Поліське воєводство у 1921 1939 роках воєводство Польської Республіки адміністративно територіальна одиниця Створене з п

Поліське воєводство — у 1921—1939 роках воєводство Польської Республіки, адміністративно-територіальна одиниця. Створене з південних частин колишніх Гродненської і Мінської губерній 19 лютого 1921 року з адміністративним центром в місті Пінську, після вересневої пожежі перенесено в місто Берестя. Скасоване 4 грудня 1939 р. в результаті радянської агресії з утворенням Брестської і Пінської областей. Складалося з 10 повітів, 17 міст і 113 гмін.

Поліське воєводство

пол. Województwo poleskie

Герб Поліського воєводства

місто

Берестя

Найбільше місто

Берестя

Країна

Польська Республіка

Межує з: Волинське воєводство,
Люблінське воєводство,
Новогрудське воєводство,
Білостоцьке воєводство

Підрозділи

повіти, ґміни

Офіційна мова

польська

Населення

- повне

1921 — 880 898 чол.;
1931 — 1 132 200 чол.

- густота

20,8

30,7 (1931)

Етнікон

Українці, Білоруси, Поляки

Площа

- повна

42 280 (в 1921)

36 668 (в 1939)

км²

Дата заснування

19 лютого 1921

Дата ліквідації

вересень 1939

- раніше відомий як

Поліський округ

Губернатор

Воєвода

Сенатори

Єжи Альбін де Трамекурт

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Поліське воєводство

Історія

В 1920-ті роки на сході воєводства активно діяла радянська диверсійна партизанка. В 1932 році вибухнуло . Розстріляно демонстрацію в м. Косово. У воєводстві в 1934 році створений концтабір Береза-Картузька.

Територія

Поліське воєводство було найбільшим воєводством II Речі Посполитої, його загальна площа становила 42149 км² (1921), на 1931 рік — 36,8 тис. км², 1131,4 тис. жителів. Воєводство знаходилося на сході держави, межувало з Радянським Союзом на сході, Люблінським і Білостоцький воєводствами на заході, Новогрудським на півночі і Волинським на півдні.

Воєводство повністю перебувало на території Поліської низовини і займало історико-етнічний регіон відомий як Західне або Брестсько-Пінське Полісся. Велику частину території воєводства займали Поліські болота — малонаселена і вкрай болотиста місцевість. Долина боліт прорізана ріками Прип'яттю та її притоками: Стир, Горинь, Уборть і Словечна — з правого і Ясельда, Цна, Случ і Пташине — з лівого боку. Багато поліських сіл важкодоступні (особливо під час паводків), чим у першу чергу і пояснюється їх архаїчність.

Лісистість регіону також достатня висока (ймовірно саме тому він і називається Поліссям). У 1937 році ліси покривали 33,3% території воєводства (22.2% у середньому по країні). Найбільше озеро — Вигонівське, через нього в 1767–1783 був побудований Огінський канал. Важливу роль відігравав і Дніпровсько-Бузький канал.

Населення

За даними перепису, проведеного владою 30 вересня 1921 року, населення Поліського воєводства становило 880 898 осіб, щільність — 20,8 ос. на км ², найнижча серед 16 воєводств II Речі Посполитої. За даними перепису 1931 року, населення зросло до 1131 939 осіб, щільність — до 31 на км². 48,4% населення воєводства були неписьменними — найвищий показник у країні (середнє у 1931 — 23,1%).

Мова

Внаслідок неписьменності населення при переписі здебільшого не могло визначити власної національності (південну половину території воєводства етнографи вважали українською). Рідна мова населення Поліського воєводства за даними перепису 1931 року

«тутейша» — 707 088 (62,5%)
польська — 164 106 (14,5%)
єврейська — 112 966 (10,0%)
- їдиш — 96 514
- іврит — 16 452
білоруська — 75 338 (6,7%)
українська — 54 057 (4,8%)
російська — 16 198 (1,4%)
німецька — 1 063 (0,1%)

Рідна мова населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року

повіт	населення	«тутейша»	польська	єврейська	білоруська	українська	російська	німецька
Берестейський	215 927	44,1	23,3	14,9	7,9	8,3	1,4
Дрогичинський	97 040	82,6	7,1	7,2	0,4	1,5	1,1
Камінь-Каширський	94 988	78,2	7,0	4,2	1,2	8,7	0,3	0,2
Кобринський	113 972	55,1	8,8	9,2	4,6	19,2	3,0
Косівський	83 696	64,3	10,1	7,5	17,0	0,2	0,8
Лунинецький	108 663	73,9	15,2	7,2	2,6	0,2	0,5	0,2
Пинський	184 305	64,4	15,8	13,6	3,1	0,6	2,4	0,1
Пружанський	108 583	51,9	16,4	8,7	22,2	0,3	0,5
Столінський	124 765	68,4	14,8	8,7	3,8	2,1	1,8	0,4
Поліське воєводство	1131 939	62,5	14,5	10,0	6,7	4,8	1,4	0,1

Релігія

Релігійний склад населення воєводства за переписами 1921 і 1931 рр.

віровизнання	1921	1931
православні	79,2 %	77,4 %
юдеї	12,6 %	10,1 %
римо-католики	7,8 %	11,0 %
євангелісти	0,4 %	0,5 %

Релігійний склад населення повітів Поліського воєводства за переписом 1931 року, %

повіт	населення	православні	римо-католики	юдеї	греко-католики
Берестейський	215 927	62,8	19,9	14,9	0,1
Дрогичинський	97 040	85,6	5,9	7,2	0,1
Камінь-Каширський	94 988	87,4	6,3	4,3	0,1
Кобринський	113 972	81,9	7,9	9,2	0,1
Косівський	83 696	82,1	9,3	7,6	0,2
Лунинецький	108 663	78,8	12,7	7,4	0,1
Пинський	184 305	75,9	8,9	13,8	0,1
Пружанський	108 583	75,5	15,0	8,7
Столінський	124 765	83,7	5,5	8,7	0,7
Поліське воєводство	1 131 939	77,4	11,0	10,1	0,2

Освіта

За переписом 1931 р. серед населення Поліського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,3% осіб, вміли тільки читати 1,1% населення, а 48,4% населення не вміли читати і писати.

Серед юдеїв вміли читати і писати 80,0% населення старше 5 років, серед римо-католиків — 74,4%, серед православних — 40,2%.

Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %

повіт	населення	вміють читати і писати	вміють тільки читати	не вміють читати і писати	невідомо
Берестейський	154 634	65,5	1,7	32,6	0,2
Дрогичинський	67 338	46,2	0,8	52,8	0,2
Камінь-Каширський	63 977	30,9	0,9	68,0	0,2
Кобринський	81 236	55,3	1,0	43,4	0,3
Косівський	57 943	47,0	1,3	51,6	0,1
Лунинецький	75 937	45,4	0,7	53,8	0,1
Пинський	129 550	46,2	0,7	53,0	0,1
Пружанський	76 694	57,5	1,7	40,6	0,1
Столінський	86 874	42,5	0,7	56,7	0,1
Поліське воєводство	794 183	50,3	1,1	48,4	0,1

Повіти

На 1 березня 1921 року в складі створеного воєводства було 9 повітів. 1 січня 1923 з кількох ґмін Лунинецького, Сарненського та Пінського повітів було створено десятий Столінський повіт.

16 грудня 1930 року Сарненський повіт було вилучено з Поліського воєводства і приєднано до Волинського воєводства.

1 квітня 1935 року Косовський повіт було скасовано, а на його території було створено з повітовим містом Івацевичі.

Повіт	Площа, км²	Населення, чол.	Щільність, чол. на км²	Повітове місто	Населення, чол.
Берестейський	4625	216200	46,7	Берестя	37412
Дрогичинський	2351	97000	42,2	Дрогичин	1987
Камінь-Каширський	3243	95000	29,2	Камінь-Каширський	1265
Кобринський	3545	114000	32,1	Кобринь	10068
Косовський	3562	83700	23,4	Косово	2433
Лунинецький	5722	109300	19,1	Лунинець	8267
Пінський	5587	183600	32,8	Пінськ	23497
Пружанський	2644	108600	41	Пружани	6332
Столінський	5389	124800	23,1	Столін	4763

Воєводи

Валерій Роман (14 березня 1919 — 3 травня 1922)
Станіслав Довнарович (18 травня 1922 — 2 жовтня 1924)
Казимир Млодзяновський (4 жовтня 1924 — 5 травня 1926)
Ян Крагельський (14 липня 1926 — 8 вересня 1932)
Вацлав Костек-Бернацький (8 вересня 1932 — 2 вересня 1939)

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)
Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo poleskie
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 grudnia 1931 r. w sprawie zmiany rozporządzenia Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
За даними перепису 1931 року.
За даними перепису 1921 року.

Посилання

(рос.)

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)

[census1931-2] Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo poleskie

[3] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[4] Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[5] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[6] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 grudnia 1931 r. w sprawie zmiany rozporządzenia Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o zniesieniu powiatu kosowskiego w województwie poleskiem i utworzeniu z jego terytorjum powiatu iwacewickiego z siedzibą władz powiatowych w Iwacewiczach w temże województwie. [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[7] За даними перепису 1931 року.

[8] За даними перепису 1921 року.