Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Щука звичайна | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Esox lucius Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||
 Ареал щуки звичайної | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Щука звичайна (Esox lucius) — вид хижих риб роду щук (Esox). Ці риби — типові мешканці солонуватих і прісноводних водоймищ північної півкулі (тобто мають голарктичне поширення).
Зовнішній вигляд та будова тіла
Щука звичайна може досягати в довжину більш ніж 1,5 метра, ваги — 35 кг (за деякими свідченнями[] навіть більше), самиці завжди більші за самців. Найбільша щука, виловлена в Україні, важила близько 18 кілограмів. Піймали її неводом у Люб'язівському (малому) озері восени 1967 року рибалки місцевого колгоспу імені Леніна Любешівського району Волинської області. Довжина рибини перевищувала зріст рибалок. Так як гігантську щуку спіймали напередодні дня працівників сільського господарства, то наступного дня її демонстрували у Любешові на районній виставці колгоспів.
Забарвлення тіла плямисто-смугасте, світлі смуги проходять вздовж та поперек тіла. Залежно від характеру та ступеня розвитку рослинності прибережної зони щуки можуть мати сірувато-зеленуватий, жовтуватий або сіро-бурий колір, спина темна, черево білувате, з сірими цятками; в деяких озерах зустрічаються сріблясті щуки. Спинний, анальний та хвостовий плавці бурі, з чорними плямками, грудні та черевні — жовтувато-червоні.
Самців і самиць ззовні можна відрізнити за формою , котрий у самців має вигляд вузької довгастої щілини, забарвленої в колір черева, а у самиць — овального поглиблення, облямованого валиком рожевого кольору.
Тіло щуки має видовжену, стрілоподібну форму. Голова сильно видовжена, нижня щелепа видається вперед. Зуби на нижній щелепі мають різний розмір і слугують для захоплення жертви. Зуби на інших кістках ротової порожнини дрібніші, спрямовані гострими кінцями в горлянку і можуть занурюватись у слизову оболонку, що встеляє ротову порожнину та горлянку. Завдяки цьому здобич легко проковтується, а якщо вона намагається вирватись, глоткові зуби підіймаються та утримують жертву.
Для щук характерна зміна зубів на нижній щелепі: внутрішня поверхня щелепи вкрита м'якою тканиною, під нею розташовані навскісні ряди з 2-4 заміщуючих зубів, які примикають ззаду до кожного діючого і утворюють з ним єдину групу (зубну сім'ю). Коли робочий зуб виходить із вжитку, на його місце стає своєю основою сусідній заміщуючий зуб тієї ж сім'ї. Спочатку він хитається, але потім щільно приростає основою до кістки щелепи і укріплюється. Зуби у щуки змінюються не одночасно. В один і той же час одні зубні групи закінчуються на краю щелепи старим зубом, що вже розсмоктується, інші — міцним робочим, треті — ще рухливим молодим. В деяких водоймах у щук зміна зубів посилюється протягом певних сезонів, і тоді щука в цих водоймах перестає брати велику здобич.
Ареал
Щука звичайна поширена циркумполярно, в північних водах Європи, Азії та Північної Америки. Її ареал — один з найбільших ареалів серед прісноводних риб. На території України щука звичайна трапляється всюди, окрім водойм Кримського півострова (хоча останнім часом[] здійснюються спроби штучної її там акліматизації — зокрема до Чорноріченського водосховища поблизу Севастополя).
Найкомфортніші місця для щуки — річки з уповільненою течією, озера, водосховища. Також вона може зустрічатись і в розпріснених частинах морів — наприклад у Фінській, Ризькій та Курській затоках Балтійського моря, в Таганрозькій затоці Азовського моря.
Щука добре витримує кислу реакцію води, може комфортно жити у водоймах з рН 4,75. Під час зниження вмісту кисню до 3,0-2,0 мг/літр наступає пригнічення дихання, тому в заморних водоймах взимку щука часто гине.
Розмноження
У природних водоймах самиці щуки починають розмножуватись на четвертому, рідше на третьому році життя, а самці — на п'ятому.
