Ку́за (фр. couse, пол. kosa) — європейська держакова зброя, різновид глефи чи глевії, також зовні нагадує совню. Зустрічається з XV століття у Франції. Набуває популярності після битви при монастирі Св. Якоба.
Куза | |
Історичний період | середньовіччя |
---|---|
Куза у Вікісховищі |
У XVII столітті, коли глефа стала вживатися при польському дворі тамтешніми охоронцями, її стали називати куза. Являє собою довгий вузький ніж спеціфічної тесачної форми (що відрізняє її від подібних різновидів; крайній малюнок праворуч) із втулкою, що насаджений на дерев'яний держак.
Відрізнялася прямо спрямованим вістрям і відсутністю додаткових елементів (гаків, вил, щитків, тощо). Кінців'я насаджується на древко за допомогою втулки і з'єднувалося з ним довгими залізними прожилинами і заклепками. В окремих випадках на держаку нижче втулки перебував диск для захисту руки. З конструкції слідує, що кузу застосовували швидше для рубки, ніж для уколу, і що вона зовсім несуттєво відрізнялася від глефи.
Використання
Вона розрахована на те, щоб за допомогою потужного удару прорубати лати противника.
Вже на початку XV століття куза зустрічається у Франції і після битви при монастирі Св. Якоба починає користуватися такою популярністю, що швейцарці, які тривалий час служили французькому королю, стали озброюватися ними поголовно. Так кузи з'являються на мініатюрі XV століття Жана Фуке із зібрання Бретано у Франкфурті і зображені в lit de justice 1458 року.
Інший приклад їх вживання зустрічається в рукописі Jouvencel XV століття з Національної бібліотеки в Парижі.
На початку XVI століття в Іспанії куза стає зброєю лейб-гвардії Філіпа I. З цього часу вони безперервно використовуються при габсбургському і більшості німецьких дворів.
Одне з найстаріших зображень кузи як зброї охоронців міститься на фресці Доменіко Брузазорчі в Каза Рідольфі (Верона), що зображує урочистий в'їзд Карла V і Климента VII (папа, 1523—1534) в Болонію в 1530. Її гравіював на міді Лукас Кранах. У зборах зброї імператорського дому у Відні зберігаються примірники куз всіх імператорів від Фердинанда I до Йосифа II, а також деяких правлячих ерцгерцогів. Йосиф II (1741—1790) був останнім імператором, охоронці якого носили кузи. Пізніше, правда, їх використовували ще баварські охоронці.
На церемоніальних зразках виконувалося оздоблення із орнаментом, зображеннями титульних гербів, держаки робилися різними і яскраво розфарбовувалися.
Див. також
Посилання
- Военная энциклопедия: Энциклопедическая серия. Шокарев Ю. В. Куза. с.44 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- medieval_weapons.academic.ru/22/Глефа_и_куза [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ku za fr couse pol kosa yevropejska derzhakova zbroya riznovid glefi chi gleviyi takozh zovni nagaduye sovnyu Zustrichayetsya z XV stolittya u Franciyi Nabuvaye populyarnosti pislya bitvi pri monastiri Sv Yakoba KuzaIstorichnij periodserednovichchya Kuza u VikishovishiKuza U XVII stolitti koli glefa stala vzhivatisya pri polskomu dvori tamteshnimi ohoroncyami yiyi stali nazivati kuza Yavlyaye soboyu dovgij vuzkij nizh specifichnoyi tesachnoyi formi sho vidriznyaye yiyi vid podibnih riznovidiv krajnij malyunok pravoruch iz vtulkoyu sho nasadzhenij na derev yanij derzhak Vidriznyalasya pryamo spryamovanim vistryam i vidsutnistyu dodatkovih elementiv gakiv vil shitkiv tosho Kinciv ya nasadzhuyetsya na drevko za dopomogoyu vtulki i z yednuvalosya z nim dovgimi zaliznimi prozhilinami i zaklepkami V okremih vipadkah na derzhaku nizhche vtulki perebuvav disk dlya zahistu ruki Z konstrukciyi sliduye sho kuzu zastosovuvali shvidshe dlya rubki nizh dlya ukolu i sho vona zovsim nesuttyevo vidriznyalasya vid glefi VikoristannyaVona rozrahovana na te shob za dopomogoyu potuzhnogo udaru prorubati lati protivnika Vzhe na pochatku XV stolittya kuza zustrichayetsya u Franciyi i pislya bitvi pri monastiri Sv Yakoba pochinaye koristuvatisya takoyu populyarnistyu sho shvejcarci yaki trivalij chas sluzhili francuzkomu korolyu stali ozbroyuvatisya nimi pogolovno Tak kuzi z yavlyayutsya na miniatyuri XV stolittya Zhana Fuke iz zibrannya Bretano u Frankfurti i zobrazheni v lit de justice 1458 roku Inshij priklad yih vzhivannya zustrichayetsya v rukopisi Jouvencel XV stolittya z Nacionalnoyi biblioteki v Parizhi Na pochatku XVI stolittya v Ispaniyi kuza staye zbroyeyu lejb gvardiyi Filipa I Z cogo chasu voni bezperervno vikoristovuyutsya pri gabsburgskomu i bilshosti nimeckih dvoriv Odne z najstarishih zobrazhen kuzi yak zbroyi ohoronciv mistitsya na fresci Domeniko Bruzazorchi v Kaza Ridolfi Verona sho zobrazhuye urochistij v yizd Karla V i Klimenta VII papa 1523 1534 v Boloniyu v 1530 Yiyi graviyuvav na midi Lukas Kranah U zborah zbroyi imperatorskogo domu u Vidni zberigayutsya primirniki kuz vsih imperatoriv vid Ferdinanda I do Josifa II a takozh deyakih pravlyachih ercgercogiv Josif II 1741 1790 buv ostannim imperatorom ohoronci yakogo nosili kuzi Piznishe pravda yih vikoristovuvali she bavarski ohoronci Na ceremonialnih zrazkah vikonuvalosya ozdoblennya iz ornamentom zobrazhennyami titulnih gerbiv derzhaki robilisya riznimi i yaskravo rozfarbovuvalisya Div takozhAlebarda Bojova kosa Vulzh Glefa Oblogovij nizh Poleks SovnyaPosilannyaVoennaya enciklopediya Enciklopedicheskaya seriya Shokarev Yu V Kuza s 44 22 grudnya 2015 u Wayback Machine medieval weapons academic ru 22 Glefa i kuza 22 listopada 2021 u Wayback Machine Primitki