Одра | |
---|---|
Одра у Вроцлаві | |
| |
49°36′47″ пн. ш. 17°31′14″ сх. д. / 49.61330000002777751° пн. ш. 17.52080000002777993° сх. д. | |
Витік | , Судети |
• координати | 49°36′47″ пн. ш. 17°31′15″ сх. д. / 49.61306° пн. ш. 17.52083° сх. д. |
• висота, м | 634 м |
Гирло | Щецинська затока Балтійського моря |
• координати | 53°40′19″ пн. ш. 14°31′24″ сх. д. / 53.67194° пн. ш. 14.52333° сх. д. |
• висота, м | 0 |
Басейн | Балтійське море |
Країни: | Чехія, Республіка Польща і Німеччина |
Прирічкові країни: | Чехія, Польща, Німеччина |
Регіон | Бранденбург Опольське воєводство Нижньосілезьке воєводство Сілезьке воєводство Любуське воєводство Західнопоморське воєводство Оломоуцький край Мораво-Сілезький край |
Довжина | 854 км |
Площа басейну: | 118 861 км² |
Середньорічний стік | 574 м³/сек |
Притоки: | Бубр, Ниса-Лужицька, Ниса-Клодзька, Олава, Качава (ліві) Варта, Барич (праві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Одра (пол. і чеськ. Odra, сіл. Uodra), також Одер (нім. Oder) — міжнародна річка в Центральній Європі. Протікає в західній Польщі, східній Німеччині та східній Чехії. Бере початок у Судетських горах (Чехія) на висоті 634 м над рівнем моря (). Впадає в Щецинської затоки Балтійського моря трьома гирлами — Дзівна, Свіна, Пене. Площа басейну становить 118 861 км², 106 056 з яких у Польщі (89 %), 7 217 у Чехії (6 %), і 5 587 у Німеччині (5 %). Довжина 854 км: 112 км у Чехії, 742 км у Польщі (враховуючи 187 км на кордоні з Німеччиною). На Одрі розташовані великі міста Острава, Вроцлав і Щецин.
Назва
Слов'янська назва — Одра. Її використовують у Чехії, Польщі, Сілезії та Лужиці. Німецька назва — Одер. Вона поширена в Німеччині та інших країнах. В Україні використовуються обидві назви.
Стародавні римляни називали річку Wiadua, або Wiadrus; середньовічною латиною назва річки: Od(d)era; латиною періоду Відродження: Viadrus.
Загальна інформація
Джерело Одри розташоване на південно-східній стороні гори Фідлув Копець в на висоті 633 м над рівнем моря, звідти річка прямує Моравською брамою, далі через Сілезію. У верхній течії між Богуміном і гирлом Ользи на короткій ділянці річка є кордоном між Польщею та Чехією, а в нижній — від гирла Ниси-Лужицької (на 542,4 км течії) — між Польщею та Німеччиною (161,7 км). У Костшин-над-Одрою в Одру впадає Варта.
Нижче міста Грифіно в селі Відухова на 704,1 км, Одра розгалужується на два гирла — Східна Одра, що переходить у та вливається до озера Домб'є, протікає через центральні ділові райони Щецина, і Західну Одру що оминає із заходу озеро Домбе. В околицях Щецину в Мендзиздроє, Одра вже розгалужується (на додаток до Одеру Східного і Західного) на , і . Північний рукав Західної Одри, від північного мосту Траси Замкової в Щецині, належить до акваторії польських внутрішніх морських вод.
Ділянка річки від Полице, що об'єднує Західний Одер та води з озера Домбе, прямує до Одерської губи та має назву (Domiąża).
Середній ухил річки в її верхній течії становить 7 ‰, нижче Моравської брами падає до 1 ‰ і середній ухил по всій довжині становить 0,73 ‰.
Гідрографія
Одра має обмежений обсяг стоку; її середнє відношення стоку до опадів є найнижчим серед річок, що впадають у Балтику. У маловодні періоди, влітку і восени, річка живиться від водосховищ, побудованих у верхів'ях на її притоках. Влітку в верхів'ях водної системи Одри йдуть сильні дощі, а навесні її середня і нижня течії страждають від повені, викликаної талими водами. Обсяг стоку залежить від кількості опадів. Наприклад, у період 1951-80 рр. в верхній течії річки стік Одри становив 45 м³/сек, з екстремумами 4,25 і 890 м³/сек; у той же період в середній течії річки стік становив 530 м³/сек, а крайні значення — 156 та 2169 м³/сек. Річка покрита льодом до 40 днів на рік.
Сильні паводки: липень — серпень 1496, серпень 1501, серпень — вересень 1515, березень 1565, липень 1675, березень — квітень 1698, березень — квітень 1709, червень — липень 1736, квітень 1785, серпень — вересень 1813, березень 1830, вересень 1831, березень 1838, серпень — вересень 1854, лютий — березень 1876, березень 1891, липень 1903, жовтень 1915, червень 1926, жовтень — листопад 1930, березень — квітень 1940, березень — квітень 1947, січень 1982), липень — серпень 1997, травень — червень 2010.
Як і у випадку з багатьма іншими річками світу, які течуть через індустріальні регіони, води Одра сильно забруднені. За даними інспекції з охорони довкілля тільки за 2012 рік води Одри винесли в Балтійське море велику кількість важких металів, в тому числі 19,1 тонн цинку, 56,1 тонн міді, 7,5 тонн свинцю, 0,4 тонни кадмію, 26,5 тонн нікелю і близько 200 кг ртуті. З риб, які все ще зустрічаються в річці, найпоширенішими є лящ і вугор.
Притоки
Ліві притоки — Опава, Псіна, Цисек, , Страдуня, Особлога, Прушковський Потік, Ниса-Клодзька, Олава, Шленза, Бистшиця, Шредська Вода, Ціха Вода, Качава, , Зімниця, Дембняк, Бяла Вода, Чарна Струга, Шльонська Охла, Холодний Потік, Бубр, Лом'янка, , Ниса-Лужицька, Фінов, Гуниця.
Праві — Остравіце, Ольза, Руда, Беравка, Клодниця, , Мала-Панев, Стобрава, Відава, Єзєжиця, Барич, Кжицькі-Рув, Обжиця, Яблонна, Плішка, Олобок, Грижинка, Варта, Мисла, Кужиця, Стуб'я, Ружиця, Тива, Плоня, Іна, Говениця.
Канали
Одра судноплавна на більшій частині своєї течії, від міста Кендзежин-Козле, де річка з'єднується з Глівіцким каналом, до Щецинської затоки.
Канали поєднують Одру з річками Гафель, Шпрее, Вісла та Клодниця.
- Гливицький канал (праворуч, на 98 км течії річки, Кендзежин-Козле),
- Канал Одер-Шпрее (ліворуч, на 553 км течії річки, Айзенхюттенштадт),
- (ліворуч, на 667 км течії річки, , з'єднує Одер і Гафель, втратив своє економічне значення 1914 року після завершення будівництва нового каналу Одер-Гафель),
- (ліворуч, на 667 км течії річки, Хоензатен),
- (нім. Hohensaaten-Friedrichsthaler Wasserstraße, HoFriWa) (ліворуч, Західна Одра, Хоензатен),
- через річку Варта, її притоку Нотець, Бидгощський канал і річку Брда Одра з'єднується з Віслою.
Міста на Одрі
Основна секція: Острава, Богумін (Чехія), Ратибор, Кендзежин-Козьле, Крапковіце, Ополе, Бжеґ, Олава, Єльч-Лясковіце, Вроцлав, Бжег-Дольний, Сцинава, Шліхтинґова, Ґлоґув, Битом-Оджанський, Нова Суль, Кросно-Оджанське (Польща), Айзенхюттенштадт, Франкфурт-на-Одері (Німеччина), Слубіце, Костшин-над-Одрою, Цединя (Польща), Шведт, Гарц (Німеччина), Грифіно, Щецин, Полиці (Польща).
