Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Узедо́м або Узнам (нім. Usedom, пол. Uznam) — острів у Балтійському морі в Померанії, розділений між Німеччиною та Польщею. Це другий за величиною Померанський острів після Рюгена та найгустонаселеніший острів у Балтійському морі.
| Узедом | |
|---|---|
| Usedom Uznam | |
 | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 53°56′00″ пн. ш. 14°05′00″ сх. д. / 53.93333° пн. ш. 14.08333° сх. д. | |
| Місцерозташування | Балтійське море |
| Акваторія | Пенештром, Щецинська затока |
| Група островів | Центральна Європа |
| Площа | 455 км² |
| Довжина | 66,4 км |
| Ширина | 23,9 км |
| Берегова лінія | 110 км |
| Найвища точка | 69 м |
| Країна | |
 Німеччина Польща | |
| Регіон | Мекленбург — Передня Померанія Західнопоморське воєводство |
| (Адм. одиниця) | Західнопоморське воєводство Західна Померанія Передня Померанія-Грайфсвальд |
| Населення | 76 500 осіб |
| Вебсайт | www.usedom.de www.uznam.com.pl |
  Узедом Узедом (Німеччина) | |
 Узедом у Вікісховищі | |
Розташований на північ від Щецинської лагуни, гирла річки Одер. Близько 80% острова належить до німецького округу Передня Померанія-Грайфсвальд у землі Мекленбург-Передня Померанія. Східна частина і найбільше місто острова Свіноуйсьце входять до складу польського Західнопоморського воєводства. Загальна площа острова становить 445 км² — 373 км² у німецькій частині та 72 км² у польській частині. Його населення становить 76 500 (у Німеччині — 31 500, у Польщі — 45 000).
Із середньорічною кількістю сонячного світла 1906 годин, Узедом є найсонячнішим регіоном Німеччини та Польщі, а також одним із найсонячніших островів у Балтійському морі, звідси його прізвисько «Сонячний острів» (нім. Sonneninsel, пол. Wyspa Słońca).
Острів став туристичним центром з [en] у XIX столітті та має [en].Морські курорти: Цинновіц та [en] на заході, Герінгсдорф і Свіноуйсьце на сході.
Географія
Острів відділений від сусіднього острова Волін на сході протокою Свіна, що є головним шляхом, що сполучає Щецинську затоку з , частиною Балтійського моря. Протока між островом і материком називається Пенештром — продовження нижньої течії [en], що впадає у найзахіднішу частину Щецинської лагуни. Острів переважно рівнинний, частково вкритий болотами.
Озера на острові:
| Назва озера | Висота | Площа акваторії |
|---|---|---|
| [en] | 0,3 m (0,98 ft) | 0,18 км2 (0,069 кв. миль) |
| [en] | 0 m (0 ft) | 5,56 км2 (2,15 кв. миль) |
| [en] | 0 m (0 ft) | 1,00 км2 (0,39 кв. миль) |
| [en] | 0 m (0 ft) | 5,03 км2 (1,94 кв. миль) |
| [en] | −0,6 m (−2,0 ft) | 0,47 км2 (0,18 кв. миль) |
Найбільшим містом на острові є Свіноуйсьце, населення якого становить 41 500 осіб. Західна частина Свіноуйсьце займає всю польську частину острова. Інше місто, Узедом. Найбільшими муніципалітетами в німецькій частині є Герінгсдорф та Цинновіц.
На узбережжі Балтійського моря є багато морських курортів, у тому числі Цинновіц і Козеров на заході, а також три цісарські курорти Альбек, Герінгсдорф і Бансін, що утворюють місто, а також сусіднє Свіноуйсьце на сході Узедома.
Внутрішня частина острова називається Ахтерланд , що має посилання на лагуну [en] (Задні води), характеризується незайманими лісами, ландшафтами лагун і пагорбами, а також тихими селами, такими як Лоддін і Бальмер-Зе з полем для гольфу.
Основні види економічної діяльності: туризм, охорона здоров'я та науки про життя, роздрібна торгівля, сільське господарство, рибальство, тваринництво, харчова обробка та виробництво деревини.
Історія
Заселена з кам'яної доби, територія, ймовірно, була заселена германцями-ругами, перш ніж полабські слов'яни переселилися в V-VII століттях. Навколо острова були створені вендські/скандинавські торгові центри, такі як [en]/Йомсборг і Менцлін. На початку XII століття острів разом із Західною Померанією потрапив під сюзеренітет Польщі під керівництвом Болеслава III Кривоустого і став частиною новоствореної васальної держави Польщі, Герцогства Поморського. Польський правитель розпочав християнізацію, доручивши це завдання Отто Бамберзькому, а в 1128 році слов'янський поморський герцог Вартислав I був навернений у християнство зусиллями Оттона. У 1155 році премонстрати заснували монастир у Гробе, загально відомий як [en], що в 1309 році було перенесено до села Пудагла. Тим часом у Крумміні було засновано цистерціанський жіночий монастир, і незабаром майже весь острів опинився у володінні того чи іншого церковного ордену. Під час Реформації володіння перейшло до слов'янських князів Померанії, що заволоділи островом.
Під час Тридцятилітньої війни 26 червня 1630 року шведська армія під проводом короля Густава Адольфа висадилася в селі Пенемюнде, розташованому в протоці Пенештром. У 1637 році помер останній герцог Померанії Богуслав XIV, рід Грифічів вимер, а герцогство припинило своє існування. Після війни Узедом був анексований Швецією майже на століття, поки в 1720 році його не продали за 2 мільйони талерів прусському королю Фрідріху Вільгельму I. У 1740 році король Пруссії Фрідріх Великий розбудував морський порт у Свіноуйсьце (тоді Свінемюнде). У 1871 році разом з Королівством Пруссія острів став частиною Німецької імперії.
Маленьке село Пенемюнде знову стало відомим під час Другої світової війни. Люфтваффе випробувало ракети, включаючи Фау-1 та Фау-2, на полігоні поблизу села. Німеччина використовувала тисячі полонених на Узедомі під час Другої світової війни.
У 1945 році східна частина острова разом з містом і портом Свінемюнде (нині Свіноуйсьце ) була передана Польщі відповідно до змін кордону, проголошених на Потсдамській конференції, а вцілілих німецьких жителів міста було депортовано на захід. Територію знову заселили поляки, більшість з яких було депортовано радянською владою з колишньої східної Польщі.
Туризм
Узедом є однією з головних зон відпочинку в Німеччині завдяки своїм пляжам, природному середовищу та приморським містам, таким як Альбек, Герінгсдорф і Бансін, а також польське Свіноуйсьце, що, починаючи з Грюндерцайта в 19 столітті, часто відвідували німецькі та міжнародні можновладці, а також широка громадськість.
Згідно з The Guardian, станом на 2022 рік острів «... відомий як «ванна Берліна», або поетичніше, як «сонячний острів», але «... залишається в основному невідкритим». міжнародними мандрівниками».
Готелі та пансіонати є по обидва боки німецько-польського кордону. Багато з них оформлені в морській тематиці, а морепродукти є головною карткою. Церква Св. Петра в Бенці зображена на роботах кількох художників, у тому числі німецько-американського художника Ліонеля Файнінгера , який проводив літні канікули на острові в 1909 — 1918 роках. Окрім берегової лінії, у внутрішній частині є природні заповідники, замки, озера та історичні села.
Цікаві місця німецької частини острова:
- [en], Меллентін
- [de], технічний пам'ятник колишнього мосту через Пенештром.
- [en]
У польській частині острова цікаві місця:
- [pl]
- [pl]
- Західний форт, в якому знаходиться [pl]
- [pl]
Цікаві факти
8 лютого 1945 року з концтабора «Узедом» група радянських військовополонених здійснила втечу на бомбардувальнику «Хейнкель-111», відома як втеча групи Дев'ятаєва.
