Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Френсіс Нвіа Кофі Ква́ме Нкру́ма (англ. Francis Nwia Kofie Kwame Nkrumah; 21 вересня 1909, село Нкрофул, південний захід Золотого Берега (нині Гана) — 27 квітня 1972, Бухарест, Румунія) — державний і політичний діяч та революціонер Гани, один із провідних борців за незалежність народів Африки. Нкрума був першим прем'єр-міністром (1957–1960) і першим президентом (1960–1966) незалежної Гани. Один з найвпливовіших діячів панафриканізму XX століття, один із засновників Організації Африканської Єдності та лауреат Ленінської Премії Миру 1963 року.
| Кваме Нкрума Francis Nwia Kofie Kwame Nkru-mah | |
|---|---|
| акан Kwame Nkrumah | |
 Francis Nwia Kofie Kwame Nkru-mah | |
| 1-й Президент Гани | |
| 1 липня 1960 — 24 лютого 1966 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | Джозеф Артур Анкра |
 Прем'єр-міністр Гани | |
| 6 березня 1957 — 1 липня 1960 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | посада скасована |
| | |
| Народився | 21 вересня 1909[2][3][…] d, d, d, Гана[4] |
| Помер | 27 квітня 1972[5][3][…] (62 роки) Бухарест, Румунія[7] |
| Похований | d, Аккра[7] і d[7] |
| Відомий як | політик, письменник, дипломат, викладач |
| Країна | Золотий Берег[4] і Гана[4] |
| Національність | нзіма |
| Alma mater | Університет Лінкольна, Лондонська школа економіки та політичних наук, d, d і Університет Лінкольна[8] |
| Політична партія | Об'єднаний конвент Золотого Берегу (ОКЗБ) (1947—1948) (Народна партія конвенту (НПК) (с 1949) |
| Діти | сини: Френсіс, Гамаль і Секу дочка: Самія |
| Рідня | Батько Кофі Нгонлома та мати Елізабет Н'янібах |
| Релігія | католицизм |
| Нагороди | Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами», 1962 |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
За етнічною належністю — нзіма. Народився в сім'ї ремісника-ювеліра. Закінчив католицьку школу в Хаф-Ассіні, а потім (1926–1930) педагогічний коледж в Аккрі й Ачимоті. Працював учителем у католицьких школах в Елміні й Аксимі та викладачем в римо-католицькій семінарії. Хотів стати членом ордену єзуїтів, але потім відмовився від цього щоб продовжити навчання.
Освіта
У 1939–1945 вчився й викладав філософію в Університеті імені Авраама Лінкольна (США), який закінчив зі ступенями бакалавра з економіки, соціології й богослов'я. Залишився в університеті на посаді асистента з філософії, одночасно закінчив при ньому Богословську семінарію (1942).
У Пенсильванському університеті (США) захистив дисертацію і отримав ступінь магістра філософії й педагогіки. Брав участь у створенні Інституту африканських мов і культури при Пенсильванському університеті.
Став членом студентського братства «Фі-Бета-Сигма», брав участь у русі отця Дівайна, котрий проповідував ідеї негритянського релігійного відродження.
У 1945–1947 жив у Великій Британії, вчився в Лондонському університеті й Лондонській школі економіки й політичних наук. Вивчав філософію та право. Не завершив докторську дисертацію з етнофілософії, оскільки захопився логічним позитивізмом.
Політична діяльність
Политичну діяльність Нкрума почав у США, де створив Асоціацію студентів-африканців США й Канади. У Великій Британії він брав активну участь в підготовці й роботі 5-го Панафриканського конгресу в Манчестері (1945), зіграв важливу роль в переході панафриканського руху до організації боротьби за незалежність у африканських колоніях. Повернувся до Золотого Берега та став генеральним секретарем Об'єднаного конвенту Золотого Берега (ОКЗБ, створено 1947). Лінія Нкруми на перетворення ОКЗБ у масову партію призвела до його розриву з керівництвом ОКЗБ у 1948 році. В 1949 Нкрума створив Народну партію конвенту (НПК) й очолив боротьбу за незалежність. В 1948 й 1950 був арештований за звинуваченням в організації страйків і демонстрацій. Перші вибори в законодавчі збори в 1951 році принесли перемогу НПК.
