Хребці́ (лат. vertebrae) — кісткові або хрящові елементи хребта хребетних тварин. Хребець складається з тіла, верхніх дуг, остистого і поперечного відростків. Будова хребців суттєво варіює у різних тварин та у різних відділах хребта.
Форма хребців
Тіла хребців у різних тварин неоднакові. У риб, деяких земноводних і плазунів — амфіцельні (вгнуті спереду і ззаду); у безхвостих земноводних і більшості плазунів — процельні (спереду вгнуті, ззаду опуклі), у деяких хвостатих земноводних і ссавців — опістоцельні (спереду опуклі, ззаду вгнуті), у птахів — гетероцельні (сідлоподібні); у більшості ссавців — платицельні (плосковогнуті).
Людина
У дитини всі хребці вільні. У дорослої людини хребці нижніх відділів зростаються, утворюючи крижі і куприк. Хребці різних відділів відрізняються за формою і розмірами. Проте всі вони мають багато спільного у будові (тобто вони гомологічні).
Кожний хребець (за винятком 1-го) складається з вентрально розташованого тіла (corpus vertebrae) і дорсальної дуги (arcus vertebrae), утвореної двома з'єднаними з тілом ніжками (pediculi arcus vertebrae) і розташованою між ними пластинкою (lamina arcus vertebrae). Дуга і тіло утворюють хребцевий отвір (foramen vertebrale). Отвори всіх хребців утворюють канал хребта, в якому розташований спинний мозок. Між хребцями розташовані хрящові диски (волокнистий хрящ), які становлять 1/4 довжини хребта. Центр хрящового диска має драглисту структуру і є залишком хорди. Від дуги хребця відходить 3 парних і 1 непарний відростки. Непарний остистий відросток (processus spinosus) відходить від дуги дорсально і його легко можна промацати на серединній лінії спини. В боки від дуги відходять поперечні відростки (processi transversi) і 2 пари суглобових (processi articulares) — верхні (processi articulares superiores) і нижні (processi articulares inferiores), що утворюють верхні і нижні поверхні міжхребцевих суглобів. Поперекові хребці, крім того, мають рудиментарні соскоподібні (processi mamillares) й додаткові (processi accessorii) відростки: перші розташовані на задньо-зовнішньому краю верхніх суглобових, другі — біля основи поперечних. На каудальному і краніальному краях дуги (ближче до тіла) є по вирізці (incisura vertebralis). Нижні вирізки (incisurae vertebrales inferiores) верхнього хребця і верхні вирізки (incisurae vertebrales superiores) нижнього хребця утворюють міжхребцеві отвори, крізь які проходять правий і лівий спинномозкові нерви. Шийні хребці людини мають невеликі розміри і круглий отвір в кожному із поперечних відростків. Ці отвори утворюють канал для хребтової артерії, яка несе кров до головного мозку. Тіла шийних хребців не високі і їх форма наближається до прямокутної. Довжина остистих відростків збільшується від 2-го до 7-го. Кінці відростків роздвоєні (крім 7-го, у якого він найдовший). У зв'язку з прямоходінням значно змінені 1-й (атлант, атлас) та 2-й (епістрофей, осьовий, аксис) хребці. При повертанні голови атлант разом з черепом повертаються навколо зуба (dens), який відрізняє цей хребець від інших. Латерально від зуба розташовані дві суглобові поверхні для сполучення з атлантом. На нижній поверхні є нижні суглобові відростки. Остистий відросток малий, масивний, роздвоєний на кінці. Остисті відростки грудних хребців довші від шийних. У верхніх грудних хребців вони більш горизонтальні, у середній — майже вертикальні. У нижніх грудних хребців ці відростки також розташовуються майже горизонтально. Тіла грудних хребців збільшуються зверху вниз. П'ять поперекових хребців відрізняються від інших розмірами тіл, відсутністю реберних ямок. Поперечні відростки відносно тонкі. Суглобові відростки лежать майже у сагітальній площині. Отвори трикутної форми. Остисті відростки масивні, але короткі розташовані горизонтально. Будова цих хребців дозволяє хребтові мати велику рухливість. П'ять крижових хребців у дорослої людини зростаються і утворюють крижі (os sacrum), які в дитини складаються із п'яти окремих хребців. Скостеніння починається в 13-15 років і завершується у 23-25 років. Передня поверхня крижів увігнута. На задній виступає п'ять поздовжніх гребенів, які утворюються злиттям відростків хребців. По боках крижів розташовані 4 отвори, крізь які проходять гілки крижових нервів і кровоносні судини.
Сполучення між хребцями
Хребці людини між собою з'єднуються суглобами, зв'язками і хрящовими дисками.
- Суглоби за формою плоскі, вони утворюються між суглобовими відростками.
- Хребці між собою з'єднуються ще зв'язками. Зв'язки є довгі і короткі.
Довгі зв'язки. Передня поздовжня зв'язка проходить по передній поверхні тіл хребців, а задня поздовжня — по задній, тобто всередині хребетного каналу. Надостиста зв'язка тягнеться вздовж остистих відростків, а в шийній частині розширюється у вийну (каркову) зв'язку, що прикріплюється до гребеня потиличної кістки і утримує голову.
Короткі зв'язки: жовті, міжостисті і міжпоперечні. Жовті зв'язки сполучають дуги хребців, а інші — відповідні відростки.
Як відомо, зв'язки складаються з щільної сполучної тканини, в якій переважають колагенові і еластичні волокна. При розтягу зв'язок утворюється енергія пружної деформації, що підсилює пружні властивості хребетного стовпа, які використовуються при низькому старті бігунами, в підготовчу фазу стрибка в довжину з місця стрибунами тощо.
- Тіла хребців сполучаються хрящовими дисками. В середині кожного диску є драглисте ядро — залишок зародкової хорди, по периферії знаходиться фіброзне кільце (з волокнистого хряща). Міжхребцеві диски за рахунок драглистого ядра амортизують поштовхи, що виникають при стрибках, бігу тощо. У дітей висота дисків в сумі становить 50 % хребетного стовпа, у дорослої людини лише 25 %. У лордозах передня частина міжхребцевого диску вища, ніж задня, а в кіфозах — навпаки. У жінок висота дисків вища, що обумовлює у них кращу гнучкість хребетного стовпа (у дітей — аналогічно).
Ребра з хребцями з'єднуються таким чином: дві пів'ямки сусідніх хребців утворюють ямку, куди заходить головка ребра. Утворюється суглоб головки ребра (плоский). Горбик ребра з'єднується з суглобовою ямкою поперечного відростка нижнього хребця (циліндричний). Рухоме сполучення між кістками грудної клітки забезпечує процес вдиху і видиху. З рухомістю в цих суглобах зв'язана величина життєвої ємкості легень.
Див. також
- Хребет
- Ребра (про з'єднання з грудними хребцями)
- Хребцевий отвір
- Міжхребцевий отвір
Джерела
- Методичний посібник для самостійного вивчення анатомії людини (розділ «Опорно-руховий апарат», ілюстрований)
Посилання
- Хребець // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hrebci lat vertebrae kistkovi abo hryashovi elementi hrebta hrebetnih tvarin Hrebec skladayetsya z tila verhnih dug ostistogo i poperechnogo vidrostkiv Budova hrebciv suttyevo variyuye u riznih tvarin ta u riznih viddilah hrebta Hrebec lyudiniViddili hrebta lyudini Chervonij Shijnij Sinij Grudnij Zhovtij Poperekovij Zelenij Krizhovij Fioletovij KuprikovijForma hrebcivTila hrebciv u riznih tvarin neodnakovi U rib deyakih zemnovodnih i plazuniv amficelni vgnuti speredu i zzadu u bezhvostih zemnovodnih i bilshosti plazuniv procelni speredu vgnuti zzadu opukli u deyakih hvostatih zemnovodnih i ssavciv opistocelni speredu opukli zzadu vgnuti u ptahiv geterocelni sidlopodibni u bilshosti ssavciv platicelni ploskovognuti LyudinaU ditini vsi hrebci vilni U dorosloyi lyudini hrebci nizhnih viddiliv zrostayutsya utvoryuyuchi krizhi i kuprik Hrebci riznih viddiliv vidriznyayutsya za formoyu i rozmirami Prote vsi voni mayut bagato spilnogo u budovi tobto voni gomologichni Kozhnij hrebec za vinyatkom 1 go skladayetsya z ventralno roztashovanogo tila corpus vertebrae i dorsalnoyi dugi arcus vertebrae utvorenoyi dvoma z yednanimi z tilom nizhkami pediculi arcus vertebrae i roztashovanoyu mizh nimi plastinkoyu lamina arcus vertebrae Duga i tilo utvoryuyut hrebcevij otvir foramen vertebrale Otvori vsih hrebciv utvoryuyut kanal hrebta v yakomu roztashovanij spinnij mozok Mizh hrebcyami roztashovani hryashovi diski voloknistij hryash yaki stanovlyat 1 4 dovzhini hrebta Centr hryashovogo diska maye draglistu strukturu i ye zalishkom hordi Vid dugi hrebcya vidhodit 3 parnih i 1 neparnij vidrostki Neparnij ostistij vidrostok processus spinosus vidhodit vid dugi dorsalno i jogo legko mozhna promacati na seredinnij liniyi spini V boki vid dugi vidhodyat poperechni vidrostki processi transversi i 2 pari suglobovih processi articulares verhni processi articulares superiores i nizhni processi articulares inferiores sho utvoryuyut verhni i nizhni poverhni mizhhrebcevih suglobiv Poperekovi hrebci krim togo mayut rudimentarni soskopodibni processi mamillares j dodatkovi processi accessorii vidrostki pershi roztashovani na zadno zovnishnomu krayu verhnih suglobovih drugi bilya osnovi poperechnih Na kaudalnomu i kranialnomu krayah dugi blizhche do tila ye po virizci incisura vertebralis Nizhni virizki incisurae vertebrales inferiores verhnogo hrebcya i verhni virizki incisurae vertebrales superiores nizhnogo hrebcya utvoryuyut mizhhrebcevi otvori kriz yaki prohodyat pravij i livij spinnomozkovi nervi Shijni hrebci lyudini mayut neveliki rozmiri i kruglij otvir v kozhnomu iz poperechnih vidrostkiv Ci otvori utvoryuyut kanal dlya hrebtovoyi arteriyi yaka nese krov do golovnogo mozku Tila shijnih hrebciv ne visoki i yih forma nablizhayetsya do pryamokutnoyi Dovzhina ostistih vidrostkiv zbilshuyetsya vid 2 go do 7 go Kinci vidrostkiv rozdvoyeni krim 7 go u yakogo vin najdovshij U zv yazku z pryamohodinnyam znachno zmineni 1 j atlant atlas ta 2 j epistrofej osovij aksis hrebci Pri povertanni golovi atlant razom z cherepom povertayutsya navkolo zuba dens yakij vidriznyaye cej hrebec vid inshih Lateralno vid zuba roztashovani dvi suglobovi poverhni dlya spoluchennya z atlantom Na nizhnij poverhni ye nizhni suglobovi vidrostki Ostistij vidrostok malij masivnij rozdvoyenij na kinci Ostisti vidrostki grudnih hrebciv dovshi vid shijnih U verhnih grudnih hrebciv voni bilsh gorizontalni u serednij majzhe vertikalni U nizhnih grudnih hrebciv ci vidrostki takozh roztashovuyutsya majzhe gorizontalno Tila grudnih hrebciv zbilshuyutsya zverhu vniz P yat poperekovih hrebciv vidriznyayutsya vid inshih rozmirami til vidsutnistyu rebernih yamok Poperechni vidrostki vidnosno tonki Suglobovi vidrostki lezhat majzhe u sagitalnij ploshini Otvori trikutnoyi formi Ostisti vidrostki masivni ale korotki roztashovani gorizontalno Budova cih hrebciv dozvolyaye hrebtovi mati veliku ruhlivist P yat krizhovih hrebciv u dorosloyi lyudini zrostayutsya i utvoryuyut krizhi os sacrum yaki v ditini skladayutsya iz p yati okremih hrebciv Skosteninnya pochinayetsya v 13 15 rokiv i zavershuyetsya u 23 25 rokiv Perednya poverhnya krizhiv uvignuta Na zadnij vistupaye p yat pozdovzhnih grebeniv yaki utvoryuyutsya zlittyam vidrostkiv hrebciv Po bokah krizhiv roztashovani 4 otvori kriz yaki prohodyat gilki krizhovih nerviv i krovonosni sudini Krizhova kistka z numeraciyeyu hrebcivSpoluchennya mizh hrebcyamiHrebci lyudini mizh soboyu z yednuyutsya suglobami zv yazkami i hryashovimi diskami Suglobi za formoyu ploski voni utvoryuyutsya mizh suglobovimi vidrostkami Hrebci mizh soboyu z yednuyutsya she zv yazkami Zv yazki ye dovgi i korotki Dovgi zv yazki Perednya pozdovzhnya zv yazka prohodit po perednij poverhni til hrebciv a zadnya pozdovzhnya po zadnij tobto vseredini hrebetnogo kanalu Nadostista zv yazka tyagnetsya vzdovzh ostistih vidrostkiv a v shijnij chastini rozshiryuyetsya u vijnu karkovu zv yazku sho prikriplyuyetsya do grebenya potilichnoyi kistki i utrimuye golovu Korotki zv yazki zhovti mizhostisti i mizhpoperechni Zhovti zv yazki spoluchayut dugi hrebciv a inshi vidpovidni vidrostki Yak vidomo zv yazki skladayutsya z shilnoyi spoluchnoyi tkanini v yakij perevazhayut kolagenovi i elastichni volokna Pri roztyagu zv yazok utvoryuyetsya energiya pruzhnoyi deformaciyi sho pidsilyuye pruzhni vlastivosti hrebetnogo stovpa yaki vikoristovuyutsya pri nizkomu starti bigunami v pidgotovchu fazu stribka v dovzhinu z miscya stribunami tosho Tila hrebciv spoluchayutsya hryashovimi diskami V seredini kozhnogo disku ye dragliste yadro zalishok zarodkovoyi hordi po periferiyi znahoditsya fibrozne kilce z voloknistogo hryasha Mizhhrebcevi diski za rahunok draglistogo yadra amortizuyut poshtovhi sho vinikayut pri stribkah bigu tosho U ditej visota diskiv v sumi stanovit 50 hrebetnogo stovpa u dorosloyi lyudini lishe 25 U lordozah perednya chastina mizhhrebcevogo disku visha nizh zadnya a v kifozah navpaki U zhinok visota diskiv visha sho obumovlyuye u nih krashu gnuchkist hrebetnogo stovpa u ditej analogichno Rebra z hrebcyami z yednuyutsya takim chinom dvi piv yamki susidnih hrebciv utvoryuyut yamku kudi zahodit golovka rebra Utvoryuyetsya suglob golovki rebra ploskij Gorbik rebra z yednuyetsya z suglobovoyu yamkoyu poperechnogo vidrostka nizhnogo hrebcya cilindrichnij Ruhome spoluchennya mizh kistkami grudnoyi klitki zabezpechuye proces vdihu i vidihu Z ruhomistyu v cih suglobah zv yazana velichina zhittyevoyi yemkosti legen Div takozhHrebet Rebra pro z yednannya z grudnimi hrebcyami Hrebcevij otvir Mizhhrebcevij otvirDzherelaMetodichnij posibnik dlya samostijnogo vivchennya anatomiyi lyudini rozdil Oporno ruhovij aparat ilyustrovanij PosilannyaHrebec Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi