Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фі́нська зато́ка (фін. Suomenlahti, ест. Soome laht, швед. Finska viken, рос. Финский залив) — затока на сході Балтійського моря, омиває береги Фінляндії, Росії і Естонії. Західною межею затоки вважається уявна лінія між півостровом Ханко і мисом Пиизаспеа (знаходиться біля острова Осмуссаар).
| фін. Suomenlahti, ест. Soome laht, швед. Finska viken, рос. Финский залив | |
|---|---|
 | |
 | |
| 59°52′ пн. ш. 26°06′ сх. д. / 59.867° пн. ш. 26.100° сх. д.Координати: 59°52′ пн. ш. 26°06′ сх. д. / 59.867° пн. ш. 26.100° сх. д. | |
| Назва на честь | Фінляндія |
| Частина від | Балтійське море |
| складники | d, Невська губа, Талліннська затока, d і d |
| Море | Балтійське море |
| Прибережні країни |  Фінляндія  Росія  Естонія |
| Довжина | 390 км |
| Ширина | 70 |
| Площа | 29 500 |
| Середня глибина | 38 м |
| Максимальна глибина | 121 м |
| Вливаються | |
| Солоність | від 0,2 до 9,2 ‰ |
| ідентифікатори і посилання | |
| P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 2407 |
| GeoNames | 453749 |
| У проєкті OpenStreetMap | r9408222 ·R |
  Фінська затока Фінська затока (Земля) | |
 Фінська затока у Вікісховищі | |
Фізико-географічна характеристика
Історія формування
У палеозойську еру 300—400 мільйонів років тому вся територія сучасного басейну Фінської затоки була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 м) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів і діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовикового покриву (останнє, Валдайське заледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступання льодовика утворилося Литоринове море, рівень якого був на 7—9 м вище сучасного. Рівні льодовикових водойм поступово знижувалися, а їх площа зменшувалася. У зв'язку з цим на колишньому дні водойм утворилися тераси, які сходинками спускаються до Фінської затоки. 4 тисячі років тому море відступило і мілини Фінської затоки перетворилися на острови. Сучасна більш сильна гляціоізостазія Скандинавського щита призвело до перекосу поверхні Фінської затоки. З цієї причини північні береги затоки — піднесені й скелясті, а південні — підтоплені.
Рельєф дна і гідрографія затоки
Площа Фінської затоки — 29,5 тис. км². Довжина затоки від півострова Ханко до Санкт-Петербурга — 420 км ширина від 70 км до 130 км в найширшій частині (на меридіані острова Потужний), у Невській губі ширина зменшується до 12 км. Фінська затока є мілководною. Профіль дна зменшується у напрямку від горла до вершини. Середня глибина — 38 м, максимальна глибина — 121 м, глибина Невської губи — 6 м і менше, а в береговій смузі — до 1 м. По дну Невської губи для проходу суден прокладений морський канал.
У зв'язку з великим притоком прісної води з річок, особливо з Неви, вода затоки має дуже невелику солоність (від 0,2 до 5,8 ‰ біля поверхні та від 0,3 до 8,5 ‰ біля дна). Середня температура води взимку близько 0 °C, влітку 15—17 °C на поверхні та 2—3 °C біля дна. Затока замерзає з кінця листопада до кінця квітня (в теплі зими може не замерзати цілий рік). Замерзання починається зі східної частини затоки й поступово поширюється на захід. Характерні сильні вітрові хвилі і нагони води при західних вітрах, що призводять до повенів.
Північні береги Фінської затоки — піднесені та звивисті, фіордно-шхерні з рідкими великими затоками (Виборська) і півостровами (Ханко, Порккала). Берег затоки в основному пологий з піщаними дюнами і береговими валами. У самого берега дрібні піски, тут можна побачити порослі соснами «білі дюни».
Південні береги — підтоплені, вздовж усього берега проходить Балтійсько-Ладозький уступ висотою до 40 м. Південніше уступа простягається ордовицьке плато. Західна, підвищена його частина, що має назву Іжорської височини (до 168 м), обмежує з півдня басейн Фінської затоки. Відмітна її риса — майже повна відсутність річок і озер. У межах Кургальского півострова сформований особливий рельєф, обумовлений Курголовським плато, що спускається до моря уступами, які також служили берегами древньому Литоріновому морю. Південні береги з одного боку відносно вирівняні, слабо звивисті (як у східній Естонії), з іншого боку більш порізані (як в західній Естонії й в Росії, де є глибокі затоки — Нарвська, Копорска, Лужська губа, розділені Кургальським, Сойкінським і Каравалдайським півостровами).
На сході Фінська затока закінчується Невською губою, на заході зливається з відкритими районами Балтійського моря. Крайню західну частину Фінської затоки називають горлом, а крайню східну — вершиною.
|
Клімат
Акваторія затоки лежить в перехідній зоні від морської до континентальної області помірного кліматичного поясу. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження остатнє. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Достатньо тепла зима з нестійкою дощовою погодою, сильними вітрами; літо досить прохолодне з більш лагідною погодою.
Біологія
Акваторія затоки розташовується в балтійськоморському екорегіоні бореальної атлантичної зоогеографічної провінції. У Зоогеографічно донна належить до бореальної зони.
Більша частина узбережжя затоки покрита тайгою, що складається з лісів, луків і боліт. Лісова рослинність представлена сосновими і ялиновими лісами, а також листяними лісами (береза, верба, горобина, осика, чорна і сіра вільха). Протягом всієї Фінської затоки зустрічаються ділянки водно-болотної рослинності, що складаються переважно з і очерету звичайного, а також росте велика кількість водних рослин — латаття біле, , уруть колосиста і , осока гостра, двукісточник тростинний, валеріана приморська, морський. Водна флора на мілководді затоки представлена такими рослинами, як різуха морська, руппія коротконожкова, штукенія зостеровидна та інші.
На південному березі Фінської затоки знаходяться декілька особливо охоронюваних природних територій — орнітологічний заказники Кургальский, Лебедячий і Котельский.
Останнім часом на берегах Фінської затоки часто знаходять дитинчат сірого тюленя і балтійської кільчастої нерпи. Види занесені до Червоної книги як рідкісні та вразливі.
У водах Фінської затоки водяться атлантичний лосось, бельдюга, бичкові, вівсянка, в'юн, головень європейський, мересниця річкова, плоскирка, ялець, йорж, карась, колючкові, корюшка, краснопірка, пструг струмковий, лин, звичайна іглиця, минь річковий, окунь, пічкур, пінагор, плітка, мінога, Coregonus albula, сарган, сиг, лящ, судак, в'язь, щука, щипавка, шпрот, оселедець, чехоня, верховодка, вугор, тріска. Промисловий вилов риби здійснюється навесні та восени. Тев'як і нерпа зустрічаються в затоці, але останній трапляється дуже рідко.
Господарське значення
Для південного берега Фінської затоки характерне поєднання великих антропогенних об'єктів агрокомплексів, атомної електростанції, мережі портів і унікальних природних та історичних куточків.
Основними портами Фінської затоки є: Великий порт Санкт-Петербург, Виборзький, Приморськ, Висоцьк, Усть-Луга; у Фінляндії — Гельсінкі, Котка, Ханко, Турку; в Естонії — Таллінн, Сілламяе. Фінська затока є великою водною магістраллю, що входить до складу Волго-Балтійського водного шляху і Біломорсько-Балтійського каналу.
У Фінській затоці розвинене рибальство. Найважливішими місцями лову в затоці є його північне узбережжя в районі Виборга-Приморська і південний берег в районі Усть-Луги. Промислове значення мають салака, кілька, корюшка, сиг, лящ, плітка, окунь, вугор, мінога та інші.
28 лютого 2014 року Фінляндія та Естонія уклали договір щодо прокладення газопроводу Balticconnector, який має пройти по дну Фінської затоки та з'єднати Фінляндію з газовими мережами країн Прибалтики. Крім того, було укладено меморандум про наміри щодо будівництва терміналів зрідженого газу на фінському й естонському берегах затоки.
 |  |  |  |
| Великий порт Санкт-Петербург | Поруч з Талліннською гаванню | Вид з повітря на Гельсінкі | Санкт-Петербурзька гребля |
Див. також
Примітки
- ЕСИМО. Солёность воды. Архів оригіналу за 21 серпня 2011.
- 1(b) // Limits of Oceans and Seas, Limits of the Oceans and Seas // Nature / M. Skipper — 3 — IHO, 1953. — Vol. 172, Iss. 4376. — P. 484–484. — ISSN 1476-4687; 0028-0836
- (PDF) (вид. 3rd). Monte-Carlo: International Hydrographic Organization/IMP Monégasque. 1953. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
- . Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 26 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
Посилання
- Фінська затока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фінська затока |
- Gulf of Finland 2014 [ 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fi nska zato ka fin Suomenlahti est Soome laht shved Finska viken ros Finskij zaliv zatoka na shodi Baltijskogo morya omivaye beregi Finlyandiyi Rosiyi i Estoniyi Zahidnoyu mezheyu zatoki vvazhayetsya uyavna liniya mizh pivostrovom Hanko i misom Piizaspea znahoditsya bilya ostrova Osmussaar Finska zatokafin Suomenlahti est Soome laht shved Finska viken ros Finskij zaliv59 52 pn sh 26 06 sh d 59 867 pn sh 26 100 sh d 59 867 26 100 Koordinati 59 52 pn sh 26 06 sh d 59 867 pn sh 26 100 sh d 59 867 26 100Nazva na chest FinlyandiyaChastina vid Baltijske moreskladniki d Nevska guba Tallinnska zatoka d i dMore Baltijske morePriberezhni krayini Finlyandiya Rosiya EstoniyaDovzhina 390 kmShirina 70Plosha 29 500Serednya glibina 38 mMaksimalna glibina 121 mVlivayutsya d d d d d d d d d d d d Neva Kyumijoki Yagala d d d d Fontanka d d d d d d d d d d d d d d d d Smolenka d d d d d d d i dSolonist vid 0 2 do 9 2 identifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 2407GeoNames 453749U proyekti OpenStreetMap r9408222 RFinska zatokaFinska zatoka Zemlya Finska zatoka u VikishovishiFiziko geografichna harakteristikaIstoriya formuvannya U paleozojsku eru 300 400 miljoniv rokiv tomu vsya teritoriya suchasnogo basejnu Finskoyi zatoki bula pokrita morem Osadovi vidkladennya togo chasu piskoviki piski glini vapnyaki pokrivayut potuzhnoyu tovsheyu ponad 200 m kristalichnij fundament sho skladayetsya z granitiv gnejsiv i diabaziv Suchasnij relyef utvorivsya v rezultati diyalnosti lodovikovogo pokrivu ostannye Valdajske zaledeninnya bulo 12 tisyach rokiv tomu Pislya vidstupannya lodovika utvorilosya Litorinove more riven yakogo buv na 7 9 m vishe suchasnogo Rivni lodovikovih vodojm postupovo znizhuvalisya a yih plosha zmenshuvalasya U zv yazku z cim na kolishnomu dni vodojm utvorilisya terasi yaki shodinkami spuskayutsya do Finskoyi zatoki 4 tisyachi rokiv tomu more vidstupilo i milini Finskoyi zatoki peretvorilisya na ostrovi Suchasna bilsh silna glyacioizostaziya Skandinavskogo shita prizvelo do perekosu poverhni Finskoyi zatoki Z ciyeyi prichini pivnichni beregi zatoki pidneseni j skelyasti a pivdenni pidtopleni Relyef dna i gidrografiya zatoki Plosha Finskoyi zatoki 29 5 tis km Dovzhina zatoki