Нерест щуки відбувається за температури 3-6°С, відразу після танення криги, біля берега на глибині 0,5-1 метр. Під час нересту риби виходять на мілководдя і шумно плескаються. Звичайно на нерест спочатку підходять найменші особини, а останніми — найкрупніші. У цей час щуки тримаються групами: 2-4 самці біля однієї самиці; біля великих самиць — до 8 самців. Самиця пливе попереду, самці пливуть за нею, відстаючи приблизно на половину корпусу. Вони або притискаються з боків до самиці, або намагаються триматись безпосередньо над її спиною. З води в цей час постійно з'являються спинні плавці та верхні частини спини риб.
Під час нересту щуки труться об кущі, пні, стебла очерету та рогозу та інші предмети. На одному місці риби довго не затримуються, весь час переміщуючись нерестовищем і мечучи ікру. Наприкінці ікрометання всі особини групи, що нерестилась, кидаються в різні боки, викликаючи гучний плеск; при цьому самиці часто вистрибують з води в повітря.
Одна самиця щуки залежно від розміру може відкладати від 17,5 до 215 тисяч ікринок. Ікринки великі, близько 3 мм в діаметрі, слабко-клейкі, можуть приклеюватись до рослинності, але легко спадають при струсі. Через 2-3 дні клейкість зникає, більшість ікринок скочується і подальший їхній розвиток відбувається на дні.
Нормальний розвиток ікри щуки на дні в непроточній воді можливий тільки тому, що навесні при низькій температурі вода відносно сильно насичена киснем, а в міру прогрівання води концентрація кисню в ній швидко падає. Таким чином, чим раніше щуки починають нереститись, тим менше ікри гине.
Якщо після нересту щук відбувається швидкий спад води, це призводить до масової загибелі ікри — таке явище часто спостерігають у водосховищах, рівень яких є несталим.
Життєвий цикл
Залежно від температури води розвиток ікри відбувається 8-14 днів, личинки, що з неї виводяться, мають 6,7-7,6 мм в довжину. В міру розсмоктування залишкового жовточного міхура личинки переходять до живлення зовнішніми ресурсами: маленькими ракоподібними — циклопами та дафніями. При довжині 12-15 мм щуки можуть вже полювати на личинок коропових риб. Нерест коропових риб звичайно відбувається після щуки, що сприяє живленню щучої молоді. Після досягнення щукою розміру 5 см вона повністю переходить на живлення молоддю інших риб, переважно коропових. Якщо щуку такого розміру тримати в акваріумі та годувати дрібними ракоподібними, вона загине, так як витрати енергії на добування корму не відшкодовуються поживними речовинами, що наявні в такій здобичі.
Навесні щуки разом з паводковими водами заходять в заплавні озера. Через деякий час зв'язок цих водойм з річкою переривається, і життя молоді, що вийшла з ікри в таких умовах, дуже відрізняються від такого в річці або великих сталих водоймах. З огляду на недостатні кормові ресурси зростання щук тут іде вкрай нерівномірно, різниця в довжині між рибами одного віку може досягати 2-2,5 рази. Дрібні особини стають здобиччю для більших, іноді, при особливій нестачі кормових ресурсів, щуки довжиною 3-4 см вже вдаються до такого канібалізму.
Цікаво, що такі вироджені харчові ланцюги, що складаються лише з щук (коли мальки харчуються планктоном, більші щуки — мальками, а ними, в свою чергу, живляться ще більші) в ряді водойм спостерігаються на постійній основі. Це трапляється в північних (звичайно тундрових) озерах Якутії та Канади, де кількість поживних речовин вкрай мала — тобто, недостатня для підтримання скільки-небудь складної харчової піраміди; окрім наукової, такі «щучі озера» описані й у художній літературі — наприклад, в оповіданні польського письменника Аркадія Фідлера «Канада, що пахне смолою».
При цьому, незважаючи на вкрай спрощену структуру харчового ланцюга, екосистеми таких водойм перебувають в сталому вигляді протягом сторіч — в донних відкладах та на узбережжі жодних кісткових рештків, окрім щучих, дослідники в таких водоймах не знаходили; це також підтверджується фольклором місцевих жителів.
