Респу́бліка Га́на, або Га́на (англ. Republic of Ghana) — держава в Західній Африці, відома раніше під назвою Золотий Берег. На півночі Гана межує з Буркіна-Фасо, на заході з Кот-д'Івуаром, на сході з Того, а з півдня омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану.
Республіка Гана | |||||
| |||||
Девіз: англ. Freedom and Justice (Свобода і справедливість) | |||||
Гімн: God Bless Our Homeland Ghana | |||||
Столиця | Аккра | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Аккра, Тамале, Кумасі, | ||||
Офіційні мови | англійська | ||||
Форма правління | Президентська республіка | ||||
Президент Віцепрезидент | Нана Аддо Данква Акуфо-Аддо | ||||
від Великої Британії | 6 березня 1957 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 238 537 км² (77) | ||||
- Внутр. води | 3,5 % | ||||
Населення | |||||
- перепис 2013 | ▲25 199 609 | ||||
- Густота | ▲106/км² | ||||
ВВП (ПКС) | 2016 р., оцінка | ||||
- Повний | $121 млрд (70) | ||||
- На душу населення | $4390 | ||||
ВВП (ном.) | 2016 рік, оцінка | ||||
- Повний | $38 млрд (69) | ||||
- На душу населення | $1384 (126) | ||||
Валюта | Седі (GHC ) | ||||
Часовий пояс | |||||
Коди ISO 3166 | 288 / GHA / GH | ||||
Домен | .gh | ||||
Телефонний код | +233 | ||||
|
Географія
Держава знаходиться в Західній Африці, протяжність території з півночі на південь становить 715 км, із заходу на схід — 500 км. На півночі межує з Буркіна-Фасо (спільний кордон — 550 км); на заході — з Кот-д'Івуаром (640 км); на сході — з Того (880 км). На півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану, берегова лінія 560 км.
← | Буркіна-Фасо | |
Кот-д'Івуар | Того | |
← | Гвінейська затока | → |
Геологія
У країні розвідані поклади золота, алмазів, бокситів, марганцю, нафти.
Рельєф
Поверхня Гани переважно рівнинна висотами 150—300 м над рівнем моря, клімат екваторіальний, мусонний. На східній околиці країни підносяться гори Того з найвищою точкою країни горою (Афадьято) (885 м).
Внутрішні води
Найбільша річка — Вольта. Серед дрібніших річок виділяються , Анкобра і . Річка Вольта та її притоки, особливо Чорна Вольта, , Оті і Афрам, утворюють основну систему стоку. Після споруди дамби в ущелині поблизу Акосомбо в 1964 році утворилося величезне водосховище Вольта площею 8,5 тис. км². Завдяки цьому відкрилися нові перспективи для розвитку судноплавства всередині країни, прісноводного рибальства і зрошуваного землеробства. Єдине велике природне озеро Босумтві розташоване за 34 км на південному сході від Кумасі, має майже округлу форму і оточене пологими лісистими горбами висотою понад 180 м над рівнем озера.
Ґрунти й рослинний покрив
Більша частина Гани — савана, на південному-заході — вологі тропічні ліси. У межах території Гани відособлюють прибережний, лісовий і саванний райони, розділені невисокими лісистими уступами. На узбережжі низькі піщані пляжі межують з солоно-водними лагунами, обрамованими невеликими гаями кокосових пальм. Далі в глиб країни тягнеться плоска рівнина, місцями усіяна останцевими горбами і порости колючими чагарниками і приземкуватими деревами. Далі на півночі від цієї рівнини знаходиться лісисте плато. Це і є знаменитий західно-африканський ліс з високими густо-стоячими деревами, чия густа крона затримує яскраве сонячне світло і забезпечує в наземному ярусі вологі теплі умови, сприятливі для зростання ліан і епіфітів.
Історія
До 1957 була колонією Великої Британії, відомою під назвою Золотий Берег.
6 березня 1957 була проголошена незалежна Республіка Гана, президентом якої став Кваме Нкрума.
Республіка й однопартійна держава створена в 1960. Кваме Нкрума скинутий в результаті військового перевороту в лютому 1966. Цивільне правління відновлене в 1969—1971, але закінчилося в 1979—1981 через наступні перевороти.
Населення країни становить близько 23,5 млн осіб, з яких 12,8 млн наділено виборчим правом.
