Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смоле́нська війна́ — війна в 1632–1634 роках між Московською державою і Річчю Посполитою за володіння Смоленськом і прилеглими територіями, долученими до складу Речі Посполитої на початку XVII століття.
| Смоленська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-польські війни | |||||||||
 Смоленська війна 1632-34 рр. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Московське царство |  Річ Посполита  Військо Запорозьке | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| боярин Михайло Шеїн | Владислав IV, Кшиштоф Радзивілл Тиміш Орендаренко | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 23.961, із них 3000 найманців з Західної Європи | залога Смоленська: 2600, королівська армія 15 тисяч регулярного війська, 12 тисяч запорожців | ||||||||
Причини війни
Війна почалася в період «безкоролів'я» в Речі Посполитій. Після смерті Сигізмунда III, що сталася 1632, його син Владислав ще не був обраний королем, і в Москві вирішили, що настав слушний момент для реваншу. У Європі в цей час точилася Тридцятирічна війна. Річ Посполита входила до коаліції католицьких держав на чолі з Габсбургами. У цій ситуації природним союзником Московщини стала протестантська Швеція. Вступ у війну Московщини усував для шведів (що тоді воювали в Німеччині) загрозу війни на два фронти. Укладенню міцнішого союзу між країнами перешкодила смерть шведського короля Густава II Адольфа (1632), тому Московська держава розв'язала війну самотужки.
Початок війни
Війна почалася у червні 1632. Московська держава вирішила скористатися безкоролів'ям і порушила договір про перемир'я, що мав діяти до 1 червня 1633 року
20 червня 1632 року Московський Земський собор оголосив війну і 9 серпня московські війська вторглися на територію Великого Князівства Литовського.
Облога Смоленська
У жовтні 23,9 тисяч солдатів (у тому числі 3 тисячі найманців із Західної Європи) боярина із 150 гарматами підійшли до Смоленська, який захищало 1600 вояків коронного війська, підпертих 1000 посполитого рушення шляхти Смоленського воєводства. На чолі оборонців стояв капітан С. Соколінський та поручник Я. Воєводський.
Допоміжні московські загони оволоділи меншими фортецями в окрузі (Біла, Невель, Серпейськ, ), але укріплений Смоленськ наскоком узяти не вдалося, і в грудні 1632 він був обложений. У березні 1633 року до фортеці підтягли облоговий арсенал, що мав 7 великих мортир, які стріляли ядрами вагою від одного до двох пудів. Після тривалого бомбардування московити двічі штурмували Смоленськ, але обидва рази з великими втратами відступали.
До невдач московського штурму не в останню чергу призвело те, що укріплення Смоленська незадовго до війни були відремонтовані та покращені зусиллями смоленського воєводи Олександра Ґосєвського.
Тим часом у травні 1633 року московське військо під проводом П. Лукомського і С. Мякініна виступило із Великих Лук під Полоцьк, і 2 червня захопило місто. Гарнізон під проводом Я. Лісовського утримав замок, тому московське військо було змушене піти з Полоцька, але на зворотному шляху розорило Полоцьке воєводство. Також улітку 1633 року москвини розорили вітебський, усвятський та велізький округи.
Блокада і капітуляція московського війська
Облога затягнулася, а у вересні 1633 року новий король Владислав IV підійшов до Смоленська з 15-тисячним регулярним військом та 12 тисячами запорозьких козаків. 3 жовтня йому вдалося прорвати блокаду, а в грудні оточити військо Шеїна. Московська армія князів В. Черкаського і Є. Мишецького, направлена на допомогу Шеїну, не наважилася атакувати польсько-українські сили і відійшла до Дорогобужа.
Заблокувавши Шеїна, Владислав зміг відрядити частину війська на схід. Полякам вдалося наскоком відбити Дорогобуж, після чого польські та козацькі загони почали акти відплати на заході Московського царства — палили села від Великих Лук і Ржова до Можайська, Калуги і Козельська.
Багато дворян і найманців, що потрапили у блокаду під Смоленськом, не бажаючи потерпати від голоду і хвороб, покидали московський табір і переходили до Владислава. 1 березня 1634 року Шеїн капітулював.