Спосіб життя
У водоймі щука тримається в заростях водяної рослинності. Як правило, вона там стоїть нерухомо і зачаївшись, раптово кидаючись на здобич. Впіймана здобич проковтується тільки в напрямку з голови — якщо щука вхопила її поперек тіла, то, перед тим як проковтнути, вона швидко розвертає здобич головою в горлянку.
При нападі щука орієнтується за допомогою зору та бічної лінії, органи якої розвинуті не тільки на середній лінії тіла, а й на голові (переважно на передній частині нижньої щелепи).
Об'єкти живлення дорослих щук досить різноманітні. Звичайно вона поїдає численнішу рибу: в озерах та водосховищах України це плітка, окунь, йорж, лящ, плоскирка; в річках в живленні щуки зростає частка типово річкових риб — таких як піскар, палія, мересниця, бички та ін. Навесні щука з охотою поїдає жаб. Відомі випадки, коли великі щуки хапали та затягували під воду мишей, пацюків, куликів і навіть вивірок, що перепливали річки. Найбільші щуки можуть напасти навіть на качку, особливо в період линяння, коли ці птахи не підіймаються з води у повітря. Загалом, щуки здатні нападати і вбивати доволі крупних риб, довжина та вага яких досягає 50%, а подеколи і 65% від довжини та ваги хижака.
У живленні щук середнього розміру, приблизно півметра, переважають численні та малоцінні, або смітні риби, тому щука є необхідною складовою раціонального рибного господарства на озерах; за її відсутності в озерах різко зростає чисельність дрібного йоржа та окунів.
Значення для людини
Загалом, щуку досить широко розводять в ставкових господарствах. Наприклад, у Франції із загальної площі ставків в 100 тис. га більш ніж 50 тис. віддані під розведення щуки.
М'ясо щуки вміщує 2-3% жиру і є дієтичним продуктом, особливо, якщо риба надходить для споживання в живому вигляді.
Максимальний вік щук в промислових виловах в теперішній час, а також протягом кількох останніх сторіч, не перевищує 25 років. Достовірно задокументовано вилов 33-річної щуки.[][] Утім, розповіді в популярній літературі про щук набагато більшого віку слід кваліфікувати як легенди.
Особливою популярною серед оповідань такого типу є сабанєєвська історія «гейльборнської щуки», котру, начебто, в 1230 році впіймав особисто імператор Фрідріх II, позначив золотим кільцем і випустив в озеро поблизу , де цю щуку виловили через 267 років. При цьому вона досягала довжини 570 сантиметрів та ваги 140 кг. Хребет цієї щуки був переданий на зберігання в собор міста Мангейм.
Це оповідання викликало зацікавлення німецького натурфілософа Окена. Окен докладно вивчив історичну хроніку і встановив, що Фрідріх II того часу безвиїзно жив в Італії і ніяк не міг позначити щуку на території Німеччини. Вдалося також дослідити хребет гігантської щуки, виставлений в соборі Мангейма. Виявилось, що це фальсифікація, та що його скомпоновано з хребців кількох окремих щук.
Етимологія наукової назви
Родова назва, Esox, походить від грец. ίσοξ — Велика риба, і від шотл. гел. Lucy — лосось.
Див. також
Примітки
- Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. /4., с. 36-37
Ресурси Інтернету
- Щука [ 16 травня 2010 у Wayback Machine.] Ribalemo.org.ua
- Щука обыкновенная [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] Справочник по рыбам Енисея (рос.)
- Рыбак (рос.)
- Сторінка даних про тигрову щуку [ 29 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)[][]
- (англ.)[][]
- Esox lucius[недоступне посилання з травня 2019]Invasive Species of the CSWGC Region — бібліографія (англ.)
- Інформація про рибальство на звичайну щуку [ 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Щука звичайна [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
Посилання
- Щука їсть окуня [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.] (відео)
- Щука впіймала карася [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.] (відео)
- Щука з'їла крота [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.] (відео)
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (квітень 2018) |
| цієї статті, ймовірно, несповна підсумовує ключові тези її вмісту. (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shuka zvichajnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Protakantoperi Protacanthopterygii Ryad Shukopodibni Esociformes Rodina Shukovi Esocidae Rid Shuka Esox Vid Shuka zvichajnaBinomialna nazvaEsox lucius Linnaeus 1758Areal shuki zvichajnoyiPosilannyaVikishovishe Esox luciusVikividi Esox luciusEOL 206652ITIS 162139MSOP 135631NCBI 8010 Shuka zvichajna Esox lucius vid hizhih rib rodu shuk Esox Ci ribi tipovi meshkanci solonuvatih i prisnovodnih vodojmish pivnichnoyi pivkuli tobto mayut golarktichne poshirennya Zovnishnij viglyad ta budova tilaShuka zvichajna mozhe dosyagati v dovzhinu bilsh nizh 1 5 metra vagi 35 kg za deyakimi svidchennyami yakimi navit bilshe samici zavzhdi bilshi za samciv Najbilsha shuka vilovlena v Ukrayini vazhila blizko 18 kilogramiv Pijmali yiyi nevodom u Lyub yazivskomu malomu ozeri voseni 1967 roku ribalki miscevogo kolgospu imeni Lenina Lyubeshivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Dovzhina ribini perevishuvala zrist ribalok Tak yak gigantsku shuku spijmali naperedodni dnya pracivnikiv silskogo gospodarstva to nastupnogo dnya yiyi demonstruvali u Lyubeshovi na rajonnij vistavci kolgospiv Zabarvlennya tila plyamisto smugaste svitli smugi prohodyat vzdovzh ta poperek tila Zalezhno vid harakteru ta stupenya rozvitku roslinnosti priberezhnoyi zoni shuki mozhut mati siruvato zelenuvatij zhovtuvatij abo siro burij kolir spina temna cherevo biluvate z sirimi cyatkami v deyakih ozerah zustrichayutsya sriblyasti shuki Spinnij analnij ta hvostovij plavci buri z chornimi plyamkami grudni ta cherevni zhovtuvato chervoni Samciv i samic zzovni mozhna vidrizniti za formoyu kotrij u samciv maye viglyad vuzkoyi dovgastoyi shilini zabarvlenoyi v kolir chereva a u samic ovalnogo pogliblennya oblyamovanogo valikom rozhevogo koloru Tilo shuki maye vidovzhenu strilopodibnu formu Golova silno vidovzhena nizhnya shelepa vidayetsya vpered Zubi na nizhnij shelepi mayut riznij rozmir i sluguyut dlya zahoplennya zhertvi Zubi na inshih kistkah rotovoyi porozhnini dribnishi spryamovani gostrimi kincyami v gorlyanku i mozhut zanuryuvatis u slizovu obolonku sho vstelyaye rotovu porozhninu ta gorlyanku Zavdyaki comu zdobich legko prokovtuyetsya a yaksho vona namagayetsya virvatis glotkovi zubi pidijmayutsya ta utrimuyut zhertvu Shuka zvichajna Dlya shuk harakterna zmina zubiv na nizhnij shelepi vnutrishnya poverhnya shelepi vkrita m yakoyu tkaninoyu pid neyu roztashovani navskisni ryadi z 2 4 zamishuyuchih zubiv yaki primikayut zzadu do kozhnogo diyuchogo i utvoryuyut z nim yedinu grupu zubnu sim yu Koli robochij zub vihodit iz vzhitku na jogo misce staye svoyeyu osnovoyu