У 1992 на референдумі схвалена Конституція Гани, яка визначила багатопартійну демократичну основу політичного устрою країни. За регіональними стандартами Гана є добре керованою державою зі стабільним економічним розвитком.
На президентських виборах 2008 перемогу отримав кандидат від опозиційної партії «Національний Демократичний Конгрес» Джон Атта Міллс. Він набрав 50,23 % голосів, тоді як його суперника, кандидата від правлячої в Гані Нової Патріотичної Партії Нано Акуфо-Аддо підтримали 49,77 % виборців. Другий тур президентських виборів пройшов в Гані 28 грудня 2008, проте виявилось, що жоден з кандидатів не добився вирішальної переваги. Після цього було вирішено влаштувати голосування на виборчій дільниці Тейн — єдиній дільниці, де жителі країни не взяли участь у виборах через брак виборчих бюлетенів. Голосування в Тейні і стало вирішальним для перемоги кандидата від опозиції.
64-річний юрист Дж. Міллс був віце-президентом Гани в 1997—2000. У 2000 і 2004 рр. він також намагався добитися президентського крісла, проте вдалою виявилася лише його третя спроба.
Політична система
Гана за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Парламент
Політичні партії
На парламентських виборах 7 грудня 2000 року до парламенту Гани пройшли наступні політичні партії:
- — 99 місць (49,5 %);
- — 92 місць (46 %);
- інші.
Зовнішня політика
Українсько-ганські відносини
Уряд Гани офіційно визнав незалежність України 22 квітня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 17 червня того ж року. Дипломатичних представництв в Україні не створено, найближче посольство Гани, що відає справами щодо України, знаходиться в Абуджі (Нігерія). В Аккрі діє українське посольство в Гані. В Києві діє почесне консульство Гани в Україні.
Державна символіка
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 10 провінцій (англ. region), які, в свою чергу, складаються зі 138 районів (англ. district).
- Ашанті (англ. Ashanti), адміністративний центр у Кумасі (англ. Kumasi);
- Велика Аккра (англ. Greater Accra), адм. центр — Аккра (англ. Accra);
- Бронг-Ахафо (англ. Brong Ahafo), адм. центр — Суньяні (англ. Sunyani);
- (англ. Upper East), адм. центр — (англ. Bolgatanga);
- (англ. Upper West), адм. центр — (англ. Wa);
- Вольта (англ. Volta), адм. центр — Хо (англ. Но);
- Східна (англ. Eastern), адм. центр — (англ. Koforidua);
- (англ. Western), адм. центр — Секонді-Такораді (англ. Sekondi-Takoradi);
- Північна (англ. Northern), адм. центр — Тамале (англ. Tamale);
- Центральна (англ. Central), адм. центр — Кейп-Кост (англ. Cape Coast).
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 7 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 45 млн доларів США.
У 2017 році Гана підписала договір ООН про заборону ядерної зброї.
Економіка
Станом на 2023 рік ВВП Гани складає 76,6 млрд доларів США (89 місце у світі), ВВП на душу населення — 2300 доларів США (150 місце у світі).[]
Гана — аграрна держава, що розвивається з розвинутою гірничодобувною (головним чином золотодобувною) промисловістю. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 59,2 млрд доларів США (72-ге місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 2,6 тис. доларів (135-те місце в світі). Промисловість разом із будівництвом становить 25 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 37 %; сфера обслуговування — 37,5 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 15 % — промисловість і будівництво; 60 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 25 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Гани за 2006 рік склали 3,6 млрд доларів США, а витрати — 3,9 млрд; дефіцит становив 92 %.
Валюта
Національною валютою країни слугує седі. Для підтримання дрібних племен Верхньої Західної області (зокрема Буілси), періодично випускають подарункові монети, частина коштів від продажу яких йде на становлення економіки (наприклад: плем'я Канжага — монета кебу, плем'я Нчама — монета ).
Промисловість
Головні галузі промисловості: гірнича, металургія, текстильна і харчова.
