Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костисті рибиОселедець атлантичний Clupea harengus Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animali

Костисті риби

Костисті риби
Костисті риби
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Müller, 1845
Надряди
Посилання
image Вікісховище: Teleostei
image Віківиди: Teleostei
image EOL: 2775808
image ITIS: 161105
image NCBI: 32443
Fossilworks: 133643

Кости́сті ри́би (Teleostei) — велика група, інфраклас новоперих (Neopterygii) риб. Ця різноманітна група, яка виникла в Тріасовому періоді, включає близько 20 000 сучасних видів, в тому числі 44 ряди риб; більшість сучасних риб є представниками цієї групи.

Ці риби мають рухливу максилу і премаксилу та відповідні модифікації в мускулатурі щелепи. Дані модифікації призводять до того, що їхні щелепи виглядають з рота.

Історія

Костисті риби — найдавніші тварини, які з'явилися понад 400 млн років тому.

Раніше вважали, що слух у риб відсутній, та у XIX столітті німецький вчений Ернст Вебер порівняв слуховий апарат людини і риби. Він не знайшов у риби ні зовнішнього, ні середнього вуха і припустив, що їх функцію виконує плавальний міхур.

Вебер був правий. Плавальний міхур замінює рибам барабанну перетинку, а його коливання передають внутрішньому вуху 4 пари з'єднаних між собою кісток.

Поширення і навколишнє середовище

Вони розповсюджені в усіх водах Світового океану, не виключаючи навіть струмків.

Костисті риби мешкають практично у всіх шарах гідросфери, заселяючи завдяки широкому діапазону осморегуляційних процесів як прісні, так і солоні водойми, в тому числі й великі глибини, мешканці яких добре пристосувалися до високого тиску і відсутності освітлення. Варто відзначити, що деякі види, як наприклад лососеві, здатні протягом життя переходити з морів у прісні водойми і навпаки. Ряд фізіологічних адаптацій дозволяє костистим рибам жити у водоймах по всій планеті, деякі з яких істотно відрізняються умовами, такими як вміст кисню, температура та іншим.

Класифікація

Опис

Розмір костистих риб коливається від кількох сантиметрів до 7 метрів.

Риби дуже тонко відчувають запахи, розрізняють смак. Прикладом може бути тихоокеанський лосось, який може впізнати смак рідної води, навіть якщо її розбавити у співвідношенні однієї частки до кількох мільйонів[] (~0,0001 % розчин).

Риби добре відрізняють один звук від іншого і сприймають їх з великих відстаней. Та існують риби, які не мають плавального міхура. Чують такі риби дуже погано.

Крім того, риби тонко аналізують ситуацію близько джерела звуку за допомогою бічної лінії (як у акул).

Раніше вважалося, що море безмовне. Це не так. Ми не можемо чути звуки, які видає риба у воді без спеціальних приладів. Звуки риб схожі на глухий стогін, пташиний гомін] або пароплавні гудки. Цих звуків настільки багато, що неможливо їх перелічити.

«Спілкування» риб відбувається зоровим та слуховим сприйняттями. Одні сигналізують своїми позами, другі — зміною кольору, треті — світловими спалахами, деякі — електричними полями. Так вони «попереджають» про небезпеку, «повідомляють» про наявність їжі та ін.

У багатьох костистих риб дуже гарно розвинений зір. Їх очі влаштовані таким чином, що вони розрізняють кольори так само, як і людина. Та у деяких риб, наприклад, у маленької чотириокої рибки, яка мешкає у Центральній Америці, око влаштоване так, вона водночас бачить, що робиться під водою і на поверхні. У неї поперек зіниці тягнеться горизонтальна смужка, яка поділяє око на два. Верхній зір дозволяє їй живитися мошками (над поверхнею води), а нижній зір дає можливість вчасно побачити ворога.

У деяких глибинних риб зір дуже поганий, а інші не бачать зовсім. Сліпа глибоководна риба тифлонус, яка мешкає біля Багамських островів, зовсім не має очей.

Костисті риби плавають з різною швидкістю. Є риби повільні, швидкісні, а деякі практично зовсім «відмовились» від плавання.

Вода у 800 разів щільніша від повітря. У риби, що рухається у воді, кожний виступ, нерівність на тілі утворюють опір. Тому швидкоплаваючі океанічні риби мають обтічну форму, яка спереду загострена, далі потовщена максимально, а потім витончено звужена до хвостового плавника. Уся задня половина риби наче двигун. До хребця прикріплені потужні м'язи, і риба може усе життя без утоми водити хвостом у різні боки. Зверху тіла риб вкриті слизом, що сприяє зменшенню тертя та підвищенню швидкості. Грудні, черевні та спинні плавники ніякої участі у русі риби не беруть. Вони виконують роль керма, стабілізаторів та гальм. Коли риба пливе на великій швидкості, вони складаються уздовж боків і входять у заглиблення, які є в цих місцях на тілі риби. У хвоста зверху та знизу є маленькі трикутні плавники, які запобігають завихренню. Така конструкція ідеальна для швидкісного руху, вона дає можливість багатьом рибам врятуватися від ворогів.

Деякі види риб використовують грудні плавники для зовсім іншої мети. У боротьбі за життя з часом вони навчились виплигувати з води, широко розставляючи грудні плавники, які до того часу були складені і притиснуті до боків. Повітря натягує перетинки плавників, підхоплює й несе рибу над водою на сотні метрів. Інколи під час польоту такі рибки опускають тіло вниз хвостом і встигають декілька разів ударити по воді, ще більше розганяючись, для продовження польоту.

Але не всі риби у боротьбі за існування покладаються на швидкість. Яких тільки пристосувань не існує! Наприклад, малорухомі глибинні риби-вудильники мають світний орган, який являє собою залозу, заповнену слизом. У цьому слизу знаходяться світні бактерії. При необхідності риба здатна викликати світіння, а необхідність ця виникає під час полювання. Справа в тому, що усі вудильники мають чорний або темно-коричневий колір і тому не помітні на дні. Світний орган, розташований над пащею, приваблює допитливих тварин, які підпливають до вогника і попадають у пащу хижака, а вудильнику залишається тільки зімкнути щелепи.

Дорослий самець вудильника дрібніший за самку і живе він, присмоктавшись до її живота або голови. З часом його губи й язик зрощуються з тілом самки, а щелепи, зуби, очі, кишечник поступово перестають функціонувати. Кров'яна судинна система зливається з судинною системою самки. Залишаються лише зябра. Відомий випадок, коли на самці вудильника виявляли одразу трьох самців, що присмокталися. Можливо, це відбувається тому, що на великій глибині важко знайти самицю для розмноження. Тому зручніше завжди бути поруч з нею.

Розмноження

Більшість риб відкладають ікру, і на цьому закінчуються їх турботи про малюків. Та є такі риби, які до виведення малюків готуються дуже ретельно. Вони утворюють спеціальні примітивні гнізда з водяної трави. Інші турботливі батьки носять ікру на собі. Деякі риби виношують ікру у спеціальних «сумках», у роті або забирають її навіть у шлунок! Цікаво, що коли ікра знаходиться у роті або шлунку, риби відмовляються від їжі.

А є й дуже «ледачі» батьки! Рибу леопардову цихліду іноді називають зозулею за схожість з поведінкою птаха. Справа в тому, що під час нересту ця хижачка нападає на батьків-родичів, які охороняють кладку. Вона на деякий час відганяє їх від кладки, з'їдає ікру, а на її місце відкладає свою і швидко тікає. Повернувшись, батьки інстинктивно починають турбуватися про майбутніх малюків леопардової цихліди.

Будова скелета

Осьовий скелет (хребет) костистих риб складений численними амфіцельними (увігнутими спереду і ззаду) кістковими хребцями, що відрізняються за своєю будовою в тулубовій і хвостовому відділах. Простір між увігнутими поверхнями сусідніх хребців, і вузький канал у центрі хребців, заповнені залишками хорди. У хвостовому відділі нижні дуг хребців утворюють гемальний канал, в якому проходять хвостові артерія і вена. Череп складається з двох відділів: осьового та вісцерального, майже цілком утворений кістковою тканиною і складається з численних окремих кісток. Тіло вкрите і кістковими пластинками. Деяких видів тіло голе, без луски (наприклад деякі помилкові). Розміри варіюються від 1 см до 5 м.

Будова сечостатевої системи

Костисті риби мають мезонефричні нирки із сечоводами, відповідним вольфовим каналам, мають сечовий міхур. Статеві протоки є особливими утвореннями, не гомологічні ні вольфові, ні мюллерові канали. Ці особливості пов'язані з високою плодючістю костистих риб, забезпечують виведення великої кількості статевих продуктів, і характерні тільки для костистих (і деяких інших кісткових) риб, не отримавши подальшого розвитку в еволюції хребетних тварин. У більшості своїй костисті риби роздільностатеві, лише деякі гермафродити. Запліднення як зовнішній, так і внутрішнє (гамбузії, гуппі, голомянка та ін.).