Посилання
- Узедом // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Німецька офіційна сторінка (німецька, англійська, польська)
- (польська)
Примітки
- According to meteorological records of the last 30 years: Usedom is the sunniest region of Germany (German article, Süddeutsche Zeitung)
- S.A., Wirtualna Polska Media (15 липня 2013). Wczasy nad morzem - Świnoujście, Uznam, Wyspa Słońca. wp.pl. Процитовано 23 березня 2018.
- D. J. Medley, The church and the empire, Kessinger Publishing, 2004, p. 152
- Девятаев М. П. Полет. Наш «хейнкель» (рос.). ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА（Мемуары）. Процитовано 12 травня 2023.
- Parveen, Nazia (24 січня 2022). The bathtub of Berlin: soaking it up on Germany's sunniest island. The Guardian (англ.). Процитовано 8 червня 2022.
- Backert, Elke (16 грудня 2014). The island of Usedom: Where the last German emperor was staying for summer. My Islands (англ.). Процитовано 8 червня 2022.
- Radtour: Auf Lyonel Feiningers Spuren über Usedom [Bike tour: In the tracks of Lyonel Feininger via Usedom]. (нім.). 30 липня 2020. Процитовано 8 червня 2022.
- У Полтаві з'явиться пам'ятник «Втеча з пекла». www.unian.ua. 26 лютого 2010. Процитовано 18 квітня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzedo m abo Uznam nim Usedom pol Uznam ostriv u Baltijskomu mori v Pomeraniyi rozdilenij mizh Nimechchinoyu ta Polsheyu Ce drugij za velichinoyu Pomeranskij ostriv pislya Ryugena ta najgustonaselenishij ostriv u Baltijskomu mori UzedomUsedom UznamKarta Karta ostrovaGeografiya53 56 00 pn sh 14 05 00 sh d 53 93333 pn sh 14 08333 sh d 53 93333 14 08333Misceroztashuvannya Baltijske moreAkvatoriya Peneshtrom Shecinska zatokaGrupa ostroviv Centralna YevropaPlosha 455 km Dovzhina 66 4 kmShirina 23 9 kmBeregova liniya 110 kmNajvisha tochka 69 mKrayina Nimechchina PolshaRegion Meklenburg Perednya Pomeraniya Zahidnopomorske voyevodstvoAdm odinicya Zahidnopomorske voyevodstvo Zahidna Pomeraniya Perednya Pomeraniya GrajfsvaldNaselennya 76 500 osibVebsajt www usedom de www uznam com plUzedomUzedom Nimechchina Uzedom u Vikishovishi Roztashovanij na pivnich vid Shecinskoyi laguni girla richki Oder Blizko 80 ostrova nalezhit do nimeckogo okrugu Perednya Pomeraniya Grajfsvald u zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya Shidna chastina i najbilshe misto ostrova Svinoujsce vhodyat do skladu polskogo Zahidnopomorskogo voyevodstva Zagalna plosha ostrova stanovit 445 km 373 km u nimeckij chastini ta 72 km u polskij chastini Jogo naselennya stanovit 76 500 u Nimechchini 31 500 u Polshi 45 000 Iz serednorichnoyu kilkistyu sonyachnogo svitla 1906 godin Uzedom ye najsonyachnishim regionom Nimechchini ta Polshi a takozh odnim iz najsonyachnishih ostroviv u Baltijskomu mori zvidsi jogo prizvisko Sonyachnij ostriv nim Sonneninsel pol Wyspa Slonca Ostriv stav turistichnim centrom z en u XIX stolitti ta maye en Morski kurorti Cinnovic ta en na zahodi Geringsdorf i Svinoujsce na shodi GeografiyaOstriv viddilenij vid susidnogo ostrova Volin na shodi protokoyu Svina sho ye golovnim shlyahom sho spoluchaye Shecinsku zatoku