Східні креси (пол. Kresy Wschodnie, від kres «границя», «кінець», «край») — польська назва територій сьогоденної Західної України, Західної Білорусі і Литви, що колись входили до складу Польської республіки; «східна околиця». Польські жителі цих територій, у тому числі репатрійовані до Польщі, часом називаються кресов'янами або кресов'яками.
Східні креси | |
Континент | Європа |
---|---|
Країна | Республіка Польща, Україна, Білорусь і Литва |
Східні креси у Вікісховищі |
Етимологія
Термін «Креси» з'явився в середині XIX ст. у творах польського поета Вінцента Поля, зокрема в поемі «Могорт» (1854), у якій описуються події незадовго після «Взяття Умані», на кордоні Речі Посполитої і Кримського ханства. Поширенню терміна сприяло уявлення про особливу цивілізаторську місію поляків на цих землях, і походження найбільших польських поетів — Адама Міцкевича та Юліуша Словацького з цих земель. Слово «Креси» вкоренилося в польський літературі і публіцистиці як означення територій на схід від Вільно і Львова, які до кінця XVIII ст. належали Речі Посполитій. У міжвоєнний період Польської Республіки офіційна назва «Східні креси» стосувалася заселених українцями та білорусами воєводств (Львівського, Тернопільського, Станиславівського, Волинського, Поліського, Білостоцького, Віленського і Новогродського). У 1924 польський парламент ухвалив особливий «кресовий» закон, за яким із метою асиміляції місцевого населення в Західній Україні та Західній Білорусі вводилася двомовна шкільна освіта. Також для зміни національного складу земель інтенсивно проводилося заселення поляками.
Населення Східних кресів у міжвоєнний період
Населення Східних кресів було багатонаціональним, головним чином — з українців, білорусів і литовців. За офіційними польськими твердженнями, поляки були найбільшою етнічною групою в цьому регіоні та демографічно найбільшою етнічною групою в містах регіону. Корінні національності нібито були меншинами, як-от євреї (розкидані в містах і селищах по всьому терену), чехи (на Волині), а також подекуди росіяни.
Рідною мовою назвали, згідно з офіційним польським переписом 1931 (цифри спростовані сучасниками, суперечать шематизмам і національним пропорціям за допольськими (австрійськими і російськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами):
- Львівське воєводство: 58 % польську, 34 % українську, 8 % їдиш
- Новогрудське воєводство: 53 % польську, 39 % білоруську, 7 % їдиш, 1 % російську
- Поліське воєводство: 63 % поліську або Tutejsi, 14 % польську, 10 % їдиш, 6 % білоруську, 5 % українську
- Станиславівське воєводство: 69 % українську, 23 % польську, 7 % їдиш, 1 % німецьку
- Тернопільське воєводство: 50 % польську, 45 % українську, 5 % їдиш
- Віленське воєводство: 60 % польську, 23 % білоруську, 8 % їдиш, 3 % російська, 8 % інші (в тому числі литовську мову)
- Волинське воєводство: 68 % українську, 17 % польську, 10 % їдиш, 2 % німецьку, 1 % російську, 2 % інші
- Білостоцьке воєводство: 67 % польську, 16 % білоруську, 12 % їдиш, 3 % російську, 2 % інші
- Під час війни
За німців декілька мільйонів євреїв були винищені у процесі Голокосту. Розстрілювалися і всі, хто переховував євреїв.
У війну Радянський Союз проводив таємні акції, зокрема політику очищення Західної України від патріотично та націоналістично налаштованого мирного польського та українського населення, яке не поділяло радянські ідеали. Тепер загальновідомими стали колись таємні акції, провокації диверсанта Миколи Кузнецова, провокації прорадянських партизан, рейд Ковпака, внаслідок якого німцями було знищено його армію та ін.
- Після війни
У середині і наприкінці 1940-х років репатріювалася 752,1 тис. поляків з України. У той же час з Литви виїхали 148 тис. і з Білорусі — 226,3 тис. поляків, хоч збереглися великі польські громади в Білорусі та Литві.
До початку 1950-х років проводилося масове виселення з Західної України у Сибір, зокрема т. зв. бандерівських сіл.
Наступна хвиля переміщення поляків відбулася більш ніж через 10 років, і ще сотні тисяч поляків були переміщені. Загалом близько 2 мільйонів поляків були витіснені зі Східних Кресів. Однак сотні тисяч поляків залишилися і залишаються помітними сьогодні, переважно в Литві та Білорусі, але невеликі скупчення розташовані в Україні.
Питання Східних Кресів у Польщі XXI сторіччя
2015 року в Польщі було створено організацію «Реституція Кресів», яка мала намір ініціювати судові позови проти України. Структура (яка заявляє, що представляє інтереси членів польських родин, депортованих із Західної України) має намір домагатися повернення польського майна, розміщеного на території Західної України, або компенсацій за залишену поляками нерухомість. Представники «Реституції Кресів» заявили: перші позови спадкоємців колишніх власників нерухомості на території Галичини та Волині найближчим часом буде подано в суди Києва і Луцька.
Ініціатором заснування «Реституції Кресів» виступила партія «Змяна», лояльна до політики Кремля (голова — [pl]).
29 і 30 грудня 2015 у Варшаві пройшла інформаційна акція про наслідки укладення Україною угоди про асоціацію з ЄС. Активісти організації «Реституція Кресів» поширювали листівки українською мовою серед імігрантів з України.
Див. також
- Лінія Керзона
- Західні креси
- Львівські орлята
- Східна Малопольща
- Ризький мир (1921)
- Полонія
- Серединна Литва
- Радянські репресії громадян довоєнної Польщі (1939—1946)
- Берестейський мир (3 березня 1918)
- Варшавський договір (1920)
- Віленський край
- Західноукраїнська Народна Республіка
- Реституція
- Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939
- Угода Сікорського-Майського, 1941
- Республіканські договори (1944), 1944
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 7 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 15 травня 2009.
- Литвин В. Духовне життя.[недоступне посилання з травня 2019]
- В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
- , Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, , s. 331. (пол.)
- Спадкоємці депортованих поляків погрожують Україні позовами. Чи є привід остерігатися реституції [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Ірина Кузіна, Іван Божко, «Дзеркало тижня. Україна», 30 жовтня 2015, 23:01
- Поляки подають перші позови з реституції на Україну [ 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] // 4ua.biz, 20.10.2015
- У Польщі хочуть домогтися від України компенсації за втрачену колись нерухомість [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Автори ДТ проаналізували, що досягти позитивного результату у поляків шансів небагато // «Дзеркало тижня. Україна», 1 листопада 2015 в 08:15
- Rosyjska prasa: Polacy chcą odzyskać mienie na Ukrainie [ 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] // pch, kaien, tvp.info, 21.10.2015 14:04 (пол.)
- Polska «Restytucja Kresów» szykuje pozwy ws. powrócenia prawa własności na Ukrainie [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] // polonews.in.ua, 20.10.2015
- Обращение президента Польши к полякам в Украине [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] // polonews.in.ua, 16.12.2015 (пол.)
- Варшава предупреждает: Украинцы, готовьтесь к реституции! [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Блог [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] ANovoross, КОНТ, 30 декабря 2015 г. 20:40
- Реституція Кресів, отже, правда [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Грудень 30th, 2015
- Провокатори-невігласи державу не прикрашають [ 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Петро Бандура, Інформаційна агенція «Вголос», 22.12.2015
Посилання
- Polish maps of present-day Western Ukraine and Belarus (1930s) [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Commonwealth of Diverse Cultures: Poland's Heritage [ 24 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Кабачій, Роман (15 вересня 2017). . https://ukr.lb.ua. Лівий берег. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidni kresi pol Kresy Wschodnie vid kres granicya kinec kraj polska nazva teritorij sogodennoyi Zahidnoyi Ukrayini Zahidnoyi Bilorusi i Litvi sho kolis vhodili do skladu Polskoyi respubliki shidna okolicya Polski zhiteli cih teritorij u tomu chisli repatrijovani do Polshi chasom nazivayutsya kresov yanami abo kresov yakami Shidni kresiKontinentYevropaKrayina Respublika Polsha Ukrayina Bilorus i Litva Shidni kresi u VikishovishiEtimologiyaVoyevodstva v Polskij respublici u 1922 1939 rokah Shist shidnih voyevodstv stanovili pribliznij teren Shidnih kresiv Termin Kresi z yavivsya v seredini XIX st u tvorah polskogo poeta Vincenta Polya zokrema v poemi Mogort 1854 u yakij opisuyutsya podiyi nezadovgo pislya Vzyattya Umani na kordoni Rechi Pospolitoyi i Krimskogo hanstva Poshirennyu termina spriyalo uyavlennya pro osoblivu civilizatorsku misiyu polyakiv na cih zemlyah i pohodzhennya najbilshih polskih poetiv Adama Mickevicha ta Yuliusha Slovackogo z cih zemel Slovo Kresi vkorenilosya v polskij literaturi i publicistici yak oznachennya teritorij na shid vid Vilno i Lvova yaki do kincya XVIII st nalezhali Rechi Pospolitij U mizhvoyennij period Polskoyi Respubliki oficijna nazva Shidni kresi stosuvalasya zaselenih ukrayincyami ta bilorusami voyevodstv Lvivskogo Ternopilskogo Stanislavivskogo Volinskogo Poliskogo Bilostockogo Vilenskogo i Novogrodskogo U 1924 polskij parlament uhvaliv osoblivij kresovij zakon za yakim iz metoyu asimilyaciyi miscevogo naselennya v Zahidnij Ukrayini ta Zahidnij Bilorusi vvodilasya dvomovna shkilna osvita Takozh dlya zmini nacionalnogo skladu zemel intensivno provodilosya zaselennya polyakami Naselennya Shidnih kresiv u mizhvoyennij periodNaselennya Shidnih kresiv bulo bagatonacionalnim golovnim chinom z ukrayinciv bilorusiv i litovciv Za oficijnimi polskimi tverdzhennyami polyaki buli najbilshoyu etnichnoyu grupoyu v comu regioni ta demografichno najbilshoyu etnichnoyu grupoyu v mistah regionu Korinni nacionalnosti nibito buli menshinami yak ot yevreyi rozkidani v mistah i selishah po vsomu terenu chehi na Volini a takozh podekudi rosiyani Ridnoyu movoyu nazvali zgidno z oficijnim polskim perepisom 1931 cifri sprostovani suchasnikami superechat shematizmam i nacionalnim proporciyam za dopolskimi avstrijskimi i rosijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami Lvivske voyevodstvo 58 polsku 34 ukrayinsku 8 yidish Novogrudske voyevodstvo 53 polsku 39 bilorusku 7 yidish 1 rosijsku Poliske voyevodstvo 63 polisku abo Tutejsi 14 polsku 10 yidish 6 bilorusku 5 ukrayinsku Stanislavivske voyevodstvo 69 ukrayinsku 23 polsku 7 yidish 1 nimecku Ternopilske voyevodstvo 50 polsku 45 ukrayinsku 5 yidish Vilenske voyevodstvo 60 polsku 23 bilorusku 8 yidish 3 rosijska 8 inshi v tomu chisli litovsku movu Volinske voyevodstvo 68 ukrayinsku 17 polsku 10 yidish 2 nimecku 1 rosijsku 2 inshi Bilostocke voyevodstvo 67 polsku 16 bilorusku 12 yidish 3 rosijsku 2 inshiPid chas vijni Za nimciv dekilka miljoniv yevreyiv buli vinisheni u procesi Golokostu Rozstrilyuvalisya i vsi hto perehovuvav yevreyiv U vijnu Radyanskij Soyuz provodiv tayemni akciyi zokrema politiku ochishennya Zahidnoyi Ukrayini vid patriotichno ta nacionalistichno nalashtovanogo mirnogo polskogo ta ukrayinskogo naselennya yake ne podilyalo radyanski ideali Teper zagalnovidomimi stali kolis tayemni akciyi provokaciyi diversanta Mikoli Kuznecova provokaciyi proradyanskih partizan rejd Kovpaka vnaslidok yakogo nimcyami bulo znisheno jogo armiyu ta in Pislya vijni U seredini i naprikinci 1940 h rokiv repatriyuvalasya 752 1 tis polyakiv z Ukrayini U toj zhe chas z Litvi viyihali 148 tis i z Bilorusi 226 3 tis polyakiv hoch zbereglisya veliki polski gromadi v Bilorusi ta Litvi Do pochatku 1950 h rokiv provodilosya masove viselennya z Zahidnoyi Ukrayini u Sibir zokrema t zv banderivskih sil Nastupna hvilya peremishennya polyakiv vidbulasya bilsh nizh cherez 10 rokiv i she sotni tisyach polyakiv buli peremisheni Zagalom blizko 2 miljoniv polyakiv buli vitisneni zi Shidnih Kresiv Odnak sotni tisyach polyakiv zalishilisya i zalishayutsya pomitnimi sogodni perevazhno v Litvi ta Bilorusi ale neveliki skupchennya roztashovani v Ukrayini Pitannya Shidnih Kresiv u Polshi XXI storichchya2015 roku v Polshi bulo stvoreno organizaciyu Restituciya Kresiv yaka mala namir iniciyuvati sudovi pozovi proti Ukrayini Struktura yaka zayavlyaye sho predstavlyaye interesi chleniv polskih rodin deportovanih iz Zahidnoyi Ukrayini maye namir domagatisya povernennya polskogo majna rozmishenogo na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini abo kompensacij za zalishenu polyakami neruhomist Predstavniki Restituciyi Kresiv zayavili pershi pozovi spadkoyemciv kolishnih vlasnikiv neruhomosti na teritoriyi Galichini ta Volini najblizhchim chasom bude podano v sudi Kiyeva i Lucka Iniciatorom zasnuvannya Restituciyi Kresiv vistupila partiya Zmyana loyalna do politiki Kremlya golova pl 29 i 30 grudnya 2015 u Varshavi projshla informacijna akciya pro naslidki ukladennya Ukrayinoyu ugodi pro asociaciyu z YeS Aktivisti organizaciyi Restituciya Kresiv poshiryuvali listivki ukrayinskoyu movoyu sered imigrantiv z Ukrayini Div takozhLiniya Kerzona Zahidni kresi Lvivski orlyata Shidna Malopolsha Rizkij mir 1921 Poloniya Seredinna Litva Radyanski represiyi gromadyan dovoyennoyi Polshi 1939 1946 Berestejskij mir 3 bereznya 1918 Varshavskij dogovir 1920 Vilenskij kraj Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Restituciya Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel 1939 Ugoda Sikorskogo Majskogo 1941 Respublikanski dogovori 1944 1944Primitki Arhiv originalu za 4 serpnya 2009 Procitovano 7 listopada 2009 Arhiv originalu za 15 travnya 2009 Procitovano 15 travnya 2009 Litvin V Duhovne zhittya nedostupne posilannya z travnya 2019 V Kubijovich Nacionalni vidnosini v Galichini v svitli perepisu z 9 12 1931 r Visnik kn 3 Lviv 1936 Przemiany narodowosciowe i ludnosciowe w Galicji Wschodniej i na Wolyniu w latach 1931 1948 Torun 2005 Wyd Adam Marszalek ISBN 83 7441 121 X s 331 pol Spadkoyemci deportovanih polyakiv pogrozhuyut Ukrayini pozovami Chi ye privid osterigatisya restituciyi 22 listopada 2016 u Wayback Machine Irina Kuzina Ivan Bozhko Dzerkalo tizhnya Ukrayina 30 zhovtnya 2015 23 01 Polyaki podayut pershi pozovi z restituciyi na Ukrayinu 25 veresnya 2017 u Wayback Machine 4ua biz 20 10 2015 U Polshi hochut domogtisya vid Ukrayini kompensaciyi za vtrachenu kolis neruhomist 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Avtori DT proanalizuvali sho dosyagti pozitivnogo rezultatu u polyakiv shansiv nebagato Dzerkalo tizhnya Ukrayina 1 listopada 2015 v 08 15 Rosyjska prasa Polacy chca odzyskac mienie na Ukrainie 25 veresnya 2017 u Wayback Machine pch kaien tvp info 21 10 2015 14 04 pol Polska Restytucja Kresow szykuje pozwy ws powrocenia prawa wlasnosci na Ukrainie 26 veresnya 2017 u Wayback Machine polonews in ua 20 10 2015 Obrashenie prezidenta Polshi k polyakam v Ukraine 26 veresnya 2017 u Wayback Machine polonews in ua 16 12 2015 pol Varshava preduprezhdaet Ukraincy gotovtes k restitucii 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Blog 8 bereznya 2016 u Wayback Machine ANovoross KONT 30 dekabrya 2015 g 20 40 Restituciya Kresiv otzhe pravda 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Gruden 30th 2015 Provokatori neviglasi derzhavu ne prikrashayut 25 veresnya 2017 u Wayback Machine Petro Bandura Informacijna agenciya Vgolos 22 12 2015PosilannyaPolish maps of present day Western Ukraine and Belarus 1930s 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Commonwealth of Diverse Cultures Poland s Heritage 24 chervnya 2011 u Wayback Machine Kabachij Roman 15 veresnya 2017 https ukr lb ua Livij bereg Arhiv originalu za 30 veresnya 2017 Procitovano 30 veresnya 2017