Вели́ка Півні́чна війна́ — у 1700—1721 роках війна коаліцій Швеції та Московії за панування у Північній, Центральній та Східній Європі. Початковими лідерами антишведського союзу були Петро I, Фредерік IV та Август II Фрідріх. Фрідріх IV та Август II зазнали поразки від Швеції при Карлі XII і вимушені були вийти з союзу у 1700 та 1706 роках, відповідно, але знову приєдналися до нього 1709 року після поразки Карла XII у Полтавській битві. Георг I та Ганноверське курфюрство приєдналися до коаліції у 1714 та у 1717 роках, відповідно, а Фрідріх-Вільгельм I та Королівство Пруссія приєдналися до неї у 1715 році.
Північна війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-шведські війни | |||||||
Велика Північна війна: Полтавська битва; Гангутська битва; битва при Нарві | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Шведська імперія Османська імперія Річ Посполита Гетьманщина (після 1708) Військо Запорозьке Низове (після 1708) | Московське царство Данія-Норвегія Саксонія Гетьманщина (до 1708) Королівство Пруссія Ганновер | ||||||
Командувачі | |||||||
Карл XII† Станіслав I Лещинський Ахмед III Іван Мазепа Кость Гордієнко | Петро І Великий Олександр Меншиков Іван Мазепа (до 1708) Іван Скоропадський Август II Сильний |
Карл XII очолив шведську армію. До союзників Швеції входили Гольштейн-Готторпське герцогство, кілька польських магнатів при Станіславі I Лещинському (1704—1710) та Україна при гетьмані Івані Мазепі (1708—1710). Османська імперія тимчасово приймала сторону Карла XII і воювала проти Петра I.
Коли союз Данії-Норвегії, Саксонії та Московії вважав за можливе перемогти Швецію, якою на той час правив молодий Карл XII, цей союз оголосив війну Шведській імперії. Війна почалася з потрійної атаки на Гольштейн-Готторпське герцогство, шведську Лівонію та шведську Інгерманландію. Швеція відбила данські та російські напади на Травендал (серпень 1700) та Нарву (листопад 1700) відповідно, і в контратаці виштовхнула сили Августа II через Річ Посполиту до Саксонії, у результаті скинувши Августа ІІ з трону (вересень 1706) і змусивши його визнати поразку Альтранштедським договором (жовтень 1706). Договір також передбачав екстрадицію та страту Йоганна Рейнгольда фон Паткуля, архітектора альянсу.
Тим часом сили Петра I оговталися після поразки під Нарвою і зайняли позицію в балтійських провінціях Швеції, де закріпили доступ Росії до Балтійського моря, заснувавши 1703 року Санкт-Петербург. Карл XII пройшов маршем із Саксонії до Росії аби протистояти Петру І, однак кампанія закінчилася 1709 року знищенням головної шведської армії у вирішальній Полтавській битві та втечею Карла XII до османського міста Бендери. 1711 року Османська імперія розгромила російсько-молдавську армію під час Прутського походу, однак підписаний пізніше мирний договір врешті-решт не мав великих наслідків для позиції Росії.
Після поразки під Полтавою, антишведська коаліція ожила, і згодом до неї приєдналися Ганновер та Пруссія. Решта шведських сил були вивидені із уражених чумою областей на південь та схід від Балтійського моря, кінцевим результатом чого стало падіння Риги у 1710 році. Члени коаліції розділили більшість шведських домініонів між собою, знищивши шведський . У західну Швецію вторглось обєднане Дансько-Норвезьке королівство, а зі сходу — Росія, яка окупувала Фінляндію у 1714 році. Швеція перемогла данських нападників у битві при Хельсінгборзі (1710). Карл XII відкрив норвезький фронт, але був убитий у Фредрікстені в 1718 році.
Війна закінчилася поразкою Швеції, зробивши Росію новою домінуючою силою в Балтійському регіоні і новою великою силою в європейській політиці.
Назва
Причини
До початку 1700 року переважна територія Балтійського моря відносилась до Шведської імперії: все узбережжя Фінської затоки, сучасні Балтійські країни, частина південного узбережжя Балтійського моря. Кожна з країн Північного союзу мала свої мотиви для входження у війну зі Шведською імперією.
Для Московського царства отримання виходу до Балтійського моря було в цей період часу найважливішим зовнішньополітичним і економічним завданням. 1617 року за Столбовським мирним договором Московське царство було вимушене поступитися Шведській імперії територією від Івангорода до Ладозького озера і, тим самим, повністю позбулося балтійського узбережжя. В ході війни 1656–1658 років вдалося захопити частину території країн Балтії. Були захоплені Нієншанц, Нотебург і Динабург; обложена Рига. Проте відновлення війни з Річчю Посполитою змусило Московське царство підписати Кардиський[] мирний договір і повернути Шведській імперії всі завойовані землі.
Данію підштовхувало до конфлікту з Шведською імперією давнє суперництво за панування на Балтійському морі. 1658 року Карл Х Густав розбив данців в ході походу в Ютландію і Зеландію і відторгнув частину провінцій на півдні Скандинавського півострова. Данія-Норвегія відмовилася від збору мита при проході судів через Зундську протоку. Крім того, дві країни гостро змагалися за вплив на південного сусіда Данії — герцогство Шлезвіг-Гольштейн.
Вступ до союзу Курфюрства Саксонія пояснювався зобов'язанням Августа II Сильного повернути Речі Посполитій Ліфляндію у разі його обрання польським королем. Ця провінція опинилася в руках Шведської імперії за Олівським мирним договором 1660 року.
Спочатку коаліція була оформлена договором 1699 року між Московським царством і Данією, причому Московія повинна була вступити у війну тільки після укладення миру з Османською імперією. Восени того ж року до переговорів долучилися представники Августа II.
- Карл ХІІ Шведський
- Петро І Московський
- Август ІІ Саксонський
- Фрідріх-Вільгельм І
Учасники
|
|
Перебіг
Початок
Початок війни характеризується безперервною чергою шведських перемог. 12 лютого 1700 року війська Саксонії взяли в облогу Ригу, проте не досягли успіху. У серпні того ж року данський король Фредерік IV почав вторгнення в Гольштейн-Готторпське герцогство на півдні країни. Проте війська 18-річного шведського короля Карла XII несподівано висадилися під Копенгагеном. Данія-Норвегія була вимушена укласти Травендальський мирний договір і відмовитися від союзу з Августом II Сильним (про союз з Петром І тоді ще не було відомо, оскільки Московське царство не почало військових дій).
Приблизно в цей же час прийшла звістка про укладення Константинопольського мирного договору з османами і Петро оголосив війну Шведській імперії і обложив Нарву. 19 листопада 1700 року війська Карла XII завдали московським військам важкої поразки в битві під Нарвою. Після цієї поразки на кілька років в Європі затвердилася думка про повну недієздатність московської армії, а Карл отримав прізвисько шведського «Олександра Македонського».
19 липня 1701 року шведи розбили союзне саксонсько-московсько-курляндське військо на Дюні, після чого до вересня окупували герцогство Курляндії і Семигалії.
Шведський король ухвалив рішення не продовжувати активні військові дії проти московської армії, а завдати основного удару по військах Августа II. Історики розходяться в думках, чи було це рішення шведського короля зумовлено об'єктивними причинами (неможливістю продовжити наступ, залишивши в тилу саксонську армію) або особистою неприязню до Августа і зневагою до військ Петра.
Шведські війська вторглися на територію Речі Посполитої і завдали кілька відчутних поразок саксонській армії. 1701 року була взята Варшава, в 1702 отримані перемоги під Торунню і Краковом, в 1703 — у Данцига і в Познані. А 14 січня 1704 року сейм позбавив влади Августа II як короля Речі Посполитої і обрав новим королем шведського ставленика Станіслава Лещинського.
Тим часом на московському фронті не велося масштабних військових дій. Це дало Петрові I можливість відновити сили після поразки під Нарвою. Вже 1702 року московити знов перейшли до наступальних операцій. У липні 1702 року Шереметєв розгромив шведські війська полковника Шліппенбаха у битві при Гуммельсгофі, після чого вдерся до Ліфляндії.
У ході кампанії 1702—1703 років в руках московитів опинилася вся течія Неви, що охоронялася двома фортецями: у витоках річки — фортецею Шліссельбург (Орешек), а у гирлі — заснованим 27 травня 1703 року Санкт-Петербургом (саме там, при впадінні річки до Неви знаходилася взята Петром I шведська фортеця Нієншанц, розібрана пізніше для будівництва Санкт-Петербурга). Нарешті, 1704 року московські війська захопили Нарву. Штурм фортеці наочно продемонстрував зрослу майстерність і оснащеність московської армії.
Дії Карла XII викликали невдоволення в Речі Посполитій. 1704 року зібралася Сандомирська конференція, з метою об'єднання прихильників Августа II на якій проголошено невизнання Станіслава Лещинського королем.
19 (30) серпня 1704 року була укладена Нарвська угода між Московським царством і представниками Речі Посполитої про союз проти Шведської імперії; згідно з цією угодою Річ Посполита офіційно вступала у війну на боці Північного союзу. Московське царство спільно з Курфюрством Саксонія розгорнуло військові дії на території Речі Посполитої.
1705 року була здобута перемога над військами Лещинського біля Варшави. Наприкінці 1705 року основні московські сили зупинилися на зимівлю у Гродно. Несподівано у січні 1706 року Карл XII спрямував туди значні сили. Союзники розраховували дати бій після підходу саксонських підкріплень. Але 13 (24) лютого 1706 року шведи завдали нищівної поразки саксонській армії у битві при Фрауштадті, розбивши втричі чисельніші сили супротивника. Залишившись без надії на підкріплення, московська армія була вимушена відступити у напрямі Києва.
Але Карл знов не пішов за військами Петра, а розвернув свою армію проти саксонців. Цього разу шведи вторглися вже на територію самого Курфюрства Саксонія. 24 вересня (5 жовтня) 1706 року Август II уклав таємну мирну угоду з Шведською імперією. За договором він відмовлявся від престолу Речі Посполитої на користь Станіслава Лещинського, розривав союз з Московським царством і зобов'язувався виплатити контрибуцію на утримання шведської армії.
Проте, не наважуючись оголосити про зраду у присутності московської армії під командуванням Олександра Меншикова, Август II змушений був зі своїми військами брати участь у битві при Каліші 18 (29) жовтня 1706 року. Битва закінчилася повною перемогою московської армії і полоненням шведського командувача. Ця битва стала найбільшою за участю московської армії з початку війни. Але попри блискучу перемогу, Московське царство залишилося у війні з Шведською імперією наодинці.
Московський похід Карла XII
1708 року Карл XII (шведський король) почав здійснювати свій давній задум про похід на Московію. Похід мав відбутися в напрямку на Смоленськ і на Москву через територію Литви та Білорусі. Спочатку похід склався вдало. Але після кількох невдач у серпні — вересні Карл відмовився від попереднього плану. Він вирішив повернути в Україну, сподіваючись забезпечити свою армію провіантом та зміцнити її потугу козацькими полками й військом Лещинського. Шведський король також покладав надії на допомогу кримського хана та османського султана.
Україна
Після успішного завершення воєнних дій на території Речі Посполитої та Саксонії, король Шведської імперії Карл XII вирішив завдати остаточної поразки Московській державі. З цією метою навесні 1708 року його армія розпочала похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. 14 липня 1708 року у битві при Головчині шведи завдали поразки московському війську, але московський цар зміг успішно відвести свої війська до Смоленська. Однак протидія московських військ та хід таємних переговорів Карла XII та його союзника польського короля С. Лещинського з гетьманом І. Мазепою змусила шведське командування змінити початковий план воєнних дій. Український гетьман зважився на ведення переговорів з метою створення українсько-шведського воєнно-політичного союзу після того, як дізнався про намір московського царя Петра І ліквідувати політичну автономію України. Цьому сприяло різке зростання податкових, військових та інших тягарів, яких зазнавала Гетьманщина під час Північної війни з боку московської адміністрації, а також вимога царського уряду повернути Правобережну Україну до складу Речі Посполитої. Крім того, І.Мазепа прагнув забезпечити незалежність України у випадку перемоги у війні шведів.
У жовтні 1708 шведська армія вступила на українські землі. Такий розвиток подій змусив І.Мазепу відкрито перейти на сторону шведських військ і об'єднатися з ними для ведення війни з Московією. Відсутність більшої частини козацьких військ в Україні, жорстокість царських репресій та інші причини не дали можливості гетьману надати шведам суттєвої допомоги. Сувора зима 1708—1709 років, серія військових невдач, відсутність обіцяної допомоги з Кримського ханства, Османської імперії та Речі Посполитої значно погіршили становище армії Карла XII. Лише підтримка кошового отамана Запорізької Січі К. Гордієнка, який на чолі 8000 загону козаків у квітні 1709 приєднався до шведського війська, дещо покращила ситуацію. В таких умовах Карл XII вирішив розпочати наступ на Москву через Харків та Курськ. Суттєвою перешкодою на цьому шляху була Полтава, розташована на перехресті важливих шляхів. Захищав місто московський гарнізон — 4300 чол., який очолював полковник О. Келін, а також 2600 жителів міста.
Полтавська битва
На початку травня 1709 шведські війська здійснили спробу штурмом здобути місто, але невдача змусила їх розпочати довготривалу облогу Полтави. Вперта оборона міста московським гарнізоном надовго скувала головні сили Карла XII і завдала їм значних втрат (понад 6 тис. чол. було вбито). Це дало можливість московському командуванню зосередити сили і підготуватися до генерального бою, який Петро І планував провести 29.6.(10.7.) 1709. Царськими військами було збудовано укріплений табір, підступи до якого охороняли 6 поперечних та 4 поздовжніх редути. Армія Петра І нараховувала 42500 чол. та 102 гармати. Крім того, вірне цареві українське козацьке військо гетьмана І. Скоропадського перетинало шведам шлях до відступу у напрямі Дніпра. Шведська армія складалася з 31000 чол. та 6 гармат. Гетьманські війська безпосередньої участі у Полтавській битві не брали. Вони охороняли шведський обоз, частково брали участь в облозі Полтави, що не дозволило московській армії оточити військо Карла XII або гарнізону Полтави здійснити вилазку проти шведів. Карл XII, дізнавшись вночі 26.6. про можливість прибуття на допомогу Петру І 40-тисячного війська хана Дюки, вирішив випередити московське командування і першим розпочати битву. Будучи пораненим напередодні, король передав командування фельдмаршалу К. Г. Реншільду. О 5 год. ранку 27.6.(8.07).1709 шведська піхота розпочала штурм редутів, але була відкинута московською кавалерією. Вступивши в бій шведська кіннота успішно вела боротьбу з кавалерією противника, але під сильним гарматним вогнем змушена була відступити. За цей час шведська піхота перегрупувалась і розпочала новий штурм редутів, два з яких були здобуті, але знову нищівний вогонь московської артилерії змусив шведів залишити зайняті позиції. Спроба Карла XII обійти редути з півночі також зазнала невдачі. Навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем і шведи були змушені відступити в напрямку Будищинського лісу. Близько 9 год. ранку обидві армії, перегрупувавши свої сили, вступили у рукопашний бій, у результаті якого шведи не витримали натиску і почали залишати поле бою. До 11 години ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська. У Полтавській битві шведи втратили 9234 чол. вбитими та 2874 чол. пораненими. У полон потрапили фельдмаршал К. Г. Реншільд, перший міністр Шведської імперії граф Пінер, багато генералів та офіцерів. Втрати московської армії становили 1345 чол. вбитими і 3290 чол. пораненими. Рештки шведського війська під командуванням генерала А.-Л. Левенгаупта відступили вздовж р. Ворскли у напрямку Дніпра. Біля Переволочної Карл XII, І. Мазепа, К. Гордієнко та ще близько 50 старшин, разом із загонами шведів та козаків (всього бл. 3000 чол.) переправилися через Дніпро і відійшли у османські володіння. 30.6.(11.7).1709 армія А.-Л. Левенгаупта (16000 чол.) у районі Переволочної була оточена кіннотою під командуванням О. Меншикова і здалася у полон.
Особливу жорстокість проявила Москва, яка знищила дощенту гетьманську столицю Батурин під проводом того ж таки Меншикова. Було не тільки знищено усі укріплення, пограбовано скарбницю, але й сплюндровано гробниці січових отаманів.
Поразка Швеції
Полтавська битва ознаменувала вирішальний перелом у війні. Північна ліга відродилася: Фредрік IV порушив , Август II — Альтранштедский договір; данці вдерлися до Гольштейн-Готторпу, саксонці — до Речі Посполитої. Станіслав Лещинський сховався у Померанії.
У лютому 1710 данці зробили спробу висадитися у Шведській імперії, але зазнали невдачі. У червні 1710 Петро I взяв Виборг, в липні Ригу, у вересні — Ревель (Таллінн), встановивши повний контроль над Естляндією, Ліфляндією і Західною Карелією.
Восени 1710 року Карл XII за підтримки Королівства Франція переконав османського султана Ахмета III оголосити війну Московському царству.
Після невдалого для московитів Прутського походу 12 (23) червня 1711 Петро I був змушений укласти важкий Прутський мир з Османською імперією, зобов'язавшись повернути їй Азов, зруйнувати всі побудовані ним на Азовському морі фортеці і розірвати союз із Річчю Посполитою.
У 1712—1714 роках союзники Московського царства здобули низку перемог на європейському театрі військових дій. У 1713—1714 роках Московське царство окупувало частину території Фінляндії, в серпні 1714 московський галерний флот розбив шведський біля мису Гангут і рушив на Або. У липні 1717 був висаджений десант на острів Готланд, а на суші московська армія досягла Лулео. У серпні 1717 Московське царство перенесло військові дії на територію Шведської імперії, людські та фінансові ресурси якої були виснажені.
У 1718 році Петро I почав переговори з Карлом XII (Аландський конгрес), які, однак, були перервані після загибелі короля при облозі норвезької фортеці Фредріксгальд в грудні 1718 року. Сестра Карла Ульріка-Елеонора, що вступила на престол, і її партія стали шукати угоди із західними союзниками Московського царства. 1719 року Шведська імперія уклала союз з Ганновером, поступившись йому Бременом і Ферденом, в 1720 — з Прусією, продавши їй Штеттін та гирло Одеру, з Данією, зобов'язавшись сплачувати мито за прохід кораблів через Зундську протоку і не надавати підтримки герцогам Гольштейн-Готторп, а також з Великою Британією.
Однак шведам не вдалося домогтися перелому у війні з Петром I. Московські десанти періодично висаджувалися на узбережжі Шведської імперії. 1719 року шведський флот зазнав поразки біля острова Езель (нині Сааремаа), а 27 липня (7 серпня) 1720 — біля острова Генграм; спроба британської ескадри втрутитися в хід військових дій закінчилася невдачею. 1721 року московський загін висадився в районі Стокгольма, що змусило британців залишити Балтику.
Після п'ятимісячних переговорів у місті Ніштадті (Уусікаупункі) у Фінляндії 30 серпня (10 вересня) 1721 був підписаний мирний договір, за яким Шведська імперія поступалася Московському царству Балтією і південно-західну Карелію, зберігши за собою Фінляндію. У результаті Шведська імперія втратила свої володіння на східному березі Балтики і значну частину володінь в Німеччині, зберігши лише частину Померанії і острів Рюген.
Наслідки
У результаті Північної війни Московське царство отримало вихід до Балтійського моря, вирішивши одне зі своїх головних історичних завдань, тоді як Швеція втратила статус великої держави.
З дня Полтавської битви, як зазначає шведський історик Петер Енглунд, «закінчився період шведського панування, Московське царство почало звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Шведської імперії, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Шведської імперії до Московського царства, яке міцніє і перетворюється на велику державу». Україна з 1709 року втрачає свою незалежність, юридичні і міжнародно-правові чинники, а тому перестає існувати як держава. За підсумками війни до Московського царства були приєднані Іжорія, частина Карелії, Естляндія, Ліфляндія (Лівонія) і південна частина Фінляндії (до Виборга), заснований Санкт-Петербург. Московський вплив міцно утвердився і в Курляндії. Проте згідно з Ніштадтським договором зазначені території не були відступлені, а були продані Шведською імперією Московському царству за величезні гроші — 2 млн талерів (єфімок), що лягло важким додатковим тягарем на країну.
Див. також
Джерела
- Сокирко О. Г. Північна війна 1700—1721, Велика Північна війна, Третя Північна війна [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 222. — .
- Письма и бумаги Петра Великого. — Т.III. — Санкт-Петербург,1893; Т. ХІ. — Вып. І. — Москва, 1964.
- Письма и донесения иезуитов с России конца XVII и начала XVIII века. — Санкт-Петербург, 1904.
- Письма к государю императору Петру Великому от генерал-фельдмаршала графа Бориса Петровича Шереметева. — Ч. 3. — Москва, 1778—1779.
- Павленко Н. Петр Великий. — Москва, 1994.
- Павленко С. Восстание мазепинцев: мифы и реальность. — Чернигов, 2009.
- Чухліб Т. Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721 рр. (3-тє видання, виправлене і доповнене). — К., 2009. — 616 с.
- Чухліб Т. Мазепинська Україна між Російською та Шведськими коронами: дилема вибору протекції // Український історичний журнал. — № 2. — 2009. — С. 16 — 39 (бібліографія: сс. 33 — 39)
- Чухлиб Тарас. Украинско-российское сотрудничество во время начального периода Северной войны 1700—1721 гг. // Полтавская битва и ее международное значение. — Москва, Московский Кремль, 2009.
- В. М. Вдовенко. Північна війна 1700-21 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Північна війна (1700—1721)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pivnichna vijna Veli ka Pivni chna vijna u 1700 1721 rokah vijna koalicij Shveciyi ta Moskoviyi za panuvannya u Pivnichnij Centralnij ta Shidnij Yevropi Pochatkovimi liderami antishvedskogo soyuzu buli Petro I Frederik IV ta Avgust II Fridrih Fridrih IV ta Avgust II zaznali porazki vid Shveciyi pri Karli XII i vimusheni buli vijti z soyuzu u 1700 ta 1706 rokah vidpovidno ale znovu priyednalisya do nogo 1709 roku pislya porazki Karla XII u Poltavskij bitvi Georg I ta Gannoverske kurfyurstvo priyednalisya do koaliciyi u 1714 ta u 1717 rokah vidpovidno a Fridrih Vilgelm I ta Korolivstvo Prussiya priyednalisya do neyi u 1715 roci Pivnichna vijna Rosijsko shvedski vijni Velika Pivnichna vijna Poltavska bitva Gangutska bitva bitva pri Narvi Velika Pivnichna vijna Poltavska bitva Gangutska bitva bitva pri Narvi Data 22 lyutogo 1700 10 veresnya 1721 Misce Shidna Yevropa Rezultat Peremoga antishvedskoyi koaliciyi Storoni Shvedska imperiya Osmanska imperiya Rich Pospolita Getmanshina pislya 1708 Vijsko Zaporozke Nizove pislya 1708 Moskovske carstvo Daniya Norvegiya Saksoniya Getmanshina do 1708 Korolivstvo Prussiya Gannover Komanduvachi Karl XII Stanislav I Leshinskij Ahmed III Ivan Mazepa Kost Gordiyenko Petro I Velikij Oleksandr Menshikov Ivan Mazepa do 1708 Ivan Skoropadskij Avgust II Silnij Karl XII ocholiv shvedsku armiyu Do soyuznikiv Shveciyi vhodili Golshtejn Gottorpske gercogstvo kilka polskih magnativ pri Stanislavi I Leshinskomu 1704 1710 ta Ukrayina pri getmani Ivani Mazepi 1708 1710 Osmanska imperiya timchasovo prijmala storonu Karla XII i voyuvala proti Petra I Koli soyuz Daniyi Norvegiyi Saksoniyi ta Moskoviyi vvazhav za mozhlive peremogti Shveciyu yakoyu na toj chas praviv molodij Karl XII cej soyuz ogolosiv vijnu Shvedskij imperiyi Vijna pochalasya z potrijnoyi ataki na Golshtejn Gottorpske gercogstvo shvedsku Livoniyu ta shvedsku Ingermanlandiyu Shveciya vidbila danski ta rosijski napadi na Travendal serpen 1700 ta Narvu listopad 1700 vidpovidno i v kontrataci vishtovhnula sili Avgusta II cherez Rich Pospolitu do Saksoniyi u rezultati skinuvshi Avgusta II z tronu veresen 1706 i zmusivshi jogo viznati porazku Altranshtedskim dogovorom zhovten 1706 Dogovir takozh peredbachav ekstradiciyu ta stratu Joganna Rejngolda fon Patkulya arhitektora alyansu Tim chasom sili Petra I ogovtalisya pislya porazki pid Narvoyu i zajnyali poziciyu v baltijskih provinciyah Shveciyi de zakripili dostup Rosiyi do Baltijskogo morya zasnuvavshi 1703 roku Sankt Peterburg Karl XII projshov marshem iz Saksoniyi do Rosiyi abi protistoyati Petru I odnak kampaniya zakinchilasya 1709 roku znishennyam golovnoyi shvedskoyi armiyi u virishalnij Poltavskij bitvi ta vtecheyu Karla XII do osmanskogo mista Benderi 1711 roku Osmanska imperiya rozgromila rosijsko moldavsku armiyu pid chas Prutskogo pohodu odnak pidpisanij piznishe mirnij dogovir vreshti resht ne mav velikih naslidkiv dlya poziciyi Rosiyi Pislya porazki pid Poltavoyu antishvedska koaliciya ozhila i zgodom do neyi priyednalisya Gannover ta Prussiya Reshta shvedskih sil buli vivideni iz urazhenih chumoyu oblastej na pivden ta shid vid Baltijskogo morya kincevim rezultatom chogo stalo padinnya Rigi u 1710 roci Chleni koaliciyi rozdilili bilshist shvedskih dominioniv mizh soboyu znishivshi shvedskij U zahidnu Shveciyu vtorglos obyednane Dansko Norvezke korolivstvo a zi shodu Rosiya yaka okupuvala Finlyandiyu u 1714 roci Shveciya peremogla danskih napadnikiv u bitvi pri Helsingborzi 1710 Karl XII vidkriv norvezkij front ale buv ubitij u Fredriksteni v 1718 roci Vijna zakinchilasya porazkoyu Shveciyi zrobivshi Rosiyu novoyu dominuyuchoyu siloyu v Baltijskomu regioni i novoyu velikoyu siloyu v yevropejskij politici NazvaVeli ka Pivni chna vijna angl Great Northern War nim Grosser Nordischer Krieg shved Stora nordiska kriget Tretya Pivnichna vijna nim Dritter Nordischer Krieg Pivni chna vijna ros Severnaya vojna PrichiniYevropa naperedodni vijni Do pochatku 1700 roku perevazhna teritoriya Baltijskogo morya vidnosilas do Shvedskoyi imperiyi vse uzberezhzhya Finskoyi zatoki suchasni Baltijski krayini chastina pivdennogo uzberezhzhya Baltijskogo morya Kozhna z krayin Pivnichnogo soyuzu mala svoyi motivi dlya vhodzhennya u vijnu zi Shvedskoyu imperiyeyu Dlya Moskovskogo carstva otrimannya vihodu do Baltijskogo morya bulo v cej period chasu najvazhlivishim zovnishnopolitichnim i ekonomichnim zavdannyam 1617 roku za Stolbovskim mirnim dogovorom Moskovske carstvo bulo vimushene postupitisya Shvedskij imperiyi teritoriyeyu vid Ivangoroda do Ladozkogo ozera i tim samim povnistyu pozbulosya baltijskogo uzberezhzhya V hodi vijni 1656 1658 rokiv vdalosya zahopiti chastinu teritoriyi krayin Baltiyi Buli zahopleni Niyenshanc Noteburg i Dinaburg oblozhena Riga Prote vidnovlennya vijni z Richchyu Pospolitoyu zmusilo Moskovske carstvo pidpisati Kardiskij utochniti mirnij dogovir i povernuti Shvedskij imperiyi vsi zavojovani zemli Daniyu pidshtovhuvalo do konfliktu z Shvedskoyu imperiyeyu davnye supernictvo za panuvannya na Baltijskomu mori 1658 roku Karl H Gustav rozbiv danciv v hodi pohodu v Yutlandiyu i Zelandiyu i vidtorgnuv chastinu provincij na pivdni Skandinavskogo pivostrova Daniya Norvegiya vidmovilasya vid zboru mita pri prohodi sudiv cherez Zundsku protoku Krim togo dvi krayini gostro zmagalisya za vpliv na pivdennogo susida Daniyi gercogstvo Shlezvig Golshtejn Vstup do soyuzu Kurfyurstva Saksoniya poyasnyuvavsya zobov yazannyam Avgusta II Silnogo povernuti Rechi Pospolitij Liflyandiyu u razi jogo obrannya polskim korolem Cya provinciya opinilasya v rukah Shvedskoyi imperiyi za Olivskim mirnim dogovorom 1660 roku Spochatku koaliciya bula oformlena dogovorom 1699 roku mizh Moskovskim carstvom i Daniyeyu prichomu Moskoviya povinna bula vstupiti u vijnu tilki pislya ukladennya miru z Osmanskoyu imperiyeyu Voseni togo zh roku do peregovoriv doluchilisya predstavniki Avgusta II Karl HII Shvedskij Petro I Moskovskij Avgust II Saksonskij Fridrih Vilgelm IUchasnikiShvedska imperiya Getmanshina 1708 1709 Osmanska imperiya 1710 14 Krim 1710 14 Valahiya 1710 14 Varshavska konfederaciya 1704 1709 1700 1720 Gollandiya 1700 Angliya 1700 Shotlandiya 1700 Irlandiya 1700 Velika Britaniya 1719 1720 Moskovske carstvo Getmanshina Saksoniya 1700 1706 1709 1719 Rich Pospolita 1701 1704 1709 1719 Kurlyandiya Semigaliya 1700 1701 Sandomirska konfederaciya 1704 1709 Daniya Norvegiya 1700 1709 1720 Prussiya 1715 20 1715 19 Velika Britaniya 1717 19 Chornogoriya 1711 1712 Moldaviya 1711 PerebigPochatok Podiyi 1700 1709 Peremoga shvediv v bitvi pid Narvoyu 1700 Gustav Sederstrem 1910 Pochatok vijni harakterizuyetsya bezperervnoyu chergoyu shvedskih peremog 12 lyutogo 1700 roku vijska Saksoniyi vzyali v oblogu Rigu prote ne dosyagli uspihu U serpni togo zh roku danskij korol Frederik IV pochav vtorgnennya v Golshtejn Gottorpske gercogstvo na pivdni krayini Prote vijska 18 richnogo shvedskogo korolya Karla XII nespodivano visadilisya pid Kopengagenom Daniya Norvegiya bula vimushena uklasti Travendalskij mirnij dogovir i vidmovitisya vid soyuzu z Avgustom II Silnim pro soyuz z Petrom I todi she ne bulo vidomo oskilki Moskovske carstvo ne pochalo vijskovih dij Priblizno v cej zhe chas prijshla zvistka pro ukladennya Konstantinopolskogo mirnogo dogovoru z osmanami i Petro ogolosiv vijnu Shvedskij imperiyi i oblozhiv Narvu 19 listopada 1700 roku vijska Karla XII zavdali moskovskim vijskam vazhkoyi porazki v bitvi pid Narvoyu Pislya ciyeyi porazki na kilka rokiv v Yevropi zatverdilasya dumka pro povnu nediyezdatnist moskovskoyi armiyi a Karl otrimav prizvisko shvedskogo Oleksandra Makedonskogo 19 lipnya 1701 roku shvedi rozbili soyuzne saksonsko moskovsko kurlyandske vijsko na Dyuni pislya chogo do veresnya okupuvali gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi Shvedskij korol uhvaliv rishennya ne prodovzhuvati aktivni vijskovi diyi proti moskovskoyi armiyi a zavdati osnovnogo udaru po vijskah Avgusta II Istoriki rozhodyatsya v dumkah chi bulo ce rishennya shvedskogo korolya zumovleno ob yektivnimi prichinami nemozhlivistyu prodovzhiti nastup zalishivshi v tilu saksonsku armiyu abo osobistoyu nepriyaznyu do Avgusta i znevagoyu do vijsk Petra Shvedski vijska vtorglisya na teritoriyu Rechi Pospolitoyi i zavdali kilka vidchutnih porazok saksonskij armiyi 1701 roku bula vzyata Varshava v 1702 otrimani peremogi pid Torunnyu i Krakovom v 1703 u Danciga i v Poznani A 14 sichnya 1704 roku sejm pozbaviv vladi Avgusta II yak korolya Rechi Pospolitoyi i obrav novim korolem shvedskogo stavlenika Stanislava Leshinskogo Tim chasom na moskovskomu fronti ne velosya masshtabnih vijskovih dij Ce dalo Petrovi I mozhlivist vidnoviti sili pislya porazki pid Narvoyu Vzhe 1702 roku moskoviti znov perejshli do nastupalnih operacij U lipni 1702 roku Sheremetyev rozgromiv shvedski vijska polkovnika Shlippenbaha u bitvi pri Gummelsgofi pislya chogo vdersya do Liflyandiyi U hodi kampaniyi 1702 1703 rokiv v rukah moskovitiv opinilasya vsya techiya Nevi sho ohoronyalasya dvoma fortecyami u vitokah richki forteceyu Shlisselburg Oreshek a u girli zasnovanim 27 travnya 1703 roku Sankt Peterburgom same tam pri vpadinni richki do Nevi znahodilasya vzyata Petrom I shvedska fortecya Niyenshanc rozibrana piznishe dlya budivnictva Sankt Peterburga Nareshti 1704 roku moskovski vijska zahopili Narvu Shturm forteci naochno prodemonstruvav zroslu majsternist i osnashenist moskovskoyi armiyi Diyi Karla XII viklikali nevdovolennya v Rechi Pospolitij 1704 roku zibralasya Sandomirska konferenciya z metoyu ob yednannya prihilnikiv Avgusta II na yakij progolosheno neviznannya Stanislava Leshinskogo korolem 19 30 serpnya 1704 roku bula ukladena Narvska ugoda mizh Moskovskim carstvom i predstavnikami Rechi Pospolitoyi pro soyuz proti Shvedskoyi imperiyi zgidno z ciyeyu ugodoyu Rich Pospolita oficijno vstupala u vijnu na boci Pivnichnogo soyuzu Moskovske carstvo spilno z Kurfyurstvom Saksoniya rozgornulo vijskovi diyi na teritoriyi Rechi Pospolitoyi Dokladnishe Grodnenska kampaniya 1705 roku bula zdobuta peremoga nad vijskami Leshinskogo bilya Varshavi Naprikinci 1705 roku osnovni moskovski sili zupinilisya na zimivlyu u Grodno Nespodivano u sichni 1706 roku Karl XII spryamuvav tudi znachni sili Soyuzniki rozrahovuvali dati bij pislya pidhodu saksonskih pidkriplen Ale 13 24 lyutogo 1706 roku shvedi zavdali nishivnoyi porazki saksonskij armiyi u bitvi pri Fraushtadti rozbivshi vtrichi chiselnishi sili suprotivnika Zalishivshis bez nadiyi na pidkriplennya moskovska armiya bula vimushena vidstupiti u napryami Kiyeva Ale Karl znov ne pishov za vijskami Petra a rozvernuv svoyu armiyu proti saksonciv Cogo razu shvedi vtorglisya vzhe na teritoriyu samogo Kurfyurstva Saksoniya 24 veresnya 5 zhovtnya 1706 roku Avgust II uklav tayemnu mirnu ugodu z Shvedskoyu imperiyeyu Za dogovorom vin vidmovlyavsya vid prestolu Rechi Pospolitoyi na korist Stanislava Leshinskogo rozrivav soyuz z Moskovskim carstvom i zobov yazuvavsya viplatiti kontribuciyu na utrimannya shvedskoyi armiyi Prote ne navazhuyuchis ogolositi pro zradu u prisutnosti moskovskoyi armiyi pid komanduvannyam Oleksandra Menshikova Avgust II zmushenij buv zi svoyimi vijskami brati uchast u bitvi pri Kalishi 18 29 zhovtnya 1706 roku Bitva zakinchilasya povnoyu peremogoyu moskovskoyi armiyi i polonennyam shvedskogo komanduvacha Cya bitva stala najbilshoyu za uchastyu moskovskoyi armiyi z pochatku vijni Ale popri bliskuchu peremogu Moskovske carstvo zalishilosya u vijni z Shvedskoyu imperiyeyu naodinci Moskovskij pohid Karla XII 1708 roku Karl XII shvedskij korol pochav zdijsnyuvati svij davnij zadum pro pohid na Moskoviyu Pohid mav vidbutisya v napryamku na Smolensk i na Moskvu cherez teritoriyu Litvi ta Bilorusi Spochatku pohid sklavsya vdalo Ale pislya kilkoh nevdach u serpni veresni Karl vidmovivsya vid poperednogo planu Vin virishiv povernuti v Ukrayinu spodivayuchis zabezpechiti svoyu armiyu proviantom ta zmicniti yiyi potugu kozackimi polkami j vijskom Leshinskogo Shvedskij korol takozh pokladav nadiyi na dopomogu krimskogo hana ta osmanskogo sultana Ukrayina Dokladnishe Pivnichna vijna v Ukrayini Pislya uspishnogo zavershennya voyennih dij na teritoriyi Rechi Pospolitoyi ta Saksoniyi korol Shvedskoyi imperiyi Karl XII virishiv zavdati ostatochnoyi porazki Moskovskij derzhavi Z ciyeyu metoyu navesni 1708 roku jogo armiya rozpochala pohid cherez biloruski zemli na Smolensk i dali na Moskvu 14 lipnya 1708 roku u bitvi pri Golovchini shvedi zavdali porazki moskovskomu vijsku ale moskovskij car zmig uspishno vidvesti svoyi vijska do Smolenska Odnak protidiya moskovskih vijsk ta hid tayemnih peregovoriv Karla XII ta jogo soyuznika polskogo korolya S Leshinskogo z getmanom I Mazepoyu zmusila shvedske komanduvannya zminiti pochatkovij plan voyennih dij Ukrayinskij getman zvazhivsya na vedennya peregovoriv z metoyu stvorennya ukrayinsko shvedskogo voyenno politichnogo soyuzu pislya togo yak diznavsya pro namir moskovskogo carya Petra I likviduvati politichnu avtonomiyu Ukrayini Comu spriyalo rizke zrostannya podatkovih vijskovih ta inshih tyagariv yakih zaznavala Getmanshina pid chas Pivnichnoyi vijni z boku moskovskoyi administraciyi a takozh vimoga carskogo uryadu povernuti Pravoberezhnu Ukrayinu do skladu Rechi Pospolitoyi Krim togo I Mazepa pragnuv zabezpechiti nezalezhnist Ukrayini u vipadku peremogi u vijni shvediv U zhovtni 1708 shvedska armiya vstupila na ukrayinski zemli Takij rozvitok podij zmusiv I Mazepu vidkrito perejti na storonu shvedskih vijsk i ob yednatisya z nimi dlya vedennya vijni z Moskoviyeyu Vidsutnist bilshoyi chastini kozackih vijsk v Ukrayini zhorstokist carskih represij ta inshi prichini ne dali mozhlivosti getmanu nadati shvedam suttyevoyi dopomogi Suvora zima 1708 1709 rokiv seriya vijskovih nevdach vidsutnist obicyanoyi dopomogi z Krimskogo hanstva Osmanskoyi imperiyi ta Rechi Pospolitoyi znachno pogirshili stanovishe armiyi Karla XII Lishe pidtrimka koshovogo otamana Zaporizkoyi Sichi K Gordiyenka yakij na choli 8000 zagonu kozakiv u kvitni 1709 priyednavsya do shvedskogo vijska desho pokrashila situaciyu V takih umovah Karl XII virishiv rozpochati nastup na Moskvu cherez Harkiv ta Kursk Suttyevoyu pereshkodoyu na comu shlyahu bula Poltava roztashovana na perehresti vazhlivih shlyahiv Zahishav misto moskovskij garnizon 4300 chol yakij ocholyuvav polkovnik O Kelin a takozh 2600 zhiteliv mista Poltavska bitva Dokladnishe Poltavska bitva Na pochatku travnya 1709 shvedski vijska zdijsnili sprobu shturmom zdobuti misto ale nevdacha zmusila yih rozpochati dovgotrivalu oblogu Poltavi Vperta oborona mista moskovskim garnizonom nadovgo skuvala golovni sili Karla XII i zavdala yim znachnih vtrat ponad 6 tis chol bulo vbito Ce dalo mozhlivist moskovskomu komanduvannyu zoserediti sili i pidgotuvatisya do generalnogo boyu yakij Petro I planuvav provesti 29 6 10 7 1709 Carskimi vijskami bulo zbudovano ukriplenij tabir pidstupi do yakogo ohoronyali 6 poperechnih ta 4 pozdovzhnih reduti Armiya Petra I narahovuvala 42500 chol ta 102 garmati Krim togo virne carevi ukrayinske kozacke vijsko getmana I Skoropadskogo peretinalo shvedam shlyah do vidstupu u napryami Dnipra Shvedska armiya skladalasya z 31000 chol ta 6 garmat Getmanski vijska bezposerednoyi uchasti u Poltavskij bitvi ne brali Voni ohoronyali shvedskij oboz chastkovo brali uchast v oblozi Poltavi sho ne dozvolilo moskovskij armiyi otochiti vijsko Karla XII abo garnizonu Poltavi zdijsniti vilazku proti shvediv Karl XII diznavshis vnochi 26 6 pro mozhlivist pributtya na dopomogu Petru I 40 tisyachnogo vijska hana Dyuki virishiv viperediti moskovske komanduvannya i pershim rozpochati bitvu Buduchi poranenim naperedodni korol peredav komanduvannya feldmarshalu K G Renshildu O 5 god ranku 27 6 8 07 1709 shvedska pihota rozpochala shturm redutiv ale bula vidkinuta moskovskoyu kavaleriyeyu Vstupivshi v bij shvedska kinnota uspishno vela borotbu z kavaleriyeyu protivnika ale pid silnim garmatnim vognem zmushena bula vidstupiti Za cej chas shvedska pihota peregrupuvalas i rozpochala novij shturm redutiv dva z yakih buli zdobuti ale znovu nishivnij vogon moskovskoyi artileriyi zmusiv shvediv zalishiti zajnyati poziciyi Sproba Karla XII obijti reduti z pivnochi takozh zaznala nevdachi Navalnij nastup shvedskoyi pihoti buv zupinenij garmatnim vognem i shvedi buli zmusheni vidstupiti v napryamku Budishinskogo lisu Blizko 9 god ranku obidvi armiyi peregrupuvavshi svoyi sili vstupili u rukopashnij bij u rezultati yakogo shvedi ne vitrimali natisku i pochali zalishati pole boyu Do 11 godini ranku bitva zakinchilas cilkovitoyu porazkoyu shvedskogo vijska U Poltavskij bitvi shvedi vtratili 9234 chol vbitimi ta 2874 chol poranenimi U polon potrapili feldmarshal K G Renshild pershij ministr Shvedskoyi imperiyi graf Piner bagato generaliv ta oficeriv Vtrati moskovskoyi armiyi stanovili 1345 chol vbitimi i 3290 chol poranenimi Reshtki shvedskogo vijska pid komanduvannyam generala A L Levengaupta vidstupili vzdovzh r Vorskli u napryamku Dnipra Bilya Perevolochnoyi Karl XII I Mazepa K Gordiyenko ta she blizko 50 starshin razom iz zagonami shvediv ta kozakiv vsogo bl 3000 chol perepravilisya cherez Dnipro i vidijshli u osmanski volodinnya 30 6 11 7 1709 armiya A L Levengaupta 16000 chol u rajoni Perevolochnoyi bula otochena kinnotoyu pid komanduvannyam O Menshikova i zdalasya u polon Osoblivu zhorstokist proyavila Moskva yaka znishila doshentu getmansku stolicyu Baturin pid provodom togo zh taki Menshikova Bulo ne tilki znisheno usi ukriplennya pograbovano skarbnicyu ale j splyundrovano grobnici sichovih otamaniv Porazka Shveciyi Podiyi 1709 1721 Poltavska bitva oznamenuvala virishalnij perelom u vijni Pivnichna liga vidrodilasya Fredrik IV porushiv Avgust II Altranshtedskij dogovir danci vderlisya do Golshtejn Gottorpu saksonci do Rechi Pospolitoyi Stanislav Leshinskij shovavsya u Pomeraniyi U lyutomu 1710 danci zrobili sprobu visaditisya u Shvedskij imperiyi ale zaznali nevdachi U chervni 1710 Petro I vzyav Viborg v lipni Rigu u veresni Revel Tallinn vstanovivshi povnij kontrol nad Estlyandiyeyu Liflyandiyeyu i Zahidnoyu Kareliyeyu Voseni 1710 roku Karl XII za pidtrimki Korolivstva Franciya perekonav osmanskogo sultana Ahmeta III ogolositi vijnu Moskovskomu carstvu Pislya nevdalogo dlya moskovitiv Prutskogo pohodu 12 23 chervnya 1711 Petro I buv zmushenij uklasti vazhkij Prutskij mir z Osmanskoyu imperiyeyu zobov yazavshis povernuti yij Azov zrujnuvati vsi pobudovani nim na Azovskomu mori forteci i rozirvati soyuz iz Richchyu Pospolitoyu U 1712 1714 rokah soyuzniki Moskovskogo carstva zdobuli nizku peremog na yevropejskomu teatri vijskovih dij U 1713 1714 rokah Moskovske carstvo okupuvalo chastinu teritoriyi Finlyandiyi v serpni 1714 moskovskij galernij flot rozbiv shvedskij bilya misu Gangut i rushiv na Abo U lipni 1717 buv visadzhenij desant na ostriv Gotland a na sushi moskovska armiya dosyagla Luleo U serpni 1717 Moskovske carstvo pereneslo vijskovi diyi na teritoriyu Shvedskoyi imperiyi lyudski ta finansovi resursi yakoyi buli visnazheni U 1718 roci Petro I pochav peregovori z Karlom XII Alandskij kongres yaki odnak buli perervani pislya zagibeli korolya pri oblozi norvezkoyi forteci Fredriksgald v grudni 1718 roku Sestra Karla Ulrika Eleonora sho vstupila na prestol i yiyi partiya stali shukati ugodi iz zahidnimi soyuznikami Moskovskogo carstva 1719 roku Shvedska imperiya uklala soyuz z Gannoverom postupivshis jomu Bremenom i Ferdenom v 1720 z Prusiyeyu prodavshi yij Shtettin ta girlo Oderu z Daniyeyu zobov yazavshis splachuvati mito za prohid korabliv cherez Zundsku protoku i ne nadavati pidtrimki gercogam Golshtejn Gottorp a takozh z Velikoyu Britaniyeyu Odnak shvedam ne vdalosya domogtisya perelomu u vijni z Petrom I Moskovski desanti periodichno visadzhuvalisya na uzberezhzhi Shvedskoyi imperiyi 1719 roku shvedskij flot zaznav porazki bilya ostrova Ezel nini Saaremaa a 27 lipnya 7 serpnya 1720 bilya ostrova Gengram sproba britanskoyi eskadri vtrutitisya v hid vijskovih dij zakinchilasya nevdacheyu 1721 roku moskovskij zagin visadivsya v rajoni Stokgolma sho zmusilo britanciv zalishiti Baltiku Pislya p yatimisyachnih peregovoriv u misti Nishtadti Uusikaupunki u Finlyandiyi 30 serpnya 10 veresnya 1721 buv pidpisanij mirnij dogovir za yakim Shvedska imperiya postupalasya Moskovskomu carstvu Baltiyeyu i pivdenno zahidnu Kareliyu zberigshi za soboyu Finlyandiyu U rezultati Shvedska imperiya vtratila svoyi volodinnya na shidnomu berezi Baltiki i znachnu chastinu volodin v Nimechchini zberigshi lishe chastinu Pomeraniyi i ostriv Ryugen NaslidkiU rezultati Pivnichnoyi vijni Moskovske carstvo otrimalo vihid do Baltijskogo morya virishivshi odne zi svoyih golovnih istorichnih zavdan todi yak Shveciya vtratila status velikoyi derzhavi Z dnya Poltavskoyi bitvi yak zaznachaye shvedskij istorik Peter Englund zakinchivsya period shvedskogo panuvannya Moskovske carstvo pochalo zvilnyatisya vid svogo starogo voroga mogutnogo susida yakij zakrivav vihid do Baltijskogo morya Vodnochas Poltavska bitva stala kolosalnoyu katastrofoyu ne tilki dlya Shvedskoyi imperiyi ale j dlya Yevropi vona zlamala kolishnij balans vladi mogutnist pislya Poltavi perehodit vid Shvedskoyi imperiyi do Moskovskogo carstva yake micniye i peretvoryuyetsya na veliku derzhavu Ukrayina z 1709 roku vtrachaye svoyu nezalezhnist yuridichni i mizhnarodno pravovi chinniki a tomu perestaye isnuvati yak derzhava Za pidsumkami vijni do Moskovskogo carstva buli priyednani Izhoriya chastina Kareliyi Estlyandiya Liflyandiya Livoniya i pivdenna chastina Finlyandiyi do Viborga zasnovanij Sankt Peterburg Moskovskij vpliv micno utverdivsya i v Kurlyandiyi Prote zgidno z Nishtadtskim dogovorom zaznacheni teritoriyi ne buli vidstupleni a buli prodani Shvedskoyu imperiyeyu Moskovskomu carstvu za velichezni groshi 2 mln taleriv yefimok sho lyaglo vazhkim dodatkovim tyagarem na krayinu Div takozhPivnichna vijna v Ukrayini Epoha Svobodi Feldmarshal Shveciya Spisok shvedskih feldmarshaliv Chuma pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijniDzherelaSokirko O G Pivnichna vijna 1700 1721 Velika Pivnichna vijna Tretya Pivnichna vijna 4 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 222 ISBN 978 966 00 1142 7 Pisma i bumagi Petra Velikogo T III Sankt Peterburg 1893 T HI Vyp I Moskva 1964 Pisma i doneseniya iezuitov s Rossii konca XVII i nachala XVIII veka Sankt Peterburg 1904 Pisma k gosudaryu imperatoru Petru Velikomu ot general feldmarshala grafa Borisa Petrovicha Sheremeteva Ch 3 Moskva 1778 1779 Pavlenko N Petr Velikij Moskva 1994 Pavlenko S Vosstanie mazepincev mify i realnost Chernigov 2009 Chuhlib T Kozaki i Monarhi Mizhnarodni vidnosini rannomodernoyi Ukrayinskoyi derzhavi 1648 1721 rr 3 tye vidannya vipravlene i dopovnene K 2009 616 s Chuhlib T Mazepinska Ukrayina mizh Rosijskoyu ta Shvedskimi koronami dilema viboru protekciyi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2 2009 S 16 39 bibliografiya ss 33 39 Chuhlib Taras Ukrainsko rossijskoe sotrudnichestvo vo vremya nachalnogo perioda Severnoj vojny 1700 1721 gg Poltavskaya bitva i ee mezhdunarodnoe znachenie Moskva Moskovskij Kreml 2009 V M Vdovenko Pivnichna vijna 1700 21 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichna vijna 1700 1721