z chastinoyu Baltijskogo morya Protoka mizh ostrovom i materikom nazivayetsya Peneshtrom prodovzhennya nizhnoyi techiyi en sho vpadaye u najzahidnishu chastinu Shecinskoyi laguni Ostriv perevazhno rivninnij chastkovo vkritij bolotami Ozera na ostrovi Nazva ozera Visota Plosha akvatoriyi en 0 3 m 0 98 ft 0 18 km2 0 069 kv mil en 0 m 0 ft 5 56 km2 2 15 kv mil en 0 m 0 ft 1 00 km2 0 39 kv mil en 0 m 0 ft 5 03 km2 1 94 kv mil en 0 6 m 2 0 ft 0 47 km2 0 18 kv mil Najbilshim mistom na ostrovi ye Svinoujsce naselennya yakogo stanovit 41 500 osib Zahidna chastina Svinoujsce zajmaye vsyu polsku chastinu ostrova Inshe misto Uzedom Najbilshimi municipalitetami v nimeckij chastini ye Geringsdorf ta Cinnovic Na uzberezhzhi Baltijskogo morya ye bagato morskih kurortiv u tomu chisli Cinnovic i Kozerov na zahodi a takozh tri cisarski kurorti Albek Geringsdorf i Bansin sho utvoryuyut misto a takozh susidnye Svinoujsce na shodi Uzedoma Vnutrishnya chastina ostrova nazivayetsya Ahterland sho maye posilannya na lagunu en Zadni vodi harakterizuyetsya nezajmanimi lisami landshaftami lagun i pagorbami a takozh tihimi selami takimi yak Loddin i Balmer Ze z polem dlya golfu Osnovni vidi ekonomichnoyi diyalnosti turizm ohorona zdorov ya ta nauki pro zhittya rozdribna torgivlya silske gospodarstvo ribalstvo tvarinnictvo harchova obrobka ta virobnictvo derevini IstoriyaZaselena z kam yanoyi dobi teritoriya jmovirno bula zaselena germancyami rugami persh nizh polabski slov yani pereselilisya v V VII stolittyah Navkolo ostrova buli stvoreni vendski skandinavski torgovi centri taki yak en Jomsborg i Menclin Na pochatku XII stolittya ostriv razom iz Zahidnoyu Pomeraniyeyu potrapiv pid syuzerenitet Polshi pid kerivnictvom Boleslava III Krivoustogo i stav chastinoyu novostvorenoyi vasalnoyi derzhavi Polshi Gercogstva Pomorskogo Polskij pravitel rozpochav hristiyanizaciyu doruchivshi ce zavdannya Otto Bamberzkomu a v 1128 roci slov yanskij pomorskij gercog Vartislav I buv navernenij u hristiyanstvo zusillyami Ottona U 1155 roci premonstrati zasnuvali monastir u Grobe zagalno vidomij yak en sho v 1309 roci bulo pereneseno do sela Pudagla Tim chasom u Krummini bulo zasnovano cistercianskij zhinochij monastir i nezabarom majzhe ves ostriv opinivsya u volodinni togo chi inshogo cerkovnogo ordenu Pid chas Reformaciyi volodinnya perejshlo do slov yanskih knyaziv Pomeraniyi sho zavolodili ostrovom Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni 26 chervnya 1630 roku shvedska armiya pid provodom korolya Gustava Adolfa visadilasya v seli Penemyunde roztashovanomu v protoci Peneshtrom U 1637 roci pomer ostannij gercog Pomeraniyi Boguslav XIV rid Grifichiv vimer a gercogstvo pripinilo svoye isnuvannya Pislya vijni Uzedom buv aneksovanij Shveciyeyu majzhe na stolittya poki v 1720 roci jogo ne prodali za 2 miljoni taleriv prusskomu korolyu Fridrihu Vilgelmu I U 1740 roci korol Prussiyi Fridrih Velikij rozbuduvav morskij port u Svinoujsce todi Svinemyunde U 1871 roci razom z Korolivstvom Prussiya ostriv stav chastinoyu Nimeckoyi imperiyi Malenke selo Penemyunde znovu stalo vidomim pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Lyuftvaffe viprobuvalo raketi vklyuchayuchi Fau 1 ta Fau 2 na poligoni poblizu sela Nimechchina vikoristovuvala tisyachi polonenih na Uzedomi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1945 roci shidna chastina ostrova razom z mistom i portom Svinemyunde nini Svinoujsce bula peredana Polshi vidpovidno do zmin kordonu progoloshenih na Potsdamskij konferenciyi a vcililih nimeckih zhiteliv mista bulo deportovano na zahid Teritoriyu znovu zaselili polyaki bilshist z yakih bulo deportovano radyanskoyu vladoyu z kolishnoyi shidnoyi Polshi TurizmPirs u misti Geringsdorf Plyazh na Uzedom bilya Cinnovica Uzedom ye odniyeyu z golovnih zon vidpochinku v Nimechchini zavdyaki svoyim plyazham prirodnomu seredovishu ta primorskim mistam takim yak Albek Geringsdorf i Bansin a takozh polske Svinoujsce sho pochinayuchi z Gryundercajta v 19 stolitti chasto vidviduvali nimecki ta mizhnarodni mozhnovladci a takozh shiroka gromadskist Zgidno z The Guardian stanom na 2022 rik ostriv vidomij yak vanna Berlina abo poetichnishe yak sonyachnij ostriv ale zalishayetsya v osnovnomu nevidkritim mizhnarodnimi mandrivnikami Goteli ta pansionati ye po obidva boki nimecko polskogo kordonu Bagato z nih oformleni v morskij tematici a moreprodukti ye golovnoyu kartkoyu Cerkva Sv Petra v Benci zobrazhena na robotah kilkoh hudozhnikiv u tomu chisli nimecko amerikanskogo hudozhnika Lionelya Fajningera yakij provodiv litni kanikuli na ostrovi v 1909 1918 rokah Okrim beregovoyi liniyi u vnutrishnij chastini ye prirodni zapovidniki zamki ozera ta istorichni sela Cikavi miscya nimeckoyi chastini ostrova en Mellentin de tehnichnij pam yatnik kolishnogo mostu cherez Peneshtrom en Kurortnij park u Svinoujsce U polskij chastini ostrova cikavi miscya pl pl Zahidnij fort v yakomu znahoditsya pl pl Cikavi fakti8 lyutogo 1945 roku z konctabora Uzedom grupa radyanskih vijskovopolonenih zdijsnila vtechu na bombarduvalniku Hejnkel 111 vidoma yak vtecha grupi Dev yatayeva PosilannyaUzedom Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Nimecka oficijna storinka nimecka anglijska polska polska PrimitkiAccording to meteorological records of the last 30 years Usedom is the sunniest region of Germany German article Suddeutsche Zeitung S A Wirtualna Polska Media 15 lipnya 2013 Wczasy nad morzem Swinoujscie Uznam Wyspa Slonca wp pl Procitovano 23 bereznya 2018 D J Medley The church and the empire Kessinger Publishing 2004 p 152 Devyataev M P Polet Nash hejnkel ros VOENNAYa LITERATURA Memuary Procitovano 12 travnya 2023 Parveen Nazia 24 sichnya 2022 The bathtub of Berlin soaking it up on Germany s sunniest island The Guardian angl Procitovano 8 chervnya 2022 Backert Elke 16 grudnya 2014 The island of Usedom Where the last German emperor was staying for summer My Islands angl Procitovano 8 chervnya 2022 Radtour Auf Lyonel Feiningers Spuren uber Usedom Bike tour In the tracks of Lyonel Feininger via Usedom nim 30 lipnya 2020 Procitovano 8 chervnya 2022 U Poltavi z yavitsya pam yatnik Vtecha z pekla www unian ua 26 lyutogo 2010 Procitovano 18 kvitnya 2023