в ударі використати «різальний» ефект. У порівнянні зі шпагою, шабля вигравала за рахунок здатності завдавати важкі рубані й різані рани, які для швидкісної кінноти були головною перевагою у рухливому бою як проти ворожої кінноти, так і піхоти.
Етимологія
Слово «шабля» походить від угор. szablya, етимологія якого неясна: чи від szabni («різати, кроїти»), чи воно є запозиченням з тюркських мов. Висловлювалася думка і про південнослов'янське посередництво запозичення слова до угорської мови (серб. сабља), і навіть про питомо слов'янське походження. Пізніша гіпотеза виводить слово з тунгусо-маньчжурських мов, через посередництво кипчацького selebe; звідки метатезою l-b > b-l та апокопою утворилося *seble, а далі й szablya (під впливом szabni). Серед можливих когнатів припускаються маньчж. seleme («кинджал») та евен. сэлэмэ («меч»), що виводяться від sele («залізо») доданням відіменникового суфікса -me. Наявність в українському слові звука /ш/ замість оригінального /с/ пояснюють польським або німецьким посередництвом при запозиченні.
Від угорського слова, ймовірно, походять і пол. szabla, і нім. Säbel, від якого утворилося французьке і англійське слово sabre.
Історія
| Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2016) |
Рубальна зброя з кривим клинком відома ще в Стародавньому Світі, до неї належать давньоєгипетський хопеш і інші види , давньогрецькі копіс і махайра, фракійська сика, давньоримська фальката та ін.
Технічна характеристика шабель
Головною деталлю шаблі є сталева штаба, що складається з клинка (бойової частини), званого також залізком, та хвоста, на який у той чи інший спосіб монтується держак.
| Будова шаблі | |
|---|---|
 |
|
Шабля постійно перебувала у піхвах, які зазвичай, робилися з двох дерев'яних або металевих накладок, скріплених металевим устям (отвір для вкладання леза), двома рифами (перехоплювали піхви на початку і посередині, до них кріпились кільця (брайцари), за які чіплялись ремінці для носіння шаблі — шабельтаси) та наконечником. Дерев'яні накладки фарбували, або прикрашали шкірою чи коштовним оксамитом. Металеві деталі піхов могли бути оздоблені коштовним камінням, срібною, або золотою інкрустацією. Держак шаблі міг прикрашатися коштовностями, насічкою, чорнінням та гравіюванням. На залізках також зустрічаються прикраси у вигляді гравіювань та насічок, але лише на неробочій частині. Тут розміщалися і клейма майстрів-зброярів та відповідні написи і малюнки, що мали традиційний військовий та магічний зміст.
Різновиди шабель
Залежно від різновидів шабель є відмінності у руків'ях та формі леза. Так, в окремих архаїчних шаблях кавказького походження тонкий кінець леза має подвійне загострення і є трохи відігнутим, що дозволяло завдавати колючі удари (цьому сприяє і певний нахил руків'я у бік леза). Серед європейських шабель вирізняється угорський різновид (поширеним був у козаків), що характеризується слабким вигином леза, прямим руків'ям та довгою хрестовиною; польський тип шаблі «карабелі», у якої руків'я є прямим із короткою хрестовиною, не має бічної гарди і закінчується голівкою, стилізованою під голову орла. «Карабеля» має слабко вигнуте лезо. Відомі були і шаблі європейського походження з ледь нахиленим руків'ям та бічною гардою.
Серед східних різновидів шабель відзначаються у першу чергу, іранські (шамшир), котрі суттєво вплинули на розвиток кавказьких і певною мірою донських та запорозьких. Іранський різновид відзначається переважно значною кривиною леза, котра розпочинається майже від хрестовини і різко наростає у робочій частині (остання третина леза). Іранське лезо переважно позбавлене долів і сильно звужується до вістря. Руків'я переважно кістяне або рогове, не вигнуте, з довгою металевою хрестовиною та загнутою, майже перпендикулярно до леза шаблі, голівкою. Іранські шаблі — короткі і легкі (середня довжина — 80 см, а вага 500 г). Одними з найбагатше орнаментованих є дагестанські шаблі, що виробляли кубачинські майстри під впливом іранського різновиду з додаванням майже повного гравірування полотна клинка. Особливістю руків'я низки кавказьких шабель є виготовлення його з металу, прикрашеного золотою і срібною насічкою та коштовним камінням. Кінцівка руків'я має переважно вигляд голови тварини: лева, вовка, собаки чи коня. Для прикриття пальців використовують металеві ланцюги (часто зі срібла та золота).
Шаблі османського походження (кілідж, ), зокрема відомі українським козакам. Цей різновид відзначається ширшим ніж іранський клинок полотном, а також похилою кривизною, що наростає з другої третини леза. Варто наголосити і на тому, що османський різновид шаблі, як правило, відзначається наявністю елмані та куле(клюко)-подібним закінченням руків'я. Татарський різновид шаблі — «ординка» (у козаків набув значного поширення). «Ординка» дещо нагадує «Шемшир» формою і вигином клинка, але відрізняється нахиленим руків'ям та слабко загнутою голівкою.
Усі ці різновиди шабель, як використовувались, так і виготовлялись за козацьких часів. Саме їх переважно і виготовляли у відповідних збройових центрах: Львів (один із головних зброярських центрів Речі Посполитої), Кам'янець-Подільський, Чернігів, Запорізька Січ і т. ін. Для виготовлення шабель використовували як місцеву крицю, так і високоякісну імпортну. Шаблі мали різні розміри і вагу, але найпоширенішими були такі параметри: довжина 80—120 см; вага 500—1300 г; кривина 4—30 см.
Різновиди шабель:
Особливості шабель в Україні
Для України вагомість шаблі посилювалась об'єктивними умовами збройного протистояння Кримському Ханству та Османській імперії, у військах котрих поширеними були шаблі. Це ж стосується Речі Посполитої і Московського царства. За козацьких часів використовували багато різновидів шабель.
Окремо потрібно наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. Зберігаючи архаїчні традиції одухотворення навколишнього світу, у козацькому середовищі чітко фіксується особливе ставлення до шаблі, як символу військової звитяги, а отже, і приналежності до військово-лицарського стану. З часів Київської Русі маємо підтвердження клятви («роти») воїнів зброєю, котра символізувала бога воїнів Перуна. За часів більш давніх інші архаїчні індоєвропейці так само зброєю (мечем чи сокирою) символізували відповідні сакральні іпостасі.
Варто ще наголосити на надзвичайно важливій ролі шаблі у становленні та розвитку козацько-лицарського бойового мистецтва. Система прийомів шабельного бою окрім самодостатньої ваги ще й відігравала значення базових рухів для рукопашу. Слід відзначити, що козаки постійно удосконалювали свою техніку шабельного бою.
Бойові дії вершника відрізняються активним використанням стремен, котрі дозволяли підводитись та глибоко нахилятись для нанесення важких ударів, особливо проти піхотинців.
Легкість і кривина шаблі дозволяла виконувати блискавичні ковзні відбиви-відводи і удари навздогін, при цьому шабля змальовувала різноманітні кола і вісімки. Положення вістря мінялося від вертикально-вгору до вертикально-униз (зависання).
Наявність нахиленого руків'я за незначної кривини клинка, дозволяла виконувати і колючі удари, при цьому лезо розташовувалось як вертикально, так і горизонтально (іноді цей удар супроводжувався відходом — відхилянням убік і мав контр-атакувальний характер).
Характерною особливістю козацької техніки шабельного бою у пішому порядку було використання різноманітних повзунців (удари ногами у низьких положеннях, або в падінні) та ударно-захоплюючих дій вільною рукою. Питомо ж козацькою є техніка січі двома шаблями, козацькій техніці бою взагалі властиве вільне володіння обома руками, навіть у разі використання однієї шаблі, або іншої зброї.