Звільнений з тюрми, Нкрума став у 1952 прем'єр-міністром першого африканського уряду Золотого Узбережжя, а з 1957 — незалежної держави Гана. У 1960 був обраний президентом Республіки Гана; з 1961 генеральним секретарем НПК та її пожиттєвим керівником. У 1964 був проголошений пожиттєвим президентом Гани.
Втрата влади й заслання
Уряд Нкруми був повалений внаслідок військового перевороту у лютому 1966, коли сам Нкрума здійснював державний візит до Північного В'єтнаму й КНР. Нкрума не повернувся до Гани, а оселився в гвінейському місті Конакрі. Президент Гвінеї та політичний соратник Нкруми в боротьбі за визволення Африки з-під колоніального гніту, Ахмед Секу Туре запропонував Нкрумі притулок і проголосив його своїм почесним співпрезидентом. У засланні Нкрума продовжував політичну діяльність і пропаганду своїх ідей африканської єдності. У 1971 здоров'я Нкруми погіршилося. Він полетів на лікування в Бухарест, де й помер від раку шкіри у квітні 1972.
Нкрума похований в рідному селищі Нкрофул в Гані. Пізніше його залишки перенесли в національний меморіал в Аккрі.
Ідейна спадщина
Діяльність Нкруми демонструвала суперечливі тенденції, притаманні багатьом лідерам національно-визвольного руху 1950-70-х: демократизм вождя мас і прийоми влади, запозичені з середньовічних традицій африканського племінного ладу, тяга до соціалізму і націоналістичні настрої, прагнення служити народу і надмірне честолюбство. З самого початку Нкрума був переконаний, що мета національно-визвольного руху не зводиться лише до завоювання незалежності, що вона передбачає встановлення демократичного ладу та підвищення добробуту народу на основі соціалізму. Щоправда, уявлення про соціалізм у нього тоді не пов’язувалися з класовою боротьбою, що її для Африки спочатку він взагалі не визнавав. Разом з тим Нкрума стверджував, що справжня національна незалежність в економіці та політиці вимагають продовження боротьби з імперіалістичною експлуатацією і приборкання егоїстичних устремлінь буржуазних елементів. Ця боротьба, своєю чергою, вимагає об'єднання революційних сил всього континенту.
Імперіалізм Нкрума вважав найбільшою небезпекою для народів Африки. У своїй книжці «Неоколоніалізм, як остання стадія імперіалізму» (1965) він проаналізував такі методи відновлення імперіалістичного панування у формі неоколоніалізму, як нав'язування «оборонних» угод і відкриття військових баз, підтримка маріонеткових урядів, економічний контроль через фінансову й технічну «допомогу» та позики, нерівноправні умови торгівлі й удушення місцевого господарства міжнародними корпораціями, проникнення у суспільство шляхом насадження місцевої буржуазії, ідеологічна пропаганда тощо.
У «Філософії свідомості» (1964) Нкрума писав про конфлікт «позитивної і негативної дії», себто про протиборство сил прогресу, що прагнуть встановити соціальну справедливість, скасувати олігархічну експлуатацію, і реакційних сил, що намагаються продовжити своє колоніальне панування. Розуміючи умовність такого поділу. він передбачав можливість розколу в рамках позитивного революційного процесу і переходу частини сил на бік реакції. Нкрума обґрунтовував необхідність тактики єдиного антиімперіалістичного фронту, а щоб цей фронт не розпадався, треба постійно шукати «шляхи стримування потенційних розкольницьких тенденцій». Після виходу «Філософії свідомості» заговорили про появу «нкрумаїзму» — різновиду африканського марксизму (хоча сам Нкрума себе марксистом не називав).
Політична поразка 1966 року змусила Нкрума зайнятися «переоцінкою цінностей». У вигнанні він зробив крок у бік марксизму та заговорив про соціалістичну революції у всій Африці. Нкрума проголосив збройну боротьбу єдиним способом досягнення цілей визвольного руху. У всіх книжках, написаних після 1966, говориться про настання нової, вирішальної фази революції, що характеризується збройною боротьбою з силами реакції. Революційну війну Нкрума висував як засіб не тільки завоювання незалежності, але й боротьби з неоколоніалізмом. У «Посібнику з революційної війни» (1968) африканська революція розглядалась як складова світової революції, проводити її має «всеафриканська народна революційна армія», що виступатиме з гаслами націоналізму, панафриканізму та соціалізму.
У «Класовій боротьбі в Африці» (1970) Нкрума дещо видозмінив свою революційну платформу, замінивши націоналізм «завоюванням справжньої національної незалежності». Він заявляв, що і справжня незалежність і панафриканізм можливі лише на основі соціалізму. За Нкрумою, «тільки селянство та пролетаріат здатні повністю підтримувати послідовну політику соціалізму», а вся африканська буржуазія є контрреволюційною силою, що остаточно зв'язала свою долю з міжнародним монополіст. капіталом. Нкрума виступив проти союзу не тільки з нею, але і з дрібною буржуазією, таким чином відмовившись від тактики єдиного антиімперіалістичного фронту, що її він пропагував на початку 1960-х.
Основні твори
- До свободи від колоніалізму (Towards Colonial Freedom. London: The African Publication Society, 1947)
- Гана. Автобіографія Кваме Нкруми (Ghana: The Autobiography of Kwame Nkrumah. New York: International Publishers, 1957) —
- Я кажу про свободу. Заява про африканську ідеологію (I Speak of Freedom: A Statement of African Ideology. London: William Heinemann, 1961)
- Африка має об'єднатися (Africa Must Unite. London: Panaf, 1963) —
- Неоколоніалізм — найвища стадія імперіалізму (Neocolonialism: The Last Stage of Imperialism. [ 22 Лютого 2010 у Wayback Machine.] London: Panaf, 1965) —
- Аксіоми Кваме Нкруми (Axioms of Kwame Nkrumah. London: 1967) —
- Ще раз про африканський соціалізм (African Socialism Revisited [ 27 Квітня 2014 у Wayback Machine.], 1967)
- Голос з Конакрі (Voice from Conakry. London: Panaf, 1967) —
- Чорні дні в Гані (Dark Days in Ghana. New York: International Publishers, 1968)
- Посібник з революційної війни (Handbook for Revolutionary Warfare. London: Panaf, 1968)
- Філософія свідомості — філософія та ідеологія деколонізації (Consciencism: Philosophy and Ideology for decolonisation, 1970) —
- Класова боротьба в Африці (Class Struggle in Africa. New York: International Publishers, 1970) —
- Боротьба триває. Шість памфлетів (The Struggle Continues: Six Pamphlets. London: Panaf, 1973) —
- Шлях революції (Revolutionary Path. London: Panaf; New York: International Publishers, 1973) —
Література
Видання творів Нкруми
- Кваме Нкрума. Я говорю о свободе. Изложение африканской идеологии / Пер. с англ. — Москва: Издательство иностранной литературы, 1962. 304 с.(рос.)
- Кваме Нкрума // Ульяновский Р. Политические портреты борцов за национальную независимость. — Москва: Политиздат, 1983. — C. 269-287.(рос.)
- Kwame Nkrumah, Class Struggle In Africa, London: Panaf, 1970. 96 p.(англ.)
- Kwame Nkrumah, Consciencism: Philosophy and Ideology for Decolonization, New York: Monthly Review, 1964. 122 p.(англ.)
- Kwame Nkrumah, Handbook of Revolutionary Warfare, New York: International Publishers, 1969. 122 p.(англ.)
- Kwame Nkrumah, Neo-Colonialism, the Last Stage of imperialism, Lonodn: Thomas Nelson & Sons, 1965. 200 p.(англ.)
Про нього
- Син Африки // «Всесвіт» (Київ). — 1962. — №6. — Стор. 5-6.
- Роман Тиса. Нкрума Френсіс Нвіа Кофі Кваме // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 480.
- Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
- Ama Biney, The Political and Social Thought of Kwame Nkrumah, New York: Palgrave Macmillan, 2011, 249 pp.(англ.)
- Charles Martin, “Nkrumah's Strategy of Decolonization: Originality and Classicism”, in Présence Africaine, Nouvelle série, No. 85, Hommage à Kwame Nkrumah / Homage to Kwame Nkrumah (1er trimester 1973), pp. 74–105.(англ.)
Премії і почесні звання
- Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами» (1962)
- Почесний доктор ряду університетів: Московського, Каїрського, Краківського та ін.
Примітки
- Kwame Nkrumah
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118588354 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.blackhistoryheroes.com/2010/09/kwame-nkrumah.html
- Нкрума Кваме // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 18 : Никко — Отолиты. — С. 39–40.
- SNAC — 2010.
- https://ghanaianmuseum.com/osagyefo-kwame-nkrumah-buried-at-nkroful/
- https://docs.google.com/spreadsheets/d/1dZOZwEjFCMqof-RM1N39iaJlED4E41Wg3MGZcCe9KCI/edit#gid=0&range=W15
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кваме Нкрума |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кваме Нкрума |
Твори Нкруми
- Клясові характеристики й ідеолоґії (1970) [ 7 Січня 2012 у Wayback Machine.]
- Елітизм (1970) [ 31 Травня 2019 у Wayback Machine.]
- Інтеліґенція й інтелєктуали (1970) [ 24 Грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Архів К. Нкруми на Marxists.org [ 13 Жовтня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Про нього
- Кевін Окот. Краще отрута (2023)
- Син Африки [ 3 Липня 2019 у Wayback Machine.] // «Всесвіт» (Київ). — 1962. — № 6. — Стор. 5-6.
- Роман Тиса. Кваме Нкрума та неоколоніялізм в Африці (2019) [ 19 Липня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frensis Nvia Kofi Kva me Nkru ma angl Francis Nwia Kofie Kwame Nkrumah 21 veresnya 1909 selo Nkroful pivdennij zahid Zolotogo Berega nini Gana 27 kvitnya 1972 Buharest Rumuniya derzhavnij i politichnij diyach ta revolyucioner Gani odin iz providnih borciv za nezalezhnist narodiv Afriki Nkruma buv pershim prem yer ministrom 1957 1960 i pershim prezidentom 1960 1966 nezalezhnoyi Gani Odin z najvplivovishih diyachiv panafrikanizmu XX stolittya odin iz zasnovnikiv Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti ta laureat Leninskoyi Premiyi Miru 1963 roku Kvame Nkruma Francis Nwia Kofie Kwame Nkru mahakan Kwame NkrumahKvame Nkruma Francis Nwia Kofie Kwame Nkru mah1 j Prezident Gani1 lipnya 1960 24 lyutogo 1966Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Dzhozef Artur AnkraPrem yer ministr Gani6 bereznya 1957 1 lipnya 1960Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada skasovanaNarodivsya 21 veresnya 1909 1909 09 21 2 3 d d d Gana 4 Pomer 27 kvitnya 1972 1972 04 27 5 3 62 roki Buharest Rumuniya 7 Pohovanij d Akkra 7 i d 7 Vidomij yak politik pismennik diplomat vikladachKrayina Zolotij Bereg 4 i Gana 4 Nacionalnist nzimaAlma mater Universitet Linkolna Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk d d i Universitet Linkolna 8 Politichna partiya Ob yednanij konvent Zolotogo Beregu OKZB 1947 1948 Narodna partiya konventu NPK s 1949 Diti sini Frensis Gamal i Seku dochka SamiyaRidnya Batko Kofi Ngonloma ta mati Elizabet N yanibahReligiya katolicizmNagorodi Mizhnarodna Leninska premiya Za zmicnennya miru mizh narodami 1962 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZa etnichnoyu nalezhnistyu nzima Narodivsya v sim yi remisnika yuvelira Zakinchiv katolicku shkolu v Haf Assini a potim 1926 1930 pedagogichnij koledzh v Akkri j Achimoti Pracyuvav uchitelem u katolickih shkolah v Elmini j Aksimi ta vikladachem v rimo katolickij seminariyi Hotiv stati chlenom ordenu yezuyitiv ale potim vidmovivsya vid cogo shob prodovzhiti navchannya Osvita U 1939 1945 vchivsya j vikladav filosofiyu v Universiteti imeni Avraama Linkolna SShA yakij zakinchiv zi stupenyami bakalavra z ekonomiki sociologiyi j bogoslov ya Zalishivsya v universiteti na posadi asistenta z filosofiyi odnochasno zakinchiv pri nomu Bogoslovsku seminariyu 1942 U Pensilvanskomu universiteti SShA zahistiv disertaciyu i otrimav stupin magistra filosofiyi j pedagogiki Brav uchast u stvorenni Institutu afrikanskih mov i kulturi pri Pensilvanskomu universiteti Stav chlenom studentskogo bratstva Fi Beta Sigma brav uchast u rusi otcya Divajna kotrij propoviduvav ideyi negrityanskogo religijnogo vidrodzhennya U 1945 1947 zhiv u Velikij Britaniyi vchivsya v Londonskomu universiteti j Londonskij shkoli ekonomiki j politichnih nauk Vivchav filosofiyu ta pravo Ne zavershiv doktorsku disertaciyu z etnofilosofiyi oskilki zahopivsya logichnim pozitivizmom Politichna diyalnistPolitichnu diyalnist Nkruma pochav u SShA de stvoriv Asociaciyu studentiv afrikanciv SShA j Kanadi U Velikij Britaniyi vin brav aktivnu uchast v pidgotovci j roboti 5 go Panafrikanskogo kongresu v Manchesteri 1945 zigrav vazhlivu rol v perehodi panafrikanskogo ruhu do organizaciyi borotbi za nezalezhnist u afrikanskih koloniyah Povernuvsya do Zolotogo Berega ta stav generalnim sekretarem Ob yednanogo konventu Zolotogo Berega OKZB stvoreno 1947 Liniya Nkrumi na peretvorennya OKZB u masovu partiyu prizvela do jogo rozrivu z kerivnictvom OKZB u 1948 roci V 1949 Nkruma stvoriv Narodnu partiyu konventu NPK j ocholiv borotbu za nezalezhnist V 1948 j 1950 buv areshtovanij za zvinuvachennyam v organizaciyi strajkiv i demonstracij Pershi vibori v zakonodavchi zbori v 1951 roci prinesli peremogu NPK Zvilnenij z tyurmi Nkruma stav u 1952 prem yer ministrom pershogo afrikanskogo uryadu Zolotogo Uzberezhzhya a z 1957 nezalezhnoyi derzhavi Gana U 1960 buv obranij prezidentom Respubliki Gana z 1961 generalnim sekretarem NPK ta yiyi pozhittyevim kerivnikom U 1964 buv progoloshenij pozhittyevim prezidentom Gani Vtrata vladi j zaslannyaUryad Nkrumi buv povalenij vnaslidok vijskovogo perevorotu u lyutomu 1966 koli sam Nkruma zdijsnyuvav derzhavnij vizit do Pivnichnogo V yetnamu j KNR Nkruma ne povernuvsya do Gani a oselivsya v gvinejskomu misti Konakri Prezident Gvineyi ta politichnij soratnik Nkrumi v borotbi za vizvolennya Afriki z pid kolonialnogo gnitu Ahmed Seku Ture zaproponuvav Nkrumi pritulok i progolosiv jogo svoyim pochesnim spivprezidentom U zaslanni Nkruma prodovzhuvav politichnu diyalnist i propagandu svoyih idej afrikanskoyi yednosti U 1971 zdorov ya Nkrumi pogirshilosya Vin poletiv na likuvannya v Buharest de j pomer vid raku shkiri u kvitni 1972 Nkruma pohovanij v ridnomu selishi Nkroful v Gani Piznishe jogo zalishki perenesli v nacionalnij memorial v Akkri Idejna spadshinaDiyalnist Nkrumi demonstruvala superechlivi tendenciyi pritamanni bagatom lideram nacionalno vizvolnogo ruhu 1950 70 h demokratizm vozhdya mas i prijomi vladi zapozicheni z serednovichnih tradicij afrikanskogo pleminnogo ladu tyaga do socializmu i nacionalistichni nastroyi pragnennya sluzhiti narodu i nadmirne chestolyubstvo Z samogo pochatku Nkruma buv perekonanij sho meta nacionalno vizvolnogo ruhu ne zvoditsya lishe do zavoyuvannya nezalezhnosti sho vona peredbachaye vstanovlennya demokratichnogo ladu ta pidvishennya dobrobutu narodu na osnovi socializmu Shopravda uyavlennya pro socializm u nogo todi ne pov yazuvalisya z klasovoyu borotboyu sho yiyi dlya Afriki spochatku vin vzagali ne viznavav Razom z tim Nkruma stverdzhuvav sho spravzhnya nacionalna nezalezhnist v ekonomici ta politici vimagayut prodovzhennya borotbi z imperialistichnoyu ekspluataciyeyu i priborkannya egoyistichnih ustremlin burzhuaznih elementiv Cya borotba svoyeyu chergoyu vimagaye ob yednannya revolyucijnih sil vsogo kontinentu Imperializm Nkruma vvazhav najbilshoyu nebezpekoyu dlya narodiv Afriki U svoyij knizhci Neokolonializm yak ostannya stadiya imperializmu 1965 vin proanalizuvav taki metodi vidnovlennya imperialistichnogo panuvannya u formi neokolonializmu yak nav yazuvannya oboronnih ugod i vidkrittya vijskovih baz pidtrimka marionetkovih uryadiv ekonomichnij kontrol cherez finansovu j tehnichnu dopomogu ta poziki nerivnopravni umovi torgivli j udushennya miscevogo gospodarstva mizhnarodnimi korporaciyami proniknennya u suspilstvo shlyahom nasadzhennya miscevoyi burzhuaziyi ideologichna propaganda tosho U Filosofiyi svidomosti 1964 Nkruma pisav pro konflikt pozitivnoyi i negativnoyi diyi sebto pro protiborstvo sil progresu sho pragnut vstanoviti socialnu spravedlivist skasuvati oligarhichnu ekspluataciyu i reakcijnih sil sho namagayutsya prodovzhiti svoye kolonialne panuvannya Rozumiyuchi umovnist takogo podilu vin peredbachav mozhlivist rozkolu v ramkah pozitivnogo revolyucijnogo procesu i perehodu chastini sil na bik reakciyi Nkruma obgruntovuvav neobhidnist taktiki yedinogo antiimperialistichnogo frontu a shob cej front ne rozpadavsya treba postijno shukati shlyahi strimuvannya potencijnih rozkolnickih tendencij Pislya vihodu Filosofiyi svidomosti zagovorili pro poyavu nkrumayizmu riznovidu afrikanskogo marksizmu hocha sam Nkruma sebe marksistom ne nazivav Politichna porazka 1966 roku zmusila Nkruma zajnyatisya pereocinkoyu cinnostej U vignanni vin zrobiv krok u bik marksizmu ta zagovoriv pro socialistichnu revolyuciyi u vsij Africi Nkruma progolosiv zbrojnu borotbu yedinim sposobom dosyagnennya cilej vizvolnogo ruhu U vsih knizhkah napisanih pislya 1966 govoritsya pro nastannya novoyi virishalnoyi fazi revolyuciyi sho harakterizuyetsya zbrojnoyu borotboyu z silami reakciyi Revolyucijnu vijnu Nkruma visuvav yak zasib ne tilki zavoyuvannya nezalezhnosti ale j borotbi z neokolonializmom U Posibniku z revolyucijnoyi vijni 1968 afrikanska revolyuciya rozglyadalas yak skladova svitovoyi revolyuciyi provoditi yiyi maye vseafrikanska narodna revolyucijna armiya sho vistupatime z gaslami nacionalizmu panafrikanizmu ta socializmu U Klasovij borotbi v Africi 1970 Nkruma desho vidozminiv svoyu revolyucijnu platformu zaminivshi nacionalizm zavoyuvannyam spravzhnoyi nacionalnoyi nezalezhnosti Vin zayavlyav sho i spravzhnya nezalezhnist i panafrikanizm mozhlivi lishe na osnovi socializmu Za Nkrumoyu tilki selyanstvo ta proletariat zdatni povnistyu pidtrimuvati poslidovnu politiku socializmu a vsya afrikanska burzhuaziya ye kontrrevolyucijnoyu siloyu sho ostatochno zv yazala svoyu dolyu z mizhnarodnim monopolist kapitalom Nkruma vistupiv proti soyuzu ne tilki z neyu ale i z dribnoyu burzhuaziyeyu takim chinom vidmovivshis vid taktiki yedinogo antiimperialistichnogo frontu sho yiyi vin propaguvav na pochatku 1960 h Osnovni tvoriDo svobodi vid kolonializmu Towards Colonial Freedom London The African Publication Society 1947 Gana Avtobiografiya Kvame Nkrumi Ghana The Autobiography of Kwame Nkrumah New York International Publishers 1957 ISBN 0 901787 60 4 Ya kazhu pro svobodu Zayava pro afrikansku ideologiyu I Speak of Freedom A Statement of African Ideology London William Heinemann 1961 Afrika maye ob yednatisya Africa Must Unite London Panaf 1963 ISBN 0 901787 13 2 Neokolonializm najvisha stadiya imperializmu Neocolonialism The Last Stage of Imperialism 22 Lyutogo 2010 u Wayback Machine London Panaf 1965 ISBN 0 901787 23 X Aksiomi Kvame Nkrumi Axioms of Kwame