Гравірува ння ритува ння гравіюва ння метод отримання зображення як правило на металевих поверхнях шляхом зняття поверхн

Гравірува́ння, ритува́ння, гравіюва́ння — метод отримання зображення, як правило на металевих поверхнях шляхом зняття поверхневого шару матеріалу.

Гравірування

Продукція	гравюра^[d]
Гравірування у Вікісховищі

Інструменти, що застосовуються при гравіруванні шкіри

Методи виконання

Розрізняють два методи гравіювання:

механічне гравіювання за допомогою фрези, штихеля або пуасона (інструмент, що нагадує за формою цвях, використовується при гравіруванні пунктирною лінією з точок різної величини і глибини).
лазерне гравіювання.

При лазерному гравіюванні зображення отримується за допомогою лазера, який руйнує (спалює) тонкий шар матеріалу.

При механічному гравіюванні також знімається верхній шар матеріалу, але за допомогою фрези. Механічне гравіювання фрезою дає кращу якість зображення в порівнянні з лазерним, особливо на металевій поверхні, коли для гравіювання використовується алмазна фреза. На відміну від лазера, алмазна фреза під час гравіювання не спалює верхній шар матеріалу, а лише робить у ньому тонку канавку. В результаті отримується зовсім інша якість зображення. Спалений лазером шар металу має темний колір, а гравійоване фрезою зображення «живе» — воно відблискує та іскриться, або як ще говорять — «грає на сонці». Однак механічне гравіовання фрезою має суттєвий недолік — вимагає значно більших часових затрат на отримання зображення, що не може не відбиватись на кінцевій вартості продукції.

Див. також

Примітки

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Посилання

Сучасні лазерні технології. Гравірування [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Гравірування на обручках. Весільний портал [ 23 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Лазерне гравірування по металу [ 8 липня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела

Ф. Ф. Петрушевский, А. И. Сомов Гравирование [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.) — СПб., 1890—1907. (рос.)

[1] Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)