Гаптува́ння (через пол. haftować з сер.-в.нім. heften — «прив'язувати», «заковувати», «прикріплювати») — шиття золотими та срібними нитками (канителлю), а також вишита золотими або срібними нитками річ.
Для виготовлення канителі (сухозлітки) тоненьким металевим дротиком обвивали жовту нитку під «золото», а білу під «срібло». Окрім таких ниток, виготовляли і сканні нитки, коли золотою ниткою перевивали зелені, рожево-червоні або чорні нитки шовку, срібною — блакитні нитки. Це поєднання давало цікаві кольорові ефекти з переливами золота та срібла. Техніка вишивання полягала в тому, що металеві нитки прикріплювались, тобто пришивались на поверхню тканини шовковими нитками — «у прикріп». Для того, щоб створити рельєфність вишивки, під металеві нитки підкладали м'які матеріали (вату, тасьму) або тверді (картон). Таке художнє шитво майстрині виконували по атласних, оксамитових, парчевих, шовкових тканинах. Золотна вишивка доповнювалась різнокольоровою гамою шовкових ниток, перлами та коштовним камінням. Гаптування має дуже давні корені, про що свідчать численні археологічні знахідки решток золотного шитва з розкопок курганів скіфської та сарматської доби. Високого рівня воно досягло вже за часів Київської Русі (ІХ-ХІІІ століття). Про золотне шитво згадується в літописних джерелах, оздоблений ним одяг бачимо на мініатюрах та храмових фресках. Багато решток вишивок знайдено під час археологічних розкопок в Софіївському соборі у Києві, в Білогородці, старому Галичі, Шаргороді, Чернігові, Переяславі та інших містах України. У зображеннях тут фігурують образи святих, релігійні сюжети, типові для цього часу, мотиви фантастичних птахів, левів, гепардів. В орнаментах зустрічаються геометричні мотиви: зірочки-розетки, трилисники; звірині: дракони, грифони; рослинні: зображення квіток, винограду, стилізованих дерев, стебел, листків. Майстрині обшивали золотними нитками одяг князів, бояр та священнослужителів.
«Зронив (князь) жемчужну душу із хороброго тіла через золоте ожереліє», — мовиться в «Слові о полку Ігоревім». «Опліччям» або «ожерелієм» називався круглий та квадратний виріз князівської сорочки, що облягав плечі й шию і прикрашався узорами золотного гаптування та коштовним камінням.
Крім виробів золотного шитва, які високо цінувались і зберігались у соборах, літописи згадують і тих, хто створював їх. Так, у XI столітті Анна-Янка, сестра Володимира Мономаха, дочка великого князя Всеволода «из грекъ», яка прийняла постриг у створеному її батьком Андріївському монастирі в Києві, організувала школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом. Анна, дружина Рюрика Ростиславовича, вишивала для своєї родини і для оздоблення церков: «Сама прилєжала трудамъ и рукодѣлиємъ швєнієм золотомъ и сєрєбромъ, яко для сєбе и дѣтєй своих, пачє жє дѣля монастыря Выдубєцкаго». У княжих родинах жінки захоплювалися гаптуванням і шитвом коштовним камінням і перлами. Використовуючи працю й інших жінок, вони створювали власні майстерні. Така князівська майстерня відома за часів Андрія Боголюбського.
У ХІІІ столітті розвиток гаптування, як і всієї культури, був загальмований татаро-монгольською навалою, але художні традиції та вміння не були втрачені. Видатною пам'яткою давньоруського шитва є зображення Оранти з двома янголами, а також п'ятьох фігур святих, що були знайдені під час розкопок у Софії Київській. Шитво виконане місцевими майстринями в XIII столітті. Воно вирізняється художньою завершеністю, одухотвореністю образів і високою професійною майстерністю. Рафіноване відчуття лінії, витонченість кольору і водночас виняткова урочистість і велич дають підставу віднести його до вершин декоративного мистецтва столичної школи шитва. Центральне місце в композиції належить фігурі Богоматері з піднятими руками, в довгому вузькому одязі, її плечі й голову вкриває мафорій. Обабіч зображено на повний зріст янголів із складеними крилами. У руках кожний тримає жезл із проквітлим кінцем.
Одяг янголів вирішено на зіставленні золота і срібла. Саме їхня мінлива гра, переливи блиску відіграють головну роль у художньому вирішенні образів у цілому. Особливий інтерес становить фігура святого Григорія, яка найкраще збереглася. Постать має легкі, граціозні пропорції, обличчя вишите світлим шовком з яскравим виділенням червоним шовком губ, з чітким підкресленням лінії брів, що майже під прямим кутом переходять до лінії носа. Бганки одягу персонажів підкреслено тонкими лініями, які відтворюють рух тканини, що надає їм чіткості і графічності. Лаконізм силуетів, їхня виразність, граціозність і артистизм володіння лінією виявляють широку освіченість майстринь, високу їхню професійну підготовку, глибоку обізнаність як з іконописом, так і з найкращими досягненнями галтувального мистецтва в цілому.
Вже в XIV–XVII ст. золотне шитво знову широко входить в побут вищої верхівки суспільства, а сюжетне шитво релігійного характеру — плащаниці, , фелоні, покрівці, палиці, підризники та інше, на яких зображувались постаті святих та біблійні сцени — використовувалось в декоративному оздобленні храмів, літургійній службі та в одязі духівництва. Гаптування цього часу розвивалось у стилістично-художній єдності з мистецтвом іконопису, стінопису та гравюри.
Шедевром українського гаптування вважається так званий золочівський фелон XV ст. — верхнє вбрання священиків — із Національного музею у Львові, який наслідує традиції золотного шитва ХІІ століття. Робота характеризується застосуванням різноманітних швів гаптування, віртуозним технічним виконанням, витонченими пропорціями постатей.
Друга половина XVII століття — початок XVIII століття — період Гетьманщини в Україні, час формування національної свідомості, коли особливого розвитку набуло будівництво церков, опікування монастирями, друкарством, наукою, мистецькими школами. Центром відродження української культури стає Київ. При Вознесенському, Печерському, Києво-Йорданському та Флорівському монастирях були створені в цей час великі осередки золотного гаптування, серед яких провідне місце належало Києво-Вознесенському жіночому монастирю, очолюваному в кінці XVII століття ігуменею Марією Магдалиною Мазепою — матір'ю гетьмана Івана Мазепи. Майже сто черниць цього монастиря досконало володіли вишивкою, тут робили найвідповідальніші й найкоштовніші замовлення як для Києво-Печерської лаври, так і для інших монастирів та церков України.
Великі соціально-культурні потреби суспільства сприяли розквіту мистецтва гаптування та спонукали до виникнення цехів. У 1658 році великий гаптарський цех було відкрито у Львові. У цей період були створені видатні пам'ятки літургійного шитва, в якому започатковуються художні риси українського бароко. Яскравим зразком мистецького виконання є пелена 1689 року з колекції музею Києво-Печерської лаври, на якій тонко зображено постаті Христа, Богоматері, Іоанна Богослова, у виразі їхніх облич передано спокійність, вірність своїм переконанням. — прямокутний покров — використовують для покриття престолів, святих дарів, часто вона знаменує плащаницю. На іншій роботі — палиці «Богоматір дарує ікону» кінця XVII століття з колекції цього ж музею — в центрі зображено Богоматір з янголами, праворуч — Антонія та Феодосія Печерських, ліворуч — групу людей в українському національному вбранні, серед яких — гетьман Мазепа з чудотворною іконою в руках та його мати, ігуменя Вознесенського монастиря.
У XVIII–XIX століттях церковне золотне шитво досягає особливо великої слави. В музеях України зберігається багато шедеврів цього часу, виконаних в стилі бароко, із застосуванням багатоколірної гами, з зображеннями архітектурних та пейзажних сюжетів, майстерно виконаних портретів історичних та знатних осіб, цікавих побутових зразків.
У ХХ столітті давньоукраїнське самобутнє мистецтво золотного гаптування, у зв'язку з бурхливими катаклізмами історії та антирелігійної боротьби, занепадає. І лише на рубежі віків, в час сучасного відродження української державності, свідомості та віри, спонукає повернення до своїх культурно-мистецьких традицій та відродження їх минулої слави.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Посилання
- Гаптярство [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 228. — 1000 екз.
- Вишивка козацької старшини XVII—XVIII ст. Гаптування [ 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Мистецтво гаптування[недоступне посилання з липня 2019]
- Мистецтво гаптування — шитво золотими та срібними нитками [ 5 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaptuva nnya cherez pol haftowac z ser v nim heften priv yazuvati zakovuvati prikriplyuvati shittya zolotimi ta sribnimi nitkami kanitellyu a takozh vishita zolotimi abo sribnimi nitkami rich Dlya vigotovlennya kaniteli suhozlitki tonenkim metalevim drotikom obvivali zhovtu nitku pid zoloto a bilu pid sriblo Okrim takih nitok vigotovlyali i skanni nitki koli zolotoyu nitkoyu perevivali zeleni rozhevo chervoni abo chorni nitki shovku sribnoyu blakitni nitki Ce poyednannya davalo cikavi kolorovi efekti z perelivami zolota ta sribla Tehnika vishivannya polyagala v tomu sho metalevi nitki prikriplyuvalis tobto prishivalis na poverhnyu tkanini shovkovimi nitkami u prikrip Dlya togo shob stvoriti relyefnist vishivki pid metalevi nitki pidkladali m yaki materiali vatu tasmu abo tverdi karton Take hudozhnye shitvo majstrini vikonuvali po atlasnih oksamitovih parchevih shovkovih tkaninah Zolotna vishivka dopovnyuvalas riznokolorovoyu gamoyu shovkovih nitok perlami ta koshtovnim kaminnyam Gaptuvannya maye duzhe davni koreni pro sho svidchat chislenni arheologichni znahidki reshtok zolotnogo shitva z rozkopok kurganiv skifskoyi ta sarmatskoyi dobi Visokogo rivnya vono dosyaglo vzhe za chasiv Kiyivskoyi Rusi IH HIII stolittya Pro zolotne shitvo zgaduyetsya v litopisnih dzherelah ozdoblenij nim odyag bachimo na miniatyurah ta hramovih freskah Bagato reshtok vishivok znajdeno pid chas arheologichnih rozkopok v Sofiyivskomu sobori u Kiyevi v Bilogorodci staromu Galichi Shargorodi Chernigovi Pereyaslavi ta inshih mistah Ukrayini U zobrazhennyah tut figuruyut obrazi svyatih religijni syuzheti tipovi dlya cogo chasu motivi fantastichnih ptahiv leviv gepardiv V ornamentah zustrichayutsya geometrichni motivi zirochki rozetki trilisniki zvirini drakoni grifoni roslinni zobrazhennya kvitok vinogradu stilizovanih derev stebel listkiv Majstrini obshivali zolotnimi nitkami odyag knyaziv boyar ta svyashennosluzhiteliv Zroniv knyaz zhemchuzhnu dushu iz horobrogo tila cherez zolote ozhereliye movitsya v Slovi o polku Igorevim Oplichchyam abo ozhereliyem nazivavsya kruglij ta kvadratnij viriz knyazivskoyi sorochki sho oblyagav plechi j shiyu i prikrashavsya uzorami zolotnogo gaptuvannya ta koshtovnim kaminnyam Krim virobiv zolotnogo shitva yaki visoko cinuvalis i zberigalis u soborah litopisi zgaduyut i tih hto stvoryuvav yih Tak u XI stolitti Anna Yanka sestra Volodimira Monomaha dochka velikogo knyazya Vsevoloda iz grek yaka prijnyala postrig u stvorenomu yiyi batkom Andriyivskomu monastiri v Kiyevi organizuvala shkolu de molodi divchata vchilisya vishivati zolotom i sriblom Anna druzhina Ryurika Rostislavovicha vishivala dlya svoyeyi rodini i dlya ozdoblennya cerkov Sama prilyezhala trudam i rukodѣliyem shvyeniyem zolotom i syeryebrom yako dlya syebe i dѣtyej svoih pachye zhye dѣlya monastyrya Vydubyeckago U knyazhih rodinah zhinki zahoplyuvalisya gaptuvannyam i shitvom koshtovnim kaminnyam i perlami Vikoristovuyuchi pracyu j inshih zhinok voni stvoryuvali vlasni majsterni Taka knyazivska majsternya vidoma za chasiv Andriya Bogolyubskogo U HIII stolitti rozvitok gaptuvannya yak i vsiyeyi kulturi buv zagalmovanij tataro mongolskoyu navaloyu ale hudozhni tradiciyi ta vminnya ne buli vtracheni Vidatnoyu pam yatkoyu davnoruskogo shitva ye zobrazhennya Oranti z dvoma yangolami a takozh p yatoh figur svyatih sho buli znajdeni pid chas rozkopok u Sofiyi Kiyivskij Shitvo vikonane miscevimi majstrinyami v XIII stolitti Vono viriznyayetsya hudozhnoyu zavershenistyu oduhotvorenistyu obraziv i visokoyu profesijnoyu majsternistyu Rafinovane vidchuttya liniyi vitonchenist koloru i vodnochas vinyatkova urochistist i velich dayut pidstavu vidnesti jogo do vershin dekorativnogo mistectva stolichnoyi shkoli shitva Centralne misce v kompoziciyi nalezhit figuri Bogomateri z pidnyatimi rukami v dovgomu vuzkomu odyazi yiyi plechi j golovu vkrivaye maforij Obabich zobrazheno na povnij zrist yangoliv iz skladenimi krilami U rukah kozhnij trimaye zhezl iz prokvitlim kincem Odyag yangoliv virisheno na zistavlenni zolota i sribla Same yihnya minliva gra perelivi blisku vidigrayut golovnu rol u hudozhnomu virishenni obraziv u cilomu Osoblivij interes stanovit figura svyatogo Grigoriya yaka najkrashe zbereglasya Postat maye legki graciozni proporciyi oblichchya vishite svitlim shovkom z yaskravim vidilennyam chervonim shovkom gub z chitkim pidkreslennyam liniyi briv sho majzhe pid pryamim kutom perehodyat do liniyi nosa Bganki odyagu personazhiv pidkresleno tonkimi liniyami yaki vidtvoryuyut ruh tkanini sho nadaye yim chitkosti i grafichnosti Lakonizm siluetiv yihnya viraznist gracioznist i artistizm volodinnya liniyeyu viyavlyayut shiroku osvichenist majstrin visoku yihnyu profesijnu pidgotovku gliboku obiznanist yak z ikonopisom tak i z najkrashimi dosyagnennyami galtuvalnogo mistectva v cilomu Vzhe v XIV XVII st zolotne shitvo znovu shiroko vhodit v pobut vishoyi verhivki suspilstva a syuzhetne shitvo religijnogo harakteru plashanici feloni pokrivci palici pidrizniki ta inshe na yakih zobrazhuvalis postati svyatih ta biblijni sceni vikoristovuvalos v dekorativnomu ozdoblenni hramiv liturgijnij sluzhbi ta v odyazi duhivnictva Gaptuvannya cogo chasu rozvivalos u stilistichno hudozhnij yednosti z mistectvom ikonopisu stinopisu ta gravyuri Shedevrom ukrayinskogo gaptuvannya vvazhayetsya tak zvanij zolochivskij felon XV st verhnye vbrannya svyashenikiv iz Nacionalnogo muzeyu u Lvovi yakij nasliduye tradiciyi zolotnogo shitva HII stolittya Robota harakterizuyetsya zastosuvannyam riznomanitnih shviv gaptuvannya virtuoznim tehnichnim vikonannyam vitonchenimi proporciyami postatej Druga polovina XVII stolittya pochatok XVIII stolittya period Getmanshini v Ukrayini chas formuvannya nacionalnoyi svidomosti koli osoblivogo rozvitku nabulo budivnictvo cerkov opikuvannya monastiryami drukarstvom naukoyu misteckimi shkolami Centrom vidrodzhennya ukrayinskoyi kulturi staye Kiyiv Pri Voznesenskomu Pecherskomu Kiyevo Jordanskomu ta Florivskomu monastiryah buli stvoreni v cej chas veliki oseredki zolotnogo gaptuvannya sered yakih providne misce nalezhalo Kiyevo Voznesenskomu zhinochomu monastiryu ocholyuvanomu v kinci XVII stolittya igumeneyu Mariyeyu Magdalinoyu Mazepoyu matir yu getmana Ivana Mazepi Majzhe sto chernic cogo monastirya doskonalo volodili vishivkoyu tut robili najvidpovidalnishi j najkoshtovnishi zamovlennya yak dlya Kiyevo Pecherskoyi lavri tak i dlya inshih monastiriv ta cerkov Ukrayini Veliki socialno kulturni potrebi suspilstva spriyali rozkvitu mistectva gaptuvannya ta sponukali do viniknennya cehiv U 1658 roci velikij gaptarskij ceh bulo vidkrito u Lvovi U cej period buli stvoreni vidatni pam yatki liturgijnogo shitva v yakomu zapochatkovuyutsya hudozhni risi ukrayinskogo baroko Yaskravim zrazkom misteckogo vikonannya ye pelena 1689 roku z kolekciyi muzeyu Kiyevo Pecherskoyi lavri na yakij tonko zobrazheno postati Hrista Bogomateri Ioanna Bogoslova u virazi yihnih oblich peredano spokijnist virnist svoyim perekonannyam pryamokutnij pokrov vikoristovuyut dlya pokrittya prestoliv svyatih dariv chasto vona znamenuye plashanicyu Na inshij roboti palici Bogomatir daruye ikonu kincya XVII stolittya z kolekciyi cogo zh muzeyu v centri zobrazheno Bogomatir z yangolami pravoruch Antoniya ta Feodosiya Pecherskih livoruch grupu lyudej v ukrayinskomu nacionalnomu vbranni sered yakih getman Mazepa z chudotvornoyu ikonoyu v rukah ta jogo mati igumenya Voznesenskogo monastirya U XVIII XIX stolittyah cerkovne zolotne shitvo dosyagaye osoblivo velikoyi slavi V muzeyah Ukrayini zberigayetsya bagato shedevriv cogo chasu vikonanih v stili baroko iz zastosuvannyam bagatokolirnoyi gami z zobrazhennyami arhitekturnih ta pejzazhnih syuzhetiv majsterno vikonanih portretiv istorichnih ta znatnih osib cikavih pobutovih zrazkiv U HH stolitti davnoukrayinske samobutnye mistectvo zolotnogo gaptuvannya u zv yazku z burhlivimi kataklizmami istoriyi ta antireligijnoyi borotbi zanepadaye I lishe na rubezhi vikiv v chas suchasnogo vidrodzhennya ukrayinskoyi derzhavnosti svidomosti ta viri sponukaye povernennya do svoyih kulturno misteckih tradicij ta vidrodzhennya yih minuloyi slavi PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s PosilannyaGaptyarstvo 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 228 1000 ekz Vishivka kozackoyi starshini XVII XVIII st Gaptuvannya 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Mistectvo gaptuvannya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mistectvo gaptuvannya shitvo zolotimi ta sribnimi nitkami 5 kvitnya 2013 u Wayback Machine