Nkrumah London 1967 ISBN 0 901787 54 X She raz pro afrikanskij socializm African Socialism Revisited 27 Kvitnya 2014 u Wayback Machine 1967 Golos z Konakri Voice from Conakry London Panaf 1967 ISBN 90 17 87027 3 Chorni dni v Gani Dark Days in Ghana New York International Publishers 1968 Posibnik z revolyucijnoyi vijni Handbook for Revolutionary Warfare London Panaf 1968 Filosofiya svidomosti filosofiya ta ideologiya dekolonizaciyi Consciencism Philosophy and Ideology for decolonisation 1970 ISBN 0 901787 11 6 Klasova borotba v Africi Class Struggle in Africa New York International Publishers 1970 ISBN 0 901787 12 4 Borotba trivaye Shist pamfletiv The Struggle Continues Six Pamphlets London Panaf 1973 ISBN 0 901787 41 8 Shlyah revolyuciyi Revolutionary Path London Panaf New York International Publishers 1973 ISBN 0 901787 22 1LiteraturaVidannya tvoriv Nkrumi Kvame Nkruma Ya govoryu o svobode Izlozhenie afrikanskoj ideologii Per s angl Moskva Izdatelstvo inostrannoj literatury 1962 304 s ros Kvame Nkruma Ulyanovskij R Politicheskie portrety borcov za nacionalnuyu nezavisimost Moskva Politizdat 1983 C 269 287 ros Kwame Nkrumah Class Struggle In Africa London Panaf 1970 96 p angl Kwame Nkrumah Consciencism Philosophy and Ideology for Decolonization New York Monthly Review 1964 122 p angl Kwame Nkrumah Handbook of Revolutionary Warfare New York International Publishers 1969 122 p angl Kwame Nkrumah Neo Colonialism the Last Stage of imperialism Lonodn Thomas Nelson amp Sons 1965 200 p angl Pro nogo Sin Afriki Vsesvit Kiyiv 1962 6 Stor 5 6 Roman Tisa Nkruma Frensis Nvia Kofi Kvame Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za nauk red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 480 Roman Tisa Vizvolennya lyudini Narisi z istoriyi suspilnoyi dumki XX st Kiyiv Vpered 2023 Ama Biney The Political and Social Thought of Kwame Nkrumah New York Palgrave Macmillan 2011 249 pp angl Charles Martin Nkrumah s Strategy of Decolonization Originality and Classicism in Presence Africaine Nouvelle serie No 85 Hommage a Kwame Nkrumah Homage to Kwame Nkrumah 1er trimester 1973 pp 74 105 angl Premiyi i pochesni zvannyaMizhnarodna Leninska premiya Za zmicnennya miru mizh narodami 1962 Pochesnij doktor ryadu universitetiv Moskovskogo Kayirskogo Krakivskogo ta in PrimitkiKwame Nkrumah Deutsche Nationalbibliothek Record 118588354 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www blackhistoryheroes com 2010 09 kwame nkrumah html Nkruma Kvame Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 T 18 Nikko Otolity S 39 40 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 https ghanaianmuseum com osagyefo kwame nkrumah buried at nkroful https docs google com spreadsheets d 1dZOZwEjFCMqof RM1N39iaJlED4E41Wg3MGZcCe9KCI edit gid 0 amp range W15PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kvame Nkruma Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kvame Nkruma Tvori Nkrumi Klyasovi harakteristiki j ideologiyi 1970 7 Sichnya 2012 u Wayback Machine Elitizm 1970 31 Travnya 2019 u Wayback Machine Inteligenciya j intelyektuali 1970 24 Grudnya 2014 u Wayback Machine Arhiv K Nkrumi na Marxists org 13 Zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Pro nogo Kevin Okot Krashe otruta 2023 Sin Afriki 3 Lipnya 2019 u Wayback Machine Vsesvit Kiyiv 1962 6 Stor 5 6 Roman Tisa Kvame Nkruma ta neokoloniyalizm v Africi 2019 19 Lipnya 2019 u Wayback Machine