Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Гани
Загальна характеристика
Найважливіші корисні копалини — марганцева руда, золото, алмази, менш значні запаси бокситів, нафти, газу, зал. руд, буд. матеріалів та солі (табл. 1).
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Ґани станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних |
|
14 2 |
|
1,2 0,5 |
Боксити, млн т | 510 | 800 | 47 (Al2O3) | 1,9 |
Залізні руди, млн т | 924 | 1950 | 40 (Fe) | 0,5 |
Золото, т | 850 | 1465 | 0,6 — 2,3 г/т | 1,7 |
Нафта, млн т | 2,3 |
|
|
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 24 |
|
|
|
Марганцеві руди, млн т | 24 | 59 | 31 (Mn) | 0,7 |
Колишня назва країни — Золотий Берег — походить до часів розробки багатих золотоносних родовищ в центральному Ашанті (родовище Ашанті) і Західній області на півдні Ґани. Ці райони були важливим джерелом золота в середні віки, і досі золото є найважливішою статтею експорту. До 1914 Золотий Берег набув також популярності як важливий район видобутку алмазів. У 1915 були відкриті багаті родовища магнію, і Ґана стала в один ряд з його провідними світовими експортерами. У 1921 на півдні Ашанті були відкриті великі поклади бокситів.
Великі родовища бокситів, марганцю, золота, алмазів пов'язані з ранньопротерозойськими структурами фундаменту. З кайнозойськими корами вивітрювання пов'язані родовища бокситів, з неоген-четвертинними алювіальними відкладами — родовища алмазів і золота. В Атакорській зоні залягають родовища залізистих руд. У осадових породах чохла є вапняки та барити. У відкладах крейди прибережних крайових западин та в синеклізі Вольта — нафтопрояви.
Окремі види корисних копалин
Марганець. Запаси марганцевих руд значні і зосереджені на родовищі Нсута. Вони пов'язані з нижньопротерозойськими осадовими відкладами.
Боксити. Найзначніші родовище бокситів — Ньїнахін, Кібі і Сефві-Беквай приурочені до кір вивітрювання протерозойських г.п.
Золото і алмази. За запасами руд золота та алмазів Гана на межі ХХ-XXI ст. посідає 10-11-е місце у світі. Прогнозні ресурси золота в країні — 2-5 тис.т, що становить 6-у позицію у світі (поряд з Австралією, Канадою, Венесуелою, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі). Відомі гідротермальні родовища в нижньопротерозойських вулканогенно-осадових серіях (Ашанті, Бібіані, Престеа), а також неоген-четвертинні золотоносні розсипи в басейнах pp. Офін, Пра, Анкобра і Тано. Послідовно з півн.-заходу на півд.-схід розташовані три золотоносні пояси Ґани: Бібіані, Оботан і Ашанті. Пояс Бібіані приурочений до південно-східного контакту Бірімських розсланцьованих вулканітів (PR12), що спадають на півн.-захід, з піщано-сланцевими товщами Нижнього Біріму (PR11).
У 2002 р в Західній Ґані відкрито новий золоторудний пояс, названий Сефі (Sefwi). Розвідувальні роботи вела компанія Normandy Mining. Пояс розташований на півн.-захід від пояса Бібіані і є найбільш північно-західним поясом золоторудним Ґани. Пояс Сефі (Sefwi) приурочено до північно-західного контакту тих же розсланцьованих вулканітів (PR1), що занурюються на півд.-сході. Зона Сефі представлена серією родовищ і рудопроявів: Субенсо Північне і Південне (Subenso North і South), Тікаєре-Вест (Teekyere West), Ямфо Північно-Східне, Центральне і Південне (Yamfo North-East, Central і South), Босумкесе (Bosumkese), Кенайсе Східне і Центральне (Kenyase East і Central). З перервою, можливо на півд.-західному продовженні пояса розміщується серія рудопроявів площі Бетті (Bettie). У цьому випадку протяжність пояса зросте до 200 км. Ресурси золота у встановленій частині пояса (в півн.-східній смузі, де зосереджені названі родовища і рудопрояви) оцінюються в 250 т. Компанія Normandy Ghana Gold Ltd. (Австралія) на середину 2002 р. оцінює суму запасів по категоріях measured+indicated, а також ресурсів категорії inferred в 104.9 млн т із вмістом золота 2.2 г/т або в 231 т золота. Ці ресурси пов'язані г.ч. з окисненими рудами, що розповсюджуються до глибини 50 м. Технологічні випробування руд показали, що вилучення золота з них досягає 94% (для первинних руд — 88%). В найближчі роки передбачають розробку родовищ Кенайсе (Східне і Центральне), де може бути організовано видобуток 5 млн т руди і отримання до 10.5 т золота на рік.
Крім того, в 60-80-км на півд.-сх. від півн.-сх. флангу золоторудного пояса Ашанті, за 130 км на півн.-захід від Аккри, компанія Normandy LaSource і національна компанія Kenbert Mines відкрили золоте родов. Акім (Akim) в товщі Нижнього Біріма (PR11). Мінералізація простежується на 1.6 км при потужності до 40-100 м. Встановлено не менше 3-х золоторудних тіл значної протяжності (до багатьох сотень метрів). Виявлені ресурси оцінені в 40 млн т із вмістом золота 2.4 г/т або 96 т [African Mining. 2002. V.7, № 4]. Найбільші родов. алмазів пов'язані з неоген-четвертинними розсипами в бас. р. Бірім, де прогнозні ресурси алмазів оцінюються до 100 млн кар.
Відома в Африці фірма «Afminex», що спеціалізується на пошуках і розробці золотих родовищ, в 2002 р. проводила пошукові роботи на півдні Ґани, в межах перспективної на тантал площі Акім-Ода (Akim-Oda), що займає 142 кв.км. Були виявлені дві перспективні ділянки з танталовим зруденінням: Анамасе-Саут (Anamase South) і Осорасе-Іст (Osorase East). Перспективна площа складена метафілітовими сланцями бірімської серії (Birimian) і метаґраувакками, прорваними великою інтрузією ґранодіоритів Кейп-Кост (Cape Coast).
Тантал. Пегматитові жили, що залягають переважно в ґранодіоритах і в їх контактових ореолах, є джерелами тантало-ніобатів (колумбіт-танталіт) в алювії. Видобуток тантало-ніобатів можливий як з алювіальних розсипів, так і з корінних пегматитів [African Mining. 2002. V.7].
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini GaniZagalna harakteristikaNajvazhlivishi korisni kopalini marganceva ruda zoloto almazi mensh znachni zapasi boksitiv nafti gazu zal rud bud materialiv ta soli tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Gani stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Almazi mln kar prirodnih yuvelirnih 14 2 1 2 0 5 Boksiti mln t 510 800 47 Al2O3 1 9 Zalizni rudi mln t 924 1950 40 Fe 0 5 Zoloto t 850 1465 0 6 2 3 g t 1 7 Nafta mln t 2 3 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 24 Margancevi rudi mln t 24 59 31 Mn 0 7 Kolishnya nazva krayini Zolotij Bereg pohodit do chasiv rozrobki bagatih zolotonosnih rodovish v centralnomu Ashanti rodovishe Ashanti i Zahidnij oblasti na pivdni Gani Ci rajoni buli vazhlivim dzherelom zolota v seredni viki i dosi zoloto ye najvazhlivishoyu statteyu eksportu Do 1914 Zolotij Bereg nabuv takozh populyarnosti yak vazhlivij rajon vidobutku almaziv U 1915 buli vidkriti bagati rodovisha magniyu i Gana stala v odin ryad z jogo providnimi svitovimi eksporterami U 1921 na pivdni Ashanti buli vidkriti veliki pokladi boksitiv Veliki rodovisha boksitiv margancyu zolota almaziv pov yazani z rannoproterozojskimi strukturami fundamentu Z kajnozojskimi korami vivitryuvannya pov yazani rodovisha boksitiv z neogen chetvertinnimi alyuvialnimi vidkladami rodovisha almaziv i zolota V Atakorskij zoni zalyagayut rodovisha zalizistih rud U osadovih porodah chohla ye vapnyaki ta bariti U vidkladah krejdi priberezhnih krajovih zapadin ta v sineklizi Volta naftoproyavi Okremi vidi korisnih kopalinMarganec Zapasi margancevih rud znachni i zoseredzheni na rodovishi Nsuta Voni pov yazani z nizhnoproterozojskimi osadovimi vidkladami Boksiti Najznachnishi rodovishe boksitiv Nyinahin Kibi i Sefvi Bekvaj priurocheni do kir vivitryuvannya proterozojskih g p Zoloto i almazi Za zapasami rud zolota ta almaziv Gana na mezhi HH XXI st posidaye 10 11 e misce u sviti Prognozni resursi zolota v krayini 2 5 tis t sho stanovit 6 u poziciyu u sviti poryad z Avstraliyeyu Kanadoyu Venesueloyu Indoneziyeyu Papua Novoyu Gvineyeyu Peru i Chili Vidomi gidrotermalni rodovisha v nizhnoproterozojskih vulkanogenno osadovih seriyah Ashanti Bibiani Prestea a takozh neogen chetvertinni zolotonosni rozsipi v basejnah pp Ofin Pra Ankobra i Tano Poslidovno z pivn zahodu na pivd shid roztashovani tri zolotonosni poyasi Gani Bibiani Obotan i Ashanti Poyas Bibiani priurochenij do pivdenno shidnogo kontaktu Birimskih rozslancovanih vulkanitiv PR12 sho spadayut na pivn zahid z pishano slancevimi tovshami Nizhnogo Birimu PR11 U 2002 r v Zahidnij Gani vidkrito novij zolotorudnij poyas nazvanij Sefi Sefwi Rozviduvalni roboti vela kompaniya Normandy Mining Poyas roztashovanij na pivn zahid vid poyasa Bibiani i ye najbilsh pivnichno zahidnim poyasom zolotorudnim Gani Poyas Sefi Sefwi priurocheno do pivnichno zahidnogo kontaktu tih zhe rozslancovanih vulkanitiv PR1 sho zanuryuyutsya na pivd shodi Zona Sefi predstavlena seriyeyu rodovish i rudoproyaviv Subenso Pivnichne i Pivdenne Subenso North i South Tikayere Vest Teekyere West Yamfo Pivnichno Shidne Centralne i Pivdenne Yamfo North East Central i South Bosumkese Bosumkese Kenajse Shidne i Centralne Kenyase East i Central Z perervoyu mozhlivo na pivd zahidnomu prodovzhenni poyasa rozmishuyetsya seriya rudoproyaviv ploshi Betti Bettie U comu vipadku protyazhnist poyasa zroste do 200 km Resursi zolota u vstanovlenij chastini poyasa v pivn shidnij smuzi de zoseredzheni nazvani rodovisha i rudoproyavi ocinyuyutsya v 250 t Kompaniya Normandy Ghana Gold Ltd Avstraliya na seredinu 2002 r ocinyuye sumu zapasiv po kategoriyah measured indicated a takozh resursiv kategoriyi inferred v 104 9 mln t iz vmistom zolota 2 2 g t abo v 231 t zolota Ci resursi pov yazani g ch z okisnenimi rudami sho rozpovsyudzhuyutsya do glibini 50 m Tehnologichni viprobuvannya rud pokazali sho viluchennya zolota z nih dosyagaye 94 dlya pervinnih rud 88 V najblizhchi roki peredbachayut rozrobku rodovish Kenajse Shidne i Centralne de mozhe buti organizovano vidobutok 5 mln t rudi i otrimannya do 10 5 t zolota na rik Krim togo v 60 80 km na pivd sh vid pivn sh flangu zolotorudnogo poyasa Ashanti za 130 km na pivn zahid vid Akkri kompaniya Normandy LaSource i nacionalna kompaniya Kenbert Mines vidkrili zolote rodov Akim Akim v tovshi Nizhnogo Birima PR11 Mineralizaciya prostezhuyetsya na 1 6 km pri potuzhnosti do 40 100 m Vstanovleno ne menshe 3 h zolotorudnih til znachnoyi protyazhnosti do bagatoh soten metriv Viyavleni resursi ocineni v 40 mln t iz vmistom zolota 2 4 g t abo 96 t African Mining 2002 V 7 4 Najbilshi rodov almaziv pov yazani z neogen chetvertinnimi rozsipami v bas r Birim de prognozni resursi almaziv ocinyuyutsya do 100 mln kar Vidoma v Africi firma Afminex sho specializuyetsya na poshukah i rozrobci zolotih rodovish v 2002 r provodila poshukovi roboti na pivdni Gani v mezhah perspektivnoyi na tantal ploshi Akim Oda Akim Oda sho zajmaye 142 kv km Buli viyavleni dvi perspektivni dilyanki z tantalovim zrudeninnyam Anamase Saut Anamase South i Osorase Ist Osorase East Perspektivna plosha skladena metafilitovimi slancyami birimskoyi seriyi Birimian i metagrauvakkami prorvanimi velikoyu intruziyeyu granodioritiv Kejp Kost Cape Coast Tantal Pegmatitovi zhili sho zalyagayut perevazhno v granodioritah i v yih kontaktovih oreolah ye dzherelami tantalo niobativ kolumbit tantalit v alyuviyi Vidobutok tantalo niobativ mozhlivij yak z alyuvialnih rozsipiv tak i z korinnih pegmatitiv African Mining 2002 V 7 Div takozhGirnicha promislovist Gani Geologiya Gani Ekonomika GaniDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s