Єфімок, єфімка (рос. ефимок) — назва західноєвропейського талера, який впродовж XVI—XVII використовувався як сировина для виготовлення монет, а також як гроші в розрахунках з іноземцями, які служили в Московії. Торгівля єфімками була державною монополією, а їх обіг усередині країни був офіційно заборонений. Назва монети походить від першої частини назви монети йоахимсталер, яка почада широкомасштабно карбуватись в чеському містечку Йоахимсталь.
Єфімок | |
Країна | Московія[d] |
---|---|
З матеріалу | срібло |
До середини XVII ст. характерною особливістю російської монетної системи була відсутність в її складі великих номіналів. Найбільшим із них була копійка вагою бл. 0,48 г. У 1654, в умовах наростання кризових явищ у фінансовій системі Росії, було здійснено спробу запровадити в обіг велику срібну монету європейського зразка. З цією метою західноєвропейські талери перекарбовувалися в російські рублі, що номінально дорівнювали 100 коп. Московський «рубль» 1654 був неповновартісною монетою, тому що містив срібла близько 28 г, а 100 російські копійки — близько 48 г. Емісія срібних рублів була припинена у 1655, натомість в обіг були запроваджені талери з контрамаркою (містили зображення російського царя Олексія Михайловича у вигляді вершника і дату «1655»), які одержали назву «єфімок з признаком». Для них встановлювалася ціна — 64 коп., що відповідало середній кількості цих монет, карбованих з однієї талерної монети. Емісія єфімок припинилася у 1656, але в обігу вони залишалися до 1659, після чого населення було зобов’язане здати їх у скарбницю для обміну на розмінну монету. В Україні зберігалися в обігу протягом 2-ї пол. XVII—XVIII ст.
Література
- Спасский И.Г. Русские ефимки. Новосибирск, 1988.
Джерела
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
- Автор: Р.М. Шуст.; url: http://history.org.ua/?termin=Efimok; том: 3
Посилання
- Єфімок [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 430. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yefimok yefimka ros efimok nazva zahidnoyevropejskogo talera yakij vprodovzh XVI XVII vikoristovuvavsya yak sirovina dlya vigotovlennya monet a takozh yak groshi v rozrahunkah z inozemcyami yaki sluzhili v Moskoviyi Torgivlya yefimkami bula derzhavnoyu monopoliyeyu a yih obig useredini krayini buv oficijno zaboronenij Nazva moneti pohodit vid pershoyi chastini nazvi moneti joahimstaler yaka pochada shirokomasshtabno karbuvatis v cheskomu mistechku Joahimstal Yefimok Krayina Moskoviya d Z materialusriblo Do seredini XVII st harakternoyu osoblivistyu rosijskoyi monetnoyi sistemi bula vidsutnist v yiyi skladi velikih nominaliv Najbilshim iz nih bula kopijka vagoyu bl 0 48 g U 1654 v umovah narostannya krizovih yavish u finansovij sistemi Rosiyi bulo zdijsneno sprobu zaprovaditi v obig veliku sribnu monetu yevropejskogo zrazka Z ciyeyu metoyu zahidnoyevropejski taleri perekarbovuvalisya v rosijski rubli sho nominalno dorivnyuvali 100 kop Moskovskij rubl 1654 buv nepovnovartisnoyu monetoyu tomu sho mistiv sribla blizko 28 g a 100 rosijski kopijki blizko 48 g Emisiya sribnih rubliv bula pripinena u 1655 natomist v obig buli zaprovadzheni taleri z kontramarkoyu mistili zobrazhennya rosijskogo carya Oleksiya Mihajlovicha u viglyadi vershnika i datu 1655 yaki oderzhali nazvu yefimok z priznakom Dlya nih vstanovlyuvalasya cina 64 kop sho vidpovidalo serednij kilkosti cih monet karbovanih z odniyeyi talernoyi moneti Emisiya yefimok pripinilasya u 1656 ale v obigu voni zalishalisya do 1659 pislya chogo naselennya bulo zobov yazane zdati yih u skarbnicyu dlya obminu na rozminnu monetu V Ukrayini zberigalisya v obigu protyagom 2 yi pol XVII XVIII st LiteraturaSpasskij I G Russkie efimki Novosibirsk 1988 DzherelaEnciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s Avtor R M Shust url http history org ua termin Efimok tom 3PosilannyaYefimok 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 430 1000 ekz