Половина (близько тисячі) європейських найманців після капітуляції перейшли на службу до Владислава, а Шеїн з 8-тисячними рештками війська отримав право повернутися до Москви, залишивши Владиславу всю артилерію і табірне майно. Як трофеї Речі Посполитій дісталися від московитів 118 гармат, 8 тисяч мушкетів і 129 прапорів. У Москві поразку сприйняли дуже болісно. Шеїна звинуватили в зраді, зробили крайнім й скарали на горло.
Комаринська волость
Щоб відтягнути увагу Москви від Смоленська, у квітні 1633 року корпус під командою обложив Путивль, але у червні облогу довелося зняти. Після капітуляції армії Шеїна було організовано новий похід на Комаринську волость Московського царства. Корпус на чолі з Лукашем Жолкєвським та князем Яремою Вишневецьким тиждень безуспішно облягав Сєвськ. В обох походах узяли участь запорозькі козаки.
Загроза з боку Османської імперії
Османська імперія вирішила скористатися складним становищем Речі Посполитої. Влітку 1633 року, начебто без дозволу османського султана, сілістрійський паша Абаза переправив через Дністер 2-тисячний татарський загін, що почав пустошити Поділля. Військо під проводом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського вигнало татар за Дністер, перейшло кордон і коло над Прутом розгромило їх.
Тоді на початку серпня 1633 року сам Абаза-паша з османським військом перейшов Дунай, долучив до себе військо господаря Молдови, і в середині жовтня зайняв старі шанці султана Османа з часу Хотинської війни 1621 року. Йому назустріч вийшов Конєцпольський із 1000 кварцяного війська, 1250 запорожців і 7000 приватного магнатського війська. Військо Речі Посполитої зайняло старі шанці під Кам'янцем.
19 жовтня на допомогу Абаза-паші підійшли татари Буджацької орди. 23 жовтня Абаза, впевнений у перевазі свого війська, розпочав битву, але був розбитий, і був змушений відступити за кордон. Оскільки Абаза-паша раніше переконав султана Мурада в тому, що Річ Посполита не в стані опиратися османському нападу, султан наказав його задушити.
Наступного року Мурад проголосив джихад проти Речі Посполитої, але перемога коронного війська над армією Шеїна змусила його відмовитися від планів війни та укласти «вічний мир» із Річчю Посполитою.
Закінчення війни
Речі Посполитій вдалося закріпити політичний успіх, досягнутий під Смоленськом, добившись визнання своїх виняткових прав на колонізацію Чернігово-Сіверських земель — їх досі оспорювала Москва. Неістотні невдачі, як то відмова від атаки на фортецю Біла, яку боронила тисяча вояків московської залоги, загальну ситуацію не змінювала.
В оперативному відношенні, шлях на Москву перекривав для польсько-української армії 10 тисячний московський корпус на чолі з князями Дмитром Черкаським і Дмитром Пожарським.
У червні 1634 року на річці Поляновці було підписано «вічний мир» між Московською державою і Річчю Посполитою, що підтвердив в основному межі, встановлені Деулінським перемир'ям. Як відступне, Московському царству відійшли невеличкі містечка Серпейськ і Трубчевськ з повітами. Серед тіньових угод — 200-тисячний хабар королю Владиславу, який вручили московські посли. Відтак він погодився виключити із своїх регалій звання «цар московський», хоча на володаря Московії його було офіційно обрано 1611.
В результаті успішної війни Річ Посполита «закрила» для себе східний фронт аж до початку Визвольної війни українського народу, коли Богдан Хмельницький знову втягнув Московське царство у війну проти Речі Посполитої (1654).
Див. також
Примітки
- «Перечневая роспись ратных людей под Смоленском 141-го года» Меньшиков Д.Н. Затишье перед бурей. Боевые действия под Смоленском в июле-августе 1633 года // Война и оружие: Новые исследования и материалы. Научно-практическая конференция 12-14 мая 2010 г. СПб., 2010. Ч. II. С. 107
- Paweł Jasienica, Rzeczpospolita Obojga Narodów. Cz. I: Srebrny Wiek, Świat Książki, Warszawa 1997, s. 300.
- Dariusz Milewski, Moskwa lamie rozejm, [w:] Bitwa o Smoleńsk 1632—1634, Seria Chwała oreza polskiego, nr 10 (31), dodatek do dziennika rzeczpospolita z dn. 30.12.2006, s. 5.
- [Brak autora], Mocne uderzenie pod Smoleńskiem, [w:] Władysław IV Waza 1595—1648, Seria Władcy Polski, nr 23, dodatek do dziennika Rzeczpospolita z dn. 24.07.2007, s. 13.
- В. А. Волков, Смоленская война (1632—1634 гг.), с. 6.
- В. А. Волков, Смоленская война (1632—1634 гг.), с. 8.
- Dariusz Kupisz, «Smoleńsk 1632—1634», Historyczne Bitwy, Warszawa, Bellona, 2001, стор.149
- Jan Widacki, «Kniaź Jarema», Śląsk, 1984, стор. 30
- Jan Widacki, «Kniaź Jarema», Śląsk, 1984, , s. 29
Джерела
- Тарас Чухліб. Козаки і монархи. Українська ранньомодерна держава у міжнародних відносинах 1648 - 1721 рр. - Київ, 2009.
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. . .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smole nska vijna vijna v 1632 1634 rokah mizh Moskovskoyu derzhavoyu i Richchyu Pospolitoyu za volodinnya Smolenskom i prileglimi teritoriyami doluchenimi do skladu Rechi Pospolitoyi na pochatku XVII stolittya Smolenska vijna Rosijsko polski vijni Smolenska vijna 1632 34 rr Smolenska vijna 1632 34 rr Data 1632 1634 Misce Smolensk Smolenske voyevodstvo Komarinska volost Moskovskogo carstva Privid bazhannya Moskovskoyi derzhavi povernuti Smolensk vtrachenij za Deulinskim peremir yam Rezultat Porazka Moskoviyi Polyanovskij mir Storoni Moskovske carstvo Rich Pospolita Vijsko Zaporozke Komanduvachi boyarin Mihajlo Sheyin Vladislav IV Kshishtof Radzivill Timish Orendarenko Vijskovi sili 23 961 iz nih 3000 najmanciv z Zahidnoyi Yevropi zaloga Smolenska 2600 korolivska armiya 15 tisyach regulyarnogo vijska 12 tisyach zaporozhcivPrichini vijniVijna pochalasya v period bezkoroliv ya v Rechi Pospolitij Pislya smerti Sigizmunda III sho stalasya 1632 jogo sin Vladislav she ne buv obranij korolem i v Moskvi virishili sho nastav slushnij moment dlya revanshu U Yevropi v cej chas tochilasya Tridcyatirichna vijna Rich Pospolita vhodila do koaliciyi katolickih derzhav na choli z Gabsburgami U cij situaciyi prirodnim soyuznikom Moskovshini stala protestantska Shveciya Vstup u vijnu Moskovshini usuvav dlya shvediv sho todi voyuvali v Nimechchini zagrozu vijni na dva fronti Ukladennyu micnishogo soyuzu mizh krayinami pereshkodila smert shvedskogo korolya Gustava II Adolfa 1632 tomu Moskovska derzhava rozv yazala vijnu samotuzhki Pochatok vijniVijna pochalasya u chervni 1632 Moskovska derzhava virishila skoristatisya bezkoroliv yam i porushila dogovir pro peremir ya sho mav diyati do 1 chervnya 1633 roku 20 chervnya 1632 roku Moskovskij Zemskij sobor ogolosiv vijnu i 9 serpnya moskovski vijska vtorglisya na teritoriyu Velikogo Knyazivstva Litovskogo Obloga SmolenskaUkriplennya Smolenska U zhovtni 23 9 tisyach soldativ u tomu chisli 3 tisyachi najmanciv iz Zahidnoyi Yevropi boyarina iz 150 garmatami pidijshli do Smolenska yakij zahishalo 1600 voyakiv koronnogo vijska pidpertih 1000 pospolitogo rushennya shlyahti Smolenskogo voyevodstva Na choli oboronciv stoyav kapitan S Sokolinskij ta poruchnik Ya Voyevodskij Dopomizhni moskovski zagoni ovolodili menshimi fortecyami v okruzi Bila Nevel Serpejsk ale ukriplenij Smolensk naskokom uzyati ne vdalosya i v grudni 1632 vin buv oblozhenij U berezni 1633 roku do forteci pidtyagli oblogovij arsenal sho mav 7 velikih mortir yaki strilyali yadrami vagoyu vid odnogo do dvoh pudiv Pislya trivalogo bombarduvannya moskoviti dvichi shturmuvali Smolensk ale obidva razi z velikimi vtratami vidstupali Do nevdach moskovskogo shturmu ne v ostannyu chergu prizvelo te sho ukriplennya Smolenska nezadovgo do vijni buli vidremontovani ta pokrasheni zusillyami smolenskogo voyevodi Oleksandra Gosyevskogo Tim chasom u travni 1633 roku moskovske vijsko pid provodom P Lukomskogo i S Myakinina vistupilo iz Velikih Luk pid Polock i 2 chervnya zahopilo misto Garnizon pid provodom Ya Lisovskogo utrimav zamok tomu moskovske vijsko bulo zmushene piti z Polocka ale na zvorotnomu shlyahu rozorilo Polocke voyevodstvo Takozh ulitku 1633 roku moskvini rozorili vitebskij usvyatskij ta velizkij okrugi Medal vidbita na chest kapitulyaciyi voyevodi Sheyina pid Smolenskom u 1634 roci Na koni korol Vladislav pered nim na kolinah moskovski voyevodi za nimi moskovski vijska skladayut svoyi prapori Tlom ye vid SmolenskaBlokada i kapitulyaciya moskovskogo vijskaObloga zatyagnulasya a u veresni 1633 roku novij korol Vladislav IV pidijshov do Smolenska z 15 tisyachnim regulyarnim vijskom ta 12 tisyachami zaporozkih kozakiv 3 zhovtnya jomu vdalosya prorvati blokadu a v grudni otochiti vijsko Sheyina Moskovska armiya knyaziv V Cherkaskogo i Ye Misheckogo napravlena na dopomogu Sheyinu ne navazhilasya atakuvati polsko ukrayinski sili i vidijshla do Dorogobuzha Zablokuvavshi Sheyina Vladislav zmig vidryaditi chastinu vijska na shid Polyakam vdalosya naskokom vidbiti Dorogobuzh pislya chogo polski ta kozacki zagoni pochali akti vidplati na zahodi Moskovskogo carstva palili sela vid Velikih Luk i Rzhova do Mozhajska Kalugi i Kozelska Bagato dvoryan i najmanciv sho potrapili u blokadu pid Smolenskom ne bazhayuchi poterpati vid golodu i hvorob pokidali moskovskij tabir i perehodili do Vladislava 1 bereznya 1634 roku Sheyin kapitulyuvav Polovina blizko tisyachi yevropejskih najmanciv pislya kapitulyaciyi perejshli na sluzhbu do Vladislava a Sheyin z 8 tisyachnimi reshtkami vijska otrimav pravo povernutisya do Moskvi zalishivshi Vladislavu vsyu artileriyu i tabirne majno Yak trofeyi Rechi Pospolitij distalisya vid moskovitiv 118 garmat 8 tisyach mushketiv i 129 praporiv U Moskvi porazku sprijnyali duzhe bolisno Sheyina zvinuvatili v zradi zrobili krajnim j skarali na gorlo Komarinska volostShob vidtyagnuti uvagu Moskvi vid Smolenska u kvitni 1633 roku korpus pid komandoyu oblozhiv Putivl ale u chervni oblogu dovelosya znyati Pislya kapitulyaciyi armiyi Sheyina bulo organizovano novij pohid na Komarinsku volost Moskovskogo carstva Korpus na choli z Lukashem Zholkyevskim ta knyazem Yaremoyu Vishneveckim tizhden bezuspishno oblyagav Syevsk V oboh pohodah uzyali uchast zaporozki kozaki Zagroza z boku Osmanskoyi imperiyiDokladnishe Polsko turecka vijna 1633 1634 Osmanska imperiya virishila skoristatisya skladnim stanovishem Rechi Pospolitoyi Vlitku 1633 roku nachebto bez dozvolu osmanskogo sultana silistrijskij pasha Abaza perepraviv cherez Dnister 2 tisyachnij tatarskij zagin sho pochav pustoshiti Podillya Vijsko pid provodom koronnogo getmana Stanislava Konyecpolskogo vignalo tatar za Dnister perejshlo kordon i kolo nad Prutom rozgromilo yih Todi na pochatku serpnya 1633 roku sam Abaza pasha z osmanskim vijskom perejshov Dunaj doluchiv do sebe vijsko gospodarya Moldovi i v seredini zhovtnya zajnyav stari shanci sultana Osmana z chasu Hotinskoyi vijni 1621 roku Jomu nazustrich vijshov Konyecpolskij iz 1000 kvarcyanogo vijska 1250 zaporozhciv i 7000 privatnogo magnatskogo vijska Vijsko Rechi Pospolitoyi zajnyalo stari shanci pid Kam yancem 19 zhovtnya na dopomogu Abaza pashi pidijshli tatari Budzhackoyi ordi 23 zhovtnya Abaza vpevnenij u perevazi svogo vijska rozpochav bitvu ale buv rozbitij i buv zmushenij vidstupiti za kordon Oskilki Abaza pasha ranishe perekonav sultana Murada v tomu sho Rich Pospolita ne v stani opiratisya osmanskomu napadu sultan nakazav jogo zadushiti Nastupnogo roku Murad progolosiv dzhihad proti Rechi Pospolitoyi ale peremoga koronnogo vijska nad armiyeyu Sheyina zmusila jogo vidmovitisya vid planiv vijni ta uklasti vichnij mir iz Richchyu Pospolitoyu Zakinchennya vijniRechi Pospolitij vdalosya zakripiti politichnij uspih dosyagnutij pid Smolenskom dobivshis viznannya svoyih vinyatkovih prav na kolonizaciyu Chernigovo Siverskih zemel yih dosi osporyuvala Moskva Neistotni nevdachi yak to vidmova vid ataki na fortecyu Bila yaku boronila tisyacha voyakiv moskovskoyi zalogi zagalnu situaciyu ne zminyuvala V operativnomu vidnoshenni shlyah na Moskvu perekrivav dlya polsko ukrayinskoyi armiyi 10 tisyachnij moskovskij korpus na choli z knyazyami Dmitrom Cherkaskim i Dmitrom Pozharskim U chervni 1634 roku na richci Polyanovci bulo pidpisano vichnij mir mizh Moskovskoyu derzhavoyu i Richchyu Pospolitoyu sho pidtverdiv v osnovnomu mezhi vstanovleni Deulinskim peremir yam Yak vidstupne Moskovskomu carstvu vidijshli nevelichki mistechka Serpejsk i Trubchevsk z povitami Sered tinovih ugod 200 tisyachnij habar korolyu Vladislavu yakij vruchili moskovski posli Vidtak vin pogodivsya viklyuchiti iz svoyih regalij zvannya car moskovskij hocha na volodarya Moskoviyi jogo bulo oficijno obrano 1611 V rezultati uspishnoyi vijni Rich Pospolita zakrila dlya sebe shidnij front azh do pochatku Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu koli Bogdan Hmelnickij znovu vtyagnuv Moskovske carstvo u vijnu proti Rechi Pospolitoyi 1654 Div takozhZaporizki kozaki u Smolenskij vijni 1632 34 rr Kozaki v Tridcyatirichnij vijni Spisok vijn XVII stolittyaPrimitki Perechnevaya rospis ratnyh lyudej pod Smolenskom 141 go goda Menshikov D N Zatishe pered burej Boevye dejstviya pod Smolenskom v iyule avguste 1633 goda Vojna i oruzhie Novye issledovaniya i materialy Nauchno prakticheskaya konferenciya 12 14 maya 2010 g SPb 2010 Ch II S 107 Pawel Jasienica Rzeczpospolita Obojga Narodow Cz I Srebrny Wiek Swiat Ksiazki Warszawa 1997 s 300 Dariusz Milewski Moskwa lamie rozejm w Bitwa o Smolensk 1632 1634 Seria Chwala oreza polskiego nr 10 31 dodatek do dziennika rzeczpospolita z dn 30 12 2006 s 5 Brak autora Mocne uderzenie pod Smolenskiem w Wladyslaw IV Waza 1595 1648 Seria Wladcy Polski nr 23 dodatek do dziennika Rzeczpospolita z dn 24 07 2007 s 13 V A Volkov Smolenskaya vojna 1632 1634 gg s 6 V A Volkov Smolenskaya vojna 1632 1634 gg s 8 Dariusz Kupisz Smolensk 1632 1634 Historyczne Bitwy Warszawa Bellona 2001 stor 149 Jan Widacki Kniaz Jarema Slask 1984 ISBN 83 213 0797 7 stor 30 Jan Widacki Kniaz Jarema Slask 1984 ISBN 83 213 0797 7 s 29DzherelaTaras Chuhlib Kozaki i monarhi Ukrayinska rannomoderna derzhava u mizhnarodnih vidnosinah 1648 1721 rr Kiyiv 2009 Radoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Posilannya