Інше
- Слово «шабля» вживалося як одиниця підрахунку особового складу в кавалерії (аналогічно «багнету» в піхоті).
Прислів'я
- Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже
Див. також
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
- Сабля // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- A. Brückner. Słownik etymologiczny języka polskiego, 1927
- Marek Stachowski, «The Origin of the European Word for Sabre», Studia Etymologica Cracoviensia 9 (2004), p. 135, citing V. Rybatzki, Studia Etymologica Cracoviensia 7 (2002), p. 115), Menges, Ural-altaische Jahrbücher. Neue Folge 3 (1983), p. 125.
- Шабля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- Задунайський В. Шабля // Українське козацтво: Мала енциклопедія / Кер. авт. колект. Ф. Г. Турченко; Відпов. ред. С. Р. Лях. — Вид. 2-е, доп. і перероб. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2006. — С. 649—650.
- Яворницький Д.I. Історія запорізьких козаків. — Львів, 1990. — С. 164—166.
- Аствацатурян Э. Оружие народов Кавказа. — М., 1995. — С. 28-29; 82-87
- Тоїчкін Д. «Клинкова зброя козацької старшини XVI — першої половини XIX ст: проблеми атрибуції та класифікації» Інст. Історії України НАН України, 2013—463 стор.
Посилання
- Шабля // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2068-2069. — 1000 екз.
- Козацькі шаблі XVII століття [ 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Козацька шабля [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shablya znachennya Sha blya rid klinkovoyi zbroyi Harakternoyu osoblivistyu shabel ye vignute dovge lezo zazvichaj 80 110 sm yak pravilo zagostrene z odniyeyi storoni inkoli z pivtorachnim zagostrennyam z lezom vignutim u bik obuha Pershi shabli z yavilis u XVII XVIII st i do XIH XH st buli zbroyeyu kochovih narodiv Zavdyaki evolyuciyi zbroyi i vijskovogo mistectva shablya j shashka trivalij chas buli perevazhnim vidom holodnoyi zbroyi u vijskah bagatoh krayin Yevraziyi ta Ameriki do seredini XX stolittya Francuzka shablya XIX storichchya Shablyu vikoristovuvali nasampered u kinnoti ale j u pishomu stroyu vona takozh chasto stavala u prigodi Yiyi perevagoyu nad mechem bula znachno mensha vaga yaka dozvolyala suttyevo priskoryuvati udarno zahisni diyi Poryad iz cim silu udaru j glibinu zagliblennya nadoluzhuvali za rahunok krivini robochoyi chastini leza yaka davala mozhlivist v udari vikoristati rizalnij efekt U porivnyanni zi shpagoyu shablya vigravala za rahunok zdatnosti zavdavati vazhki rubani j rizani rani yaki dlya shvidkisnoyi kinnoti buli golovnoyu perevagoyu u ruhlivomu boyu yak proti vorozhoyi kinnoti tak i pihoti EtimologiyaSlovo shablya pohodit vid ugor szablya etimologiya yakogo neyasna chi vid szabni rizati kroyiti chi vono ye zapozichennyam z tyurkskih mov Vislovlyuvalasya dumka i pro pivdennoslov yanske poserednictvo zapozichennya slova do ugorskoyi movi serb sabљa i navit pro pitomo slov yanske pohodzhennya Piznisha gipoteza vivodit slovo z tunguso manchzhurskih mov cherez poserednictvo kipchackogo selebe zvidki metatezoyu l b gt b l ta apokopoyu utvorilosya seble a dali j szablya pid vplivom szabni Sered mozhlivih kognativ pripuskayutsya manchzh seleme kindzhal ta even seleme mech sho vivodyatsya vid sele zalizo dodannyam vidimennikovogo sufiksa me Nayavnist v ukrayinskomu slovi zvuka sh zamist originalnogo s poyasnyuyut polskim abo nimeckim poserednictvom pri zapozichenni Vid ugorskogo slova jmovirno pohodyat i pol szabla i nim Sabel vid yakogo utvorilosya francuzke i anglijske slovo sabre IstoriyaCej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2016 Rubalna zbroya z krivim klinkom vidoma she v Starodavnomu Sviti do neyi nalezhat davnoyegipetskij hopesh i inshi vidi davnogrecki kopis i mahajra frakijska sika davnorimska falkata ta in Tehnichna harakteristika shabelGolovnoyu detallyu shabli ye staleva shtaba sho skladayetsya z klinka bojovoyi chastini zvanogo takozh zalizkom ta hvosta na yakij u toj chi inshij sposib montuyetsya derzhak Budova shabliA derzhak rukiv ya efes 1 golivka golovka 2 cheren ruchka 3 perehrestya z yednani z krizhem rombopodibni plastinki priznacheni dlya nadijnogo zakriplennya shabli u pihvah i zapobigannya proniknennyu tudi vologi 4 krizh abo hrest peretinka dlya zahistu kisti ruki do kotroyi mozhe dodavatisya lancyug abo metalevij kabluk dlya zahistu palciv na nij takozh mozhe kripitisya kilce na velikij palec dodatkovij vazhil dlya keruvannya zbroyeyu 5 rizalnij okrayec 6 nezagostrenij bik klinka zalizka 7 plaz bichna ploshina klinka zalizka 8 dil zholobicya sho odnochasno zbilshuye micnist i polegshuye shtabu 9 molotok elman zbilshuye micnist perednoyi robochoyi chastini klinka 10 shtih zhalo vistrya zbroyi V klinok lezo zalizko S Zastava verhnya chastina leza vid rukiv ya do pr 1 3 dovzhini leza D Mic serednya chastina leza E Pero dvosichnij kinec leza zalizka Shablya postijno perebuvala u pihvah yaki zazvichaj robilisya z dvoh derev yanih abo metalevih nakladok skriplenih metalevim ustyam otvir dlya vkladannya leza dvoma rifami perehoplyuvali pihvi na pochatku i poseredini do nih kripilis kilcya brajcari za yaki chiplyalis reminci dlya nosinnya shabli shabeltasi ta nakonechnikom Derev yani nakladki farbuvali abo prikrashali shkiroyu chi koshtovnim oksamitom Metalevi detali pihov mogli buti ozdobleni koshtovnim kaminnyam sribnoyu abo zolotoyu inkrustaciyeyu Derzhak shabli mig prikrashatisya koshtovnostyami nasichkoyu chorninnyam ta graviyuvannyam Na zalizkah takozh zustrichayutsya prikrasi u viglyadi graviyuvan ta nasichok ale lishe na nerobochij chastini Tut rozmishalisya i klejma majstriv zbroyariv ta vidpovidni napisi i malyunki sho mali tradicijnij vijskovij ta magichnij zmist Riznovidi shabelKozacki shabli Ostrozkij zamok Zalezhno vid riznovidiv shabel ye vidminnosti u rukiv yah ta formi leza Tak v okremih arhayichnih shablyah kavkazkogo pohodzhennya tonkij kinec leza maye podvijne zagostrennya i ye trohi vidignutim sho dozvolyalo zavdavati kolyuchi udari comu spriyaye i pevnij nahil rukiv ya u bik leza Sered yevropejskih shabel viriznyayetsya ugorskij riznovid poshirenim buv u kozakiv sho harakterizuyetsya slabkim viginom leza pryamim rukiv yam ta dovgoyu hrestovinoyu polskij tip shabli karabeli u yakoyi rukiv ya ye pryamim iz korotkoyu hrestovinoyu ne maye bichnoyi gardi i zakinchuyetsya golivkoyu stilizovanoyu pid golovu orla Karabelya maye slabko vignute lezo Vidomi buli i shabli yevropejskogo pohodzhennya z led nahilenim rukiv yam ta bichnoyu gardoyu Sered shidnih riznovidiv shabel vidznachayutsya u pershu chergu iranski shamshir kotri suttyevo vplinuli na rozvitok kavkazkih i pevnoyu miroyu donskih ta zaporozkih Iranskij riznovid vidznachayetsya perevazhno znachnoyu krivinoyu leza kotra rozpochinayetsya majzhe vid hrestovini i rizko narostaye u robochij chastini ostannya tretina leza Iranske lezo perevazhno pozbavlene doliv i silno zvuzhuyetsya do vistrya Rukiv ya perevazhno kistyane abo rogove ne vignute z dovgoyu metalevoyu hrestovinoyu ta zagnutoyu majzhe perpendikulyarno do leza shabli golivkoyu Iranski shabli korotki i legki serednya dovzhina 80 sm a vaga 500 g Odnimi z najbagatshe ornamentovanih ye dagestanski shabli sho viroblyali kubachinski majstri pid vplivom iranskogo riznovidu z dodavannyam majzhe povnogo graviruvannya polotna klinka Osoblivistyu rukiv ya nizki kavkazkih shabel ye vigotovlennya jogo z metalu prikrashenogo zolotoyu i sribnoyu nasichkoyu ta koshtovnim kaminnyam Kincivka rukiv ya maye perevazhno viglyad golovi tvarini leva vovka sobaki chi konya Dlya prikrittya palciv vikoristovuyut metalevi lancyugi chasto zi sribla ta zolota Shabli osmanskogo pohodzhennya kilidzh zokrema vidomi ukrayinskim kozakam Cej riznovid vidznachayetsya shirshim nizh iranskij klinok polotnom a takozh pohiloyu kriviznoyu sho narostaye z drugoyi tretini leza Varto nagolositi i na tomu sho osmanskij riznovid shabli yak pravilo vidznachayetsya nayavnistyu elmani ta kule klyuko podibnim zakinchennyam rukiv ya Tatarskij riznovid shabli ordinka u kozakiv nabuv znachnogo poshirennya Ordinka desho nagaduye Shemshir formoyu i viginom klinka ale vidriznyayetsya nahilenim rukiv yam ta slabko zagnutoyu golivkoyu Usi ci riznovidi shabel yak vikoristovuvalis tak i vigotovlyalis za kozackih chasiv Same yih perevazhno i vigotovlyali u vidpovidnih zbrojovih centrah Lviv odin iz golovnih zbroyarskih centriv Rechi Pospolitoyi Kam yanec Podilskij Chernigiv Zaporizka Sich i t in Dlya vigotovlennya shabel vikoristovuvali yak miscevu kricyu tak i visokoyakisnu importnu Shabli mali rizni rozmiri i vagu ale najposhirenishimi buli taki parametri dovzhina 80 120 sm vaga 500 1300 g krivina 4 30 sm Riznovidi shabel Shamshir Gaddare Talvar Karabela Gross messer Dyusak Abordazhna shablya Tati Katana Odachi NodatiOsoblivosti shabel v UkrayiniDlya Ukrayini vagomist shabli posilyuvalas ob yektivnimi umovami zbrojnogo protistoyannya Krimskomu Hanstvu ta Osmanskij imperiyi u vijskah kotrih poshirenimi buli shabli Ce zh stosuyetsya Rechi Pospolitoyi i Moskovskogo carstva Za kozackih chasiv vikoristovuvali bagato riznovidiv shabel Okremo potribno nagolositi na osoblivomu znachenni shabli dlya kozaka licarya Zberigayuchi arhayichni tradiciyi oduhotvorennya navkolishnogo svitu u kozackomu seredovishi chitko fiksuyetsya osoblive stavlennya do shabli yak simvolu vijskovoyi zvityagi a otzhe i prinalezhnosti do