susidnij zamishuyuchij zub tiyeyi zh sim yi Spochatku vin hitayetsya ale potim shilno prirostaye osnovoyu do kistki shelepi i ukriplyuyetsya Zubi u shuki zminyuyutsya ne odnochasno V odin i toj zhe chas odni zubni grupi zakinchuyutsya na krayu shelepi starim zubom sho vzhe rozsmoktuyetsya inshi micnim robochim treti she ruhlivim molodim V deyakih vodojmah u shuk zmina zubiv posilyuyetsya protyagom pevnih sezoniv i todi shuka v cih vodojmah perestaye brati veliku zdobich ArealShuka zvichajna poshirena cirkumpolyarno v pivnichnih vodah Yevropi Aziyi ta Pivnichnoyi Ameriki Yiyi areal odin z najbilshih arealiv sered prisnovodnih rib Na teritoriyi Ukrayini shuka zvichajna traplyayetsya vsyudi okrim vodojm Krimskogo pivostrova hocha ostannim chasom koli zdijsnyuyutsya sprobi shtuchnoyi yiyi tam aklimatizaciyi zokrema do Chornorichenskogo vodoshovisha poblizu Sevastopolya Najkomfortnishi miscya dlya shuki richki z upovilnenoyu techiyeyu ozera vodoshovisha Takozh vona mozhe zustrichatis i v rozprisnenih chastinah moriv napriklad u Finskij Rizkij ta Kurskij zatokah Baltijskogo morya v Taganrozkij zatoci Azovskogo morya Shuka dobre vitrimuye kislu reakciyu vodi mozhe komfortno zhiti u vodojmah z rN 4 75 Pid chas znizhennya vmistu kisnyu do 3 0 2 0 mg litr nastupaye prignichennya dihannya tomu v zamornih vodojmah vzimku shuka chasto gine RozmnozhennyaU prirodnih vodojmah samici shuki pochinayut rozmnozhuvatis na chetvertomu ridshe na tretomu roci zhittya a samci na p yatomu Nerest shuki vidbuvayetsya za temperaturi 3 6 S vidrazu pislya tanennya krigi bilya berega na glibini 0 5 1 metr Pid chas nerestu ribi vihodyat na milkovoddya i shumno pleskayutsya Zvichajno na nerest spochatku pidhodyat najmenshi osobini a ostannimi najkrupnishi U cej chas shuki trimayutsya grupami 2 4 samci bilya odniyeyi samici bilya velikih samic do 8 samciv Samicya plive poperedu samci plivut za neyu vidstayuchi priblizno na polovinu korpusu Voni abo pritiskayutsya z bokiv do samici abo namagayutsya trimatis bezposeredno nad yiyi spinoyu Z vodi v cej chas postijno z yavlyayutsya spinni plavci ta verhni chastini spini rib Pid chas nerestu shuki trutsya ob kushi pni stebla ocheretu ta rogozu ta inshi predmeti Na odnomu misci ribi dovgo ne zatrimuyutsya ves chas peremishuyuchis nerestovishem i mechuchi ikru Naprikinci ikrometannya vsi osobini grupi sho nerestilas kidayutsya v rizni boki viklikayuchi guchnij plesk pri comu samici chasto vistribuyut z vodi v povitrya Odna samicya shuki zalezhno vid rozmiru mozhe vidkladati vid 17 5 do 215 tisyach ikrinok Ikrinki veliki blizko 3 mm v diametri slabko klejki mozhut prikleyuvatis do roslinnosti ale legko spadayut pri strusi Cherez 2 3 dni klejkist znikaye bilshist ikrinok skochuyetsya i podalshij yihnij rozvitok vidbuvayetsya na dni Normalnij rozvitok ikri shuki na dni v neprotochnij vodi mozhlivij tilki tomu sho navesni pri nizkij temperaturi voda vidnosno silno nasichena kisnem a v miru progrivannya vodi koncentraciya kisnyu v nij shvidko padaye Takim chinom chim ranishe shuki pochinayut nerestitis tim menshe ikri gine Yaksho pislya nerestu shuk vidbuvayetsya shvidkij spad vodi ce prizvodit do masovoyi zagibeli ikri take yavishe chasto sposterigayut u vodoshovishah riven yakih ye nestalim Zhittyevij ciklShuka v zvichnomu dlya sebe otochenni Zalezhno vid temperaturi vodi rozvitok ikri vidbuvayetsya 8 14 dniv lichinki sho z neyi vivodyatsya mayut 6 7 7 6 mm v dovzhinu V miru rozsmoktuvannya zalishkovogo zhovtochnogo mihura lichinki perehodyat do zhivlennya zovnishnimi resursami malenkimi rakopodibnimi ciklopami ta dafniyami Pri dovzhini 12 15 mm shuki mozhut vzhe polyuvati na lichinok koropovih rib Nerest koropovih rib zvichajno vidbuvayetsya pislya shuki sho spriyaye zhivlennyu shuchoyi molodi Pislya dosyagnennya shukoyu rozmiru 5 sm vona povnistyu perehodit na zhivlennya moloddyu inshih rib perevazhno koropovih Yaksho shuku takogo rozmiru trimati v akvariumi ta goduvati dribnimi rakopodibnimi vona zagine tak yak vitrati energiyi na dobuvannya kormu ne vidshkodovuyutsya pozhivnimi rechovinami sho nayavni v takij zdobichi Navesni shuki razom z pavodkovimi vodami zahodyat v zaplavni ozera Cherez deyakij chas zv yazok cih vodojm z richkoyu pererivayetsya i zhittya molodi sho vijshla z ikri v takih umovah duzhe vidriznyayutsya vid takogo v richci abo velikih stalih vodojmah Z oglyadu na nedostatni kormovi resursi zrostannya shuk tut ide vkraj nerivnomirno riznicya v dovzhini mizh ribami odnogo viku mozhe dosyagati 2 2 5 razi Dribni osobini stayut zdobichchyu dlya bilshih inodi pri osoblivij nestachi kormovih resursiv shuki dovzhinoyu 3 4 sm vzhe vdayutsya do takogo kanibalizmu Cikavo sho taki virodzheni harchovi lancyugi sho skladayutsya lishe z shuk koli malki harchuyutsya planktonom bilshi shuki malkami a nimi v svoyu chergu zhivlyatsya she bilshi v ryadi vodojm sposterigayutsya na postijnij osnovi Ce traplyayetsya v pivnichnih zvichajno tundrovih ozerah Yakutiyi ta Kanadi de kilkist pozhivnih rechovin vkraj mala tobto nedostatnya dlya pidtrimannya skilki nebud skladnoyi harchovoyi piramidi okrim naukovoyi taki shuchi ozera opisani j u hudozhnij literaturi napriklad v opovidanni polskogo pismennika Arkadiya Fidlera Kanada sho pahne smoloyu Pri comu nezvazhayuchi na vkraj sproshenu strukturu harchovogo lancyuga ekosistemi takih vodojm perebuvayut v stalomu viglyadi protyagom storich v donnih vidkladah ta na uzberezhzhi zhodnih kistkovih reshtkiv okrim shuchih doslidniki v takih vodojmah ne znahodili ce takozh pidtverdzhuyetsya folklorom miscevih zhiteliv Sposib zhittyaU vodojmi shuka trimayetsya v zarostyah vodyanoyi roslinnosti Yak pravilo vona tam stoyit neruhomo i zachayivshis raptovo kidayuchis na zdobich Vpijmana zdobich prokovtuyetsya tilki v napryamku z golovi yaksho shuka vhopila yiyi poperek tila to pered tim yak prokovtnuti vona shvidko rozvertaye zdobich golovoyu v gorlyanku Pri napadi shuka oriyentuyetsya za dopomogoyu zoru ta bichnoyi liniyi organi yakoyi rozvinuti ne tilki na serednij liniyi tila a j na golovi perevazhno na perednij chastini nizhnoyi shelepi Ob yekti zhivlennya doroslih shuk dosit riznomanitni Zvichajno vona poyidaye chislennishu ribu v ozerah ta vodoshovishah Ukrayini ce plitka okun jorzh lyash ploskirka v richkah v zhivlenni shuki zrostaye chastka tipovo richkovih rib takih yak piskar paliya meresnicya bichki ta in Navesni shuka z ohotoyu poyidaye zhab Vidomi vipadki koli veliki shuki hapali ta zatyaguvali pid vodu mishej pacyukiv kulikiv i navit vivirok sho pereplivali richki Najbilshi shuki mozhut napasti navit na kachku osoblivo v period linyannya koli ci ptahi ne pidijmayutsya z vodi u povitrya Zagalom shuki zdatni napadati i vbivati dovoli krupnih rib dovzhina ta vaga yakih dosyagaye 50 a podekoli i 65 vid dovzhini ta vagi hizhaka U zhivlenni shuk serednogo rozmiru priblizno pivmetra perevazhayut chislenni ta malocinni abo smitni ribi tomu shuka ye neobhidnoyu skladovoyu racionalnogo ribnogo gospodarstva na ozerah za yiyi vidsutnosti v ozerah rizko zrostaye chiselnist dribnogo jorzha ta okuniv Znachennya dlya lyudiniZagalom shuku dosit shiroko rozvodyat v stavkovih gospodarstvah Napriklad u Franciyi iz zagalnoyi ploshi stavkiv v 100 tis ga bilsh nizh 50 tis viddani pid rozvedennya shuki M yaso shuki vmishuye 2 3 zhiru i ye diyetichnim produktom osoblivo yaksho riba nadhodit dlya spozhivannya v zhivomu viglyadi Maksimalnij vik shuk v promislovih vilovah v teperishnij chas a takozh protyagom kilkoh ostannih storich ne perevishuye 25 rokiv Dostovirno zadokumentovano vilov 33 richnoyi shuki de koli Utim rozpovidi v populyarnij literaturi pro shuk nabagato bilshogo viku slid kvalifikuvati yak legendi Osoblivoyu populyarnoyu sered opovidan takogo tipu ye sabanyeyevska istoriya gejlbornskoyi shuki kotru nachebto v 1230 roci vpijmav osobisto imperator Fridrih II poznachiv zolotim kilcem i vipustiv v ozero poblizu de cyu shuku vilovili cherez 267 rokiv Pri comu vona dosyagala dovzhini 570 santimetriv ta vagi 140 kg Hrebet ciyeyi shuki buv peredanij na zberigannya v sobor mista Mangejm Ce opovidannya viklikalo zacikavlennya nimeckogo naturfilosofa Okena Oken dokladno vivchiv istorichnu hroniku i vstanoviv sho Fridrih II togo chasu bezviyizno zhiv v Italiyi i niyak ne mig poznachiti shuku na teritoriyi Nimechchini Vdalosya takozh dosliditi hrebet gigantskoyi shuki vistavlenij v sobori Mangejma Viyavilos sho ce falsifikaciya ta sho jogo skomponovano z hrebciv kilkoh okremih shuk Etimologiya naukovoyi nazviRodova nazva Esox pohodit vid grec iso3 Velika riba i vid shotl gel Lucy losos Div takozhShuka smugasta Shuka Spisok rib Dnipra Spisok rib UkrayiniPrimitkiKravchuk P A Rekordi Volini 1993 Lyubeshiv 1994 64 s ISBN 5 7707 2014 1 4 s 36 37Resursi InternetuShuka 16 travnya 2010 u Wayback Machine Ribalemo org ua Shuka obyknovennaya 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Spravochnik po rybam Eniseya ros Rybak ros Storinka danih pro tigrovu shuku 29 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl utochniti pereviriti angl utochniti pereviriti Esox lucius nedostupne posilannya z travnya 2019 Invasive Species of the CSWGC Region bibliografiya angl Informaciya pro ribalstvo na zvichajnu shuku 16 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl Shuka zvichajna 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ukr PosilannyaShuka yist okunya 15 lipnya 2015 u Wayback Machine video Shuka vpijmala karasya 7 lipnya 2015 u Wayback Machine video Shuka z yila krota 5 lipnya 2015 u Wayback Machine video Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti kviten 2018 Vstupnij rozdil ciyeyi statti jmovirno nespovna pidsumovuye klyuchovi tezi yiyi vmistu Bud laska dopomozhit rozshiriti vstup dodavshi stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti kviten 2018