Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Домініони Швеції або Svenska besittningar («шведські володіння») були територіями, які історично перебували під контролем шведської корони, але ніколи не були повністю інтегровані зі Швецією. Це загалом означало, що ними керували при шведському монарху, але вони в певних межах зберігали власну політичну систему, натомість Фінляндія була не домініоном, а інтегрованою частиною Швеції. Домініони не мали представництва в шведському Риксдагу, як це передбачено пунктом 46 Циркуляру уряду від 1634 року: «Ніхто, з тих, хто не живе в межах окремих і старих кордонів Швеції та Фінляндії, не може нічого сказати на Риксдагах та інших нарадах.»
Прибалтійські домініони
У період з 1561 по 1629 рр. Швеція здійснювала завоювання у Східній Прибалтиці. Усі вони були втрачені відповідно до Ністадського договору 1721 року, яким завершилася Велика Північна війна .
Естонія
перейшла під владу Швеції в 1561 році, щоб отримати захист проти Росії та Польщі, оскільки Лівонський орден втратив свої позиції в прибалтійських провінціях. Територіально він представляв північну частину сучасної Естонії.
Ця територія була значною мірою заселена естонськими шведами, які населяли її століттями після того, як Швеція втратила контроль над нею. Після захоплення Балтії Радянським Союзом та повторної окупації Естонії в 1944 р. майже всі естонські шведи втекли до Швеції.
Кексгольм
Кексгольм був малонаселеною частиною Карелії на західному та північному узбережжі Ладозького озера, приєднаному Швецією в 1605 році. У той час більшість жителів були фінськомовними православними. Протягом 17 століття лютеранські переслідування православного християнства та приплив лютеранських фінів із сусідньої провінції перетворили більшу частину району на лютеранську віру. Шведське законодавство та шведська структура місцевої адміністрації використовувались оскільки жодної власної попередньої письмової юридичної традиції в цих краях не існувало. Нині графство поділено між фінськими регіонами Північна Карелія та Південна Карелія та Російською Республікою Карелія .
Інгрія
Росія передала Інгрію та Південну Карелію Швеції в Столбовому договорі 1617 року після війни в Інгрії. Через століття Росія відвоювала цю територію, надавши можливість Петру Першому закласти основи своєї нової столиці Санкт-Петербурга 1703 року. Потім область була офіційно передана в 1721 році Ністадським договором .
Рига
Ганзейське місто Рига потрапило під контроль Швеції в кінці 1620-х років. Протягом свого перебування ціле століття у складі шведського королівства воно було друге за величиною місто після Стокгольма .
Лівонія
Лівонія була завойована від Речі Посполитої до 1629 року у польсько-шведській війні. За Оливським договором між Річчю Посполитою та Швецією 1660 року після Північних воєн польсько-литовський король відмовився від усіх претензій на шведський престол, а Лівонія була офіційно передана Швеції. Шведська Лівонія являє собою південну частину сучасної Естонії та північну частину сучасної Латвії (область Відземе).
Есель(Сааремаа)
Договором Брьомсестро (1645 р.) Після Торстенсонської війни Данія-Норвегія передала Швеції Ємтланд, Херредален, Ідре і Серна, Готланд, Галланд та Есель. Езель і Даґо, острови біля узбережжя Естонії, були передані Росії в 1721 р.за Ністадським договором. Інші території залишилися частиною Швеції.
Сканія
За мирними договорами Брьомсебро (1645) та Роскільде (1658) Володіння Швеції розширилися на південь. Блекінге, Богуслан (Норвегія), Галланд та Сканія були передані Данією, а потім успішно захищнені у Сканській Війні (1674—1679). Відповідно до мирних договорів, провінції повинні були зберігати свої старі закони та привілеї, і спочатку ними керували як домініонами. Поступовий процес інкорпорації був успішно завершений у 1721 році.
Континентальні домініони
Опосередковано, в ролі князів і герцогів, або Рейхсфюрстен, малих німецьких князівств шведські королі брали участь у Імперських станах Священної Римської імперії з 1648 року до її розпуску у 1806 році.
Бремен і Верден
Після Тридцятилітньої війни за Вестфалійським миром 1648 р. до Швеції відійшли два єпископства Бремен-Вердена з ексклавом Вільдесхаузен. Усі вони були передані до Ганновера мирним договором 1719 року.
Померанія
За Вестфальським миром 1648 р. Швеція отримала Шведську Померанію, розташовану вздовж узбережжя Німецького Балтійського моря. Все перебувало під шведським контролем вже з моменту Штітінського договору (1630 р.), А в Штеттінському договорі (1653 р.) Швеція та Бранденбург узгодили остаточні умови поділу герцогства, при цьому Швеція зберегла західну частину (Західна Померанія, Передня Померанія), включаючи Штеттін. У 1720 році південні частини Шведської Померанії з містечком Штіттін та островами Узедом і Воллін були передані Королівству Пруссія після Великої Північної війни. Столиця була перенесена в Грейфсвальд. У 1814 р. решта із містом Штральсунд та островом Рюген був переданий Данії, яка в обмін передала Норвегію королю Швеції відповідно до Кільського договору, після Другої війни проти Наполеона. Однак Кільський договір так і не набув чинності: натомість суверенітет Західної Померанії перейшов до Прусського королівства, яке вже утримувало східні частини та об'єднало їх у Провінцію Померанія. Норвегія оголосила про свою незалежність, але була вимушена після короткої війни вступити в особистий союз зі Швецією.
Вісмар
Швеція отримала німецьке місто Вісмар з навколишнім селом у Вестфалійському мирі (1648). У 1803 р. Вісмар був закладений в обмін на позику, а контроль був переданий Мекленбургу. Термін за позикою скінчився в 1903 році, але Швеція скасувала своє право відновити контроль над німецьким ексклавом і тим самим залишилася в межах своєї сучасної території.
Див. також
Список літератури
- Huntley Hayes, Carlton Joseph (1953). . с. 233 SWEDISH DOMINIONS IN THE SEVENTEENTH CENTURY. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
- Roberts, Michael (1984). . Cambridge University Press. с. 10 Swedish dominions. ISBN . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020. Roberts, Michael (1984). . Cambridge University Press. с. 10 Swedish dominions. ISBN . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020. Roberts, Michael (1984). . Cambridge University Press. с. 10 Swedish dominions. ISBN . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
- Cooper (1979). . CUP Archive. с. 408 Swedish dominions. ISBN . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020. Cooper (1979). . CUP Archive. с. 408 Swedish dominions. ISBN . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020. Cooper (1979). . CUP Archive. с. 408 Swedish dominions. ISBN . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dominioni Shveciyi abo Svenska besittningar shvedski volodinnya buli teritoriyami yaki istorichno perebuvali pid kontrolem shvedskoyi koroni ale nikoli ne buli povnistyu integrovani zi Shveciyeyu Ce zagalom oznachalo sho nimi keruvali pri shvedskomu monarhu ale voni v pevnih mezhah zberigali vlasnu politichnu sistemu natomist Finlyandiya bula ne dominionom a integrovanoyu chastinoyu Shveciyi Dominioni ne mali predstavnictva v shvedskomu Riksdagu yak ce peredbacheno punktom 46 Cirkulyaru uryadu vid 1634 roku Nihto z tih hto ne zhive v mezhah okremih i starih kordoniv Shveciyi ta Finlyandiyi ne mozhe nichogo skazati na Riksdagah ta inshih naradah Shvedska imperiya za Roskildskim dogovorom 1658 roku Shvedski volodinnya v 1658 roci Rik u kruglih duzhkah ce rik koli volodinnya bulo viddano abo vtracheno Pribaltijski dominioniU period z 1561 po 1629 rr Shveciya zdijsnyuvala zavoyuvannya u Shidnij Pribaltici Usi voni buli vtracheni vidpovidno do Nistadskogo dogovoru 1721 roku yakim zavershilasya Velika Pivnichna vijna Estoniya perejshla pid vladu Shveciyi v 1561 roci shob otrimati zahist proti Rosiyi ta Polshi oskilki Livonskij orden vtrativ svoyi poziciyi v pribaltijskih provinciyah Teritorialno vin predstavlyav pivnichnu chastinu suchasnoyi Estoniyi Cya teritoriya bula znachnoyu miroyu zaselena estonskimi shvedami yaki naselyali yiyi stolittyami pislya togo yak Shveciya vtratila kontrol nad neyu Pislya zahoplennya Baltiyi Radyanskim Soyuzom ta povtornoyi okupaciyi Estoniyi v 1944 r majzhe vsi estonski shvedi vtekli do Shveciyi Keksgolm Keksgolm buv malonaselenoyu chastinoyu Kareliyi na zahidnomu ta pivnichnomu uzberezhzhi Ladozkogo ozera priyednanomu Shveciyeyu v 1605 roci U toj chas bilshist zhiteliv buli finskomovnimi pravoslavnimi Protyagom 17 stolittya lyuteranski peresliduvannya pravoslavnogo hristiyanstva ta pripliv lyuteranskih finiv iz susidnoyi provinciyi peretvorili bilshu chastinu rajonu na lyuteransku viru Shvedske zakonodavstvo ta shvedska struktura miscevoyi administraciyi vikoristovuvalis oskilki zhodnoyi vlasnoyi poperednoyi pismovoyi yuridichnoyi tradiciyi v cih krayah ne isnuvalo Nini grafstvo podileno mizh finskimi regionami Pivnichna Kareliya ta Pivdenna Kareliya ta Rosijskoyu Respublikoyu Kareliya Ingriya Rosiya peredala Ingriyu ta Pivdennu Kareliyu Shveciyi v Stolbovomu dogovori 1617 roku pislya vijni v Ingriyi Cherez stolittya Rosiya vidvoyuvala cyu teritoriyu nadavshi mozhlivist Petru Pershomu zaklasti osnovi svoyeyi novoyi stolici Sankt Peterburga 1703 roku Potim oblast bula oficijno peredana v 1721 roci Nistadskim dogovorom Riga Ganzejske misto Riga potrapilo pid kontrol Shveciyi v kinci 1620 h rokiv Protyagom svogo perebuvannya cile stolittya u skladi shvedskogo korolivstva vono bulo druge za velichinoyu misto pislya Stokgolma Livoniya Livoniya bula zavojovana vid Rechi Pospolitoyi do 1629 roku u polsko shvedskij vijni Za Olivskim dogovorom mizh Richchyu Pospolitoyu ta Shveciyeyu 1660 roku pislya Pivnichnih voyen polsko litovskij korol vidmovivsya vid usih pretenzij na shvedskij prestol a Livoniya bula oficijno peredana Shveciyi Shvedska Livoniya yavlyaye soboyu pivdennu chastinu suchasnoyi Estoniyi ta pivnichnu chastinu suchasnoyi Latviyi oblast Vidzeme Esel Saaremaa Dogovorom Bromsestro 1645 r Pislya Torstensonskoyi vijni Daniya Norvegiya peredala Shveciyi Yemtland Herredalen Idre i Serna Gotland Galland ta Esel Ezel i Dago ostrovi bilya uzberezhzhya Estoniyi buli peredani Rosiyi v 1721 r za Nistadskim dogovorom Inshi teritoriyi zalishilisya chastinoyu Shveciyi SkaniyaZa mirnimi dogovorami Bromsebro 1645 ta Roskilde 1658 Volodinnya Shveciyi rozshirilisya na pivden Blekinge Boguslan Norvegiya Galland ta Skaniya buli peredani Daniyeyu a potim uspishno zahishneni u Skanskij Vijni 1674 1679 Vidpovidno do mirnih dogovoriv provinciyi povinni buli zberigati svoyi stari zakoni ta privileyi i spochatku nimi keruvali yak dominionami Postupovij proces inkorporaciyi buv uspishno zavershenij u 1721 roci Kontinentalni dominioniOposeredkovano v roli knyaziv i gercogiv abo Rejhsfyursten malih nimeckih knyazivstv shvedski koroli brali uchast u Imperskih stanah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 1648 roku do yiyi rozpusku u 1806 roci Bremen i Verden Pislya Tridcyatilitnoyi vijni za Vestfalijskim mirom 1648 r do Shveciyi vidijshli dva yepiskopstva Bremen Verdena z eksklavom Vildeshauzen Usi voni buli peredani do Gannovera mirnim dogovorom 1719 roku Pomeraniya Za Vestfalskim mirom 1648 r Shveciya otrimala Shvedsku Pomeraniyu roztashovanu vzdovzh uzberezhzhya Nimeckogo Baltijskogo morya Vse perebuvalo pid shvedskim kontrolem vzhe z momentu Shtitinskogo dogovoru 1630 r A v Shtettinskomu dogovori 1653 r Shveciya ta Brandenburg uzgodili ostatochni umovi podilu gercogstva pri comu Shveciya zberegla zahidnu chastinu Zahidna Pomeraniya Perednya Pomeraniya vklyuchayuchi Shtettin U 1720 roci pivdenni chastini Shvedskoyi Pomeraniyi z mistechkom Shtittin ta ostrovami Uzedom i Vollin buli peredani Korolivstvu Prussiya pislya Velikoyi Pivnichnoyi vijni Stolicya bula perenesena v Grejfsvald U 1814 r reshta iz mistom Shtralsund ta ostrovom Ryugen buv peredanij Daniyi yaka v obmin peredala Norvegiyu korolyu Shveciyi vidpovidno do Kilskogo dogovoru pislya Drugoyi vijni proti Napoleona Odnak Kilskij dogovir tak i ne nabuv chinnosti natomist suverenitet Zahidnoyi Pomeraniyi perejshov do Prusskogo korolivstva yake vzhe utrimuvalo shidni chastini ta ob yednalo yih u Provinciyu Pomeraniya Norvegiya ogolosila pro svoyu nezalezhnist ale bula vimushena pislya korotkoyi vijni vstupiti v osobistij soyuz zi Shveciyeyu Vismar Shveciya otrimala nimecke misto Vismar z navkolishnim selom u Vestfalijskomu miri 1648 U 1803 r Vismar buv zakladenij v obmin na poziku a kontrol buv peredanij Meklenburgu Termin za pozikoyu skinchivsya v 1903 roci ale Shveciya skasuvala svoye pravo vidnoviti kontrol nad nimeckim eksklavom i tim samim zalishilasya v mezhah svoyeyi suchasnoyi teritoriyi Div takozhProvinciyi Shveciyi Spisok vijn Shveciyi Volodinnya ShveciyiSpisok literaturiHuntley Hayes Carlton Joseph 1953 s 233 SWEDISH DOMINIONS IN THE SEVENTEENTH CENTURY Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020 Roberts Michael 1984 Cambridge University Press s 10 Swedish dominions ISBN 978 0 521 27889 8 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020 Roberts Michael 1984 Cambridge University Press s 10 Swedish dominions ISBN 978 0 521 27889 8 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020 Roberts Michael 1984 Cambridge University Press s 10 Swedish dominions ISBN 978 0 521 27889 8 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020 Cooper 1979 CUP Archive s 408 Swedish dominions ISBN 978 0 521 29713 4 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020 Cooper 1979 CUP Archive s 408 Swedish dominions ISBN 978 0 521 29713 4 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020 Cooper 1979 CUP Archive s 408 Swedish dominions ISBN 978 0 521 29713 4 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020