vid pivostrova Hanko do Sankt Peterburga 420 km shirina vid 70 km do 130 km v najshirshij chastini na meridiani ostrova Potuzhnij u Nevskij gubi shirina zmenshuyetsya do 12 km Finska zatoka ye milkovodnoyu Profil dna zmenshuyetsya u napryamku vid gorla do vershini Serednya glibina 38 m maksimalna glibina 121 m glibina Nevskoyi gubi 6 m i menshe a v beregovij smuzi do 1 m Po dnu Nevskoyi gubi dlya prohodu suden prokladenij morskij kanal U zv yazku z velikim pritokom prisnoyi vodi z richok osoblivo z Nevi voda zatoki maye duzhe neveliku solonist vid 0 2 do 5 8 bilya poverhni ta vid 0 3 do 8 5 bilya dna Serednya temperatura vodi vzimku blizko 0 C vlitku 15 17 C na poverhni ta 2 3 C bilya dna Zatoka zamerzaye z kincya listopada do kincya kvitnya v tepli zimi mozhe ne zamerzati cilij rik Zamerzannya pochinayetsya zi shidnoyi chastini zatoki j postupovo poshiryuyetsya na zahid Harakterni silni vitrovi hvili i nagoni vodi pri zahidnih vitrah sho prizvodyat do poveniv Pivnichni beregi Finskoyi zatoki pidneseni ta zvivisti fiordno shherni z ridkimi velikimi zatokami Viborska i pivostrovami Hanko Porkkala Bereg zatoki v osnovnomu pologij z pishanimi dyunami i beregovimi valami U samogo berega dribni piski tut mozhna pobachiti porosli sosnami bili dyuni Pivdenni beregi pidtopleni vzdovzh usogo berega prohodit Baltijsko Ladozkij ustup visotoyu do 40 m Pivdennishe ustupa prostyagayetsya ordovicke plato Zahidna pidvishena jogo chastina sho maye nazvu Izhorskoyi visochini do 168 m obmezhuye z pivdnya basejn Finskoyi zatoki Vidmitna yiyi risa majzhe povna vidsutnist richok i ozer U mezhah Kurgalskogo pivostrova sformovanij osoblivij relyef obumovlenij Kurgolovskim plato sho spuskayetsya do morya ustupami yaki takozh sluzhili beregami drevnomu Litorinovomu moryu Pivdenni beregi z odnogo boku vidnosno virivnyani slabo zvivisti yak u shidnij Estoniyi z inshogo boku bilsh porizani yak v zahidnij Estoniyi j v Rosiyi de ye gliboki zatoki Narvska Koporska Luzhska guba rozdileni Kurgalskim Sojkinskim i Karavaldajskim pivostrovami Na shodi Finska zatoka zakinchuyetsya Nevskoyu guboyu na zahodi zlivayetsya z vidkritimi rajonami Baltijskogo morya Krajnyu zahidnu chastinu Finskoyi zatoki nazivayut gorlom a krajnyu shidnu vershinoyu Uzberezhzhya zatoki bilya Komarovo Sankt Peterburg Uzberezhzhya zatoki bilya Komarovo Sankt Peterburg Ostrovi u GelsinkiOstrovi u Gelsinki Vid na zatoku z tallinskoyi cerkvi OlevisteVid na zatoku z tallinskoyi cerkvi Oleviste Ribalki na Finskij zatociRibalki na Finskij zatoci Kronshtadt vzimkuKronshtadt vzimku KlimatAkvatoriya zatoki lezhit v perehidnij zoni vid morskoyi do kontinentalnoyi oblasti pomirnogo klimatichnogo poyasu Uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya ostatnye Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Dostatno tepla zima z nestijkoyu doshovoyu pogodoyu silnimi vitrami lito dosit proholodne z bilsh lagidnoyu pogodoyu BiologiyaAkvatoriya zatoki roztashovuyetsya v baltijskomorskomu ekoregioni borealnoyi atlantichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi U Zoogeografichno donna nalezhit do borealnoyi zoni Bilsha chastina uzberezhzhya zatoki pokrita tajgoyu sho skladayetsya z lisiv lukiv i bolit Lisova roslinnist predstavlena sosnovimi i yalinovimi lisami a takozh listyanimi lisami bereza verba gorobina osika chorna i sira vilha Protyagom vsiyeyi Finskoyi zatoki zustrichayutsya dilyanki vodno bolotnoyi roslinnosti sho skladayutsya perevazhno z i ocheretu zvichajnogo a takozh roste velika kilkist vodnih roslin latattya bile urut kolosista i osoka gostra dvukistochnik trostinnij valeriana primorska morskij Vodna flora na milkovoddi zatoki predstavlena takimi roslinami yak rizuha morska ruppiya korotkonozhkova shtukeniya zosterovidna ta inshi Na pivdennomu berezi Finskoyi zatoki znahodyatsya dekilka osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij ornitologichnij zakazniki Kurgalskij Lebedyachij i Kotelskij Ostannim chasom na beregah Finskoyi zatoki chasto znahodyat ditinchat sirogo tyulenya i baltijskoyi kilchastoyi nerpi Vidi zaneseni do Chervonoyi knigi yak ridkisni ta vrazlivi U vodah Finskoyi zatoki vodyatsya atlantichnij losos beldyuga bichkovi vivsyanka v yun goloven yevropejskij meresnicya richkova ploskirka yalec jorzh karas kolyuchkovi koryushka krasnopirka pstrug strumkovij lin zvichajna iglicya min richkovij okun pichkur pinagor plitka minoga Coregonus albula sargan sig lyash sudak v yaz shuka shipavka shprot oseledec chehonya verhovodka vugor triska Promislovij vilov ribi zdijsnyuyetsya navesni ta voseni Tev yak i nerpa zustrichayutsya v zatoci ale ostannij traplyayetsya duzhe ridko Gospodarske znachennyaDlya pivdennogo berega Finskoyi zatoki harakterne poyednannya velikih antropogennih ob yektiv agrokompleksiv atomnoyi elektrostanciyi merezhi portiv i unikalnih prirodnih ta istorichnih kutochkiv Osnovnimi portami Finskoyi zatoki ye Velikij port Sankt Peterburg Viborzkij Primorsk Visock Ust Luga u Finlyandiyi Gelsinki Kotka Hanko Turku v Estoniyi Tallinn Sillamyae Finska zatoka ye velikoyu vodnoyu magistrallyu sho vhodit do skladu Volgo Baltijskogo vodnogo shlyahu i Bilomorsko Baltijskogo kanalu U Finskij zatoci rozvinene ribalstvo Najvazhlivishimi miscyami lovu v zatoci ye jogo pivnichne uzberezhzhya v rajoni Viborga Primorska i pivdennij bereg v rajoni Ust Lugi Promislove znachennya mayut salaka kilka koryushka sig lyash plitka okun vugor minoga ta inshi 28 lyutogo 2014 roku Finlyandiya ta Estoniya uklali dogovir shodo prokladennya gazoprovodu Balticconnector yakij maye projti po dnu Finskoyi zatoki ta z yednati Finlyandiyu z gazovimi merezhami krayin Pribaltiki Krim togo bulo ukladeno memorandum pro namiri shodo budivnictva terminaliv zridzhenogo gazu na finskomu j estonskomu beregah zatoki Velikij port Sankt Peterburg Poruch z Tallinnskoyu gavannyu Vid z povitrya na Gelsinki Sankt Peterburzka greblyaDiv takozhKompleks zahisnih sporud Sankt Peterburga vid povenejPrimitkiESIMO Solyonost vody Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 1 b Limits of Oceans and Seas Limits of the Oceans and Seas Nature M Skipper 3 IHO 1953 Vol 172 Iss 4376 P 484 484 ISSN 1476 4687 0028 0836 d Track Q233611d Track Q35541239d Track Q180445d Track Q52661223 PDF vid 3rd Monte Carlo International Hydrographic Organization IMP Monegasque 1953 s 5 Arhiv originalu PDF za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2014 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Arhiv originalu za 28 chervnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2014 Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2014 PosilannyaFinska zatoka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Finska zatokaGulf of Finland 2014 11 lyutogo 2014 u Wayback Machine