vijskovo licarskogo stanu Z chasiv Kiyivskoyi Rusi mayemo pidtverdzhennya klyatvi roti voyiniv zbroyeyu kotra simvolizuvala boga voyiniv Peruna Za chasiv bilsh davnih inshi arhayichni indoyevropejci tak samo zbroyeyu mechem chi sokiroyu simvolizuvali vidpovidni sakralni ipostasi Varto she nagolositi na nadzvichajno vazhlivij roli shabli u stanovlenni ta rozvitku kozacko licarskogo bojovogo mistectva Sistema prijomiv shabelnogo boyu okrim samodostatnoyi vagi she j vidigravala znachennya bazovih ruhiv dlya rukopashu Slid vidznachiti sho kozaki postijno udoskonalyuvali svoyu tehniku shabelnogo boyu Bojovi diyi vershnika vidriznyayutsya aktivnim vikoristannyam stremen kotri dozvolyali pidvoditis ta gliboko nahilyatis dlya nanesennya vazhkih udariv osoblivo proti pihotinciv Legkist i krivina shabli dozvolyala vikonuvati bliskavichni kovzni vidbivi vidvodi i udari navzdogin pri comu shablya zmalovuvala riznomanitni kola i visimki Polozhennya vistrya minyalosya vid vertikalno vgoru do vertikalno uniz zavisannya Nayavnist nahilenogo rukiv ya za neznachnoyi krivini klinka dozvolyala vikonuvati i kolyuchi udari pri comu lezo roztashovuvalos yak vertikalno tak i gorizontalno inodi cej udar suprovodzhuvavsya vidhodom vidhilyannyam ubik i mav kontr atakuvalnij harakter Harakternoyu osoblivistyu kozackoyi tehniki shabelnogo boyu u pishomu poryadku bulo vikoristannya riznomanitnih povzunciv udari nogami u nizkih polozhennyah abo v padinni ta udarno zahoplyuyuchih dij vilnoyu rukoyu Pitomo zh kozackoyu ye tehnika sichi dvoma shablyami kozackij tehnici boyu vzagali vlastive vilne volodinnya oboma rukami navit u razi vikoristannya odniyeyi shabli abo inshoyi zbroyi InsheSlovo shablya vzhivalosya yak odinicya pidrahunku osobovogo skladu v kavaleriyi analogichno bagnetu v pihoti Prisliv yaBerezhenogo i Bog berezhe a kozaka shablya sterezheDiv takozhShablya Pochesnoyi varti Zbrojnih Sil Ukrayini Shablya Karla VelikogoPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Sablya Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros A Bruckner Slownik etymologiczny jezyka polskiego 1927 Marek Stachowski The Origin of the European Word for Sabre Studia Etymologica Cracoviensia 9 2004 p 135 citing V Rybatzki Studia Etymologica Cracoviensia 7 2002 p 115 Menges Ural altaische Jahrbucher Neue Folge 3 1983 p 125 Shablya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DzherelaZadunajskij V Shablya Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Ker avt kolekt F G Turchenko Vidpov red S R Lyah Vid 2 e dop i pererob Kiyiv Geneza Zaporizhzhya Prem yer 2006 S 649 650 ISBN 966 504 244 6 Yavornickij D I Istoriya zaporizkih kozakiv Lviv 1990 S 164 166 Astvacaturyan E Oruzhie narodov Kavkaza M 1995 S 28 29 82 87 Toyichkin D Klinkova zbroya kozackoyi starshini XVI pershoyi polovini XIX st problemi atribuciyi ta klasifikaciyi Inst Istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 463 stor PosilannyaShablya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2068 2069 1000 ekz Kozacki shabli XVII stolittya 16 lipnya 2016 u Wayback Machine Kozacka shablya 12 chervnya 2018 u Wayback Machine