Гірнича промисловість
У 2006 році було видобуто 2,7 млн барелів сирої нафти.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 6,5 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 0,9 млрд кВт·год, до Того і Беніну); загальний обсяг спожитої — 7,1 млрд кВт·год (імпортовано 2 млрд кВт·год). Структура енергоспоживання (на 1993 рік): нафтопродукти — 69 %, гідроенергія — 31 %. Гідроелектростанції, побудовані на річці Вольта в (912 МВт) і (160 МВт) забезпечують енергією алюмінієвий комбінат в Темі та інші промислові підприємства на півдні країни.
У 2004 році споживання нафти склало 44 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 34 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: кава, какао, кокоси, банани, просо, сорго.
У 2006 році поголів'я великої рогатої худоби становило 2 млн голів, кіз — 3,3 млн голів, вівців — 3,3 млн.
Транспорт
Транспорт: автомобільний, морський, частково — залізничний, авіасполучення. Головні морські порти: Тема, . Наприкінці 1990-х років значно збільшила обсяги перевезень державна авіакомпанія , яка є основним авіаперевізником в Західній Африці і, крім регулярних рейсів в країни Європи, відкрила нові лінії в США і країни Південної Африки.
Туризм
У 1996 році Гану відвідало 0,3 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 248 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Гани: Нідерланди, Нігерія, Велика Британія, США, Китай.
Держава експортує: золото, какао, деревину, кольорові метали. Основні покупці: Нідерланди (12 %); Велика Британія (8 %); США (7 %). У 2006 році вартість експорту склала 3,3 млрд доларів США.
Держава імпортує: паливо, продукти харчування, промислові вироби. Основні імпортери: Нігерія (15 %); Китай (12 %); США (6 %). У 2006 році вартість імпорту склала 5,7 млрд доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 22,4 млн осіб (48-е місце в світі). Головні етноси, що складають ганську націю: акан — 52,4 %, мосі — 15,8 %, еве — 1,9 %. Державна мова: англійська. У 1950 році населення країни становило 4,3 млн осіб; у 1970 — 8,6 млн осіб; у 1991 — 14,6 млн осіб. Густота населення: 83,4 осіб/км² (82-е місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 30,5 ‰; смертність 9,7 ‰; природний приріст 20,8 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 38,8 % (4,4 млн чоловіків, 4,3 млн жінок);
- дорослі (15-64 років) — 57,7 % (6,5 млн чоловіків, 6,5 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,5 % (0,37 млн чоловіків, 0,42 млн жінок).
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 36 %. Головні міста держави: Аккра (2,3 млн осіб), Кумасі (1,9 млн осіб), Тамале (0,5 млн осіб).
Релігії
Головні релігії держави: християнство — 64 % населення, анімізм — 18 %, іслам — 15 %.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 58,9 року: для чоловіків — 58,1 року, для жінок — 59,7 року. Смертність немовлят до 1 року становила 55 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 800 жителів; лікарями — 1 лікар на 22,45 тис. жителів (станом на 1995 рік). Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 3,5 % від ВВП країни.
У 1993 році 56 % населення було забезпечено питною водою.
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 74,8 %: 82,7 % серед чоловіків, 67,1 % серед жінок. У країні діє обов'язкова шкільна освіта протягом 10 років
Витрати на освіту в 1995 році склали 3,3 % від ВВП, 24,3 % усіх державних громадських видатків.
У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Гані користувались 206 тис. осіб.
Культура
Спорт
Чорні зірки — одна з найсильніших футбольних команд Африки. На чемпіонаті світу з футболу в Німеччині вони єдиними серед африканських команд вийшли з групи, але програли Бразилії. На чемпіонаті Африки 2010 року вони добралися до фіналу, де поступилися Єгипту. Найуспішніше чорні зірки виступили на Чемпіонаті Світу 2010 року в ПАР, де дійшли до чвертьфіналу, програвши Уругваю. На Кубку Африканських Націй 2015 року збірна Гани дійшла до фіналу, де програла збірній сусіднього Кот-д'Івуару лише в серії пенальті.
Див. також
Примітки
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
Література
- К. Янка. Випробування Джеррі Роулінгса // «Всесвіт» (Київ). — 1989. — № 2. — Стор. 174—186; — № 3. — Стор. 142—153.
- (англ.) «Ghana and its oil». / The Economist, 2—8 January, 2010, p. 32. (англ.)
- (англ.) Irving Kaplan et at., Area Handbook for Ghana, Washington, D.C.: American University, 1971, 449 pp. (англ.)
- (англ.) Willard Scott Thompson, Ghana's Foreign Policy, 1957—1966: Diplomacy, Ideology and the New State, Princeton University Press, 1969, 488 pp. (англ.)
- (англ.) Robert M. Yawson, Management of Technology in Ghana. Problems and Prospects, conference paper, 2004. (англ.)
- (рос.) Абрамов В. В. Гана. — М. : Мысль, 1976. — 165 с.
- (рос.) Александровская Л. И. Гана — М. : Мысль, 1965. — 149 с.
- (рос.) Боатенг Е. А. География Ганы — М. : Издательство иностранной литературы, 1961. — 224 с.
- (рос.) Куприянов П. Гана: 50-летие независимости // Азия и Африка сегодня. — 2007. — № 6. — С. 41-44.
- (рос.) Мазов С. В. Парадоксы «образцовой колонии»: становление колониального общества Ганы, 1900—1957 гг. — Москва: «Наука», издательская фирма «Восточная литература», 1993. — 217 с.
- (рос.) Немченко В. Гана. Президентские выборы 2008—2009 // Азия и Африка сегодня. — 2009. — № 5. — С. 37-39.
- (рос.) Немченко В. Золотой юбилей в Аккре // Азия и Африка сегодня. — 2007. — № 6. — С. 44-45.
- (рос.) Потехин И. И. Становление новой Ганы. — Москва: «Наука», главная редакция восточной литературы, 1965. — 351 с.
- (рос.) Романов М. Золотая Африка // . — 2011. — № 1. — С. 44-51.
- (рос.) Савицкий Ю. В. Гана сегодня. — М. : Мысль, 1988. — 221 с.
Посилання
- Ґана // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Роман Тиса. Соціялістичні перетворення у Ґані 1957—1966 (2019) [ 16 липня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Ga na abo Ga na angl Republic of Ghana derzhava v Zahidnij Africi vidoma ranishe pid nazvoyu Zolotij Bereg Na pivnochi Gana mezhuye z Burkina Faso na zahodi z Kot d Ivuarom na shodi z Togo a z pivdnya omivayetsya vodami Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanu Respublika Gana angl Republic of Ghana akan Gaana Adehyeman eve GanaPrapor GerbDeviz angl Freedom and Justice Svoboda i spravedlivist Gimn God Bless Our Homeland GhanaRoztashuvannya GaniStolicya AkkraNajbilshe misto Akkra Tamale Kumasi Oficijni movi anglijskaForma pravlinnya Prezidentska respublikaPrezident Viceprezident Nana Addo Dankva Akufo Addovid Velikoyi Britaniyi 6 bereznya 1957 Plosha Zagalom 238 537 km 77 Vnutr vodi 3 5 Naselennya perepis 2013 25 199 609 Gustota 106 km VVP PKS 2016 r ocinka Povnij 121 mlrd 70 Na dushu naselennya 4390 VVP nom 2016 rik ocinka Povnij 38 mlrd 69 Na dushu naselennya 1384 126 Valyuta Sedi a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 GHC a Chasovij poyas UTC 0Kodi ISO 3166 288 GHA GHDomen ghTelefonnij kod 233Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GanaGeografiyaTopografichna karta GaniDokladnishe Geografiya Gani Derzhava znahoditsya v Zahidnij Africi protyazhnist teritoriyi z pivnochi na pivden stanovit 715 km iz zahodu na shid 500 km Na pivnochi mezhuye z Burkina Faso spilnij kordon 550 km na zahodi z Kot d Ivuarom 640 km na shodi z Togo 880 km Na pivdni omivayetsya vodami Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanu beregova liniya 560 km Burkina Faso Kot d Ivuar Togo Gvinejska zatoka Geologiya Dokladnishe Geologiya Gani U krayini rozvidani pokladi zolota almaziv boksitiv margancyu nafti Div takozh Korisni kopalini Gani Relyef Poverhnya Gani perevazhno rivninna visotami 150 300 m nad rivnem morya klimat ekvatorialnij musonnij Na shidnij okolici krayini pidnosyatsya gori Togo z najvishoyu tochkoyu krayini goroyu Afadyato 885 m Vnutrishni vodi Najbilsha richka Volta Sered dribnishih richok vidilyayutsya Ankobra i Richka Volta ta yiyi pritoki osoblivo Chorna Volta Oti i Afram utvoryuyut osnovnu sistemu stoku Pislya sporudi dambi v ushelini poblizu Akosombo v 1964 roci utvorilosya velichezne vodoshovishe Volta plosheyu 8 5 tis km Zavdyaki comu vidkrilisya novi perspektivi dlya rozvitku sudnoplavstva vseredini krayini prisnovodnogo ribalstva i zroshuvanogo zemlerobstva Yedine velike prirodne ozero Bosumtvi roztashovane za 34 km na pivdennomu shodi vid Kumasi maye majzhe okruglu formu i otochene pologimi lisistimi gorbami visotoyu ponad 180 m nad rivnem ozera Grunti j roslinnij pokriv Bilsha chastina Gani savana na pivdennomu zahodi vologi tropichni lisi U mezhah teritoriyi Gani vidosoblyuyut priberezhnij lisovij i savannij rajoni rozdileni nevisokimi lisistimi ustupami Na uzberezhzhi nizki pishani plyazhi mezhuyut z solono vodnimi lagunami obramovanimi nevelikimi gayami kokosovih palm Dali v glib krayini tyagnetsya ploska rivnina miscyami usiyana ostancevimi gorbami i porosti kolyuchimi chagarnikami i prizemkuvatimi derevami Dali na pivnochi vid ciyeyi rivnini znahoditsya lisiste plato Ce i ye znamenitij zahidno afrikanskij lis z visokimi gusto stoyachimi derevami chiya gusta krona zatrimuye yaskrave sonyachne svitlo i zabezpechuye v nazemnomu yarusi vologi tepli umovi spriyatlivi dlya zrostannya lian i epifitiv IstoriyaDokladnishe Istoriya Gani Do 1957 bula koloniyeyu Velikoyi Britaniyi vidomoyu pid nazvoyu Zolotij Bereg 6 bereznya 1957 bula progoloshena nezalezhna Respublika Gana prezidentom yakoyi stav Kvame Nkruma Respublika j odnopartijna derzhava stvorena v 1960 Kvame Nkruma skinutij v rezultati vijskovogo perevorotu v lyutomu 1966 Civilne pravlinnya vidnovlene v 1969 1971 ale zakinchilosya v 1979 1981 cherez nastupni perevoroti Naselennya krayini stanovit blizko 23 5 mln osib z yakih 12 8 mln nadileno viborchim pravom U 1992 na referendumi shvalena Konstituciya Gani yaka viznachila bagatopartijnu demokratichnu osnovu politichnogo ustroyu krayini Za regionalnimi standartami Gana ye dobre kerovanoyu derzhavoyu zi stabilnim ekonomichnim rozvitkom Na prezidentskih viborah 2008 peremogu otrimav kandidat vid opozicijnoyi partiyi Nacionalnij Demokratichnij Kongres Dzhon Atta Mills Vin nabrav 50 23 golosiv todi yak jogo supernika kandidata vid pravlyachoyi v Gani Novoyi Patriotichnoyi Partiyi Nano Akufo Addo pidtrimali 49 77 viborciv Drugij tur prezidentskih viboriv projshov v Gani 28 grudnya 2008 prote viyavilos sho zhoden z kandidativ ne dobivsya virishalnoyi perevagi Pislya cogo bulo virisheno vlashtuvati golosuvannya na viborchij dilnici Tejn yedinij dilnici de zhiteli krayini ne vzyali uchast u viborah cherez brak viborchih byuleteniv Golosuvannya v Tejni i stalo virishalnim dlya peremogi kandidata vid opoziciyi 64 richnij yurist Dzh Mills buv vice prezidentom Gani v 1997 2000 U 2000 i 2004 rr vin takozh namagavsya dobitisya prezidentskogo krisla prote vdaloyu viyavilasya lishe jogo tretya sproba Politichna sistemaDokladnishe Gana za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Parlament Dokladnishe Parlament Gani Politichni partiyi Dokladnishe Na parlamentskih viborah 7 grudnya 2000 roku do parlamentu Gani projshli nastupni politichni partiyi 99 misc 49 5 92 misc 46 inshi Zovnishnya politika Dokladnishe Ukrayinsko ganski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko ganski vidnosini Uryad Gani oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 22 kvitnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 17 chervnya togo zh roku Diplomatichnih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Gani sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Abudzhi Nigeriya V Akkri diye ukrayinske posolstvo v Gani V Kiyevi diye pochesne konsulstvo Gani v Ukrayini Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilAdministrativnij podil GaniDokladnishe Administrativnij podil Gani V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 10 provincij angl region yaki v svoyu chergu skladayutsya zi 138 rajoniv angl district Ashanti angl Ashanti administrativnij centr u Kumasi angl Kumasi Velika Akkra angl Greater Accra adm centr Akkra angl Accra Brong Ahafo angl Brong Ahafo adm centr Sunyani angl Sunyani angl Upper East adm centr angl Bolgatanga angl Upper West adm centr angl Wa Volta angl Volta adm centr Ho angl No Shidna angl Eastern adm centr angl Koforidua angl Western adm centr Sekondi Takoradi angl Sekondi Takoradi Pivnichna angl Northern adm centr Tamale angl Tamale Centralna angl Central adm centr Kejp Kost angl Cape Coast Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Gani Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 7 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 45 mln dolariv SShA U 2017 roci Gana pidpisala dogovir OON pro zaboronu yadernoyi zbroyi EkonomikaDokladnishe Ekonomika Gani Stanom na 2023 rik VVP Gani skladaye 76 6 mlrd dolariv SShA 89 misce u sviti VVP na dushu naselennya 2300 dolariv SShA 150 misce u sviti dzherelo Gana agrarna derzhava sho rozvivayetsya z rozvinutoyu girnichodobuvnoyu golovnim chinom zolotodobuvnoyu promislovistyu Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 59 2 mlrd dolariv SShA 72 ge misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 2 6 tis dolariv 135 te misce v sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 25 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 37 sfera obslugovuvannya 37 5 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 15 promislovist i budivnictvo 60 agrarne lisove i ribne gospodarstva 25 sfera obslugovuvannya stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Gani za 2006 rik sklali 3 6 mlrd dolariv SShA a vitrati 3 9 mlrd deficit stanoviv 92 Valyuta Dokladnishe Valyuta Gani Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye sedi Dlya pidtrimannya dribnih plemen Verhnoyi Zahidnoyi oblasti zokrema Builsi periodichno vipuskayut podarunkovi moneti chastina koshtiv vid prodazhu yakih jde na stanovlennya ekonomiki napriklad plem ya Kanzhaga moneta kebu plem ya Nchama moneta Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti girnicha metalurgiya tekstilna i harchova Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Gani U 2006 roci bulo vidobuto 2 7 mln bareliv siroyi nafti Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 6 5 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 9 mlrd kVt god do Togo i Beninu zagalnij obsyag spozhitoyi 7 1 mlrd kVt god importovano 2 mlrd kVt god Struktura energospozhivannya na 1993 rik naftoprodukti 69 gidroenergiya 31 Gidroelektrostanciyi pobudovani na richci Volta v 912 MVt i 160 MVt zabezpechuyut energiyeyu alyuminiyevij kombinat v Temi ta inshi promislovi pidpriyemstva na pivdni krayini U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 44 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 34 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi kava kakao kokosi banani proso sorgo U 2006 roci pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi stanovilo 2 mln goliv kiz 3 3 mln goliv vivciv 3 3 mln Transport Dokladnishe Transport Gani Transport avtomobilnij morskij chastkovo zaliznichnij aviaspoluchennya Golovni morski porti Tema Naprikinci 1990 h rokiv znachno zbilshila obsyagi perevezen derzhavna aviakompaniya yaka ye osnovnim aviapereviznikom v Zahidnij Africi i krim regulyarnih rejsiv v krayini Yevropi vidkrila novi liniyi v SShA i krayini Pivdennoyi Afriki Turizm Dokladnishe U 1996 roci Ganu vidvidalo 0 3 mln inozemnih turistiv sho dalo pributok u 248 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Gani Niderlandi Nigeriya Velika Britaniya SShA Kitaj Derzhava eksportuye zoloto kakao derevinu kolorovi metali Osnovni pokupci Niderlandi 12 Velika Britaniya 8 SShA 7 U 2006 roci vartist eksportu sklala 3 3 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye palivo produkti harchuvannya promislovi virobi Osnovni importeri Nigeriya 15 Kitaj 12 SShA 6 U 2006 roci vartist importu sklala 5 7 mlrd dolariv SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Gani Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 22 4 mln osib 48 e misce v sviti Golovni etnosi sho skladayut gansku naciyu akan 52 4 mosi 15 8 eve 1 9 Derzhavna mova anglijska U 1950 roci naselennya krayini stanovilo 4 3 mln osib u 1970 8 6 mln osib u 1991 14 6 mln osib Gustota naselennya 83 4 osib km 82 e misce v sviti Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 30 5 smertnist 9 7 prirodnij pririst 20 8 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 38 8 4 4 mln cholovikiv 4 3 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 57 7 6 5 mln cholovikiv 6 5 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 5 0 37 mln cholovikiv 0 42 mln zhinok Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 36 Golovni mista derzhavi Akkra 2 3 mln osib Kumasi 1 9 mln osib Tamale 0 5 mln osib Religiyi Dokladnishe Golovni religiyi derzhavi hristiyanstvo 64 naselennya animizm 18 islam 15 Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 58 9 roku dlya cholovikiv 58 1 roku dlya zhinok 59 7 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 55 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 800 zhiteliv likaryami 1 likar na 22 45 tis zhiteliv stanom na 1995 rik Vitrati na ohoronu zdorov ya v 1990 roci sklali 3 5 vid VVP krayini U 1993 roci 56 naselennya bulo zabezpecheno pitnoyu vodoyu Osvita Dokladnishe Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 74 8 82 7 sered cholovikiv 67 1 sered zhinok U krayini diye obov yazkova shkilna osvita protyagom 10 rokiv Vitrati na osvitu v 1995 roci sklali 3 3 vid VVP 24 3 usih derzhavnih gromadskih vidatkiv U 2006 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Gani koristuvalis 206 tis osib KulturaDokladnishe Sport Dokladnishe Chorni zirki odna z najsilnishih futbolnih komand Afriki Na chempionati svitu z futbolu v Nimechchini voni yedinimi sered afrikanskih komand vijshli z grupi ale prograli Braziliyi Na chempionati Afriki 2010 roku voni dobralisya do finalu de postupilisya Yegiptu Najuspishnishe chorni zirki vistupili na Chempionati Svitu 2010 roku v PAR de dijshli do chvertfinalu progravshi Urugvayu Na Kubku Afrikanskih Nacij 2015 roku zbirna Gani dijshla do finalu de prograla zbirnij susidnogo Kot d Ivuaru lishe v seriyi penalti Div takozhSuperprezidentska respublikaPrimitkiKrayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s LiteraturaK Yanka Viprobuvannya Dzherri Roulingsa Vsesvit Kiyiv 1989 2 Stor 174 186 3 Stor 142 153 angl Ghana and its oil The Economist 2 8 January 2010 p 32 angl angl Irving Kaplan et at Area Handbook for Ghana Washington D C American University 1971 449 pp angl angl Willard Scott Thompson Ghana s Foreign Policy 1957 1966 Diplomacy Ideology and the New State Princeton University Press 1969 488 pp angl angl Robert M Yawson Management of Technology in Ghana Problems and Prospects conference paper 2004 angl ros Abramov V V Gana M Mysl 1976 165 s ros Aleksandrovskaya L I Gana M Mysl 1965 149 s ros Boateng E A Geografiya Gany M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1961 224 s ros Kupriyanov P Gana 50 letie nezavisimosti Aziya i Afrika segodnya 2007 6 S 41 44 ros Mazov S V Paradoksy obrazcovoj kolonii stanovlenie kolonialnogo obshestva Gany 1900 1957 gg Moskva Nauka izdatelskaya firma Vostochnaya literatura 1993 217 s ros Nemchenko V Gana Prezidentskie vybory 2008 2009 Aziya i Afrika segodnya 2009 5 S 37 39 ros Nemchenko V Zolotoj yubilej v Akkre Aziya i Afrika segodnya 2007 6 S 44 45 ros Potehin I I Stanovlenie novoj Gany Moskva Nauka glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1965 351 s ros Romanov M Zolotaya Afrika 2011 1 S 44 51 ros Savickij Yu V Gana segodnya M Mysl 1988 221 s PosilannyaGana Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Roman Tisa Sociyalistichni peretvorennya u Gani 1957 1966 2019 16 lipnya 2019 u Wayback Machine