Секція Дзівни (між островом Волін і материковою Польщею): Волін, Камінь-Поморський, Дзівнув (Польща).
Секція Свіни (між островами Волін і Узедом): Свіноуйсьце (Польща).
Щецинська затока: Нове Варпно (Польща) і Уккермунде (Німеччина).
Секція Пєєнє (між островом Узедом і материковою Німеччиною): Узедом, , Вольгаст (Німеччина).
Галерея
- Одра у селі Якубчовіце (Чехія)
- Одра у Остраві
- Одра біля Уразу (Польща)
- Одра біля Ратибору
- Міст П'ястів в Ополе
- Острів Тумський на Одрі (Вроцлав)
- Одра у Ґлоґуві
- Злиття Одри і Ниси-Лужицької
- Одра (Одер) у Німеччині
- Одра взимку
- Замерзла Одра біля Шведту
- Одра у Франкфурті-на-Одері
- Одра у Костшині-над-Одрою
- Одра у Щецині
Примітки
- DIBAVOD — ISSN 0322-8916
- Nowa encyklopedia powszechna PWN. T. 4. Warszawa: PWN, 1996, s. 600.
- Ogólna charakterystyka obszaru działania RZGW w Szczecinie (польською) . RZGW w Szczecinie. Процитовано 15 грудня 2009.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - Śródlądowe drogi wodne w regionie (PDF) (польською) . RZGW w Szczecinie. Процитовано 15 грудня 2009.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - . Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
- Rocznik Statystyczny Gospodarki Morskiej 2013
Посилання
- Oder River (river, Europe) «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Одра БСЭ (рос.)
- Odra, niem. Oder, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 386. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
orig nazva OdraOdra u Vroclavi49 36 47 pn sh 17 31 14 sh d 49 61330000002777751 pn sh 17 52080000002777993 sh d 49 61330000002777751 17 52080000002777993Vitik Sudeti koordinati 49 36 47 pn sh 17 31 15 sh d 49 61306 pn sh 17 52083 sh d 49 61306 17 52083 visota m 634 mGirlo Shecinska zatoka Baltijskogo morya koordinati 53 40 19 pn sh 14 31 24 sh d 53 67194 pn sh 14 52333 sh d 53 67194 14 52333 visota m 0Basejn Baltijske moreKrayini Chehiya Respublika Polsha i NimechchinaPririchkovi krayini Chehiya Polsha NimechchinaRegion Brandenburg Opolske voyevodstvo Nizhnosilezke voyevodstvo Silezke voyevodstvo Lyubuske voyevodstvo Zahidnopomorske voyevodstvo Olomouckij kraj Moravo Silezkij krajDovzhina 854 kmPlosha basejnu 118 861 km Serednorichnij stik 574 m sekPritoki Bubr Nisa Luzhicka Nisa Klodzka Olava Kachava livi Varta Barich pravi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Odra znachennya Basejn Odri z roztashovanimi na richci mistami Odra pol i chesk Odra sil Uodra takozh Oder nim Oder mizhnarodna richka v Centralnij Yevropi Protikaye v zahidnij Polshi shidnij Nimechchini ta shidnij Chehiyi Bere pochatok u Sudetskih gorah Chehiya na visoti 634 m nad rivnem morya Vpadaye v Shecinskoyi zatoki Baltijskogo morya troma girlami Dzivna Svina Pene Plosha basejnu stanovit 118 861 km 106 056 z yakih u Polshi 89 7 217 u Chehiyi 6 i 5 587 u Nimechchini 5 Dovzhina 854 km 112 km u Chehiyi 742 km u Polshi vrahovuyuchi 187 km na kordoni z Nimechchinoyu Na Odri roztashovani veliki mista Ostrava Vroclav i Shecin NazvaSlov yanska nazva Odra Yiyi vikoristovuyut u Chehiyi Polshi Sileziyi ta Luzhici Nimecka nazva Oder Vona poshirena v Nimechchini ta inshih krayinah V Ukrayini vikoristovuyutsya obidvi nazvi Starodavni rimlyani nazivali richku Wiadua abo Wiadrus serednovichnoyu latinoyu nazva richki Od d era latinoyu periodu Vidrodzhennya Viadrus Zagalna informaciyaDzherelo Odri roztashovane na pivdenno shidnij storoni gori Fidluv Kopec v na visoti 633 m nad rivnem morya zvidti richka pryamuye Moravskoyu bramoyu dali cherez Sileziyu U verhnij techiyi mizh Boguminom i girlom Olzi na korotkij dilyanci richka ye kordonom mizh Polsheyu ta Chehiyeyu a v nizhnij vid girla Nisi Luzhickoyi na 542 4 km techiyi mizh Polsheyu ta Nimechchinoyu 161 7 km U Kostshin nad Odroyu v Odru vpadaye Varta Nizhche mista Grifino v seli Viduhova na 704 1 km Odra rozgaluzhuyetsya na dva girla Shidna Odra sho perehodit u ta vlivayetsya do ozera Domb ye protikaye cherez centralni dilovi rajoni Shecina i Zahidnu Odru sho ominaye iz zahodu ozero Dombe V okolicyah Shecinu v Mendzizdroye Odra vzhe rozgaluzhuyetsya na dodatok do Oderu Shidnogo i Zahidnogo na i Pivnichnij rukav Zahidnoyi Odri vid pivnichnogo mostu Trasi Zamkovoyi v Shecini nalezhit do akvatoriyi polskih vnutrishnih morskih vod Dilyanka richki vid Police sho ob yednuye Zahidnij Oder ta vodi z ozera Dombe pryamuye do Oderskoyi gubi ta maye nazvu Domiaza Serednij uhil richki v yiyi verhnij techiyi stanovit 7 nizhche Moravskoyi brami padaye do 1 i serednij uhil po vsij dovzhini stanovit 0 73 GidrografiyaOdra maye obmezhenij obsyag stoku yiyi serednye vidnoshennya stoku do opadiv ye najnizhchim sered richok sho vpadayut u Baltiku U malovodni periodi vlitku i voseni richka zhivitsya vid vodoshovish pobudovanih u verhiv yah na yiyi pritokah Vlitku v verhiv yah vodnoyi sistemi Odri jdut silni doshi a navesni yiyi serednya i nizhnya techiyi strazhdayut vid poveni viklikanoyi talimi vodami Obsyag stoku zalezhit vid kilkosti opadiv Napriklad u period 1951 80 rr v verhnij techiyi richki stik Odri stanoviv 45 m sek z ekstremumami 4 25 i 890 m sek u toj zhe period v serednij techiyi richki stik stanoviv 530 m sek a krajni znachennya 156 ta 2169 m sek Richka pokrita lodom do 40 dniv na rik Silni pavodki lipen serpen 1496 serpen 1501 serpen veresen 1515 berezen 1565 lipen 1675 berezen kviten 1698 berezen kviten 1709 cherven lipen 1736 kviten 1785 serpen veresen 1813 berezen 1830 veresen 1831 berezen 1838 serpen veresen 1854 lyutij berezen 1876 berezen 1891 lipen 1903 zhovten 1915 cherven 1926 zhovten listopad 1930 berezen kviten 1940 berezen kviten 1947 sichen 1982 lipen serpen 1997 traven cherven 2010 Yak i u vipadku z bagatma inshimi richkami svitu yaki techut cherez industrialni regioni vodi Odra silno zabrudneni Za danimi inspekciyi z ohoroni dovkillya tilki za 2012 rik vodi Odri vinesli v Baltijske more veliku kilkist vazhkih metaliv v tomu chisli 19 1 tonn cinku 56 1 tonn midi 7 5 tonn svincyu 0 4 tonni kadmiyu 26 5 tonn nikelyu i blizko 200 kg rtuti Z rib yaki vse she zustrichayutsya v richci najposhirenishimi ye lyash i vugor PritokiLivi pritoki Opava Psina Cisek Stradunya Osobloga Prushkovskij Potik Nisa Klodzka Olava Shlenza Bistshicya Shredska Voda Ciha Voda Kachava Zimnicya Dembnyak Byala Voda Charna Struga Shlonska Ohla Holodnij Potik Bubr Lom yanka Nisa Luzhicka Finov Gunicya Pravi Ostravice Olza Ruda Beravka Klodnicya Mala Panev Stobrava Vidava Yezyezhicya Barich Kzhicki Ruv Obzhicya Yablonna Plishka Olobok Grizhinka Varta Misla Kuzhicya Stub ya Ruzhicya Tiva Plonya Ina Govenicya KanaliOdra sudnoplavna na bilshij chastini svoyeyi techiyi vid mista Kendzezhin Kozle de richka z yednuyetsya z Glivickim kanalom do Shecinskoyi zatoki Kanali poyednuyut Odru z richkami Gafel Shpree Visla ta Klodnicya Glivickij kanal pravoruch na 98 km techiyi richki Kendzezhin Kozle Kanal Oder Shpree livoruch na 553 km techiyi richki Ajzenhyuttenshtadt livoruch na 667 km techiyi richki z yednuye Oder i Gafel vtrativ svoye ekonomichne znachennya 1914 roku pislya zavershennya budivnictva novogo kanalu Oder Gafel livoruch na 667 km techiyi richki Hoenzaten nim Hohensaaten Friedrichsthaler Wasserstrasse HoFriWa livoruch Zahidna Odra Hoenzaten cherez richku Varta yiyi pritoku Notec Bidgoshskij kanal i richku Brda Odra z yednuyetsya z Visloyu Mista na OdriOsnovna sekciya Ostrava Bogumin Chehiya Ratibor Kendzezhin Kozle Krapkovice Opole Bzheg Olava Yelch Lyaskovice Vroclav Bzheg Dolnij Scinava Shlihtingova Gloguv Bitom Odzhanskij Nova Sul Krosno Odzhanske Polsha Ajzenhyuttenshtadt Frankfurt na Oderi Nimechchina Slubice Kostshin nad Odroyu Cedinya Polsha Shvedt Garc Nimechchina Grifino Shecin Polici Polsha Sekciya Dzivni mizh ostrovom Volin i materikovoyu Polsheyu Volin Kamin Pomorskij Dzivnuv Polsha Sekciya Svini mizh ostrovami Volin i Uzedom Svinoujsce Polsha Shecinska zatoka Nove Varpno Polsha i Ukkermunde Nimechchina Sekciya Pyeyenye mizh ostrovom Uzedom i materikovoyu Nimechchinoyu Uzedom Volgast Nimechchina GalereyaOdra u seli Yakubchovice Chehiya Odra u Ostravi Odra bilya Urazu Polsha Odra bilya Ratiboru Mist P yastiv v Opole Ostriv Tumskij na Odri Vroclav Odra u Gloguvi Zlittya Odri i Nisi Luzhickoyi Odra Oder u Nimechchini Odra vzimku Zamerzla Odra bilya Shvedtu Odra u Frankfurti na Oderi Odra u Kostshini nad Odroyu Odra u Shecini Odra poblizu Bzhegu DolnogoPrimitkiDIBAVOD ISSN 0322 8916 d Track Q91659223 Nowa encyklopedia powszechna PWN T 4 Warszawa PWN 1996 s 600 Ogolna charakterystyka obszaru dzialania RZGW w Szczecinie polskoyu RZGW w Szczecinie Procitovano 15 grudnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Srodladowe drogi wodne w regionie PDF polskoyu RZGW w Szczecinie Procitovano 15 grudnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 7 kvitnya 2017 Rocznik Statystyczny Gospodarki Morskiej 2013PosilannyaPortal Geografiya Oder River river Europe Encyclopaedia Britannica angl Odra BSE ros Odra niem Oder Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 386 pol