Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сере́днє ву́хо (лат. auris media) — частина слухової системи ссавців (у тому числі людини). Складається з ряду сполучених між собою повітроносних порожнин: слухова труба (tuba auditiva), барабанна порожнина (cavum tympani), комірки соскоподібного відростка, у тому числі й найбільша з них — печера (antrum mastoideum), яка спеціальним проходом — входом у печеру (aditus ad antrum) з'єднана з барабанною порожниною. У барабанній порожнині знаходиться ланцюг слухових кісточок (молоточок, коваделко, стремінце), м'яз-натягувач барабанної перетинки (malleus tensor tympani), і зв'язковий апарат. Слухові кісточки зв'язані між собою членуваннями, анатомічне і функціонально являють собою ланцюг, який тягнеться від барабанної перетинки до вікна присінка. Молоточок прикріплюється до барабанної перетинки і коваделка. Коваделко бере участь у коваделково-молоточковому і коваделково-стремінцевому зчленуванні. Головка стремінця зчленована з сочевицеподібним відростком коваделка, а край підніжної пластинки за допомогою кільцеподібної зв'язки (в передньому відділі ширша, ніж в задньому) — з краєм овального вікна.
Будова
У барабанній порожнині розрізняють три відділи:
- надбарабанний простір, який розташовується вище рівня короткого відростка молоточка
- середній відділ — між коротким відростком молоточка і рівнем нижньої стінки зовнішнього слухового проходу
- нижній відділ — нижче рівня нижньої стінки зовнішнього слухового проходу
Барабанна порожнина обмежена шістьма стінками. Має форму неправильної чотиригранної призми. Вертикальний і передньо-задній розміри її становлять 15 мм, поперечний (від латеральної до медіальної стінки) — 2-6 мм.
- Зовнішня стінка. Меншу частину її складає кісткова пластинка зовнішнього слухового проходу, більшу — барабанна перетинка. Відстань барабанної перетинки від медіальної стінки барабанної порожнини: в центрі — до 2 мм, на рівні передньонижнього квадранту — 4-5 мм, задньонижнього — до 6 мм.
- Медіальна (лабіринтна) стінка барабанної порожнини одночасно є частиною зовнішньої стінки капсули лабіринту. На ній розташований мис, який відповідає основному закрутку завитки. Над мисом і ззаду від нього знаходиться вікно присінка, закрите підніжною пластинкою стремінця, над яким проходить барабанна частина каналу лицьового нерва. Ззаду і знизу від мису, напроти задньої стінки барабанної порожнини, знаходиться ніша круглого вікна. Кругле вікно веде в початковий відділ і закрито тонкою перетинкою. Між мисом і дахом барабанної порожнини проходить півканал м'яза-натягувача барабанної перетинки (malleus tensor tympani), який закінчується під передньою частиною овального вікна ложкоподібним виступом від якого до руків'я молоточка тягнеться сухожилок згаданого м'яза.
- Задня стінка барабанної порожнини межує з соскоподібним відростком. У верхньому відділі через стінку проходить вхід у печеру. На задній стінці нижче знаходиться пірамідальний виступ, від якого відходить , який прикріплюється до його голівки. У глибині задньої стінки проходить канал лицевого нерва і навколишні клітини соскоподібного відростка.
- Передня стінка барабанної порожнини. Верхня половина її зайнята барабанним устям євстахієвої труби, яким закінчується півканал слухової труби. Вище і паралельно їй проходить півканал м'яза-натягувача барабанної перетинки. Нижня половина передньої стінки представляє тонку кісткову пластинку, яка межує із внутрішньою сонною артерією.
- Верхня стінка (дах) барабанної порожнини тонка, має дегісценції, нерідко є місцем проникнення інфекції в середню черепну ямку. Товщина цієї стінки — 1 −6 мм, ширина на рівні голівки молоточка — 5-6 мм.
- Нижня стінка — дно барабанної порожнини — розташована на 2-4.5 мм нижче барабанної перетинки. До неї прилягає цибулина внутрішньої яремної вени.
Важливою складовою частиною середнього вуха є пневматична система (повітроносні клітини) соскоподібного відростка, формування якого завершується до 7-8 року життя. Центральне місце займає печера (antrum). В міру росту соскоподібного відростка печера опускається з положення вище скроневої лінії (в дітей перших місяців життя) до позиції, коли вона проектується на площадку соскоподібного відростка у дорослих.
Важливим елементом середнього вуха є слухова (євстахієва) труба, яка виконує вентиляційну, дренажну і захисну функції (муко-циліарний бар'єр).
Кровопостачання середнього вуха здійснюють різні гілки зовнішньої і частково — внутрішньої сонної артерії.
Лімфовідтік з барабанної порожнини відбувається за ходом слизової оболонки слухової труби в заглоткові лімфатичні вузли.
Іннервація середнього вуха здійснюється гілочками лицьового, трійчастого, язикоглоткового і симпатичного нервів. Барабанна порожнина іннервується барабанним сплетінням. Головну участь у його утворенні бере барабанний нерв або нерв Якобсона, який відходить від нижнього вузла язикоглоткового нерва. За ходом нерва є група гангліозних клітин, які утворюють барабанний ганглій. Барабанний нерв зв'язаний з тимпано-каротидним нервом, який йде від симпатичного сплетіння внутрішньої сонної артерії. Хеморецептори слизової оболонки зосереджені в області цибулини яремної вени і промонториальної стінки за ходом барабанного сплетіння. Вони утворюють так звані нехромафині параганглії середнього вуха або гломусні тільця — югулярний і тимпанальний гломуси.
Особливості будови зовнішнього і середнього вуха у дітей перших років життя
- у дітей перших 6 місяців життя вхід у зовнішній слуховий прохід має вигляд щілини, тому що верхня стінка майже впритул прилягає до нижньої;
- зовнішній слуховий прохід вузький. Відсутній його кістковий відділ;
- барабанна перетинка товща, більш васкуляризована, має округлу форму, розташована під меншим кутом до нижньої стінки зовнішнього слухового проходу;
- барабанна порожнина і печера виповнені міксоідною тканиною, яка має малу резистентність до патогенних мікроорганізмів;
- відсутній соскоподібний відросток, а отже і клітини; є тільки печера, яка у перші місяці життя лежить вище скроневої лінії, розташована більш поверхнево і по розмірах більше, ніж у дорослого;
- не зарощена кам'янисто-луската щілина;
- слухова труба коротша, ширша, не має вигину, розташована більш горизонтально, її глоткове устя закривається не повністю і розташовується на рівні твердого піднебіння.
Фізіологія та функції середнього вуха
За звукові хвилі відбиваються від поверхні середовищ, що мають різний акустичний опір або характеристичний . Безпосередня передача звукових коливань з повітря в середовища внутрішнього вуха можлива лише з великою втратою енергії. Розрахунки свідчать про те, що ця втрата досягає в середньому 99,9 %. Слуховий рецептор не може сприймати звукові сигнали подібної інтенсивності і забезпечувати акустичне спілкування в життєдіяльності людини. Завдяки барабанній перетинці і системі важелів слухових кісточок (трансформаційний механізм) звукові коливання доходять до сприймаючих елементів внутрішнього вуха, зберігаючи необхідну інтенсивність.
У здійсненні трансформації звуку бере участь не вся барабанна перетинка, а лише її частина, яка отримала назву «функціонально ефективна», вона має площу 0,66 см² і більшою частиною якої (0,55 см²) контактує з руків'ям молоточка. Звуковий тиск з цієї площі передається на підніжну пластинку стременця площею в 0,032 см² (мол. 6), внаслідок чого він збільшується в 17 разів (0,55/0,032). За допомогою моделювання встановлено, що механічна система кісточок забезпечує виграш у силі в 1,3 раза. Таким чином, тиск на вікно присінку за рахунок трансформаційної функції середнього вуха в загальному (17х1.3) збільшується в 22 рази (Б. М. Сагалович, 1994). Загальне максимальне посилення (включаючи і те, що виникає внаслідок резонансу зовнішнього слухового проходу) становить 35-40 дБ.
Барабанна перетинка екранує кругле вікно (звуковий захист), внаслідок чого тиск на вторинну барабанну перетинку і прилягаючу до неї перилімфу барабанної драбини менше тиску стременця (приймаючи до уваги важільний механізм слухових кісточок) на перилімфу драбини присінку. Внаслідок різниці тиску на вікна створюються умови для коливання рідини, мембран завитки і, у кінцевому рахунку, подразнення нейроепітеліальних клітин кортієвого органу. При відсутності барабанної перетинки звукові хвилі взаємно нейтралізуються. Фізіологічне значення середнього вуха не обмежується трансформацією звукової хвилі. Воно виконує також захисно-пристосувальну функцію при дії звуків високої інтенсивності завдяки амортизаційному механізму суглобних зчленувань слухових кісточок і зміні геометрії їхніх рухів відповідно збільшенню звукового тиску. Наприклад при невеликих звукових навантаженнях базальна пластинка стременця коливається відносно поперечної осі. При збільшенні цих навантажень підніжна пластинка стременця рухається навколо поздовжньої осі, в результаті чого зменшується загальна площа передачі коливань . В тих випадках, коли інтенсивність звуку перевершує певний рівень, рухи підніжної пластинки стременця набувають характеру ковзання в площині вікна присінку і передача коливань рідині внутрішнього вуха стає мінімальною.
Особливо значні захисні властивості ланцюг кісточок набуває завдяки м'язам середнього вуха: при інтенсивних звуках обидва м'язи приходять у стан тетанічного скорочення, зменшуючи рухливість ланцюга кісточок, при надсильних звуках фіксація кісточок цілком припиняє рух ланцюга. Багато авторів приписують їм також і акомодаційну роль, вважаючи, що певне збільшення їхнього тонусу може сприяти оптимальному стану трансформаційного апарата.
Захисну функцію м'язів середнього вуха, а також зміну осей переміщення кісточок при збільшенні інтенсивності звукового стимулу можна розглядати як прояв принципу зворотного зв'язку або саморегуляції в системі звукопроведення.
Література
- Богомольський М. Р., Чистякова В. Р. Детская оториноларингология. — М.: ГОЭТАР-МЕД, 2001. — 432 с (рос.)
- Методичні розробки кафедри оториноларингології при ВНМУ ім. М. І. Пирогова (рос.)
Посилання
- Медицинская энциклопедия http://dic.academic.ru [ 31 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з медицини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sere dnye vu ho lat auris media chastina sluhovoyi sistemi ssavciv u tomu chisli lyudini Skladayetsya z ryadu spoluchenih mizh soboyu povitronosnih porozhnin sluhova truba tuba auditiva barabanna porozhnina cavum tympani komirki soskopodibnogo vidrostka u tomu chisli j najbilsha z nih pechera antrum mastoideum yaka specialnim prohodom vhodom u pecheru aditus ad antrum z yednana z barabannoyu porozhninoyu U barabannij porozhnini znahoditsya lancyug sluhovih kistochok molotochok kovadelko stremince m yaz natyaguvach barabannoyi peretinki malleus tensor tympani i zv yazkovij aparat Sluhovi kistochki zv yazani mizh soboyu chlenuvannyami anatomichne i funkcionalno yavlyayut soboyu lancyug yakij tyagnetsya vid barabannoyi peretinki do vikna prisinka Molotochok prikriplyuyetsya do barabannoyi peretinki i kovadelka Kovadelko bere uchast u kovadelkovo molotochkovomu i kovadelkovo stremincevomu zchlenuvanni Golovka stremincya zchlenovana z sochevicepodibnim vidrostkom kovadelka a kraj pidnizhnoyi plastinki za dopomogoyu kilcepodibnoyi zv yazki v perednomu viddili shirsha nizh v zadnomu z krayem ovalnogo vikna Budova serednogo vuhaModel vuha lyudini Muzej tehniki v Oslo NorvegiyaBudovaU barabannij porozhnini rozriznyayut tri viddili nadbarabannij prostir yakij roztashovuyetsya vishe rivnya korotkogo vidrostka molotochka serednij viddil mizh korotkim vidrostkom molotochka i rivnem nizhnoyi stinki zovnishnogo sluhovogo prohodu nizhnij viddil nizhche rivnya nizhnoyi stinki zovnishnogo sluhovogo prohodu Barabanna porozhnina obmezhena shistma stinkami Maye formu nepravilnoyi chotirigrannoyi prizmi Vertikalnij i peredno zadnij rozmiri yiyi stanovlyat 15 mm poperechnij vid lateralnoyi do medialnoyi stinki 2 6 mm Zovnishnya stinka Menshu chastinu yiyi skladaye kistkova plastinka zovnishnogo sluhovogo prohodu bilshu barabanna peretinka Vidstan barabannoyi peretinki vid medialnoyi stinki barabannoyi porozhnini v centri do 2 mm na rivni perednonizhnogo kvadrantu 4 5 mm zadnonizhnogo do 6 mm Medialna labirintna stinka barabannoyi porozhnini odnochasno ye chastinoyu zovnishnoyi stinki kapsuli labirintu Na nij roztashovanij mis yakij vidpovidaye osnovnomu zakrutku zavitki Nad misom i zzadu vid nogo znahoditsya vikno prisinka zakrite pidnizhnoyu plastinkoyu stremincya nad yakim prohodit barabanna chastina kanalu licovogo nerva Zzadu i znizu vid misu naproti zadnoyi stinki barabannoyi porozhnini znahoditsya nisha kruglogo vikna Krugle vikno vede v pochatkovij viddil i zakrito tonkoyu peretinkoyu Mizh misom i dahom barabannoyi porozhnini prohodit pivkanal m yaza natyaguvacha barabannoyi peretinki malleus tensor tympani yakij zakinchuyetsya pid perednoyu chastinoyu ovalnogo vikna lozhkopodibnim vistupom vid yakogo do rukiv ya molotochka tyagnetsya suhozhilok zgadanogo m yaza Zadnya stinka barabannoyi porozhnini mezhuye z soskopodibnim vidrostkom U verhnomu viddili cherez stinku prohodit vhid u pecheru Na zadnij stinci nizhche znahoditsya piramidalnij vistup vid yakogo vidhodit yakij prikriplyuyetsya do jogo golivki U glibini zadnoyi stinki prohodit kanal licevogo nerva i navkolishni klitini soskopodibnogo vidrostka Perednya stinka barabannoyi porozhnini Verhnya polovina yiyi zajnyata barabannim ustyam yevstahiyevoyi trubi yakim zakinchuyetsya pivkanal sluhovoyi trubi Vishe i paralelno yij prohodit pivkanal m yaza natyaguvacha barabannoyi peretinki Nizhnya polovina perednoyi stinki predstavlyaye tonku kistkovu plastinku yaka mezhuye iz vnutrishnoyu sonnoyu arteriyeyu Verhnya stinka dah barabannoyi porozhnini tonka maye degiscenciyi neridko ye miscem proniknennya infekciyi v serednyu cherepnu yamku Tovshina ciyeyi stinki 1 6 mm shirina na rivni golivki molotochka 5 6 mm Nizhnya stinka dno barabannoyi porozhnini roztashovana na 2 4 5 mm nizhche barabannoyi peretinki Do neyi prilyagaye cibulina vnutrishnoyi yaremnoyi veni Vazhlivoyu skladovoyu chastinoyu serednogo vuha ye pnevmatichna sistema povitronosni klitini soskopodibnogo vidrostka formuvannya yakogo zavershuyetsya do 7 8 roku zhittya Centralne misce zajmaye pechera antrum V miru rostu soskopodibnogo vidrostka pechera opuskayetsya z polozhennya vishe skronevoyi liniyi v ditej pershih misyaciv zhittya do poziciyi koli vona proektuyetsya na ploshadku soskopodibnogo vidrostka u doroslih VII ta VIII para cherepnih nerviv i deyaki strukturi serednogo ta vnutrishnogo vuha 1 vestibulyarnij nerv 2 zavitkovij nerv 3 licevij nerv 4 ganglij kolincya 5 barabanna struna 6 zavitka 7 pivkolovi kanali 8 molotochok 9 barabanna peretinka 10 sluhova truba Vazhlivim elementom serednogo vuha ye sluhova yevstahiyeva truba yaka vikonuye ventilyacijnu drenazhnu i zahisnu funkciyi muko ciliarnij bar yer Krovopostachannya serednogo vuha zdijsnyuyut rizni gilki zovnishnoyi i chastkovo vnutrishnoyi sonnoyi arteriyi Limfovidtik z barabannoyi porozhnini vidbuvayetsya za hodom slizovoyi obolonki sluhovoyi trubi v zaglotkovi limfatichni vuzli Innervaciya serednogo vuha zdijsnyuyetsya gilochkami licovogo trijchastogo yazikoglotkovogo i simpatichnogo nerviv Barabanna porozhnina innervuyetsya barabannim spletinnyam Golovnu uchast u jogo utvorenni bere barabannij nerv abo nerv Yakobsona yakij vidhodit vid nizhnogo vuzla yazikoglotkovogo nerva Za hodom nerva ye grupa ganglioznih klitin yaki utvoryuyut barabannij ganglij Barabannij nerv zv yazanij z timpano karotidnim nervom yakij jde vid simpatichnogo spletinnya vnutrishnoyi sonnoyi arteriyi Hemoreceptori slizovoyi obolonki zoseredzheni v oblasti cibulini yaremnoyi veni i promontorialnoyi stinki za hodom barabannogo spletinnya Voni utvoryuyut tak zvani nehromafini paragangliyi serednogo vuha abo glomusni tilcya yugulyarnij i timpanalnij glomusi Osoblivosti budovi zovnishnogo i serednogo vuha u ditej pershih rokiv zhittyau ditej pershih 6 misyaciv zhittya vhid u zovnishnij sluhovij prohid maye viglyad shilini tomu sho verhnya stinka majzhe vpritul prilyagaye do nizhnoyi zovnishnij sluhovij prohid vuzkij Vidsutnij jogo kistkovij viddil barabanna peretinka tovsha bilsh vaskulyarizovana maye okruglu formu roztashovana pid menshim kutom do nizhnoyi stinki zovnishnogo sluhovogo prohodu barabanna porozhnina i pechera vipovneni miksoidnoyu tkaninoyu yaka maye malu rezistentnist do patogennih mikroorganizmiv vidsutnij soskopodibnij vidrostok a otzhe i klitini ye tilki pechera yaka u pershi misyaci zhittya lezhit vishe skronevoyi liniyi roztashovana bilsh poverhnevo i po rozmirah bilshe nizh u doroslogo ne zaroshena kam yanisto luskata shilina sluhova truba korotsha shirsha ne maye viginu roztashovana bilsh gorizontalno yiyi glotkove ustya zakrivayetsya ne povnistyu i roztashovuyetsya na rivni tverdogo pidnebinnya Fiziologiya ta funkciyi serednogo vuhaZa zvukovi hvili vidbivayutsya vid poverhni seredovish sho mayut riznij akustichnij opir abo harakteristichnij Bezposerednya peredacha zvukovih kolivan z povitrya v seredovisha vnutrishnogo vuha mozhliva lishe z velikoyu vtratoyu energiyi Rozrahunki svidchat pro te sho cya vtrata dosyagaye v serednomu 99 9 Sluhovij receptor ne mozhe sprijmati zvukovi signali podibnoyi intensivnosti i zabezpechuvati akustichne spilkuvannya v zhittyediyalnosti lyudini Zavdyaki barabannij peretinci i sistemi vazheliv sluhovih kistochok transformacijnij mehanizm zvukovi kolivannya dohodyat do sprijmayuchih elementiv vnutrishnogo vuha zberigayuchi neobhidnu intensivnist U zdijsnenni transformaciyi zvuku bere uchast ne vsya barabanna peretinka a lishe yiyi chastina yaka otrimala nazvu funkcionalno efektivna vona maye ploshu 0 66 sm i bilshoyu chastinoyu yakoyi 0 55 sm kontaktuye z rukiv yam molotochka Zvukovij tisk z ciyeyi ploshi peredayetsya na pidnizhnu plastinku stremencya plosheyu v 0 032 sm mol 6 vnaslidok chogo vin zbilshuyetsya v 17 raziv 0 55 0 032 Za dopomogoyu modelyuvannya vstanovleno sho mehanichna sistema kistochok zabezpechuye vigrash u sili v 1 3 raza Takim chinom tisk na vikno prisinku za rahunok transformacijnoyi funkciyi serednogo vuha v zagalnomu 17h1 3 zbilshuyetsya v 22 razi B M Sagalovich 1994 Zagalne maksimalne posilennya vklyuchayuchi i te sho vinikaye vnaslidok rezonansu zovnishnogo sluhovogo prohodu stanovit 35 40 dB Barabanna peretinka ekranuye krugle vikno zvukovij zahist vnaslidok chogo tisk na vtorinnu barabannu peretinku i prilyagayuchu do neyi perilimfu barabannoyi drabini menshe tisku stremencya prijmayuchi do uvagi vazhilnij mehanizm sluhovih kistochok na perilimfu drabini prisinku Vnaslidok riznici tisku na vikna stvoryuyutsya umovi dlya kolivannya ridini membran zavitki i u kincevomu rahunku podraznennya nejroepitelialnih klitin kortiyevogo organu Pri vidsutnosti barabannoyi peretinki zvukovi hvili vzayemno nejtralizuyutsya Fiziologichne znachennya serednogo vuha ne obmezhuyetsya transformaciyeyu zvukovoyi hvili Vono vikonuye takozh zahisno pristosuvalnu funkciyu pri diyi zvukiv visokoyi intensivnosti zavdyaki amortizacijnomu mehanizmu suglobnih zchlenuvan sluhovih kistochok i zmini geometriyi yihnih ruhiv vidpovidno zbilshennyu zvukovogo tisku Napriklad pri nevelikih zvukovih navantazhennyah bazalna plastinka stremencya kolivayetsya vidnosno poperechnoyi osi Pri zbilshenni cih navantazhen pidnizhna plastinka stremencya ruhayetsya navkolo pozdovzhnoyi osi v rezultati chogo zmenshuyetsya zagalna plosha peredachi kolivan V tih vipadkah koli intensivnist zvuku perevershuye pevnij riven ruhi pidnizhnoyi plastinki stremencya nabuvayut harakteru kovzannya v ploshini vikna prisinku i peredacha kolivan ridini vnutrishnogo vuha staye minimalnoyu Osoblivo znachni zahisni vlastivosti lancyug kistochok nabuvaye zavdyaki m yazam serednogo vuha pri intensivnih zvukah obidva m yazi prihodyat u stan tetanichnogo skorochennya zmenshuyuchi ruhlivist lancyuga kistochok pri nadsilnih zvukah fiksaciya kistochok cilkom pripinyaye ruh lancyuga Bagato avtoriv pripisuyut yim takozh i akomodacijnu rol vvazhayuchi sho pevne zbilshennya yihnogo tonusu mozhe spriyati optimalnomu stanu transformacijnogo aparata Zahisnu funkciyu m yaziv serednogo vuha a takozh zminu osej peremishennya kistochok pri zbilshenni intensivnosti zvukovogo stimulu mozhna rozglyadati yak proyav principu zvorotnogo zv yazku abo samoregulyaciyi v sistemi zvukoprovedennya LiteraturaBogomolskij M R Chistyakova V R Detskaya otorinolaringologiya M GOETAR MED 2001 432 s ros Metodichni rozrobki kafedri otorinolaringologiyi pri VNMU im M I Pirogova ros PosilannyaMedicinskaya enciklopediya http dic academic ru 31 serpnya 2019 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z medicini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi