Швеція володіла колоніями у Північній Америці, Африці та Азії у періоди з 1638 по 1663 рік, у 1733 році та з 1784 по 1878 роки.
Заморські колонії Швеції | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 1638 |
---|---|
Гімн | Королівський гімн Швеції |
Країна | Швеція |
Столиця | Стокгольм |
Форма правління | абсолютна монархія |
Валюта | d |
Час/дата припинення існування | 1878 |
Координати: 59°56′ пн. ш. 30°20′ сх. д. / 59.933° пн. ш. 30.333° сх. д.
Усього налічується п'ять колишніх шведських колоній: Нова Швеція, Кабо-Корсо, , і Порто-Ново. З них лише Сен-Бартелемі вдалося утримати впродовж 94 років, інші чотири були швидко втрачені.
Діяльність колоній була в основному зосереджена на торгівлі. Нова Швеція була єдиною спробою створити постійне поселення зусиллями емігрантів з метрополії.
Нова Швеція
Нова Швеція знаходилася на річці Делавер в штатах Делавер, штат Нью-Джерсі, Пенсільванія та Меріленд у США. Колонія була заснована у 1638 році (всього через 18 років після прибуття перших британських переселенців на судні Мейфлавер) шведською Південною компанією за допомогою голландця Петера Мінуїта, колишнього губернатора колонії Нові Нідерланди, що знаходилася неподалік.
З часом напруження між Новою Швецією та Новими Нідерландами посилилося, що призвело до захоплення колонії голландцями у 1655 році (незважаючи на підтримку шведських поселенців місцевими племенами). Захоплення було відносно безкровним, після нього переважна більшість із 400 поселенців залишилася.
Кабо Корсо
Колонія Кабо-Корсо (Золотий Берег) знаходилася на території сучасної Гани (на узбережжі Гвінейській затоці в Західній Африці).
Золотий берег контролювався португальцями з 1480-х років до 1642 року, коли внаслідок боротьби з голандцями вони втратили контроль над регіоном. Невдовзі майже всі мореплавні держави Європи мали тут торгові пости.
Шведи вирішили також скористатися ситуацією і заснували Африканську компанію у 1649 році. У 1650 компанія відправила сюди експедицію на чолі з німцем Генріком Карлоффом, яка придбала територію у місцевого королівства Фету в 1650 році.
У 1658 році Карлофф був звинувачений у незаконній торгівлі та звільнений з посту губернатора. В помсту за це він повернувся із данським кораблем та захопив колонію.
В результаті Копенгагенського миру 1660 року шведи повернули собі контроль, але вже у 1663 році втратили його знову після тривалої облоги голландцями.
У 1664 році територія була завойована Великою Британією.
Порто Ново
На початку XVIII століття Швеція зробила спробу закріпитися в Індії. З цією метою у 1733 році шведська Ост-Індійська компанія збудувала факторію в місті Порто-Ново (нині ) на Коромандельському узбережжі. Однак, усього лиш через місяць після заснування факторія була атакована і зруйнована французами та британцями. У 1740 році британці виплатили шведам відшкодування у розмірі 12 000 фунтів.
Сен-Бартелемі
Франція передала Сен-Бартелемі у володіння Швеції у 1784 році в обмін на право торгівлі у Гетеборзі.
Острів мав обмежені запаси прісної води. Сільське господарство виробляло невелику кількість бавовни, цукру, какао, тютюну та фруктів. На заході острову знаходилася зручна природня гавань. Планувалося, що основним джерелом доходу буде торгівля товарами та рабами.
Офіційно контроль над островом був переданий на початку 1785 року, тоді ж була заснована нова столиця, місто Густавія. На той час населення колонії становило близько 750 осіб (включаючи 281 раба), які розмовляли в основному французькою та англійською мовами.
У період на початку XIX століття колонія процвітала. Населення становило близько 6 000 осіб. На цей же період припали війни між великими державами (у тому числі наполеонівські війни, Англо-американська війна 1812—1815 рр.), у яких Швеція залишалася нейтральною, що давало велику перевагу у торгівлі. Під час англо-американської війни до 20% експорту США йшло через Сен-Бартелемі.
Втім, вже скоро період війн скінчився. Колонія втратила своє значення і потребувала все більше фінансової підтримки від метрополії. У 1821 та 1837 острів постраждав від ураганів, у 1840 році сталася епідемія лихоманки. Населення впало до 2 500 осіб. 1850 року сталася сильна посуха.
Зростання витрат на утримання колонії змусило шведів почати переговори із Францією про продаж острова. У 1877 – 1878 був підписаний договір згідно з яким Франція купувала острів за 400 000 франків. 1878 року острів був переданий Франції.
Гваделупа
В результаті наполеонівських війн Британія окупувала острів Гваделупа у 1810 році. Під час окупації острів був тимчасово (на 14 місяців у 1813 – 1814 роках) переданий Швеції у винагороду за участь у союзі проти Наполеона. Втім, передача була лише формальною, островом продовжив керувати британський губернатор.
Після миру в Парижі 1814 року острів був повернутий Франції взамін на виплату Британією грошового відшкодування Швеції.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shveciya volodila koloniyami u Pivnichnij Americi Africi ta Aziyi u periodi z 1638 po 1663 rik u 1733 roci ta z 1784 po 1878 roki Zamorski koloniyi Shveciyi PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1638 GimnKorolivskij gimn Shveciyi Krayina Shveciya StolicyaStokgolm Forma pravlinnyaabsolyutna monarhiya Valyutad Chas data pripinennya isnuvannya1878 Koordinati 59 56 pn sh 30 20 sh d 59 933 pn sh 30 333 sh d 59 933 30 333 Usogo nalichuyetsya p yat kolishnih shvedskih kolonij Nova Shveciya Kabo Korso i Porto Novo Z nih lishe Sen Bartelemi vdalosya utrimati vprodovzh 94 rokiv inshi chotiri buli shvidko vtracheni Diyalnist kolonij bula v osnovnomu zoseredzhena na torgivli Nova Shveciya bula yedinoyu sproboyu stvoriti postijne poselennya zusillyami emigrantiv z metropoliyi Nova ShveciyaCya stattya Nova Shveciya Nova Shveciya znahodilasya na richci Delaver v shtatah Delaver shtat Nyu Dzhersi Pensilvaniya ta Merilend u SShA Koloniya bula zasnovana u 1638 roci vsogo cherez 18 rokiv pislya pributtya pershih britanskih pereselenciv na sudni Mejflaver shvedskoyu Pivdennoyu kompaniyeyu za dopomogoyu gollandcya Petera Minuyita kolishnogo gubernatora koloniyi Novi Niderlandi sho znahodilasya nepodalik Z chasom napruzhennya mizh Novoyu Shveciyeyu ta Novimi Niderlandami posililosya sho prizvelo do zahoplennya koloniyi gollandcyami u 1655 roci nezvazhayuchi na pidtrimku shvedskih poselenciv miscevimi plemenami Zahoplennya bulo vidnosno bezkrovnim pislya nogo perevazhna bilshist iz 400 poselenciv zalishilasya Kabo KorsoCya stattya Zolotij Bereg shvedska koloniya Koloniya Kabo Korso Zolotij Bereg znahodilasya na teritoriyi suchasnoyi Gani na uzberezhzhi Gvinejskij zatoci v Zahidnij Africi Zolotij bereg kontrolyuvavsya portugalcyami z 1480 h rokiv do 1642 roku