Берди́ш (пол. berdysz) — сокира з довгим держаком, що також називається древком або ратовищем, і лезом у вигляді півмісяця. Призначалась здебільшого для боротьби з ворожою кіннотою. Є різновидом бойової сокири.
Бердиш | |
Культура | Європа, Московське царство і Османська імперія |
---|---|
Бердиш у Вікісховищі |
Етимологія
Слово бердиш походить від пол. berdysz, bardysz, де утворене від лат. barducium («легка сокирка»), це слово також пов'язували з давн.в-нім. bart, нім. Barte (пор. «бартка», «алебарда»).
Історія
Зброя схожої будови з'явилася в Європі досить рано. На території Східної Європи бердиші з'являються в першій половині XV століття, а пізніше отримують загальне поширення, як зброя стрілецьких військ і міської охорони. Тут він займав нішу європейської алебарди, але виконував дещо інші функції. Селянам пропонувалося на випадок війни зберігати зброю, серед якої були і бердиші.
У Московському царстві XVI—XVII ст. бердиш був зброєю стрільців, вони використовували його у походах, так і в мирний час при несенні служби. Полотна московитських бердишів відрізнялися різноманітною формою, що з часом змінювалась. Ранні бердиші XVI століття мали одне вістря на верхньому кінці древка і сокироподібні бердиші. Лезо було відносно невеликим — 20-50 см. Пізніше, в XVII столітті, верхні кінці почали часто відковувати у два коротших вістря. Збільшилася і довжина леза до 60-80 см. Полотна церемоніальних бердишів покривали різьбленим візерунком — або прості точки і схематичне листя, або ж у складні малюнки з зображенням єдинорогів, що борються з драконами, різних химер та квітів. Це була зброя довжиною до 170 сантиметрів і вагою близько 3 кг. Для порівняння — вага стрілецьких бердишів була близько 1,5 кг.
З кінця XV століття бердиші набули поширення у Швеції та інших країнах. У Польщі бердишем називали звичайну сокиру з борідкою. Як зброя піхоти вони були введені в 1674 році і незабаром витіснили шаблі. Вони відрізнялися від московських меншою вагою і довжиною близько 120 см, тому під час стрільби з них ставали на коліна. На початку XVIII століття вони вийшли з ужитку. Схожа зброя побутувала і в Шотландії: вона відома як лохаберська сокира.
В Україні бердишем називали парадну сокиру-булаву, ймовірно, плутаючи два різновиди парадної зброї московитів: стрілецький бердиш та посольську сокирку царської охорони — ринд.
Будова
Тупою частиною, обухом, що зазвичай має спеціально зроблені для гвіздків отвори, клин кріпили до древка на кшталт звичайної сокири. Ратовище заганяли в обух, після чого прибивали цвяхами через отвори в обусі. Зазвичай таких отворів було від 3 до 7. Нижній кінець леза (косицю) кріпили до древка двома-трьома цвяхами й обмотували мотузком чи тонким ременем кількома рядами. Іноді після кожного оберту ремінь прибивали цвяхами.
На нижній кінець ратовища насаджували наконечник-вток, щоб можна було використовувати його замість сошки під час стрільби з вогнепальної зброї. Іноді в полотні бердиша робили певну кількість отворів, у які вставлялись кільця. Бердиш кінноти був меншим, ніж піхотний і до того ж мав два кільця в ратовищі, в які продівався ремінь для носіння.
На малюнку праворуч зображено скоріше вульж, бо типовий бердиш мав місце для пальців для перехоплення за древко між дерев'яним руків'я і лезом, що застосовувалося у ближньому бою і захищало руку воїна від рубаючих ударів (див. мал. праворуч і ліворуч — внизу).
Техніка бойового застосування
Бердиш підходив для розгонистих ударів, що рубають, а також міг ефективно використовуватися для захисту. Гостре лезо дозволяло завдавати ріжучі удари. Ґрунтуючись на конструкції зброї, історики вважають, що вона могла використовуватися і для завдання колючих ударів гострим кінцем.
Цікаві факти
Бердиш зображено на сучасному гербі міста Бердичів, що відображає історію виникнення міста як укріплення на шляху ворожих набігів, а також розкриває одну з версій про походження його назви.
Галерея
-
- Шведський мушкетер
Див. також
Примітки
- М. Фасмер. Бердыш // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Бердыш // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бердиш |
- Волинська правда — «Збережено раритетну сокиру Богдана Хмельницького»[недоступне посилання з червня 2019]
- Слобожанщина у XII—XVIII століттях [ 24 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Kwasniewic W. 1000 slow o broni bialej i uzbrojeniu ochronnym. — Warszawa, 1981. — N.19–20.
- Попенко В. Н. Холодное оружие. — М., 1996. — C. 38.
- Бердыш // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berdi sh pol berdysz sokira z dovgim derzhakom sho takozh nazivayetsya drevkom abo ratovishem i lezom u viglyadi pivmisyacya Priznachalas zdebilshogo dlya borotbi z vorozhoyu kinnotoyu Ye riznovidom bojovoyi sokiri Berdish KulturaYevropa Moskovske carstvo i Osmanska imperiya Berdish u Vikishovishi Berdishi i obushok v muzeyiEtimologiyaSlovo berdish pohodit vid pol berdysz bardysz de utvorene vid lat barducium legka sokirka ce slovo takozh pov yazuvali z davn v nim bart nim Barte por bartka alebarda IstoriyaZbroya shozhoyi budovi z yavilasya v Yevropi dosit rano Na teritoriyi Shidnoyi Yevropi berdishi z yavlyayutsya v pershij polovini XV stolittya a piznishe otrimuyut zagalne poshirennya yak zbroya strileckih vijsk i miskoyi ohoroni Tut vin zajmav nishu yevropejskoyi alebardi ale vikonuvav desho inshi funkciyi Selyanam proponuvalosya na vipadok vijni zberigati zbroyu sered yakoyi buli i berdishi U Moskovskomu carstvi XVI XVII st berdish buv zbroyeyu strilciv voni vikoristovuvali jogo u pohodah tak i v mirnij chas pri nesenni sluzhbi Polotna moskovitskih berdishiv vidriznyalisya riznomanitnoyu formoyu sho z chasom zminyuvalas Ranni berdishi XVI stolittya mali odne vistrya na verhnomu kinci drevka i sokiropodibni berdishi Lezo bulo vidnosno nevelikim 20 50 sm Piznishe v XVII stolitti verhni kinci pochali chasto vidkovuvati u dva korotshih vistrya Zbilshilasya i dovzhina leza do 60 80 sm Polotna ceremonialnih berdishiv pokrivali rizblenim vizerunkom abo prosti tochki i shematichne listya abo zh u skladni malyunki z zobrazhennyam yedinorogiv sho boryutsya z drakonami riznih himer ta kvitiv Ce bula zbroya dovzhinoyu do 170 santimetriv i vagoyu blizko 3 kg Dlya porivnyannya vaga strileckih berdishiv bula blizko 1 5 kg Z kincya XV stolittya berdishi nabuli poshirennya u Shveciyi ta inshih krayinah U Polshi berdishem nazivali zvichajnu sokiru z boridkoyu Yak zbroya pihoti voni buli vvedeni v 1674 roci i nezabarom vitisnili shabli Voni vidriznyalisya vid moskovskih menshoyu vagoyu i dovzhinoyu blizko 120 sm tomu pid chas strilbi z nih stavali na kolina Na pochatku XVIII stolittya voni vijshli z uzhitku Shozha zbroya pobutuvala i v Shotlandiyi vona vidoma yak lohaberska sokira V Ukrayini berdishem nazivali paradnu sokiru bulavu jmovirno plutayuchi dva riznovidi paradnoyi zbroyi moskovitiv strileckij berdish ta posolsku sokirku carskoyi ohoroni rind BudovaVulzh Tupoyu chastinoyu obuhom sho zazvichaj maye specialno zrobleni dlya gvizdkiv otvori klin kripili do drevka na kshtalt zvichajnoyi sokiri Ratovishe zaganyali v obuh pislya chogo pribivali cvyahami cherez otvori v obusi Zazvichaj takih otvoriv bulo vid 3 do 7 Nizhnij kinec leza kosicyu kripili do drevka dvoma troma cvyahami j obmotuvali motuzkom chi tonkim remenem kilkoma ryadami Inodi pislya kozhnogo obertu remin pribivali cvyahami Na nizhnij kinec ratovisha nasadzhuvali nakonechnik vtok shob mozhna bulo vikoristovuvati jogo zamist soshki pid chas strilbi z vognepalnoyi zbroyi Inodi v polotni berdisha robili pevnu kilkist otvoriv u yaki vstavlyalis kilcya Berdish kinnoti buv menshim nizh pihotnij i do togo zh mav dva kilcya v ratovishi v yaki prodivavsya remin dlya nosinnya Na malyunku pravoruch zobrazheno skorishe vulzh bo tipovij berdish mav misce dlya palciv dlya perehoplennya za drevko mizh derev yanim rukiv ya i lezom sho zastosovuvalosya u blizhnomu boyu i zahishalo ruku voyina vid rubayuchih udariv div mal pravoruch i livoruch vnizu Tehnika bojovogo zastosuvannyaBerdish pidhodiv dlya rozgonistih udariv sho rubayut a takozh mig efektivno vikoristovuvatisya dlya zahistu Gostre lezo dozvolyalo zavdavati rizhuchi udari Gruntuyuchis na konstrukciyi zbroyi istoriki vvazhayut sho vona mogla vikoristovuvatisya i dlya zavdannya kolyuchih udariv gostrim kincem Cikavi faktiBerdish zobrazheno na suchasnomu gerbi mista Berdichiv sho vidobrazhaye istoriyu viniknennya mista yak ukriplennya na shlyahu vorozhih nabigiv a takozh rozkrivaye odnu z versij pro pohodzhennya jogo nazvi GalereyaRosijskij strilec Shvedskij mushketerDiv takozhDerzhakova zbroya Alebarda Vulzh Bojova kosa Glefa Kuza Oblogovij nizh Poleks SovnyaPrimitkiM Fasmer Berdysh Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress 1964 1973 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Berdysh Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berdish Volinska pravda Zberezheno raritetnu sokiru Bogdana Hmelnickogo nedostupne posilannya z chervnya 2019 Slobozhanshina u XII XVIII stolittyah 24 kvitnya 2010 u Wayback Machine Kwasniewic W 1000 slow o broni bialej i uzbrojeniu ochronnym Warszawa 1981 N 19 20 Popenko V N Holodnoe oruzhie M 1996 C 38 Berdysh Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref