Еста мп фр estampe досл відбиток штамп твір друкованої графіки гравюра офорт літографія шовкографія тощо який являє собо

Еста́мп (фр. estampe, досл. «відбиток, штамп») — твір друкованої графіки (гравюра, офорт, літографія, шовкографія тощо), який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та інших матеріалах.

Термін естамп виник у XIX столітті. Але сама техніка існувала задовго до виникнення самого терміна. Необхідність мати значну кількість відбитків з друкарської форми-матриці і зумовила появу естампів.

Первісно естамп виконував технічну роль друкованої графіки, а перші естампи виконані в техніці дереворитів (з дерев'яних дощок-матриць).

Естамп має специфіку щодо авторства. Зазвичай оригіналами вважають ті відбитки, котрі створені автором або друкарем у присутності самого автора. Близькими до оригіналу є і відбитки, створені з авторських дощок-матриць, якщо автор вже помер. Так були створені передруки з авторських дощок серія офортів «Франсіско Гойя», відома під пізньою назвою « Лихоліття війни». Передруки офортів Гойї відбулись у 1892, у 1903, у 1906 роках. Зазвичай кількість авторських відбитків свідомо обмежується задля збільшення їх унікальності і підвищення ціни за товар.^[]

Естамп — дешевий варіант тиражованого друку, розрахований на небагаті верства населення, що не можуть дозволити собі твори мистецтва за високу ціну. Але естампи — давня галузь колекціонування, позаяк потребує досконалої друкарської техніки і має власну художню вартість. Естампи, виконані за життя автора, можуть мати авторський підпис і дату, проставлені олівцем понизу твору.

У сучасному розумінні естамп — це підписаний художником відбиток на папері, зроблений з власноруч виконаного графічного твору.

Неповний перелік художників

До створення естампів зверталась велика кількість майстрів минулого, не обов'язково графіків. Серед них —

Галерея

Федеріко Бароччі, «Благовіщення», версія 1585 р.

Анонім 9 століття. «Діамантова сутра»
Кавасе Хасуі, «Дощ вночі», 1920 р., дереворит, Бруклінський музей, Нью-Йорк
Фелікс Валлотон, «Буржуазна родина», 1899 р.

Див. також

Посилання

Джерела

Парыгин А. Б. Искусство шелкографии. ХХ век (история, феноменология. техники, имена). — СПб, 2010. — 304 с. ил.
Естамп // Українська радянська енциклопедія / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974–1985., Том 4., К., 1979, стор. 53
Герценберг В. Р. Современный советский эстамп (альбом). М., 1960.
Кристеллер П. История европейской гравюры. XV—XVIII века. — Л.: Искусство, 1939. — 518 с.
Ровинский Д. А. Подробный словарь русских гравёров XVI—XIX веков, т. 1—2. — СПб., 1895—1899.

Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.