koli vnaslidok borotbi z golandcyami voni vtratili kontrol nad regionom Nevdovzi majzhe vsi moreplavni derzhavi Yevropi mali tut torgovi posti Shvedi virishili takozh skoristatisya situaciyeyu i zasnuvali Afrikansku kompaniyu u 1649 roci U 1650 kompaniya vidpravila syudi ekspediciyu na choli z nimcem Genrikom Karloffom yaka pridbala teritoriyu u miscevogo korolivstva Fetu v 1650 roci U 1658 roci Karloff buv zvinuvachenij u nezakonnij torgivli ta zvilnenij z postu gubernatora V pomstu za ce vin povernuvsya iz danskim korablem ta zahopiv koloniyu V rezultati Kopengagenskogo miru 1660 roku shvedi povernuli sobi kontrol ale vzhe u 1663 roci vtratili jogo znovu pislya trivaloyi oblogi gollandcyami U 1664 roci teritoriya bula zavojovana Velikoyu Britaniyeyu Porto NovoNa pochatku XVIII stolittya Shveciya zrobila sprobu zakripitisya v Indiyi Z ciyeyu metoyu u 1733 roci shvedska Ost Indijska kompaniya zbuduvala faktoriyu v misti Porto Novo nini na Koromandelskomu uzberezhzhi Odnak usogo lish cherez misyac pislya zasnuvannya faktoriya bula atakovana i zrujnovana francuzami ta britancyami U 1740 roci britanci viplatili shvedam vidshkoduvannya u rozmiri 12 000 funtiv Sen BartelemiFranciya peredala Sen Bartelemi u volodinnya Shveciyi u 1784 roci v obmin na pravo torgivli u Geteborzi Ostriv mav obmezheni zapasi prisnoyi vodi Silske gospodarstvo viroblyalo neveliku kilkist bavovni cukru kakao tyutyunu ta fruktiv Na zahodi ostrovu znahodilasya zruchna prirodnya gavan Planuvalosya sho osnovnim dzherelom dohodu bude torgivlya tovarami ta rabami Oficijno kontrol nad ostrovom buv peredanij na pochatku 1785 roku todi zh bula zasnovana nova stolicya misto Gustaviya Na toj chas naselennya koloniyi stanovilo blizko 750 osib vklyuchayuchi 281 raba yaki rozmovlyali v osnovnomu francuzkoyu ta anglijskoyu movami U period na pochatku XIX stolittya koloniya procvitala Naselennya stanovilo blizko 6 000 osib Na cej zhe period pripali vijni mizh velikimi derzhavami u tomu chisli napoleonivski vijni Anglo amerikanska vijna 1812 1815 rr u yakih Shveciya zalishalasya nejtralnoyu sho davalo veliku perevagu u torgivli Pid chas anglo amerikanskoyi vijni do 20 eksportu SShA jshlo cherez Sen Bartelemi Vtim vzhe skoro period vijn skinchivsya Koloniya vtratila svoye znachennya i potrebuvala vse bilshe finansovoyi pidtrimki vid metropoliyi U 1821 ta 1837 ostriv postrazhdav vid uraganiv u 1840 roci stalasya epidemiya lihomanki Naselennya vpalo do 2 500 osib 1850 roku stalasya silna posuha Zrostannya vitrat na utrimannya koloniyi zmusilo shvediv pochati peregovori iz Franciyeyu pro prodazh ostrova U 1877 1878 buv pidpisanij dogovir zgidno z yakim Franciya kupuvala ostriv za 400 000 frankiv 1878 roku ostriv buv peredanij Franciyi GvadelupaV rezultati napoleonivskih vijn Britaniya okupuvala ostriv Gvadelupa u 1810 roci Pid chas okupaciyi ostriv buv timchasovo na 14 misyaciv u 1813 1814 rokah peredanij Shveciyi u vinagorodu za uchast u soyuzi proti Napoleona Vtim peredacha bula lishe formalnoyu ostrovom prodovzhiv keruvati britanskij gubernator Pislya miru v Parizhi 1814 roku ostriv buv povernutij Franciyi vzamin na viplatu Britaniyeyu groshovogo vidshkoduvannya Shveciyi