Живлення

Різноманітні адаптації костистих риб до різних типів і способів (живлення). Цей клас включає і м'ясоїдні, і рослиноїдні форми, зустрічаються навіть види, що паразитують на інших рибах; багато видів характеризуються змішаним живленням.

Примітки

  1. Müller, Joh. (1845). . Archiv für Naturgeschichte. 11 (1): 129. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 20 березня 2019.

Джерела

  • Тваринний світ/Ілюстрована енциклопедія. — Харків : «Промінь», 2007. — С. 50-53. — .
  • Берг Л. С. Система рыбообразных и рыб, ныне живущих и ископаемых, 2 вид., М. - Л., 1955 (Труды Зоологического института, т. 20);
  • Берг Л. С. Рыби пресных вод СССР и сопредельных стран. — Ч. 1-3, М. - Л.,1948-49.
  • Гуртовий Н. М., Матвєєв Б. С., Дзержинський Ф. Я. Практическая зоотомия позвоночных. Низшие хордовые, безчелюстные, рыбы. — М., 1976.
  • Никольский Г. В. Частная ихтиология. — М., 1971.
  • Никольский Г. В. Экология рыб. — М., 1974.
  • Строганов Н. С. Экологическая физиология рыб. — М., 1962.
  • Суворов Е. К. Основы ихтиологии. — М., 1948.
  • Шмальгаузен І. І. Основы сравнительной анатомии позвоночных. — М., 1947.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kostisti ribiOseledec atlantichnij Clupea harengus Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Muller 1845NadryadiArapanoyidni Osteoglossomorpha Elopoyidni Elopomorpha Klyupeoyidni Clupeomorpha Ostariofizi Ostariophysi Protakantoperi Protacanthopterygii Stenoperi Stenopterygii Cikloskamati Cyclosquamata Skopelomorfi Scopelomorpha Lampridomorfi Lampridiomorpha Polimiksomorfi Polymyxiomorpha Parakantoperi Paracanthopterygii Akantoperi Acanthopterygii PosilannyaVikishovishe TeleosteiVikividi TeleosteiEOL 2775808ITIS 161105NCBI 32443Fossilworks 133643 Kosti sti ri bi Teleostei velika grupa infraklas novoperih Neopterygii rib Cya riznomanitna grupa yaka vinikla v Triasovomu periodi vklyuchaye blizko 20 000 suchasnih vidiv v tomu chisli 44 ryadi rib bilshist suchasnih rib ye predstavnikami ciyeyi grupi Ci ribi mayut ruhlivu maksilu i premaksilu ta vidpovidni modifikaciyi v muskulaturi shelepi Dani modifikaciyi prizvodyat do togo sho yihni shelepi viglyadayut z rota IstoriyaKostisti ribi najdavnishi tvarini yaki z yavilisya ponad 400 mln rokiv tomu Ranishe vvazhali sho sluh u rib vidsutnij ta u XIX stolitti nimeckij vchenij Ernst Veber porivnyav sluhovij aparat lyudini i ribi Vin ne znajshov u ribi ni zovnishnogo ni serednogo vuha i pripustiv sho yih funkciyu vikonuye plavalnij mihur Veber buv pravij Plavalnij mihur zaminyuye ribam barabannu peretinku a jogo kolivannya peredayut vnutrishnomu vuhu 4 pari z yednanih mizh soboyu kistok Poshirennya i navkolishnye seredovisheVoni rozpovsyudzheni v usih vodah Svitovogo okeanu ne viklyuchayuchi navit strumkiv Kostisti ribi meshkayut praktichno u vsih sharah gidrosferi zaselyayuchi zavdyaki shirokomu diapazonu osmoregulyacijnih procesiv yak prisni tak i soloni vodojmi v tomu chisli j veliki glibini meshkanci yakih dobre pristosuvalisya do visokogo tisku i vidsutnosti osvitlennya Varto vidznachiti sho deyaki vidi yak napriklad lososevi zdatni protyagom zhittya perehoditi z moriv u prisni vodojmi i navpaki Ryad fiziologichnih adaptacij dozvolyaye kostistim ribam zhiti u vodojmah po vsij planeti deyaki z yakih istotno vidriznyayutsya umovami takimi yak vmist kisnyu temperatura ta inshim KlasifikaciyaNadryad Elopoyidni Elopomorpha Ryad Elopopodibni Elopiformes Ryad Albulepodibni Albuliformes Ryad Spinoshipopodibni Notacanthidae Ryad Vugropodibni Anguilliformes Ryad Mishkorotopodibni Saccopharyngiformes Nadryad Kistkovoyaziki Osteoglossomorpha Ryad Aravanopodibni Osteoglossiformes Ryad Giodonopodibni Hiodontiformes Nadryad Klyupeoyidni Clupeomorpha Ryad Oseledcepodibni Clupeiformes Nadryad Ostariofizi Ostariophysi Ryad Gonorinhopodibni Gonorynchiformes Ryad Koropopodibni Cypriniformes Ryad Haracinopodibni Characiformes Ryad Gimnotopodibni Gymnotiformes Ryad Somopodibni Siluriformes Nadryad Protakantoperi Protacanthopterygii Ryad Argentinopodibni Argentiniformes Ryad Lososepodibni Salmoniformes Ryad Shukopodibni Esociformes Ryad Koryushkopodibni Osmeriformes Nadryad Stenoperi Stenopterygii Ryad Ateleopodopodibni Ateleopodiformes Ryad Golkorotopodibni Stomiiformes Nadryad Cikloskamati Cyclosquamata Ryad Avlopopodibni Aulopiformes Nadryad Skopelomorfi Scopelomorpha Ryad Miktofopodibni Myctophiformes Nadryad Lampridomorfi Lampridiomorpha Ryad Lampridopodibni Lampriformes Nadryad Polimiksomorfi Polymyxiomorpha Ryad Polimiksopodibni Polymixiiformes Nadryad Parakantoperi Paracanthopterygii Ryad Perkopsopodibni Percopsiformes Ryad Zhabopodibni ribi Batrachoidiformes Ryad Vudilnikopodibni Lophiiformes Ryad Triskopodibni Gadiformes Ryad Oshibnepodibni Ophidiiformes Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Aterinopodibni Atheriniformes Ryad Sarganopodibni Beloniformes Ryad Kitovidkopodibni Cetomimiformes Ryad Koropozubopodibni Cyprinodontiformes Ryad Stefanoberiksopodibni Stephanoberyciformes Ryad Beriksopodibni Beryciformes Ryad Zevsopodibni Zeiformes Ryad Prisoskoperopodibni Gobiesociformes Ryad Kolyuchkopodibni Gasterosteiformes Ryad Iglicepodibni Syngnathiformes Ryad Zlitnozyabropodibni Synbranchiformes Ryad Skelezubopodibni Tetraodontiformes Ryad Kambalopodibni Pleuronectiformes Ryad Skorpenopodibni Scorpaeniformes Ryad Okunepodibni Perciformes OpisRozmir kostistih rib kolivayetsya vid kilkoh santimetriv do 7 metriv Ribi duzhe tonko vidchuvayut zapahi rozriznyayut smak Prikladom mozhe buti tihookeanskij losos yakij mozhe vpiznati smak ridnoyi vodi navit yaksho yiyi rozbaviti u spivvidnoshenni odniyeyi chastki do kilkoh miljoniv dzherelo 0 0001 rozchin Ribi dobre vidriznyayut odin zvuk vid inshogo i sprijmayut yih z velikih vidstanej Ta isnuyut ribi yaki ne mayut plavalnogo mihura Chuyut taki ribi duzhe pogano Krim togo ribi tonko analizuyut situaciyu blizko dzherela zvuku za dopomogoyu bichnoyi liniyi yak u akul Ranishe vvazhalosya sho more bezmovne Ce ne tak Mi ne mozhemo chuti zvuki yaki vidaye riba u vodi bez specialnih priladiv Zvuki rib shozhi na gluhij stogin ptashinij gomin abo paroplavni gudki Cih zvukiv nastilki bagato sho nemozhlivo yih perelichiti Spilkuvannya rib vidbuvayetsya zorovim ta sluhovim sprijnyattyami Odni signalizuyut svoyimi pozami drugi zminoyu koloru treti svitlovimi spalahami deyaki elektrichnimi polyami Tak voni poperedzhayut pro nebezpeku povidomlyayut pro nayavnist yizhi ta in U bagatoh kostistih rib duzhe garno rozvinenij zir Yih ochi vlashtovani takim chinom sho voni rozriznyayut kolori tak samo yak i lyudina Ta u deyakih rib napriklad u malenkoyi chotiriokoyi ribki yaka meshkaye u Centralnij Americi oko vlashtovane tak vona vodnochas bachit sho robitsya pid vodoyu i na poverhni U neyi poperek zinici tyagnetsya gorizontalna smuzhka yaka podilyaye oko na dva Verhnij zir dozvolyaye yij zhivitisya moshkami nad poverhneyu vodi a nizhnij zir daye mozhlivist vchasno pobachiti voroga U deyakih glibinnih rib zir duzhe poganij a inshi ne bachat zovsim Slipa glibokovodna riba tiflonus yaka meshkaye bilya Bagamskih ostroviv zovsim ne maye ochej Kostisti ribi plavayut z riznoyu shvidkistyu Ye ribi povilni shvidkisni a deyaki praktichno zovsim vidmovilis vid plavannya Voda u 800 raziv shilnisha vid povitrya U ribi sho ruhayetsya u vodi kozhnij vistup nerivnist na tili utvoryuyut opir Tomu shvidkoplavayuchi okeanichni ribi mayut obtichnu formu yaka speredu zagostrena dali potovshena maksimalno a potim vitoncheno zvuzhena do hvostovogo plavnika Usya zadnya polovina ribi nache dvigun Do hrebcya prikripleni potuzhni m yazi i riba mozhe use zhittya bez utomi voditi hvostom u rizni boki Zverhu tila rib vkriti slizom sho spriyaye zmenshennyu tertya ta pidvishennyu shvidkosti Grudni cherevni ta spinni plavniki niyakoyi uchasti u rusi ribi ne berut Voni vikonuyut rol kerma stabilizatoriv ta galm Koli riba plive na velikij shvidkosti voni skladayutsya uzdovzh bokiv i vhodyat u zagliblennya yaki ye v cih miscyah na tili ribi U hvosta zverhu ta znizu ye malenki trikutni plavniki yaki zapobigayut zavihrennyu Taka konstrukciya idealna dlya shvidkisnogo ruhu vona daye mozhlivist bagatom ribam vryatuvatisya vid vorogiv Deyaki vidi rib vikoristovuyut grudni plavniki dlya zovsim inshoyi meti U borotbi za zhittya z chasom voni navchilis vipliguvati z vodi shiroko rozstavlyayuchi grudni plavniki yaki do togo chasu buli skladeni i pritisnuti do bokiv Povitrya natyaguye peretinki plavnikiv pidhoplyuye j nese ribu nad vodoyu na sotni metriv Inkoli pid chas polotu taki ribki opuskayut tilo vniz hvostom i vstigayut dekilka raziv udariti po vodi she bilshe rozganyayuchis dlya prodovzhennya polotu Ale ne vsi ribi u borotbi za isnuvannya pokladayutsya na shvidkist Yakih tilki pristosuvan ne isnuye Napriklad maloruhomi glibinni ribi vudilniki mayut svitnij organ yakij yavlyaye soboyu zalozu zapovnenu slizom U comu slizu znahodyatsya svitni bakteriyi Pri neobhidnosti riba zdatna viklikati svitinnya a neobhidnist cya vinikaye pid chas polyuvannya Sprava v tomu sho usi vudilniki mayut chornij abo temno korichnevij kolir i tomu ne pomitni na dni Svitnij organ roztashovanij nad pasheyu privablyuye dopitlivih tvarin yaki pidplivayut do vognika i popadayut u pashu hizhaka a vudilniku zalishayetsya tilki zimknuti shelepi Doroslij samec vudilnika dribnishij za samku i zhive vin prismoktavshis do yiyi zhivota abo golovi Z chasom jogo gubi j yazik zroshuyutsya z tilom samki a shelepi zubi ochi kishechnik postupovo perestayut funkcionuvati Krov yana sudinna sistema zlivayetsya z sudinnoyu sistemoyu samki Zalishayutsya lishe zyabra Vidomij vipadok koli na samci vudilnika viyavlyali odrazu troh samciv sho prismoktalisya Mozhlivo ce vidbuvayetsya tomu sho na velikij glibini vazhko znajti samicyu dlya rozmnozhennya Tomu zruchnishe zavzhdi buti poruch z neyu RozmnozhennyaBilshist rib vidkladayut ikru i na comu zakinchuyutsya yih turboti pro malyukiv Ta ye taki ribi yaki do vivedennya malyukiv gotuyutsya duzhe retelno Voni utvoryuyut specialni primitivni gnizda z vodyanoyi travi Inshi turbotlivi batki nosyat ikru na sobi Deyaki ribi vinoshuyut ikru u specialnih sumkah u roti abo zabirayut yiyi navit u shlunok Cikavo sho koli ikra znahoditsya u roti abo shlunku ribi vidmovlyayutsya vid yizhi A ye j duzhe ledachi batki Ribu leopardovu cihlidu inodi nazivayut zozuleyu za shozhist z povedinkoyu ptaha Sprava v tomu sho pid chas nerestu cya hizhachka napadaye na batkiv rodichiv yaki ohoronyayut kladku Vona na deyakij chas vidganyaye yih vid kladki z yidaye ikru a na yiyi misce vidkladaye svoyu i shvidko tikaye Povernuvshis batki instinktivno pochinayut turbuvatisya pro majbutnih malyukiv leopardovoyi cihlidi Budova skeleta Osovij skelet hrebet kostistih rib skladenij chislennimi amficelnimi uvignutimi speredu i zzadu kistkovimi hrebcyami sho vidriznyayutsya za svoyeyu budovoyu v tulubovij i hvostovomu viddilah Prostir mizh uvignutimi poverhnyami susidnih hrebciv i vuzkij kanal u centri hrebciv zapovneni zalishkami hordi U hvostovomu viddili nizhni dug hrebciv utvoryuyut gemalnij kanal v yakomu prohodyat hvostovi arteriya i vena Cherep skladayetsya z dvoh viddiliv osovogo ta visceralnogo majzhe cilkom utvorenij kistkovoyu tkaninoyu i skladayetsya z chislennih okremih kistok Tilo vkrite i kistkovimi plastinkami Deyakih vidiv tilo gole bez luski napriklad deyaki pomilkovi Rozmiri variyuyutsya vid 1 sm do 5 m Budova sechostatevoyi sistemi Kostisti ribi mayut mezonefrichni nirki iz sechovodami vidpovidnim volfovim kanalam mayut sechovij mihur Statevi protoki ye osoblivimi utvorennyami ne gomologichni ni volfovi ni myullerovi kanali Ci osoblivosti pov yazani z visokoyu plodyuchistyu kostistih rib zabezpechuyut vivedennya velikoyi kilkosti statevih produktiv i harakterni tilki dlya kostistih i deyakih inshih kistkovih rib ne otrimavshi podalshogo rozvitku v evolyuciyi hrebetnih tvarin U bilshosti svoyij kostisti ribi rozdilnostatevi lishe deyaki germafroditi Zaplidnennya yak zovnishnij tak i vnutrishnye gambuziyi guppi golomyanka ta in ZhivlennyaRiznomanitni adaptaciyi kostistih rib do riznih tipiv i sposobiv zhivlennya Cej klas vklyuchaye i m yasoyidni i roslinoyidni formi zustrichayutsya navit vidi sho parazituyut na inshih ribah bagato vidiv harakterizuyutsya zmishanim zhivlennyam PrimitkiMuller Joh 1845 Archiv fur Naturgeschichte 11 1 129 Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 20 bereznya 2019 DzherelaTvarinnij svit Ilyustrovana enciklopediya Harkiv Promin 2007 S 50 53 ISBN 978 966 7991 81 4 Berg L S Sistema ryboobraznyh i ryb nyne zhivushih i iskopaemyh 2 vid M L 1955 Trudy Zoologicheskogo instituta t 20 Berg L S Rybi presnyh vod SSSR i sopredelnyh stran Ch 1 3 M L 1948 49 Gurtovij N M Matvyeyev B S Dzerzhinskij F Ya Prakticheskaya zootomiya pozvonochnyh Nizshie hordovye bezchelyustnye ryby M 1976 Nikolskij G V Chastnaya ihtiologiya M 1971 Nikolskij G V Ekologiya ryb M 1974 Stroganov N S Ekologicheskaya fiziologiya ryb M 1962 Suvorov E K Osnovy ihtiologii M 1948 Shmalgauzen I I Osnovy sravnitelnoj anatomii pozvonochnyh M 1947

Дата публікації:
Топ