Трубчевськ

Трубче́вськ (рос. Трубчевск) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Трубчевського району Брянської області. Знаходиться на території історичної області Сіверщина. Населення міста становить 15 491 особа (2008).

місто Трубчевськ
Трубчевск
Герб Прапор
Розташування міста Трубчевськ
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Брянська область
Муніципальний район	Трубчевський район
Код ЗКАТУ:	15256501
Код ЗКТМО:	15656101001
Основні дані
Час заснування	975
Статус міста	1778
Населення	15 491 особа (2008)
Площа	14 км²
Поштові індекси	242220
Телефонний код	+7 48352
Географічні координати:	52°35′ пн. ш. 33°46′ сх. д. / 52.583° пн. ш. 33.767° сх. д. / 52.583; 33.767Координати: 52°35′ пн. ш. 33°46′ сх. д. / 52.583° пн. ш. 33.767° сх. д. / 52.583; 33.767
Часовий пояс	+3, влітку +4
Водойма	річка Десна
Найближча залізнична станція	Трубчевськ
Відстань
До центру регіону (км):  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	86
Трубчевськ у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване на обох берегах річки Десна, лівій притоці Дніпра, при цьому більша частина знаходиться на правому березі, а мікрорайон «Бородьо́нка» (навколо залізничної станції) — на лівому березі, за 5 км на південь.

Походження назви

Вдале розташування Трубчевська на високому березі річки Десни, на значному торговельному шляху, що з'єднувався Десною з Новгородом-Сіверським, Черніговом та Києвом, призвело до того, що ще з часів Володимира Великого тут було створено значний торговельний центр, у якому, окрім сіверян, жили й переселені сюди Володимиром радимичі. Сама назва Трубчевська свідчить про зв'язок його імені з річковим торговельним шляхом, адже «трубою» в часи Київської Русі називалася протока, або річкове русло. Тодішній Трубчевськ знаходився у 10 кілометрах південніше від сучасного, на місці злиття Десни із протокою Бистриком, що тягнеться аж на 28 км. Місце, де стояв стародавній Трубчевськ і дотепер люди називають Трубою.

Історія

Місто є одним з найстаріших в Росії. Вперше згадується в 975 році як Трубеч, пізніше — Трубецьк, Трубчеськ, Трубезьк. Тоді воно знаходилось за 10 км нижче за течією Десни, біля сучасного села . На сучасному місці — з XII століття, коли став центром Трубчевського удільного князівства. В 1240 році місто захопили татари, в 1356 році — литовці на чолі з Ольгердом. Князь передав його своєму сину Дмитру Ольгердовичу, родоначальнику династії Трубецьких.

Трубчеськ згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто.

У 1500 році Трубчевськ захоплений Московським князівством, в 1609 році — поляками (в 1618 році відійшов до Речі Посполитої за Деулінським перемир'ям). В 1644 році місто було дароване Російській державі польським королем Владиславом IV. В XVII–XIX століттях Трубчевськ розвивався як торгово-промислове місто.

Населення

Населення міста становило: 8,3 в 1939, 9,6 тис. в 1959, 12,1 тис. в 1970, 16,3 тис. 1989, 16 342 у 2002, 15 491 особа у 2008.

Економіка

В місті працюють АТ «Нерусса», овочесушильний, сироробний та хлібний заводи, трикотажна фабрика, лісгосп, підприємство з виробництва промислових волокон.

Місто є кінцевою точкою залізничної гілки з Суземки.

Освіта

В місті діють політехнічний технікум, аграрний та педагогічний коледжі, 2 школи, гімназія та професійний ліцей.

Пам'ятки

У місті пам'ятка суспільної мурованої архітектури Кам'яниця.

Примітки

1. Падин В. А. Среднее Подесенье (Трубчевская округа) в VI—V вв. до н.э. — X—XII вв.н.э. по материалам археологических исследований. // Очерки по истории археологии Брянской области. Вып.2. Брянск — 2004 [ 22 грудня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
2. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.

Література

• Коваленко В. П. Трубчевськ (Трубецьк) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 166. — .
• Ігор Роздобудько. Трубчевське князівство. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.

Посилання

• Про місто^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Історія герба